Всесвітня історія. Профільний рівень (Календарно-тематичне планування )

Про матеріал

В цьому році немає оновленої програми для профільного рівня, тому ми вирішили самостійно зробити та надати вчителям можливість використовувати програму і наше календарне планування до неї.

Перегляд файлу

ПРОГРАМА

для загальноосвітніх навчальних закладів

Всесвітня історія

10 - 11 класи

Профільний рівень

Суспільно-гуманітарний напрям,

історичний профіль

Пояснювальна записка

Програма призначена для 10-11 класів історичного профілю загальноосвітніх навчальних закладів В її основу покладено вимоги Закону України “Про освіту“ та Державного стандарту базової і повної середньої освіти. Програма базується на укладеній програмі 2012 року (профільний рівень), включає оновлення матеріалу 2017 року, доопрацювання 2018р. та зміни й доповнення 2022р.

Навчання історії у старшій школі спрямоване на реалізацію мети повної загальної середньої освіти, яка полягає в розвитку та соціалізації особистості учнів/учениць, формуванні в них національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.

Випускник/випускниця старшої школи – це патріот/патріотка України, який/яка: знає історію своєї держави; є носієм української мови, культури, національних традицій і духовних цінностей; виявляє активність і відповідальність у громадському й особистому житті; має бажання і здатність реалізовувати свій потенціал в умовах сучасного суспільства; бережно ставиться до природи; дотримується здорового способу життя.

Мета історичної освіти в старшій школі – сприяти формуванню в учнів/учениць національно-культурної ідентичності, патріотичного світогляду, активної соціальної та громадянської позиції, почуття власної гідності у результаті осмислення соціального та морального досвіду минулих поколінь, розуміння історії і культури України в контексті історичного процесу.

Ця мета має конкретизуватися в комплексі завдань, серед яких пріоритетними є:

– поглиблення інтересу до історії як сфери знань і навчального предмета, розвиток мисленнєвих здібностей та умінь, необхідних для розуміння сучасних викликів;

– набуття системних знаннь про факти, події, явища, тенденції в Україні та світі ХХ–ХХІ ст. з позицій: цінності життя людини, досвіду українського державотворення, утвердження єдності й соборності Українського народу, значення європейських культурних і правових традицій для суспільних процесів в Україні, зміцнення національних інтересів і суверенітету, цілісності та непорушності кордонів Української держави в контексті світового історичного процесу;

введення нових понять, оновлений розгляд статусу України у складі СРСР; визначення

імперськості СРСР після його розпаду новими країнами , що набули незалежний статус; сучасна війна рф проти України та її наслідки;

– розвиток історичного, критичного та творчого мислення, здатності розуміти загальний хід історичного процесу, проблеми, що стоять перед країною та світом;

– спонукати до усвідомлення національного інтересу, необхідності захисту суверенітету, територіальної цілісності своєї держави в умовах реальних військово-політичних, інформаційних та інших викликів;

– долучення до духовних і культурних надбань і цінностей, історико-культурних традицій українського й інших народів;

формування в учнівства української історичної пам’яті, патріотизму та розуміння

єдності України та українського народу з Європою та європейськими демократичними цінностями;

– сприяння формуванню політичної та правової культури, громадянської самосвідомості, пошани до державної символіки України в гармонійному поєднанні із національними та загальнолюдськими цінностями.

Структура програми й організація навчання учнів/учениць. Програма складається з пояснювальної записки, структурованих за розділами очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів/учениць і змісту навчального матеріалу з історії України та всесвітньої історії як основи для досягнення цих результатів. Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учня/учениці зорієнтовані на формування предметних і ключових компетентностей і викладені через знання й уміння, які відповідають знаннєвому, смисловому й діяльнісному компонентам. Інтегровані, міжпредметні та предметні змістові лінії співвідносяться з ключовими та предметними компетентностями, опанування яких забезпечує формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учня/учениці, що визначають його поведінку в життєвих ситуаціях.

Цей курс історії для 10–11 класів складається з двох окремих предметів – “Історія України” та “Всесвітня історія. Рекомендовану послідовність вивчення історії України та всесвітньої історії за розділами наведено в таблиці наприкінці пояснювальної записки.

Зміст історичного матеріалу базується на таких пріоритетах: усталена періодизація новітньої історії; національна спрямованість, принципи історичної пам’яті, хронологічної послідовності, науковості, логічності, гуманізації, проблемного викладання, національної спрямованості, полікультурності; органічне й оптимальне дотримання пропорцій між політичною, соціально-економічною та культурною складовими історичного процесу; загальнонаціональною історією, регіоналістикою й історичним краєзнавством; виокремлення побутової історії та особливостей трансформації рівня життя населення відповідно до подій, що відбувалися в Україні та світі та відбуваються з урахуванням подій сьогодення, які стосуються сучасної війни рф проти України.

До кожного розділу подано теми, які можуть бути розкриті на практичних заняттях/ під час виконання навчальних проектів/ при написанні есе. Учитель/учителька на власний розсуд можуть обирати/змінювати/корегувати/доповнювати теми, а також досліджувати їх у різний спосіб, залежно від умов організації навчального процесу, пізнавальних можливостей школярів, класу й індивідуального підходу вчителя до викладання. Рекомендовані переліки практичних занять та проєктів спрямовані на розвиток творчо-пошукових умінь і навичок. Контраверсійність пропонованих тем відповідає віковим особливостям учнів/учениць старшої школи й орієнтована на формування розуміння зв'язку між вивченим матеріалом і сучасністю.

Структура сучасного уроку історії не має жорсткої регламентації, враховуючи сучасні обставини військового стану. За потреби вчитель організує дистанційне та змішане навчання. Вчитель /вчителька самостійно визначає тип уроку та відповідні методично обґрунтовані етапи його проведення. Веде пошук і запроваджує нові форми навчання, застосовує сучасні педагогічні технології. Вони мають на меті розв’язання проблем, пов’язаних з колективним способом організації навчання та індивідуальним характером його сприйняття, необхідністю засвоєння значного обсягу матеріалу протягом уроку. Зроблено акцент на фасілітаторську функцію вчителя/вчительки, який допомагає у самостійному опануванні учнями матеріалу, проведенні дослідницької діяльності, опрацюванні історичних джерел, аналітичної діяльності та інше.

У програмі надається розподіл навчальних годин за розділами, який може змінюватися на розсуд вчителя/вчительки. В межах загальної річної кількості годин учитель/учителька може самостійно визначати час для роботи над кожним розділом програми, але не порушуючи при тому повноти завдань, визначених як результати і зміст навчально-пізнавальної діяльності.

Організацію навчально-пізнавальної діяльності учнів/учениць за цією програмою вчитель/вчителька відображає у власному календарно-тематичному плані або в робочій програмі, які затверджує керівник навчального закладу. Робочу програму вчитель укладає з метою розроблення в межах навчальної програми власного алгоритму роботи з учнями, акцентування на певних навчальних цілях, змістових елементах, розширення кола історичних діячів, зміни послідовності вивчення матеріалу в межах розділів, доповнення матеріалу з історії рідного краю і тематикою практичних занять, навчальних проектів та есе.

Надане календарне планування розраховано на 105 годин (3 години на тиждень) з історії України та Всесвітньої історії для 10-11 класів.

Всесвітня історія 10 клас (105 годин)

У результаті пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть

Зміст навчально- пізнавальної програми

ПОВТОРЕННЯ. ВСТУП.

Знати:

основні цінності людства, здобутки індустріальної цивілізації;
становище різних країн світу на початку ХХ ст..
сутність демократії та тоталітаризму;
демографічний портрет людства;

Уміти:

визначати тенденції світового розвитку у перші десятиріччя ХХ ст..;
аналізувати протистояння демократії й тоталітаризму в економічній, політичній, ідеалогічній та культурній сферах.;
співвідносити національні визвольні рухи в різних країнах світу;
визначати головні тенденції процесу урбанізації в провідних країнах світу.

Ознайомлення учнів із завданнями та структурою курсів; переосмислення системи загальнолюдських цінностей: людська гідність свобода, рівність справедливість, людина як найвища соціальна цінність демократичного суспільства, яка робить сучасну історію.

Крітерії формувального, тематичного та підсумкового оцінювання.

Основні цінності та здобутки індустріальної цивілізації. Людство на початку ХХ ст.. Демографічний портрет. Процес урбанізації в провідних країнах світу.

Протистояння демократії й тоталітаризму в економічній , політичній, ідеологічній та культурній сферах. Національні рухи.

Розділ 1. ПЕРЕДУМОВИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ. ВІЙНА ТА РЕВОЛЮЦІЇ

Знати:

хронологічні межі Першої світової війни:
дати революції в Російській імперії, вступу у війну Сполучених Штатів Америки (США), приходу до влади більшовиків, розпаду Австро-Угорської імперії, повалення монархічного ладу в Німеччині, Болгарії, Туреччині, Комп’єнського перемир’я.

Розуміти:

поняття: «геноцид», «геополітика», «геополітичні інтереси», «ксенофобія», «Перша світова війна», «позиційна війна», «система озброєного миру»;
вплив економічних і політичних процесів на хід війни;
наслідки вступу у війну США та виходу з війни Росії;
передумови розпаду континентальних імперій і створення національних держав.

Уміти:

порівнювати процес утворення військово-політичних блоків;
пояснювати сутність процесу гонки озброєнь, посилення мілітаризму, шовіністичної пропаганди;
описувати основні події початку Першої світової війни;
показувати на карті та співвідносити основні театри військових дій, військові кампанії та основні битви 1914-1918 р.р.
робити критичний аналіз підсумків війни;
давати оцінку діяльності військовим діячам того періоду;
аналізувати та узагальнювати основні
висловлювати судження щодо можливості використання війни як засобу вирішення міжнародних конфліктів;
тлумачити та застосовувати поняття і терміні: військово-політичний союз, гонка озброєнь, мілітаризм, шовінізм, анексія, репарація, контрибуція.

Початок “Великої війни”. Стратегічні плани ворогуючих сторін.

Стратегічні плани ворогуючих сторін, їхні н аміри щодо України.

Фронти війни та характеристика основних воєнних кампаній. Міжнаціональні конфлікти в умовах війни. Людина на фронті й у тилу.

Російська революція 1917 р. та її вплив на перебіг війни. Брестський мирний договір Російської Соціалістичної Федеративної Радянської/Совєтської Республіки (РСФРР/РСФСР) з державами Четверного союзу, визнання Української Народної Республіки (УНР).

Орієнтовні теми для практичних занять:

Перша світова: повсякденне життя в умовах фронту і тилу.
Перша світова як виклик людському виживанню: жінки у війні, діти-сироти, біженці, військовополонені, скалічені солдати (на основі аналізу текстових і візуальних джерел).

Орієнтовні теми для навчальних проєктів:

Добровольці та волонтери: від Першої світової до сучасної агресії Росії проти України.
Культурно-просвітницька діяльність Українських січових стрільців.
Жінки у війнах і революціях початку ХХ ст. (соціальні статуси і життєві долі).
Будні війни (збірка візуальних матеріалів).

Міжпредметні зв’язки:

-10 клас. Захист України. Розділ: Історія розвитку українського війська. Тема: Українські військові формування та участь українців у військових подіях ХХ століття. (Учень/учениця називає основні історичні етапи розвитку українського війська; називає видатних військових лідерів українського народу; наводить приклади визначних воєнних подій, битв українського війська).

— 10 клас. Громадянська освіта. Розділ: Людина в соціокультурному просторі. Тема: Конфлікти. (Учень/учениця знає та критично оцінює причини зародження конфліктів, аналізує шляхи подолання конфліктних ситуацій; формує навички ефективної комунікації та ненасильницького розв’язання соціальних конфліктів).

Урок узагальнення та тематичного контролю за розділом «ПЕРЕДУМОВИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ. ВІЙНА ТА РЕВОЛЮЦІЇ»

Розділ 2. ОБЛАШТУВАННЯ ПОВОЄННОГО СВІТУ

Знати:

час роботи Паризької та Вашингтонської

конференцій, укладення мирних договорів за

підсумками Паризької конференції, підписання пакту

Бріана-Келлога;

статус українських земель відповідно до рішень Паризької мирної конференції.

Розуміти:

поняття: «демілітаризована зона», «контрибуція», «репарація», «санітарний кордон», «система колективної безпеки»;
вплив «14 пунктів» Вудро Вілсона на встановлення повоєнного світового устрою;
суперечності Версальсько-Вашингтонської системи; цілі та організацію діяльності Ліги Націй;
причини ревізії повоєнних міждержавних угод.

Уміти:

використовувати історичну картину для пояснення умов Версальського договору з Німеччиною та мирних договорів з її союзниками ;
показувати на карті кордони нових незалежних держав Європи;
пояснювати роль Версальсько-Вашингтонської системи у подальшому загостренні міжнародної обстановки ;
визначати причини невдоволення ряду країн повоєнною системою договорів;
тлумачити, співвідносити та застосовувати поняття і терміні: «14пунктів» В. Вільсона,Ліга Націй, Версальсько-Вашингтонська система, плани Дауеса та Юнга, пакт.

«14 пунктів» В. Вілсона. Паризька мирна конференція.

Українське та російське питання на Паризькій конференції.

Версальський договір. Створення Ліги Націй. Мирні договори з союзниками Німеччини.

Вашингтонська конференція. Завершення формування Версальсько-Вашингтонської системи, її суперечності.

Джерела нестабільності міждержавних відносин.

Початок ревізії повоєнних угод. Пакт Бріана-Келлога.

Орієнтовні теми для практичних занять:

Вогнища напруги в міжнародних відносинах: причини, сторони та наслідки протистояння.

Орієнтовні теми для навчальних проєктів:

“У 1918-му Україна здобула незалежність, у 1991-му – відновила, сьогодні – захищає” (початок проекту з укладання інтерактивної стрічки часу, яка відображає неперервність і спадкоємність державотворчих процесів у ХХ–ХХІ ст.; рекомендується доповнювати впродовж 10–11 класів, завершити після теми "Творення нової України").
Питання суверенності, соборності й територіальної цілісності України під час революції у світлі історичних джерел.

Орієнтовна тема для написання есе:

Переможені й переможці у Великій війні: узгодження позицій.

Міжпредметні зв’язки:

- 10 клас. Захист України. Історія розвитку українського війська. Тема: Українські військові формування та участь українців у військових подіях ХХ століття. (Учень/учениця називає основні історичні етапи розвитку українського війська; називає видатних військових лідерів українського народу; наводить приклади визначних воєнних подій, битв українського війська).

Урок узагальнення та тематичного контролю за розділом «ОБЛАШТУВАННЯ ПОВОЄННОГО СВІТУ»

Розділ 3. ПРОВІДНІ ДЕРЖАВИ СВІТУ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД

Знати:

хронологічні межі доби «проспериті», Великої депресії, «Нового курсу», діяльності урядів Народного фронту у Франції, реформування Британської імперії, існування Веймарської республіки, Громадянської війни в Іспанії;
дати Листопадової революції в Німеччині,

приходу до влади фашистів в Італії, нацистів у

Німеччині, утвердження комуністичного

тоталітаризму (сталінізму) в СРСР/СССР.

Розуміти:

поняття: «авторитаризм», «авторитарна модель модернізації», «антисемітизм», «державне регулювання економіки», «комуністичний режим», «коренізація», «корпоративна держава», «нацизм (націонал-соціалізм)», «нова економічна політика (неп)», «проспериті», «світова фондова біржа», «тоталітаризм», «фашизм»;
характер економічного зростання у світі 1920-х рр.;
причини та характер зближення Веймарської Німеччини та СРСР;
«Новий курс» Франкліна Делано Рузвельта як вимушений перехід до державного регулювання ринкової економіки;
імперський характер політичного режиму СРСР/СССР;
цілі та методи політики «великого стрибка» в СРСР/СССР;
сутність протистояння між тоталітарними режимами та демократичними рухами як визначальну особливість історичного процесу в міжвоєнний період;
світоглядне наповнення тоталітарних ідеологій, їхню спрямованість проти інтересів людини і засад людяності.

Уміти:

встановити хронологічну послідовність і синхронність фактів, пов’язаних із економічною стабільністю та світовою кризою у провідних країнах міжвоєнного світу, боротьбою за збереження демократичного устрою і становленням тоталітарних режимів у СРСР, Італії та Німеччині;
виявити (з використанням історичної карти та інших джерел) зміни в геополітичній ситуації в Європі у зв’язку з утвердженням тоталітарних режимів;
охарактеризувати добу “проспериті” в США, реформування Британської імперії, діяльність Народного фронту у Франції, Веймарську республіку і нацистський режим у Німеччині, фашистський режим в Італії, нову економічну політику та політику “великого стрибка” в СРСР;
порівняти стратегії подолання світової економічної кризи, обрані урядами США, Великої Британії, Франції, Німеччини та Італії; комуністичний, фашистський та нацистський тоталітарні режими;
встановити передумови, механізми та наслідки утвердження тоталітарних режимів в Італії та Німеччині;
пояснити сутність СРСР як нової форми Російської імперії в умовах національно-визвольних рухів поневолених Росією народів;
висловлювати аргументовані судження про політичну діяльність Едуарда Даладьє;Адольфа Гітлера, Джеймса Рамсея Макдональда, Беніто Муссоліні, Франкліна Рузвельта, Йосифа Сталіна.
тлумачити та співвідносити поняття та терміні надані в темі.

Сполучені Штати Америки. Доба «проспериті».

Велика депресія. «Новий курс» Франкліна Рузвельта, його складові та основні наслідки.

Велика Британія. Особливості розвитку Великої Британії в 1920–1930-ті рр.

Спроби реформування Британської імперії. Дж. Р. Макдональд.

Франція. Політичний та соціально-економічний розвиток Франції в 1920–1930-х рр.

Народний фронт і його уряди. Едуард Даладьє.

Італія. Становище Італії після Першої світової війни.

Корпоративна держава: ідея та реальність. Фашистський режим Беніто Муссоліні.

Німеччина. Листопадова революція та становлення Веймарської республіки.

Повоєнне зближення Веймарської Німеччини та СРСР. Прихід до влади нацистів

Нацистська расистська ідеологія та антисемітизм. Політична і соціально-економічна сутність нацизму.

Союз Радянських/ Совєтських Соціалістичних Республік (Радянський/ Совєтський Союз, СРСР/СССР) як держава імперського типу.

Військово- промислова модернізація.

Ознаки та прояви тоталітарного режиму в СРСР/СССР.

Європа перед вибором між демократією та авторитаризмом. Радикалізація політичного життя.

Виклики міжвоєнного часу. Європа від економічної стабільності до світової кризи. Запровадження державного регулювання соціально-економічних процесів.

Громадянська війна в Іспанії.

Ідеологічне осмислення нових реалій суспільного життя: комунізм, соціал-реформізм, неолібералізм, інтегральний націоналізм, фашизм і нацизм.

Орієнтовні теми для практичних занять:

Тоталітарні режими: державний контроль над публічним життям і суспільною свідомістю.
Більшовизм та український націонал-комунізм: порівняльна характеристика.
Комуністичний тоталітаризм: світоглядне наповнення і спрямованість.

Орієнтовні теми для навчальних проєктів:

Суспільне життя міжвоєнної Європи та його осмислення у наукових працях і мистецьких творах;
Геополітична ситуація в Європі у період між світовими війнами.

Боротьба за незалежність: від ідеї автономії до самостійності.

Орієнтовні теми для написання есе:

Без соборності немає незалежності.
Здобутки Української революції.

Міжпредметні зв’язки:

-10 клас. Захист України. Розділ: Історія розвитку українського війська. Тема: Українські військові формування та участь українців у військових подіях ХХ століття. (Учень/учениця називає основні історичні етапи розвитку українського війська; називає видатних військових лідерів українського народу; характеризує історично-політичні умови формування Збройних Сил України; наводить приклади визначних воєнних подій, битв українського війська).

— 10 клас. Географія. Розділ: Регіони та країни світу. Тема: Країни Європи. (Учень/учениця складає комплексну суспільно-географічну характеристику країн регіону; робить висновки щодо чинників високого індустріального розвитку країн Західної Європи).

Урок узагальнення та тематичного контролю за розділом «ПРОВІДНІ ДЕРЖАВИ СВІТУ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД»

Розділ 4. ДЕРЖАВИ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ

Знати:

час утворення нових держав у Центрально-Східній Європі, формування авторитарних режимів у регіоні, утворення Югославії;
перебіг економічних, політичних і культурних процесів у країнах Центрально-Східної Європи в міжвоєнний період.

Розуміти:

поняття: «королівська диктатура», «примусова асиміляція», «санація», «сепаратистський рух»;
особливості політики Польщі в Галичині й на Волині та причини наростання напруги між українцями і поляками внаслідок пацифікації, осадництва та полонізації;
труднощі становлення нових незалежних держав у Центрально-Східній Європі;
особливості авторитарних режимів у країнах Центрально-Східної Європи;
сутність національних проблем у центрально-східноєвропейському регіоні.

Уміти:

використовувати історичну карту, даючи характеристику новим незалежним державам Центральної та Східної Європи;
пояснювати роль керівників країн регіону в здійсненні державотворчих процесів;
визначати роль провідних країн регіону на зовнішньо-політичній арені в умовах загострення міжнародної напруженості;
характеризувати діяльність Т.Масарика, Ю. Пілсудського, М.Горті, Е. Бенеша;
тлумачити та співвідносити поняття та терміні: режим «санації»(оздоровлення), сепаратиський рух, федерація, конфедерація.

Відновлення польської державності. Становлення Другої Речі Посполитої. Переворот 1926 р. Юзеф Пілсудський

Чехословацька республіка. Томаш Масарик.

Угорська революція. Режим М. Горті.

Румунія в міжвоєнні роки. Королівська диктатура. Режим Й. Антонеску

Болгарія в міжвоєнний період. Політична нестабільність держави. Встановлення королівської диктатури.

Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців. Проголошення Югославії.

Становище національних меншин і міжнаціональні відносини у країнах регіону.

Орієнтовні теми для практичних занять:

Повсякденне життя населення в УСРР/УРСР та в українських регіонах у складі Польщі, Чехословаччини, Румунії в міжвоєнний період: спільне та відмінне;
Міжнаціональні відносини у державах Центрально-Східної Європи.
Голодомор мовою документів, свідчень, чисел...
Пропагандистський ідеал радянської людини та її повсякденне життя.

Орієнтовні теми для навчальних проєктів:

Центрально-Східна Європа: вибір між демократією й авторитаризмом.
Українська еміграція в Центрально-Східній Європі: політична діяльність і культурне життя.
Історія рідного краю в контексті загальноєвропейських подій 1914–1939 рр.

Орієнтовні теми для написання есе:

Агресивна мілітаризація ціною мільйонів життів: виправданню (не)підлягає.
Права людини в умовах тоталітаризму: як тоталітаризм торкнувся життя моєї родини.

Урок узагальнення та тематичного контролю за розділом «ДЕРЖАВИ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ»

Розділ 5. ДЕРЖАВИ АЗІЇ ТА ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ

Знати:

час національних революцій в Китаї і Туреччині;
тенденції економічного та суспільного розвитку країн Азії та Латинської Америки.

Розуміти:

поняття: «гандизм», «етатизм», «латифундія», «сіонізм», «хунта»;
вплив суперечностей Версальсько-Вашингтонської системи на розвиток країн Азії й міжвоєнний період;
витоки та сутність Близькосхідної проблеми.

Уміти:

співвідности методи боротьби за національний та соціальний прогрес народів Індії та Китаю;
пояснювати вплив іноземних держав на держави Азії та Латинської Америки;
робити порівняльну характеристику країнам Латинської Америки;
характеризувати роль визначних політичних діячів країн Азії та Латинської Америки;
тлумачити та співвідносити поняття та терміні: мілітаризація, латифундизм, Палестинська проблема, етатизм.

Японія. Мілітаризація економіки, державних інституцій та суспільної свідомості населення.

Зовнішня експансіоністська політика.

Китай. Національна революція.

Боротьба за владу між КПК і Гомінданом. Чан Кайші.

Індія. Розгортання антиколоніальної боротьби. Махатма Ганді.

Розпад Османської імперії. Кемаль Ататюрк.

Модернізація Туреччини та Ірану.

Основні аспекти Близькосхідної проблеми

Основні аспекти Близькосхідної проблеми.

Латинська Америка: протиборство демократичних сил і диктаторських режимів.

Орієнтовна тема для практичного заняття:

Азія та Латинська Америка: протиборство демократичних сил і диктаторських режимів.

Орієнтовні теми для навчальних проєктів:

Філософія ненасильства у визвольних рухах ХХ ст. (досвід Махатми Ганді в діяльності Мартіна Лютера Кінга, Нельсона Мандели, радянських дисидентів).

Орієнтовні теми для написання есе:

Портрет національного лідера на тлі епохи: Кемаль Ататюрк, Махатма Ганді, Чан Кайші, Сунь Ятсен (на вибір учителя/учительки або учня/учениці).
Визвольні рухи першої половини ХХ ст. перед вибором: радикалізм чи ненасильницький опір.

Міжпредметні зв’язки: — 10 клас. Географія. Розділ: Регіони та країни світу. Тема: Країни Азії. (Учень/учениця порівнює особливості господарства різних за рівнем економічного розвитку країн Азії; оцінює роль країн Азії в світі). — 10 клас. Географія. Розділ: Регіони та країни світу. Тема: Країни Латинської Америки. (Учень/учениця називає історико-політичні процеси, що відбуваються в регіоні; аналізує специфіку складу населення та системи розселення); — 10 клас. Географія. Розділ: Регіони та країни світу. Тема: Країни Африки. (Учень/учениця визначає особливості галузевої структури, територіальної організації господарства та роль країн Африки в світі; аналізує причини економічної відсталості та бідності багатьох країн Африки, розуміє роль провідних країн Африки на континенті).

Урок узагальнення та тематичного контролю за розділом «ДЕРЖАВИ АЗІЇ ТА ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ»

Розділ 6. ПЕРЕДУМОВИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Знати:

час утворення «Вісі», Мюнхенської угоди, англо-франко-радянських/совєтських переговорів у Москві, дату укладення пакту Молотова-Ріббентропа.

Розуміти:

поняття: «аншлюс», «Вісь», «Мюнхен», «політика “умиротворення”», «Судетська проблема»;
причини кризи Версальсько-Вашингтонської системи;
зумовленість зовнішньополітичних пріоритетів провідних країн світу суперечностями Версальсько-Вашингтонської системи;
причини та наслідки провалу проекту системи колективної безпеки (Східного пакту), англо-франко-радянських/совєтських переговорів у Москві;
наслідки порушення міжнародного права підприводом «захисту співвітчизників» в країнах Європи;
сутність політики «умиротворення» та її роль у наближенні Другої світової війни;
співвідповідальність СРСР/СССР за розпалювання Другої світової війни.

Уміти:

визначити (за допомогою історичної карти) вогнища війни на Далекому Сході, в Африці та Європі, сфери впливу Німеччини та СРСР за таємним протоколом до пакту Молотова-Ріббентропа;
визначити причини та наслідки політики “умиротворення”, радянсько-німецького зближення й укладення пакту Молотова-Ріббентропа;
охарактеризувати діяльність Ліги Націй в умовах загострення міжнародних відносин 1930-х рр.;
порівняти передумови Першої та Другої світових воєн;
оцінити політичну позицію та діяльність європейських лідерів в умовах назрівання війни.
застосовувати , тлумачити та співвідносити поняття та терміни надані в темі.

Спроби перегляду Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних договорів.

Утворення вогнищ війни на Далекому Сході, Африці та Європі.

Вісь «Берлін – Рим – Токіо». Нарощення озброєнь.

Політика «умиротворення» агресора. Задоволення територіальних претензій Німеччини: «аншлюс» Австрії та Мюнхенська угода. Антикомінтернівський пакт.

Економічне, політичне та воєнне співробітництво між радянським/совєтським та нацистським режимами у 1933–1941 рр. Підготовка СРСР/СССР до військового вторгнення в Європу.

Англо-франко- радянські/совєтські переговори 1939 р. Радянсько/совєтсько-

німецький пакт про ненапад (пакт Молотова- Ріббентропа) та його наслідки для світу.

Орієнтовні теми для практичних занять:

Імперська політика Радянського Союзу.
Міжнародні відносини в другій половині 1930-х рр. у світлі історичних джерел.

Орієнтовні теми для навчальних проєктів:

”Українське питання” в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни.
Ліга націй в умовах назрівання Другої світової війни: заходи задля збереження миру і причини неефективності.

Міжпредметні зв’язки: 10 клас. Громадянська освіта. Розділ: Людина в соціокультурному просторі. Тема: Конфлікти. (Учень/учениця знає та критично оцінює причини зародження конфліктів, аналізує шляхи подолання конфліктних ситуацій; формує навички ефективної комунікації та ненасильницького розв’язання соціальних конфліктів).

Урок узагальнення та тематичного контролю за розділом «ПЕРЕДУМОВИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ»

Розділ 7. ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА

Знати:

хронологічні межі Другої світової війни та німецько-радянської війни, дати ключових битв/ військових операцій Другої світової війни, Нюрнберзького і Токійського судових процесів, утворення ООН;
дати ключових битв\воєнних операцій Другої світової війни, Нюрнберського і Токійського судових процесів, утворення Організації Об’єднаних Націй (ООН).
рішення Нюрнберського і Токійського судових процесів над воєнними злочинцями.

Розуміти:

зміст понять: дивна війна, новий порядок, Рух Опору, Голокост, антигітлерівська коаліція, Другий фронт, “Велика трійка”, колабораціонізм;
характер, періодизацію, головні події, політичні, економічні та соціальні наслідки Другої світової війни;
внесок держав-членів антигітлерівської коаліції у досягнення перемоги над нацистською Німеччиною і її союзниками, створення ООН;
особливості окупаційного режиму та Руху Опору на окупованих територіях.

Уміти:

визначати (за допомогою історичної карти) основні театри воєнних дій, місця основних битв, зміни державних кордонів у Європі, передбачені домовленостями у межах Великої трійки;
охарактеризувати течії в Русі Опору;
визначити передумови і наслідки Голокосту, виклики, перед якими опинилося людство в умовах Другої світової війни;
обґрунтувати власні судження щодо наслідків і уроків Другої світової війни;
оцінити роль провідних представників світової політичної та військової еліти (Франкліна Рузвельта, Вінстона Черчіля, Йосифа Сталіна, Дуайта Девіда Ейзенгауера та ін.) у ключових подіях Другої світової війни.
застосовувати , тлумачити та співвідносити поняття: Друга світова війна, блискавична війна, «новий порядок», Голокост, Рух Опору, Другий фронт, антигітлерівська коаліція, колабораціонізм, «Велика трійка», корінний перелом.

Причини, характер, періодизація Другої світової війни.

Характеристика періодів війни.

Театри воєнних дій.

Дипломатія часів війни.

Утворення антигітлерівської коаліції, її значення.

Особливості окупаційного режиму, колабораціонізм, рух Опору, стратегії виживання.

Примусова праця у Третьому Райху. Трагедія ув’язнених у німецьких концтаборах та їх доля.

Людина під час війни.

Голокост. Праведники народів світу.

Капітуляція Німеччини та її союзників.

Нюрнберзький і Токійський процеси над воєнними злочинцями.

Політичні, економічні та соціальні наслідки Другої світової війни.

Праведники народів світу: подвиг в ім’я людяності.

Орієнтовні теми для практичних занять:

Примусова праця у Третьому Райху. Трагедія ув’язнених у німецьких концтаборах та їх доля.
.Міжнародні відносини в другій половині 1930-х рр. у світлі історичних джерел.
Зміна ролі чоловіка і жінки в умовах війни.

Орієнтовні теми для навчальних проєктів:

Праведники народів світу: подвиг в ім’я людяності.
Друга світова в об’єктиві кінокамери (в рядках літературних творів).
Геноцид: зміст та історія поняття.

Орієнтовна тема для написання есе.

«Стратегії виживання та моральний вибір у війні (досвід історичних та/або літературних героїв)».

Урок узагальнення та тематичного контролю за розділом «ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА»

Розділ 8. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД

Знати:

провідні наукові ідеї міжвоєнного періоду;
мистецькі здобутки та напрями (течії) модернізму.

Розуміти:

поняття: «авангардизм», «втрачене покоління», «джаз», «масова культура», «модерн», «мюзикл», «олімпійський рух»;
передумови виникнення масової культури, олімпійського руху;
вплив кінематографу на розвиток культури.

Уміти:

характеризувати зміни в повсякденному житті населення в першій половині ХХ ст.;
визначати тенденції в розвитку культури;
розповідати про досягнення науки і техніки періоду, пояснювати їхній вплив на повсякденне життя людей;
висловити аргументовані судження про наукову/мистецьку діяльність Сальвадора Далі, Альберта Ейнштейна, Чарлі Чапліна.
застосовувати , тлумачити та співвідносити нові поняття за темою.

Найважливіші досягнення науки і техніки, їх вплив на повсякденне життя людей.

Зміни в соціальній структурі суспільства, якості життя людей провідних країн світу.

Становлення постіндустріального (інформаційного) суспільства. Гуманітарні науки, їх розвиток і роль в утвердженні загальнолюдських цінностей.

Основні ідеї й течії модернізму.

Масова культура в міжвоєнний період.

Суспільно значимі здобутки науки та мистецтва

Розвиток кінематографу.

Олімпійський рух.

Орієнтовна тема для практичного заняття:

Кіно: хитання між масовою культурою і мистецтвом (фестиваль кінотрейлерів).

Орієнтовні теми для навчальних проєктів:

Виставка творів у стилях модернізму (віртуальна екскурсія).
“У передчутті війни…” (літературно-мистецька композиція з творів на антивоєнну тематику).
Доля митців і мислителів в умовах протистояння демократії і тоталітаризму (дослідницький проект).

Міжпредметні зв’язки:

-10 клас. Громадянська освіта. Розділ: Людина в соціокультурному просторі. Тема: Конфлікти. (Учень/учениця знає та критично оцінює причини зародження конфліктів, аналізує шляхи подолання конфліктних ситуацій; формує навички ефективної комунікації та ненасильницького розв’язання соціальних конфліктів).

— 10 клас. Фізична культура. Тема: Олімпійська філософія та здоровий спосіб життя. (Учень/учениця розуміє фізичну культуру у сім’ї; олімпійську філософію та здоровий спосіб життя; вміння, навички та фізичні якості як необхідні умови для успішної самореалізації у майбутній професії).

Урок узагальнення та тематичного контролю за розділом «ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД»

Підсумкове узагальнення за курсом

Календарне планування уроків

всесвітньої історії для 10-го класу у 2022/2023 н. р.

105 годин на рік, 3 години на тиждень

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів 10-11 класи «Історія України. Всесвітня історія (Профільний рівень, Академічний рівень, Рівень стандарту)» Київ 2010. Затверджено Міністерством освіти і науки України (наказ мон від 28.10.2010р.№ 1021)

Оновлена навчальна програма «Історія України. Всесвітня історія. 6 – 11 класи» «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» наказом Міністерства освіти і науки України від 03.08.2022 № 698

Підручник - 10 кл. Всесвітня історія (профільний рівень). - О. Гісем ,О. Мартинюк .-Харків.- вид. «Ранок», 2018 р.

Структура курсу.

Розділ 1. Передумови Першої світової війни. Війна та революції.

Розділ 2. Облаштування повоєнного світу.

Розділ 3. Провідні держави світу в міжвоєнний період.

Розділ 4. Держави Центрально-Східної Європи.

Розділ 5. Держави Азії та Латинської Америки.

Розділ 6. Передумови Другої світової війни.

Розділ 7. Друга світова війна.

Розділ 8. Повсякденне життя та культура в міжвоєнний період.

№ з/п	Зміст навчального матеріалу	Кіл. год.	Дата	Скор. дата	Примітка
Розділ 1. ПЕРЕДУМОВИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ. ВІЙНА ТА РЕВОЛЮЦІЇ (11 годин)
1.	Початок “Великої війни”. Стратегічні плани ворогуючих сторін. Повторення матеріалу.	1
2.	Стратегічні плани ворогуючих сторін, їхні наміри щодо України. Повторення матеріалу.	1
3.	Фронти війни та характеристика основних воєнних кампаній. Повторення матеріалу.	1
4.	Фронти війни та характеристика основних воєнних кампаній.	1
5.	Фронти війни та характеристика основних воєнних кампаній.	1
6.	Міжнаціональні конфлікти в умовах війни. Людина на фронті й у тилу.	1
7.	Російська революція 1917 р. та її вплив на перебіг війни. Брестський мирний договір Російської Соціалістичної Федеративної Радянської/Совєтської Республіки (РСФРР/РСФСР) з державами Четверного союзу, визнання Української Народної Республіки (УНР).	1
8.	Поразка Німеччини та її союзників. Розпад імперій і утворення нових незалежних держав у Європі.	1
9.	Практичне заняття – Перша світова: повсякденне життя в умовах фронту і тилу.	1
10.	Практичне заняття – Перша світова: повсякденне життя в умовах фронту і тилу.	1
11.	Урок узагальнення та тематичного контролю до розділу 1 «ПЕРЕДУМОВИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ. ВІЙНА ТА РЕВОЛЮЦІЇ»	1
Розділ 2. ОБЛАШТУВАННЯ ПОВОЄННОГО СВІТУ (10 годин)
12.	«14 пунктів» В. Вілсона. Паризька мирна конференція.	1
13.	Українське та російське питання на Паризькій конференції.	1
14.	Версальський договір. Створення Ліги Націй.	1
15.	Мирні договори з союзниками Німеччини.	1
16.	Вашингтонська конференція. Завершення формування Версальсько-Вашингтонської системи, її суперечності.	1
17.	Джерела нестабільності міждержавних відносин.	1
18.	Початок ревізії повоєнних угод. Пакт Бріана-Келлога.	1
19.	Практичне заняття. Вогнища напруги в міжнародних відносинах: причини, сторони та наслідки протистояння.	1
20.	Практичне заняття (написання есе) Переможені й переможці у Великій війні: узгодження позицій.	1
21.	Урок узагальнення та тематичного контролю до розділу 2. ОБЛАШТУВАННЯ ПОВОЄННОГО СВІТУ	1
Розділ 3. ПРОВІДНІ ДЕРЖАВИ СВІТУ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (22 годин)
22.	Сполучені Штати Америки. Доба «проспериті».	1
23.	Велика депресія. «Новий курс» Франкліна Рузвельта, його складові та основні наслідки.	1
24.	Велика Британія. Особливості розвитку Великої Британії в 1920–1930-ті рр.	1
25.	Спроби реформування Британської імперії. Дж. Р. Макдональд.	1
26.	Франція. Політичний та соціально-економічний розвиток Франції в 1920–1930-х рр.	1
27.	Народний фронт і його уряди. Едуард Даладьє.	1
28.	Італія. Становище Італії після Першої світової війни.	1
29.	Корпоративна держава: ідея та реальність. Фашистський режим Беніто Муссоліні.	1
30.	Німеччина. Листопадова революція та становлення Веймарської республіки.	1
31.	Повоєнне зближення Веймарської Німеччини та СРСР. Прихід до влади нацистів	1
32.	Нацистська расистська ідеологія та антисемітизм. Політична і соціально-економічна сутність нацизму .	1
33.	Союз Радянських/ Совєтських Соціалістичних Республік (Радянський/ Совєтський Союз, СРСР/СССР) як держава імперського типу.	1
34.	Військово- промислова модернізація.	1
35.	Ознаки та прояви тоталітарного режиму в СРСР/СССР.	1
36.	Європа перед вибором між демократією та авторитаризмом. Радикалізація політичного життя.	1
37.	Виклики міжвоєнного часу. Європа від економічної стабільності до світової кризи. Запровадження державного регулювання соціально-економічних процесів.	1
38.	Громадянська війна в Іспанії.	1
39.	Ідеологічне осмислення нових реалій суспільного життя: комунізм, соціал-реформізм, неолібералізм, інтегральний націоналізм, фашизм і нацизм.	1
40.	Практичне заняття. Тоталітарні режими: державний контроль над публічним життям і суспільною свідомістю.	1
41.	Практичне заняття (проектна діяльність) Геополітична ситуація в Європі у період між світовими війнами.	1
42.	Контрольна робота з І семестр	1
43.	Урок узагальнення та тематичного контролю до розділу 3 «ПРОВІДНІ ДЕРЖАВИ СВІТУ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД»	1
Розділ 4. ДЕРЖАВИ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ (10 годин)
44.	Відновлення польської державності. Становлення Другої Речі Посполитої. Переворот 1926 р. Юзеф Пілсудський	1
45.	Чехословацька республіка. Томаш Масарик.	1
46.	Угорська революція. Режим М. Горті.	1
47.	Румунія в міжвоєнні роки. Королівська диктатура. Режим Й. Антонеску	1
48.	Болгарія в міжвоєнний період. Політична нестабільність держави. Встановлення королівської диктатури.	1
49.	Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців. Проголошення Югославії.	1
50.	Становище національних меншин і міжнаціональні відносини у країнах регіону.	1
51.	Практичне заняття (проектна діяльність) Центрально-Східна Європа: вибір між демократією й авторитаризмом.	1
52.	Навчальний проект. Українська еміграція в Центрально-Східній Європі: політична діяльність і культурне життя.	1
53.	Урок узагальнення та тематичного контролю до розділу «4. ДЕРЖАВИ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ»	1
Розділ 5. ДЕРЖАВИ АЗІЇ ТА ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ (14 годин)
54.	Японія. Мілітаризація економіки, державних інституцій та суспільної свідомості населення.	1
55.	Зовнішня експансіоністська політика.	1
56.	Китай. Національна революція.	1
57.	Боротьба за владу між КПК і Гомінданом. Чан Кайші.	1
58.	Індія. Розгортання антиколоніальної боротьби. Махатма Ганді	1
59.	Розпад Османської імперії. Кемаль Ататюрк.	1
60.	Модернізація Туреччини та Ірану.	1
61.	Основні аспекти Близькосхідної проблеми	1
62.	Основні аспекти Близькосхідної проблеми	1
63.	Латинська Америка: протиборство демократичних сил і диктаторських режимів .	1
64.	Латинська Америка: протиборство демократичних сил і диктаторських режимів.	1
65.	Практичне заняття Азія та Латинська Америка: протиборство демократичних сил і диктаторських режимів	1
66.	Навчальний проект (проектна діяльність) Філософія ненасильства у визвольних рухах ХХ ст. (досвід Махатми Ганді в діяльності Мартіна Лютера Кінга, Нельсона Мандели, радянських дисидентів). або (написання есе) Портрет національного лідера на тлі епохи: Кемаль Ататюрк, Махатма Ганді, Чан Кайші, Сунь Ятсен (на вибір учителя/учительки або учня/учениці).	1
67.	Урок узагальнення та тематичного контролю до розділу 5 «ДЕРЖАВИ АЗІЇ ТА ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ»	1
Розділ 6. ПЕРЕДУМОВИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (9 годин)
68.	Спроби перегляду Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних договорів.	1
69.	Утворення вогнищ війни на Далекому Сході, Африці та Європі.	1
70.	Вісь «Берлін – Рим – Токіо». Нарощення озброєнь.	1
71.	Політика «умиротворення» агресора. Задоволення територіальних претензій Німеччини: «аншлюс» Австрії та Мюнхенська угода. Антикомінтернівський пакт.	1
72.	Економічне, політичне та воєнне співробітництво між радянським/совєтським та нацистським режимами у 1933–1941 рр. Підготовка СРСР/СССР до військового вторгнення в Європу.	1
73.	Англо-франко- радянські/совєтські переговори 1939 р. Радянсько/совєтсько- німецький пакт про ненапад (пакт Молотова- Ріббентропа) та його наслідки для світу.	1
74.	Практичне заняття Міжнародні відносини в другій половині 1930-х рр. у світлі історичних джерел.	1
75.	Практичне заняття ( проектна діяльність) Ліга націй в умовах назрівання Другої світової війни: заходи задля збереження миру і причини неефективності .	1
76.	Урок узагальнення та тематичного контролю до розділу 6 «ПЕРЕДУМОВИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ»	1
Розділ 7. ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА (17 годин)
77.	Причини, характер, періодизація Другої світової війни.	1
78.	Характеристика періодів війни.	1
79.	Театри воєнних дій.	1
80.	Дипломатія часів війни.	1
81.	Утворення антигітлерівської коаліції, її значення.	1
82.	Особливості окупаційного режиму, колабораціонізм, рух Опору, стратегії виживання.	1
83.	Особливості окупаційного режиму, колабораціонізм, рух Опору, стратегії виживання.	1
84.	Особливості окупаційного режиму, колабораціонізм, рух Опору, стратегії виживання.	1
85.	Практичне заняття. Примусова праця у Третьому Райху. Трагедія ув’язнених у німецьких концтаборах та їх доля.	1
86.	Людина під час війни.	1
87.	Голокост. Праведники народів світу	1
88.	Капітуляція Німеччини та її союзників.	1
89.	Нюрнберзький і Токійський процеси над воєнними злочинцями.	1
90.	Політичні, економічні та соціальні наслідки Другої світової війни.	1
91.	Практичне заняття (проектна діяльність) Праведники народів світу: подвиг в ім’я людяності. або (написання есе) Моральний вибір у війні (досвід історичних та/або літературних героїв).	1
92.	Практичне заняття (проектна діяльність) Праведники народів світу: подвиг в ім’я людяності. або (написання есе) Моральний вибір у війні (досвід історичних та/або літературних героїв).	1
93.	Урок узагальнення та тематичного контролю до розділу 7 «ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА»	1
Розділ 8. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (12 годин)
94.	Найважливіші досягнення науки і техніки, їх вплив на повсякденне життя людей.	1
95.	Найважливіші досягнення науки і техніки, їх вплив на повсякденне життя людей.	1
96.	Основні ідеї й течії модернізму.	1
97.	Основні ідеї й течії модернізму.	1
98.	Масова культура в міжвоєнний період.	1
99.	Суспільно значимі здобутки науки та мистецтва	1
100.	Розвиток кінематографу.	1
101.	Олімпійський рух.	1
102.	Практичне заняття (проектна діяльність) Виставка творів у стилях модернізму (віртуальна екскурсія).	1
103.	Практичне заняття Кіно: хитання між масовою культурою і мистецтвом (фестиваль кінотрейлерів).	1
104.	Урок узагальнення та тематичного контролю до розділу 8 «ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД»	1
105.	Підсумкове узагальнення за курсом	1

Середня оцінка розробки

Структурованість

5.0

Оригінальність викладу

5.0

Відповідність темі

5.0

Загальна:

5.0

Всього відгуків: 2

Оцінки та відгуки

Гриценко Наталія 27.02.2023 в 14:09

Загальна:

5.0

Структурованість

5.0

Оригінальність викладу

5.0

Відповідність темі

5.0
Павлішак Максим Вікторович 05.01.2023 в 11:44

Загальна:

5.0

Структурованість

5.0

Оригінальність викладу

5.0

Відповідність темі

5.0