Воркшоп "Психологічні хвилинки для кожного і кожної"

Про матеріал
Познайомити педагогів з технологією воркшоп та техніками, які можна використати для психологічних хвилинок, які спрямовані на стабілізацію психологічного стану педагогів, дітей, відволікти на конструктивну діяльність. Складання індивідуальної картки-підказки для проведення психологічних хвилинок педагогами. Зниження стресогеності та емоційного вигорання, розвиток резильєнтності особистості.
Перегляд файлу

Тема. Воркшоп «Психологічні хвилинки для кожного і кожної»

Мета. Познайомити педагогів з технологією воркшоп та техніками, які можна використати для психологічних хвилинок, які спрямовані на стабілізацію психологічного стану педагогів, дітей, відволікти на конструктивну діяльність. Складання індивідуальної картки-підказки для проведення психологічних хвилинок педагогами. Зниження стресогеності та емоційного вигорання, розвиток резильєнтності особистості.

Обладнання: аркуші паперу, фломастери, олівці, мультимедійна презентація, дошка Jamboard.

Цільова аудиторія: педагогічні працівники.

Хід заходу

  1.               Інформаційний блок.

Знайомство з технологією «воркшоп».

Починаючи з 50-х рр. ХХ ст. у Німеччині у сфері освіти дорослих почались спроби впроваджувати нові форми навчання з такими особливостями: зменшення домінуючої ролі викладача, використання у навчальній діяльності взаємодії учасників, спроби зробити навчання цікавішим, цілісним і практично орієнтованим.

З’являється нова форма навчання – «воркшоп». Поняття «творча майстерня» вказує на те, що всі учасники повинні бути активними і самостійними. Дослідниця М. Скрипник зазначає, що воркшоп (термін К. Фопеля) – динамічне навчання, яке відбувається завдяки власній активній роботі учасників; акцент робиться на отриманні динамічного знання, при цьому учасники самостійно визначають цілі навчання, розділяють з ведучим відповідальність за свій навчальний процес.

У концепції воркшопу поєднуються різні напрямки: дослідження малих груп у Тевістоці (Великобританія) і в Національних тренінгових лабораторіях (США); гуманістична психологія; нейропсихологія. Ця форма навчання може використовуватись для різноманітних цілей і навчальних програм.

Воркшоп – це інтенсивний навчальний захід, під час якого учасники навчаються завдяки власній активності, а теоретичні відомості – мінімалістичні і відіграють незначну роль. У центрі уваги відбувається самостійне навчання учасників і активна взаємодія. Акцент відбувається на отриманні динамічного знання. Воркшоп асоціюється з такими поняттями, як: активність, експеримент, ризик, зміни, демократичне прийняття рішень, цілісність навчання, самовираження, внутрішні зміни, позитивна взаємодія.

Тривалість воркшопів може бути різноманітною. Найвдалішою формою для курсів підвищення кваліфікації є міні-воркшопи, які тривають приблизно годину. Їх важлива характеристика – різноманітність. Якісно організований воркшоп передбачає сукупність різноманітних методів, які активізують слухачів до взаємодії. На воршопі навчання відбувається за рахунок отримання актуального досвіду і особистісного переживання, яке легше сприймається в груповій взаємодії.

Психологічні хвилинки як засіб емоційної стабілізації.

Відкриття шкіл і повернення дій до навчання – це складно, але правильно, адже повернення до навчання нагадує про мирне життя. Зараз усе, що пов’язуватиме нас із життям до війни, з періодом стабільності, є вкрай важливим.

Практична вправа «Баночка ритуалів»

Напишіть на аркуші паперу, як вам вдавалося стабілізувати ваш особистий емоційний стан у лютому 2022 року. Презентація,обговорення, складання загального  переліку , коментування.

У той же час ми розуміємо, що війна є травматичною подією, яка накладає відбиток і на освітній процес у тому числі.  А тому в умовах воєнного стану ми не можемо очікувати, що під час цього дистанційного навчання ми досягнемо особливих навчальних успіхів наших дітей. Це навчання їм першочергово потрібне для того, щоб вони відволіклися від постійного стресу, для того, щоб стабілізувати їх стан після всіх тих нових проблем, або жахів, які з ними відбулися, і які продовжують відбуватися далі.

На сьогодні потреба в емоційній стабілізації  дуже важлива. Адже усі когнітивні процеси викривлені, уповільнені, дитині треба здолати більше перепон і напруження, іншими словами, травмовані діти відчувають певні труднощі з концентрацією, увагою та поведінкою.  

Стрес – це неспецифічна реакція організму у відповідь на дуже сильну подію чи подразник ззовні, яка перевищує норму, а також є відповідною реакцією нервової системи. Найчастішим наслідком стресу є дисбаланс між процесами гальмування і збудження в ЦНС, якою управляє головний мозок. Проявлятися це може по-різному, хтось стає байдужим та апатичним до всього, а когось починають розривати на частини емоції.

Вправа «Мій досвід знайомства з хвилинками».

Який ваш досвід використання психологічних хвилинок. Поділіться, будь ласка, враженнями.  Де знаходили, як використовували, який був результат використання. Обговорення.

 

Згідно з триєдиною моделлю мозку за МакЛіном, людський мозок можна умовно розділити на три частини: рептильний мозок, лімбічна система та неокортекс.

Рептильний мозок – найдавніша частина нашого мозку. Відповідає вона за задоволення найнеобхіднішого: їжа, боротьба за виживання, порятунок втечею й розмноження.

Однією з основних функцій лімбічної системи є емоційно-мотиваційна поведінка. Іншими словами, вона відповідає за наші почуття, відчуття, страхи, емоції.

Неокортекс – усе те, що робить нас людиною. Він відповідає за вищі когнітивні функції (мова, письмо, вирішення завдань), а також управляє аналітичним і математичним мисленням.

Ознаки стресу, що характерні для більшості людей:

1. Почуття роздратованості, пригніченості без особливих причин.

2. Нездатність зосередитися на роботі.

3. Проблеми з пам’яттю, зниження швидкості розумового процесу, часті помилки.

4. Часті головні болі, різі в шлунку, які не мають органічних причин.

5. Депресія, фізична слабкість, небажання що-небудь робити, постійна втома.

6. Зниження апетиту або постійне відчуття голоду.

7. Втрата почуття гумору.

8. Зловживання шкідливими звичками.

9. Підвищена збудливість і образливість.

10. Постійно виникають бажання поплакати, сльозливість, що переходить в ридання, тугу, песимізм, жалість до себе.

11. Відсутність інтересу до оточуючих, до рідних і близьких.

12. Неможливість розслабитися відкинути вбік свої справи і проблеми.

13. Іноді з’являються нервові тики, нав’язливі звички: людина покусує губи, гризе нігті.

14. З’являється метушливість, недовіра до всіх і кожного.

Дані симптоми, реакції можуть проявлятися по одному після того, як організм зреагував на зовнішній подразник,їх поява може призвести до нервового зриву.

Як реагують на стрес діти різного віку:

- Діти 0-3 років

У цьому віці діти відчувають дратівливість, плачуть, можуть проявляти надокучливу або агресивну поведінку та бояться незрозумілих звуків, криків, різких рухів і потребують фізичної близькості батьків. Тому їм насамперед потрібно забезпечити присутність батьків та їхній тактильний контакт.

- Діти 4-6 років

Часто відчувають безпорадність та безсилля, страх розлуки, у своїх іграх можуть відбивати аспекти ситуації, відмовлятися визнавати ситуацію та заглиблюватися в себе й не бажати спілкуватися з однолітками та дорослими.

Вони потребують насамперед безпеки, тому батькам слід заспокоїти дитину, що і вона, і самі батьки в безпеці.

Старші діти так само потребують вашої уваги у стресових ситуаціях.

- Діти 7-10 років

Можуть відчувати провину, неспроможність, злість, фантазії, в яких дитина бачить себе «рятувальником», «зацикленість» на подробицях події. Дитина боїться втратити звичне та боїться смерті. Батькам потрібно обговорювати з дитиною події і забезпечити їй безпеку.

- Діти 11-13 років

Відчувають дратівливість, страх, депресію, можуть поводитися агресивно та не приймати правила. Вони бояться втратити життя, близьких, будинок, звичний спосіб життя. Батькам можна відкрито говорити про свої переживання та допомагати дітям відтворювати соціальні зв’язки.

- Діти 14-18 років

Проявляють небезпечну поведінку, можливі суїцидальні думки та прояви аутоагресії, реакції, що нагадують реакції дорослих. Бояться втратити себе, своє місце, життя, близьких. Можуть радикально сприймати ситуацію, адже підліток тільки стає на ноги, а звичний світ зруйнувався. З підлітком слід ділитися досвідом, розмовляти, допомагати знизити емоційне напруження.

Тому використання психологічних хвилинок направлене на стабілізацію психологічного стану педагогів, дітей, відволікти їх на конструктивну діяльність і при цьому спробувати діагностувати їх прогалини в знаннях і допомогти їх заповнити. 

Ці хвилинки проводяться педагогами,  практичними психологами, соціальними педагогами закладів освіти. Їх мета –  налаштування дітей на уроки. Це можуть бути вправи щодо зниження тривоги, емоційної напруги, зняття стресу та налагодження на урок,  дистанційне «чаювання», під час якого діти та дорослі могли б поділитися своїми почуттями та переживаннями тощо.

Можна скористатися відеороликами, розробленими практичними психологами або проводити їх самостійно.

  1.               Практична частина

Практичні техніки подолання стресу для дітей

1. Виявіть тригери. Допоможіть дитині розпізнати та почати відстежувати моменти, коли вона відчуває стрес, а також відшукати закономірності в її реакції. Що відбувалося в цей час? Що дитина думала, відчувала або робила перед тим, як відчути стрес? Коли вона виявить труднощі, які, ймовірно, викликають у неї стрес, ви зможете разом дослідити, як йому запобігти або швидко розв’язати проблему.

2. Відповідайте любов’ю. Приділяйте дитині більше любові, часу та уваги. Слідкуйте за тим, чи впливає стрес на її здоров’я, поведінку, думки чи почуття. Не забувайте слухати її, говорити ласкаво та заспокоювати.

3. Будьте зразком для наслідування. Розкажіть дитині, як ви давали раду стресовим ситуаціям. Ваш досвід може надихнути дитину на пошук корисних звичок для подолання стресу.

4. Нормалізуйте почуття дитини. Назвіть почуття, які ймовірно відчуває дитина, скажіть, що це нормально переживати такі почуття в складних ситуаціях, допоможіть впоратись з ними за допомогою практичних вправ.

5. Навчіться самі та навчіть дитину практичних навичок: дихання, тілесні вправи - заземлення, постукування, почуття опори, вправа «Безпечне місце», знайдіть інші способи - малювання, ліплення, конструювання, спільна діяльність

6. Сприяйте позитивному мисленню. Дітям, особливо підліткам, легко почати думати про себе погано. Якщо ви чуєте від дитини фрази на кшталт «Я нічого не вмію», «Я не люблю себе» або «Я боюся виходити на вулицю», запитайте, що змушує її почуватися так, і нагадайте про те, чого вона досягла та як це зробила. Позитивне підкріплення від вас додасть дитині розуміння та впевненості в тому, що вона може впоратися зі стресовими ситуаціями.

7. Підтримуйте здорові звички. Сон і правильне харчування є вирішальними для зменшення стресу.

Фахівці рекомендують дітям від 6 до 12 років спати від 9 до 12 годин на добу. Підліткам потрібно від 8 до 10 годин сну за ніч. Щоб захистити сон, обмежте використання гаджетів у темну пору доби та не тримайте їх у спальні. Що краще ваша дитина харчується та відпочиває, то легше вона зможе впоратися зі стресом.

8. Поверніть або введіть у життя дитини елементи стабільності. Розклад дня. Навчання. Відвідування гуртків. Щоденні рутини.

Заохочуйте дитину проводити час на свіжому повітрі, грати та зустрічатися з друзями. Фізичні вправи, медитація та вправи на дихання корисні та допомагають зменшити рівень стресу.

Виконання вправ від учасників воршопу

Учасникам пропонується провести вправи , психологічні хвилинки, які подобаються їм найбільше. Або їм сподобалися під час використання з дітьми.

Обговорення. Коментування.

  1.               Розвивальний блок

Виконання деяких вправ на дошці Jamboard

Вправа «Склянка води»

Вправи арт-терапії.  «Малюнок води, річки »  малюнок «веселки» , геометричних ліній є дуже сильними у відновленні та з’ясуванні емоційного стану дитини.

Вправа «Малюнок тварини, яку я захищаю»

Вправа «Я у променях сонця».

Вправа «Сорочка. Розвиток самосвідомості».

Вправа «Термометр почуттів»

Вправа - гра «Живі іграшки»

Вправи постукування «Обійми метелика» Постукування по 30 секунд.

Дихальні вправи. Приклади за малюнками (від С.Ройз)

Релаксаційні вправи найкраще проводити під спокійну музику. Регулярне виконання цих вправ робить дитину більш спокійною, врівноваженою, а також дозволяє дитині краще зрозуміти свої почуття.  В результаті дитина володіє собою, контролює свої деструктивні емоції і дії. Релаксаційні вправи дозволяють дитині опанувати навички саморегуляції та зберегти більш рівний емоційний стан

Техніка: «Дерево сили»

Вправа «Ліфт»

Вправа «Засмагаємо»

Вправа «Кулька»

Вправа «Кораблик»

Вправа «Лимон»

Вправа «Сніговик»

Вправа «Пташки»

Вправа «Спляче кошеня»

Вправа «Сонечко і хмарка»

Вправа «Морозиво»

Вправа «Гумовий м’ячик»

Вправа «Пружинки»

Вправа «Силач»

Вправа «Хмари»

Вправа «Ресурсні образи»

Вправа «Поплавець в океані»

 

Виконання вправи «Килимок»

Ми на чарівному килимі-літаку плавно і повільно піднімаємося. Він несе нас по небу, тихенько погойдує, заколисуючи. Вітерець ніжно обдуває втомлені тіла, відпочиваємо… Далеко внизу пропливають будинки, ліси, ріки й озера… Поступово килим-літак починає зниження й приземляється в країні, яку ви б хотіли відвідати. Обговорення місця подорожі.

Робимо  глибокий вдих і видих, розплющуємо очі.

 

Виконання вправи «Цукерка» або усвідомлене вживання їжі.

Візьміть цукерку до рук. Перегляньте її обгортку, не поспішайте відкрити, насолодіться фарбами обгортки. А тепер аромат. Він дійсно неймовірний. Відкрийте обгортку з одніїї сторони, з іншої. Насолоджуйтесь смаком, не поспішайте.

Виконання вправа «Джерело» (дошка Jamboard )

Сядьте зручніше, і уявіть собі прогулянку біля водойми.

На дошці виконайте чотири завдання.

Назвіть своє ім'я. Як вам подобається, коли вас називають.

Напишіть ваш девіз на наступний місяць.

Намалюйте, завантажте зображення води, річки, джерела. Цей малюнок має вас наповнювати. Розкажіть про це.

Пообіцяйте собі щось... Але це обов'язково варто виконати.

Презентація учасників.

Після виконання кожної вправи обговорення, що вдалося? Що було складним?

  1. Фідбек воркшопу (на дошці Jamboard )

Рефлексивний аналіз «Що дав мені воркшоп?»

— Які нові знання я отримав(ла)?

— Найбільше мене зацікавило…

— Для мене стало відкриттям…

— Три слова, якими я можу охарактеризувати цей захід:..

— Два факти, що були новими для мене…

  Наступного разу я хочу дізнатися про… і навчитися… 

 

Підсумок зустрічі.

Дякую за участь у воркшопі, бажаю успіхів у діяльності. Миру нам всім. Все буде Україна!

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Ткаченко Инна Ткаченко
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Пов’язані теми
Психологія, Інші матеріали
Додано
5 листопада 2022
Переглядів
3085
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку