МАРІЯ ОБИДЕННА

 

 

 

ЯК ПИСАТИ ЕСЕ НА РІЗНІ ТЕМИ

 

ПЛАН ЕСЕ

ЯК НАПИСАТИ ПЛАН ЕСЕ

 

 Після того, як була сформульована попередня теза есе (відповідь на питання, яке поставив автор), настав час приступати до основного плану. Планування, розробка ідей та перегляд плану є критичними при роботі над твором. Коли ви починаєте есе з планування, ви будете мати «путівник» та чітко розуміти напрямок роботи. Планування дозволяє подивитись, як аргументи та ідеї розвиваються, а також, які приклади та додаткові дослідження потрібні. Також ви зможете визначити, який тип есе підходить найбільше для певної теми – есе-опис, есе-розповідь, інформативне есе, аргументативне есе тощо.

Основні етапи роботи над планом

Переваги планування до початку написання есе полягають у тому, що автор зможе оцінити чи є в нього достатньо аргументів для обґрунтування та розкриття тези. Під час написання есе вам доведеться дотримуватися плану. Якщо ви правильно організували ідеї та виклали їх у логічній послідовності, ви уникнете великих проблем у процесі написання першого варіанту есе. У вас буде шанс більше подумати над темою та вдосконалити свої аргументи. Після того, як ви освоїли процес написання есе на основі плану, ви можете вирішити –  чи є потреба писати детальний план чи ні при роботі над іншими есе. 

Вступ плану 

План есе повинен починатися зі вступу, як і есе, яке теж починається зі вступу. Вступ не повинен бути великим за обсягом. Головне завдання вступу – проінформувати читача про основну тему есе, про що читач дізнається з есе та до якого висновку прийшов автор. При написанні плану автор може занотувати для себе основні положення та додаткову інформацію, про яку він напише у вступі. 

Формулювання тези

Наступним етапом планування є визначення основного аргументу. Зазвичай це останнє речення вступу. Думка автора є важливою для есе, однак вона стає переконливішою, коли автор використовує докази, а потім підтримує їх науковими дослідженнями. 

Основна частина есе  

Основні пункти плану повинні включати попередньо відібрані ідеї та аргументи. Саме в цій частині есе автор викладає свої ідеї і підкріплює їх прикладами з академічної літератури (у разі необхідності). Автор повинен вибрати найважливішу інформацію для пояснення аргументів. Для пунктів та підпунктів плану, як правило, краще використовувати не окремі слова, а розгорнуті словосполучення. Для підпунктів плану найбільш підходять словосполучення. Окремі слова – занадто «вузькі» та не передають головну думку або тему абзацу. Складні речення теж не підходять, тому що представляють вже завершену думку. Один із можливих варіантів – сформулювати підпункти у вигляді питань, на які автор дасть відповіді в есе. 

Висновок есе 

План есе повинен включати висновок, який узагальнює аргументи. Висновок дає відчуття завершеності твору читачеві. У плані есе автор зобов'язаний спланувати висновок як один абзац, подібний до вступу. Висновок може також згадувати інші галузі знань, які пов’язані з предметом обговорення та які представляють інтерес для автора есе. Головне – не наводити нових аргументів та фактів у висновку, а підсумувати інформацію, викладену в основній частині есе. Це свідчить про те, що автор ретельно вивчив тему, зміг підібрати та використати відповідну інформацію для теми есе. 

 

Простий план есе

З плану есе має бути зрозуміло, як ви будете доводити аргументи, включаючи докази, які ви збираєтесь використовувати. При роботі над простим планом ви можете

враховувати наступні кроки: 

^1.      Сформулюйте тезу одним реченням. 

^2.      Напишіть три або чотири ключові моменти, які, на вашу думку, підтримують ваші аргументи. Спробуйте написати кожну точку зору одним реченням. Вони стануть тематичними реченнями для кожного абзацу есе.

^3.      Під кожною точкою зору (аргументом) запишіть один або два приклади з досліджень (джерел), які підтверджують цю точку зору. Це можуть бути цитати або перефразований текст інших авторів. Не забувайте робити посилання на приклади, коли ви пишете есе.

^4.      Напишіть основну думку, виходячи з тези, якою ви хочете завершити есе та до якої ви хочете підвести читача. Це ваш висновок. 

 

Структура простого плану для будь-якого типу есе може бути наступна: 

•      Вступ 

o   Вступні речення (опишіть основні ідеї, які ви будете обговорювати)

o   Основна теза 

•      Теза 1 o Аргументи o Приклади

•      Теза 2 o Аргументи  o Приклади 

•      Теза 3 o Аргументи  o Приклади 

•      Висновок (підсумок основних думок та аргументів)  

Після написання плану, запишіть ваші коментарі/запитання щодо необхідної інформації, якої вам бракує для написання твору. На цьому етапі не затримуйтеся на формі есе. Зверніть увагу на доцільність та відповідність доказів та аргументів, які ви зібрали, основній темі та тезі есе (це допоможе, коли ви пізніше організовуєте їх у

логічній послідовності та напишете есе). 

 

Приклад простого плану есе: 

«Проблема глобального потепління та способи її вирішення»

^I.            Вступ 

Теза: Уряди та населення країн повинні вирішувати проблему глобального потепління за рахунок зменшення викидів парникових газів, скорочення промислових відходів та заохочення людей використовувати біопальне для транспортних засобів

^II.         Причини та наслідки глобального потепління

а. Діяльність людини 

б^. Викиди парникових газів

в^. Теплові втрати електростанцій та заводів

^III.      Природні фактори

а^. Підвищення температури океанів

б^. Знищення та спалювання лісів і зелених насаджень

в^. Підвищена сонячна активність та сонячна радіація 

^IV.       Вирішення проблеми глобального потепління

а^. Зменшити викиди парникових газів 

б^. Скоротити шкідливі промислові викиди

в^. Заохочувати людей використовувати біопальне

^V.          Висновок

 

Після перегляду джерел і нотатків можна написати детальний план, додаючи деталі до основного плану, а також додати нові знайдені ідеї. До основних абзаців можна додати більше інформації. Скільки фактів та аргументів у вас є для кожного розділу? Якщо ви знайшли багато допоміжних деталей (факти, приклади, експертні висновки) і пояснень, то для цього розділу потрібно більше одного абзацу. Деякі розділи та особливо найважливіші аргументи потребують більше одного абзацу, тоді як інші можуть мати тільки один.