Взаємодія вчителів-логопедів закладів освіти та фахівців ІРЦ.

Взаємодія вчителів-логопедів закладів освіти та фахівців ІРЦ

Соціально-економічні, політичні та культурні процеси, які відбуваються в Україні, зумовлюють нагальні зміни в системі національної освіти, зокрема, у спеціальній педагогіці. Основні пріоритети її подальшого розвитку визначено Конституцією України, Законами України „Про освіту” та „Про загальну середню освіту”, Державною програмою „Діти України”, „Національною доктриною розвитку освіти України у ХХІ столітті”. Цими документами визначаються нові підходи до цілей, завдань і функцій спеціальної освіти та подальшого її розвитку. Серед пріоритетних завдань освіти в цілому, і спеціальної зокрема - всебічний, гармонійний розвиток особистості дитини, високий загальнокультурний рівень, створення умов для саморозвитку та самовиховання.

В останні роки відбувається перегляд усталеної парадигми, розвиток нового теоретичного, методологічного та практичного підґрунтя у системі спеціальної освіти, в тому числі логопедичної галузі. На сучасному етапі змінилося ставлення суспільства до дітей з ОПФР, нагальною вбачається їхня соціалізація та інтеграція у соціум, що зумовлює необхідність перегляду системи логопедичної допомоги з урахуванням певних прорахунків попередніх років, наукового обґрунтування перспектив розвитку системи логопедичної допомоги дітям з порушеннями мовлення.

Зі створенням у 1993 р. Інституту дефектології у структурі АПН України, який у 2001 р. перейменовано на Інститут спеціальної педагогіки АПН України, активізувалися наукові дослідження, спрямовані на модернізацію освіти дітей з ОПФР, розробку змісту їхнього навчання на українознавчій основі і побудові на цьому ґрунті навчально-методичного супроводу. Пріоритетним напрямом цих досліджень стало створення системи виявлення і психолого-медико- педагогічного вивчення дітей з порушеннями мовлення, розробка оптимальних умов і змісту корекційно-педагогічної допомоги дитині в кожному конкретному випадку.

Зокрема, лабораторією логопедії Інституту спеціальної педагогіки АПН України проведено значну роботу щодо вдосконалення системи логопедичної допомоги дітям з порушеннями мовлення, яка включала в себе два підходи - концептуальний та функціональний (В. Тарасун), розроблено і впроваджено програмно-методичний комплекс “Програмні вимоги до корекційного навчання з розвитку мовлення старших дошкільників з вадами інтелекту та їх методичної реалізації“ (Є. Соботович, В. Тищенко), програмно-методичний комплекс з корекційного навчання дітей старшого і середнього дошкільного віку (Л. Андрусишина, Л. Бартєнєва, Е. Данілавічютє, Є. Соботович, Л. Трофименко), дидактичний матеріал для обстеження стану фонологічної, лексичної та граматичної сторін мовлення дітей (Ю. Рібцун, Є. Соботович, Л. Трофименко), методичні рекомендації з діагностики когнітивного і мовленнєвого розвитку старших дошкільників із ДЦП (В. Тищенко) та підготовки їх до оволодіння нормами письма (Л. Бартєнєва), навичками читання (Е. Данілавічютє).

Предметом уваги дослідників на сучасному етапі є такі проблеми: вивчення писемного мовлення учнів з тяжкими порушеннями мовлення та розробка методик виправлення, формування та попередження виникнення помилок у писемному мовленні (О. Ревуцька, Н. Чередніченко); розробка нетрадиційних методів навчання читання і письма (В. Тарасун); розробка методик викладання природознавства (О. Мякушко) та математики (Н. Гаврилова) у школах для дітей з тяжкими порушеннями мовлення.

На підтримку наукових досліджень і з метою покращення якості змісту виховного процесу у спеціальних закладах МОН України ухвалено низку важливих документів. Зокрема, це: Наказ “Про ведення в дію Положення про дошкільний виховний заклад”, де вперше визначено поняття закладу компенсуючого типу, до якого належить і спеціальний дошкільний заклад для логопатів (1993 р.), „Про логопедичні пункти системи освіти” (1994 р.). Триває робота над розробкою програмово-методичного забезпечення логопедичних закладів.

        Цього року у додатку до листа МОНвід 26.06.2019 № 1/9-409 «Методичні рекомендації щодо організації інклюзивного навчання в закладах освіти у 2019/2020 навчальному році» окреслено особливості організації роботи і з дітьми, що мають порушення мовлення. На що варто звернути увагу? Вчителі-логопеди закладів освіти входять до складу команд супроводу дітей з ООП та приймають участь у складанні ІПР.

Витяги, видані до 14.12.2018, до моменту втрати чинності наказу Міністерства освіти і науки України, Академії педагогічних наук України від 07 липня 2004 року № 569/38 «Про затвердження Положення про центральну та республіканську (Автономна Республіка Крим), обласні Київську та Севастопольську міські районні (міські) психолого-медико-педагогічні консультації», чинні, їх рекомендації враховуються при складанні ІПР.

У діючих нормативно-правових актах не визначено термін дії витягів, якщо в них не зазначено термін повторного звернення для консультування.

Висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я не може бути підставою для організації інклюзивного навчання для дитини з особливими освітніми потребами.

Повторна комплексна оцінка проводиться у разі:

• переходу дитини з особливими освітніми потребами з дошкільного закладу освіти в заклад загальної середньої освіти; переведення дитини із спеціального закладу дошкільної освіти, спеціального закладу загальної середньої освіти, закладу загальної середньої освіти до інклюзивної (спеціальної) групи закладу дошкільної освіти або інклюзивного (спеціального) класу закладу загальної середньої освіти;
•  за рекомендацією команди психолого-педагогічного супроводу дитини у разі виявлених актуальних освітніх потреб дитини в процесі навчання, наявності труднощів у засвоєнні дитиною освітньої програми або успіхів у навчанні.

Організація інклюзивного навчання у закладі здійснюється командою психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами.

Надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг здійснюється шляхом проведення індивідуальних і групових занять, які можуть надаватися як штатними працівниками закладу, так і залученими фахівцями, в тому числі: працівниками інклюзивно-ресурсних центрів, спеціальних шкіл, навчально-реабілітаційних центрів, логопедичних пунктів та інших закладів на підставі цивільно-правових договорів. При цьому оплата праці залучених фахівців здійснюється за рахунок коштів державної субвенції, відповідно до пункту 6 Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 14 лютого 2017 року № 88 (із змінами) (далі – Порядок та умови надання субвенції).

Примірний перелік додаткових психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять (послуг) для осіб з особливими освітніми потребами у закладах освіти та Перелік фахівців, які проводять (надають) додаткові психолого-педагогічні і корекційно-розвиткові заняття (послуги) з особами з особливими освітніми потребами у закладах освіти визначено у додатках Порядку та умовах надання субвенції.

Звертаємо увагу, що крім основної роботи й роботи за сумісництвом, працівники закладів та установ освіти можуть залучатися до педагогічної роботи на умовах погодинної оплати праці, яка не є сумісництвом згідно з Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженим спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства фінансів України  від 28.06.1993 № 43.

На відміну від роботи за сумісництвом, яка виконується лише у вільний від основної роботи час, педагогічна робота з погодинною оплатою праці в обсязі не більше 240 годин на рік, може виконуватися в межах основного робочого часу працівника з дозволу керівника державного підприємства, установи, організації без утримання заробітної плати.

Оплата праці фахівців за проведення (надання) додаткових психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять (послуг) здійснюється за ставками погодинної оплати праці працівників усіх галузей економіки за проведення навчальних занять у розмірах, передбачених для доцента або кандидата наук, які проводять навчальні заняття з учнями шкіл, установленими в додатку 5 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року № 1298, підвищеними на 20 відсотків за роботу з особами з особливими освітніми потребами.

Відповідні зміни щодо підвищення ставки погодинної оплати праці за роботу з особами з особливими освітніми потребами на 20 % внесені постановою Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2019 року № 129.

Інші виплати (підвищення за педагогічне звання, надбавки за вислугу років і престижність педагогічної праці, інші надбавки і доплати) при оплаті праці фахівцям за проведення (надання) додаткових психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять (послуг) у Порядку та умовах надання субвенції не зазначені.

Щодо роботи логопедичних пунктів необхідно зазначити, що Положення про логопедичні пункти системи освіти, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 13.05.1993 №135, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.05.1993 за № 59, чинне. Вчителі-логопеди, які працюють на пунктах надають корекційно-розвиткові послуги усім дітям, які мають порушення мовлення, в тому числі дітям з особливими освітніми потребами. При цьому корекційно-розвиткові заняття, передбачені індивідуальною програмою розвитку дитини, такими фахівцями надаються за умови укладання з ними закладами освіти або відповідними органами управління освітою цивільно-правових договорів.

При цьому необхідно зауважити, що корекційно-розвиткові заняття педагогічними працівниками центру проводяться тільки з дітьми, які не можуть отримати відповідні послуги у закладах освіти, або не відвідують дитячі садки або школи.

Вчителям-логопедам в нових умовах необхідно особливу увагу приділяти організації консультативно-освітньої роботи з батьками, які мають дітей з порушенням мовлення. Важливо залучати батьків до корекційно-розвиткового процесу, а для цього розробляти рекомендації, інформувати про можливість отримання корекційно-розвиткових послуг на базі ІРЦ, логопедичних пунктів закладів освіти, у спеціальних групах для дітей з порушенням мовлення, за рахунок субвенції.

З метою створення бази дітей-логопатів, Куп’янський ІРЦ пропонує вчителям-логопедам за результатами обстеження надати інформацію про кількість дітей дошкільного та шкільного віку з порушеннями мовлення, та кількість дітей, які отримують логопедичну допомогу. Окремо надати інформацію про дітей з тяжкими мовленнєвими порушеннями.