«Як мотивувати здобувачів освіти до навчання в непростий час»

Державний навчальний заклад

«Вінницький центр професійно-технічної освіти технологій та дизайну»

Доповідь на тему:

«Як мотивувати здобувачів освіти до навчання в непростий час»

Викладач фізики

                                                                                           Кравчук О. М.

Вінниця - 2022

Мотивація навчання - основне завдання сучасної школи

 Всі наші задуми, всі пошуки

 і побудови перетворюються на порох,

 якщо в учня немає бажання вчитися.

 В.А.  Сухомлинський

Створення зацікавленого ставлення до навчання - проблема, що проходить через всю історію навчальних закладів, що не втратила актуальності і сьогодні. Відомо, який різний буває рівень знань і умінь учнів, яких навчає один і той же педагог.  Йдеться про нормальних у психічному розвитку здобувачів освіти.  Але вони сприймають і засвоюють одні й ті ж пояснення вчителя, один і той же матеріал по-різному, що призводить до неоднакових успіхів. 

Спостереження педагогів і психологів показують, що результати навчальної діяльності багато в чому залежать від того, що спонукає цю діяльність, тобто  залежать від мотивів.  Від того, як вдається розвинути мотивацію навчання у здобувачів освіти, викликати потребу в знаннях, навчити вчитися, багато в чому залежить успішність навчання.  Але перш ніж розвивати навчальну мотивацію, її необхідно пізнати, виявити її реальний рівень і можливі перспективи, "зони найближчого розвитку" у кожного учня і класу в цілому.

Результати вивченого стають основою для планування процесу формування.  Разом з тим в процесі формування мотивації розкриваються нові її резерви, тому справжнє вивчення і діагностика здійснюються саме в процесі формування.

Упродовж останніх місяців не лише діти, а й дорослі отримали адикцію від новин. І це неабияк перешкоджає будь-якій корисній діяльності. Наприклад, діти не роблять нічого, лише гортають стрічку новин. Зазвичай подібна бездіяльність виправдовується високим психологічним напруженням та нездатністю працювати через переживання. 

І це цілком зрозуміло. Особливо в перші дні, адже приголомшені були всі. Але зараз потрібно повертатися до навчання та життя.

Звісно, учні можуть запитати, як відвідування уроків та сумлінне виконання домашніх завдань допоможе в наближенні перемоги. І тут потрібно пояснювати їм, що необхідно втримати зараз нашу освіту на належному рівні, чому це важливо, до чого призведе занепад освіти і для країни загалом, і для учнів особисто.

Уяви, що буде далі

У якості прогностичної вправи запропонуйте учням спробувати уявити наступні роки. У групах або поодинці, попросіть учнів спрогнозувати низку сценаріїв, адже ніщо не підштовхує до діяльності краще, ніж образ позитивного майбутнього. 

Попросіть здобувачів освіти подумати над наступними запитаннями (можна у форматі мозкового штурму):

• Що буде після війни? Уявіть, що війна раптово закінчилася (наприклад, у росії стався державний переворот, бункер путіна згищено, ЗСУ знищили всю ворожу армію). Що далі? Нехай учні спробують спрогнозувати, що робитимуть люди, переселенці, армія, керівництво країни, західні держави?
• Що було б, якби всі наші громадяни (звісно, крім військових) сіли і нічого не робили протягом усієї війни (від 3 місяців до півроку)? Нехай діти опишуть можливі наслідки.
• Україні надали «План Маршалла» – програму глобальної економічної допомоги для відновлення після війни. Сотні мільярдів доларів, конфіскованих із рахунків рф, передані нам для відбудови міст. Які спеціальності знадобляться країні? А що під час відбудови міст ви зробили б інакше?
• Україна перемогла. Що це змінить у державі? До чого ми станемо менш терпимими (корупція, російський контент, неповага до армії)? Які професії стануть престижними? З якими країнами ми матимемо більш тісні зв’язки? Нехай діти складуть список усього, що зміниться. Наприклад: бум українськомовних перекладів, більша увага до України у світі, зміна політики НАТО, зникнення комплексу меншовартості, відкриття офісів YouTibe та інших компаній в Україні тощо.

Що б ти змінив?

Інколи учні не хочуть працювати, бо вважають стару життєву/навчальну програму не актуальною. І це певною мірою дійсно так. Війна змінила чимало речей, тож ракурс подачі деяких тем теж варто змінити. Аби зорієнтуватися та краще відчути настрої дітей, запропонуйте їм внести власні пропозиції.

Запитайте учнів: 

• Що б ви змінили у шкільній програмі?
• Які літературні твори хотіли прочитати (може їх цікавить Ремарк або українська воєнна проза)?
• Про що хотіли б почути?
• Які доповіді хочете зробити (наприклад, про героїв війни, про видатні події чи бої, наприклад, про: захисників острова Зміїний; полк Азов у Маріуполі; генералів Марченко і Залужного; Привида Києва; голову миколаївської ОДА Віталія Кіма; Тетяну Чорновол та протитанкові комплекси Стугна; Марусю Звіробій; «тракторні війська»; українських музикантів, які записалися до лав ЗСУ чи ТрО; містичну Чорнобаївку; використання байрактарів тощо).
• Що бажали б вивчати на заняттях із цивільної оборони? 

Кожен учитель бажає, щоб його учні добре вчилися, з бажанням займалися на уроках і проявляли інтерес до його предмету.  Розвиток і формування мотивації навчальної діяльності школяра є однією з основних задач сучасної школи.

 Актуальність її розгляду обумовлена:

 1. Перехід на нові стандарти навчання.

 2. Навчання школярів прийомів самостійного навчання.

 3. Мотивація навчання як рівень психологічного благополуччя і розвитку школяра.

Учень не може бути примушений вчитися якщо він відноситься до знань байдуже і без інтересу.  Від мотивації залежить навчальна активність і успішність учнів.

Якщо здобувачі освіти  відчувають апатію, бо не здатні вплинути на перебіг бойових дій, покажіть їм ситуацію з іншого ракурсу. Нагадайте, що ми впливаємо на власний настрій, добробут і перспективи. Наприклад, ніхто не відміняв вступної кампанії, а ЗНО так і взагалі оновили, тож не дайте війні та байдужості відмінити ваше майбутнє.