мета освітня: поглибити знання учнів про оксиди; визначити хімічні властивості води на прикладі її взаємодії з кислотними та основними оксидами; познайомити з поняттями кислоти, основи, індикатори; удосконалити вміння складати рівняння хімічних реакцій на прикладі взаємодії води з оксидами. виховна: сприяти в ході уроку формуванню світоглядних ідей з даної теми, сприяти естетичному вихованню; виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища. розвиваюча: розвивати самостійність, пізнавальний інтерес учнів, включаючи у зміст уроку елементи нових знань та зв’язок їх з життям.
++ Важко навіть уявити, Як без хімії прожити. Чистить, миє і годує Живить, травить і лікує. Посуд, меблі і тканини — Це хімічні речовини. І повітря, і вода — Взагалі природа вся! Хімію вивчай охоче — І в халепу ти не вскочиш. Будеш знать про неї все — Вона користь принесе_______________
“Мозковий штурм”Давайте пригадаємо, на які дві групи поділяються усі хімічні елементи?Яких елементів у ПС більше?Які сполуки можуть утворювати ці хімічні елементи?Як ми можемо виразити склад речовини?Що таке кількісний склад та якісний?Яку з простих речовин ми з вами вивчали?Які сполуки завжди утворюються при взаємодії кисню з іншими речовинами?За допомогою чого ми можемо виразити взаємодію речовин?
Індикатори. У XVII столітті в лабораторії англійського фізика і хіміка Роберта Бойля, як завжди, кипіла робота. До кабінету вченого заглянув садівник і поставив у кутку кошик з дивовижними темно-фіолетовими квітами. Бойль дуже любив фіалки, але на порядку денному було проведення досліду. Вчений взяв кілька квіток, понюхав, поклав на стіл і відкрив колбу з хлоридною кислотою, з якої заклубочилася їдка пара. Завершуючи дослід, Бойль краєм ока помітив, що квіти на столі димлять. Щоб врятувати їх, Бойль швидко опустив фіалки у склянку з водою. І тут сталося диво: фіолетові пелюстки змінили колір на червоний! Справжній учений не залишить таке явище без уваги, доки не знайде йому пояснення. Бойль наказав помічнику приготувати різні розчини, і улюблені квіти перетворилися на об’єкт дослідження. Занурюючи фіалки у розчини, Бойль зробив висновок: у кислому середовищі пелюстки фіалок забарвлюються у червоний колір, а в лужному – у синьо-зелений. А як щодо інших квітів? Експерименти тривали. Найкращі результати дали лакмусові лишайники. Бойль занурив у настоянку лакмусового лишайника звичайні смужки паперу, почекав, доки вони просочаться настоянкою, а потім висушив їх. Ці «розумні» папірці, які вказують на кислотність розчину, Бойль назвав індикаторами, що в перекладі з латини означає «вказівники».