Презентація на тему: "Вулканізм і вулкани. Гарячі джерела і гейзери" до уроку географії 6 клас. Посилання на Ютуб-канал: https://www.youtube.com/watch?v=Lffe3H3Do10
Внутрішній магматизм. Плутон, Намібія. Плутон — загальна назва окремих самостійних глибинних магматичних тіл. Утворюються при застиганні у верхніх шарах земної кори магми, що проникла з нижньої частини кори або з мантії. (батоліти, лаколіти, лополіти тощо) Батолі́т (від грец. bathos — глибина і lithos — камінь) — форма залягання глибинних магматичних гірських порід, є результатом проплавлення магмою гірських порід. Гранітний купол-батоліт Хаф-Доум, СШАКласичний лаколіт. Аюдаг, Крим, Україна. Лаколі́т — форма залягання магматичних гірських порід, що залягає на невеликій глибині.
Вулканізм — це вилив магми на поверхню суші або дно океанів по тріщинах або каналах. Вулкан – це височина (найчастіше гора конусоподібної форми), що виникає над каналами і тріщинами в земній корі, по яким на земну поверхню вивергаються лава, попіл, гарячі гази, пари води і уламки гірських порід.
Картина Тінторетто «Кузня Вулкана»Древні римляни вважали, що у середині вулкана знаходиться кузня бога вогню і ковальських справ Вулкана (грецький Гефест), де він виковує різноманітні обладунки та зброю для олімпійських богів. Назва сучасних вулканів також пов'язана з назвою вулканічного острова Вулькано в Італії. Він вважався домом бога вітру Еола та кузнею бога Вулкана.
Кратер (від грец.— чаша) — чашоподібне поглиблення на плоскій вершині вулкана. Жерло — трубоподібний канал, по якому магма виливається на поверхню. Вулканічний осередок (вогнище) — підземний резервуар магми. Вулканічний попіл — один із продуктів подрібнення магми. Складається з двох частин пилу і піску менше 2 мм у діаметрі. Бічний кратер — побічний кратер вулкана, розташований на його схилі та представляє собою закінчення вивідного каналу, що відходить від центрального жерла.
Кальде́ра (ісп. caldera — великий казан) — циркоподібне заглиблення із крутими стінками й більш-менш рівним дном, що утворилося внаслідок провалу вершини вулкана та, у деяких випадках, прилеглої місцевості. Від кратера кальдера відрізняється походженням і більшими розмірами (у поперечнику до 10-15 км й більше). Часто кальдера може бути наповнена водою. Кальдера і кратер вулкана Пінатубо, Філіппіни. Кальдера вулкана Анякчак, Аляска. Кальдера вулкана Мауна-Лоа, Гаваї
Вулканічні пояси. Поясніть, чому вулкани розташовані у вулканічних поясах, що збігаються з сейсмічними?Вулканічний пояс — місце розташування або зіткнення літосферних плит, де розташовані вулкани і найчастіше трапляються виверження вулканів. Вулканічний пояс переважно збігається із сейсмічним. Тому місця розташування вулканів часто збігаються із епіцентрами землетрусів.1 – Тихоокеанське вогнене кільце 2 – Альпійсько-Гімалайський вулканічний пояс
Влк. Кракатау відомий наймасштабнішим історичним виверженням на Землі у 1883 р. Висота 813 м. Розташований в Індонезії. Під час виверження 1883 р. вулкан викинув понад 25 км³ каміння, попелу та пемзи і створив найгучніший історично відомий звук — катастрофічний вибух було добре чути в місцях на таких далеких відстанях, як Перт в Австралії (приблизно 3100 км), і о. Родригес поблизу Маврикію (приблизно за 4800 км). За оцінками, енергія, що виділилася від вибуху, дорівнювала приблизно 200 мегатонн тротилу, що приблизно в 4 рази перевищує потужність «Цар-бомби», найпотужнішої термоядерної зброї, що коли-небудь була випробувана людством. Ударна хвиля в атмосфері обійшла Землю 7 разів і була реєстрована протягом 5 днів.
Мау́на Кеа («Біла гора») — неактивний щитовий вулкан на Гавайських островах. Мауна-Кеа — найвища гора на Землі, якщо її вимірювати від основи до вершини. Її загальна висота (від підніжжя на океанічному дні до вершини) — 10203 м, із яких лише 4205 м височіє над водою. Основа гори знаходиться приблизно на 6 000 м нижче рівня Тихого Океану. Повна висота Мауна-Кеа на 1355 м більша від висоти г. Еверест, виміряної від рівня моря.
Виверження вулкана Стромболі - це одне практично безперервне виверження, що триває протягом останніх 20000 років. Цей тип, іменований стромболіанським, характеризується малими і помірними вибухами на вершині кратера з інтервалом від кількох хвилин до 1 години (в середньому, 15-20 хв). Влк. Стромболі на однойменному острові в Тірренському морі має висоту 926 м. Виверження Стромболі переважно вибухові. Виливи лави трапляються рідко.
Влк. Ісалько — наймолодший із сальвадорських вулканів і один з наймолодших на американському континенті. Із жерла (кратер сягає 250 м у діаметрі) цієї гори (1885 м над рівнем моря) практично безперервно (ось уже впродовж 196 років постійних спостережень) відбуваються викиди вулканічного попелу і порід максимально на 300-метрову висоту. Виверження від Ісалько можна побачити в Тихому океані, через що вулкан дістав другу назву — «Тихоокеанський маяк». Це найвідоміший природний маяк. Вулкан зображено на банкноті Сальвадора.
Найвища планетна гора в Сонячній системі - вулкан Олімп на Марсі . Він має висоту 26 км від його основи. Олімп сягає до 540 км завширшки і має круті схили по краях висотою до 7 км. Олімп — згаслий вулкан, який утворився потоками лави, що вивергалися з надр і затверділи. Оскільки ширина вулкана більш ніж на порядок перевищує його висоту, то виверження відбувалися тривалий час.
Найвищий вулкан на планеті Венера – гора Маат. Він височить майже на 5 км над навколишньою місцевістю і на 9 км над середнім рівнем поверхні Венери. Теперішня активність у гори Маат не була зафіксована, але є ряд ознак того, що виверження було порівняно недавно. Гора Маат — це щитовий вулкан діаметром в сотні кілометрів з дуже пологими схилами. Ці схили вкриті потоками застиглої лави довжиною до 400 км.
Геотермальні джерела – підземні води, що мають підвищену температуру (вище 20 °C), пов'язані з магматизмом. Велике призматичне джерело — найбільше в США і третє за розміром у світі гаряче джерело. Розташоване в Єллоустонському національному парку в Середньому басейні гейзерів. Розміри джерела приблизно 75 на 91 м, завглибшки 40 м. Викиди приблизно 2000 л води на хвилину температурою 70 °C.
Озеро Хевіз в Угорщині – це найбільше термальне озеро в світі площею (47 500 м²). Дейльдартунгюхвер в Ісландії– найбільше гаряче джерело Європи. Він виносить 180 л/с води з температурою +97 °C. Річка Шанай-Тімпішка в Перу – єдина кипляча річка в світі, температура води до 100 °С. Японські макаки гріються в термальних джерелах Дзигокудані в Японії. Гарячий водоспад Намток Рон Клонг Том в Таіланді.
Глибоководні гідротермальні джерела («чорні та білі курці») — високотемпературні підводні джерела на дні океанів, у зоні середино-океанічних хребтів. Чорні курці — їм властива вища температура води (350—400 °C), «дим» має темне забарвлення, зумовлене наявністю піротину та аморфного кремнезему з домішками сульфідів міді та цинку. Білі курці — мають меншу температуру (до 330 °C), «дим» має світле забарвлення й складається з ангідриту, бариту та кремнезему. В «чорних курцях» утворилися унікальні біологічні системи, що використовують не енергію світла, а енергію розкладання сірководню та вуглекислого газу. Тут мешкають мікроскопічні археї, кільчасті черви ріфтії, ракоподібні та молюски, які пристосувались до унікальних умов життя за коливання низьких та високих температур, високого тиску, наявності отруйних газів та відсутності світла.
Фумароли — невеликі отвори і тріщинки, якими підіймаються струмені гарячої водяної пари і газів, що виділяються з магми. Велика кількість фумарол є в регіонах з активною вулканічною діяльністю: в Єллоустонському національному парку і національному парку Катмай (Долина десяти тисяч димів) в США, в Росії (на Камчатці і Курильських островах, в тому числі біля вулкана Авачинська сопка), Ісландії, Чилі та Китаї.
Найбільшим діючим гейзером в світі вважається Пароплав (Steamboat), розташований в Йеллоустонськом національному парку. Стовп води температурою 70 °С може досягати висоти 90 м.. Гейзер славиться своєю непередбачуваністю, між великими виверженнями може пройти від 4 днів до 50 років. Найвідоміші долини гейзерів розташовані в Ісландії, Єллоустоуні (США), на Камчатці (Росія) та Новій Зеландії.