17 липня о 18:00Вебінар: Відеоуроки: як створювати якісний контент для Ютубу

Вся правда про ВІЛ/СНІД

Про матеріал

Продовжувати формувати в учнів поняття про ВІЛ-інфекцію та СНІД; сформувати поняття про етіологію та історію виникнення ВІЛ/СНІДу; розширити знання про шляхи передачі ВІЛ та його виявлення; наголосити про те, яким чином ВІЛ не поширюється; розкрити стан ВІЛ/СНІДу в Україні та світі. Пропагувати здоровий спосіб життя серед молоді; формувати санітарно-гігієнічні уміння й навички.

Перегляд файлу

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

Державний професійно-технічний навчальний заклад
"Богуславське вище професійне училище сфери послуг"

 

 

 

 

Методична розробка уроку

 

 

Вся правда про ВІЛ/СНІД

 

 

 

 

 

Підготувала
викладач вищої категорії
Чала Світлана Володимирівна

 

 

Центр_вхід_2008

 

2019


Тема уроку: «Вся правда про ВІЛ/СНІД»

 

Мета: продовжувати формувати  в учнів поняття про ВІЛ-інфекцію та СНІД; сформувати поняття про етіологію та історію виникнення ВІЛ/СНІДу; розширити знання про шляхи передачі ВІЛ та його виявлення; наголосити про те, яким чином ВІЛ не поширюється; розкрити стан ВІЛ/СНІДу в Україні та світі. Пропагувати здоровий спосіб життя серед молоді; формувати санітарно-гігієнічні уміння й навички.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань у вигляді круглого столу.

Основні методи і форми проведення уроку:

  • Інформаційно-рецептивні: -  словесні(бесіда, повідомлення учнів); -наочні (робота з роздавальним матеріалом);
  • Репродуктивні (анкетування);
  • Інноваційні (застосування INTERNET).

Матеріали та обладнання: плакати, схеми: «Глобальний підсумок епідемії», «ВІЛ-інфекції на кінець 2018 року», «Статистика і характеристика ВІЛ/СНІДу в регіонах світу»; анкета «Що ти знаєш про ВІЛ/СНІД?»; пам`ятка учням: «Як поширюється ВІЛ? Як не поширюється ВІЛ?»; мобільні телефони з функцією INTERNET.

ХІД УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Щодня смертельно небезпечним вірусом імунного дефіциту інфікується близько 7000 молодих людей, або приблизно 11 чоловік, жінок та дітей щохвилини. Загальний підсумок пандемії ВІЛ-інфекції/СНІДу за перші 17 років сягнув 33,4 млн ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД, з яких загинули від СНІДу – 13,9 млн чоловік. Майже 8,2 млн дітей залишилися сиротами. СНІД називають чумою ХХ століття, яка забирає дедалі все більше людських життів. За оцінкою експертів в ООЗ, тільки протягом 1998 року було інфіковано 5,8 млн чоловік. Щомісяця в епідемію ВІЛ-інфекції залучаються 1000-1200 громадян України.

За 1995-1997 роки збільшився рівень інфікованості населення більше як у 80 разів, а сам показник по Україні досягнув величини 58 на 100 000 чоловік і продовжує невпинно зростати.

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Сьогодні ми з`ясуємо суть ВІЛ/СНІДу. Обговоримо шляхи передачі ВІЛ і яким шляхом ВІЛ не передається. Отже, тема нашого уроку: «Вся правда про ВІЛ/СНІД».

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Україна посідає одне з перших місць в Європі за числом ВІЛ-інфікованих дівчат і хлопців у віці від 14 до 24 років.

За роками: 1995 – 1490 осіб;

1996 – 5 400 осіб;

1997 – 8 913 осіб;

1998 – 8 575 осіб;

1999 – 5 827 осіб;

2000 – 6 212 осіб;

2001 – 7 009 осіб;

2002 – 8 758 осіб;

2003 – 10 009 осіб;

2004 – 10 106 осіб;

2005 – 10 190 осіб;

2007 – 76 772 осіб всього на обліку.

Згідно оцінок 490 000 українців зараз живуть з ВІЛ/СНІДом.

На сьогодні в усьому світі хворих на СНІД чи ВІЛ-інфекцію налічується вже понад 42 млн .

Доповідь учня: «СНІД у світі»

  • 1969 — перша зареєстрована смерть від СНІДу у Північній Америці.
  • 1976 — перший випадок смерті від СНІДу у Європі.
  • 1978 — у хворих чоловіків-гомосексуалів в США, Швеції та на Гаїті було зареєстровано схожі захворювання, які в подальшому назвуть СНІД.
  • 1981 — в США виявлено велику кількість випадків саркоми Капоші (рідкісний вид раку шкіри) у молодих чоловіків-гомосексуалів, які були названі «імунодефіцитом гомосексуалів». В тому році від цього захворювання загинуло 128 молодих людей в США. Американським лікарем Майклом Готтлібом введено термін «СНІД».
  • 1982 — уперше відслідковано зв'язок СНІДу з переливанням крові, використано таку назву захворювання, як СНІД — синдром набутого імунодефіциту.
  • 1983 — Люк Монтаньє з інституту Пастера у Франції відкрив та ідентифікував вірус імунодефіциту людини, як вірус, що призводить до СНІД. У США за цей рік померло від СНІД півтори тисячі людей. Вперше в США в Сан-Франциско відзначався День Пам'яті померлих від СНІД (третя неділя травня).
  • 1984 — Роберт Галло (США) незалежно від Люка Монтаньє ідентифікував вірус імунодефіциту людини.
  • 1985 — в США розроблено перший тест на наявність антитіл до ВІЛ, що дало змогу перевіряти донорську кров на наявність ВІЛ. Також були встановлені шляхи інфікування вірусом СНІД: кров, статевий шлях та від матері до дитини. В США цього року зареєстровано 6972 випадки смерті від СНІДу.
  • 1986 — у світі вперше велику увагу приділено просвітницькій діяльності з метою профілактики ВІЛ/СНІД, вперше створено в Америці недержавну організацію ACT UP, яка займалась такою діяльністю. Вперше збудник СНІДу названо ВІЛ (HIV) — Вірус Імунодефіциту Людини.
  • 1987 — на сесії Генеральної Асамблеї ООН Всесвітньою Організацією Охорони Здоров'я (ВООЗ) прийнято глобальну стратегію боротьби зі СНІДом. Офіційно зареєстрований перший препарат проти ВІЛ-інфекції АЗТ (ретровір). В Україні зареєстровані перші 6 випадків ВІЛ-інфікування серед громадян країни та 75 випадків серед іноземців. В Україні створено мережу кабінетів довіри з обстеження і консультування на ВІЛ/СНІД. У США в Сан-Франциско пошито перший КВІЛТ (клаптикова ковдра) в пам'ять про померлого ВІЛ-інфікованого друга.
  • 1988 1 грудня оголошено Всесвітнім Днем Боротьби зі СНІДом. Зареєстровано першу смерть від СНІДу в Україні.
  • 1989 — в Росії ВІЛ-інфіковано 270 дітей внаслідок непрофесійних дій медперсоналу.
  • 1990 — в Україні створено мережу СНІД-центрів.
  • 1991 — в Україні прийнято перший Закон «Про запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення». Цього року Франком Муром створено символ всесвітнього антиСНІДівського руху у вигляді червоної стрічки.
  • 1992 — в Україні прийнято першу програму профілактики ВІЛ-інфекції СНІД.
  • 1993 — кілька керівників Центру Крові у Франції посаджені за ґрати у зв'язку з попаданням у Центр ВІЛ-інфікованих препаратів крові. В Україні вперше впроваджено до й після тестове консультування — як обов'язкове при обстеженні на ВІЛ/СНІД.
  • 1987 — 1994 — в Україні офіційно зареєстровано 183 випадки ВІЛ-інфекції.
  • 1995 — в Україні поширення ВІЛ-інфекції/СНІД набуло епідемічного характеру, зареєстровано 1490 випадків інфікування за рік; прийнята друга програма з профілактики ВІЛ-інфекції/СНІД.
  • 1996 — створено програму ООНСНІД (UNAIDS).
  • 1998 — прийнято Закон України "Про внесення змін до закону України «Про запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення».
  • 1999 — в Україні прийнято третю програму з профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу.
  • 2001 — в Україні прийнято четверту програму з профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу. Вперше проведено спеціальну сесію ООН з проблем СНІДу.
  • 2002 — помер від СНІД Франк Мур, який створив червону стрічку — символ боротьби зі СНІДом.
  • 2012 — Тімоті Рей Браун, який перший повністю вилікувався від СНІДу, оголосив про створення Фонду Тімоті Рея Брауна в Вашингтоні, округ Колумбія, діяльність якого присвячена боротьбі з ВІЛ/СНІДом.
  • 2014 — в Україні прийнято Закону про затвердження Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції /СНІДу на 2014—2018 роки.

 

2002 рік в Україні був оголошений роком боротьби зі СНІДом. Чому проблема поширення епідемії залишається? Можливо, ми мало знаємо про цю страшну та невиліковну хворобу? Можливо, ми вважаємо, що нас це не стосується і самі не захворіємо, адже ведемо здоровий спосіб життя?

Звернемося до анкет. Заповніть їх.

Анкета

Що ти знаєш про ВІЛ/СНІД?

  1. Як розшифровується ВІЛ?
  2. Як розшифровується СНІД?
  3. Чи можеш ти підхопити «СНІД»?

Спосіб передачі ВІЛ

Так

Ні

Можливо

Поцілунки

 

 

 

Переливання крові

 

 

 

Обійми

 

 

 

Надання першої допомоги

 

 

 

Статевий акт з презервативом

 

 

 

Статевий акт без презерватива

 

 

 

Якщо на тебе чхнув хворий на СНІД

 

 

 

Вживання героїну

 

 

 

Від матері дитині при вагітності

 

 

 

При укусах комах

 

 

 

Використання застосовуваних шприців і голок

 

 

 

  1. За допомогою яких предметів може передаватися ВІЛ?

Посуд, лезо бритви, склянка?

  1. ВІЛ передається через: кров, слину, сперму?
  2. ВІЛ з`явився вперше у: Центральній Африці, ЦРУ, ніхто точно не знає.
  3. Хто із зазначених нижче входить до групи ризику: гомосексуали, гетеросексуали, бісексуали, наркомани, африканці, повії, українці, усі вище згадані.

Вперше про СНІД заговорили в 1981 році, і ось уже понад 20 років ця абривіатура не сходить зі сторінок газет та журналів усього світу.

Доповідь учня: «Етіологія. Історія виникнення СНІД»

Синдром набутого імунодефіциту — тяжка вірусна хвороба імунної системи, що призводить до різкого зниження загальної опірності організму і схильності до онкологічних хвороб.

Україну визнано державою, яка найбільше з-поміж інших у Східній Європі постраждала від ВІЛ/СНІДу. За останні п'ять років кількість випадків ВІЛ-інфекції в Україні зросла у 20 разів, і, за оцінками фахівців, нині в Україні мешкає близько 400 тис. інфікованих осіб, майже 1 % дорослого населення. Частка дітей серед них становить приблизно 3 %.

Етіологія. Збудником СНІДу є вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), що належить до ретровірусів. Це РНК-вмісний вірус, генетично й антигенно неоднорід­ний, має великий ступінь мінливості.

Відомо 2 антигенних типи вірусу — ВІЛ-1 і ВІЛ-2, однак є дані про існування й інших типів, щонайменше ще трьох.

ВІЛ-1 поширений у всіх країнах світу, ВІЛ-2 — переважно в Західній Африці, але все частіше його виявляють у країнах Америки і Європи, у тому числі і в Ук­раїні.

ВІЛ нестійкий у навколишньому середовиші. Він інактивується за температу­ри 56 °С протягом 30 хв, а під час кип'ятіння гине упродовж 1 хв. Під впливом 70 % етилового спирту гине через 1 хв, швидко інактивується під впливом звичайних дезінфекційних засобів. Виділений у 1985 р.

  • Які шляхи передачі ВІЛ?
  • Як його виявляють?

Доведено, що передача ВІЛ від однієї людини до іншої здійснюється:

  1. Статевим шляхом - при гомосексуальних чи гетеросексуальних статевих контактах (під час анального, вагінального та орального сексу).
  2. Парентерально (ін'єкційно, через кров та інші біологічні рідини) - після переливання інфікованої цільної крові або її компонентів; нестатеве зараження через пошкоджені шкіру і слизисті оболонки людей, що контактують з кров'ю або деякими секретами (слизом з піхви, грудним молоком, спермою, виділенням з ран, спинномозковою рідиною і ін.) хворих на ВІЛ - інфекцію; при використанні забруднених шприців, інструментарію; при пересадці інфікованих органів, кісткового мозку, штучної інсемінації інфікованою спермою.
  3. Перинатальним шляхом від матері до дитини - вертикальний шлях (внутрішньоутробно через плаценту від ВІЛ - інфікованої матері; під час пологів - при контакті плоду з інфікованою кров'ю або секретами матері, або при заковтуванні плодом материнської крові або інших рідин) та горизонтальний (інфікування дитини при вигодовуванні грудьми або грудним молоком ВІЛ - інфікованої матері).

Домінуючим механізмом передачі збудника є контактний, який реалізується статевим шляхом. 

Експерти вважають, що на долю статевого шляху передачі вірусу припадає 86 відсотків усіх випадків зараження, з них 71 відсоток – під час гетеро сексуальних і лише 15 процентів – гомосексуальних контактах.

ВІЛ не передається при звичайних побутових контактах з людьми. Цей факт доведено науковими дослідженнями, медичною практикою та багаторічним досвідом мільйонів людей. Неушкоджена шкіра є нездоланним бар’єром для вірусу. Тому ВІЛ не передається через рукостискання та обійми.

Вміст вірусу у слині є незначним. Тому ВІЛ не передається через поцілунок. Інколи кажуть, що ризиком є наявність ранок у роті, але в такому випадку для передачі вірусу необхідна наявність у кожного з партнерів відкритої рани, що кровоточить, у ротовій порожнині.

Недостатньо вірусу для його передачі ані в сльозовій рідині, ані в поті, ані в сечі, ані в калі. Більше того, речовина, яка міститься у цих субстанціях, лізоцим, здатна зруйнувати зовнішню оболонку вірусу і зробити його неактивним. Тому ВІЛ не передається при спільному користуванні ванною та туалетом.

В травному тракті вірус гине, і якщо рідина, що містить вірус, потрапляє в шлунок людини, зараження, як правило, не відбувається. Тому ВІЛ не передається при спільному використанні столових приборів та посуду.

Вірус швидко втрачає життєздатність під впливом дії факторів навколишнього середовища - ультрафіолету, високої температури тощо. Тому ВІЛ не передається через повітря, при спільному користуванні меблями, телефонною слухавкою та ін.

ВІЛ не передається через укуси комах. Комар не може бути джерелом зараження, тому що при укусі він упорскує людині не кров попередньої жертви, а власну слину.

Анкетування показує, що не всі добре знають про ВІЛ/СНІД. Підозрілі симптоми, які можуть вказувати на потребу аналізу крові на ВІЛ – це постійна гарячка, частий пронос, недостатнє збільшення або раптова втрата ваги тіла, хронічне збільшення лімфатичних вузлів, білі плями на оральній слизовій оболонці і рецидивні або незвичайні інфекції.

Кожний, хто хоче знати, чи ВІЛ-інфікований, чи ні, може безоплатно та анонімно здати кров на аналіз у кабінетах довіри, які є при центрах профілактики СНІДу в кожному обласному місті України.

Кабінет «Довіри» м. Богуслав – 5-27-99, 096 315 0071.

Виділяють такі 5 стадій ВІЛ-інфекції:

  • Стадія гострого захворювання;
  • Стадія безсимптомного носійства (може спостерігатися від 2-5 до 10 і більше років);
  • Стадія персистуючої генералізованої лімфаденопатії (різке збільшення лімфатичних вузлів, лихоманка, підвищення температури до 39˚С, спостерігається протягом декількох місяців);
  • СНІД-асоційований комплекс (швидка втомлюваність, тримається висока температура, зявляється кандидоз);
  • СНІД (це заключна термінальна стадія хвороби). У людини в цей період спостерігаються такі ознаки: ураження слизових оболонок та шкіри, легень, ШКТ, ЦНС, очей.

Доповідь учня: «ВІЛ-інфіковані діти»

Діти, народжені та покинуті ВІЛ-позитивними матерями, у багатьох містах України все ще перебувають в інфекційних лікарнях, оскільки будинки маляти не готові забезпечити належний догляд за цими дітьми. Сучасна ситуація з державного утримання дітей, на жаль, ще далека від рівня, задекларованого в законодавстві.

На сьогоднішній день можна констатувати недостатній рівень знань як медичного, так і немедичного персоналу, за аспекту догляду за ВІЛ-інфікованими дітьми. В нашій країні почали створювати спеціалізовані будинки дитини (Донецький регіон) і спеціалізовані групи (Київ, Одеса, Сімферополь та ін). І хоча порівняно з інфекційними лікарнями такі установи є більш пристосованими до догляду за ВІЛ-позитивними дітьми, в той же час створення спеціалізованих груп для цих дітей є прямим порушенням цілого ряду їх прав, декларованих Конституцією України, так і Конвенції ООН з прав дитини . Дискримінація дітей за будь-якою ознакою, в тому числі за станом здоров'я, є неприпустимою (ст.2 Конвенції ООН про права дитини).

Наша держава зобов'язалася в нормах законодавства гарантувати та забезпечувати в рівному обсязі права всім дітям (на повноцінний фізичний і психічний розвиток, освіта, медичне обслуговування , збереження своєї індивідуальності та ін)., у тому числі ВІЛ-інфікованим. Ці вимоги підтверджені ст.17 Закону України "Про запобігання захворювання на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення".

Крім загальних прав і свобод, ВІЛ-інфіковані діти мають право на:

- відшкодування шкоди, пов'язаної з обмеженням їхніх прав, що мало місце в результаті поширення інформації про факт зараження цих осіб ВІЛ,

- безоплатне забезпечення ліками, необхідними для лікування будь-якого наявного у них захворювання, засобами особистої профілактики та на психосоціальну підтримку,

- безкоштовний проїзд до місця лікування й назад за рахунок лікувальної установи, яка видала направлення на лікування,

- користування ізольованою житловою кімнатою.

Додаткові права, передбачені для батьків ВІЛ-інфікованих дітей або осіб, які їх замінюють:

- спільне перебування в стаціонарах з дітьми віком до 14 років із звільненням від роботи і оплатою допомоги по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною,

- збереження за одним із батьків у разі звільнення з роботи у зв'язку з доглядом за хворою дитиною у віці до 16 років;

- матері, які мають дітей у віці до 16 років, заражених ВІЛ або хворих на СНІД, мають право на одержання щорічної відпустки у літній чи інший зручний час.

У разі відсутності матері та виховання такої дитини батьком або іншою особою це право надається зазначеним особам.

Дітям до 16-річного віку, інфікованим ВІЛ, призначається щомісячна державна допомога у розмірі двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (Постанова КМУ від 10.07.98 № 1051 "Про розмір щомісячної допомоги дітям віком до 16 років, інфікованим ВІЛ або хворим на СНІД").

За чинним законодавством, ВІЛ-позитивні діти є дітьми-інвалідами. Причина і строк інвалідності, визначаються лікувально-консультативними комісіями (ЛКК) дитячих лікувально-профілактичних установ.

Надання невідкладної медичної допомоги дітям, які живуть з ВІЛ, не відрізняється від методик при наданні допомоги дітям, які не інфіковані ВІЛ. Необхідно тільки знати, що при наданні медичної допомоги слід дотримуватися заходів профілактики інфекцій, що передаються через кров. Такий підхід дозволить уникнути інфікування ВІЛ, а також своєчасно і правильно надати невідкладну медичну допомогу дитині, без обмежень, без затримок.

Фахівці впевнені, що до досягнення підліткового віку дитина повинна знати свій ВІЛ-статус. Але в якому саме віці і яким чином і кому краще повідомити дитині про це - єдиної думки немає.

Згідно з чинним законодавством, інформація про ВІЛ-статус людини-є конфіденційною і становить лікарську таємницю. Передача такої інформації дозволяється тільки особі, якої вона стосується, законним представникам цієї особи, закладам охорони здоров'я, органам прокуратури, слідства, дізнання та суду. Розголошення такої інформації медпрацівником або іншою посадовою особою карається кримінально.

Однак, досі невизначеним залишається питання про необхідність повідомлення про діагноз дитини працівникам дитячих установ. Оскільки ВІЛ-інфіковані діти потребують специфічного медичного лікування, частина фахівців вважає, що деяким працівникам дитсадків слід було б знати про ВІЛ-статус дитини. При будь-якому важкому або невиліковному захворюванні дитини батьки (або люди, які їх замінюють) мають постійне психічне навантаження. Найчастіше таким людям не вистачає необхідної інформації про особливості медичного і немедичного догляду за такими дітьми.

Інформаційну підтримку ВІЛ-інфікованим людям та членам їхніх сімей можуть надавати: медичні працівники (лікарі та середній медичний персонал); працівники неурядових організацій, які були спеціально підготовлені і володіють інформацією з питань ВІЛ / СНІДу.

ВІЛ-інфекція відрізняється від інших захворювань тим, що супроводжується стигматизацією (стигма - клеймо) і негативним ставлення суспільства. Це створює додатковий спектр проблем для тих, хто живе з ВІЛ, незалежно від віку, та їх сімей. Психологічна допомога може бути надана у формі індивідуального психологічного консультування (очного або телефонного), індивідуальної, сімейної чи групової психотерапії. Поряд з професійним консультуванням, ВІЛ-інфікованим та їх близьких може допомогти знайти і використовувати власні ефективні і безпечні способи виходу з кризи звернення до груп само-і взаємодопомоги, ВІЛ-сервісних організацій (непрофесійні консультанти), де працюють ті, хто має такі ж проблеми .

Наостанок слід відзначити, що ВІЛ-інфіковані діти, як і всі діти мають право на повноцінне життя, потребують активного, сповненого спілкування з оточуючими і любові сім'ї. Немає ніяких підстав ізолювати ВІЛ-інфіковану дитину. Головним для маленької людини є можливість спілкування з іншими дітьми і дорослими, отримання від них знаків позитивної уваги і сприйняття.

  • Чи є в нашому місті хворі на ВІЛ/СНІД? Чи є такі серед ваших друзів, знайомих?

В м.Богуслав ВІЛ-інфікованих – 29 осіб; в Богуславському р-ні - ВІЛ-інфікованих – 9 осіб, а хворих на СНІД – 16 осіб (м. Богуслав) та 4 людини в Богуславському р-ні.

  • Які методи захисту від інфекції ви можете запропонувати?

Очікувана відповідь: використання презервативів, скринінг донорської крові, теплова обробка фактора крові, відмова від грудного годування дитини, використання загальниз заходів захисту в медичних установах під час проведення процедур з кров’ю, консультації і тестування на ВІЛ, семінари тощо).

Сьогодні на кожному із присутніх на нашому зібрані прикріплена на одягу червона стрічка. Що вона символізує? Яка її історія виникнення? Про це ми дізнаємося використавши мобільні телефони з функцією інтернет.

Червона стрічка – міжнародний символ боротьби зі СНІДом, який використовують як логотип і ВООЗ і агентства ООН.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ

Відбувається через повторення питань по анкетам.

V. ВИСНОВОК

ВІЛ-інфекція становить велику небезпеку для людей і суспільства. Тому про неї необхідно знати всім та спільно вирішувати цю проблему, вивчати правдиву інформацію про ВІЛ-інфекцію та інформувати про це членів родини.

VІ. ВИСТАВЛЕННЯ ОЦІНОК

 

 

docx
До підручника
Біологія (профільний рівень) 10 клас (Межжерін С.В., Межжеріна Я.О., Коршевнюк Т.В.)
Додано
21 листопада 2019
Переглядів
443
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку