Вплив емоцій на когнітивні процеси

Вплив емоцій на когнітивні процеси під час вивчення іноземної мови учнями молодшої та середньої школи

Колокольцева В.В.

Ліцей № 104 імені О.Ольжича

 Розглядаються когнітивні процеси учів під дією впливу емоцій, що допомагає  зрозуміти, як наш мозок обробляє інформацію з метою покращення методів навчання на уроках іноземної мови та подолання негативних емоцій, спричинених стресом. Пропонуються практичні рекомендації для психологічної підтримки у навчальних програмах.

   Ключові слова: емоція, когнітивні процеси, навчання, мотивація, позитивна атмосфера, ефект плацебо.

Kolokol’tseva V.V.

 Lyceum No. 104 named after O. Olzhych

   The paper examines the cognitive processes of students under the influence of emotions, which helps to understand how our brain processes information to improve teaching methods in foreign language lessons and overcome negative emotions caused by stress. Practical recommendations are offered for psychological support in educational programs.

 Keywords: emotion, cognitive processes, learning, motivation, positive atmosphere, placebo effect.

     Емоційні прояви становлять важливу сферу людської психіки. Вони регулюють соціальну поведінку, допомагають будувати стосунки, слугувати засобом особистих кордонів, оскільки відображають реакцію та ставлення людини до певних ситуацій, явищ тощо. Через емоції ми виражаємо своє ставлення до навколишнього світу. Якщо у сприйнятті, відчуттях, мисленні та уявленнях відображаються різноманітні об'єкти та явища, їхні характеристики, властивості, взаємозв’язки та залежності, то через емоції й почуття людина демонструє своє особисте ставлення до пізнаваного. Почуття та емоції формуються під впливом особливостей об’єктів та ситуацій. Взаємодія людини з навколишнім світом породжує об'єктивні відносини, які стають основою для виникнення почуттів і емоцій. У них також виявляється особисте ставлення людини як до реальності, так і до себе самого, зокрема задоволеність чи незадоволеність власними діями, висловлюваннями або поведінкою.

У сучасних умовах методика викладання іноземних мов постійно розвивається, шукаючи шляхи підвищення ефективності навчального процесу. Проведено чимало досліджень, спрямованих на вдосконалення якості викладання іноземної мови. Питання емоційності навчання привертало увагу багатьох психологів, дидактів і методистів, що свідчить про значний інтерес до впровадження емоційно-ціннісного компонента освіти та формування емоційно-ціннісних орієнтацій студентів.

Мета цієї статті – дослідити вплив емоційного настрою під час занять на когнітивні процеси, що сприяє подоланню психологічних бар’єрів у спілкуванні іноземною мовою, активізації пізнавальної діяльності та забезпеченню ефективного навчання. Основним завданням є надання практичних рекомендацій щодо навчання, що підвищують емоційну насиченість навчального процесу.

     Вивчення іноземної мови -це складний процес, який залучає не лише розумові здібності, а й емоційний інтелект. Емоції, як позитивні, так і негативні, можуть значно впливати на ефективність навчання. Наш мозок працює таким чином, що у процесі засвоєння інформації важливу роль відіграють когнітивні процеси. Когнітивні процеси-це процеси, які дозволяють нам сприймати інформацію з навколишнього світу, обробляти її, зберігати та використовувати для вирішення задач. Це як внутрішнє програмне забезпечення нашого мозку, яке керує всіма нашими розумовими діями. До основних когнітивних процесів належить: сприйняття через органи чуття( зір, слух, дотик, смак, нюх),увага, яка допомагає зосередитися на певній інформації, відфільтровуючи непотрібні показники. Пам’ять характеризується здатністю кодувати, зберігати та відтворювати інформацію, а мову ми використовуємо для спілкування та мислення. Серед згаданих когнітивних процесів слід також виділити і емоції. Це психологічні реакції на зовнішні або внутрішні подразники, які впливають на  наше сприйняття та поведінку.

 Емоції -це складний спектр почуттів, які відчуває кожна людина. Вони є невід’ємною частиною нашого життя, впливаючи на наше мислення, поведінку та взаємодію з іншими людьми.  Численні дослідження впливу емоційних станів людини на процес розвитку людини доводять, що ніякий рух розумового процесу  неможливий без емоцій. Іх можна умовно поділити на кілька основних груп: позитивні (радість, щастя, любов, захоплення, вдячність), негативні ( гнів, страх , сум, роздратування, сором), нейтральні (здивування, інтерес, зацікавленість). Лев Виготський, видатний радянський психолог, розглядав емоції як невід’ємну частину когнітивного розвитку людини. У своїх працях він підкреслював, що мислення і почуття не існують окремо, а взаємопов’язані у складних психологічних процесах. У своїй праці «Мислення і мовлення» Виготський зазначав, що розумові процеси не можуть бути ізольовані від емоційних переживань. Інтелектуальна діяьність супроводжується емоціями, які впливають на рівень мотивації, розуміння і засвоєння знань. Позитивні емоції є потужними мотиваторами. Коли ми насолоджуємося процесом навчання, ми більш схильні докладати зусиль і досягати кращих результатів. Дитина, яка відчуває радість від навчання, більше вірить у свої сили та не боїться викликів, сприятливе середовище мотивують дитину до саморозвитку, що є основою для навчання протягом усього життя. Позитивні емоції допомагають нам збільшити концентрацію зосередження на завданні і відфільтрувати відволікаючі фактори, стимулювати творче мислення, що важливо для вирішення нестандартних завдань у процесі вивчення мови. Емоційно значущі події краще запам’ятовуються. Тому пов’язуючи нові слова та граматичні конструкції з позитивними емоціями, ми можемо покращити їх запам’ятовування. Позитивні емоції під час навчання відіграють важливу роль не лише у формуванні академічних знань, а й у вихованні емоційно здорової дитини, яка розумітиме, що вона важлива для суспільства та може змінювати світ на краще.

     Негативні емоції під час війни суттєво впливають на навчання, оскільки вони змінюють когнітивні процеси та загальний психологічний стан учнів. Американський лінгвіст Стівен Крашен  у 1980-х роках розробив теоретичну модель для вивчення другої мови, де в одній з його п’яти основних гіпотез висувається Гіпотеза афективного фільтра. Це психологічний бар’єр, який може або сприяти, або перешкоджати засвоєнню мови .Постійний стрес і тривога змушують мозок фокусуватися на загрозах, що ускладнюють засвоєння нової інформації. Фізичне виснаження, що супроводжується безсонням, головним болем, підвищеною втомлюваністю через нічні військові атаки знижують продуктивність навчання. Довготривала напруга призводить до апатії та небажання виконувати навіть звичні  завдання. Негативні емоції викликають демотивацію у навчанні. Почуття невдачі або розчарування можуть призвести до втрати віри у власні сили і, як наслідок, до зниження мотивації до навчання. Хронічний стрес та хвилювання можуть впливати на функціонування гіпокаму, який відповідає за запам’ятовувавання, заважати концентрації, зменшувати бажання навчатися, особливо коли майбутнє здається невизначеним. Якщо ми пов’язуємо вивчення мови з негативними емоціями, то в майбутньому можемо відчувати страх або опір перед навчанням.

   У процесі навчання вагомого значення набуває особистість педагога, його переконання, характер атмосфери в якій виникають відносини між учнем та викладачем. Педагог не тільки ділиться знаннями, але й виховує ставлення вихованців до його предмету. Талановитий викладач здатен створити на своїх заняттях таку атмосферу, в якій студенти переживають радість відкриттів, засмучуються через невдачі, відчувають подив і захоплення можливостями людського інтелекту. У такого педагога студенти не бояться робити помилки, сміливо висловлюють власні думки, а сам процес навчання викликає у них зацікавленість і задоволення. Важливим чинником у сприйнятті навчального процесу є поведінка викладача, адже саме вона задає загальний тон занять. Учні часто, свідомо чи несвідомо, наслідують свого наставника. Якщо педагог активний, позитивний і натхненний, ця енергія передається й студентам. Натомість дратівливість, різкість та постійне невдоволення можуть спричинити у студентів тривожність, страх перед навчанням і втрату мотивації до активної роботи. Зняти або послабити напруженість на уроці можливе за допомогою гумору. Використання гумору є важливим інструментом у педагогічній діяльності, оскільки він сприяє створенню позитивного емоційного фону, що сприяє розвитку мислення та творчої активності дітей. Використання гумору вчителем може допомогти подолати психологічні бар’єри, зробити матеріал цікавішим і доступнішим, а також сприяти формуванню довірливих стосунків між вчителем та учнями. З психологічної точки зору гумор стимулює активізацію когнітивних процесів, сприяє кращому засвоєнню інформації та підвищує концентрацію уваги. Дослідження свідчать, що навчальні заняття, де використовуються елементи жартів, кумедні приклади або іронія, викликають позитивні емоції, що, в свою чергу, сприяє покращенню результатів навчання. Гумор також допомагає зменшити страх перед помилками у вивченні іноземної мови. Учні, які відчувають себе комфортно на уроці, частіше беруть участь у дискусіях, не бояться експериментувати з мовою та проявляють ініціативу. Особливо ефективним є ситуаційний гумор, пов’язаний із контекстом навчального матеріалу, а також самоіронія учителя, яка допомагає створити невимушену атмосферу. Однак, важливо враховувати, що гумор має бути доречним і не принижувати вихованців. Використання надмірної іронії або сарказму може мати зворотній ефект, викликаючи дискомфорт або втрату мотивації.

  Наступні практичні рекомендації можуть стати дієвим способом для мінімізації  зменшення негативних емоцій та впровадженню психологічної підтримки у навчальних програмах:

1. Ефект плацебо може допомогти подолати негативні емоції під час війни, оскільки він ґрунтується на силі віри у позитивний результат. Хоча плацебо зазвичай асоціюється з медициною, його психологічний механізм можна використовувати і для емоційної регуляції. Отримання заспокійливих слів від вчителя може зменшити рівень паніки. Повторення фраз типу «Ти впораєшся», «Все буде добре», навіть якщо людина і не вірить у це, може впливати на мозок і зменшувати стрес.
2. Фізичні вправи типу руханок під час уроку покращують кровообіг мозку і стимулюють нейрогенез.
3. Інтелектуальні ігри допомагать розвивати когнітивні процеси.
4. Медитація допомагає покращити концентрацію уваги і знизити рівень стресу.
5. Соціальна активність, а саме сам процес спілкування з іншими учасниками освітнього процесу, стимулює когнітивні функції. Тому не слід нехтувати розвитком діалогічного мовлення, опитуванням у мовному клубі під час уроку іноземної мови, навіть якщо це і спричиняє галас.
6. Використання інтерактивних методів ( ігри,пісні, відео) викликають позитивні емоції.
7. Встановлення реалістичних цілей, досягнення яких допоможе відчувати прогрес і підтримувати мотивацію.
8. Словесне нагородження учнів, заохочення і підтримка навіть за найменші досягнення, допомагають їм відчути задоволення від процесу навчання та долати страх перед помилками.
9. Хвалити за зусилля, а не лише за результат, щоб розвивати впевненість у собі.
10. Заохочувати дітей до дискусій та висловлення власної думки-це розвиває громадянську активність.
11. Здоровий сон є тим підґрунтям, від якого залежить самопочуття школярів, їх здатність сприймати інформацію. Адже, під час сну відбувається консолідація пам’яті.
12. Розвиток емоційного інтелекту методом розпізнавання своїх та чужих емоціій, розуміти їх причини та керувати ними.
13. Виражати свої емоції здоровими способами, не намагатися придушувати свої почуття, а визнавати їх, проговорювати їх у соціальному колі, розуміти причину їх виникнення та навчитися керувати ними.

Підсумовуючи вищевикладене, можна зробити такі висновки. Емоції та когнітивні процеси є взаємопов’язаними факторами, які суттєво впливають на процес навчання іноземної мови. Вони можуть як сприяти, так і перешкоджати засвоєнню нових знань залежно від їхнього характеру та інтенсивності. Позитивні емоції активують мотивацію та покращують здатність до запам’ятовування, концентрації й творчого мислення. Натомість негативні емоції можуть блокувати когнітивні процеси, знижувати мотивацію та викликати «афективний фільтр», який перешкоджає сприйняттю та обробці інформації. Таким чином, позитивні емоції під час навчання є ключем до виховання емоційно стійкої, впевненої та відповідальної особистості. Саме такі діти в майбутньому будуть свідомими громадянами, які розвиватимуть Україну на засадах поваги, справедливості та взаєморозуміння.

Список використаних джерел:

1. Емоційний інтелект як чинник успішного навчання іноземних студентів. Савицька Т., Горбенко Є. 2021.
2. Місце емоцій у розвитку пізнавальних процесів школярів під час навчання. Гряник О.Д., 2018.
3. Когнітивна психологія і її наслідки. Андерсон Дж.Р., 2002.
4. Сучасні дослідження когнітивної психології. ICRACP. 2020.
5. Self-regulation and learning. Schunk D.H.2012
6. Khan Academy: Cognitive Psychology.