особливими освітніми потребами

Корекційна спрямованість впровадження та використання інноваційних

технологій з дітьми ЗПР у дошкільному закладі

           Найважливіше завдання корекційної роботи у дошкільному навчальному

закладі – це підготовка дітей до школи і повноцінного життя у соціально-економічних умовах. Певні відхилення у фізичному та розумовому розвитку дітей із ЗПР, створюють труднощі у досягненні загальної, освітньо-виховної мети, породжують суперечності між прагненнями дітей і їхніми можливостями. Тому процес навчання і виховання дітей із особливими освітніми потребами, має чітку корекційну спрямованість.

Корекція психічних процесів дошкільників, розвиток їхньої особистості здійснюється у процесі всієї роботи, спочатку дошкільного закладу, а потім і школи.

           Корекційна спрямованість становить сутність навчально-виховного процесу у дошкільному закладі і не розглядається як окрема ділянка, а сполучена із ним. Наявне порушення впливає на особистість дитини в цілому, а це означає, що для дітей із особливими освітніми потребами, навчання, виховання, розвиток і корекція, повинні бути єдиним процесом, який включає корекційні завдання, як інтегровану складову частину.

            Система корекційних заходів має впливати на психічні процеси та особистість дитини в цілому і виявляється у єдності таких її компонентів , як пізнавальні та емоційно-вольові психічні процеси; досвід (знання, вміння, навички); спрямованість; поведінка, а також має бути розрахована на тривалий час.

             Ефективність корекційної спрямованості навчання дітей із особливими освітніми потребамидошкільного віку можна оцінити за такими критеріями: якісне і кількісне полегшення структури розладу психічного процесу виправлення недоліків і перехід скоригованого психічного процесу, до позитивних можливостей дитини; підвищення рівня актуального розвитку і як наслідок, розширення зони найближчого розвитку; свідоме користування дітьми набутим досвідом та знаннями; накопичення і позитивна зміна властивостей особистості.

             Розв`язання корекційних завдань є  функцією працівників спеціального закладу, або спеціальної корекційної групи у дошкільному закладі, тому водночас із навчальною і виховною, проводиться і корекційна робота.

             Корекційна робота з дітьми із особливими освітніми потребами дошкільного віку проводиться у системі, компонентами якої є : єдність дефектолога, психолога, вихователів та батьків; дотримання послідовності і наступності у корекційно-виховній роботі; дотримання єдиного охоронно-педагогічного режиму в дошкільному закладі та сім`ї.

               Корекційна педагогіка передбачає використання інновацій – розробку та впровадження нових форм , методів та засобів підвищення ефективності корекційно-педагогічного процесу. При визначенні ефективних засобів взаємодії корекційний педагог повинен враховувати наступні параметри: емоційно-психологічний стан, загальний рівень вікового розвитку, ступінь розладу психічного процесу.

               В умовах спеціальної освіти дітей із особливими освітніми потребами дошкільного віку, існує органічна єдність різних методів навчання, реальним втіленням якого є наочно практичне навчання, спрямоване на розвиток сенсомоторного і соціального досвіду, навиків навчально-пізнавальної діяльності, мови і мовлення в її комунікативній функції. Створюється спеціально організоване дидактичне середовище, що викликає пізнавальний інтерес і природну потребу в мовленнєвому спілкуванні в процесі спільної діяльності. Доцільно говорити про не просту комбінацію методів, а про спеціальну корекційно-освітню технологію розвитку та навчання дітей із особливими освітніми потребами дошкільного віку.

             Корекційний процес передбачає необхідність застосування відразу декілька технологій, як цілісної системи, що обслуговують різні його сторони. Необхідно визначити структурні компоненти корекційно-педагогічної технології. Корекційна технологія в значній ступені пов`язана з корекційно-педагогічним процесом – діяльністю педагога і дитини, її структурою, засобами, методами і формою. Отже, в структуру корекційно-педагогічної технології входять:

1. змістовна частина корекційного процесу;
2. мета корекційного навчання – загальні і конкретні;
3. технологічний процес: організація корекційного процесу; методи і форми роботи педагога; методи і форми діяльності дітей; діяльність педагога з керування процесом засвоєння матеріалу; діагностика корекційного процесу.

          Будь-яка технологія повинна відповідати певним основним методологічним критеріям, зокрема:

концептуальність – кожній технології властива опора на певну наукову концепцію, що містить психологічне, дидактичне і соціально-педагогічне обгрунтовування.

системність – технологія повинна мати всі ознаки систем: логічність процесу, взаємозв`язок всіх його частин, цілісність.

керованість – передбачає можливість діагностичного планування, проектування корекційного процесу, поетапної діагностики, варіювання засобами і методами з метою корекції результатів.

ефективність – сучасні інноваційні корекційно-педагогічні технології існують в конкурентних умовах і тому повинні бути ефективними за результатами і оптимальними за затратами, гарантувати певного досягнення результату навчання.

           Таким чином, удосконалення системи корекційно-педагогічної роботи з дітьми із ЗПР, вимагає постійного оновлення корекційного процесу та впровадження інноваційних методів та технологій.

           У своїй роботі в дошкільному навчальному закладі з дітьми із особливими освітніми потребами використовуємо та вважаємо ефективними нетрадиційні методи

корекційної роботи.

           Нетрадиційні корекційні методики розкривають широкий спектр здібностей дошкільників із ЗПР, а використання методів і прийомів сучасних інноваційних технологій, спрямованих на психофізичний розвиток, об`єднує фактори впливу на дитину з особливими освітніми потребамив процесі вербальної та невербальної взаємодії.

           Кожна із методик впливає комплексно на різні види відчутів, створюючи у дітей спеціальний психологічний стан.

           Застосування різних арт-терапевтичних методик розкриває творчі можливості дитини із ЗПР, сприяє виникненню прагнення до співтворчості.

           Я використовую такі напрями арт-терапії:

Кольоротерапія – ефективний метод впливу на організми дошкільника з особливими освітніми потребами з метою оновлення його звичної життєдіяльності.

Музикотерапія – це напрям арт-терапії, в основі якого лежить використання музики з лікувальною та корекційною метою.

Пісочна терапія – акцентує увагу на природному вияві думок, почуттів і настрою у

творчості, прийнятті дитини такою, якою вона є.

Лялькотерапія – допомагає дитині із особливими освітніми потребами ліквідувати переживання, укріпити психічне здоров`я, покращити соціальну адаптацію, розвинути самовідданість, вирішити конфлікти в умовах колективної творчої діяльності. Мною використовується як основний прийом корекційного впливу ляльки, яка є проміжним об`єктом у взаємодії дитини й дорослого.

     Вся виховна та корекційна робота проводиться у повсякденному житті на

спеціально організованих заняттях.

Корегування рухової сфери і загальної моторики

На кожному занятті проводяться фізкультхвилинки, психогімнастики (щоб зосередити увагу дітей). Велике значення мають рухові ігри, вони допомагають дозувати рухову активність дітей. Такі ігри повинні бути не складними, мати прості правила, тому, що діти з особливими потребами не володіють здатністю подумки утримувати велику кількість правил гри у памʼяті, а деяких дітей звичайно потрібно супроводжувати цілу гру.

Розвиток пізнавальної сфери

Вивчаємо з дітьми кольори, геометричні фігури, співвідношення цифри з предметом, величини, тощо.

Розвиток ігрової сфери

Це конструювання, сюжетно-рольові ігри, обігрування різних ситуацій, які необхідні дітям в повсякденному житті.

Розвиток сенсорної сфери за методикою М. Монтессорі

Всі ми знаєм, що основне гасло методики «Допоможи мені це зробити самому». Під час таких ігор звертаю увагу на те, щоб дитина мислила самостійно, не перебиваючи і не виправляючи дитину під час виконання певної дії і в кінці неправильно виконаної дії, показую, як потрібно виконати правильно.

Сенсорний розвиток, масаж тіла дітей

В садочку є кульковий басейн, де проводяться різні фізичні вправи, ігри, які супроводжуються спеціальними корекційними віршиками.

Розвиток просторового уявлення

Використовуємо ігри на орієнтування в просторі, розрізані картинки, наприклад, гра «Веселі фігурки» - де за інструкцією вчителя-дефектолога діти розкладають геометричні фігури на площині.

Для кращого розвитку наших діток звичайно здійснюються різні форми роботи з

батьками. Це і консультації до певного виду роботи і спільні заняття з батьками,

проводяться майстер-класи для батьків, анкетування, тренінги…

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.               Гаврилов О.В. Особливі діти в закладі і соціальному середовищі. / О.В.Гаврилов. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2009.

2.               Мартинчук О.В. Основи корекційної педагогіки: [навч.-метод. посіб. для студентів напряму підготовки «Дошкільна освіта»]. / О.В.Мартинчук. – К.: Київськ. ун-т імені Бориса Грінченка, 2010.

3.               Синьов В.М. Основи дефектології: [навч. посібник] / В.М.Синьов, Г.М. Кобернік. – К.: Вища школа, 1994.

4.               Даніелс Е. Залучення дітей з особливими потребами до загальноосвітніх класів / Е. Деніелс, К.Стаффорд – Львів: Т-во «Надія», 2000.– 255 с.