Якби Шевченко був нашим сучасником, то міг би продавати курси із селф-мейду. Можливостей у нього фактично не було, тому Тарас навчався багато чому самостійно. Спершу малював ікони та олійні картини, постійно шукаючи собі наставників. Потім вирішив опанувати гравюру. Кобзар позаздрив би нашій можливості щось погуглити, адже йому доводилося знаходити освічених людей та розпитувати про все важливе в них.
Більше, ніж вимушені переселенці, за Україною тужив хіба Шевченко. І хоч у ті часи поет не міг отримати довідку про викуп із кріпацтва через «Дію», але його серце залишалося з батьківщиною під час кожного заслання. Для митця дім та рідне село були сакральним місцем щастя і спокою. Тому так багато його творів просякнуті болючим смутком за краєм, де народився.
Підозрюємо, що з його харизмою та прагненням волі Шевченко б «запалював» ще в часи Революції Гідності. І точно б підтримував мудрим словом наших захисників з першого дня війни. Для Кобзаря борці за свободу України — святі люди. Здається, це саме про воїнів ЗСУ написав поет: «Огонь запеклих не пече.» Якби Шевченко жив сьогодні, без сумнівуі, він був би на передовій. І в запеклих боях не було б часу для журби, лише радість за кожен звільнений лан широкополий.
А над самою водою
Верба похилилась;
Аж по воді розіслала
Зеленії віти,
А на вітах гойдаються
Нехрещені діти.
Село! І серце одпочине...
Село на нашій Україні –
Неначе писанка: село
Зеленим гаєм поросло;
Цвітуть сади, біліють хати,
А на горі стоять палати
Неначе диво, а кругом
Широколистії тополі;
А там і ліс – і ліс, і поле,
І сині гори за Дніпром:
Сам Бог витає над селом!..
Мов прокинувся, дивлюся:
Село почорніло,
Боже небо голубеє
І те помарніло.
Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять...
Селф- мейд - це багата й життєво реалізована людина, що досягла успіху самостійно, не маючи великого стартового капіталу, отриманого в спадщину. У перекладі з англійської слово self означає «себе», а made - «зробив».