Я досліджую світ
4 клас
План-конспект уроку: «Експедиція на полонини: Таємниці Карпатських лісів»
Форма уроку: Урок-експедиція (інтерактивна подорож).
Мета:
Навчальна: поглибити знання про рослинний і тваринний світ Карпат; пояснити залежність природи від висоти над рівнем моря (вертикальна поясність); навчити розрізняти мешканців гір.
Розвивальна: розвивати вміння працювати в парах та групах, критичне мислення, навички спостереження.
Виховна: виховувати любов до природи України та відповідальне ставлення до екології.
Обладнання: зображення тварин і рослин Карпат, картки для роботи в групах, «рюкзаки» (паперові) для рефлексії.
Хід уроку
1. Привітання та створення позитивної атмосфери (3 хв)
Вправа «Гірське відлуння»
Вчитель каже: «Я радий вас бачити!» і плескає в долоні.
Діти, як відлуння, повторюють фразу та сплеск, передаючи «сигнал» по колу.
Слово вчителя: «Сьогодні ми продовжуємо нашу подорож найвищими горами України. Уявіть, що ми вдихаємо чисте гірське повітря, пахне смереками… Усміхніться один одному, ми починаємо!»
2. Актуалізація знань та мотивація (5 хв)
Бліц-опитування «Що в наплічнику?» Учні мають швидко відповісти на питання з попереднього уроку, щоб «отримати дозвіл» на підйом у гори:
3. Основна частина: Пошукова експедиція (25 хв)
Етап 1: «Ліфт природи»
(Робота з малюнком-схемою)
Розгляд малюнка «Рослини Карпат» (з підручника).
Дискусія: Чому біля підніжжя росте дуб (широколисті ліси), а на вершині лише трава? (Вчитель пояснює: чим вище вгору, тим холодніше).



Вправа «Сходинки Карпат»: Учні мають розставити таблички: Підніжжя (Бук, Дуб) → Вище (Смерека, Ялиця) → Вершина (Полонина).
Етап 2: «Хто сховався в хащах?» (Робота в парах) Кожна пара отримує назву тварини (наприклад, саламандра плямиста, ведмідь бурий, чорний лелека, тритон карпатський).



Завдання: Використовуючи текст підручника, знайти одну цікаву особливість цієї тварини та розказати сусідові.
Цікавинка: Це один із небагатьох видів рептилій, здатних виживати навіть за полярним колом завдяки своїй унікальній витривалості до холоду. На відміну від більшості інших ящірок, вона не відкладає яйця в пісок, а народжує вже сформованих малят у тонкій оболонці, яка одразу розривається, що допомагає виду виживати в суворих умовах. Також ця ящірка чудово плаває і може пірнати у воду, рятуючись від небезпеки.
Цікавинка: Квакша звичайна — це єдина деревна жаба в Україні, яка завдяки спеціальним липким дискам на кінчиках пальців здатна легко пересуватися по вертикальних поверхнях, листках та тонких гілках. Вона відома своєю здатністю змінювати забарвлення залежно від навколишнього середовища, температури чи навіть «настрою», стаючи майже непомітною на фоні зелені. Крім того, ці маленькі жабки є справжніми «барометрами», адже перед дощем їхній спів стає особливо гучним і специфічним.
Етап 3: «Рятувальники пралісів» (Робота в групах)
Об’єднання в групи: «Екологи», «Ботаніки», «Зоологи».
4. Закріплення: Гра «Правда чи вигадка» (5 хв)
Вчитель зачитує твердження, якщо правда — діти піднімають руки вгору («гори»), якщо ні — присідають («долини»):
5. Рефлексія: «Мій рюкзак вражень» (4 хв)
Учні отримують паперові наклейки-рюкзачки, на яких пишуть:
6. Оцінювання (3 хв)
Самооцінювання за допомогою «Альпіністської шкали»:
Домашнє завдання (на вибір):