Вступ до історії України та громадянської освіти. НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДЛЯ 5 КЛАСУ
ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішення педагогічної ради
від _____________________
Вступ до історії України та громадянської освіти.
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДЛЯ 5 КЛАСУ
Розроблено на основі модельної навчальної програми
«Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас» для закладів загальної середньої освіти»
(автори О.Гісем, О.Мартинюк. 2022 р. )
Відповідає підручнику з курсу «Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас»
(автори О.Гісем, О.Мартинюк. 2022 р. )
Підготувала: учитель історії Німіровська А.В.
2024
I.Вступ
Представлену модельну програму складено до пропедевтичного курсу «Вступ до історії України та громадянської освіти» громадянської та історичної освітньої галузі, що викладатиметься у 5 класі закладів загальної середньої освіти.
Предмет «Вступ до історії України та громадянської освіти» належить до адаптаційного циклу базової середньої освіти, що обумовлює його місце в системі шкільної громадянської та історичної освіти та серед інших навчальних предметів. Пропедевтичний курс має сприяти тому, щоб учні та учениці успішно адаптувалися до умов і вимог нового освітнього середовища, від початкової до базової середньої освіти. У зв’язку з цим важливості набуває наступність між початковою й базовою середньою освітою, доступність вимог до обов’язкових результатів навчання учнів та учениць, урахування їхніх вікових психолого-педагогічних особливостей.
Зазначене вище обумовлює визначення мети вивчення навчальної дисципліни «Вступ до історії та громадянської освіти» — розвиток почуття власної гідності й самоідентичності учнівства через осмислення минулого, сучасного та взаємозв’язку між ними, усвідомлення підлітками своєї належності до українського народу й держави Україна, формування в учнівської молоді активної громадянської позиції, заснованої на засадах патріотизму, цінностей демократії, прав і свобод людини. Крім того, курс покликаний формувати здатність до практичної діяльності, творчого втілення набутих компетентностей у повсякденному суспільному житті.
Завдання курсу «Вступ до історії України та громадянської освіти» визначені відповідно до вимог до обов’язкових результатів навчання громадянської та історичної освітньої галузі, розміщених у додатку 18 до
Державного стандарту базової середньої освіти з урахуванням особливостей адаптаційного циклу, і відображають зміст компетентнісного потенціалу, на формування якого вони спрямовані.
Під час реалізації програми здобувачі освіти мають формувати на відповідному віковому рівні такі ключові компетентності:
• вільне володіння державною мовою;
• здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; • математична компетентність;
• компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій;
• інноваційність;
• екологічна компетентність;
• інформаційно-комунікаційна компетентність;
• навчатися впродовж життя;
• громадянські та соціальні компетентності;
• культурна компетентність;
• підприємливість і фінансова грамотність.
Предметні компетентності:
— хронологічна компетентність — уміння орієнтуватися в історичному часі, встановлювати близькі та далекі причинно-наслідкові зв’язки, розглядати суспільні явища в конкретно-історичних умовах, виявляти зміни і тяглість життя суспільства;
— просторова компетентність — уміння орієнтуватися в історичному просторі та знаходити взаємозалежності в розвитку суспільства, господарства, культури і природного довкілля;
— інформаційна компетентність — уміння працювати з джерелами історичної інформації, інтерпретувати зміст джерел, визначати їх надійність, виявляти і критично аналізувати розбіжності в позиціях авторів джерел;
— логічна компетентність — уміння визначати та застосовувати теоретичні поняття для аналізу й пояснення історичних подій і явищ, ставити запитання та шукати відповіді, розуміти множинність трактувань минулого та зіставляти різні його інтерпретації;
— аксіологічна компетентність — уміння формулювати оцінку історичних подій та історичних постатей, суголосну до цінностей та уявлень відповідного часу або відповідної групи людей, осмислювати зв’язки між історією і сучасним життям.
В основу формування компетентностей учнів та учениць покладено:
— досвід учнів та учениць як здобувачів освіти;
— потреби учнів та учениць, що мотивують до навчання;
— знання та вміння учнів та учениць, набуті в освітньому середовищі (у школі, родині) та соціальних ситуаціях. Уміння, наскрізні для всіх ключових і предметних компетентностей:
— читати з розумінням;
— висловлювати власну думку усно й письмово;
— критично та системно мислити;
— творити;
— проявляти ініціативу;
— логічно обґрунтовувати позицію;
— конструктивно керувати емоціями;
— оцінювати ризики;
— приймати рішення;
— розв’язувати проблеми;
— співпрацювати з іншими.
Очікувані результати наприкінці розгляду курсу «Вступ до історії України та громадянської освіти» полягають у формуванні первинного уявлення про те, як:
• мислити історико-хронологічно, орієнтуючись в історичному часі, встановлюючи причинно-наслідкові зв’язки між подіями, явищами та процесами, діяльністю людей і її результатами в часі, визначати зміни та тривалість у житті суспільства;
• мислити геопросторово, орієнтуватися в соціально-історичному просторі, виявляти взаємозалежність розвитку суспільства, господарства, культури та навколишнього природного середовища;
• мислити критично, працювати з різними джерелами інформації та формулювати історично обґрунтовані запитання;
• мислити системно, виявляти взаємозв’язок, взаємозалежність та взаємовплив історичних подій, явищ, процесів, постатей у контексті відповідних епох;
• розуміти множинність трактувань минулого й сучасного та зіставляти їх інтерпретації;
• усвідомлювати власну гідність, реалізувати власні права і свободи, поважати права й гідність інших осіб, виявляти толерантність, протидіяти проявам дискримінації;
• дотримуватися демократичних принципів, конструктивно взаємодіяти з іншими особами, спільнотою закладу освіти, місцевою громадою та суспільством, долучатися до розв’язання локальних, загальнонаціональних і глобальних проблем;
• усвідомлювати необхідність утвердження верховенства права й дотримання правових норм для забезпечення сталого розвитку суспільства.
Пріоритетами курсу «Вступ до історії України та громадянської освіти» визначено:
• антропоцентризм;
• громадянська відповідальність і відповідна до неї практика поведінки;
• уявлення про толерантність як основу співжиття людей у будь-якому соціумі;
• дотримання засад міжгалузевої і міжпредметної інтеграції під час розкриття змісту.
Програма ґрунтується на таких ціннісних орієнтирах, як гідність і повага до особистості, ідентичність, цілісний світогляд, гармонійний розвиток, доброчесність, співпраця, самостійність, плекання любові до рідного краю, української культури, активна громадянська позиція.
Основна частина програми поділена на три складові: очікувані результати навчання, зміст навчального предмета й види навчальної діяльності. Також наведені орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт як доповнення до видів навчальної діяльності. Перша складова містить орієнтовні результати навчання в поєднанні того, що необхідно знати, розуміти й уміти учням та ученицям для формування в них компетентнісного потенціалу і наскрізних умінь
відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти. Друга складова включає зміст навчального предмета, структурно поділений на шість розділів. Третя складова містить орієнтовні приклади навчальної діяльності відповідно до сучасних педагогічних уявлень про види навчальної діяльності. Її призначення — зорієнтувати вчителя/вчительку, а не нав’язати, що і як робити.
II.Структура курсу
Вступ.
Розділ І. Людина, природа, суспільство та історія.
Розділ ІІ. Людина як особистість і особа. Громадський простір. Спільноти людей.
Розділ ІІІ. Дослідження суспільства та історії. Інформація. Історичні джерела.
Розділ ІV. Історія як наука і навчальний предмет. Історичне мислення.
Розділ V. Орієнтування в історичному часі та просторі.
Розділ VI. Права людини і громадянина. Демократія.
У програмі немає розподілу навчальних годин за розділами. Учитель/учителька самостійно визначає тривалість опрацювання того чи іншого розділу. Автори намагалися рівномірно розподілити навчальний матеріал за семестрами. На кожен семестр припадає три розділи. Наприкінці вивчення кожного розділу передбачено узагальнення і тематичний контроль, форму якого обирає вчитель/вчителька. Програма побудована в такий спосіб, що вчитель/вчителька має можливість самостійно доповнювати зміст відповідними персоналіями та краєзнавчим матеріалом.
Основними шляхами реалізації програми курсу «Вступ до історії України та громадянської освіти» доцільно визначити застосування широкого спектра активних та інтерактивних методів навчання, сприяння тому, щоб учні та учениці були не об’єктами, а суб’єктами навчального процесу. Натомість не слід ігнорувати і традиційні методи навчання: коментоване читання навчальних текстів, переказ окремих сюжетів, зв’язна розповідь тощо. Це дозволить зберегти наступність між методами навчання в початковій і базовій ступенях освіти.
IІІ. ЗМІСТОВА ЧАСТИНА
Обсяг 35 годин( 1 година на тиждень)
|
Очікувані результати навчання |
Тема |
Види навчальної діяльності |
|
Вступ 1 год |
||
|
• Розуміти, що і як вивчатиметься в курсі «Вступ до історії України та громадянської освіти»; • усвідомлювати, для чого вивчатиметься курс «Вступ до історії України та громадянської освіти»; • уміти використовувати терміни й поняття «історія України», «громадянська освіта»; • уміти знаходити потрібну інформацію в підручнику |
1.Мета, головні завдання, особливості курсу. Знайомство з підручником |
Орієнтовні приклади Фронтальна робота • Пояснення вчителя/вчительки; • розв’язання пізнавальних завдань усіма учнями та ученицями. Групова робота • Знайомство учнівських пар з особливостями побудови підручника та надання відповідей на запитання |
|
Розділ І. Людина, природа, суспільство та історія 7 год |
||
|
• Виявляти прояви впливу діяльності людини на навколишнє середовище; • знати, що таке історія та в чому полягає її багатоманітність; • розуміти поняття, ознаки й складники культури суспільства, особливості української культури, найважливіші українські звичаї і традиції; • розуміти взаємозалежність природи, суспільства та його історії, зв’язок природних потреб людей із подіями їхнього життя, станом суспільства в минулому й сьогоденні; • усвідомлювати зміст викликів, що висуває різне природне середовище до людини й суспільства; • використовувати терміни й поняття «людина», |
1.Людина. Унікальність та неповторність кожної людини. 2. Людина і природа. 3. Людина і суспільство. Групи (спільноти) у людському суспільстві 4 Минуле людини і суспільства. Що таке історія. 5 Культура як цінність. 6. Практичне заняття. Людина, природа, суспільство та історія. 7. Урок узагальнення і тематичне оцінювання за розділом. |
Орієнтовні приклади Фронтальна робота • Пояснення вчителя/вчительки, що супроводжується коментованим читанням підручника та додатковим роз’ясненням ключових понять; • одночасне виконання учнями та ученицями пізнавальних завдань під керівництвом учителя/учительки для визначення суспільних груп; • дидактичні ігри. Групова робота • Взаємодія пар або малих груп учнів та учениць під час виконання колективних або індивідуальних завдань. Індивідуальна робота • Наведення прикладів впливу географічного середовища, клімату й доступу до природних ресурсів на спосіб життя й світогляд людей; • підготовка виступу на тему «Як я бережу та охороняю довкілля»; • презентація з використанням краєзнавчого матеріалу на тему «Які проблеми в житті людини й суспільства висуває природне |
|
можливого впливу тих чи інших подій на життя суспільства загалом, його окремих груп або представників; • наводити приклади впливу діяльності людини на навколишнє середовище; взаємодії людини і природи; дій, спрямованих на збереження навколишнього середовища; • обґрунтовувати унікальність та неповторність кожної людини; • детально описувати й характеризувати себе та інших осіб за різними ознаками (інтереси, світогляд тощо); • адаптувати свою поведінку до певних ситуацій, зважаючи на набутий досвід; • аргументувати власну позицію щодо захисту навколишнього середовища; |
|
середовище України?»; • підготовка міні-дослідження «Яким чином я залежу від природи і суспільства» |
|
|
||
|
Розділ ІІ. Людина як особистість і особа. Громадський простір. Спільноти людей 5 год |
||
|
Очікувані результати навчання |
Тема |
Види навчальної діяльності |
|
• Знати, у чому полягають характеристики людини як особистості та особи; • розуміти, що таке гідність людини та право людини на особистий простір (приватність); що таке громадський простір і яким є його значення для суспільства; • знати, які об’єкти належали/належать до громадського простору в минулому й сучасності; • знати зміст основних правил, визначених суспільством щодо об’єктів громадського простору та способів залучення до його формування; • усвідомлювати себе як неповторну особистість, наділену гідністю; • розуміти, як із повагою ставитися до особистого простору людини; • усвідомлювати, що означає бути відповідальним громадянином/ громадянкою України; • розуміти, як людина своєю діяльністю впливає на різні спільноти й державу;
|
|
Орієнтовні приклади Фронтальна робота • Пояснення вчителя/вчительки; • одночасне виконання учнями та ученицями пізнавальних завдань; • дидактичні ігри. Групова робота • Взаємодія учнів та учениць у складі пар або малих груп під час виконання колективних або індивідуальних завдань; Індивідуальна робота • Складання переліку правил, яких потрібно дотримуватися в одному з об’єктів громадського простору (на вибір учня/учениці); • складання (усно або письмово) опису громадських об’єктів минулого й сучасності |
|
Розділ ІІІ. Дослідження суспільства та історії. Інформація. Історичні джерела 6 год |
||
|
Очікувані результати навчання |
Тема |
Види навчальної діяльності |
|
• Знати, що таке інформація, історичні джерела та якими є їхні види, як змінювалися способи нагромадження й пошуку інформації впродовж розвитку суспільства; • розуміти, у чому полягають і як застосовуються наявні способи нагромадження й пошуку інформації; • усвідомлювати, чим розрізняються факт і судження; • використовувати терміни й поняття «усні джерела», «речові джерела», «археологія», «музейний предмет», «писемні джерела», «аудіовізуальні джерела», «історичні джерела», «артефакт», «літопис», «експонат», «експозиція», «музей», «архів», «міф», «легенда», «пам’ятка», «пам’ятник», «аналіз інформації», «достовірність», «факт», «судження», • розрізняти джерела інформації за видами (матеріальні/нематеріальні, первинні/вторинні, текстово візуальні тощо); • добирати інформацію за заданими критеріями та використовувати для цього рекомендовані пошукові системи |
1.Як вивчати суспільство та історію. Інформація та її види. 2.Історичні джерела та їхні види 3. Робота з інформацією та історичними джерелами. 4. Збереження інформації та історичних пам’яток. 5. Практичне заняття. Дослідження суспільства та історії. Інформація. Історичні джерела. 6. Узагальнення за розділом і тематичне оцінювання |
Орієнтовні приклади Фронтальна робота • Пояснення вчителя/вчительки; • одночасне виконання учнями та ученицями пізнавальних завдань; • дидактичні ігри; • відвідання музеїв (як фактично, так і віртуально). Групова робота • Взаємодія учнів та учениць під час виконання вправ на розрізнення видів історичних джерел або добирання джерел для опису історичних подій, явищ та процесів. Індивідуальна робота • Виконання вправ із добирання інформації за заданими критеріями за допомогою визначених пошукових систем;
|
|
Розділ ІV. Історія як наука і навчальний предмет. Історичне мислення 5 год |
||
|
• Знати, що вивчає історія України і чому вона є складовою європейської та світової (всесвітньої) історії; • знати видатних українських істориків, їхніх внесок у дослідження історії України; • розуміти, яку роль відіграє людина в історії; у чому полягає історичне мислення; як історики виявляють і передбачають суспільні (історичні) зміни; • усвідомлювати зміст чинників, від яких залежить життя людини й суспільства; озрізняти спільне й відмінне в історії як науці та навчальному предметі; • розрізняти природні, економічні, політичні, соціальні, технологічні та культурні зміни в житті людини й суспільства в минулому та сьогоденні; • використовувати терміни й поняття «гуманітарні науки», «історія», «історичні факти, подія та процес», «історичне явище», «всесвітня історія»; • встановлювати причину, привід, результати і наслідки історичних подій, явищ, процесів; • наводити приклади історичних пам’яток, проявів минулого в топоніміці, лексиці, фольклорі, соціальних практиках;
|
|
Орієнтовні приклади Фронтальна робота • Пояснення вчителя/вчительки; • одночасне виконання учнями та ученицями пізнавальних завдань для розвитку історичного мислення; • дидактичні ігри. Групова робота • Взаємодія учнів та учениць у складі пар або малих груп під час визначення місця й ролі історичної науки в суспільстві; • практична робота з історичними джерелами. Індивідуальна робота • Виконання вправ із визначення причин, приводу, результату й наслідків історичної події, явища або процесу; • наведення прикладів історичних пам’яток, проявів минулого в топоніміці,
|
|
Розділ V. Орієнтування в історичному часі та просторі 5 год. |
||
|
Очікувані результати навчання |
Тема |
Види навчальної діяльності |
|
• Знати, як відбувається відлік часу в історії; • розуміти, як розташувати події в хронологічній послідовності; • знати, що таке історична карта та яку інформацію можна за нею отримати; • розуміти відмінності одиниць вимірювання історичного часу (рік — століття — тисячоліття — ера) і співвідносити їх; • розуміти, як встановлюється одночасність, тривалість і віддаленість подій; • уміти працювати з історичною картою; • розкривати перебіг історичних подій, використовуючи карту та інші джерела інформації; • будувати лінію часу, встановлювати за нею послідовність, тривалість і віддаленість історичних подій, явищ та процесів; • розрізняти системи літочислення, пояснювати їх на прикладах; • розташовувати події в хронологічній послідовності й створювати хронологічну таблицю; • використовувати поняття й терміни «хронологія», «період (епоха)», «тисячоліття», «століття», «історична періодизація», «історична карта», «картосхема»,
|
|
Орієнтовні приклади Фронтальна робота • Пояснення вчителя/вчительки супроводжується роботою з картографічним матеріалом; • одночасне виконання учнями та ученицями пізнавальних завдань на орієнтацію в історичному і географічному просторі; • дидактичні ігри. Групова робота • Взаємодія учнів та учениць у складі пар або малих груп під час виконання вправ з орієнтування в історичному просторі Індивідуальна робота • Робота з лінією часу; • виконання хронологічних задач, |
|
Розділ VI. Права людини і громадянина. Демократія 6 год. |
||
|
Очікувані результати навчання |
Тема |
Види навчальної діяльності |
|
• Знати основні права людини, зокрема дитини, механізми їх реалізації та захисту; • протидіяти та запобігати проявам дискримінації та утисків, • правильно діяти у випадку порушення прав дитини; • визнавати відповідальність за свою поведінку, якщо вона призводить до порушення гідності інших людей або перешкоджає здійсненню їхніх прав; |
1.Права людини. Права дитини. Конституційні права та обов’язки громадянина. 2. Протидія порушенню й замовчуванню порушенням прав людини і громадянина. 3. Демократія принципи та механізми. 4. Практичне заняття за розділом. Права людини і громадянина. Демократія. 5. Узагальнення і тематичне оцінювання за розділом. 6. Узагальнення за курсом.
|
Орієнтовні приклади Фронтальна робота • Пояснення вчителя/вчительки; • одночасне виконання учнями та ученицями пізнавальних завдань; • дидактичні ігри. Групова робота • Взаємодія учнів та учениць у складі пар або малих груп під час обговорення реальних або вигаданих історій, пов’язаних з утисками, насильством (булінгом), проявами нерівності або несправедливості. Індивідуальна робота • Виконання творчих домашніх завдань.
|
ІV. Оцінювання навчальних досягнень учнів
Основними видами оцінювання результатів навчання учнів у 5 класі є формувальне, поточне та підсумкове: тематичне, семестрове, річне.
Оцінювання учнів / учениць виставляється у Свідоцтві досягнень. Свідоцтво досягнень, яке МОН України предсталяє у Інструктивно-методичних рекомендаціях на 2022-2023 навчальний рік (Додаток 1), відображає результати навчальних досягнень учня/учениці 5 або 6 класу з переліку предметів та інтегрованих курсів, визначених освітньою програмою закладу освіти. Надана форма Свідоцтва досягнень є орієнтовною.
Семестрове та підсумкове (річне) оцінювання результатів навчання здійснюють за 12-бальною системою (шкалою), а його результати позначають цифрами від 1 до 12.
За рішенням педагогічної ради (за потреби) заклад освіти може визначити адаптаційний період впродовж якого не здійснюється поточне та тематичне оцінювання.
Заповнення графи «Характеристика результатів навчання» здійснюється відповідно до переліку навчальних предметів, визначених затвердженою освітньою програмою закладу. Заповнюється з урахуванням фіксованих у класних журналах результатів досягнень учнів упродовж навчального року. Рекомендується у класних журналах і в Свідоцтві перед виставленням підсумкової оцінки у відповідних графах результатів навчання зазначати першу літеру («В», «Д», «С», «П»), що відповідає назві рівня досягнень орієнтовних критеріїв оцінювання результатів навчання з предметів (Високий, Достатній, Середній, Початковий) або за допомогою виставлення відповідних балів.
«Характеристика результатів навчання» з предмету Вступ до історії України та громадянської освіти:
- Орієнтується в історичному часі й просторі
- Працює з інформацією історичного змісту
- Виявляє повагу до гідності людини та соціальну активність ***
Загальна оцінка результатів навчання виставляється за І та ІІ семестри та річна.
Формувальне (поточне формувальне) оцінювання – це постійне оцінювання, яке починається з попереднього оцінювання знань та вмінь на початку роботи учнів над темою і продовжується впродовж усього вивчення теми., Окрім рівневого або бального може здійснюватися у формі:
- самооцінювання,
- взаємооцінювання учнів,
- оцінювання вчителем із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостереження вчителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учнів тощо).
Мета формувального оцінювання:
- Підтримка навчального поступу учнів;
- Діагностика досягнень на кожному етапі навчання;
- Формування у дитини впевненості у собі;
- Запобігання страху помилок;
- Вчасне виявлення проблем та запобігання їх нашаровуванню;
- Підтримка бажання навчатись та прагнути максимально можливих результатів.
Формувальне оцінювання триває впродовж вивчення усієї теми або розділу, учні активно залучаються до процесу самооцінювання, допомагає учням скоригувати своє навчання та індивідуальну траєкторію розвитку, дає зворотній зв'язок, передбачає самостійність учнів, формує відповідальність і незалежність, допомагає вчителю планувати свою діяльність, підвищує якість навчання, допомагає учням вчитися один у одного,
Поточний контроль є основна ланка в системі контролю проводиться систематично з метою встановлення рівнів опанування навчального матеріалу та здійснення корегування щодо застосовуваних технологій навчання. Основна функція поточного контролю – навчальна. Це можуть бути:
- запитання,
- завдання,
- тести,
- тощо.
Поточний контроль повинен бути спрямований на закріплення вивченого матеріалу й повторення пройденого, тому індивідуальні форми доцільно поєднувати із фронтальною роботою класу. Важливо урахування мотиваційно-стимулюючої функції поточного оцінювання.
Тематичне оцінювання здійснюється на основі поточного оцінювання із урахуванням проведених узагальнюючих робіт в ігровій формі. Під час виставлення тематичного бала результати перевірки робочих зошитів рекомендовано не враховувати.
Семестрове оцінювання може здійснюватися за результатами контролю груп загальних результатів відображених у Свідоцтві досягнень. Семестровий контроль проводиться з метою перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу в обсязі навчальних розділів, що підтверджено результатами поточних оцінок, отриманих учнями раніше.
Завдання для проведення семестрового контролю складаються на основі програми, охоплюють найбільш актуальні розділи й теми вивченого матеріалу, розробляються вчителем з урахуванням рівня навченості учнів, що дає змогу реалізувати диференційований підхід до навчання. Семестровий контроль може бути комплексним та проводитись у формі тестування тощо. Фіксація записів тематичного та семестрового оцінювання проводиться в окремій колонці без дати. Оцінка за семестр ставиться за результатами тематичного оцінювання та контролю груп загальних результатів.
Річне оцінювання здійснюється на підставі загальної оцінки результатів навчання за І та ІІ семестри. Окремі види контрольних робіт, як правило, не проводяться.
Добір форм оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами здійснюють індивідуально з обов’язковим урахуванням їх можливостей функціонування, життєдіяльності та здоров’я. При оцінюванні рівня сформованості предметних компетентностей учнів з особливими освітніми потребами вилучають ті складові (знання, вміння, види діяльності та інше), опанування якими є утрудненим або неможливим для учня з огляду на труднощі функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров'я.
V. Список використаних джерел
- Державний стандарт базової середньої освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р.
№ 898);
- https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-deyaki-pitannya-derzhavnih-standartiv-povnoyi-zagalnoyi-serednoyi-osviti-i300920-898 Державний стандарт базової середньої освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р.
№ 898);
- https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi Освітні програми
- https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/metodichni-rekomendaciyi Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році (Організація освітнього процесу)
- Закон України № 2145-VІІІ «Про освіту» від 05.09.2017;
- Закон України № 463-ІХ «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020;
- Типова освітня програма для 5 – 9 класів закладів загальної середньої освіти (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02. 2021 № 235;
- «Про внесення змін до деяких законів України в сфері освіти щодо врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану» №7325 від 28.04.2022;
- Типова освітня програма для 5 – 9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України № 235 від 19.02. 2021;
- Наказ Міністерства освіти і науки України № 289 від 01 квітня 2022 року «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти»;
- Модельна навчальна програма (гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» наказ №795 від 12.07.2021)
«Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас» для закладів загальної середньої освіти (автори Бурлака О.В., Власова Н.С., Желіба О.В., Майорський В.В., Піскарьова І.О., Щупак І.Я.);
- Підручник «Вступ до історії України та громадянської освіти. 5–6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (автори В. Власов , І. Гирич, О. Данилевська). – Київ: Генеза, 2022
про публікацію авторської розробки
Додати розробку