Як формувати навички сталого способу життя у дошкільників

Консультація для вихователів

Як формувати навички

сталого способу життя

у дошкільників.

Нагальною потребою XXI століттястаєформування такого способу життя, якийбув би основою довготривалогоощадливогогармонійногорозвиткулюдства. Науково-технічнийпрогрес, новітехнологіїсамі по собі не здатніподолатизагрози, щопостали перед людством. Потрібна нова філософія, новіморальніорієнтири – зобов’язаннякожноїлюдини і людства в цілому. Загаломідеться про систему цінностей, складову культурного світобаченнякожноїлюдини і суспільства в цілому, яка не залежала б відекономічнихсплесківчизанепадів, зміниполітичноївлади, у якій би захист і збереженняприроди, турбота про людину, їїжиття і дотриманняїї прав вважалися такими ж важливими, як і самежиття. Саме на таких засадах сформувалосяпоняття сталийрозвиток.

Сталийрозвиток – стабільнийспрямований, збалансованийрозвитокекономічної та соціальної сфер при раціональномувикористанніекологічнихресурсів.

Сталийрозвитокохоплює три сферисуспільногожиття: екологічну, економічну і соціальну, у кожній з якихвизначальними є певнічинники.

1.     В екологічнійсфері. Визначеннякордонів, в якихмаєрозвиватисяцивілізація.
2.     В економічнійсфері. Повнеперетворенняринковоїсистеми. Відмовавідтупиковихсучасних моделей економічногорозвитку і споживання.
3.     У соціальнійсфері. Розвитокдемократії, дотримання прав людини, вирішенняпитаньбідності, етнічних та демографічних проблем; подолання негативного впливуглобальнихекологічних проблем на людськийрозвиток.

Модель сталогорозвиткунацілена і на сьогодення, і на майбутнє,водночаспереваганадаєтьсяприйдешнімпоколінням.

Для забезпеченнясталогорозвитку – чи  не найважливішогозавдання, щобудь-коли стояло перед людством, - особливі  надіїпокладаються на освіту.

Розвитокосвіти для сталогорозвиткупотребуєновихпедагогічних моделей, новоїпедагогічноїкультури та мислення, нового педагогічногозмісту.  Дітимають не тільки знати, наприклад, про необхідністьекономитипапір для збереження дерев і можливістьйоговторинноїпереробки, а й економновикористовуватипапір та разом з дорослимивідноситипаперовівідходи до пунктівприйомумакулатури.

Реалізаціяосвітньоїстратегії в інтересахсталогорозвиткувідбувається на засадах одного з напрямівгуманістичноїпедагогіки – педагогіки «емпаурменту» ( з англ. empowerment – наданнялюдинімотивації й натхнення до дії).

1.     створення умов для формування у дитинивпевненості у власнихсилах і можливостях та відповідальності за результатинавчання;
2.     прийняття нею рішеньщодовласного стилю життя та їхвиконання;
3.     забезпеченняпсихологічного комфорту дітейпід час занять як за допомогоюспеціальнихприйомів, так і через доступністьзмісту (за принципом вибору кожною дитиною тих кроків, які вона хоче і можездійснити);
4.     створення умов для появи у дитиниентузіазму і почуттязадоволеннявідрезультатівгрупової й індивідуальноїроботи, виконаннядій і виробленнязвичокповедінки, орієнтованих на сталийрозвиток, щодосягаєтьсянасампередзавдякипостійномупозитивномузворотномузв’язку.

Чим відрізняється нова педагогічна модель відтрадиційної?

Традиційнапедагогікавиходить з положення, щонадання тому, хтонавчається, певноїпорціїінформаціївикликаєзмінуйогоставлення до того чиіншогоявища.

Проте, згідноізспостереженнями, відтворення в освітньомупроцесі такого ланцюжка не забезпечує на практиціаніформуванняцінностей, аніреальнихзмінповедінки. Наприклад, дошкільнятадобрезнають, щосваритися, ображатиіншого не можна, однак далеко не кожнадитинадотримуєтьсяцього правила у щоденномуспілкуванні з однолітками.

Сучасналюдинащоднязазнаєвпливугігантськоїлавиниінформації, в сотнітисячразівбільше того обсягу, щоможезасвоїти. Тому доводиться обирати, що просто слухати, а на що активно реагувати.

Традиційнаосвітанеспроможнавчаснореагувати на гостріпроблеми та повноюміроюзадовольняти потреби сьогодення, оскільки:

•         лишеперелічуєпроблеми і не націлена на їхрозв’язання;
•         не даєзмогиоцінитисистемну картину світу, оскількибільшістьдисциплінвикладаєтьсявідокремлено;
•         не спрямована на вивчення та практичнерозв’язаннямісцевих проблем;
•         суспільстворозвиваєтьсяшвидшими  темпами, тому знання часто застарівають, ще до закінченнятермінунавчання.

На практицідієвимвиявляєтьсяпідхід, на якомупобудованапедагогічна модель «емпауермент» - педагогіка  мотивації та дії. За педагогікоюемпауермент в освітньомупроцесі педагог можестимулюватидіяльністьдітей, використовуючитакіспособи:

•         допомогадітям у формулюваннінамірів;
•         постановка запитань;
•         наданнязворотногозв’язку.

Складовимизмісту для сталогорозвитку є:

•         якістьжиття, соціальнасправедливість та рівноправність;
•         збереженнярізноманіття: культурного, соціального та біологічного;
•         взаємозв’язок: у суспільстві, економіці та довкіллі;
•         усвідомленнявідповідальності перед майбутнімпоколінням;
•         громадянськапозиція, права та обов’язкигромадян;
•         потреби та права майбутніхпоколіньнаякіснежиття.

У процесі такого навчання роль педагога змінюється. Вінвиступаєорганізаторомдійдітей, надихаєїх, підбадьорює та скеровуєїхнізусилля, спонукає до вибору способу діяльності, самостійноговиконанняобранихдій, обговоренняїх. Педагог повинен вмітислухатидитину, чутиїї і не оцінюватиїїособистізміни.

Важливимчинником є і демонстрація самим педагогом моделей поведінки, орієнтованої на сталийрозвиток, а такожрозвиток у дітейнавичоккритичногомислення.

Реалізація в роботідошкільного закладу ідейсталогорозвиткупередбачаєзасвоєннядітьми, а через дітейїхніми батьками та самими педагогами надзвичайноважливихнавичокекологічно-, економічно- й соціальнодоцільноїповедінки, без якоїнеможливестворення та існуваннясуспільствастійкогоблагополуччя, суспільства, яке засобами комфортного існуваннясьогодні з любов’юстворюєтаке ж комфортнемайбутнє для наступнихпоколінь.

Формуваннямислення, орієнтованого на сталемайбутнє та відповіднісмисложиттєвіцінності і пріоритети – ключова мета освіти для сталогорозвитку.

Дляреалізаціїідей для сталогорозвиткуфахівцями, науковцямибулирозробленіпрограми.

Мета курсу – сприятиформуванню у дошкільниківмотивації до дій і моделей поведінки, орієнтований на сталий стиль життя.

Завданнями курсу є створення умов для:

1.     формування у дітейпочатковихуявлень про дію та поведінку, щоорієнтовані на сталийрозвиток, необхідних для свідомоговибору способу власногожиття;
2.     усвідомлення старшими дошкільникаминеобхідностізбереженняресурсівЗемлі та особистоїпричетності до майбутньогосуспільства і природи;
3.     розвиток у дітейзвичок і моделей поведінки, щовідповідаютьсталомурозвиткубажаннядіяти у цьомунапрямі.

Структура курсу визначаєтьсятрьомаосновними темами, освоєнняякихорієнтовнорозраховано на півроку. Вивченнякожної з тем передбачаєопрацюваннятрьохпідтем, щоскладаютьїїзміст.

Найбільшвдалим для проведеннятематичного дня є перший день

тижня – понеділок. У наступніднідвохтижнівзабезпечуєтьсязакріплення, автоматизаціявиконуванихдітьмидій,їхприроднийперехід у мотивованізвички.

Структура тематичного дня передбачаєпевніорганізаційніскладники.

Ранкові заходи

Ранкові заходи тематичного дня будуються за звичною для дітей схемою, протеможуть бути пов’язані з темою дня.

Важливим моментом ранку є ознайомленнядітейіз символами, знаками, написаними словами, іншими способами унаочнення тематики дня. Добре, якщо педагог залучаєдітей до розташуванняслів, пов’язанихіз темою дня, щонадруковані на окремихкартках на робочійпанелі у груповомуприміщенні та протягом дня неодноразовопривертає до них увагудітей.

Спеціальноорганізованетематичнезаняття

Кульмінацієюпершоїполовини дня є спеціальноорганізованезаняття, інтегроване за змістом, щопоєднуєдекількаосвітніхліній з пріоритетомоднієї з них.

Мета заняттяполягає в допомозідітямусвідомитипевнуінформацію і зразкиповедінки, їхцінність та викликатибажаннявчинятисаме так у повсякденномужитті.

Заняттяпередбачаєнаявністьпевноїструктури, щообов’язковопочинається з мотиваційноїчастини. Її метою є пробудженнядопитливості, інтересудітей до теми розмови, створенняситуаціїзанепокоєння, мотивування на пізнанняновоїінформації, прагненняпоширитисвоїзнання.

На початку кожногозаняттявартовикористовуватистартовий текст, героями якого є хлопчик і дівчинка. У тексті через конкретнуситуаціюподається проблема, яку дітипотімобговорюють разом ізвихователем.

Обов’язковоючастиноюзаняття є проведення короткого самодослідженнядітьмивласнихзвичок і досвіду за допомогоюспеціальнихкарток, у якому вони значками позначаютьсвійрівеньволодіннянавичками.

Основнучастинузаняттяскладатимеопануваннядій – обговорення моделей поведінки, проголошеннянамірів і відповідна практична діяльністьдітей у взаємодіїміж собою.

Особливезначеннямаєемоційнийкліматзаняття, на якомунеможливі примус, тиск, моралізація, нуднівказівкитощо.

Атмосфера заняття, тон звернення до дітеймаєнадихатиїх на включення в ситуаціютворчоїдії, підігріватипізнавальнуактивність та бажаннядіяти.

Відпрацюваннядій

Усе, з чимдітиознайомилися на занятті, маєзакріплюватися в різних формах творчоївзаємодії на прогулянці та під час активності у другійполовині дня. Завданням педагога є створенняспеціальнихситуацій, насампередігрових, які б вимагаливіддітейзастосуваннянабутогодосвіду.

Надзвичайноважливим є засвоєннядітьмиширокоїпалітрисловесних формул міжособистісногоспілкування.

Повтореннядійпротягомнаступнихпіслятематичногоднів

Змісттематичнихднівформується за принципом кумулятивності, тобто те, чогодітинавчилися на попередніхетапах «додається» до нового змісту. Бажаностимулюватидітей до виконання  запропонованихїмдій, акцентувати на них увагу, до тих пір, поки вони не стаютьавтоматизованими для переважноїбільшостідошкільників, тобтопротягом 2-5 тижнів.

Особливого значеннянабуваєвстановленнюзворотногозв’язку з дітьми та їхніми батьками стосовнодосвідувиконаннязасвоєнихдій в реальному житті. Очевидно, що без допомоги родин вихованців, зацікавленого й зваженогоставленнябатьків до тих проблем, якіпіднімаються в процесіосвітисталогорозвитку, не обійтись. Допомогти тут може правильно подана інформація: інформаційнілистівки в батьківськомукуточку, запропоновані диски з фільмами, мультфільмами, презентаціямитощо.

Освіта повинна формуватицінності, ставленнялюдинидо себе та довкілля, стиль життя, активнужиттєвупозицію – тобто все, щонеобхідне для забезпеченнясталогомайбутнього.