Як вчити дитину читати Поради для батьків і вителів

 Насправді немає чіткого кордону, який дасть однозначну відповідь - коли починати вчити дитину читати. Але більшість психологів (не говоримо про послідовників методик Домана, Зайцева і т.д.) схиляються до того, що вчити дитину читати потрібно приблизно з 5 років, коли вона:

• навчилася говорити і почала говорити простими реченнями (інакше можлива затримка мовного розвитку)
• добре чує і розрізняє окремі звуки в словах, володіє достатнім словниковим запасом
• не має логопедичних проблем
• розуміє, що таке ліво і право, тобто не має проблем з просторовою орієнтацією.
  ​

Відзначимо, що вивчивши букву «Ем», малюкові буде непросто потім використовувати її. Тобто звучить це як «ем», а треба читати слово «ма-ма». А у малюка за правилами виходить «ем-а-ем-а».

• Саме тому зручніше і правильніше не заучувати спершу всі букви алфавіту і тільки потім переходити до складання слів, а робити все поступово. По-перше, навіть з декількох вивчених букв можна скласти склад і слово. По-друге, вчите дитину саме звукам, а не буквам. Букви вивчимо також поступово. Отже, вчимо звук «м», а не букву «ем». Зі звуком працювати набагато зручніше. З декількох звуків отримуємо склад, вчимо різні склади і складаємо слова. Картки зі складами можна робити і самостійно.

Вимовляти звуки слід чітко і уривчасто, тобто коротко, якщо це приголосні: Б, М, Ф...., якщо голосні, то потрібно злегка розтягувати звук: А-а, І-та, Ю-ю ....

Наочність – Ваш «козир»

Незалежно від віку дитини, він потребує яскравому, привабливому, методично грамотно складеному матеріалі. Ефективні наочні посібники для того, як навчити дитину читати по складах – це барвисті кубики з зображеними літерами і картинками (можна і тільки з літерами). Відмінно підійдуть пластмасові літери (включають повний алфавіт, який виконаний в декількох кольорах, наприклад, розділяючи голосні і приголосні різними відтінками). Ідеальний вибір - алфавітний набір (набір букв різного кольору на магнітиках, наприклад, для побудови складів, слів і речень, зміцнюючи їх на холодильнику). Гарною підмогою для того, як навчити дитину читати по складах служать розмальовки з літерами, настінна азбука та інше.

Головне – гра!

Щоб навчити дитину читати, заняття повинні проходити неодмінно в ігровій формі.

Наприклад, запитайте у малюка, чи він знає свою головну літеру, тобто першу букву, з якої починається ім'я дитини. Якщо малюк дасть ствердну відповідь, переконайтеся, що він насправді знає першу букву свого імені. Якщо дитина «своєї букви» не знає, поясніть йому, що ж це за буква така, покажіть, як вона виглядає.

Дістаньте з набору кубиків або букв потрібну букву, покажіть її і скажіть: «Дивись! Оце Вона - твоя найголовніша літера! Д! Тебе звуть Діма, твоє ім'я починається з букви Д! Так, яка твоя буква?».

Нехай дитина чітко повторить кілька разів букву Д. «Діма, дивись, твоя буква дуже на щось схожа. Ану подивися уважно на неї! Нічого вона тобі не нагадує? Ні? А мені будиночок нагадує, або курінь, на двох маленьких ніжках». На цьому етапі Ваша мета – розглянути букву, розібрати її особливості. Тобто допомогти дитині створити якісь асоціації з буквами – це теж форма гри, яка буде згодом тренувати здатності до запам'ятовування, зараз же малюкові просто цікаво буде вивчати різні літери, шукати схожість з різними предметами, тваринами тощо.

Візьміть штук 5 кубиків з різними літерами або просто букв, і змішайте з ними букву Д. Більше 5 брати не варто – це ідеальне кількість, який дитина на даному етапі може проаналізувати, не напружуючись надмірно. Потім скажіть «Діма, а ти зможеш в цій купі знайти свою букву?». Діма, звичайно ж, знайде свою Д. Обов'язково похваліть його, і особливо підкресліть, що тепер він знає свою головну літеру.

Перше заняття на цьому потрібно закінчити. Закріпити знання потрібно буде трохи пізніше, але в той же день: попросіть хлопчика знову знайти букву Д, причому саме літеру «Д», а не «свою букву». Але тільки не стомлюйте дитини, якщо він не справляється – просто підкажіть.

Коли Ви переконаєтеся, що малюк добре запам'ятав і знає одну букву алфавіту, можна трансформувати гру і знайти головну літеру мами, тата, бабусі і так далі. Подібним чином можна вивчити всі букви. Однак, обов'язково паралельно пояснюйте дитині, що літера Д – не тільки Діміна літера. Будиночок, диван, дорога і так далі – це теж Д.

Як навчити дитину читати по складах: КРОК ДРУГИЙ

У міру вивчення приголосних і голосних букв, можна починати складати з них склади. Вивчіть букву М, через один-два дні – букву А. Як тільки переконайтеся, що дитина засвоїла їх абсолютно чітко, поставте поруч М і А і скажіть малюкові: «А давай-ка прочитаємо, що у нас вийшло?». Звичайно ж, дитина прочитає букви окремо: М, А. Поправте його, сказавши: «Але ж вони стоять поруч у нас, значить, читати їх потрібно разом, без перерви, ось так – МА. Давай тепер ти прочитай!». Потім поставте дві пари цих букв поруч МА МА. Нехай дитина прочитає їх.

Пам'ятайте, освоєння нових складів потрібно переходити тільки тоді, коли малюк вже твердо засвоїв склади, вивчені з ним раніше. Перший час, дитина просто буде запам'ятовувати склади і не більше того. Коли Ви з ним вивчіть приблизно 10-15 простих складів, йому стане зрозумілий механізм їх утворення і механізм читання складів. Тільки після цього він зможе складати і читати без праці нові поєднання букв. У цей момент потрібно навчити дитину читати більше складні склади.

Як навчити дитину читати слова: КРОК ТРЕТІЙ

На перших порах працювати слід виключно зі словами, що складаються з відкритих складів, таких як, наприклад: мама, тато, няня, каша, Діма.

Потім можна переходити до вивчення закритих складів: будинок, сом, сон, крейда.

Потім можна перейти і до більш складних слів, що складається з різних складів: будиночок, дошка, сестра, столик, крихта.

Як навчити дитину читати пропозиції: КРОК ЧЕТВЕРТИЙ

Коли всі букви будуть вивчені і дитина зможе показувати і самостійно називати Вам будь-яку букву, без праці читати склади і сам складати їх, тоді можна навчити дитину читати цілі речення, які складаються з кількох слів.

Тут головне, починати з простих і односкладових речень, типу відомого всім: «Мама мила раму». Не навантажуйте дитини відразу великою кількістю слів і тривалими заняттями. Півгодини – це максимум, який можна присвятити читанню за один раз.

Пропозиції, які дитина вчиться читати повинні складатися з відомих, зрозумілих йому слів. Вводити нові слова краще для початку окремо, хоча, як правило, це зовсім не потрібно робити спеціально: діти цікаві і постійно пристають до батьків з питаннями. Вам достатньо просто пояснювати дитині сенс тих чи інших слів, тих чи інших явищ. А під час занять читанням, розібрати ті нові слова, які дитина дізнався сьогодні. Показати йому як вони пишуться, склавши його з букв.

Що читати?

Дуже гарна звичка - читати перед сном, вона розширює кругозір, тренує пам'ять, робить навчання непомітним. Але раз вже Ваша дитина навчилась читати, перш ніж відкрити книгу, спочатку домовтеся з дитиною, що він починає читати, а Ви продовжите після нього читання до кінця. Нехай на перших порах це будуть всього лише кілька слів, навіть не пропозиція, а тільки його початок. «Ну-ка, цікаво, що ж там сталося далі, давай-ка, тепер я почитаю!» - запам'ятайте: Вам потрібно взяти з рук дитини книгу відразу після перших же ознак того, що він втомився або йому дуже важко дається читання. Важливо не перетворити читання в тягар, у щось важке і не веселе.

Постійно у дитини під рукою може перебувати 1-2 книжки, які він любить і, напевно, знає буквально напам'ять. Нові книги потрібно вводити по одній. Прочитали разом, обговорили, прибрали. Залиште на один-два дні, якщо книжкова історія дуже дитині сподобалась, потім обов'язково приберіть – йому потрібно розширювати кругозір, і не зациклювати увагу на одному творі. Через пару днів можна починати читати нову книгу.

Найкраща література для дитини – це народні казки, різноманітні забавлянки і, звичайно, стара добра радянська класика для дітвори – твори Барто, Чуковського, Маршака. Захоплюючі, яскраві образи і незвичайні сюжети даних творів здатні розвинути любов до читання і прищепити смак до нього з самого раннього дитинства.

Важливо навчити дитину читати правильно!

• Ось  п’ять експертних порад, що допоможуть розвинути у вашої дитини швидкість читання.
  
  Читайте вголос і виразно. Джессі Вайз зі США, будучи «педагогом взірцевих батьків» і консультантом у питаннях домашнього навчання, підкреслює, що процес моделювання швидкості читання – це найкорисніше, що можуть зробити батьки для своїх дітей, щоб допомогти їм досягти доброї швидкості читання. Дітям необхідно чути тексти, які читаються гладко й легко. Їм також дуже важливо чути приклади виразного читання. Коли ви читаєте вголос, не бійтесь підкреслити емоції, що відбивають тон тексту, такі як хвилювання чи смуток, радість чи здивування. Покажіть дитині, що вірно прочитане слово допомагає розкрити його сенс.
  
  Практика і ще раз практика. 
• Читання, як і будь-яка інша навичка, щоби стати досконалою, потребує послідовно повторюваної практики. Мета швидкості читання в тому, щоб читати настільки «гладко» й легко, щоб це відбувалось автоматично й невимушено. Єдине, у чому є потреба, це час і зусилля.
  
  Вайз каже: «Спортсмени та музиканти багато практикуються, щоби досягнути майстерності. Я гадаю, що та сама стратегія працює й у відношенні читання. Швидкість краще за все розвивається шляхом повторного читання одного й того самого уривка вголос до тих пір, доки не буде досягнута швидкість». Для цього моделюйте читання вголос, використовуючи певний фрагмент тексту. Виберіть невеликий абзац із приблизно ста слів. Нехай ваша дитина прочитає його кілька разів – до чотирьох разів за один підхід.
  
  Точно визначте проблеми. Є три основних елементи швидкості читання: швидкість, точність і просодія (наскільки добре читач використовує зміни в тоні голосу, інтонацію, акценти, наголоси, паузи й т. ін., щоби передати смисл та емоції). Коли ви слухаєте, як ваша дитина читає вголос, звертайте увагу на всі ці три складові й постарайтеся зрозуміти, з якою з них вона має труднощі.
  
  Вайз каже, що проблеми зі швидкістю можуть проявлятись по-різному. «Здогадується дитина про незнайоме слово за контекстом чи фонетичним звучанням? Чи складно це для неї?», – задається запитанням Вайз. Один зі способів з’ясувати, чи перевищено поточний рівень її комфортного читання, це підрахунок кількості слів, на яких дитина спотикається. За словами Вайз, «…якщо дитина невірно прочитує більш ніж одне слово з кожних двадцяти, вона буде зосереджувати свою увагу на розпізнаванні слів, а не на швидкості», отже, мати труднощі.
  
  Зробіть читання захоплюючим. Незважаючи на те що практика дуже важлива, не перетворюйте читання на тяжку працю, якої ваша дитина просто почне боятися. Замість того щоби перетворювати цей процес на рутину з фіксованим графіком, спробуйте включити читання вголос у серію захоплюючих спільних заходів з дитиною.
  
  Якщо ваша дитина – юний актор, який подає надії, створіть театральне дійство з улюбленої історії. Вам не потрібні реквізит, костюми й навіть сцена. Ілюстровані книги із двома чи більше дійовими особами чудово підійдуть для цього, але пам’ятайте: якщо історія не буде цікавою та веселою, то вистава не вийде. Створіть свій власний випуск новин – це ще один вид діяльності, який дозволить попрактикуватись у швидкості читання. Ви можете записати короткі новини разом з вашою дитиною або використати спрощені версії історій з газети, а потім декламувати їх, як диктор телебачення.
  
  Використовуйте аудіокниги. Аудіокниги – це величезний ресурс, адже звичайно їх читають професійні актори, націлені на створення цілого спектаклю, використовуючи при цьому всі можливості свого голосу, – саме такого виразного моделювання діти й потребують. Крім того, аудіокниги можуть бути особливо корисними в якості незалежного засобу для навчання дітей старшого віку, які все ще б’ються над читанням, але не хочуть сидіти й займатися з батьками.
  
  Вайз пропонує такі кроки: «Виберіть частину аудіокниги (або частину книги, яку ви читаєте вголос). Прослідкуйте за тим, щоби дитина уважно прослухала її. Потім хай вона спробує прочитати її вголос разом з вами чи записом. Далі хай спробує прочитати цей уривок вголос самостійно, а ви послухайте, як вона буде це робити».