ВПЛИВ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ДЛЯ ДИСЦИПЛІНИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ
Анотація:
У данній статті розглядаються організаційно-методичні аспекти дистанційної освіти в теоретичній та практичній підготовці студентів сектору «Спортивна педагогіка». У статті також досліджено сутність та ефективність використання системи дистанційного навчання.
Вступ.
Із запровадженням дистанційного формату навчання багато традиційних методів навчання не змогли повністю реалізувати вимоги освітнього стандарту. Новий формат навчання вимагає інтеграції творчого підходу у поєднанні з компетентним ставленням до навчального процесу серед студентів та викладачів. Значно зросло значення використання комунікаційно-інформаційних технологій, що зумовило необхідні дослідження та створення нових методів і форм навчально-виховного процесу. Важливим чинником реалізації цілей і завдань предмета «Фізичне виховання» в дистанційному курсі стало формування знань про проектування здорового способу життя, зміцнення та збереження здоров’я.
Актуальність даної тематики випливає з розкриття значення інформаційних технологій у навчальному процесі, а також із узагальнення організаційно-методичних аспектів дистанційної освіти в цілому.
Метою дослідження є визначення основних методичних підходів у масовому інформаційному середовищі для ефективного фізичного виховання студентів.
Наукова новизна даного дослідження полягає в узагальненні наукової інформації про вплив дистанційної освіти на фізичне виховання студентів.
Після прийняття постанова від 06.09.2021 Міністерства охорони здоров’я України головим державним санітарним лікарем України: про затвердження протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у зв'язку поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19) [1] традиційна форма навчання суттєво змінилася. Дистанційне навчання з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій призвело до створення нового освітнього середовища, яке в рамках навчання дало можливість здобувачам освіти самостійно отримувати знання в умовах постійно оновлюваної інформації. Здобувачі освіти, які мають можливість навчатися дистанційно, практично не обмежені просторовими та часовими обмеженнями, що дозволяє їм формувати фізичну культуру в будь-який зручний час.
Через особливості дисципліни «фізичне виховання» проектування процесу навчання не може бути реалізовано в повній мірі. Розробляється новий підхід до фізичного виховання здобувачів освіти з урахуванням нових пріоритетів, таких як: створення практичної діяльності та розвиток творчого та самостійного підходу до навчання.
Своєчасне використання нових методів ведення навчально-виховного процесу дає змогу максимально реалізувати освітні вимоги. Ці методи передусім:
1. Зміцнити мотиваційну базу здобувачів освіти.[2]. Звичайно, в контексті дистанційного навчання здобувачі освіти мають на порядок більше часу, але більшість не тільки не вміють з розумом ним розпоряджатися, а й витрачають його даремно, оскільки здобувачі освіти, подорожуючи, усвідомлюють, що головною перевагою Інтернету є величезна площа розваги. і спілкуватися. Через зміщення навчального процесу на такий величезний інформаційний простір, як Інтернет, багато здобувачів освіти втрачають мотивацію до навчання через різноманітні спокуси. Ця тенденція негативна і вимагає підвищеної мотивації та самодисципліни. Вчителі фізичної культури можуть підвищити мотивацію здобувачів освіти шляхом організації онлайн-уроків, де вчитель подає загальну інформацію з вимогами навчальної дисципліни, формує та систематизує знання здобувачів освіти.
2. Використання більшої кількості теоретичного матеріалу в нових форматах. Цей метод відноситься до нещодавньої презентації матеріалу, наприклад : збільшення кількості онлайн-уроків, демонстраційних презентацій та цифрових відео. Оскільки дистанційна освіта має незаперечну перевагу в інформаційній сфері, то виклад теоретичного матеріалу дисципліни у різноманітних інтерактивних форматах допоможе викликати інтерес у здобувачів освіти. Крім того, цей метод тренує світоглядну систему наукового підходу до фізичної культури, підвищує мотивацію здобувачів освіти та залучає їх до вивчення фізичної культури.
3. Використання електронних тестів. Кожна діагностика знань сприяє їх кращому закріпленню. Використання електронних тестів є не тільки найефективнішим методом перевірки знань, але й дозволяє проаналізувати помилки та сформувати у здобувачів освіти певний загальний рівень знань з предмету. Використання електронного тестування широко поширене в різних навчальних закладах і дисциплінах, що робить його найбільш універсальною функцією у сфері перевірки знань.
Тому ефективність навчально-виховного процесу в умовах самоізоляції орієнтована не лише на використання різноманітних технологій дистанційного навчання, а й на участь кваліфікованих викладачів у формуванні теоретичної основи дисципліни «Фізичне виховання».
Якісна педагогічна робота часто виражається в побудові психолого-педагогічних аспектів фізичної культури. Тому в умовах дистанційної освіти високо цінується не лише кваліфікований фахівець у галузі предметної дидактики, а й досвідчений методист, який володіє сучасними підходами до навчання та може грамотно організувати навчальний процес.
Крім того, фізична культура – це насамперед практична дисципліна, однак прийняття дистанційного формату навчання значною мірою звузило основні завдання фізичної культури, обмеживши рухові та функціональні особливості дисципліни та залишивши ці важливі аспекти на розсуд здобувачів освіти самостійно.
Наступним важливим фактором дистанційного навчання має стати бачення кінцевої мети [3], у випадку з дисципліною «фізична культура» цими цілями є формування орієнтацій цінностей, переконань, інтересів, активний і свідомий підхід до фізична активність.
Необхідність удосконалення методики проведення фізкультури ґрунтується на тому, що дистанційна освіта невіддільна від малорухливого способу життя, який шкодить здоров’ю в цілому [4]. Фізичне виховання допомагає усвідомити важливість правильного вдосконалення фізичного виховання, і тому воно має бути невід’ємною частиною дистанційного навчання.
Результати. Використання комплексного підходу, як технічного, так і теоретичного, здатне якнайкраще задовольнити потреби освітньої програми щодо покращення фізичного виховання учнів.
Висновок.
Слід зазначити, що дистанційну освіту не слід вважати обмеженням фізичної культури, оскільки всі цінності викладання навчальної дисципліни своєчасно організовані в цілісну та ієрархічну педагогічно-пізнавальну систему. Час дистанційного навчання можна використати для формування певних спортивних і корисних орієнтацій, необхідних для розвитку особистості. Це означає, що дисципліна «культура тіла» в епоху дистанційної освіти знаходить своє вираження у розвитку теоретичних знань та світоглядних позицій у студентів.
Бібліографічний список:
2. Стриханов М.Х. Физическая культура и спорт в вузах: учебное пособие/М.В. Х. Стриханов, В. И. Савинков. - 2-е изд. – Москва: Издательство Юрайт, 2020. – 160 с.
3. Ярлыкова Е.В., Шипылова Г.В. Физическая культура в общекультурной и профессиональной подготовке студентов. Таврический научный обозреватель. 2016 №1-3
4. Гаджиметов В.Э., Прокопенко Т.И., Кудря А.Д. Причины ухудшения здоровья и здорового образа жизни студенческой молодежи. В СБОРНИКЕ: физическая Культура и спорт: Интеграция науки и практики материалов XIV Международной научно-практической конференции. 2017 год.