Втілення у нормах Литовських статутів ідей рівності вільних людей передзаконом, особистої недоторканості, юридичного захисту прав вільної особи, особистої відповідальності.

Про матеріал
Учні практично знайомляться із змістом Литовських статутів і як в них втілено ідею рівності вільних людей перед законом.
Перегляд файлу

Тема уроку:              Втілення у нормах Литовських статутів ідей рівності вільних людей

                                    перед      законом, особистої недоторканості, юридичного захисту прав

                                   вільної шляхетської особи, особистої відповідальності перед законом.

Мета уроку:            На основі історичних джерел розкрити зміст Литовських статутів xvIст.

        Показати втілення у їх нормах рівності вільних людей;

                     Розвивати вміння учнів працювати з історичними джерелами і на їх

       основі вивчати історію,

      виховувати любов до історичного минулого нашого народу

Тип уроку:             Урок вивчення нового матеріалу.

    Хід уроку:

І. Організація класу до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Еврістична бесіда

-Якою була соціальна структура суспільства в Україні в XVIст?

-Який стан займав панівне становище в суспільстві?

-Якими законами регулювалися їхні права?

-Коли були прийняті Литовські статути?

3.Мотивація навчальної діяльності.

Вчитель: Литовські статути є визначною памяткою законодавства XVIст.

Жодна із тогочасних країн Європи немала такого законодавства.

Саме за Литовськими статутами в Україні починається формуватися шляхетська демократія.

Як в Литовських статутах втілено ідею рівності вільних людей перед законом, особистої недоторканості, юридичного захисту своїх прав, а одночасно і особистої відповідальності перед законом ми повинні розглянути на  нашому уроці.

IV. Повідомлення теми і мети уроку.

Вчитель: ініціатива прийняття першого Литовського статуту належить шляхті, представники якої на сеймі 1514 року подали Великому князю Литовському прохання «подарувати закони, в яких знайшли б відображення їхні права і привілегії». Перший Литовський статут був прийнятий 1529 року і містив норми цивільного, земельного, державного, кримінального та інших галузей права.

1.Робота з джерелом

(учні опрацьовують фрагмент із джерела і дають відповідь на запитання)

Як була втілена ідея рівності всіх громадян перед законом в першому Литовському статуті?

Учні роблять висновки: І Литовський статут закріпив, що право є для всіх єдиним, що було дуже прогресивним принципом для тогочасної Європи, шляхті надавалися привілегії і вона зрівнювалася в єдиний стан, забезпечувалися деякі права для селян, в тому числі і право власності на землю.(Учні записують висновок у зошиті).

3. Вчитель: У 30х-40х роках XVI ст. у Великому князівстві Литовському пройшли значні соціально економічні зміни. Змінилося економічне і правове становище шляхти, значну частину якої не влаштовував уже І Литовський статут. Представники шляхти на кожному засіданні в сеймі наполягали внести в інтересах свого суспільного стану зміни. Впродовж 20 років Великий князь Литовський відхиляв наполегливі пропозиції шляхти. І тільки 1551 р. була створена комісія з розробки проекту другого Литовського статуту який був затверджений 1566 року і дістав назву Волинський.

4.Робота з джерелом:  (Клас ділиться на дві групи і працюють з розділом ІІ сторінка 97-98)

Запитання для першої групи:

--Як розширювалося право шляхти брати участь у правлінні державою?

Запитання для другої групи:

--Реформа судової системи за ІІ Литовським статутом.

Учні опрацьовують джерело і кожна група робить свої висновки.

Ймовірні висновки для першої групи:

Згідно ІІ Литовського статуту шляхта отримувала право брати участь у правлінні державою завдяки участі в роботі повітових сеймчиків і Великого вального сейму.

Друга група:

За ІІ Литовським статутом було запроваджено чітку судову систему Великого князівства Литовського в основу якої було покладено становий принцип. Окрім судів державних серед українського населення утворюється народний (громадський суд) під назвою копи.Копний суд стояв у тісному звязку зі старим вічевим зібранням. Населення певної території складало певного роду союз для охорони себе від злочинних елементів і боротьби з ними. Коли хтось помічав злочин або сам ставав його жертвою, то скликав копу, себто віче всіх правоспроможних осіб, щоб учинити слідство. Потім вже сходилася велика копа де збиралися всі члени округу в урочистій обстановці, додержуючись певних обрядів і формальностей відбувався судовий процес,виносився присуд.

Компетенція копного суду була широка: до неї належали майже всі стани суспільства. Копний суд мав право передаватив справу до вищої інстанції.

        ІІ Литовський статут завершив розвиток Великого князівства Литовського як правової держави.

Учні висновки записують до зошита.

               V. Закріплення вивченого.

5. Метод мікрофон:

Чи згідні ви з висновком польського вченого В. Мазейовського, який писав, що перші Литовські статути є значною пам’яткою своєї епохи і такими яких не мала тогочасна Європа?

6. Вчитель:

1588р. був прийнятий ІІІ Литовський статут якого було названо Новий.

7. Робота з джерелом:

(За допомогою вчителя учні опрацьовують уривок із ІІІ Литовського статуту і складають таблицю позитивних і негативних його сторін.

             Позитивна сторона                                                Негативна сторона

1.Був пронизаний ідеями гуманізму і            1.Юридично закріпив закріпачення селянства на

віротерпимості до представників різних       українських і білоруських землях.

віросповідань

2.Внормував повноваження великокня-

зівської влади

 

 

 

 

VI. Підсумок уроку.

Рольова гра «судова справа за ІІ Литовським статутом».

VII. Завдання додому.

docx
Додав(-ла)
Чорній Оксана
До підручника
Історія України 8 клас (Сорочанська Н.М., Гісем О.О.)
Додано
1 березня 2019
Переглядів
579
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку