Наданий матеріал роботи над науково-методичним проектом у формі воркшопу зацікавить адміністрацію освітнього закладу, науково-методичну раду, сприятиме використанню як матричної основи для планування діяльності педагогічного колективу.
Виступ
Андрушко І рини Анатоліївни,
заступника директора з НМР
НВК-академічний ліцей № 15
Воркшоп
«Робота опорної школи над обласним науково-методичним проектом «Освітні стратегії соціалізації особистості громадянського суспільства»
Шановні колеги! Ми раді вітати Вас в комунальному закладі «Навча-льно-виховний заклад «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів-академічний ліцей № 15» Кам’янської міської ради. З 2015 року освітній заклад є опорною школою в роботі над міським науково-методичним проектом.
Пропонуємо Вам зайняти місця в групах згідно отриманих кольорових стрічок. Ми створили п’ять груп відповідно до етапів проекту. Сьогодні з Вами будуть працювати консультанти опорної школи, і будуть супровод-жувати Вас під час виконання завдання, які Ви отримаєте із піраміди. В піраміді знайдете супровідники, і наші кон-сультанти пояснять Вам як саме необхідно виконувати завдання.
Просимо Вас ознайомитися із супровід-никами, в яких закладено:
Організаторами проведення науково-методичного заходу розроблені наступні практичні завдання (таблиця 1).
Таблиця 1.
Етап |
Практичне завдання |
Кольорова гама |
І (підготовчий ) етап |
Вхідне анкетування «Діамант»
|
|
ІІ (організаційно-моделюючий) етап |
Циклограма управління науково-методичною діяльністю в рамках на етапах науково-методичного проекту |
|
ІІІ(практичний) етап |
Методичний квест (розробка маршруту квесту) |
|
IV (корекційний) етап |
Експертиза педагогічного досвіду (штрих-лінія) |
|
V (підсумковий) етап |
Планування науково-практичної конференції (метод соціального оголошення) |
|
Після виконання практичного завдання, консультанти замінюють піраміду на кольорову об’ємну фігуру, в якій заховані очікувані результати і форми узагальнення. Користуючись підказкою, наданою в супровіднику, представники команд обирають та наклеюють на об’ємну фігуру вибрані результати роботи та форми узагальнення на окремо кожному етапі.
Закінчивши роботу, консультанти разом з представниками команд презентують результат своєї діяльності, розкривши об’ємну фігуру і пере-творивши її на рожу. На імпровізованому рожевому кущу «Для ключових людей освіти» розквітають «квіти», чим символізують досягнення пози-тивних результатів в роботі над етапами проекту.
СУПРОВІДНИК
І (ПІДГОТОВЧИЙ) ЕТАП
Діяльність опорної школи на І (підготовчому) етапі
Форми та методи роботи на І етапі
Анкетування «Діамант»
Шановний колего! З метою створення банку ідей міського методичного об’єднання заступників директорів шкіл міста пропонуємо Вам взяти участь у вхідному анкетуванні, розробленому на основі методичних рекомендуй по роботі на І (підготовчому ) етапі обласного науково-методичного проекту «Освітні стратегії соціалізації особистості громадянського суспільства». Перед Вами два діаманти: «Супровід» (поле проблем) та «Досвід». Просимо Вас визначити питання, з яких Ви хотіли б отримати науково-методичний супровід (якщо такі питання є) і питання, з якими Ви можете практично поділитися з досвіду роботи (планові заходи, алгоритми, рекомендації, поради тощо) - (заштрихуйте вибрані поля в обох діамантах). Дякуємо за співпрацю.
№ з/п |
Питання вхідного анкетування |
1. |
Визначення освітніх стратегій соціалізації у навчально-виховному процесі |
2. |
Відбір пакету методів та методик діагностики соціального портрету учнів різних вікових груп |
3. |
Планування роботи творчих груп |
4. |
Розробка діагностичного інструментарію з питань визначення готовності педагогів до роботи над проектом |
5. |
Розробка програми науково-методичного супроводу педагогів у рамках роботи над проектом |
6. |
Навчально-методичний супровід учнів в опануванні стратегією життєвого проектування та самореалізації особистості |
7. |
Організація проведення психолого-педагогічних семінарів з проблеми соціалізації учнівської молоді |
8. |
Реалізація основних стратегій проекту |
9. |
Визначення рівня володіння методами дослідження в рамках проекту |
Супровід Досвід
СУПРОВІДНИК
ІІ (ОРГАНІЗАЦІЙНО-МОДЕЛЮЮЧИЙ) ЕТАП
Діяльність опорної школи
на ІІ (організаційно-моделюючому) етапі
Форми та методи роботи на ІІ (організаційно-моделюючому) етапі
Шановні колеги! Знайдіть співвідношення між показниками та навчальними роками. Поставте позначку.
№ з/п |
Показники |
2015-2016 |
2016-2017 |
2017-2018 |
2018-2019 |
2019-2020 |
1. |
Конкретизація проблеми на рівні педагогічного колективу, інших структурних підрозділів, вчителів |
* |
|
|
|
|
2. |
Проаналізувати володіння вчителем продуктивними технологіями, спря-мованими на розвиток особистості учня. |
* |
|
* |
|
* |
3. |
Діагностика рівня готовності педа-гогів до роботи над проблемою |
* |
|
|
|
|
4. |
Накопичення досвіду використання ефективних педагогічних стратегій соціалізації учнів |
|
|
* |
* |
* |
5. |
Визначити складники, які характе-ризують соціалізованість вчителя |
|
* |
|
|
|
6. |
Розробка та апробація системи діяльності навчального закладу або вчителя, вихователя, спрямованої на розвиток соціальних компетенцій особистості |
|
* |
|
|
|
7. |
Шляхи розвитку та впровадження процесів соціалізації особистості |
|
* |
* |
* |
|
8. |
Провести системний моніторинг професійного і творчого рівня педа-гогів та його впливу на розвиток особистості учня та якість навчання |
|
* |
|
|
|
9. |
Аналіз матеріалів попередніх зрізів діагностики рівня розвитку соціа-льних компетенцій учнів та їх нав-чальних досягнень |
|
|
|
* |
|
10. |
Створювати умови для безперервно-го зростання рівня педагогічної май-стерності вчителів, їх мотивації до пошуково-дослідницької, самоосвіт- ньої діяльності, участі в інноваціях, експериментах, творчих пошуках |
* |
* |
* |
* |
* |
11. |
Сприяти підвищенню іміджелогічної культури вчителя |
* |
* |
* |
* |
* |
12. |
Організація роботи творчих груп в рамках проекту |
|
* |
|
|
|
13. |
Науково-методичний супровід роз-робки особистісної моделі професій-ного зростання та соціалізованості вчителя |
|
* |
|
|
|
14. |
Запровадити в навчально-виховний процес новітні педагогічні стратегії та конкретні технології соціалізації |
|
|
* |
|
|
15. |
Забезпечити самореалізацію вчителя через усі види діяльності в системі роботи школи щодо вимог певного етапу науково-методичного проекту |
|
|
* |
|
|
16. |
Апробація педагогічних новацій, системи діяльності вчителя |
|
|
|
* |
|
17. |
Створити карту обміну досвідом за підсумками діяльності методичних служб в рамках проекту |
|
|
|
|
* |
18. |
Створити «банк інформації» з пи-тань соціалізації, розвитку соціаль-них компетенцій учнів |
* |
|
|
|
|
19. |
Дослідити, узагальнити та впро-ваджувати кращий педагогічний досвід (види досвіду) |
|
|
|
* |
|
20. |
Укласти картотеку перспективного педагогічного досвіду вчителів |
|
|
|
* |
|
21 |
Аналіз участі педагогів у різноманіт-них програмах, проектах, які сприя-ють підвищенню педагогічної майс-терності вчителів |
|
|
|
|
* |
22. |
Визначити рівень активності педа-гогів з питань застосування досяг-нень науки, передового досвіду, вдосконалення форм і методів нав-чально- виховної роботи |
|
|
|
* |
* |
23. |
Координація діяльності методичних служб різних рівнів в забезпеченні умов для підвищення творчої актив-ності педагогічних кадрів |
|
* |
|
|
|
24. |
Презентація кращого педагогічного досвіду педагогів у засобах масової інформації, на сторінках педагогі-чної преси, Інтернет-сайтах різного рівня тощо. |
|
|
|
|
* |
25. |
Організувати роботу психолого-пе-дагогічних семінарів |
* |
|
|
|
|
26. |
Внести корективи в систему науко-во-методичного супроводу проблем-них питань за підсумками діагности-ки на І етапі |
|
* |
|
|
|
27. |
Визначити готовність педагогів до впровадження основних ідей проек-ту через систему проходження курсової підготовки |
* |
* |
* |
* |
* |
28. |
Науковий аналіз матеріалів моніторингу |
|
|
|
|
* |
СУПРОВІДНИК
ІІІ (ПРАКТИЧНИЙ) ЕТАП
Діяльність опорної школи на ІІІ (практичному) етапі
Форми та методи роботи на ІІІ (практичному) етапі
Конструктор проведення квесту
Інструкція щодо проведення квесту:
СУПРОВІДНИК
IV (КОРИГУЮЧИЙ ) ЕТАП
Діяльність опорної школи на IV (коригуючому) етапі
Форми та методи роботи на ІV (коригуючому) етапі
Експертиза педагогічного досвіду
Інструкція для роботи за методикою «штрих-лінія»
СУПРОВІДНИК
V (ПІДСУМКОВИЙ) ЕТАП
Діяльність опорної школи на V (підсумковому) етапі
Форми та методи роботи на V (підсумковому) етапі
Плануємо науково-практичну конференцію
(метод «соціального оголошення»)
Орієнтовні теми виступів в номінаціях
Орієнтовні теми виступів в номінаціях
Глосарій
Веб-квест – це технологія орієнтована на учнів, занурених у процес навча-ння, яка розвиває їх критичне мислення. Веб-квест (webquest) в педагогіці - проблемне завдання з елементами рольової гри, для виконання якого використовуються інформаційні ресурси Інтернету. Веб-квест — одна із найбільш ефективних моделей використання Інтернету в навчальному процесі.
Воркшоп- (від англ. Workshop - майстерня) - це одна з активних форм навчання, аналогічна тренінгам і діловим іграм, які дають можливість активізувати весь потенціал особистості, пробудити його допитливість, задіяти емоції. А роль тренера - це швидше роль союзника, своєрідного "каталізатора" змін у групі, надихаючого своїм прикладом і здатна витягувати уроки нарівні з усіма. У центрі уваги так само, як на тренінгу, самостійне інтерактивне навчання та інтенсивна групова взаємодія.
У групи є завдання, наприклад, прописати процеси взаємодії підрозділу Х з підрозділом У і є тренер-консультант, який їм у цьому процесі допомагає. А так само у групи є певний час. І протягом цього часу група розробляє всі можливі варіанти рішень поставленої задачі. Суть майстерні в тому, що її мета - вирішення задачі, але немає правильного рішення або прогнозованого результату.
Квест - це вид інноваційного навчання з елементами традиційного виду навчання (проблемного), у якому використовуються методи стимулювання засобами рольової гри (друга група методів навчання за Ю.К. Бабанським).
Кластерна технологія широко застосовується в різних сферах діяльності, де тільки необхідне застосування потужних комп’ютерів. Кластер – це певна група (десятки, сотні, тисячі) розрізнених комп’ютерів, об’єднана таким чином, що являє собою цільний ресурс для проведення обчислень. У той же час, незважаючи на велику кількість складових частин, він видно як єдине ціле.
Одна з головних причин появи технології об’єднання комп’ютерів у кластер – це широка популярність Інтернету і його скажені темпи зростання. Зростання кількості переданої інформації обумовлював необхідність потужних обробних систем. Але апаратна частина, при всій своїй технологічної розвиненості, не завжди може впоратися з покладеними на неї завданнями. Тому виникла необхідність об’єднання цієї апаратної частини для виконання глобальних завдань. Крім того, висока надійність, яку міг забезпечити кластер серверів, була необхідною для великих корпорацій, які зберігають величезні обсяги інформації.
Майстер-клас — це головний засіб передавання концептуально нової ідеї авторської педагогічної системи. Учитель як професіонал протягом років виробляє індивідуальну (авторську) методичну систему, що містить цілепокладання, проектування, використання послідовності багатьох відомих дидактичних і виховних методик, уроків, заходів, власні винаходи, ураховує реальні умови роботи з різними категоріями учнів тощо.
Майстер-клас — це особлива форма навчального заняття, що заснована на «практичних» діях, у ній міститься творче розв’язання певних педагогічних завдань (пізнавального й проблемного).
Педагогічна студія – інноваційна форма до організації навчання шляхом інтерактивної взаємодії колективу однодумців, пов’язаних між собою певним світоглядом та спільними задачами. Сутність студійних занять в навчанні полягає в тому, що набуті знання отримують своє професійне втілення протягом заняття на основі реального педагогічного досвіду у поєднанні з уже сформованими професійними уміннями, навичками, поглядами. Робота в студії, це не тільки набуття нових знань, але й руйнування професійних стереотипів, вдосконалення індивідуальної системи педагогічних поглядів учителя. Це універсальна форма вдосконалення професійної майстерності вчителя, суттєвою ознакою якої є гармонійне поєднання теоретичного, методичного та технологічного вивчення педагогічних проблем, розвиток професійного мислення, професійної майстерності, підвищення методичної компетентності.
Тренінг – це особливий метод отримання знань, який відрізняється від своїх аналогів тим, що всі його учасники вчаться на власному досвіді в поточний момент. Це спеціально створене середовище, де кожен може з легкістю і задоволенням побачити свої плюси і мінуси, досягнення і поразки. Підтримка та увагу інших учасників допомагають швидше зрозуміти, які особисті якості та професійні навички слід розвивати. Завдяки тому, що ситуація тренінгу учбова, жоден з учасників не ризикує відносинами і поглядами, які склалися раніше, а набуває новий досвід. В реальній ситуації експерименти можуть призвести до негативних наслідків. На стадії навчання будь навички або якості моделюються на конкретних кроках і в той же час аналізуються і перевіряються у навчальній обстановці, максимально наближені до дійсності. Так, під час тренінгів можна навчитися бути гнучким, спілкування, сприйняття позиції іншого, що теж є дуже корисним у житті та творчій роботі. Слово "тренінг" походить від англійського "to train", що означає "навчати, виховувати, тренувати".