Вплив гри на музичних інструментах на процес реабілітації дітей з синдромом Дауна.

Вплив гри на музичних інструментах на процес реабілітації дітей з синдромом Дауна.

Анотація:

Вплив гри на музичних інструментах на процес реабілітації дітей з синдромом Дауна.

Мета цієї статті – показати значущість гри на музичних інструментах для процеса реабілітації дітей з синдромом Дауна, яка не тільки розвиває музичні здібності, формує естетичний смак, а й є життєво важливим компонентом впливу музики на організм дитини. Автор показує досвід застосування гри на музичних інструментах на заняттях з музикотерапії у Комунальній Установі Сумської Обласної Ради Сумський Обласний Центр Комплексної Реабілітації для Дітей та Осіб з Інвалідністю .

Influence of playing musical instruments on the process of rehabilitation of children with Down syndrome.

The purpose of this article is to show the importance of playing musical instruments for the rehabilitation of children with Down syndrome, which not only develops musical abilities, forms aesthetic taste, but also is a vital component of the impact of music on the child's body. The author shows the experience of using musical instruments in music therapy classes at the Municipal Institution of Sumy Regional Council Sumy Regional Center for Comprehensive Rehabilitation for Children and Persons with Disabilities.

Актуальність теми:

Синдром Дауна належить до актуальних проблем сучасності у зв’язку з питомою часткою у структурі мертвонароджуваності та смертності серед немовлят, оскільки поширеність синдрому Дауна становить 1:800 народжень, з подальшим підвищенням до 1:250 у жінок віком старше 30 років, а спорідненість Синдром Дауна(СД) з фізично-розумовими вадами розвитку дітей спричиняє значний вплив на якість подальшого життя дорослих. Крім характерної зовнішності, у пацієнтів із СД відзначають ряд серйозних патологічних порушень кардіо-респіраторної, кістково-м’язової, імунної та нейропсихічної систем. В сучасному суспільстві музика є одним із видів художньої діяльності, що входять до комплексу реабілітаціїдітей з Синдромом Дауна. Ще давньогрецькі філософи відзначали роль музичного мистецтва в естетичному вихованні індивіда та його позитивний терапевтичний вплив на особистість. Платон стверджував, що з одного боку, посланий світові «музичний союзник» упорядковує гармонію індивіда, з іншого — прибирає дисгармонію його розуму. Далі учні Піфагора розробили методику музичної

психотерапії, що передбачала щоденну програму пісень та музичних п’єс для ліри, що піднімали бадьорість духу, настрій людей, що знімало в них втому, заспокоювало перед сном.

   Роль музики у житті людей з часом все зростала. Вчені, композитори, педагоги, музиканти розробляли проблеми дитячої музичної освіти та виховання. Особливу увагу надавалось  психологічному фактору в процесі дитячого музикування. Найважливішим аспектом у

цьому ключі стала розробка музичних навчальних програм, сприяють розвитку дитячого музичного інтелекту.

Ці проблеми в даний час з особливою гостротою стоять перед школою, дитсадками, і особливо при роботі з дітьми, що мають обмежені можливості. У цих умовах терапевтичне вплив музики на внутрішній світ дітей

очевидно. Провідну роль у долученні до музики дітей з Синдромом Дауна грає педагог-музикант, який знає методичні шляхи музичного впливу на дитячу психіку, що розвивається у незвичайних психолого-педагогічних та музичні умови.

      Музикотерапевти Є. П. Дедінський та К. А. Щербінін пишуть: «Музика є  інформаційним каналом, недоступним для контролю свідомості, що проникає в психіку набагато краще, ніж слово. Навіть коли людина знаходиться в комі, єдиною сполучною ланкою між людиною і навколишнім світом, здатною вивести його з цього стану, є музика »[3, c.108].

Відомий педагог, музикотерапевт В. І. Петрушин вважає: «Зростання стресогенних факторів у суспільстві, що викликають психологічну нестабільність та дезорганізацію, веде до невротизації як дітей, так і дорослих, тому музика традиційно вважається одним з найпотужніших засобів емоційного регулювання психічної діяльності людини» [5, с.7]

   Багато дослідників відзначають лікувальний вплив музичного ритму на все системи та функції дитячого організму, в тому числі на розвиток мислення, уваги, моторики. Психофізіологічне на правління музичної діяльності пов'язане з позитивним впливом музики на різні системи дитячого організму

   Таким чином, можливості музики як засобу впливу на особистість докладно досліджено та обґрунтовано різними філософами, музикотерапевтами, медиками та психологами. Музика може стати незамінним засобом педагогічного регулювання емоційного стану дитини, засобом корекції та реабілітації дітей з проблемами розвитку, дітей, які перебувають у важкій життєвої ситуації.

   Завдання, які ставляться перед музичним керівником і вихователем у процесі гри на дитячих музичних інструментах такі:

1. Ознайомити дітей з назвами та зовнішнім виглядом найпростіших дитячих музичних іграшок та музичними інструментами.

2. Навчити розрізняти характер звучання музичних інструментів.

3. Ознайомити дітей з основними правилами користування та зберігання музичних інструментів.

4. Навчити елементарних прийомів гри на дитячих музичних інструментах.

5. Діти повинні знати розташування високих і низьких звуків на різних інструментах.

6. Правильно брати і витрачати дихання при грі на духових інструментах , граючи на тріолах, дудочках, сопілках.

7. Приглушувати звучання тарілок, трикутників, правильн6о тримати руки, граючи на бубні, барабані, струшуючи кастаньєтами, маракасами.

8. Користуватися елементарними динамічними відтінками.

9. Грати найпростіші пісеньки, поспівки, танцювальні мелодії.

10. Грати в ансамблі, своєчасно вступати в гру і закінчувати її. Основне завдання педагогів – навчити дітей грати на музичних інструментах і тим самим викликати інтерес до музики, бажання самостійно виконувати музичні твори.

            Існує багато прикладів терапевтичного впливу музики на дітей нашого

Центру. Одним з таких є гра на музичних інструментах. Гра-на музичних шумових інструментах-

це вид діяльності, що допомагає збагатити знання про навколишній світ, прищепити любов до мистецтва, навчити слухати та розуміти музику, підтримувати внутрішню гармонію та відкрити в собі глибоку духовну природу. Можливості гри на музичних інструментах для моделювання реалізуються в

оволодінні навичками самоконтролю та у реакціях на проблемні ситуації. .

Знайомство з назвами інструментів, їх тембрами, спеціальними музичними термінами (струни, клавіші, медіатор , ансамбль тощо) збагачує активний словник дітей, розвиває їхню мову. Цей вид музичної діяльності збагачує музичними враженнями дітей, розвиває їх музикальність, музично- сенсорні здібності, музичну пам'ять, відчуття ритму, тембру, ладу, звуковисотності, організовує дітей, покращує їх увагу, сприяє розвитку творчих здібностей.

Музичний репертуар для дитячих музичних інструментів має бути високохудожній і доступний. Згідно вимог програми він складається з творів чи уривків класичної музики, сучасних композиторів і народної музики, найрізноманітніший за тематикою, жанрами. Репертуар для гри на музичних інструментах можна умовно розподілити так: - маленькі п’єски для початкових вправ; - поспівки, пісеньки, лічилки для індивідуальної гри; - п’єси, пісні для колективного виконання.

   Існує певна класифікація дитячих музичних інструментів та музичних іграшок. Їх можна поділити на: Струнні – цитри, домри, балалайки, гітари, гуслі, бандури. Звуки на них виникають, коли дитина торкається струн пальцями чи медіатром (тонка пластинка з пластмаси). Духові – флейти, саксофони, кларнети, дудочки, сопілки, тріоли, губна гармоніка, „мелодії»”. Звуки виникають при вдуванні повітря у трубку інструмента, а іноді при видиханні його із трубки. Клавішно-язичкові – баяни, акордеони, гармонії, гармошки. Звук виникає коли натискають на клавішу. Ударно-клавішні – іграшкові роялі, піаніно. Звук викликає удар молоточка по металевих пластинках, який виникає, коли натискають на клавішу. Ударні – бубни, барабани, кастаньєти, трикутники, мара каси, тарілки, дзвіночки, металофони, ксилофони, тарахкальця. Звук виникає при ударі рукою чи паличкою по тілу інструмента, що має властивість звучати.

   Навчившись грати, дитина застосовує свої вміння в побуті. Наприклад, гра «В сім'ю» стає набагато цікавіше, якщо господиня, приймаючи гостей, грає на піаніно або металофоні. У процесі самостійної діяльності в дітей розвивається почуття товариства, взаємодопомоги. Велика робота з навчання дітей гри на дитячих музичних інструментах не пройде безслідно: діти оволодіють багатьма інструментами, будуть грати індивідуально і в ансамблях. Від свят, різноманітних розваг, концертів у дітей залишається багато вражень. У повсякденному житті у них виникає бажання повторити номери зі святкових програм. У результаті послідовних, повсякденних занять з навчання дітей гри на музичних інструментах рівень музичного розвитку дошкільнят значно підвищиться.

       Важливу роль при навчанні дітей грі на дитячих музичних інструментах мають музично-дидактичну гру, яка сприяє формуванню умінь слухати музику, розрізнювати висоту, тембр, динаміку і тривалість звуку, розвитку самостійної музичної діяльності, допомагають закріплювати знання дітей про музичні інструменти. Музично-дидактичну гру включаємо у всі музичні заняття, а по мірі засвоєння переносимо їх у вільний від занять час, використовуємо гра на святах і розвагах. Неоціниму допомогу надають нам в цьому музичні іграшки і інструменти, вживані в музично-дидактичній грі.

Вся музично-дидактична гра підібрана по віці. Для їх використання повинні бути естетично і барвисто оформлені допомоги і музичні інструменти.

У роботі з дітьми треба старатися використати просту, доступну і цікаву музично-дидактичну гру. Тільки в цьому випадку вони спонукають дітей грати на різних музичних інструментах.

У процесі музично-дидактичної гри у дошкільнята формується почуття товариства, відповідальності.

Для дітей з Синдромом Дауна, що проходили комплесну реабілітацію в нашому Центрі, найбільш до вподоби були такі музично-дидактичні ігри.

Використати музично-дидактичну гру треба починати вже у оанньому та середньому віці. У музично-дидактичній грі «Медвежата» вихователь роздає кожній дитині дзвоник і пояснює: «Ви всі медвежата і спите в своїх будиночках, а я буду мама-ведмедиця, я також сплю». Звучить колискова мелодія, медвежата сплять на стільчиках, закривши очі. Під веселу мелодію ведмедиця дзвенить великим дзвоником - будить медвежат. Ті прокидаються і дзвенять їй у відповідь своїми маленькими дзвониками.

1. Музично-дидактична гра !Ведмежата»

Мета : розвивати вміння розрізняти музику за характером, та виконувати дії, відповідні характеру музики.

Обладнання : дзвоники, аудіо-запис мелодії «Колискової», веселої музики

Методика проведення гри : музичний керівник роздає кожній дитині дзвоник і пояснює: «Ви всі медвежата і спите в своїх будиночках, а я буду мама-ведмедиця, я також сплю». Звучить колискова мелодія, медвежата сплять на стільчиках, закривши очі. Під веселу мелодію ведмедиця дзвенить великим дзвоником - будить медвежат. Ті прокидаються і дзвенять їй у відповідь своїми маленькими дзвониками. Гру можна виконувати з однією дитиною.

2. Музично-дидактична гра «Відгадай, на чому граю»

Мета : виявити здібності дітей у розрізнянні на слух за тембром звучання інструментів ( цимбали, металофон, ксилофон, бубон, барабан, трикутник, маракас, ложки).

Обладнання : магнітофон, аудіо запис звучання музичних інструментів.

Методика проведення гри. Педагог за ширмою грає на інструменті, після програвання дитина називає або показує, на якому інструменті грав дорослий. 

Потім педагог включає запис звучання різних інструментів, а дитині необхідно відгадати, на якому музичному інструменті грає музикант.

Наприкінці дитині пропонується власноруч заграти на вгаданому музичному інструменті.

3. Музично-дидактична гра « Маракаси чи ложки?»

Мета : розвивати  пам’ять, увагу, покращувати емоційний стан дитини. Навчити дітей грати на ложках та маракасах

Обладнання : музичні інструменти ( ложки, маракаси), картинки з зображенням інструментів, музичний запис з грою на данних інструментах.

Хід гри : Діти поділені на дві команди (ложки та маракаси). Коли з’являється інструмент команди, вони грають. Якщо два, то грають всі. Якщо немає жлдного інструменту, вони мовчать. Поступово гру можна ускладнювати тим, що діти мають вгадати інструмент за звучанням.

 Отже, Музичний розвиток надає нічим не замінимий вплив на загальний розвиток: формується емоційна сфера, удосконалюється мислення, дитина робиться чуйною до краси в мистецтві і житті. Тільки розвиваючи емоції, інтереси, смаки дитини, можна залучити його до музичної культури, закласти її основи. Дошкільний вік надзвичайно важливий для подальшого оволодіння музичною культурою. Якщо в процесі музичної діяльності буде сформована музично-естетична свідомість, це не пройде безслідно для подальшого розвитку людини, його загального духовного становлення.

Музична діяльність включає в себе не тільки сприйняття музики, але і посильне дітям исполнительство, засноване на досвіді сприйняття, - спів, гра на музичних інструментах, музично-ритмічні рухи. За допомогою співу, гри на музичних інструментах можна розвинути іншу музичну здатність - уміння представити і відтворити висоту музичних звуків в мелодії. Розвиток цієї здатності передбачає розумові операції: порівняння, аналіз, зіставлення, запам'ятовування - і, таким чином, впливає не тільки на музичне, але і на загальний розвиток дитини.

Список використаних джерел

1. Алвин Дж. Музыкальная терапия для детей с аутизмом / Дж. Алвин, Уорик Э. – М.: Теревинф, 2004. – 208 с.

2. Антонова-Турченко О. Музична психотерапія: посібник-хрестоматія / О. Антонова-Турченко, Л. Дробот – К.: ІЗМН, 1997. – 260 с.

3. Селянин В П. Психолингвистика: учебник. 6-е изд / В. П. Белянин – М.: Флинта, 2009. – 416 с.

 4. Битова А. Л. Специальные занятия музыкой, ориентированные на стимуляцию экспрессивной речи у детей с тяжелыми нарушениями речевого развития / А. Л. Битова, Ю В. Липес– М.: 2001.- 145-151 с. – (Сб. «Особый ребенок: исследования и опыт помощи» вып.4).

5. Брусиловський Л. С. Музикотерапия: посібник з психотерапії / Л. С. Брусиловський – М., 1985.

6. Бурно М. Е. Терапія творчим самовираженням / М. Е. Бурно – М., 1898. – С. 139-140.

 7. Ветлугина Н. А. Музичний розвиток дитини / Н. А. Ветлугина – М.: Просвіта, 1968. – 415 с.

8. Білецкая Е.А., Иванова Т.И. Розвиток  творчих  здібностей дошкільників  в закладах  додаткової  освіти //  Освіта.  Наука.  Інновації: Південний  вимір.

–

Ростов н/Д: ИПО ПИ ЮФУ, 2012.  No 1 Т. 21 –С. 175-181

9. Маслоу А. Нові  рубежі людської  природи / Пер. с англ. –М.  Сенс, 1999. –425 с.

10. Налбандьян М.А., Мигунова М.Г. Музикотерапія та її становление в науці та практиці // Kant. –2012. -No 2. -С. 113-116.