Заняття "Допомагаємо один одному"

Тема 3. Я допомагаю іншим.

Мета: сприяти формуванню вміння емоційно , словесно та дієво допомагати іншим; бажання підтримувати один одного, вміння поставити себе на місце інших у важку хвилину, розвивати почуття емпатії, здатність співчувати та розуміти.

Обладнання:  промінчики сонця, паперовий круг, пластилін, пов'язки на очі.

Хід заняття

1. Організаційний момент. Доброго дня, діти!

Візьмемося за руки

      Та станемо у коло.

                                               Радість та усмішки

                                          Хай сяють навколо.

Поверніться обличчям один до одного, привітайтеся і побажайте щось приємного.

2. Розкриття теми заняття. Пригадайте, діти, чи були у вас такі моменти життя , коли вам було дуже важко на душі? Коли ви це відчували? Чи потребували в той момент підтримки?

3. Повідомлення теми й мети.  Ми сьогодні будемо говорити про моральну підтримку, допомогу, без якої інколи буває дуже важко.

        4. Подання нових знань.

Бувають такі моменти в житті, коли моральна підтримка, розуміння, допомога, мають значно більше значення ніж  матеріальна. Іноді без неї просто не обійтися.

• Чи підтримують вас ваші рідні і близькі у важку хвилину?
• А що ви в той час відчуваєте?
•    Під час підтримки важливо просто обійняти або ж потримати в своїх руках руку того, хто опинився  у важкій ситуації. Не потрібно скупитися на гарні слова та добрий погляд.
•    Якіж є форми моральної підтримки?
•    Вона може виражатися у  співчутті, співпереживанні, похвалі, схваленні, турботі.  Якщо хтось із ваших знайомих попав у важку ситуацію, варто побути поруч з ним, обійняти, потиснути руку, вміти уважно вислухати, і якщо просить, то дати пораду.

Метод «Прес»

• Як ви думаєте, чи потрібно підтримувати та допомагати знайомим вам людям?
• А незнайомим? Чи потрібно жаліти тих, кого не знаєш?Як ви вважаєте чи потрібно допомагати  і підтримувати людей, яких ви не знаєте?
• Чи потрібно пожаліти ту людину, яка не підтримала вас, коли ви цього потребували?
• А мама чи тато потребує вашої допомоги і підтримки?

Робота з оповіданням.

Як Сергійко навчився жаліти

 Сергійко гуляв собі біля ставка. І побачив дівчинку, що сиділа на березі. Підходить до неї, а вона й каже:

- Не заважай мені слухати, як хлюпочуть хвилі. 

Сергійко здивувався. А потім узяв і кинув у ставок камінець. Дівчинка й питає:

- Що ти кинув у воду? Сергійко ще більше здивувався.   

- Хіба ти не бачила? Я кинув камінець. Дівчинка й каже:

- Я нічого не бачила, бо я сліпа. 

Сергійко довго дивився на дівчинку. Він не міг уявити: як це воно, коли людина не бачить? Настала ніч. Сергійко ліг спати. Серед ночі прокинувся. Його розбудив шум за вікном. Шумів вітер, у шибки стукав дощ. А в хаті було темно. Сергійкові стало страшно. Йому пригадалася сліпа дівчинка. Тепер він уже не дивувався – його серце стиснув жаль. Як же вона бідна живе в темряві?

Сергійкові хотілося, щоб швидше настав день. Він піде до сліпої дівчинки і пожаліє її.

          (В.О. Сухомлинський)

Запитання до оповідання

- Що підштовхнуло Сергійка до співчуття?

-  Чи вмієте ви співчувати, коли у когось якісь неприємності? Як  ви це робите?

Вправа « Побач пальчиками»

Діти одягають пов’язку на очі. Потрібно з закритими очима зліпити тваринку: котика, зайчика , або ж лисичку. Після роботи вчитель уточнює чи сподобався їм їхній результат?

- Чи відчули ви на собі, що почуває маленька дівчинка протягом усього життя?

- Чи жаль вам її?

- Які слова потіхи ви підібрали б, аби розрадити маленьку?

- Як ви думаєте, чи стане їй від ваших слів легше?

Вправа «Я малюю свій портрет». Діти навколо своєї голови руками зображають рамку портрета. Потім «малюють» себе веселого, скривдженого,  щасливого.

– Кого вам легше було зобразити? Чому?

Вправа «Наші дії».  Одному учневі вчитель каже ситуацію, у яку він нібито потрапив. Наприклад, впав з велосипеда, збав коліно, отримав погану оцінку, однокласники не взяли грати у футбол, загубив важливу річ і т.д. Інший учень має показати як він фізично буде допомагати, але мовчки, а ще один – які слова підтримки він підбере для підтримки.

 Обговорення вправи.

• Які почуття вас охоплювали, коли ви втішали?
• Що ви відчували, коли вас втішали?

• Чи приємно вам когось підтримувати у важку хвилину?

Мозковий штурм

• Що потрібно сказати тому, від кого ви прийняли допомогу чи підтримку?
• А що потрібно сказати у відповідь?
• Яким тоном це потрібно сказати?

Вправа «Дякую! Будь ласка!»

Один із учнів має підійти до іншого, ніжно подивитись у очі і з вдячністю промовити «Дякую». Цей другий має  також, випромінюючи тепло відповісти «Будь ласка».

Вправа «Сонячні промінчики». Учні мають на паперових промінчиках сонця написати слова, що асоціюються для них з словом «Підтримка» Виходить гарне сонечко. На закінчення вправи  зачитують усе, що написане на промінчиках.

Вправа «Що буде, якщо…». Діти продовжують речення «Що буде, якщо…»

•     Якщо ми будемо думати лише про себе?

      - Всі люди стануть злими?

•     Якщо ми не будемо допомагати і підтримувати один одного?

5. Підсумки заняття. На завершення цього заняття хочу сказати вам, діти, щоб ви щоденно вчилися помічати тих людей, які потрапили у важку ситуацію, і намагались їм допомогти як словами так і своїми ділами. Тоді весь світ стане добрішим, і в ньому буде легше  жити усім. А ваша допомога принесе радість не лише вашому близькому, але й вам також.

 Рефлексія.

Вправа «Мікрофон».

• Я зрозумів, що … .
• Людині, яку  підтримують, стає…
• Підтримувати і допомагати потрібно, щоб…

6. Домашнє завдання. Поспостерігайте за оточуючими. Коли побачите знайомого у важкій ситуації, допоможіть йому. Про це розкажете вдома рідним або в школі вчителю.