Воркшоп "Школа - простір без насильства"

Розробку склала Матвійчук Валентина Євгенівна, методист психологічної служби районного методичного центру відділу освіти Красноградської районної державної адміністрації, практичний психолог-методист. Методичний захід призначеній для роботи з класними керівниками, практичними психологами, соціальними педагогами з питань попередження булінгу в учнівському середовищі.

 

Воркшоп «Школа – простір без насильства»

З усіх методів навчання дорослих найбільш продуктивним є воркшоп - короткотерміновий семінар, або майстерня. Зазвичай воркшоп асоціюється з такими поняттями, як активність, експеримент, ризик, зміна, демократичне прийняття рішень, цілісне навчання. Він налаштовує учасників на самовираження, на можливість внутрішніх змін, вселяє надію на зустріч з привабливими «співучасниками» і надихаючим ведучим. Отже воркшоп це освітній процес:

• у якому група допомагає всім учасникам стати після закінчення навчання більш компетентними, ніж на початку;
• в якому кожен бере активну участь;
• під час якого учасники багато дізнаються один від одного;
• тренінг, результати якого залежать перш за все від внеску учасників і в меншій мірі - від знань ведучого;
• у якому в центрі уваги - переживання учасників, а не компетентність ведучого;
• можливість відкрити для себе, що знаєш і вмієш більше, ніж думав досі, і навчитися чомусь від людей, від яких цього не очікував.

 

Особливі вимоги до приміщення – коловий тренінг, робота у групах.

Учасники – заступники з виховної роботи, керівники ШМО класних керівників, практичні психологи, соціальні педагоги.

Матеріали – 2 аркуші на кожного учасника, фломастери, маркери, ватман, маленький м’ячик.

 

Ведучий: Сьогодні ми проведемо нашу зустріч у форматі воркшопу як однієї з динамічних форм навчання під час якого учасники отримують знання самостійно.

Отже, розпочнемо роботу нашої робочої майстерні. Сьогодні кожен з вас матиме можливість у процесі нашого спілкування надавати  свої пропозиції та ідеї для створення цілісної моделі роботи над проблемою подолання булінгу в учнівському середовищі.

Криголам «Що в імені твоєму?». Час - 3 хвилини.

Мета: створення умов психологічної розкутості та позитивної взаємодії учасників.

Учасники, стоячи у колі. кидають один одному м’яч, називають своє ім’я та рису характеру на першу букву імені.

Традиційно на початку ми маємо познайомитися, але зробимо це нетрадиційно – бо знайомитимемося самі з собою.

Знайомство з учасниками «Я у променях сонця». Час - 5 хвилин.

Матеріали: аркуші на кожного учасника, фломастери.

Мета: визначити ступінь ставлення до себе (позитивно-негативно), пошук і утвердження своїх позитивних якостей.

Кожний учасник на аркуші паперу малює коло. У колі вписує своє ім'я. Далі необхідно намалювати промені, які йдуть від цього кола. Виходить сонце. Над кожним променем записується якість, яка найкраще характеризує учасника. Правильних і неправильних відповідей тут бути не може. Відповідь має бути якомога відкритою і чесною.

А тепер проведемо коротку самодіагностику.

Кількісний аналіз.

1. Підрахуйте загальну кількість променів (якісне уявлення себе)

Інтерпретація:

Не більше 8 - ховаєтеся, недооцінюєте себе.

Від 9 до 10 - середній рівень.

Більше 10 - ви відкриті, адекватно думаєте про себе, любите себе, не соромитеся себе.

Більше 20 - ви перехитрили самі себе, завищена самооцінка, це може свідчити про високу завантаженість, будьте обережні у вас існує ризик виснаження.

2. Тепер порахуйте кількість позитивних якостей та негативних. Які з них переважають? Це означає, наскільки у вас позитивне чи критичне самосприйняття себе.

А тепер проведемо якісний аналіз. Підрахуйте і запишіть суму:

• кількість рольових, формально біографічних характеристик. Я – хто?...сума -
• і кількість характеристик якими ви себе відчуваєте. Я – яка(ий)?...сума -

- Якщо перших характеристик більшість – то ви відчуваєте себе лише сумою соціальних ролей.

- У чому ж тоді ваша індивідуальність?

- Позначте галочкою яскравого кольору всі означення що залишилися - це і є те, якими ви себе відчуваєте.

Отже, ми познайомилися самі з собою – з тим які ми, хто ми, як себе відчуваємо.

Висновок. Кожен з вас глибоко індивідуальний і в кожному є те, за що треба себе любити. Від того, якими ми себе відчуваємо залежить те, як сприймають нас оточуючі і їх відношення до нас.

Повідомлення мети воркшопу.

Тема нашої сьогоднішньої зустрічі «Булінг». У кожного з нас є свій досвід бачення і відношення до цього явища в шкільному середовищі.

Ведучий повідомляє групі мету воркшопу, розміщуючи на дошці ключові слова на картках. Матеріали – картки з підписами «Проблема», «Знання», «Якості», «Методика».

Мозковий штурм – поняття булінгу – слова-асоціації. Час - 10 хвилин.

Матеріали: плакат «Булінг – це…».

Перш за все нам необхідно вияснити: як ви розумієте це поняття, що таке булінг? Визначте одним словом що це:…наприклад, насильство, приниження, дискримінація, тиск, геноцид, ксенофобія, маніпулювання, тролінг, мобінг, харасмент і таке інше.

Спікер записує вислови на плакаті «Булінг – це…».

Висновок Тобто, булінг – це не просто незначне приниження а справжня загроза життю і здоров’ю – фізичному, психічному, емоційному.

Дискусія з питань:

• кого стосується дана проблема? – дітей, батьків, педагогів;
• хто є учасниками булінгу? агресор, жертва; спостерігачі;
• які види булінгу ви знаєте? словесний, фізичний, соціальний, електронний.

Отже, перш ніж приступити до розв’язання проблеми булінгу нам необхідно визначити власні очікування і потреби, виходячи із контексту теми.

Вправа «Чотири сфери». З’ясування очікувань і потреб групи відносно поставленої проблеми. Час - 10 хвилин.

Мета: дати можливість учасникам висловити свої очікування.

Матеріали: плакат з підписом для кожної сфери, аркуші для кожного учасника.

Щоб подолати булінг нам необхідно прикладати чимало зусиль.

Зазвичай ми вкладаємо енергію в різні сфери свого життя, з яких можна умовно виділити такі: особисте Я, життєва діяльність, контакти з іншими людьми, мрії і фантазії.

Пропонуємо подумати й написати, як учасники використали б свою власну енергію й час, якщо б мали необмежені можливості для вирішення даної проблеми, розподіливши твердження за чотирма сферами, тобто що ви готові зробити:

а) особисто для себе;

б) у педагогічній діяльності;

в) для соціуму (оточуючих);

г) для майбутнього, наприклад, для міста, країни, людства (фантазії).

Учасники підраховують кількість тверджень у кожній категорії та надають спікеру, який підраховує загальну суму тверджень усієї групи на спільному аркуші.

Потім група коротко обговорює записані очікування/бажання, намагаючись уявити, чи енергія розподіляється рівномірно між цими чотирма сферами, чи рівноваги немає, а превалюють очікування в певних сферах. Виявляємо сферу найменш задіяну на яку слід звернути увагу.

Дискусійна гра «Шість капелюхів мислення» Де Боно.

Мета: з’ясування основних шляхів подолання проблеми. Час - 15 хвилин.

Матеріали: ватман з зображенням фігур дітей обох статей - жертв булінгу, картки з підписами «Знання», «Якості», «Методика», зображувальні матеріали.

Притча про Капелюшника.

Давним-давно, а може і недавно жив на світі старий мудрий Капелюшник.

І настав час, коли старий Капелюшник покинув цей світ, залишивши своїм шістьом синам славу великого майстра, і ... шість різнокольорових капелюхів - білий, чорний, жовтий, червоний, зелений і синій. Сини розділили батьківський спадок між собою. Минуло чимало часу, перш ніж, сини старого майстра знову зібралися всі разом під дахом батьківської майстерні. Сидячи біля вогню, кожен з них розповів свою історію, і всі були вражені тим, як спадок Капелюшника вплинув на них.

Володар білого капелюха став аналітиком, поважним державним радником, червоного невиправним мрійником, який емоційно сприймав все навколо.

Завдяки своїй емоційній чутливості жовтий капелюх зробив одного з них невиправним оптимістом.

Господар чорного капелюха став критиком, реалістом, зеленого – був генератором важливих ідей, який постійно шукав шляхи вирішення важливих питань, а синього розумівся на пошуках альтернативних рішень, він став Учителем і багато людей приходили до нього за порадою.

Суть інтелектуальної діяльності в режимі технології «Шість капелюхів мислення» полягає в тому, що кожен учасник групи у процесі обговорення проблеми «одягає» капелюх певного кольору і мислить так, як «вимагає» колір одягнутого капелюшка.

• Білий – фокусування уваги на інформації (аналіз відомих фактів та цифр, а також оцінка того, яких відомостей не вистачає та з яких джерел їх можна отримати).
• Жовтий – дослідження можливих успіхів, пошук переваг та оптимістичний прогноз проблеми, яка розглядається.
• Чорний – оцінка проблеми з точки зору наявності недоліків, ризиків та загроз її розвитку.
• Червоний – увага до емоцій, відчуттів та інтуїції. Не вдаючись у подробиці та міркування, на цьому етапі висловлюються всі інтуїтивні здогадки у вигляді емоцій.
• Зелений – пошук альтернатив, генерація ідей, модифікація вже наявних напрацювань.
• Синій – управління процесом дискусії, підбиття підсумків і обговорення користі та ефективності методу в конкретних умовах.

Учасникам пропонується наосліп взяти із скриньки паперовий капелюшок і утворити, таким чином, 5 мікрогруп, 6-й капелюшок дістається ведучому, який здійснює управління процесом.

  Ми розглянемо дану проблему з 6 незалежних одна від одної точок зору.

Капелюх певного кольору передбачає включення відповідного режиму мислення, якому мають слідувати учасники групи в момент аргументації своєї позиції у процесі дискусійної гри.

  Ведучий повідомляє, що учасникам необхідно проаналізувати ситуацію з проблемою булінгу у особистому досвіді, подумати над питанням, які її можна вирішити і які для цього існують ресурси.

Завдання групам 

Білий капелюх – аналітичне мислення. Завдання групи - здійснити аналіз інформації та статистичних даних про булінг в учнівському середовищі та записати якими знаннями має володіти педагог для розв’язання даної проблеми? Заповнюють картку «Знання».

Червоний капелюх - емоційне мислення: почуття і інтуїція. Завдання групи – зобразити кольоровими фарбами всередині символічних фігур дітей, які зазнають булінгу почуття, які вони переживають в цій ситуації. Які категорії дітей найчастіше стають жертвами булінгу? Хто булить?

Чорний капелюх – критичне мислення. Завдання групи – скласти перелік застережень щодо ризиків і загроз булінгу як для агресора так і для жертви та алгоритм дій  який має здійснити сучасний педагог в ситуації з даною проблемою? Заповнюють картку «Методика».

Жовтий капелюх – позитивне мислення. Завдання групи – знайти логічний позитив, що допоможе попередити виникнення конфліктних ситуацій та які особистісні якості педагога ви вважаєте найціннішими у розв’язанні даної проблеми? Записати або зобразити умовними позначеннями навколо фігур жертв булінгу. Заповнюють картку «Якості».

Зелений капелюх – творче мислення. Завдання групи – знайти й записати креативні способи подолання булінгу. Скласти план заходів з протидії булінгу.

Синій капелюх – узагальнююче мислення. Завдання ведучого - управління процесом.

  Учасники записують свої напрацювання на окремих картках і презентують одна одній.

Створення mind map (інтелектуальна карта) розв’язання проблеми протидії булінгу.

 У результаті незалежної роботи кожної групи ми спільно створили інтелектуальну карту розв’язання проблеми протидії булінгу шляхом застосування методу паралельного мислення.

  У підсумку виконання всіх вправ ведучий розміщує картки на дошці поступово створюючи у процесі спільної роботи учасників карту  за технологією mind map «Основні завдання педагогічної діяльності з протидії булінгу» (групуючи і об’єднуючи їх, відгалужуючи під проблеми, показуючи зв’язки і т.ін.).

Висновок: важливо підходити до оцінки предмету дискусії з різних точок зору, що надає переваги цього прийому у конкретних умовах.

Підсумок воркшопу «Наше самопочуття»

  Ведучий підводить підсумки, проводить зворотній зв’язок і дякує учасникам за роботу, пропонує поставити на символічному градуснику позначку про самопочуття (36,6 – нічого не змінилось, вище – горить ідеями та енергією, нижче – не цікаво).

 

Mind map «Основні завдання педагогічної діяльності з протидії булінгу»