Вшанування пам’яті загиблого учасника АТО

Вшанування пам’яті

Роками розквітала моя земля,

Сади цвіли і колосилась нива,

 Але жорстока ворога рука,

На Тебе посягнула, Україно!

І вставали в бій усі Твої сини.

За Батьківщину, за свою родину

І кожен з них життя не шкодував,

За волю, за народ, за Україну.

Загинув не один у боротьбі

І не діждалась багатьох родина,

Вони вмирали, мріючи про те,

Щоби воскресла рідна Україна.

 

Ведучий 1. Українська земля… Земля щедро помита кров’ю її синів. З нашої історії ми бачимо споконвічне прагнення українців до волі та незалежності неньки-України.

 

Ведучий 2. Спокон віків українці боронили свою волю, незалежність, прагнення до свободи. Скільки довелось пройти шляху у боротьбі з ворогами. Але вистояли, вибороли свободу. Ціною власних життів.

 Коляда «Сумний святий вечір»

 

Ведучий 1. Україна не раз піднімалась із колін. Побита, в ранах, та нездолана для ворогів своїх, вона йшла ворогу під пулі, щоб захистити всіх своїх дітей. (Терновим шляхом дійшла Україна до сьогоднішніх днів).

Ведучий 2. Що робиться з тобою сьогодні, чому ти плачеш, Україно?

 

Ведучий 1.  Україну катують, б’ють,вмивають кров’ю.

Наш народ гине на очах.

Допоможіть і огорніть любов’ю,

Та підніміть у небо гордий стяг!

Пісня «за Україну, за її волю»

Сценка « Прощання з матір’ю»

Мати: (повільно підходить з одної сторони, одягнула в гарному, а з другої – син) 

Звучить 1 строфа пісні «Балада про мальви»

Кладе руку на плечу синові, дивитися в очі.

 

Мати: Чуєш, сину, стогне земля,

Як прокинеться вранці – рано,

Це болять України рани.

 

Син: Чую, мамо моя дорога.

 

Мати: Бачиш, сину, у світі знов?

Хіба людям ще горя мало.

Пролилася невинна кров.

 

Син: Бачу, мамо,бачу, рідненька.

 

Мати: Бачиш рук розпростертий ліс

І у серці – розриті могили.

Син: Бачу, мамо, могили,могили…

 

Мати: Ой, як тяжко над ними ридати,

Ой, як тяжко у них спочивати.

 

На фоні пісні «Балада про мольви»

 

Син: Мамо моя дорога! За час,за годину,

Свиснуть кулі , заграють гармати.

Може, вийду цілий, може,згину.

Хочу твоє опрощення мати.

Ти не гнівайся, рідна, на мене,

Що пішов, не простившись з тобою,

Подивись, яке листя зелене.

Прийде буря – й візьме із собою.

Я не годен був, мамо,дивитись.

На твій жаль і на сльози криваві,

І не годен був в хаті лишитись,

Коли інші боролися в славі.

Була північ… Місяць… Ясно, як в днину.

Ах, як тяжко було вийти з хати.

Мамо! Кулі. Чи повернусь чи згину

Хочу твоє благословення, мамо.

 

Мати: Іди, сину, борони, Україну нарід свій.

Хай тебе Господь благословляє

І Матір Божа охороняє.

 (Хрестить, і чіпляє хрестик)

 

Син: О мамо рідна! Ти мене не жди,

Мені в наш дім ніколи не прийти.

З малого серця мальва приросла.

І цвітом зацвіла.

Не плач же мамо,

Ти ж бо не одна

 

 

Звучить в записі «Балада про Мальви»

 

Мати: Дай же смерті й мені, Україно,

Я сама її вип’ю  за всіх,

Натужуся й поплачу сама,

Бо ніяк в серці біль не згашу я.

Ні для кого вже жити нема.

Дай же смерті й мені, Україно.

 

Пісня «Не спи, моя рідна земля»

 

Поезія

Прогримів по країні набат

Вражі сили у дарили в спину,

Став до брата тулитися брат

І піднявся народ за Вкраїну.

Запалали священні вогні,

Освятили сполохані дзвони.

І плечем до плеча у борні

Присягнулися горді мільйони.

Ми постали один за одним

Ми об’єднані проведеним рухом,

Вірні мріям і цілям святим,

І незламним згуртовані духом.

 

Ведуча 1. Серед перших воїнів АТО, які добровільно, за покликом серця вирушили на війну – ніші земляки. Із вірою в серці, без жодних вагань, вони їхали боронити Схід України від російських бойовиків.

 

Ведуча 2: Та війна забрала життя багатьох наших краян. Серед них є і випускник нашої школи Голембйовський

Руслан, який виявив мужність і героїзм у боротьбі за визволення рідної землі.

 

Ведуча1: Станьмо, постіймо хвилину, нехай у нас защемить серце за тих, хто лежить у землі, хто світить нам з небес. Вшануймо пам’ять наших краян, пам'ять нашого Героя Руслана Голембйовського хвилиною мовчання.

 

Хвилина Мовчання

 

 

Поезія «Свої голови в тузі схиляємо»

Свої голови в смутку схиляємо…

Метроном серця вибиває і стукає зболено

Про героїв своїх ми завжди пам’ятаємо,

Бо їхньою кров’ю Україну врятовано

 

За землю і води, за мирнії сходи,

За неба безмежну блакить,

Вклонися доземно героям, народе,

Їх подвиг у віках буде жить!

 

Хоч прапор наш має та серце ся крає,

Бо  в крові знов наша земля…

На Сході країни чорний ворон ширяє,

Чути гуркіт снарядів здаля.

 

Тисячі вже синів нам забрала війна,

Їхні душі на небо злетіли…

Помолімось за них, за героїв отих,

Щоб їх рани важкі не боліли.

Хай спільна молитва їм спокій несе,

І душі теплом зігріває…

Ми не забули… Пам’ятаєм усе!

Про героїв народ пам’ятає!

 

Ведуча 2: Ми пам’ятаємо вас, Герої.

Ми пам’ятаємо Тебе, Руслане.

Плачемо і Сумуємо, бо розуміємо, як сильно ти любив Україну, як сильно любив кожного із нас.

Звучить пісня «Горить свіча»    

 

Ведуча 1: Зірка Руслана спалахнула і згасла. Відійшов в 33 роки за межу вічності, він залишив по собі мрії і сподівання.

 

Ведуча 2: А до нас він звертається із Небес.

Лист до нащадків

Я міг би стати батьком,

Та не встиг зростити сина.

Я йшов, бо бути осторонь не міг.

А став Героєм України.

Коли я біг своїм на допомогу

Під вибух гранати, кулі свист

Мене ворожа куля наздогнала

І на моїх очах моїх братів.

Вони  раділи, бо повільно помирали

За Україну, рідних і коханих

І, зрештою, за цих же ворогів.

Я не боявся впасти і просив у Бога,

Лише б довчасно, та не встиг…

Не плачте, мамо, справедливість переможе

І скоро,  майже скоро вже весна.

Все зацвіте і прилетять лелеки,

І, може,серед них там буду я.

Своє життя дарую Вам,нащадки.

Я завжди буду серед вас.

Із ран моїх беріть для боротьби наснагу,

Бо доля України у Ваших вже руках.

 

Пісня «Журавлі»

 

Ведуча 1: Молися щиро, молися,сину,

За рідну землю, за Україну.

Вона, як мати, в тебе єдина,

Молися щиро, стань на коліна.

 

Ведуча 2: Дочко, молися за свого брата,

Щоб не прийшлося йому вмирати.

Хай Бог почує молитву дитини

І подасть спокій для України.

 

Ведуча 1: Батьки, моліться,моліться щиро,

Щоб ваші діти жили в мирі.

За щастя й спокій для держави,

Щоб ми героїв живих стрічали.

 

Ведуча2: Боже, допоможи нам в спокої і мирі жити,

Україну в єдності сохранити.

До Тебе в молитвах прибігати,

Наших героїв в віках пам’ятати.

Пісня «Україно, молюсь до тебе»

Вчитель: Пам’ятаємо про тих,

Що за правду повстали,

Пам’ятаємо про тих,

Що не встали, як впали.

  Пам’ятаємо про тих,

  Що згоріли, як зорі,

  Такі чесні і чисті,

  Як повітря позоре.

  Пам’ятаємо про них! 

Сьогодні ми будемо говорити про пам’ять, аби пам’ять про наших хлопців, які загинули на Сході України, передавалося з поколінь в покоління.

Ми пам’ятаємо про свого односельчанина Руслана Голембйовського, який захищаючи рідну  землю героїчну загинув на Сході України. Від цього трагічного дня минуло вже шість років, а односельчани ні на мить не забувають про нього. Ідучи біля його  могили, з подякою схиляємо голови і просимо у Бога спасіння для його душі. На очі навертаються сльози, бо усвідомлюємо, що це людина захищаючи нас позбавила себе земного щастя: одружитися, народити діток, піклуватися про батьків.

Ти, Руслане, віддав своє життя за Україну, за кожного із нас. Та пам’ятаємо про це.
 

 

1. О Боже ласкавий, з високого неба

 Послухай молитву й благання до Тебе.

 

2. Спаси Україну від злої навали,

Щоб більше дітей батьки не ховали.

 

3.В молитві до Тебе всі руки складаєм,

Стоїмо на колінах, всі щиро благаєм.

 

        4.Не дай рідну землю розділити й забрати,

Не дозволь в Україні знову кров проливати.

 

        5. Захисти нас, Ісусе, єдина надія,

         І, Ти, Непорочна Діва Маріє.