Вживання прикметників у прямому і переносному значеннях

Тема: Вживання прикметників у прямому і переносному значеннях

Мета: вчити учнів розрізняти прикметники, вжиті в прямому і переносному значеннях; формувати вміння вживати у своєму мовленні такі прикметники; збагачувати словниковий запас; розвивати мислення, мовлення, самостійність, елементи самоконтролю; виховувати любов до природи та бажання її оберігати.

Хід уроку

1. Організація класу

1.1. Привітання

- Завітали гості щирі у наш клас

Привітаймо ж, діти, їх в добрий час

Лагідною посмішкою та миром.

Повернулись до мене і тихенько сіли.

2. Актуалізація знань

2.1. Слайд – шоу «Весна прийшла»

- Урок рідної мови розпочнемо з приємних хвилин милування природою.

Кожен рядок вірша відповідає слайду.

- Пригріло ясне сонечко і задзвенів струмок

Підсніжник ніжний, трепетний пробився крізь сніжок

Вода співає пісеньку, зимі прийшов кінець!

Листочки – ручки витягнув зелений пагінець.

Весна теплом торкнулося, промінням золотим

Весна теплом торкнулося, промінням золотим

Теплом своїм повіяла над лісом молодим.

Земля зі сну прокинулося і знову ожила,

Зимову ковдру скинула від сонця і тепла.

2.2. Бесіда

- Що відбувається внаслідок пробудження землі? (Зʼявляються перші весняні квіти)

- В яку групу вони обʼєднані? (групу першоцвітів)

- Наше довідкове борю дає пояснення з тлумачного словника слова першоцвіти.

Слайд

Першоцвіти – рослини, у яких розпускання квітів відбувається ще до появи листків на деревах.

3. Мотивація навчальної діяльності

3.1. Введення ігрової ситуації

- Сьогодні першоцвіти будуть супроводжувати нас стежками знань. Виконувати їхні завдання ми збагатимося знаннями, а наш ліс (на дошці прикріплені малюнки дерев) – розмаїттям перших весняних квітів.

3.2. Повідомлення теми і мети уроку

- Адже сьогодні на уроці ми навчимося вживати прикметники у прямому і переносному значеннях, влучно добирати їх до іменників, каліграфічно писати, гарно висловлюватися і чітко відповідати, щоб вміти володіти засобами української мови.

4. Перевірка раніше вивченого

Слайд – підсніжник

- Один з першоцвітів – підсніжник.

Що ви знаєте про нього? (Він зʼявляється найпершим, коли ще лежить сніг)

- Підсніжник – надії. Препарати, виготовлені з їхніх цибулин використовують  при лікування багатьох хвороб.

4.1. Індивідуальна перевірка

- Деякі учні працюють по картках

Картка

Позначити закінчення прикметників, визначити їх число та рід.

Зелений чай –

Маленька киця –

Чисте блюдце –

4.2. Фронтальне опитування

- А зараз решта учнів дивляться на екран і продовжують речення.

Слайд

- Я вивчати …

- Я знаю …

- Я розрізняю …

- Я запамʼятав …

- Я вмію …

- Я спостерігав …

Учні дають відповідь разом з наведенням прикладів.

• Я вивчав, що прикметники – це частина мови, яка вказує на ознаку предмета і відповідає на питання який? яка? яке? Наприклад: зелений, зелена, зелене, зелені.
• Я знаю, що прикметник, що прикметник в реченні звʼязані з іменниками, бо вказують на ознаки предметів. Питання, треба ставити від іменника до прикметника. Наприклад: огірок ( який?) зелений, хустка (яка?) червона.
• Я розрізняю прикметники, вжиті в однині і в множині. Наприклад: в однині – круглий мʼяч, множині – круглі мʼячі.
• Я запамʼятав, що прикметники в однині змінюються за родами. Наприклад: деревʼяний стіл, деревʼяна шафа, деревʼяне ліжко.
• Я вмію визначати рід прикметників за закінченням: прикметники чоловічого роду мають

закінчення – ий, - ій (гарний день), жіночого роду –

закінчення – а , - я (гарна пісня), середнього роду –

закінчення – е, - є (гарне дитя): У множині всі прикметники мають закінчення – і (гарні слова).

• Я спостерігав, що у реченні прикметник виступає другорядним членом речення.

4.3. Каліграфічна хвилинка

- Коли зʼявляються першоцвіти ( навесні)

- Який перший звук у слові весна? ([в])

- Якою буквою він позначається ?

- Повторимо написання великої та малої букви «ве»

Ввв Вле Во во весна

- Зверніть увагу на зʼєднання та правопис

- Яка орфограма у цьому слові? (наголошені е з наближенням до и)

- Яким правилом користуємося? (Щоб знати яку букву писати е чи и в ненаголошеному складі треба змінити слово, або дібрати спільнокореневе так, щоб ненаголошений голосний став наголошеним: весна – весни)

- Отже, в слові весна пишемо е. Запишіть його.

- За допомогою суфікса – оньк утворіть споріднений іменник (веснонька)

- Запишіть.

- Утворіть споріднений прикметник (весняний)

- Запишіть.

- Складіть речення зі словом весна.

- Яке речення найбільше сподобалось?

Тепла весна розбудила сонну землю.

- Запишіть його в зошит.

- Які орфограми помітили?

- Назвіть граматичну основу (весна розбудила)

- Підкресліть

- Усно встановіть звʼязок слів у реченні.

4.4. Висновок

- Молодці! Гарно попрацювали. Тому в нашому лісі проростає підсніжник.

5. Вивчення нового матеріалу

Слайд – пролісок

- А слідом за підсніжником прокинувся і витягнув пролісок. Подивився він на небо і захопився його кольором, тому пофарбувало весняне небо квіти проліска у свій блакитний колір.

Завдання: робота з словосполученням.

5.1. Творче завдання

У моєї мами

У моєї мами

золотий годинник      золоте серце

- Виберіть словосполучення , де прикметник вжито в переносному значення.

- Прочитайте речення.

- Чому прикметник вжито в прямому значенні?

(можна виготовити годинник із золота)

- Підставте інше словосполучення. Якого значення набув прикметник? (переносного)

- Чому? (серце не можна зробити із золота)

- Що означає «золоте серце» (добре)

5.2. Висновки

- А тепер подумайте: для чого в мовленні використовують прикметники в переносному значенні? (Такі прикметники роблять нашу мову багатою, виразною, милозвучною).

5.3. Робота в парах

Гра «Ти – мені, я – тобі»

Один учень звертаючись до іншого називає прикметник з іменником в прямому значенні, інший називає у відповідь прикметник з іменником, вжитий в переносному значенні.

Кришталева ваза – кришталева сльоза

Каштанове листя – каштанове волосся

Свіжий хліб – свіжий журнал

Легке завдання – легкий пакунок

Стара людина – стара сорочка

Шовкова нитка – шовкові кучері

Чорна фарба – чорна ніч

6. Систематизація й узагальнення вивченого

6.1. Робота з підручником. Вправа 370, с.151 (колективно)

Слайд – шафран(крокус)

- Греки його рахували квіткою богині ранішньої зорі Аврори. З деяких сортів виготовляють спецію, яку використовують в кулінарії.

Завдання – робота з підручником.

- Прочитайте перше завдання.

- Пояснюємо кожне словосполучення.

- Прочитайте друге завдання.

- Запишемо словосполучення у прямому значенні.

Срібний ланцюжок. Сталеві цвяхи. Залізний ключ. Золота сережка. Вишневе варення.

(Записуються дітьми на дошці).

6.2. Самостійна робота. Вправа 371

- Прочитайте перше завдання.

- Виконуючи цю вправу ми застосуємо метод «Використай свої можливості».

- Ви утворюєте словосполучення за запитаннями. Вам потрібно у словосполученні, щоб:

• прикметник вжити в прямому значенні
• прикметник вжити в переносному значенні
• скласти речення з утвореними словосполученнями

Слайд

- На виконання вправи вам дається 3 хв.

Перевірка

- Прочитайте словосполучення, де прикметник вжито в прямому значенні.

- Прочитати словосполучення, де прикметник вжито в переносному значенні.

- Прочитати утворені речення. В якому значенні вжито прикметник?

Фізкультхвилинка

6.3. Загадка – акровірш (слайд)

Форма така: маю пʼять пелюсток

І напівкруглий зелений листок

А серединка в мене жовтенька

Личко не кругле, а трохи довгеньке

Квітка я ніжна, низенька, дрібна,

А як запахну – приходить весна.

Слайд – фіалка

Завдання: робота біля дошки.

Виписати сполучення іменника з прикметником, визначити число і рід прикметника.

Листок напівкруглий, зелений – одн., чол.рід.

Серединка жовтенька – одн., жін.рід.

Личко кругле, довгеньке – одн., сер.рід.

Квітка ніжна, низька, дрібна – одн., жін.рід.

- Ось і фіалка у нас проросла.

6.4. Розвиток звʼязного мовлення

Слайд – сон-трава

- Назву рослина отримала через те, що квіт в похмуру погоду закриті, ніби сплять. А в медицині використовують як снотворний засіб.

Завдання: складання розповіді за малюнком.

Робота в групах

- Обʼєднайтеся в групи

Кожна група отримує картки, на яких зображена берізка у різні пори року з відповідним заголовком тексту: «На галявині восени», «взимку на галявині», «Галявина весною».

Над малюнком текст:

Лісова галявина. Одиноко стоїть             берізка.

Над деревцем віє             вітер. Він розчісує її             коси. Стоїть красуня і слухає                 мелодію                лісу.

Під малюнком – прикметники.

Слова для довідки:

ніжна, зажурена, засніжена, теплий, холодний, пронизливий, зелені, золотисті, довгі, чарівну, сумну, холодну, весняного, осіннього, зимового.

- Запишіть текст, добираючи потрібні прикметники.

- Підкресліть прикметники, вжиті в переносному значенні.

Перевірка виконаної роботи:

а) один учень читає утворений текст

б) інший – зачитує підкреслені словосполучення

в) перевірка з текстом, висвітленим на екрані.

На галявині восени

  Лісова галявина. Одиноко стоїть зажурена берізка. Над деревцем віє холодний вітер. Він розчісує її золотисті коси. Стоїть красуня і слухає сумну мелодію осіннього листя.

Взимку на галявині

  Лісова галявина. Одиноко стоїть засніжена берізка. Над деревцем віє пронизливий вітер. Він розчісує її довгі коси. Стоїть красуня і слухає холодну мелодію зимового лісу.

На галявині весною

  Лісова галявина. Одиноко стоїть ніжна берізка. Над деревцем віє теплий вітер. Він розчісує її зелені коси. Стоїть красуня і слухає чарівну мелодію весняного лісу.

6.5. Робота з фразеологізмами

Слайд – примула

Кажуть, що ці квіти є колючими від раю, які колись загубив святий Петро. Є країни, де квіти цієї рослини вживають у їжу, а з листя готують різні цілющі відвари.

Завдання: робота з фразеологізмами

- Прикметники у переносному значенні часто використовують у художній літературі у вигляді фразеологізмів.

- Зʼєднайте фразеологізми і його поясненням.

7. Підсумок уроку

- Наш урок підходить до завершення. Ми багато говорили про першоцвіти. Деякі з них занесені до Червоної книги. Масове зривання їх може привести до того, що вони опиняться на межі зникнення. Тож запишемо їх там, де вони виросли.

Наш ліс збагатився квітами, а ваші голівки знаннями.

- Чого ви навчилися на уроці?

- Що найбільше вам сподобалося?

- Що було найважчим?

- Запишіть домашнє завдання с.153, впр.373(2).