День 24 травня для святкування обраний не випадково — 24 травня 1909 у Швеції було створено перший з дев'яти Європейських Національних Парків. Європейський День Парків перший раз був проведений в 1999 році. Зараз на території Європи нараховують понад 300 Національних Парків.24 травня – Європейський День Парків – European Day of Parks Європейський День Парків – день міжнародної консолідації в справі охорони природних територій. Святкування започатковано за ініціативи Федерації Європарк (EUROPARK Federation) — європейської організації, яка об'єднує природні території, що охороняються, в тридцяти шести європейських країнах.
Олешківські піски, Україна. Національний парк заснований 23.02.2010 р. Олешківські піски – найбільший у Європі піщаний масив, найбільша пустеля в Європі, та за температурним режимом і кількістю опадів їх можна віднести до напівпустель. Влітку пісок нагрівається до +70 0 С, опади випадають рідко, часто виникають піщані бурі.style.colorfillcolorfill.type
Унікальність пісків в тому, що вони рухомі. Щоб завадити їхньому просуванню, було прийнято рішення засадити лісом. Тепер це найбільший у світі рукотворний ліс. В пустелі, на глибині 300-400 м, існує прісне підземне озеро. Науковці дослідили, що масштабно добувати звідси воду неможливо, оскільки її рівень знизиться і ліси не зможуть стримувати піски. Найпівденніший ясеневий ліс України в урчищі Буркутські плавні Буркутські плавні
Гадюка степова. Черепаха болотна. Сон лучний. Ящірка різнобарвна. Чебрець дніпровський. Каракурт Черепахи дуже чутливі до погіршення середовища існування, тож їх можна вважати «видом-показником» якості довкілля. Вид також внесений до Додатку II Бернської конвенції, що забороняє володіння ними та продаж. В Україні збереглася найбільша в Європі популяція болотяних черепах.
Саксонська Швейцарія, Німеччина. Масив Бастай На південь від Дрездена, по обох берегах Ельби, у німецькій частині Ельбських пісковикових гір, знаходиться Національний парк Саксонська Швейцарія (нім. Nationalpark Sächsische Schweiz). Назву регіону дали у XVІІІ ст. швейцарські художники Адріан Цингг і Антон Графф, оскільки місцевий ландшафт нагадував їм рідні краї. Раніше місцевість називалася "Майсенське плато", а теперішня назва закріпилася завдяки публікаціям Гетцингера, в яких він описав Саксонську Швейцарію і зробив назву відомою широкій публіці.style.colorfillcolorfill.type
Арковий міст Міст між скелями Steіnschleuder і Neurathener Felsentor. Перший міст із назвою Basteіbrucke, що з'явився у 1824 році, був дерев'яним. У 1851 році його замінили мостом з пісковику. Він має довжину 76,5 м і перекриває своїми 7 дугами глибоку (40 м) ущелину з назвою Mardertelle. Ліхтенхайнський водоспад Статус Національного парку присвоєно у 1990 р., що забезпечує найвищий природний захист у Німеччині.
Фортеця Кенігштайн Фортеця Кенігштайн (нім. Festung Königstein, «фортеця Королівський камінь») – фортеця в Саксонській Швейцарії. Скелясте плато площею 9,5 га піднімається на висоту 240 м над річкою Ельба. У центрі фортеці знаходиться найбільший колодязь Саксонії і другий за глибиною Європи – 152 м.
Ватнайокудль, Ісландія. Національний парк створений 07.06.1990 р. Об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, охоплює близько 13920 км2, або близько 14% території Ісландії, що робить його найбільшим національним парком у Європі. Національний парк огортає найбільший в Європі льодовик Ватнайокудль, де взаємодія вулканів і льодовиків створила величні ландшафти з чорними піщаними пляжами, вихідними льодовиками та заповненими айсбергами льодовиковими лагунами. Печери льодовика Ватнайокудль. Льодовик Ватнайокудльstyle.colorfillcolorfill.type
Водоспад Деттіфосс Льодовик Ватнайокудль – найбільший льодовик Європи, займає площу 8100 км². Пік Гваннадальсхнукюр Найвища точка Ісландії – пік Гваннадальсхнукюр (перекладається як Вершина Долини Дягелю) висотою 2109,6 м, залишок сильно еродованого вулкана Ерайвайокутль. Водоспад Деттіфосс – найбільший водоспад Європи за обсягом потоку води, з середньою витратою води 193 м³/с, розташований на річці Єкулса-а-Ф’єтлум (ісл. Jökulsá á Fjöllum), яка витікає з льодовика Ватнайокудль. Ширина водоспаду становить 100 м, висота падіння води – 45 м у каньйон Єкулсаурглювур (ісл. Jökulsárgljúfur).
Плитвицькі озера, Хорватія. Статус Національного парку Плитвицькі озера отримали 08.04.1949 р., а з 1979 р. включено до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО Плитвицькі озера (хорв. Plitvička jezera) — Національний парк у Хорватії, розташований у центральній частині країни. Води річки Корана, що протікають крізь вапняк, за тисячі років нанесли бар'єри травертину, утворивши природні греблі, які своєю чергою створили ряд мальовничих озер, водоспадів і печер. Плитвицькі озера — одне з небагатьох місць на нашій планеті, де кожен рік утворюються нові водоспади, що пов'язано з вапняковим походженням місцевих гір.style.colorfillcolorfill.type
Національний парк включає 16 великих і декілька менших карстових озер, загальною площею 217 га, розташованих каскадом (озера парку розділені на дві групи: Верхні та Нижні, їх живлять п'ять річок: Корана, Црна, Бієль, Плітвіца і Рієчіца), 140 водоспадів, 20 печер (найвідоміші: Шупляра (хорв. Šupljara), Голубняча (хорв. Golubnjača), Црна печіна (хорв. Crna pećina)), і унікальний буковий і хвойний ліси, що збереглися з найдавніших часів і мають здатність відновлюватися. На його території живуть багато видів рідкісних птахів, тварин (ведмеді, вовки).
Лось Harr (харіус)Lax (лосось) Національний парк Сарек (швец. Sareks nationalpark) за своєю формою нагадує коло діаметром близько 50 км. Область, де знаходиться парк, одна з найбільш дощових у Швеції. В національному парку знаходяться вісім гірських вершин висотою понад 2000 м, серед них важко доступна, друга за висотою гора в країні – Сарекчокко. На території парку нараховується близько 100 льодовиків. Включено до Списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в 1996 р. як частина Лапонії. Сарекчокко поділяється на чотири піки: Стуртоппен (Велика вершина) – 2089 м; Нурдтоппен (Північна вершина) – 2056 м; Сідтоппен (Бокова вершина) – 2023 м; Букттоппен (вершина Букта)- 2010 м. Сарекчокко. Північний олень. Бурий ведмідь. Полярне сяйво. Березовий ліс
Один з найстаріших Національних парків Іспанії, заснований 22. 01. 1954 р., площею 18990 га. Стратовулкан Тейде-Піко Вієхо. Тейде, Іспанія Parque nacional del Teide. Канатна дорога на вуккан Тейде. ATLANTIC OKEAN Національний парк Тейде розташований на острові Тенерифе (Канарські острови) довкола вулкана Тейде, найвищої гори Іспанії і островів Атлантичного океану висотою 3718 м., третім найвищим вулканом світу за відстанню від основи на дні океану до вершини, та третім у світі за розмірами кратером вулкана – 17 км. Включено до Списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО 28. 06. 2007 р. на конвенції у Крайчестері, Нова Зеландія.style.colorfillcolorfill.type
Тейдська обсерваторія. Скелі де Гарсія. Скеля Сінчадо. На хребті на схід від Тейде розташовані телескопи Тейдської обсерваторії, заснованої в 1964 р. – Тенерифе входить в трійку кращих місць для спостереження за небесними тілами, разом з Чилі та Гавайськими островами. Вершина скелі Сінчадо складена з більш стійких до вивітрювання гірських порід, ніж її основа – звідси і форма, що нагадує дерево тонкому на стовбурі. На території національного парку Тейде збереглися сліди геологічних процесів, що визначають еволюцію океанічних островів.
Зяблик блакитний. Драконове дерево. Канарська ящірка. Канарський кедр. Квіти і плоди драконового дерева. Природні символи острова Тенерифе: зяблик блакитний та драконове дерево. Одне з найстаріших драконових дерев в Ікод-де-лос-Вінос. Драконове дерево росте дуже повільно, за 10 років воно виростає не більше ніж на 1 м, не має річних кілець, виділяє смолу яскравого червоного кольору. Червоний Таджинасте