Як розвязувати задачі з географії? лайфгак длястудентів

             

               У збірнику подано основні теоретичні відомості та  типи  задач відповідно до діючої програми ЗНО з географії.

              Збірник містить теоретичний матеріал, QR код з посиланням на відео, або важливі пояснення по темі, приклади задач з рішенням та завдання для самоперевірки

               Рекомендований для студентів другого курсу , що обрали державну підсумкову атестацію  у формі  ЗНО з географії та для викладачів що готують студентів  також може використовувати як додаткові матеріали при підготовці до занять та  проведенні практичних робіт   з  Географії «Географія:Регіони та країни» (3 семестр)о «Географічний простір Землі»(4 семестр)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

1.     Передмова

2.     Годинникові пояси. Види часу

3.     Масштаб та його види

4.     Азимут

5.     Температура повітря

6.     Атмосферний тиск

7.     Вологість повітря

8.     Падіння, похил  річки, річний стік, витрати води

9.     Альбедо Землі

10.   Сонце

11.    Населення. Ресурсозабезпеченість

12    Варто запам’ятати!

13    Список використаних джерел та літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЕРЕДМОВА

 

Пріоритетним методичним завданням  яке сьогодні стоїть перед викладачем географії є формування компетентнісного підходу навчання  студента. Важливу роль в цьому процесі відводиться діяльності, спрямованій на застосування, поглиблення та розвиток знань у комплексі з формуванням необхідних для цього вмінь. Особливістю організації освітнього процесу з географії є зв’язок практичних умінь і теоретичних знань, що формуються одночасно. Одним з простих,  дієвих інструментів для вирішення цього завдання є  вирішення географічних задач на  заняттях та під час виконання практичних робіт Задачі з географії  не лише дозволяють закріпити вивчений теоретичний матеріал заняття, але й розвивають логічне мислення, загальну ерудицію, просторову уяву, здатність учнів аналізувати будь-який об’єкт чи сучасну проблему, що містить географічні аспекти.

             Сучасна програми та сучасні  умови (дистанційне навчання, змішана форма навчання) вивчення географії в коледжі передбачають переосмислення ролі викладача  в освітньому процесі. Зростає роль викладача як організатора навчальної діяльності студентів  на всіх етапах. Важливим інструментом забезпечення успіху навчання географії стає наскрізне застосування в освітньому процесі інформаційно-комунікаційних технологій,  тому в своїй роботі  я застосувала QR коди ,які швидко: дозволяють отримати миттєвий доступ до закодованої інформації та вміщують великі об'єми відомостей у невеликому зображенні

           Дуже сподіваюся , що мій збірник допоможе викладачам у повсякденному викладанні географії, а студентам у підготовці до ДПА  і ЗНО.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕМА: ГОДИННИКОВІ ПОЯСИ

ЗАПАМ´ЯТАЙТЕ:

Зміна географічного положення на 1°( Зх.,Сх) впливає на зміну часу(зменшується або збільшується на 4 хвилини)

При переміщенні з Заходу на Схід час додається, зі Сходу на Захід віднімається.

При перетині Міжнародної Лінії зміни дат з Заходу на Схід, дата змінюється на один день або 24 години назад, а при перетині зі Сходу на Захід — на один день або 24 години вперед.

ПРИКЛАДИ ЗАДАЧ:

1.Визначте місцевий час в Харкові (50°пн.ш ., 36°сх.д.), якщо у Лісабоні(38°пн.ш.,9°зх.д.) на цей момент місцевий час становить 14 год. 55 хв.

Розв’язок:1) 36° сх. д.+ 9°зх.д. = 45°- відстань в градусах між містами Харків і Лісабон;2) 45 ⃰ 4 хв.=180 хв.= 3 год.- різниця в часі між цими містами;

3) 14 год.55хв.+3 год.=17 год.55хв.- місцевий час у Харкові

 

2 Скориставшись картою України, визначте місцевий час у Львові, якщо в Дніпрі  за місцевим часом у цей момент 16 год 24 хв.

 

 

 

Розв’язок: Місцевий час – це час на певному меридіані, його визначають за меридіанами, тобто за географічною довготою. Географічна довгота – це виражена в градусах відстань об’єкта від нульового меридіана. Її визначають за лініями меридіанів від 0° до 180°, відлік починають від початкового меридіана, тобто від 0°. Значення довготи надписано зверху й знизу карти. Місто Львів лежить на 24 меридіані, а місто Дніпропетровськ (Дніпро) – на 35 меридіані (між 34° і 36°). Різниця в градусах між містами становить 11°, у часовому вимірі – 44 хвилини. Адже Земля робить оберт на 1° дуги меридіана за чотири хвилини. Тож час у Львові дорівнює різниці: 16:24 – 00:44 = 15:40.

ПЕРЕВІР СЕБЕ:

1.Який час показує встановлений на шкільному географічному майданчику сонячний годинник?

А всесвітній

Б поясний

В місцевий

Г літній

2.  На скільки хвилин місцевий час у точці А відстає порівняно з місцевим часом у точці Б?

 

 

ТЕМА: МАСШТАБ І ЙОГО ВИДИ

                                                                                                                                                                                                                                  

ЗАПАМ´ЯТАЙТЕ:

1 м – 100 см,. 1 км – 1000 м, тобто 1 км – 100000 см.

ПРИКЛАДИ ЗАДАЧ

1.Відстань між двома містами на карті, масштаб якої 1 : 200 000, дорівнює 2 см. Якою буде ця відстань (см) на карті масштабом 1 : 50 000?

Розв’язок:Для того, щоби визначити відстань чи довжину на місцевості, потрібно довжину відповідного відрізку на карті помножити на масштаб. Масштаб карти – 1 : 200 000, в іменованому масштабі це становить 200 000 см в 1 см. Далі потрібно перевести сантиметри в кілометри – в 1 см – 2 км. На місцевості ця відстань становить 4 км (2 ∙ 2 = 4). Інша карта має масштаб 1 : 50 000, тобто в 1 см – 500 м або 0,5 км. Відстань на місцевості 4 км на карті масштабу 1 : 50 000 становить 8 см (4 : 0,5  = 8 см).

2. Площа лісопарку 64 гектари. Визначте площу (у см²), яку цей лісопарк займає на топографічній карті масштабу 1 : 40 000.

Розв’язок: На карті 1 см відповідає 40 000 см (або 400 м) на місцевості (в 1 см – 400 м).

1 см² на карті – це 400 м ∙ 400 м = 160 000 м² на місцевості.

Площа лісопарку: 64 га = 640 000 м² = 6 400 000 000 см².

Тому на карті лісопарк займає 640 000 м² : 160 000 см/м² = 4 см.

 

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ:

1. Перетворіть числовий масштаб в іменований:

а) 1 : 500

б) 1 : 1 000

в) 1 : 2 000

г) 1 : 500 000

 

2.Для чого застосовують лінійний масштаб?

 

3. Який масштаб більший:

а) 1 : 20 000 чи 1 : 70 000;

б) 1 : 700 000 чи 1 : 200 000;

в) 1 : 4 000 000 чи 1 : 2 000 00

 

4.На топографічній карті масштабу 1: 200 000 відстань між двома селами дорівнює 9 см. Яка відстань між цими селами на місцевості (у кілометрах)?

 

5 Який масштаб плану, якщо відстань 1 км від школи до бібліотеки дорівнює: а) 10см; б) 20см; в) 5 см ?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕМА: АЗИМУТ

 

 

 

ЗАПАМ´ЯТАЙТЕ:

 

ПН-СХ напрям-від 0° до 90°

ПД-СХнапрям- від 90° до 180°

ПД-ЗХ напрям- від 180° до 270°

ПН-ЗХ напрям –від 270° до 360°

 

ПРИКЛАДИ ЗАДАЧ

1. До узбережжя якого материка прибуде судно, що рухається, не змінюючи курсу, від берегів Японії за азимутом 90^∘?

 

Азимут – це горизонтальний кут, який відраховують за годинниковою стрілкою (від 0°до 360°) від північного напрямку географічного меридіана точки спостереження до заданого напрямку. Азимути основних сторін горизонту такі: Пн. –0°(360°), Сх. – 90°, Пд. – 180°, Зх. – 270°. Судно, яке рухатиметься за азимутом 90°, пливтиме на схід. Тому в результаті руху на схід від Японії прибуде до берегів Північної Америки.

2.Визначте азимут (у градусах), за яким потрібно рухатися від мосту автомобільною дорогою за умови її відхилення на 5^о від напрямку на схід.

 

Розв’язок: Відшукаємо міст через річку і від нього визначаємо азимут на схід за умови відхилення на 5°. Бачимо, що дорога не має точно східного напрямку, а відхиляється в сторону збільшення кута. Азимут сходу – 90°, до якого додамо 5°відхилення. Азимут руху становить 95°

 

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1.               В якому напрямку ви будете повертатись додому, якщо в школу йшли  за азимутом 90º ? Зобразіть схематично.

 

2.               За яким азимутом зайде Сонце, якщо зійшло воно у східному напрямі º?

 

3.               Визначити напрями за азимутами: 90°,180°,270°,315°.

 

 

 

 

 

 

 

ТЕМА  ТЕМПЕРАТУРА ПОВІТРЯ

 

 

 

ЗАПАМ´ЯТАЙТЕ

 

Підвищення температури призводить до зниження атмосферного тиску і навпаки

При нагрівання повітря розширюється і піднімається вгору,при охолодженні  - стискається, опускається

При піднятті на 1 км температура знижується на 6°

Амплітуда коливань температури – різниця між найбільшими та найменшими показниками температури повітря

 

ПРИКЛАДИ ЗАДАЧ

1 Яка середня липнева температура біля підніжжя гори Аконкагуа, якщо в цій місцевості проходить ізотерма січня +16 ^∘С, а річна амплітуда коливання середньомісячних температур становить 8 ^∘С?

 

Розв´язокАмплітуда коливань температури – це різниця між її максимальним і мінімальним значеннями. Якщо ізотерма січня становить +16 ℃, а січень у південній півкулі – найтепліший місяць, то максимальна температура дорівнює 16 ℃. Середня липнева температура біля підніжжя гори Аконкагуа дорівнює різниці між максимальною температурою і річною амплітудою коливання середньомісячних температур – 8 ℃.

 

2. Чи може утворитися льодовик на вершині гори Кіліманджаро в Африці, якщо температура біля підніжжя гори +25С ? висота гори 5.9 км

 

Розв´язок:На скільки знизиться температура повітря з підняттям на вершину гори?5,9 км x 6=35,4С (на стільки знизиться температура повітря).2) Яка температура на вершині гори?+25°-35,4С= -10,4 ° С (температура на вершині гори).Відповідь. Отже, на вершині гори Кіліманджаро сніг танути не буде

 

 

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

 

1 Чому відрізняються показники температури повітря (+22 ^оС) та дорожнього покриття (+30 ^оС), указані на електронному знаку?

 

2. У таблиці подано інформацію про середньомісячну температуру повітря на одній з метеорологічних станцій. Визначте річну амплітуду коливань температури повітря.

 

 

3 Яка температура на вершині г. Джомолунгма, якщо біля підніжжя вона становить +30.

 

 

 

 

 

ТЕМА  АТМОСФЕРНИЙ ТИСК

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАПАМ´ЯТАЙТЕ

 На Землі по черзі змінюються 7 поясів атмосферного тиску: 3 пояси низького(на екваторі та в помірних поясах) 4 пояси високого тиску (в районі тропіків, біля полюсів)

З підняттям вгору товща шарів атмосфери зменшується разом з густиною, як наслідок зменшується тиск

У ТРОПОСФЕРІ НА 100 м ПІДЙОМУ ТИСК ЗМЕНШУЄТЬСЯ НА 10 мм

 

ПРИКЛАДИ ЗАДАЧ

 

У точках, що позначені на профілі місцевості, одночасно вимірюють атмосферний тиск. Укажіть точку, у якій тиск буде найбільшим.

Атмосферний тиск – це сила, з якою повітря тисне на земну поверхню і всі предмети, що розташовані на ній. Вимірюють у міліметрах ртутного стовпчика (мм рт. ст.) З висотою атмосферний тиск знижується – на 1000м підйому падає на 100мм рт. ст. Отже, якщо на схемі завдання точка Г позначена найвище, то тиск у ній буде найнижчий. Відповідно, найвищий тиск буде у точці, яка позначена найнижче – Б.

 

 

                                ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

 

1. Що зумовлює формування області високого тиску над Антарктикою?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕМА  ВОЛОГІСТЬ ПОВІТРЯ

 

 

ЗАПАМ´ЯТАЙТЕ

Коєфіцієнт зволоження = кількість опадів/ випаровування

Відносна вологість=

ПРИКЛАДИ ЗАДАЧ

1.Визначте коефіцієнт зволоження пустелі Сахари, якщо на цій території випадає 100 мм опадів на рік, а випаровуваність становить 600 мм

Розв´язок  К=О/В К=100/600=0.2

2.Визначити відносну вологість повітря, якщо в 1 м3 повітря міститься 10 г водяної пари, а за даної температури могло б міститися 25 г.

Розв´язок 17відносна вологість=10 г: 25 г х100% =40%Відповідь. Це означає, що повітря на 40% насичене водяною парою

 

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

 

1.Вирахуйте відносну вологість повітря, якщо вологість повітрястановить 12г/м3, а вологість насичення за даної температури - 23г/м3.

 

 

Тема  ПАДІННЯ, ПОХИЛ РІЧКИ, РІЧНИЙ СТІК, ВИТРАТИ ВОДИ

ЗАПАМ´ЯТАЙТЕ

Похил річки=падіння:довжина

Падіння річки= висота витоку-висота гирла

Річний стік=витрата води ⃰час

Витрата води=поперечний переріз річки⃰швидкість

ПРИКЛАДИ ЗАДАЧ

Визначіть похил ділянки річки завдовжки 50 км. якщо атмосферний тиск у верхній частині ділянки складає 740мм.рт.ст. а в нижній 750мм.рт.ст. 

 Розв’язок. 1)Визначимо падіння річки. Падіння річки = висота витоку - висота гирла. Визначаємо його за різницею атмосферного тиску 750 – 740 = 10 мм рт.ст.   Знаючи, що на кожні 10 м атмосферний тиск знижується на 1 мм рт.ст., визначаємо :

1 мм – 10 м           10 мм – 100 м, отже падіння річки становить 100 м

2)Визначаємо похил  річки. Похил річки = падіння річки / довжина річки.

Отже: 100м/50км=2м/км.

Ширина річки — 20 м, середня глибина — 1,5 м, швидкість течії річки — 2 м/с. Визначити витрату води в річці на цій ділянці.

Розв'язок.Витрату води визначаємо за формулою: W= S∙ V, де W— витрата води в річці (м³/с) на даному відрізку річки; S– площа поперечного перерізу річки (м²);V– швидкість течії річки (м/с).

1)Знайдемо площу поперечного перерізу: S= W ∙ h=20 м ∙ 1,5 м=30 м²

2) Знаходимо витрати води: W=30 м² ∙2 м/с=60 м³/с

 

Визначити річний стік річки, якщо витрати води становлять 10 м³/с.
Розв’язок.Річний стік = витрати води*час (вимірюється в секундах). 
Якщо потрібно знайти річний стік потрібно витрати води помножити на кількість секунд у році (31536000с), тобто 10м³*31536000=315360000 (м³)

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

 

1.Визначити річний стік річки Дніпра, якщо його пе­ресічна витрата води у гирлі ста­новить –1700 м³/с.

2.Площа основних водосховищ України становить 7 400 км². Визначте, яку частину від усієї площі України вони займають.

3.Похил річки Дніпро складає 11 см/км, довжина 2 201 км. Визначте, на якій висоті над рівнем моря Дніпро бере початок.

 

 

ТЕМА: АЛЬБЕДО ЗЕМЛІ

ЗАПАМ´ЯТАЙТЕ

Альбедо — це відношення потоку відбитого поверхнею у всіх напрямках випромінення до сумарного потоку випромінення (усієї прямої та розсяної сонячної радіації, що надходить).
Цей показник вимірюється у відсотках.
Альбедо = відбите випромінення / поглинене випромінення * 100%
Найбільше альбедо має сніг – 70-90%, що сильно затримує його танення. Пісок має альбедо до 35%, трав'яний покрив – 20-25%, крони лісових дерев – 5 до 20%. Найменша альбедо у води – 5% і зораних ґрунтів (чорноземи 5%, підзоли до 20%). Це найбільш теплоємні поверхні. Загальне альбедо земної кулі близько 40%.

                                                ПРИКЛАДИ ЗАДАЧ

Визначте альбедо земної поверхні за таких показників сонячної радіції за місяць:пряма - 200, розсіяна - 100,відбита -150

Рішення:Пряму і розсіяну Земля поглинає, тому всього 300. А відбила вона 150, тобто половину. Отже, альбедо = 50%

                                                             ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Що таке альбедо , та як воно залежить від підстилаючої поверхні?

ТЕМА СОНЦЕ

ЗАПАМ´ЯТАЙТЕ

22 грудня, як і 22 червня - дні сонцестояння.
22 червня Сонце знаходиться в зеніті над Північним тропіком 23°27΄΄ пн. ш.22 грудня схилення дорівнює -23°27'. У цей день сонце знаходиться над Південним тропіком.
23 вересня та 21 березня - дні рівнодення, тобто сонце знаходиться в зеніті над екватором, там кут падіння сонячних променів дорівнює 90°
Значення схилення сонця - це широта, на якій сонце знаходиться в зеніті. Тобто вже на широті 24° пн.ш. сонце в зеніті знаходитися не може, а на нашій широті тим паче це неможливо. Сонце «гуляє» в межах від північного до південного тропіка, що виявляється в зміні тривалості дня і ночі та змін пір року.
Широта північного тропіка - 23°27'пн.ш. Широта південного тропіка - 23°27'пд.ш. Широта екватора -0°, тобто і схилення в дні рівнодення буде 0°.
Висоту Сонця над горизонтом в ополудні визначають за формулою: λ = 90о – φ ± δ.φ (фі) - географічна широта об’єкта
δ (дельта) – схилення Сонця
δ (схилення) в дні рівнодення становить 0 º; у день літнього сонцестояння +23º27';
                                           ПРИКЛАДИ ЗАДАЧ
Оберіть правильні відповіді. Кут падіння сонячних променів у полудень 22 черв ня буде однаковим у точках, що розташовані на паралелях:
1) 0° і 47° пд. ш.;
2) 0° і 47° пн. ш.;
3) 10° пн. ш. і 10°пд. ш.;
4) 23,5°пн. ш. і 23,5° пд. Ш

Розв’язання. 22 червня Сонце знаходиться в зеніті над Північним тропіком 23°27΄΄ пн. ш. Точки з однаковою висотою Сонця повинні знаходитися по «обидва боки» від тропіка, на північ і на південь від 23°27΄΄ пн. ш. Цим умовам відповідає варіант4
Горизонтальний кут під час сходу Сонця був 105°. Визначити час сходу, заходу Сонця і довготу дня.
Розв’язання Сонце зайде в точці 255°, тобто (360° — 105°)
Кут між точками сходу і заходу Сонця дорівнюватиме 255°- 105°=150°.
Час сходу 105°/15° = 7 год. 
Час заходу 255° / 15°= 17 год. 
Тривалість дня 150°/ 15° = 10 год.

Встановіть полуденну висоту сонця над горизонтом у Полтаві 23 вересня.
Розв'язання Для подібних задач застосовується формула, яку слід запам'ятати:H=90°-?+(-) ?, 
де ? (фі) - це географічна широта об'єкта, а ? (дельта)- схилення сонця географічна широта м. Полтава: (Полтава)=49°35'пн.ш. ;також треба запам'ятати, що 23 вересня та 21 березня - дні рівнодення, тобто сонце знаходиться в зеніті над екватором, там кут падіння сонячних променів дорівнює 90°.День і ніч за тривалістю в обох півкулях однакові

Дано: h(висота сонця)=90°-49°35'+00°05'=89°60'-49°35'+00°05'=40°25'+00°05'
h-?= 40°30'.
? =49°35'пн.ш.
?=+00°05'Відповідь: h=40°30'.
                                                     ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ
1.Визначте полудневу висоту Сонця у пункті А (45º пн.ш.), якщо в пункті Б (32º22'пн.ш.) вона становить 40º. У яку пору року можлива така висота Сонця?

2.Кут падіння сонячних променів у полудень 22 червня буде однаковим у точках, що розташовані на паралелях:
- 0* і 47* пд..ш.- 0* і 47* пн..ш.- 10* пн..ш. і 10* пд..ш.- 23,5* пн..ш. і 23,5* пд..ш.




                                 ТЕМА НАСЕЛЕННЯ. РЕСУРСОЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ

 

                                             ЗАПАМ´ЯТАЙТЕ

Для обчислення густоти населення : Г = Ч / П, де Г - густота населення (чол./км²); Ч - чисельність населення (чол.); П - площа (км² або га).
Різниця між кількістю народжених у даному регіоні (пункті) і кількістю померлих становить природний приріст населення : (Пн = Н - П).
Коефіцієнти розраховуються на кожну тисячу жителів (чол. на 1000 жит., або проміле - ‰).
Сальдо міграції - це різниця між кількістю населення, що прибула в даний регіон (пункт), та тією кількістю, що вибула з нього. Буває додатнім, коли кількість вибулих більша за кількість прибулих, і від’ємним, коли навпаки.
Рівень безробіття = кількість безробітних / трудові ресурси * 100%
Трудові ресурси=зайняті + безробітні

 

Ресурсозабезпеченість - це співвідношення між запасами природних ресурсів і обсягом їх використання. Вона обчислюється або кількістю років, на які вистачить цих ресурсів, або їхніми запасами з розрахунку на душу населення.
Будьте уважні: зводьте числа до однакового виду, не діліть тисячі на мільйони.
Ресурсозабезпеченість = запаси / видобуток
Ресурсозабезпеченість = запаси / кількість населення

 

                                             ПРИКЛАДИ ЗАДАЧ

 

Розрахуйте кількість населення країни(млн. осіб), якщо відомо, що минулого року в ній проживало 25 млн. осіб, коефіціент народжуваності склав 12 проміле,коефіціент смертності- 6 проміле, річна кількість емігрантів- 200 тис осіб, іммігрантів -120 тис. осіб.

Розв’язання +12-6=+6  Проміле - це на тисячу. На кожну тисячу додалося 6 людей.
У нас 25 млн = 25 000 тисяч, значить приріст 25 000*6= 150 000 людей = 0,15 млн.Механічний приріст = 120-200= -80 тисяч = -0,8 млн. Загальне:
25+0,15-0,8=24,35 млн

Обчисліть показник ресурсозабезпеченості країни кам'яним вугіллям (у роках) за такими даними: загальні запаси кам'яного вугілля 1,5 млрд тонн, щорічний видобуток склав 50 млн тонн.

Розв’язання Ресурсозабезпеченість = запаси / видобуток
1,5 млрд = 1500 млн  1500 млн / 50 млн = 30 років

 

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1.               Обчисліть чисельність населення країни на кінець року (млн осіб), якщо на 1 січня проживало 200 млн. осіб, а показники руху населення в цьому році були такими: народжуваність - 30 проміле, смертність - 18 проміле, еміграція - 3 проміле, імміграція - 1проміле.
    
2.               Визначте відсоток забезпечення України власною нафтою, якщо її потреби на рік становлять 50 млн т, а видобуток 4 млн т
   
    

 

 

 

 

ВАРТО ЗАПАМ´ЯТАТИ!

Альбедо = відбите / поглинене випромінення * 100%

Коефіцієнт зволоження = к-ть опадів / випаровуваність

Похил річки = падіння / довжина.

Падіння річки = висота витоку - висота гирла.

Річний стік = витрати води * час (вимірюється в сек)

Витрати води = поперечний переріз річки * швидкість

Лісистість = кількість дерев / територія * 100%

При піднятті на 1 км температура знижується на 6°С.

До 20м в товщах порід температура однакова.

Із заглибленням t підвищується на 3°С на кожні 100м.

Різниця між найвищою і найнижчою t повітря

називається амплітудою коливань t.

Тиск знижується на 10 мм рт. ст. на кожні 100 м підйому.

Нормальний тиск (0м над рівнем моря) = 760мм рт.ст.

1° будь-якого меридіана = 111,1км ≈ 111 км

1° дуги екватора (0° ш.) = 111,3 км ≈ 111км

Екватор ≈ 40 тис. км

1 га = 10 000 м2 = 100 ар

1 а = 100 м² = 0,01 га

Висота Сонця над горизонтом в ополудні: λ = 90º – φ ± δ.

φ (фі) - географічна широта об’єкта

δ (дельта) – схилення Сонця

δ (схилення) в дні рівнодення становить 0º;

у день літнього сонцестояння +23º27'

у день зимового сонцестояння –23º27'

Всього 360º = 24 пояси

15º = годинний пояс = 1 година

1º = 4хв

Ресурсозабезпеченість = запаси / видобуток

Ресурсозабезпеченість = запаси / к-ть населення

Вантажообіг = обсяг перевезень * відстань

Пасажирообіг = к-ть перевезених пасажирів * відстань

Густота населення = к-ть населення / площа

 

Природний приріст = к-ть народжених – к-ть померлих

 

Сальдо міграції = к-ть іммігрантів – к-ть емігрантів

 

Рівень безробіття = к-ть безробітних / трудові ресурси * 100%

Трудові ресурси= зайняті + безробітні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел та літератури

1Методичні рекомендації що до навчання географії у 2020-2021 навчальному

Році

 

2. https://testportal.gov.ua/proggeo/

3.https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv

4. Заставецька О.В. Збірник задач з фізичної географії. Навчальний посібник для учнів 6-8 класів. – Тернопіль: Підручники і посібники, 1996.-С.40

5. Романова В.Я. Збірник задач по географії для 5 -11 класів: Навчальний посібник. – Запоріжжя: Просвіта, 2000. – 92 с.

6.  Ромасишин Г.П. Збірник задач з географії. Тернопіль «Лілея». 2013р.

7. Пересадько В.А. Задачі за географічними картами: типові та нестандартні з розв’язаннями. – Х.: Вид. група «Основа», 2005. – 96 с.

8. Збірник завдань для ДПА, 2013 рік. 

9. http://geoknigi.com/book_view.php?id=69

10. http://geographer.com.ua/

11. http://moyaosvita.com.uа

12. http://www.dnsgb.kiev.ua/pidrozdili.html

13. http://tut-cikavo.com