Впровадження інноваційних уроків з використанням ІКТ на уроках російської мови та літератури, зарубіжної літератури

Міністерство освіт і науки України

УО Краматорської міської ради

ММО вчителів філологічного циклу (українська  мова і література, російська мова та література, зарубіжна література)

Краматорських загальноосвітніх шкіл

ТГ філологів м. Краматорська

«Впровадження інноваційних уроків з використанням ІКТ на уроках російської мови та літератури, зарубіжної літератури»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

 

Впровадження інноваційних уроків з використанням ІКТ на уроках російської мови та літератури,

 зарубіжної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 м. КРАМАТОРСЬК

 

 

УДК 796.01

 

УКЛАДАЧІ:

Кротова Н.М., керівник ТГ вчителів російської мови та літератури Краматорських загальноосвітніх шкіл. Впровадження інноваційних уроків з використанням ІКТ на уроках російської мови та літератури, зарубіжної літератури  [методичний посібник]. – Краматорськ, 2021. –  64с.

 

 

РЕЦЕНЗЕНТ:

Кравцова Л.Ф., методист вищої кваліфікаційної категорії УО Краматорської міської ради Донецької області

 

 

 

 

В методичному посібнику подано матеріали про впровадження інноваційних уроків з використанням ІКТ на уроках російської мови та літератури, зарубіжної літератури.

Методичний посібник рекомендований вчителям філологічного циклу та студентам під час впровадження Закону України «Про освіту», Концепції нової української школи.

Представлено матеріали, які розкривають історичні та сучасні особливості освіти України, висвітлюють необхідність використання сучасних інноваційних технологій.

 

 

 

 

 

 

 

Рекомендований до друку засіданням ММО вчителів філологічного курсу

м. Краматорська (протокол № 2 від 12 лютого 2021 року)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕЦЕНЗІЯ

на методичний посібник

     «Впровадження інноваційних уроків з використанням ІКТ на уроках російської мови та літератури, зарубіжної літератури»

для вчителів філологічного курсу та студентів

 

 

Перед учителем гуманітарних дисциплін, зокрема учителем світової літератури, постали нові завдання: перехід від авторитарної педагогіки і впровадження сучасних педагогічних технологій, зростати духовно, думати про сенс життя та про своє місце в цім світі. Саме це зможе врятувати нас від засилля бездуховності, змінити суспільство, відродити державу. Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес школи забезпечить поступовий перехід освіти на новий, якісний рівень.

 

 Під час вивчення світової літератури  активно використовую  сучасні педагогічні технології: комп'ютеризоване навчання, інтерактивні види і форми роботи. Вони збільшують пізнавальну самостійність учнів та мотивують потребу розвитку їхньої читацької культури.

 

        У сучасному світі, який дедалі більше орієнтується на інтелектуальний та творчий потенціал особистості, лише життєво-компетентна людина, яка  володіє новітніми інформаційно-комунікаційними технологіями  спроможна себе реалізувати та досягти успіху.

 

       Все вищезазначене спонукало мене обрати науково-методичну проблему:   Впровадження інноваційних технологій та розвиток життєво-творчих компетентностей учнів на уроках російської мови та зарубіжної літератури». Творчий підхід групи вчителів російської мови та літератури під керівництвом Кротової Н.М., створення авторських програм, конспектів уроків, проведення майстер-класів, конкурсів тощо засвідчує, що даний методичний посібник рекомендовано до видання та застосування у практичній діяльності, його можна рекомендувати до впровадження у навчальний процес на заняттях російської мови та літератури, а також як примірник для студентів ВУЗів.

 

 

РЕЦЕНЗЕНТ:

Л.Ф. Кравцова, методист вищої кваліфікаційної категорії УО Краматорської міської ради Донецької області. Здійснює методичну роботу  з вчителями філологічного та суспільно-гуманітарного циклу (українська  мова і література, російська мова та література, зарубіжна література, іноземні мови, історія, правознавство, предмети морально та духовного спрямування).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІНФОРМАЦІЙНА ЧАСТИНА

 

 

 

ТВОЧА ГРУПА «Впровадження інноваційних уроків з використанням ІКТ на уроках російської мови та літератури, зарубіжної літератури  »

 

Кротова Н.М., керівник ТГ вчителів російської мови та літератур, зарубіжної літератури Краматорських загальноосвітніх шкіл «Впровадження інноваційних уроків з використанням ІКТ на уроках російської мови та літератури, зарубіжної літератури», учитель російської мови та літератури вищої кваліфікаційної категорії Краматорської ЗОШ І – ІІІ ступенів №10 з профільним навчанням Краматорської міської ради

 

Яхимович В.А.., учитель української мови та літератури, зарубіжної літератури  вищої кваліфікаційної категорії Краматорської ЗОШ І – ІІІ ступенів №10 з профільним навчанням Краматорської міської ради

 

Вчимося не для школи, а для життя

Античне прислів’я

 

Я вважаю, що проблема « провадження інноваційних технологій та розвиток життєво-творчих компетентностей учнів на уроках російської мови та зарубіжної літератури»є актуальною на сучасному етапі в період особистісно-орієнтованого навчання. У практичній роботі інноваційну педагогічну діяльність пов'язую з відмовою від штампів та стереотипів.

На мій погляд інноваційні методики створюють прекрасні умови для реалізації креативного потенціалу дитини. Вони дозволяють виявляти, розвивати здібності кожного учня, стимулювати самостійну творчу діяльність, а отже, дають змогу повніше використовувати потенціал особистості.

     Потреби сучасного життя зумовлюють пошуки нових форм організації навчально-виховного процесу, зокрема – занять із зарубіжної літератури. Використання комп'ютерних технологій та Інтернету є одним із інноваційних засобів  вивчення літератури, який дозволяє стимулювати інтерес учнів до художніх творів і вивільнити чимало часу для творчої співпраці вчителя та учня.

      Ми - словесники остерігаємось , щоб комп’ютер не витіснив учителя з уроку літератури.

Необхідно пам’ятати про здоров’язберігаючі технології . Не забувати, що комп’ютер не замінює вчителя, а лише доповнює його. І найголовніше: у центрі уваги уроку зарубіжної літератури все ще знаходиться особистість учня, проблеми його розвитку засобами мистецтва слова.

    Сьогодні використання на уроці комп'ютера, телевізора, відео стало звичною справою. Багато програмних педагогічних засобів дозволяють "осучаснити" урок літератури. Проте відеофрагменти художніх та навчальних фільмів, літературних передач, які використовує вчитель на уроці, не повинні носити лише ілюстративний характер. Найкраще поєднувати сучасні мультимедійні засоби із новітніми педагогічними технологіями. Наприклад, не просто продемонструвати дев'ятикласникам навчальний фільм про Вільяма Шекспіра, а створити проблемну ситуацію: перед початком перегляду фільму повідомляю учнів про те, що режиссер фільму не врахував деякі обставини життя письменника. Даю проблемне завдання щколярам: скласти декілька порад режисеру щодо вдосконалення навчального фільму про В.Шекспіра. Отже, щоб виконати це завдання, учні повинні уважно подивитися фільм, послухати розповідь учителя, прочитати статтю підручника, ознайомитися з додатковою інформацією про видатного англійського письменника і лише потім скласти "поради режисеру". У такому завданні крім технології проблемного навчання реалізовується ще одна технологія — розвиток навичок мислення високого рівня .

Учні вміють створювати публікації, презентації, тому володіють такими комп'ютерними програмами як "Publisher" та "Power Point".

У сучасному освітньому просторі стали актуальними поняття «інформаційно-комунікаційних технології», «медіаграмотність», «медіа-освіта», «мультимедіа». Інформаційне суспільство з активним упровадженням мультимедіа в повсякденну житті. Реальність вимагає від системи освіти перебудови методів та форм навчання, які дозволять учневі гнучко адаптуватися до умов життя, що змінюються, володіти високим рівнем толерантності, пристосовувати отриманні знання  до власного життєвого простору.

    Медіаграмотність дозволяє людині активно використовувати можливості інформаційного поля телебачення, радіо, відео, кінематографа, преси, Інтернету, розвиває критичне мислення.

    Основою проведення уроку літератури з використанням ІКТ є два основних поняття: «гіпертекст» та «медіаосвіта».

Діяльність учнів у системі ІКТ передбачає роботу з інтернет-бібліотеками, ілюстрування навчального матеріалу, обробку даних – дидактичні матеріали з екрану, використання відеоматеріалів, фрагментів теле-, художніх фільмів як основи формування інтерпретаційної культури учнів, що породжує новий жанр уроку – комп’ютерно-орієнтований урок.

Найбільш оптимальними різновидами інтеграції літератури та медіаосвіти є:

1) тексти підручника;

2) дидактичні матеріали; 

3) тексти художніх творів; 

4) критична література;

5) періодична преса;

6) телевізійні передачі;

7) аудіо - та відеозаписи;

8) музичні твори;

9) довідкова та енциклопедична література;

10) освітні сайти;

11) електронні підручники та посібники .

Серед інтерактивних форм роботи на уроках світової літератури поширення набуває навчальна взаємодія учнів у парах, мікрогрупах, групах, що здебільшого застосовується під час пошуку та аналізу інформації, виконання практичних завдань, підготовки диспутів, семінарів, різноманітних творчих завдань. З метою надання школярам більших можливостей для спілкування, висловлювання власних думок і почуттів домінантною формою навчання на уроках світової літератури в усіх класах має бути діалог, під час якого виявляється рівень знань учнів.

Комп'ютери, як відомо, використовують сьогодні практично в усіх галузях суспільного життя, тому вміння працювати із сучасними інформаційними технологіями розглядаються у нашій державі як обов'язкові та необхідні для кожної особистості. Можливості використання цих технологій у навчальному процесі, на мою думку, є невичерпними. Інтернет дає можливість безкоштовно як учителям, так і учням отримати доступ до художніх текстів, газет, журналів, наукових статей, словників, підручників, посібників та інших матеріалів, які раніше були доступні у друкованому вигляді. Беззаперечною перевагою Інтернету є постійний доступ до найновішої, «найсвіжішої» інформації.

Останнім часом актуальний  метод проектів.  Ця педагогічна технологія імпонує мені тим, що вона зорієнтована на здобуття учнем нових знань шляхом самоосвіти і є прикладом поєднання урочної та позаурочної діяльності. Педагогічна література подає кілька типів проектів, що використовуються у шкільному навчанні.

        Починаючи працювати з учнями за методом проектів, використовуємо найчастіше мультимедійні презентації як наочність, поступово навчаючи школярів застосовувати презентацію як вид оформлення самостійної дослідницької діяльності. Розтлумачуємо необхідність при цьому обов’язкової постановки проблемного запитання і знаходження відповіді на нього впродовж дослідження, доборі незаперечних аргументів, використанні додаткової літератури під час дослідження.

Специфіка викладання світової літератури поставила на вимогу часу впровадження не тільки нових форм та методів роботи, а й використання новітніх технічних засобів. Абсолютно усі ланки методики викладання, реалізації нових форм роботи пов’язані з використанням комп’ютерної техніки.

Електронні презентації, навчальні відеофільми, електронні тести, роздатковий матеріал у друкованому вигляді – все це невичерпний потенціал для використання на уроках літератури. Для забезпечення належного рівня впровадження електронних засобів навчання потрібно формувати та вдосконалювати таку професійну рису педагога, як ІКТ-компетентність. Виділення ІКТ-компетентності як окремої складової професійної компетентності педагога обумовлено активним використанням ІКТ у всіх сферах людської діяльності, в тому числі і в освіті.

Форми роботи з використанням комп'ютера на уроках світової літератури:

●       вивчення теми уроку учнями самостійно або в парах з допомогою певного програмного забезпечення.  Це ж стосується і виконання певного завдання. Учитель спрямовує свою роботу на корекцію діяльності учнів. Складність цього напряму полягає у тому, що не завжди вчитель має вільний доступ до комп’ютерної техніки для одночасної роботи принаймні половини учнів класу;

●       використання Інтернету, компакт-дисків для виконання проекту, написання реферату, виконання будь-якого творчого завдання;

●       проведення різноманітних опитувань, тестувань, тематичного оцінювання.

Необхідно відзначити, що комп'ютерна підтримка підручника як засобу посилення функціональності змісту і забезпечення мотивації навчання є вкрай необхідною на сьогоднішній день. Електронний підручник чи посібник виконує такі ж дидактичні завдання, як і традиційний. Але водночас він має низку переваг. Головною з них є застосування мультимедіа, що дає можливість відтворювати візуальну та аудіоінформацію (кінохроніку, уривки з художніх та документальних кінофільмів, анімаційні діаграми).

      Мультимедійний супровід уроків розширює інтерпретаційне поле художнього твору:

-         отримання інформації з різноманітних джерел, аналіз інформації, символічне кодування та розкодування інформації, створення власного конструктору на основі отриманої інформації, культурні зразки;

-         поєднання традиційних джерел інформації та нетрадиційних;

-         новий рівень освоєння навчального матеріалу, що пов'язане з використанням зорової та адитивної наочності.

Основні напрями реалізації ідеї : залучення учнів до самостійного пошуку істини від образу, ідеї до осмислення змісту; розвиток критичного мислення; розвиток творчих здібностей; розвиток особистості учня та його адаптація у світовому інформаційному просторі; формування інформаційної культури учнів, забезпечення їх інформаційних потреб; інтенсифікація навчання і виховання за рахунок використання ІКТ; удосконалення науково - методичного забезпечення навчально - виховного процесу; оптимізація освіти на основі використання інформаційно – комунікаційних технологій головне завдання медіаосвіти – підготувати дітей до життя в інформаційному суспільстві, формувати в них уміння користуватись інформацією у будь-якому вигляді, допомогти їм усвідомити результати впливу на людину засобів масової комунікації.

Існують різні види мультимедійних уроків.

Мультимедіа – це сучасна інформаційна технологія, що дозволяє об’єднувати в одній комп’ютерній програмно-технічній системі текст, звук, відеозображення,  графічне зображення та анімацію (мультиплікацію).

Мультимедійний урок має такі властивості: емоційність, різноплановість, різнорівневість, творчий й художній потенціал. Таким чином можна виділити такі види медіауроків:  урок-презентація, урок-розробка інтерактивного плакату або колажу, урок захисту проектів, урок-коментар аудіокниги, урок-екранізація роману, урок-дискусія у режимі Інтернет-конференції,  урок – створення Wiki–газети, web-квест та ін.

Які ж переваги мультимедійного уроку я знайшла для себе? Перш за все, зацікавленість учнів уроком. Сучасні діти – це діти екранної інформації. Інформація екрану монітора, інтерактивної дошки, проектора, телевізора сприймається ними набагато краще, ніж книжна інформація. І це той важливий фактор, який я враховую при організації уроку. Використання ІКТ на сучасному уроці робить його унаочненим, динамічним, яскравим і, безперечно, результативним. Завдання вчителя світової літератури полягає в тому, щоб навчити своїх вихованців належно розуміти художній твір, аргументовано його аналізувати і формувати своє ставлення до прочитаного. Тож необхідно, щоб кожен урок був цікавим для них, захоплював. Цього можна досягти шляхом поєднання комп'ютерних технологій та інтерактивних прийомів.

         За допомогою програми «Роwer Роіnt» розроблено цикл уроків-презентацій, зокрема «Байка у світовій літературі», «Загальна характеристика доби Відродження», «Просвітництво», «Загальна характеристика епохи романтизму», урок-презентація «Життєвий і творчий шлях М. Гоголя» тощо.

         Підготовка подібних уроків потребує багато часу, проте їхні переваги перед традиційними формами викладу навчального матеріалу очевидні. Серед них:

-         робота в комп'ютерному класі викликає інтерес учнів;

-         з'являється можливість використання великої кількості якісної, кольорової наочності;

-         зростає інформаційна насиченість заняття;

-         задіюється і слухова, і зорова пам'ять школярів;

-         розвивається їхнє асоціативне мислення;

-         підвищується ефективність використання навчального часу;

-         відбувається інтенсифікація навчального процесу;

-         учні знайомляться з кращими зразками живопису, скульптури, архітектури;

-         ефективно здійснюються міжпредметні зв'язки: література – мистецтво – історія – географія;

-         розширюється світогляд школярів;

-         обсяговий матеріал подається лаконічно, чітко, яскраво, сучасно, з використанням анімації.

-         повна залежність від технічних умов, зокрема наявності електроенергії.

    Урок ХХІ століття – це урок з ІКТ. Уроки з використанням ІКТ мають практичні, теоретичні та пізнавальні результати, вони цікаві учням. Учні на уроках з використанням ІКТ – це не звичайні п’ятикласники, старшокласники, а веб-дизайнери, автори ідеї сайту, письменники, художники-ілюстратори, аніматори, дослідники інших світів – тобто творчі люди, які вміють творити у співпраці, у команді. Використовуючи інформаційні технології в навчальному процесі, не варто робити це епізодично, безсистемно, інакше вони не впливатимуть на результати навчання. Варто розумно використовувати медіазасоби та усвідомлювати, що вибір технічних засобів обумовлений формою навчального заняття (урок-презентація, урок-дослідження, практикум, віртуальна екскурсія, тематичний проект чи ін.).            

Впровадження комп'ютерних програм ефективно поєднується з іншими інноваційними технологіями, зокрема такими, як проектна діяльність, методика критичного мислення, кооперативне навчання, а також з багатьма поширеними нині формами і прийомами навчання школярів, а саме: лекція, робота з епіграфом, постановка проблемного запитання, робота в парах, мікрофон, мозковий штурм, складання сенкана, аналіз схем, таблиць, зіставлення ілюстрацій з художнім твором, характеристика літературного персонажа, аналіз ілюстративного матеріалу, евристична бесіда, робота з текстом літературного твору, самостійна робота учнів, випереджальні домашні завдання, літературні повідомлення, створення власного проекту, творчий переказ, робота з літературознавчими поняттями тощо. Загальновідомо, що найефективнішою є та інформація, яка впливає на кілька органів чуття, й запам'ятовується вона тим краще й міцніше, чим більше каналів її сприйняття активізовано. За такого дружного сприяння всіх органів в акті засвоєння ви переможете найлінивішу пам'ять». Тож саме застосування мультимедіа значно підвищує ефективність навчання, робить урок цікавим і корисним.

        Як правило, оглядові теми в школі – це лекція вчителя та пасивне слухання учнів. Зовсім іншим буде результат, якщо обрати інтерактивне навчання з використанням мультимедіа. Приміром, на уроці «Західна поезія: спектр літературних течій та їх художніх програм» в 11 класі є можливість не тільки структурувати складний теоретичний матеріал в логічні групи, виокремивши в кожній з них головне, а й «відвідати» віртуальний музей модерністського живопису. Теоретичний матеріал, поданий таким чином, учні застосовують на наступному уроці, коли їм пропонується довести належність певного вірша до конкретної модерністської течії (для виконання цієї роботи старшокласники об'єднуються в групи, кожна з яких отримує окремий вірш і завдання).

Матеріали фонохрестоматії використовую з метою познайомити з голосом і манерою виконання знаменитих письменників і акторів. Наприклад, при вивченні в 11 класі творчості В. Маяковського пропоную учням прослухати виконання власних творів самим поетом. Це дає змогу краще зрозуміти стиль поета, особливості тематики. Інколи використовую такий вид роботи з метою еталонного прочитання, до якого варто прагнути. Прекрасно підвищують інтерес до уроків літератури і до творчості поетів відеокліпи, створені за піснями на вірші, що вивчаються у шкільній програмі.

При цьому я беру музику в сучасній обробці, що також допомагає наблизити поета до сучасного слухача, показати актуальність його поезії в наші дні.  Учні на моїх уроках не просто споглядають якусь презентацію чи відеоролик, а ще й виконують заздалегідь запропоновані завдання.

      Інформаційні технології використовуються починаючи з 5 класу. Викладаючи пропедевтичний курс літератури, береться до уваги, що в дітей 5-6 класів ефективність засвоєння навчального матеріалу дуже залежить від його візуалізації. Їм подобається розглядати ілюстрації, слухати музику. Тому створюються презентації для дітей цього віку на основі візуальної інформації.

Для п'ятикласників характерне нестійке концентрування уваги на окремому предметі чи явищі, тому так важко ними засвоюються теоретичні поняття. І саме через презентацію є можливість полегшити сприйняття складних для них понять з теорії літератури: за допомогою яскравої графіки й анімаційних ефектів основний наголос робиться саме на візуальному сприйнятті теоретичних понять; спеціальні відеоефекти «оживляють» нецікавий, але обов'язковий для опанування матеріал, допомагають п'ятикласникам в ігровій формі самим виводити основні поняття з теорії літератури, що сприяє їх глибшому засвоєнню.

    На першому етапі роботи школярі лише сприймають готові схеми, через які подаються певні поняття. Надалі вони легко навчаться виокремлювати головне, розставляти акценти самостійно. Це особливо важливо, коли є потреба визначити спільне й відмінне, наприклад, між близькими поняттями, зокрема під час вивчення жанрів прислів'я та приказки. Мультимедіа підсилює використання підручника. Так, залучаючи до презентації ілюстрації вже на першому уроці можна провести літературний диктант «Упізнай героя». Дітям дуже цікаво впізнавати на демонстраційному екрані ілюстрації з їхньої настільної книги, що заохочує заглиблення в її зміст. Крім того, така форма роботи привчає школярів не боятися різних форм контролю знань.

У п’ятому класі вивчаємо твори, тексти яких відсутні в підручнику, тому  проводила  урок-екранізацію та створювала  презентацію до таких уроків. Наприклад,  при вивченні творів Льюїса Керролла "Аліса в  Країні Див" та Роальда Дала "Чарлі і шоколадна фабрика". П'ятикласникам давала випереджальне завдання знайти програмові твори в Інтернеті , скачати їх і завантажити в електронні книги або планшети. За допомогою ІКТ вчитель має можливість підвищити емоційну насиченість уроку. Доречним тут буде, приміром, музичний супровід навчального матеріалу. Доцільно це робити, скажімо, під час вивчення ліричних творів.  Наприклад, при вивченні поезії в 5 класі Генріха Гейне та Йоганна Вольфганга Гете.

 Важливо, читаючи твір, завжди звертати увагу на його автора. І в цьому допомагає комп'ютер, роблячи звичною демонстрацію портретів письменників на яскраво оформлених слайдах.

  Мультимедіа дають можливість використовувати на уроках велику кількість ілюстрацій до творів. Наприклад, під час вивчення казки Г.К. Андерсена «Соловей» п'ятикласники переказують епізоди з неї, які відповідають ілюстраціям, що демонструються на екрані. Такий вид роботи сприяє розвитку зв'язного мовлення. Крім того, учні вчаться складати план твору за поданими ілюстраціями. Упровадження інформаційно-комунікаційних технологій підпорядковується віковим особливостям учнів. Якщо у навчанні дітей середнього віку доцільно використовувати ігрові форми із великою кількістю наочності, то, працюючи зі старшокласниками, варто подбати про інтелектуальну насиченість програми.

  Незмінними є засоби мультимедія, коли йдеться про вивчення біографії письменників. Наприклад, на уроці, присвяченому Ф.Кафці, демонструється широкий спектр наочності: портрети письменника, його родини, фотографії, фотокопії документів, ілюстрації до творів. Це дає можливість глибше проникнути у внутрішній світ митця, зрозуміти, зокрема, чому він перетворив свого героя на комаху.

  До вивчення біографії М. Гоголя програма сучасної школи ставить такі вимоги: учень розповідає про зв'язки М. Гоголя з Україною та її культурою

(7 клас, «Тарас Бульба»; в 9 класі від учня вимагається знати: "окремі відомості про життя та творчість письменника" та "авторів і перекладачів вивчених творів".

 Існує велика кількість різноманітних наочних матеріалів, які стосуються життя та творчості М. Гоголя. Це і портрети, і картини, на яких зображено М. Гоголя, і фотографії місць, що безпосередньо пов'язані з його життям.

    Проте часто з такого різноманітного матеріалу на практиці застосовуються лише портрети і, можливо, кілька репродукцій. Тому що вчитель не має в своєму арсеналі репродукцій та ілюстрацій належного формату та якості. Наприклад: всім відомий портрет М. Гоголя, виконаний Ф. Моллером, легко знайти в кожній шкільній бібліотеці, чого не скажеш про портрети, що належать О. Венеціанову та І.Жерену. Вони представлені, зазвичай, в книжках, у вигляді невеличких ілюстрацій, і працювати з ними вчителю буде нелегко.

   Якщо ж відсканувати ці портрети та за допомогою програми створення презентацій спроектувати на екран чи мультимедійну дошку, то отримаємо матеріали до уроку належної якості.

    Типологія уроків з мультимедійною підтримкою доволі широка. На уроках світової літератури найчастіше використовую такі з них:

1.Уроки-лекції.

Інформаційно-комунікативні технології роблять лекцію більш ефективною і активізують роботу класу. Презентація дозволяє упорядкувати наочний матеріал, залучити суміжні з літературою види мистецтва. На великому екрані ілюстрацію можна показати фрагментами, виділивши головне, збільшивши окремі частини, ввести анімацію, колір. Ілюстрацію можна супроводити текстом, музикою. Презентація до уроку-лекції може створюватися самим учителем або на основі невеликих учнівських презентацій, які ілюструють їхні доповіді та повідомлення. ІКТ не скасовує традиційну методику проведення уроку, але полегшує технологію його створення.

2. Урок аналізу тексту.

На такому уроці презентація дозволяє реалізувати інтегрований підхід до навчання. Інтерпретуючи художній текст, учень може і повинен бачити розмаїття трактування образів і тем. Залучення фрагментів вистав, кінофільмів, опер, різноманітних ілюстрацій, доповнених витягами з літературознавчих робіт, дає можливість створити проблемну ситуацію, вирішити яку допомагає спільна робота на уроці. Проблемно-пошукове навчання стає провідним на таких уроках. На слайдах розташовується не лише додатковий матеріал, а й формулюються завдання, фіксуються проміжні та кінцеві висновки.

3. Узагальнюючі уроки.

За допомогою презентації можна підготувати і такі уроки. Завдання їх – підсумувати всі спостереження, зібрані у процесі аналізу твору в єдину систему його цілісного сприйняття, але вже на рівні більш глибокого розуміння; вийти за межі уже розглянутих проблем, емоційно охопити весь твір. Вирішити ці завдання і дозволяють ІКТ. Схеми, таблиці дозволяють зекономити час і, найголовніше, глибше зрозуміти твір. Крім того, висновки і схеми можуть з'являтися поступово, після обговорення чи опитування учнів.

4. Інтегровані уроки.

Урок, створений за допомогою ІКТ, по суті, вже інтегрований (інтегрованим уроком вважають такий, що є результатом спільної діяльності двох чи кількох вчителів та учнів).

Комп'ютеризований урок є цікавим та важливим відкриттям сучасної освіти. Чим ширше застосовується комп'ютер у процесі навчання, тим вагоміші його результати, тим більша зацікавленість учнів предметом. Бо саме комп'ютер сприяє формуванню інформаційного середовища з теми, яка вивчається.

Проте слід зауважити: урок не повинен перетворюватися на видовище. Мультимедійні засоби – не самоціль. Їх слід використовувати тільки в комплексі з іншими засобами, відповідно до завдань уроку.

Крім того, важливо не забувати: уроки літератури – для вивчення саме літератури, і твір письменника не можуть замінити ніякі фільми чи відеокліпи. Мультимедійні технології виконують  допоміжну функцію, щоб досягти більшого ефекту у сприйманні та розумінні літературного твору. Не варто навчальний кабінет перетворювати у кінозал чи дискотеку. Слід ретельно продумувати місце, час, доцільність використання комп’ютерної інформації на уроці.

Відомий український педагог В.Сухомлинський звернув увагу на те, що, відкриваючи навколо себе красиве, милуючись і дивуючись прекрасному, дитина ніби дивиться в дзеркало і бачить свою власну красу. Чим раніше вона відчує прекрасне і чим більше захопиться ним, тим глибшими будуть почуття дитини. Крім того Василь Олександрович писав: «Свій ідеал я бачу в тому, щоб буквально кожна дитина побачила прекрасне, зупинилася перед ним у замилуванні, зробила прекрасне частинкою свого духовного життя, відчула красу слова і образу». Урок літератури надзвичайно багатогранний. І насамперед - це урок образного сприйняття світу як найбільш яскравого і доступного для дитини. Він змушує працювати уяву, фантазію, розвиває розумові, пізнавальні, творчі здібності, формує особистість як кваліфікованого читача. Для побудови своїх  уроків  я використовую алгоритм: Зацікавлення — Здивування — Захоплення — Пізнання.

Кожного разу, готуючись до уроку, думаю,  як знайти якомога більше інформації і подати її в цікавій, доступній формі,  як привернути інтерес учня до навчання, до свого предмета, як домогтися, щоб учень, який не виконує домашні завдання і «відсиджує» уроки в школі, став працювати.

Вважаю, що у сучасному інформаційному просторі дана технологія є актуальною. Ідея досвіду  допомагає мені підняти  на   новий рівень освоєння навчального матеріалу.      

Я завжди задаю собі питання: «Як  зробити урок цікавим і захоплюючим, як перетворити його на годину естетичної насолоди, хвилюючу мандрівку з учнями в незвідані світи, в таємниці людського серця? Як розширити прагнення учнів до знань?».

  І, можливо, на деякі питання я можу дати відповіді. Я прийшла до висновку:  впровадження  в практику роботи ІКТ, дає мені змогу зацікавити учнів  самостійним пошуком різних джерел інформації, розвивати їх творчі здібності, критичне мислення,   вміння аргументовано, розлого й образно висловлювати свої думки, судження, оцінки.

Використання ІКТ сприяє тому, що за короткий час особистість спроможна засвоїти та переробити великий обсяг інформації. Саме тому, на мою думку, наочне подання інформації має велике значення під час усіх етапів уроку.

Реалізацію ідеї здійснюю за такими основними напрямками:

-         залучення учнів до самостійного пошуку істини від образу, ідеї до осмислення змісту.

-         розвиток  критичного мислення;

-         розвиток  творчих здібностей;

-         розвиток особистості учня та його адаптація у світовому  інформаційному   просторі;

-         формування  інформаційної  культури  учнів, забезпечення  їх   інформаційних   потреб;

-         інтенсифікація  навчання і виховання за рахунок використання  ІКТ;

-         удосконалення   науково – методичного забезпечення навчально – виховного  процесу;

-         оптимізація  освіти   на  основі   використання інформаційно – комунікаційних   технологій.

В своїй роботі використовую досвід  вчителів: Шуляр В.І.  “Сучасний   урок літератури:  технологічні  моделі”, «Стратегії   літературної     освіти школярів  у системі профільного навчання” , О.Пронкевич . Власні моделі уроків з використанням комп’ютерних технологій, досвід учителів області, України (Пометун О., Пироженко Л., Подмазін С., Ельконін Д., Давидов В., Махмутов М., Сизоненко Г.).  

Використання ІКТ дає мені  можливість формувати мислення учня та розвивати учня – читача.  Велике значення для мене має навчання на курсах післядипломної педагогічної освіти, відвідування уроків у своїх колег, участь у  рамках районного методичного об'єднання учителів світової літератури.  Шукаю активні способи викладання світової літератури.

Свій досвід впроваджую через свою веб-сторінку на сайті школи  та персональному сайті вчителя світової літератури,  читачами яких  є учителі світової літератури України.

Отже, я вважаю, що використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках світової літератури є доцільним і виправдовує себе. Література має бути невід`ємною частиною сучасного життя, а медіаосвіта – невід’ємною частиною уроку.

Новітні технології, безперечно, потрібні. Бо вони активізують процес навчання, роблять його ефективнішими. Але перетворювати їх на самоціль недоречно. Інновації ні в якому плані не повинні витісняти на другий план традиційні методи, форми та прийоми роботи на уроці. Урок, нашпигований новітніми технологіями, може мати зворотній результат, коли діти не розуміють, для чого вони використовували такі методи, про що нове вони дізналися під час вивчення теми. Ось чому має бути дозоване, фрагментарне використання новітніх технологій.

Також у своїй роботі я використовую педагогічну технологію «Ситуація успіху». Народження педагогічної технології «Створення ситуації успіху зумовлене самим життям. Школа має готувати успішну людину. А не невдах, які ламаються від перших труднощів.

А базується вона на працях А. С. Макаренка, В. О Сухомлинського та інших видатних педагогів. Наприклад у своїй педагогічній діяльності А. С. Макаренко розробив ідею «завтрашньої радості», а В. О. Сухомлинський розвинув цю ідею у своїй «Школі радощів»

Ситуація успіху – це суб’єктивний психічний стан, для якого характерне задоволення дитиною наслідком фізичної або моральної напруги під час виконання якоїсь справи. Ця ситуація має місце тоді, коли сама дитина визначає досягнуте як успіх, як уміння здолати свою боязкість, незнання, психологічну вразливість та інші види труднощів. Вона здатна змінити стиль життя юної особи, поліпшити взаємини з оточенням.

Учні активно залучалися до роботи,навчилися користуватися різними джерелами інформації, працювати в команді, тобто прислухатися та допомагати одне одному. Зникла нервовість.

Школярі навчилися користуватися різноманітними мовознавчими джерелами. Із задоволенням беруть  участь у створенні різноманітних  проектів. В учнів з’явилося почуття відповідальності за результати роботи в команді.

Наші вихованці повинні усвідомити, що задарма в житті нічого не дається, до всього необхідно докласти зусиль. Успіх завжди еквівалентний витраченим зусиллям.

В. О. Сухомлинський писав: «Дати дітям радість праці, радість успіху в навчанні, збудити в їхніх серцях почуття гордості, власної гідності – це перша заповідь виховання. Дитяча душа як чистий аркуш паперу… Записи на ньому роблять батьки, друзі, оточення. Та чи не найважливішими є записи, зроблені педагогом на чистому аркуші дитячої душі. І головними його гаслами в цій роботі мають стати такі: «Допоможи! Не нашкодь!»- це і є моє заповітне життєве кредо.

 

 

 

 

 

 

 

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

 

Кротова Н.М., керівник ТГ вчителів російської мови та літератур, зарубіжної літератури Краматорських загальноосвітніх шкіл «Впровадження інноваційних уроків з використанням ІКТ на уроках російської мови та літератури, зарубіжної літератури», учитель російської мови та літератури вищої кваліфікаційної категорії Краматорської ЗОШ І – ІІІ ступенів №10 з профільним навчанням Краматорської міської ради

 

Урок  із зарубіжної літератури  для 7-го класу «Степи, степи! Які ж бо ви в біса гарні!..» Картини українського степу, їхній зв'язок з головною думкою і подіями повісті М.В.Гоголя «Тарас Бульба»

Тип  уроку:     урок розвитку зв’язного мовлення

Вид уроку:   урок - аналіз

Мета:

-         розкрити роль пейзажу у повісті, показати особливості картин природи у Гоголя, їхній зв'язок з головною думкою твору;

-         виявити засоби створення картин природи;

-         розвивати навички аналізу літературного твору, вміння робити ґрунтовні висновки;

-         розвивати навички колективної роботи в групі, вміння дійти до спільного висновку,висловлюючи самостійні думки;

-         стимулювати інтерес учнів до актуальних проблем, паралель з якими можна побачити, вивчаючи твори інших століть;

-         виховувати любов до краси, вміння бачити її у повсякденні;

-         виховувати художній смак.

Обладнання:

-         грамзапис інструментальної композиції,аудіо- уривку з фільму «Тарас Бульба», пісні «Кургани» у виконанні групиЛюбе;

-         ілюстративний матеріал;

-         картки – завдання для двох груп;

-         визначення пейзажу ( за тлумачним словником).

Інтерактивні методи:

-         робота в групах;

-         складання опорної схеми.

О, степь родимая, как я скучаю по тебе.
Ты словно мать, чело твоё в белёсом ковыле,
Ты пахнешь травами, они к себе манят,
Как будто в детство увести хотят.

                    * **

Она прекрасна, словно море,
В сплошном прибое ковылей,
И в этом солнечном просторе
Весь мир становится светлей.
Течет из венчиков ромашек
Поток невидимый, густой,
И сердце пьет из белых чашек
Медовой крепости настой.

                            Кондратковская Нина

I. Мотивація навчальної діяльності – інструментальна замальовка, аналіз епіграфів. (Слайд №3) – 5хв.

II. Визначення задач уроку – 3 хв.

– Що нагадує вам ця музика? Які картини з повісті М.В.Гоголя «Тарас Бульба» виникають у вашій уяві? Коли і де відбувалася дія?

– Наша задача сьогодні розкрити роль пейзажу у повісті, показати особливості картин природи у Гоголя, їхній зв'язок з головною думкою твору;виявити, за допомогою яких засобів пейзаж у Гоголя набуває особливої мальовничості.

III. Робота в групах. Аналіз описів степу вдень і увечері – 7 хв.

- В повісті Гоголь дає нам опис степу у трьох часових вимірах: вдень, увечері і вночі. Ми розглянемо два описи степу: вдень і увечері. Для того, щоб розкрити їхню роль у повісті, ми повинні для кожного виділити свій штат професіоналів, які проведуть комплексний аналіз кожного з уривків. У штат входять:

1. Актори – читці.

2. Ілюстратори. (Слайд №4)

3. Ботаніки. (Слайд №5)

4. Біологи. (Слайд №6)

5. Літературознавці.(Слайд №7)

 

-         Ваша задача виділити шеф - редактора і розподілити обов’язки кожного з членів колективу. Впишіть прізвища свої професіоналів у штатний склад.

-         Ну а тепер починаємо працювати.

1. Ілюстратори займають свої робочі місця, де на них чекають інструменти (чорно-біла ілюстрація, кольорові олівці, фломастери) і починають працювати: намалювати степ з вашого уривку, відтворивши якомога більше деталей пейзажу.
2. А щоб було працювати легше і ілюстраторам, і всім іншим штатним робітникам, пригадаймо самі уривки з описом степу. А допоможуть нам в цьому ще й налаштують на поетичний лад актори-читці.
3. Після того як ми з вами насолодилися чудовим виконанням уривків з повісті, приступаймо до роботи. Задача груп – провести комплексний аналіз уривку:

ботаніки – розповісти про флору, виписавши з уривку  рослини;

біологи - розповісти про фауну, виписавши з уривку  тварин;

літературознавці –виписати художні засоби уривку: метафори, уособлення, епітети, порівняння.

4. Звіт груп. Порівняння художніх робіт ілюстраторів з кольоровим фото степу. Аналіз епіграфів – 5 хв.

- Завдяки майстерності автора, серця не тільки вершників, а й читачів стрепенулись, мов птахи, перед цією природньою чарівністю. Степу немає кінця й  краю. Він схожий на зелено-золотий океан. Які тільки кольори не використовує автор в його опису! Зелений, блакитний, синій, фіалковий, жовтий, білий, золотистий. Ми чуємо безліч голосів: це  свист різних птахів, гелгіт диких гусей на дальньому  озері, тиха розмова трав. Повітря чисте та прозоре, воно наповнене запахом трав та квітів. Посеред цієї чарівності розкошує, купаючись в синих повітряних хвилях,  білокрила чайка.

(Слайд №8)

ІV. Філософське узагальнення про роль опису степу у повісті.

Прослуховування аудіо - уривку з фільму «Тарас Бульба». (Слайд №9) – 5 хв

-         З яким настроєм виїхали козаки з рідного хутора? Чому?

-         Про що думали вершники?

-         Що змінило їхній настрій?

-         Як ви думаєте, чому опис степу посідає таке значне місце у творі?

-         Чому Гоголь вводить його саме у ІІ розділі, де описана дорога козаків з дому на Запоріжжя? (Слайд №10)

VI. Підсумки уроку – 2 хв.

VIІ. Домашнє завдання. Вивчити один з описів степу напам’ять. (Слайд №16)

Використання інтерактивної дошки SMART Board на уроках зарубіжної літератури

Зручний і ефектний спосіб передачі інформації на уроках зарубіжної літератури – це мультимедійні презентації.

В основному презентації я використовую на уроках літератури, оскільки ці уроки вимагають великої кількості ілюстративного матеріалу. Презентація може використовуватися на всіх етапах уроку або на якомусь окремому етапі: перевірка домашнього завдання, проведення тестів, вікторин, тренажерів з метою повторення, перевірки або систематизації знань, можна систематизувати знання учнів за допомогою таблиць і схем, для закріплення. Активно використовую на уроках презентації, взяті з Інтернету, створюю їх сама за допомогою програми Power Point.

Тема. «У пошуках вільного повітря»… Роберт Льюїс Стівенсон. «Вересовий трунок». Основний конфлікт балади Презентація легенди про піктів «Інформаційний пакет» 

Презентації використовую на різних етапах уроку літератури. Це можуть бути і уроки, під час яких пропоную ознайомитися з біографією письменника, що містить  багатий ілюстративний матеріал, а можуть бути тести та ігри, на етапі узагальнення вивченого, презентації, наповнені різним медіа матеріалом: ілюстраціями до твору, відеофрагментами, аудіозаписами. Все це дає можливість більш повно знайомитися з досліджуваним твором та урізноманітнює урок зарубіжної літератури, прищеплює інтерес в учнів до предмету.

При вивченні теми А.П. Чехов «Хамелеон». Я використала мультимедійну презентацію, де розкрила сторінки життя А.П.Чехова, ознайомила учнів із поняттям “оповідання” та його жанровими особливостями. Учні здійснили відео – онлайн подорож по музею А.П.Чехова, де візуально змогли ознайомитися з місцями, де жив письменник, з ілюстраціями до тексту та мали змогу подивитися анімаційний фільм «Очумєлов».

На етапі актуалізації опорних знань за допомогою комп’ютера проводжу експрес-опитування, застосовуючи прийом «Незакінчені речення»:

-         А.П.Чехов народився … в місті Таганрог (Росія) 29 січня 1860 року.

-         З дитинства Чехов любив відвідувати ….. місцевий театр.

-         Перші твори Антон Павлович написав …. під час навчання в гімназії.

-         Батько Павло Єгорович був … деспотом, талановитим, регентом церковного хору … грав на скрипці, малював, співав.

-         Після збанкрутування батька турботу про родину Антона взяв на себе

-         Після закінчення гімназії Антон навчався .… на медичному факультеті Московського університету.

-         Як лікар, Антон знав про свою хворобу … на той час невиліковну.

-         Через хворобу Чехов деякий час жив …., у Криму, в Ялті. (Зв'язок із Україною) – виставка.

-         За характером письменник завжди був …, життєлюбом, оптимістом.

-         У своїх творах письменник прагнув, щоб люди стали … кращими.

Таким чином урок стає не лише елементом засвоєння нових знань, а й перевірки свідомого опрацювання учнями статті підручника.

До того ж, у процесі засвоєння програмового матеріалу в учнів одночасно працюють всі види пам’яті. Завдяки ІК-технологіям сухий теоретичний матеріал оживає: видатні прозаїки і поети перетворюються на живих людей, історичні події стають близькими, абстрактні поняття постають як конкретні явища.

На уроках, присвячених життю і творчості письменника, історії створення твору використовую відео фрагменти, які є в Інтернеті. А також  практикую перегляд уривків фільмів, щоб більш повно зрозуміти ідейний зміст досліджуваного твору (додаток 1. Тема: “Важкий вінець Аріона…”  Публій Овідій Назон — видатний римський поет. Збірка Овідія “Сумні елегії”. Тема. «Світло дедалі яскравіше, чим глибші тіні» (Конфлікт між ідеалом та дійсністю в поезії Шарля Бодлера «Сліпці»)

На уроках зарубіжної літератури  часто пропоную послухати твори авторів літератури у виконанні майстрів художнього слова, використовую прослуховування таких аудіофайлів як еталонне прочитання, до якого слід прагнути (Тема: Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер. “Рукавичка”. Образ справжнього лицаря)

Можна при вивченні творів здійснювати віртуальні заочні екскурсії літературними місцями. Це можуть бути фрагменти авторських відеофільмів з Інтернету. Використовуючи такі ресурси, ми відвідуємо і місця, пов'язані з іменами письменників і поетів(додаток 4. Тема: Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер. «Рукавичка». Образ справжнього лицаря. Тема. «У пошуках вільного повітря»… Роберт Льюїс Стівенсон. «Вересовий трунок» Основний конфлікт балади

Суть інформаційно-проектної технології - через проектну діяльність, яка передбачає розв’язання проблеми чи низки проблем на основі певної суми знань, показати практичне застосування цих знань.

Наприклад, під час вивчення творчості Роберта Льюїса Стівенсона Вересовий трунок». Основний конфлікт балади  я пропоную провести дослідницьку роботу «Сходинки». Результатом роботи є оформлення на SMART – дошці слайду . Тема. «У пошуках вільного повітря”… Роберт Льюїс Стівенсон. «Вересовий трунок». Основний конфлікт балади

Практикуючи уроки та позакласні заходи, які містять інтерактивні, пошуково-дослідницькі форми роботи, впевнилася, що вони сприяють не лише інноваційному навчанню, а й формують духовно багату мовну особистість, компетентного випускника з вираженими ознаками патріотизму, що актуально саме тепер.

Тема: «Важкий вінець Аріона…»  Публій Овідій Назон — видатний римський поет. Збірка Овідія «Сумні елегії»

Мета: познайомити учнів з трагічною біографією римського поета Овідія, показати значення його творчого доробку для розвитку світової літератури; проаналізувати «Сумні елегії» («Остання ніч у Римі»,   «Зима на чужині»), на їх прикладі з’ясувати особливості жанру елегії; простежити використання мотивів Овідія у творах інших поетів; розвивати навички виразного читання, аналізу тексту, творчого мислення; виховувати любов до батьківщини, здатність до співчуття.

Для кращого зорового сприйняття завдання  уроку демонструю на SMART–дошці (при натисканні на цифри з являються завдання)

Тип уроку: урок аналізу художнього твору з елементами компаративного аналізу.

Обладнання: зображення Овідія, тексти поезій “Остання ніч у Римі”, “Зима на чужині” (із “Сумних елегій”), презентація до уроку, відеоролик “Остання ніч у Римі”, зображення стародавнього Риму, портрети Октавіана Августа, роздатковий матеріал, кроссенс “Овідій”, SMART–дошка.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

Вінець Овідія во віки не зів’яне…

 М. Зеров

I. Мотивація навчальної діяльності

Розповідь вчителя про історію міфічного героя Аріона через вправу “Інформаційний пакет”

(Аріон – славетний поет і музикант, творець дифірамбів. За переказом, здобув у місті Таренті нагороду на змаганнях поетів. Коли повертався на кораблі додому, матроси захотіли його вбити. Аріон попросив розбійників дозволити йому востаннє зіграти на кітарі. Закінчивши гру, кинувся у море, але дельфіни, захоплені його чарівною музикою, донесли співака до затоки, звідки він дістався дому. Статуя Аріона з дельфіном ще за його часів була в Тенарії.)

II. Оголошення теми та мети уроку, звернення до епіграфа.

Життя римського поета, про якого ми будемо сьогодні говорити, теж нагадує історію міфічного Аріона. Але щасливого порятунку поет так і не дочекався.

Тема нашого уроку звучить так…

Епіграфом стануть слова Миколи Зерова “Вінець Овідія во віки не зів'яне…” Отже, ми з’ясуємо сьогодні, яким же був “вінець” Овідія, тобто значення його творчого доробку, чому він був важким для нього і чи не “зів’яв” він через століття.

III. Побудова знань

На цьому етапі уроку доцільними будуть такі види роботи:  Опорна схема-таймлайн “Віхи життя Овідія” (під час демонстрації презентації та розповіді про життя Овідія учні відтворюють інформацію на листку таймлайн) (використання SMART –дошки)

Інформаційне гроно (при застосуванні прийому анімації відкриваються фіолетові кружечки)

 Рольова гра “Римські історики про Августа”

Щоб зрозуміти, що за людина був імператор Август і чому він так жорстоко покарав Овідія, учні-історики повідомляють про діяльність та людські якості Августа. ( супроводження презентацією)

Геродіан: Октавіан Август дуже пишався тим, що встановив мир у Римі і зробив його сильною державою. У Римі Август започаткував культ особливого божества мирного часу – Pax Augusta (Августів мир), і звелів побудувати на Марсовому полі розкішний Мармуровий Олтар Миру.

Светоній: Август прикрасив Рим величними будівлями. Він говорив, що здобув Рим цегляним, а зробив його мармуровим.

Плутарх: Август намагався привернути до себе увагу громадськості. Він покровительствував поетам, які прославляли його. Хоча він не дозволив побудувати в Римі храм на свою честь, Августові сподобалося, що Вергілій у поемі “Енеїда” обожестив його. Вергілій, не задоволений твором, заповів знищити текст після своєї смерті, однак імператор не виконав його останню волю, навпаки, наказав друзям поета доробити і якнайшвидше опублікувати “Енеїду”.

Светоній: Август удавав із себе скромного й високоморального чоловіка. Він навіть видав ряд законів, щоб укріпити шлюб і сім’ю, боровся з розбещеністю римлян. Утім, сам імператор не був ідеалом. Він двічі одружувався з політичних міркувань, а третю дружину Лівію фактично відібрав у її чоловіка, хоча вона мала сина і чекала на другу дитину. Він мав багато коханок. За часів Августа в Римі з’явилися професійні донощики.

Геродіан: Один із Августових прибічників доніс на Овідія. Що стало приводом для доносу невідомо. Можливо, “Наука кохання”, де звучала іронія з приводу лицемірства Августа. А може, Овідій, наближений до двору, побачив або почув щось заборонене… Хто знає…Втім, відомого поета невдовзі не стало в Римі, а серед його друзів поширилися “Сумні елегії” – скарги поета на долю й молитви про повернення до Риму.

Словникова робота

Еле́гія (грец. ἐλεγεία — журлива пісня, скарга; хоч етимологічне значення може мати й інші джерела: фріг. elegn — очеретина, очеретяна сопілка) — один із жанрів лірики медитативного, меланхолійного, часом журливого змісту. У римській поезії в елегії починають переважати особисті переживання самотності, розчарування, страждання.

Загальна характеристика “Сумних елегій”

У чотирьох книгах віршів простежуються трагічні мотиви: розлука із сім'єю, туга за Батьківщиною, ненависть до чужини, прохання про милосердя, прославляння поезії як єдиної опори в тяжкому житті.

Виразне читання вірша “Остання ніч у Римі” (переклад І. Франка) з показом відеролика

Технологія “Сім ключів”

1. Яке враження справив на вас цей вірш?

2. Які почуття охоплюють вас під час слухання вірша?

3. Яким постає головний герой елегії? Про який етап біографії Овідія розповідається у вірші?

4. На які частини можна розділити вірш? Як міняється настрій головного героя?

5. За допомогою яких художніх засобів передається сум і відчай головного героя?

6. Знайдіть рядки, які можна назвати психологічною кульмінацією.

7. З’ясуйте переносне значення слова “ніч”, що звучить в назві елегії. Які ще слова свідчать про невідворотність долі, про жахливий час розставання, що невблаганно наближається? Яка основна думка твору?

Читання та аналіз поезії “Зима на чужині”

- Який настрій елегії?

 (Сумний, відчутно розпач героя. В елегії розповідається про вигнанця, що живе на чужині.)

 - Як Овідій описує землю чужинців?

(Перед нами постає сумна картина суворої зими з холодними вітрами і снігами.)

- Якою постає перед читачем річка Істр?

(Ріка скута кригою, непривітна.)

- Якими зображені люди?

(Чужинців він називає варварами, дикунами, описує ворожі набіги диких племен на мирні села.)

 - Що дивує ліричного героя?

(Земля всюди лежить необроблена, немає ні виноградників, ні садів.)

 - Як ви вважаєте, у чому полягає особливість описів природи? ( Природа така сама мертва, як і душа поета, що змушений жити без сім'ї, рідних, друзів, батьківщини.) - Які кольори переважають в елегії?

 (Чорний, білий, сірий.)

- Як закінчується поезія?

 (Поет нарікає на долю,яку не можна змінити: "Горе моє! Не заходь жоден щасливий сюди. Адже так широко світ розіслався безмежно великий, Нащо ж на муки мені край цей відкрито сумний".)

- Доведіть, що поезія написана у формі елегії.

(Еле́гія (грец. ἐλεγεία — журлива пісня, скарга. “Сумні елегії”- це скарга поета на своє життя у вигнанні, це волання про помилування й повернення додому.)

Літературні паралелі Овідій та О. Пушкін .

 У1821р. Пушкін пише вірш “До Овідія” , де проводить паралель між своєю долею та долею римського поета, також засланого на берег Чорного моря: “Не славою – долею я дорівнюю тобі”. У вірші “Аріон” (1827) Пушкін використав міф про давньогрецького співця Аріона. Овідія теж порівнювали з Аріоном. Овідій та О. Мандельштам Мотиви елегії Овідія “Остання ніч у Римі” використав російський поет Осип Мандельштам у циклі “Tristia” (“Я изучил науку расставания….”). У вірші автор немов би проектує долю Овідія на свою долю і долю всього покоління XX століття, передчуває майбутні катаклізми.

Овідій та В. Ходасевич “Скеля”. Поета Ходасевича називали “Аріоном російської еміграції”. Він знав твори Овідія і неодноразово звертався до них. У вірші “Скеля” звучать мотиви Овідія (звертання до друзів, буря, хвилі, самотній співець, передчуття смерті, розлука з батьківщиною).

Овідій та М. Зеров “Овідій”. У вірші М. Зерова звучать традиційні для Овідія мотиви самотності, туги за батьківщиною, протесту проти неволі. Виникають образи, що нагадують “Сумні елегії” – зима, бідний край, сіре небо, пусті ниви. З’являються також образи чужинців. Згадка про бранців не є випадковою, бо бранцем був і Овідій на чужині, і Зеров у радянську епоху несвободи.

Консолідація (рефлексія) На цьому етапі уроку доцільними будуть такі завдання:

Розв’язати кроссенс “Біографія Овідія”, використовуючи матеріал, вивчений на уроці

Скласти сенкан

Овідій неперевершений, величний писав, любив, страждав знаменитий автор “Сумних елегій” Геній

*Мікрофон Сьогодні на уроці я дізнався….

я здивувався…

я відчув…

я уявив…

*На останок “Думка від Овідія”

Сказано - зроблено.

Навчатися дозволено і у ворога.

Всепоглинаючий час.

Все змінюється, ніщо не зникає.

V. Домашнє завдання

Письмово доведіть, що вірш “Зима на чужині” є елегією.

Тема. «Світло дедалі яскравіше, чим глибші тіні»

(Конфлікт між ідеалом та дійсністю в поезії Шарля Бодлера «Сліпці»)

Мета: формувати навички аналізу ліричного твору; розглянути провідний мотив поетичної збірки Ш. Бодлера «Квіти зла» - конфлікт між ідеалом та дійсністю на прикладі поезії «Сліпці»; виховувати естетичний смак учнів

ХІД УРОКУ

I.      Організаційний момент

II.    Слово вчителя про тему, мету уроку. Мотивація.

III.  Актуалізація опорних знань.

IV. Відео:  Експрес–урок  https://www.youtube.com/watch?v=JrirPeYvnuU

V.     Експрес – опитування

1 слайд SMART - дошки ( охарактеризувати події по рокам).

Щоб перевірити правильність відповіді, учні витягають картинки.

SMART – дошка. Кінцевий результат.

2 слайд  SMART – дошки. Активні малюнки. За ними сховані відповіді.

SMART – дошка. Кінцевий результат.

1.   Яку велику епоху європейської поезії Ш.Бодлер завершував і яку розпочинав?

(Романтизм - символізм)

2.   Який характер мало бунтарство Ш.Бодлера?

(людина - бунтар, поет - бунтар)

3.   Який зміст вклав поет в парадоксальну назву збірки «Квіти зла»?

(призначення поезії як засобу вирощування квітів –

Прекрасного, Краси - зі зла)

4.   Який провідний мотив збірки поезій «Квіти зла»?

(протиставлення дійсності ідеалу)

5.   Який зміст вкладає поет у поняття «ідеал»?

(«ідеал — це людина, піднята до рівня справжнього життя, втілена пензлем або різцем у сліпучій істині своєї первинної гармонії»)

VI.     Аналіз ліричного твору.

1.Прослуховування аудиозапису

https://www.youtube.com/watch?v=FCAUzZqsOkE

1.    Виразне читання поезії «Сліпці»

2.    Читання учнями поезії самостійно

3.    Бесіда

-       Яке враження отримали від прочитаного?

-       Яким настроєм сповнений вірш?

-       З ким веде діалог ліричний герой?

(«моя душе»)

-       Чому своїм співбесідником бачить герой лише душу? Хто його оточує? («люди - манекени», «юрба сновид», роздвоєність героя)

-       Охарактеризуйте світ, в якому знаходиться герой? (виникає образ міста: «радісне, ревуче, біснувате, нещадних повне втіх, і співів, і проклять»)

-       Які асоціації у вас виникають з цим однорідним рядом? (карнавал, феєрія, пістряве життя)

-       Охарактеризуйте простір «місто». (замкнений простір)

-       Життя в місті динамічне, насичене. Чому все це ліричний герой бачить як «темну не проглядь»? (відсутня гармонія душі, людського існування - відсутній ідеал)

-       З чим порівнює «темну непроглядь» ліричний герой? Що це за образ? (виникає образ «одвічної тиші» - образ царства мерців)

- Куди постійно направлений погляд «манекенів», «юрби сновид»? Чому? (виникає образ іншого світу «нетутешня далина», «небеса безкраї»)

-       Охарактеризуйте простір «нетутешні далини», «небеса безкраї». Знайдіть ключові слова в образах. (незамкнений простір, простір ідеалу - первинної гармонії людської душі)

-       Чому ж залишаються люди в темряві? Чи є вихід з неї? (Сліпці - ні. «Хоч іскри Божої в очах у них немає»)

-       Що говорить про погляд юрби й манекенів герой?

-       Розкрийте образ «іскра Божа в очах». (духовність)

-       Чи можна назвати ліричного героя сліпцем? Звернемось до словникової статті.

С л і п ц і - 2. перен. Нерозсудливі, які діють без розумної основи.

4.    Той, що діє без видимих орієнтирів.

(І да, і пі - суперечність особистості зі своїм «я»)

-       Хто такі сліпці за Бодлером?

-     Чи бачимо ми роздвоєність самого ліричного героя? Доведіть текстом з поезії.

-   Зачитайте останній рядок поезії «Чого, кажу, сліпцям у Небесах шукати?».

-   Яке семантичне навантаження він має. Чому «Небеса» з великої літери? («Небеса» - Бог. Загублені орієнтири, цінності призводять до духовної сліпоти, знищують і спотворюють життя, перетворюючи його на «одвічну тишу»)

-      Як ви розумієте слова Шарля Бодлера «Світло дедалі яскравіше, чим глибші тіні»?

VII.  Порівняльний аналіз перекладів М.Москаленка та І. Анненського поезії Шарля Бодлера «Сліпці»

Прослуховування відеоаудізапису:

https://www.youtube.com/watch?v=FCAUzZqsOkE

1. Виразне читання російського перекладу.

2. Бесіда

 Зверніть увагу, якою образною системою представлений світ дійсності.

(Дійсність - настоящая драма, разыгранная куклами, бледные лунатики идут и целят в пустоту)

Чому Анненський використовує образ «шары» на відміну від українського перекладу «погляд» - очі? (Шары - бездушне, пустота)

 Який новий образ зустрічається у 2 строфі? Що це за образ? («внимательный лорнет» - пренебрежительное отношение к Богу (мировосприятие самого Бодлера))

-       Який образ відповідає «темній непрогляді» в російському перекладі. Охарактеризуйте цей образ.

(Ночь - сестра молчания вечного - образ смерти)

-      Зверніть увагу на епітет образу ночі. Антитезою чого є «немая ночь»?

(«Шумным стогнам с их похотливою и наглой суетой»)

-  В українському перекладі ліричний герой не порівнює себе зі сліпнями, а що бачимо в російському варіанті? (Полное отождествление: «Мне крикнуть хочется - безумному безумным»)

-     Зверніть увагу на останній рядок поезії. Чи відповідає вона семантиці українського перекладу? (нет. «Небесам» противопоставлен «свод пустой», т.е., там нет Бога)

-       Який світ вимальовується в перекладі Анненського? (мир - пустота, в котором люди - куклы с шарами вместо глаз, т.е., мир антигармонии, бездуховности)

VIII.   Підсумок уроку. Оцінювання.

IX.   Домашнє завдання.

Скласти таблицю порівняння образних систем перекладів М.Москаленка та І. Анненського поезії Шарля Бодлера «Сліпці».

СЛІПЦІ

Поглянь, моя душе, які страшні вони!

А чимось і смішні, неначе манекени

Або юрба сновид, що погляд невтоленний

До нетутешньої звернули далини.

Хоч іскри Божої в очах у них немає,

Гадаю, жодного між ними не було,

Хто б похилив униз важке своє чоло,

Уперто вдивлений у небеса безкраї.

Отак ідуть вони крізь темну непроглядь,

Що можна тишині одвічній дорівнять;

О Місто! Радісне, ревуче, біснувате,

Нещадних повне втіх, і співів, і проклять!

Здурілий, сам бреду, сновидам тим під стать:

Чого, кажу, сліпцям у Небесах шукати?

Переклад М. Москаленка

 

 

ДОДАТОК 3

Тема. Изображение трагизма «мелочей жизни» в рассказах А.П.Чехова. «Хамелеон»

Цель: формировать навыки анализа художественного текста; раскрыть значение      художественной детали в рассказах А.II. Чехова; проследить явление России XIX века - хамелеонство, показать актуальность чеховских рассказов в современной жизни.

Оборудование:  SMART – доска, презентация «А.П.Чехова. «Хамелеон»», иллюстрации, анимационный фильм «Очумелов».

Тип урока: нового учебного материала, урок-путешествие

 

ХОД УРОКА

I.    Организационный момент.

ІІ. Слово учителя о теме, цели, эпиграфе урока.

«Рассказы Чехова - сплошная середка, вроде черепахи, когда она спрячет хвост и голову... Однако хвост и голова всё же имеются, хоть и втянуты внутрь»

Джон Голсуорси

- виртуальное онлайн- путешествие  по музею - заповеднику(Крым)

http://yalta-museum.ru/ru/virtualnyj-tur-po-zapovedniku.html

-       закончить предложения

III.      Первичное восприятие текста.

-      Понравился ли вам рассказ? Чем?

-      Что осталось непонятным?

-      Какие возникли вопросы?

-      Какую бытовую ситуацию изображает Чехов в рассказе?

(конфликт на базарной площади)

-      Где происходит действие рассказа?

(провинциальный городок)

IV.      Анализ текста

-      Найдите описание базарной площади. Выделите ключевые слова.

-      Какую атмосферу рисует Чехов.

(сонная, унылая провинция)

-      Каким мы видим Очумелова?

-    Почему автор делает акцент на следующую художественную деталь «новая шинель»?

-      Динамичны ли движения Очумелова? Докажите текстом.

(«Идёт полицейский... глядит и видит... делает полуоборот... шагает», то

есть не тороплив)

На SMART –доске за анимационными объектами скрываются характеристики.

-      Как это характеризует Очумелова?

(отпечаток дремлющей провинции)

-      Как автор характеризует общество провинции?

-      Что нарушило дремоту площади и покой Очумелова?

-    Найдите описание щенка - виновника конфликта. Почему Чехов вводит в рассказ именно щенка, а не взрослую собаку?

-      Почему мы видим полное описание щенка, а портреты людей мы не видим?

(Общество - безликая бездушная толпа)

-      Что мы узнаем о пострадавшем Хрюкине?

-      Почему автор выделяет художественную деталь «золотых дел мастер»

(Автор указывает па сословие Хрюкина, чтобы противопоставить

его генералу Жигалову)

-      Найдите и зачитайте первый диалог между Очумеловым и Хрюкиным.

(Чтение по ролям)

-    Давайте составим таблицу «Отношение Очумелова ко всем участникам конфликта».

(Таблица заполняется по этапам с использованием , SMART –доски ,прослеживаем изменение отношения главного героя ко всем участникам конфликта)

-      При каких обстоятельствах меняется мнение Очумелова?

(узнает, что это щенок генерала Жигалова)

-   Какая художественная деталь вносит комичность в данную ситуацию?

(«Сними-ка, Елдырин, с меня пальто... Ужас, как жарко!»)

-            Как отреагировал Хрюкин на изменение обвинения?

-      Какую негативную черту общества XIX века вскрывает Чехов словами Хрюкина?

(«Нынче все равны...»  Хрюкин отстаивает свои интересы, отрицая деление

общества на сословия)

-Давайте проследим по тексту, как меняется позиция Очумелова?

(зачитываем ситуации, при которых главный герой меняет свое мнение)

-       Почему Очумелов так часто меняет свое мнение?

-       Давайте рассмотрим словарную статью слова «хамелеон».

Хамелеон - порода ящериц; кожа хамелеона способна быстро менять цвет, приспособляясь к окраске окружающих предметов.

-  Почему рассказ А.П. Чехова называется «Хамелеон»?

- Почему автора рассказа волновало такое явление как «хамелеонство»?

-  Что сделало это явление с обществом России XIX века

На SMART – доске  появляются следующие записи:

V.    Подведение итога урока. Оценивание.

VI.   Домашнее задание:

Написать сочинение - миниатюру об актуальности чеховского рассказа в наши дни «Современные хамелеоны».

 

Тема. Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер. “Рукавичка”. Образ справжнього лицаря.

Мета: ознайомити учнів із віхами творчості Ф. Шиллера; поглибити їхні уявлення про літературну баладу; учити визначати характерні ознаки, художні засоби поетичної мови (гіперболи, епітети, метафори, повтори та ін.); поглибити уявлення учнів про образ лицаря в художній літературі, його мужність, відвагу, людську гідність; розвивати вміння характеризувати образи персонажів, виявляти особливості перекладу, уміння й навички виразного читання, коментованого читання, зв’язного мовлення, аналізу художнього тексту; виховувати патріотизм, лицарство як особисту та суспільну рису характеру.

Обладнання: SMART – дошка, презентація “Фрідріх Шиллер. “Рукавичка”, інформативні карточки,  репродукцій картин, світлин історичних місць, пов’язаних із життям і творчістю видатного поета, тексти балади в різних перекладах, музичний супровід.

Тип уроку:  вивчення нового  матеріалу, урок-дослідження.

ХІД УРОКУ

Уявляй людей такими, якими вони

повинні бути, якщо ти бажаєш на

них впливати, проте уявляй їх

такими, якими вони є насправді,

якщо тобі треба діяти поруч із ними.

Ф. Шиллер

І. Актуалізація опорних знань і вмінь.

Онлайн – екскурсія по музею Ф.Шиллера у Санкт - Петербузі

http://303schillermuseum.ru/gallery.html

Фронтальне опитування з використанням інформаційних карток.

- Що вам відомо про баладу як літературний жанр?

- Які бувають балади за тематикою?

- Які ви можете назвати художні особливості балади?

- Чим літературна балада відрізняється від фольклорної?

 - Охарактеризуйте образ улюбленого народного героя билини або балади за критеріями: прагнення, мрії, перемоги, знахідки. Наведіть приклади з творів.

ІІ. Оголошення теми, епіграфа уроку.

ІІІ. Підготовка до сприйняття навчальної теми.

• Розповідь учителя про Ф. Шиллера з демонстрацією відеофільму (https://www.youtube.com/watch?v=uBmubCO22eg) та  презентації, інформаційних карток,  репродукцій картин, світлин історичних місць, пов’язаних із життям і творчістю видатного німецького поета.

IV. Формування нових знань і способів дії.

1. Історична довідка.

В основу сюжету балади ліг реальний історичний факт, зафіксований письменником Сенфуа у книзі ”Історичні нотатки про Париж”, що вийшла 1776 року.

2. Коментоване читання балади українською мовою (переказ Б.Щавурського)

1). Читання фрагменту балади з початку твору до слів “І заричали і лягли”

•  Які описи є в цьому фрагменті? (Опис короля і придворних дам та опис хижаків)
•  Чому хижаків описано так яскраво і детально?
•  Яку картину створює автор, які почуття вона викликає?

2). Читання фрагменту балади від слів “Зненацька униз з балкона” до слів “То рукавичку принесеш”

• Які два слова характеризують суть звернення красуні до свого лицаря? (Лицемірно, їдко)
• Які неадекватні поняття містяться в рядку: “Якщо… твоя любов не знає меж, То рукавичку принесеш”?

(В даному випадку маємо несумірне протиставлення — безмежне кохання і маленька рукавичка.) Слова красуні — це прохання, наказ чи заклик до випробування?

• Чи міг би лицар відмовитися підняти рукавичку?

3). Читання фрагменту балади від слів “Делорж у гробовім мовчанні” до “Його красуні вже вітають очі”

• Що підкреслює Шіллер у діях лицаря? («У гробовім мовчанні», «вертається неспішно», «немовби з ним не трапилось нічого», «зійшов спокійно»)
• Чому Делорж так поводить себе?

Учитель. Ви помітили, що кожний наступний з фрагментів, які ми читаємо, все менший за розміром? Нібито пружину стиснуто — і вона готова відскочити.

І ось останнє речення (три рядки) балади.

• Що за звичаєм означає кинути рукавичку?.. А кинути будь-що
• А повестись так із дамою на людях?..

V. Закріплення знань, умінь і навичок.

1.Усне малювання.

Що ми можемо сказати про головних героїв балади? Чи можемо ми за цим випадком зробити висновок про їхню вдачу?

2. Метод “Прес”

- Оцініть вчинок лицаря Делоржа через лицарський кодекс честі. Відповідь будуйте за схемою:

Я вважаю…

Тому, що…

Наприклад,…

Отже. …

- На чиєму боці, як ви вважаєте, автор балади?  Що Шиллер хотів довести цим твором?

3. Аналітична бесіда.

Використання SMART – дошки (Активні кнопки. При натисканні

з’являються питання)

          - Яке враження справила на вас балада?

-  Які два світи можна виокремити в баладі?

- Як вони пов’язані між собою — за принципом антитези чи взаємодоповненні (паралелізму)?

- Який момент можна назвати кульмінаційним? Аргументуйте свою думку.

- Хто з персонажів змінюється протягом твору? Наведіть цитати на підтвердження своєї думки.

- Що засуджується й що прославляється в баладі?

- Назвіть символи, використані в баладі Ф. Шиллера. Розкрийте їх зміст і роль у тексті.

- Як ви думаєте, чи випадково впала рукавичка Куніґунди в центр звіринця?

- Чи не порушив Делорж кодекс лицаря? Доведіть свою думку.

4. Повідомлення учнів про лицарський кодекс честі.

5.. Зіставлення перекладів твору.

- Знайдіть у текстах засоби поетичної мови, визначте їх функції в розкритті характерів героїв балади, авторського ставлення до них.

Використання SMART – дошки

І, повні подиву й жаху німого, Лицарі, й дами глядять на нього, А він, спокійний, назад іде — І гомін безмежний навколо росте На честь його перемоги. Куніґунда героя очима вітає — Той погляд щастя йому обіцяє, — Але, зійшовши під крики бучні, Він рукавичку в лице їй кинув: “Подяки, дамо, не треба мені!” — Сказав і її покинув. (Переклад Михайла Ореста)

І, вражені до нестями, Дивляться лицарі й ґречні дами, Як спокійно вертається він назад. І хвалу йому точать уста родовиті, І закоханим поглядом, сповненим знад, Що звістує йому насолод вертоград, Зустрічає його Куніґунда привітом.

А витязь молодий, Немовби з ним не трапилось нічого, Під оплески вельможних примадонн Зійшов спокійно на балкон, Його красуні теж вітають очі... Але, позбавивши її солодких мрій, В обличчя рукавичку їй Він кинув і сказав: “Подяки я не хочу”. (Переклад Бориса Щавурського)

Рукавичку жбурляє він їй в лице: “Не треба дяки, мадам, за це!” Й покидає її тої ж миті. (Переклад Петра Рихла)

6. Коментар учителя.

- Автор балади невипадково кілька разів використовує слова на позначення “кола” або “того, що має форму кола” (der Kranz, der Ring, der Kreis, die Krone). Навколо короля Франциска — придворні; дами стоять колом на балконі, утворюючи неначе віночок; тигр б’є хвостом у страшному колі; у колі звіринця відбувається бій; коли лев устає, тварини розташовуються біля нього теж колом. Отже, хижих звірів можна сприймати як алегорію жорстокого світу людей.

- Ім’я Kunigund — скорочена (редукована) форма жіночого імені Kunidunde / Kunigunda, душе поширеного в Європі в добу Середньовіччя в аристократичних колах (Куніґунде або Куніґунда). Вибір цього імені не випадковий для Шиллера: воно складається з частин kunni та gund. Перша — це слово на позначення родинних стосунків і кланових відносин, друга — “боротьба”. Називаючи так героїню, поет указує на випробування для лицаря та підступність з боку красуні.

 7. Повідомлення учнів «Переклади та перекладачі».

- Балада Ф. Шиллера “Рукавичка” є напрочуд складним у плані художнього перекладу твором через те, що в ньому, по-перше, використовуються багато слів і виразів XVIII ст., нині застарілих, а по-друге, у творі доволі нерівний, рвучкий ритм, що передає напруження ситуації й особливості віршування того часу. У зв’язку з цим кожен із перекладачів обирає свою стратегію художнього перекладу. Так, в українських перекладах М. Ореста й П. Рихла зроблено акцент на максимальній близькості до тексту оригіналу, у тому числі його віршованої структури.

- А в російських перекладах В. Жуковського та М. Лермонтова більше акцентовано на змістових домінантах твору, образах героїв.

Відеоаудіозапис перекладу М.Лермонтова та В.Жуковського

http://303schillermuseum.ru/gallery.html

https://www.youtube.com/watch?v=TqmkFnYymL0

VI. Застосування знань, умінь, навичок.

1. Підсумкова бесіда.

- В образі лицаря Делоржа втілено ідеал сміливості, честі, внутрішньої незалежності й людської гідності. За допомогою цього образу автор засуджує хижі закони суспільства, утверджуючи духовні цінності. Тому у фіналі балади перемагає Делорж.

- Скільки, на вашу думку, перемог здобув лицар Делорж у баладі? Над ким? Наведіть відповідні цитати.

 - Ф. Шиллер розробляв теорію “естетичного виховання” (тобто виховання за допомогою мистецтва). Які чесноти, на вашу думку, виховує балада “Рукавичка”?

 2.Творче завдання.

- Створіть опорну схему у формі лицарської рукавички, де потрібно написати тлумачення символу: влада, пошана, любов, виклик, непокора.

VII. Домашнє завдання

• Підготувати усну розповідь на тему “Делорж — справжній лицар”.

 

 

 

 

 

 

 

 

Яхимович В.А.., учитель української мови та літератури, зарубіжної літератури  вищої кваліфікаційної категорії Краматорської ЗОШ І – ІІІ ступенів №10 з профільним навчанням Краматорської міської ради

ступенів №10 з профільним навчанням Краматорської міської ради

 

Пріоритетним напрямком процесу інформатизації освіти є запровадження засобів інформаційних та комунікаційних технологій (ІКТ) в освітню галузь. Проте, у ході розвитку цифрового інформаційного освітнього простору виникають певні питання щодо доцільності та ефективності, місця та ролі ІКТ у навчально-виховному процесі, що є цілком закономірним.

Запровадження у навчальний процес сучасних інформаційних, зокрема, комп'ютерно-орієнтованих і телекомунікаційних технологій, відкриває нові

способи, надає широкі можливості для подальшої диференціації загального та

професійного навчання, всебічної реалізації творчих, пошукових, особистісно-

орієнтованих, комунікативних форм навчання, підвищення його ефективності,

мобільності й відповідності запитам практики.

Потреби сучасного життя зумовлюють пошуки нових форм організації

навчально-виховного процесу, зокрема – занять із світової літератури.

Використання комп'ютерних технологій та Інтернету є одним із інноваційних засобів вивчення літератури, який дозволяє стимулювати інтерес учнів до художніх творів і вивільнити чимало часу для творчої співпраці вчителя та учня. Звичайно, варто пам'ятати, що постійними компонентами у процесі літературної освіти школярів залишається літературний текст як естетичне явище та діалог, організований учителем: художній текст – читач, читач – автор, художній текст – автор – читач.

Упровадження сучасних інформаційних технологій на заняттях світової

літератури стає однією з актуальних проблем методики викладання предмета. У зв’язку з цим надзвичайно вагомою є проблема підготовки педагогів – словесників до роботи в такому режимі. Є численні факти того, що вчителі-

словесники вважають, що використання комп'ютерів – справа лише вчителя

інформатики. Проте практична діяльність кращих учителів світової літератури

переконує в тому, що сьогодні і вчитель-словесник зобов’язаний вмітикористуватися сучасними засобами навчання, насамперед, для того, щобзабезпечити одне з найголовніших прав дитини – право на якісну освіту.

Оснащення навчального кабінету комп'ютерною технікою і доцільне

використання її на уроці літератури стає обов'язковим атрибутом сучасноїшколи. Питання про те, у якій мірі використовувати ІКТ на уроках, стоїть особливо гостро у вчителя літератури. Адже словесник, перш за все, має справу з мистецтвом слова, працює над розвитком мовлення, залучає учнів до

духовності й естетичних цінностей. Урок літератури насамперед повиненпритримуватись читацькоцентричної моделі навчання.

Словесники остерігаються, щоб комп’ютер не витіснив учителя з уроку літератури; щоб яскравість медіа технологій не затулила роботу зі словом; щоб

велика кількість наочного матеріалу не ускладнила завдання вивченнялітератури; щоб глибокий аналіз тексту не підмінявся невиправданими інтерактивними методиками.

Поняття інформаційно-комунікативні технології (ІКТ) охоплює не лише

комп’ютерні програми, а усі сучасні засоби комунікації : телебачення, мобільні телефони, Інтернет тощо.

          Сучасний урок літератури у форматі світової медіаосвіти

У сучасному освітньому просторі стали актуальними поняття «інформаційно-комунікативні технології», «медіаграмотність», «медіа-освіта», «мультимедіа». Інформаційне суспільство з активним упровадженням мультимедіа в повсякденну реальність вимагає від системи освіти перебудови методів та форм навчання, які дозволять учневі гнучко адаптуватися до умов життя, що змінюються, володіти високим рівнем толерантності, пристосовувати отриманий наратив до власного життєвого простору. За словами М. Маклюена, «для того, щоб жити в сучасному суспільстві, необхідно бути медіаграмотним» [36, с. 1].

Медіаграмотність дозволяє людині активно використовувати можливості інформаційного поля телебачення, радіо, відео, кінематографа, преси, Інтернету, розвиває критичне мислення. На сьогодні дитина починає працювати з комп’ютером як споживач та користувач ІКТ з 6 років. В Україні понад    600 тис. дітей у віці від 5 до 18 років використовують Інтернет. І кількість молодих онлайн-користувачів з кожним роком зростає більш ніж на 30 %. Тоді як школа відстає з запровадженням ІКТ, що не сприяє мотивації учнів до навчання. З одного боку, школа декларує перехід до ІКТ пріоритетним (згідно зі спільним документом країн-членів Євросоюзу «Підготовка цифрового майбутнього Європи. План дій до 2010 року»), з іншого, − використання медіатехнологій є проблемним з точки зору невизначеності методів та форм навчання, технології уроку, жанру проведення уроку. «Сьогодні існує великий технологічний розрив між учнями і школою. Нове «мультимедійне покоління» хоче бачити в школі найсучасніші технології. У багатьох учнів відсутність сучасних електронних інтерактивних засобів і новаторських програм відбиває інтерес до навчання, – зауважив Крістіан Фонтено, керівник американської програми «Школа XXI століття» [3, с. 12].

Перехід від суспільства індустріального до постіндустріального веде до необхідності зміни й освітньої парадигми. На сцену виходять освітні технології п’ятого покоління – діяльнісні або діяльнісно-ціннісні. Технології п’ятого покоління будуть, на думку професора В. В. Гузєєва, заснованими на глобальній взаємодії особистостей, які розвиваються, через всесвітні інформаційні мережі й телекомунікації, що супроводжуватиметься такою ж взаємодією педагогів [6, с. 12].

Оскільки вищезазначені технології базуватимуться на нових вимогах до пізнавальної діяльності учня, зокрема, сприйняття та осмислення інформації, що надходить з різних комунікативних каналів, то уміння аналізувати інформацію, виділяти головне в інформаційному повідомленні, розуміти спрямованість комунікації, її прихований зміст стає необхідним на усіх стадіях навчання. Але невирішеним лишається понятійне поле визначень та співвідношень «ІКТ – медіаосвіта», «урок літератури і мультимедіа».

У науковій літературі висвітлено різні проблеми адаптації та використання ІКТ та мультимедіа в контексті шкільного навчання, методології і теорії комп’ютеризації освіти (В. Биков, В. Гузєєв, Ю. Жалдак, Ю. Жук, І. Захарова, О. Полат, С. Раков, А. Федоров). Не залишаються осторонь означеної проблеми й учені - методисти, які пропонують свої варіанти в системі інформатизації:  О. Ісаєва, Ю. Ковбасенко, О. Куцевол, О. Пронкевич, А. Уліщенко, В. Шуляр. Учителі-практики в розрізненому форматі представляють власні моделі уроків літератури з використанням комп’ютерних технологій.

Аналіз результатів наукових досліджень свідчить про недостатню вивченість питання розробки комп’ютерного та мультимедійного супроводу предметів гуманітарного циклу, зокрема, уроків української та світової літератури, виходячи зі специфіки предметів, на системному рівні з теоретичним обґрунтуванням.

Актуальність проблеми зумовлена низкою суперечностей між потенційними можливостями мультимедійних технологій як засобу полімодального і багатоканального сприйняття мистецької, зокрема, інформації з літератури та невизначеністю технології проведення уроку літератури з використанням ІКТ технологій, а також недостатньою розробкою жанру комп’ютерно-орієнтованого уроку літератури, виходячи  зі специфіки сприйняття художнього літературного твору в системі діяльнісно-ціннісного навчання.

В основі проблематики даного матеріалу лежить застосування ІКТ під час вивчення української/світової літератури, що окреслює проблемну ситуацію, а саме: 1) як найкращим чином організувати взаємодію ІКТ у процесі навчання літератури; 2) співвідношення художнього тексту та гіпертексту; 3) визначення інтерпретаційного поля художнього тексту та гіпертексту; 4) необхідні зміни змісту предметної області під час навчання із застосуванням ІКТ. Для нас важливо виявлення співвідношення понять «гіпертекст – урок літератури» та включення до педагогічного процесу ІКТ і мультимедіа на уроках української/світової літератури.

Основою проведення уроку літератури з використанням ІКТ є два основних поняття: «гіпертекст» та «медіаосвіта». Так, поняття «медіаосвіта» набуває різних значень у трактуванні «Російської педагогічної енциклопедії», О. Федорова, Г. Онкович. Візьмемо за основу визначення медіаосвіти Г.Онкович, яка зазначає, що «медіаосвіта – це процес навчання і самонавчання особистості за посередництва масовокомунікаційних засобів» [21, с. 2]. Оскільки до масовокомунікаційних засобів віднесемо ІКТ, то виникає проблема ІКТ-дидактики. Отже, можемо припустити, що використання ІКТ на уроці української і світової літератури можна розглядати як елемент медіаосвіти. Це дозволить нам розглянути поняття «гіпертекст», що пов’язане з використанням ІКТ у навчальному процесі. Якщо основною дидактичною одиницею на уроці літератури є текст, а під час використання ІКТ та медіа одиницею роботи є поняття «гіпертекст», виникає потреба у тлумаченні співвідношення тексту художнього твору та гіпертексту.

Поняття гіпертексту стає актуальним як для постмодерного явища в літературі, так і для мережевої технології. Питання гіпертексту та його співвідношення до тексту розглядали М. Маклюен, У. Еко, Т. Нельсон, О. Барст та ін. На сьогодні вже доведено, що оптимальне, дозоване використання інформаційних технологій на уроці активізує та розвиває розумові здібності дитини, сприяє активному й свідомому набуттю знань, умінь і навичок самоосвіти та культурного спілкування. Лише впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес, за оцінками спеціалістів, здатне підвищити ефективність навчання на 30-40 % [3, с. 14]. Притому використання ІКТ серед молодших школярів, за результатами експериментального дослідження Ю. Жука, впливає позитивно на формування рівня здатності до абстрагування, ступінь здатності до побудови внутрішнього плану дій, рівень розвитку мовних якостей, які супроводжують процес мислення [10, с. 20].

Можемо припустити, що й у  школярів середнього та старшого шкільного віку використання ІКТ розвиває навички аналізу, класифікації та синтезу як найнеобхідніших мисленнєвих операцій, впливає на вміння виробляти тактику й логіку побудови умовиводів тощо. У такому разі безперечним є використання ІКТ та мультимедіа на уроці як чинник мислення та розвитку учня-читача.

На Заході пріоритетно ІКТ використовуються у вивченні курсу гуманітарних та суспільних наук. В Україні, навпаки, предмети гуманітарного циклу традиційно вважаються «некомп’ютерними предметами», отже, використання ІКТ, як правило, обмежується ілюстративними та наочними функціями. Учитель не ставить перед собою завдання дати учневі спеціальні пошукові знання, навчити навігації в інформаційному просторі – тобто формувати діяльнісно-ціннісний підхід до освіти й самоосвіти, компетенції читача, а обирає шлях демонстрації, унаочнення та контролю знань. Тоді як в основі інформаційних технологій лежить не ілюстративна функція, а смислове оформлення матеріалу, тобто створення такої демонстрації, яка направлена не на ілюстрування матеріалу, а на спонукання до пошуків відповіді на запитання.

Людський розум, за В. Бушем, оперує асоціативними зв’язками, які поєднують в єдине ціле розрізнені людські знання [36, с. 2]. Ураховуючи, що література – це, насамперед, мова асоціації, метафори, а гіпертекст передбачає нелінійне сприйняття матеріалу, тобто побудоване на асоціації, то можемо припустити, що організація роботи з художнім текстом будується нелінійно, через метафоричне дослідження, що дозволяє учням обирати свій шлях пошуку істини від образу, ідеї до осмислення змісту.

Включаються мисленнєві операції аналізу, синтезу з виходом на самостійні узагальнення й висновки. Діяльність учнів у системі ІКТ передбачає роботу з інтернет-бібліотеками, ілюстрування навчального матеріалу, обробку даних – дидактичні матеріали з екрану, використання відеоматеріалів, фрагментів теле-, художніх фільмів як основи формування інтерпретаційної культури учнів, що породжує новий жанр уроку – комп’ютерно-орієнтований урок. Дидактичні та композиційні можливості такого уроку полягають в урахуванні особливостей сприйняття сучасних підлітків та молоді (візуалізація сприйняття). Але «комп’ютер, передбачаючи роботу з текстом, реанімує (на відміну від телебачення, орієнтованого на зоровий образ) друкований текст і сприяє, у кінцевому підсумку, умінню читати… «користувачі перейшли на використання писемної комунікації у вигляді дисплею, котрий, на відміну від телеекрану, вибудовує світ образів подібно книжковому» [11, с. 4]. Але текст на моніторі комп’ютера набуває ознак гіпертексту (книга в книзі), що характерно й для творів мистецтва, зокрема, літератури, постіндустріального суспільства. На думку О. Барст, гіпертекст являє собою нову нелінійну форму знань, служить композиційною основою організації текстового простору в умовах електронного художнього дискурсу. З точки зору дидактичних можливостей «гіпертекст дозволяє зв’язувати текст, аудіо, фотографії, креслення, карти, картинки, що рухаються, та інші форми інформації в осмислене ціле, до якого може здійснюватися доступ за допомогою системи індексації, орієнтованої на конкретні ідеї, а не на конкретні слова в тексті» [32, с. 177].

Поняття «гіпертексту» дозволяє класифікувати урок літератури як навчальний гіпертекст, у якому вчитель пропонує текст художнього твору, літературно-критичні матеріали щодо його інтерпретації, асоціативні зв’язки типу «слово − символ – метафора», «епізод – герой – ідея», «ілюстрація – образ», «кінофрагмент – інтерпретація», «візуальний ряд – асоціативний ряд», «жанр в історичній ретроспекції – індивідуальні авторські особливості роботи в жанрі»   і т. п. Таким чином інформація на уроці вибудовується як на лінійному, так і на тематичному рівнях.

На це звертав увагу в своїх дослідженнях учений-методист В. Шуляр [34-36]. Неодмінною ознакою гіпертекстовості стане використання ІКТ з метою розширення інтерпретаційного поля художнього твору: отримання інформації з різноманітних джерел, аналіз інформації, символічне кодування та розкодування інформації, створення власного конструкту на основі отриманої інформації, культурні зразки. Урок літератури вибудовується за моделлю мультимедіа-технологією, де відбувається об’єднання декількох видів інформації (текстової, графічної, відео, фото, анімаційної) для вирішення визначеної задачі. Тобто, це спосіб підготовки електронних документів, що включає візуальні, аудіоефекти й мультипрограмування різноманітних ситуацій під єдиним управлінням інтерактивного програмного забезпечення.

Навчальні матеріали, підготовлені на основі мультимедійних гіпертекстових технологій, мають ряд очевидних переваг: це новий рівень презентації навчального матеріалу, що пов’язане з використанням зорової та адитивної наочності. Крім того, сама гіпертекстова структурованість навчального матеріалу має власне дидактичне значення, бо є значно гнучкішою формою подачі матеріалу, яка дозволяє максимально враховувати індивідуальні особливості того, хто навчається: швидкість мисленнєвих процесів, спосіб сприйняття матеріалу  та ін. По суті, це створення власного навчального тексту на основі запропонованих концептів та конструктів, унаслідок чого процес навчання набуває творчого характеру. Вибудова уроку світової  літератури як гіпертексту дає широкі можливості для порівняння культурних зразків різних літератур та культур («Казка у світовому літературному процесі», «Балада у світовому літературному процесі», «Жанр сонету у світовій літературі», «Мандрівні сюжети», «Біблійні мотиви у світовому мистецтві» та інше»), що урізноманітнює тематику подачі матеріалу й вибудовує сприйняття культурних явищ як єдиний гіпертекст.

  Система навчання з поєднанням традиційних для уроку літератури джерел інформації, як художній текст, підручник на паперових носіях та нетрадиційних, як ІКТ та мультимедіа, отримала назву змішаної або компілятивної, котру умовно можна визначити як полімодальну модель інтеграції. Така система навчання підвищує роль індивідуальної творчої пізнавальної діяльності учня і реалізується за певною схемою. Таким чином, вибудовується логіка ІКТ супроводу уроку літератури (додаток 1).

Найбільш оптимальними різновидами інтеграції літератури та медіаосвіти є:

1) тексти підручника;

2) дидактичні матеріали;

3) тексти художніх творів;

4) критична література;

5) періодична преса;

6) телевізійні передачі;

7) аудіо- та відеозаписи;

8) музичні твори;

9) довідкова та енциклопедична література;

10) освітні сайти;

11) електронні підручники та посібники [8, с. 6].

У цілому урок-гіпертекст отримує структуру нелінійних взаємозв’язків «учитель-словесник – учень-читач – літературно-мистецький матеріал – джерела комунікації» (синергетична складова), уключає систему цінностей (аксіологічні засади), які закладено в розглядуваний матеріал, щоб кожному суб’єктові літературної освіти досягти свого вершинного результату (на сьогодні), рухаючись далі вперед (акмеологічні основи).

Отже, гіпертекст є об’єднуючим системо-утворювальним чинником нелінійної організації інформації, що дозволяє зробити урок компетентнісно-діяльнісним із урахуванням формування в учителя й учня здатності жити і діяти в синергетичному просторі, робити вибір таких методів і прийомів, форм навчання, літературно-мистецьких матеріалів, інтернет-джерел тощо (за В. Шуляр), які забезпечать кожному особистіснозорієнтоване зростання, кваліфіковане осягнення тканин художнього твору, побудову аксіологічної моделі свого майбутнього життя.

Кротова Н.М., керівник ТГ вчителів російської мови та літератур, зарубіжної літератури Краматорських загальноосвітніх шкіл «Впровадження інноваційних уроків з використанням ІКТ на уроках російської мови та літератури, зарубіжної літератури», учитель російської мови та літератури вищої кваліфікаційної категорії Краматорської ЗОШ І – ІІІ ступенів №10 з профільним навчанням Краматорської міської ради

 

  Доцільність використання ІКТ на уроках світової літератури

Дійшовши висновку, що використання ІКТ на уроках світової літератури можна розглядати як гіпертекст в медіаосвіті і це сприяє кращому досягненню поставлених вчителем цілей на уроці, можемо проаналізувати шляхи, методи і форми використання ІКТ. 

Сучасна освітня парадигма вимагає переходу від пасивних до активних технологій навчання. Використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті є черговим етапом запровадження новітніх підходів до викладання дисциплін суспільно-гуманітарного циклу. Світова література не є винятком, адже ця дисципліна дає педагогу широке поле для творчості та експериментальної діяльності, яку можна здійснювати саме засобами ІКТ.

Використання елементів на уроках світової літератури - явище нове та актуальне. Освіта в Україні повинна розвиватися у контексті розвитку цивілізації та інформатизації суспільства. ХХІ століття. Час зміни світоглядних орієнтирів, переоцінки цінностей, змін у суспільстві, в особистості. Під впливом сучасного телебачення нове покоління прагне отримати від життя всього й одразу, активізувати свої потенційні можливості, реалізувати їх у процесі життєдіяльності.

Перед учителем гуманітарних дисциплін, зокрема учителем світової літератури, постали нові завдання: перехід від авторитарної педагогіки і впровадження сучасних педагогічних технологій, зростати духовно, думати про сенс життя та про своє місце в цім світі. Саме це зможе врятувати нас від засилля бездуховності, змінити суспільство, відродити державу. Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес школи забезпечить поступовий перехід освіти на новий, якісний рівень.

Під час вивчення світової літератури слід активніше використовувати сучасні педагогічні технології: комп'ютеризоване навчання, інтерактивні види і форми роботи. Вони збільшують пізнавальну самостійність учнів та мотивують потребу розвитку їхньої читацької культури.

Серед інтерактивних форм роботи на уроках світової літератури поширення набуває навчальна взаємодія учнів у парах, мікрогрупах, групах, що здебільшого застосовується під час пошуку та аналізу інформації, виконання практичних завдань, підготовки диспутів, семінарів, різноманітних творчих завдань. З метою надання школярам більших можливостей для спілкування, висловлювання власних думок і почуттів домінантною формою навчання на уроках світової літератури в усіх класах має бути діалог, під час якого виявляється рівень знань учнів.

Комп'ютери, як відомо, використовують сьогодні практично в усіх галузях суспільного життя, тому вміння працювати із сучасними інформаційними технологіями розглядаються у нашій державі як обов'язкові та необхідні для кожної особистості. Можливості використання цих технологій у навчальному процесі, на мою думку, є невичерпними. Інтернет дає можливість безкоштовно як учителям, так і учням отримати доступ до художніх текстів, газет, журналів, наукових статей, словників, підручників, посібників та інших матеріалів, які раніше були доступні у друкованому вигляді. Беззаперечною перевагою Інтернету є постійний доступ до найновішої, "найсвіжішої" інформації. Для цього доцільно активно використовувати на уроках світової літератури.

Останнім часом актуальний  метод проектів.  Ця педагогічна технологія імпонує тим, що вона зорієнтована на здобуття учнем нових знань шляхом самоосвіти і є прикладом поєднання урочної та позаурочної діяльності. Педагогічна література подає кілька типів проектів, що використовуються у шкільному навчанні.

Найпоширенішими є  два: творчий проект та інформаційні проекти, які зорієнтовані на збирання інформації, мають чітку структуру: мета, актуальність, методи отримання та обробки інформації, оформлення результатів та їх презентація.

Використання програми розробки презентації дозволяє перетворити завдання написання проектних робіт учнів у творчий процес, що передбачає велику аудиторію слухачів, після презентаційне обговорення та визначення кращих робіт. Однією з таких програм є комп'ютерна програма Місrosoft Power Point, яка дозволяє використання текстового формату, звукових та відео- файлів, анімаційного оформлення, різноманітних схем, таблиць, динамічних графіків тощо. Все це сприяє кращому розумінню презентованої інформації слухачами. Такі заняття сприяють підвищенню інтересу старшокласників до навчання, допомагають удосконалити їх аналітичні, мовні навички, розвивають творчу фантазію. Вважають, що проект дає можливість кожному учасникові, незалежно від рівня підготовки, виявити свою індивідуальність та зробити особистий внесок у спільну справу. Використання сучасних інформаційних технологій обумовлює:

-         доступ до світових систем знань і культури країн мову, яких майбутній учитель доноситиме до учнів;

-         вільне формування вчителем свого світогляду; розвиток гуманітарної спрямованості навчання;

-         розповсюдження форм домашнього і дистанційного навчання;

-         адаптацію особистості майбутнього вчителя до динамічно мінливих умов економічного функціонування життя у цілому.

Специфіка викладання світової літератури поставила на вимогу часу впровадження не тільки нових форм та методів роботи, а й використання новітніх технічних засобів. Абсолютно усі ланки методики викладання, реалізації нових форм роботи пов’язані з використанням комп’ютерної техніки.

Електронні презентації, навчальні відеофільми, електронні тести, роздатковий матеріал у друкованому вигляді – все це невичерпний потенціал для використання на уроках літератури. Для забезпечення належного рівня впровадження електронних засобів навчання потрібно формувати та вдосконалювати таку професійну рису педагога, як ІКТ-компетентність. Виділення ІКТ-компетентності як окремої складової професійної компетентності педагога обумовлено активним використанням ІКТ у всіх сферах людської діяльності, в тому числі і в освіті.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Використання ІКТ значно полегшує вчителеві налагодити тісну співпрацю з учнем, полегшує виклад нового матеріалу, стимулює до власної пошукової діяльності. Велика різноманітність уроків з ІКТ шляхів і форм роботи урізноманітнює педагогічний процес, робить урок світової літератури творчим процесом, дає можливість перетворити вивчений матеріал на гіпертекст і створити таким чином в уявленні учня загальну картину розвитку світової літератури у просторі і часі.

З використанням ІКТ стало можливо проводити уроки проектної технологій, що наближує вивчення світової літератури до життя і надає ще більш практичного значення.

Головні завдання даної роботи були виконані.

Отже, використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках світової літератури є доцільним і виправдовує себе. Література має бути невід`ємною частиною сучасного життя, а медіаосвіта – невід’ємною частиною уроку. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ  ЛІТЕРАТУРИ
 

 

1. Андрєєва О. В. Використання інформаційно-комунікативних технологій на уроках зарубіжної літератури // Зарубіжна література в школі. — 2008. — № 6. — С. 12-25.
2. Байков В. Интернет: поискинформации, продвижениесайтов. - Спб.: БХВ, 2000. - 288с.
3. Беженар Г. Нові інформаційні технології у навчальному процесі сучасної школи / І. Беженар, О. Волинко // Директор школи. − 2005. − № 37 (373). – С. 13–15.
4. Богдан Л. Впровадження мультимедійних технологій у навчання:крок у майбутнє – це наше теперішнє / Л. Богдан // Зарубіжна література. – 2005.– № 21–24 (421–424). − С. 60–62.
5. Збірник комунікативно-ситуативних вправ щодо розвитку життєвих компетентностей учнів: Зарубіжна література. 5 – 11 класи. Укладачі: Мельникова Л.В., Бібік С.В., Соколова Т.Є.// Заг. Ред.. Ціка І.Г. – Донецьк, 2010. – 172 с.
6. Сафарян С.  Формування компетентної особистості починати з себе// Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2011.  -  № 1. - С 8 -10.
7. Побірченко Н. Інноваційні підходи до підготовки майбутніх вчителів у контексті реформування системи вищої педагогічної освіти. Рідна школа. - 2003.-№3. с. 5-7.
8. Пищик О. Інформаційно-комп’ютерні технології та сучасний урок // Відкритий урок. – 2010. – №3. – С. 26-30.
9. Шуляр В. І. Сучасний урок літератури: технологічні моделі : [навчальний посібник] / Василь Іванович Шуляр. – Миколаїв : Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2009. – 136 с.
10. Бандура Ю.О. "Використання інтерактивної дошки у навчально-виховному процесі": [Веб-сайт]. –Режим доступу: http://wiki.soippo.edu.ua/.
11. Всеосвіта. Бібліотека. Зарубіжна література. «Інтерактивні технології на уроках зарубіжної літератури»: [Веб-сайт]. –Режим доступу: https://vseosvita.ua.
12. Пінчук Т.М. Технологія SMART Board на уроках словесності: [Веб-сайт]. –Режим доступу: http://timso.koippo.kr.ua/hmura13/pinchuk-tetyana-mykolajivna-tehnolohiya-smart-board-na-urokah-slovesnosti/.
13. Ставицька І.В. Інформаційно-комунікаційні технології в освіті: [Веб-сайт]. –Режим доступу: http://confesp.fl.kpi.ua/ru/node/1103.
14. Швачич Г.Г., Толстой В.В., Петречук Л.М., Іващенко Ю.С., Гуляєва О.А., Соболенко О.В. Сучасні інформаційно-комунікаційні технології.:Навчальний посібник. – Дніпро: НМетАУ, 2017. –230с. [Веб-сайт]. –Режим доступу: https://nmetau.edu.ua/file/ikt_tutor.pdf.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

ІНФОРМАЦІЙНА ЧАСТИНА

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

ВИСНОВКИ

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ  ЛІТЕРАТУРИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Навчальне видання

 

 

 

 

 

Кротова Наталія Михайлівна, Кравцова Лариса Федорівна,

Яхимович Вікторія Анатоліївна

 

 

 

 

 

 

 

 

Впровадження інноваційних уроків з використанням ІКТ на уроках російської мови та літератури,

 зарубіжної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методичний посібник

 

 

 

 

 

 Підписано до друку 12.02.2021  Формат 21х29,7 1/16. Гарнітура Times.

 Друк офсетний. Папір офсетний. Ум. друк. арк. 15. Тираж 10 пр.

 

 

Друкарня ПП «Дорошенко Ю. і  Ко»

84320, Україна, м. Краматорськ, вул. Хабаровська, 40Ш

 Тел.: 0626462897