Як вчитися вчитися та долати синдром фіксованого мислення

Перерва Валентина Іванівна,

учитель зарубіжної літератури, російської мови, мистецтва

 (вищої категорії)

Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 ім. Остапа Вишні Охтирської міської ради Сумської області

Як вчитися вчитися та долати синдром фіксованого мислення. Коучинговий аспект реалізації особистісно-орієнтованого навчання.

Технології змінюються дуже швидко і далеко не завжди передбачувано. Є такий образ майбутнього, який називається моделлю Vuca: volatility, uncertainty, complexity and ambiguity, тобто мінливість, невизначеність, складність і багатозначність. Ми повинні готувати людину, яка здатна не просто виживати, а бути успішною і щасливою в цьому мінливому світі.

Soft Skills або «наскрізні» навички, здатність знайти покликання або справу свого життя, в тому числі висока ступінь володіння навиком усвідомленості стають все більш затребуваними в умовах технічного прогресу і динамічно мінливого світу початку XXI століття. Зокрема, учасники Всесвітнього економічного форуму, відзначали, що трансформація освіти в умовах науково-технічної революції призводить до зростання потреби в гнучких навичках, а отже і в гнучкому мисленні, здатності змінюватися та  зростати постійно.

Проблемою сучасної шкільної освіти є низька мотивація учнів, які не відчувають інтересу до навчання в умовах традиційної освіти, в результаті чого, Україна втрачає потенціал Українського народу, який міг би забезпечити розвиток України.

В останні роки в освіті все більш чітко виникає потреба в нових, недирективних формах розвитку і навчання дітей. Ідеї особистісно-орієнтованого навчання стали активно розвиватися в останні десятиліття, і вже офіційно заявлені в стандартах освіти другого покоління. Саме тому увагу педагогів-новаторів привертає коучинг як ефективна, апробована на практиці система розвиваючої взаємодії.

Мета статті сформувати базове уявлення про педагогічний коучинг як технологію, спрямовану на розкриття потенціалу кожного учня, закладеного в дитині природою від народження, розкрити сутність фіксованого мислення та мислення зростання, дати інструменти педагогам, що дозволяють відстежувати приклади фіксованого мислення та визначати способи протидії йому,  а також формувати як у учнів, так і в педагогів, які формуватимуть у своїх вихованців продуктивний спосіб мислення на власному прикладі. Саме   мислення зростання посилює  мотивацію дітей як до навчання, так і до розкриття власного потенціалу, досягнення ними успіху на кожному етапі життя, формування ментальності людини у світі, що швидко змінюється, здатної навчатися, змінюватися протягом усього життя. 

Педагогічний коучинг (від англ. сoaching – наставляти, надихати, тренувати для спеціальних цілей, підготовляти до вирішення певних завдань) – це різновид технології науково-методичного супроводу, система андрагогічних принципів і прийомів, що сприяють розвитку потенціалу особистості та групи спільно працюючих людей (команди, організації), а також забезпечують максимальне розкриття та ефективну реалізацію цього потенціалу.

Коучинг в освіті - це

• особистісний підхід;

• підтримка дитини;

• формування мислення успіху;

• визначення його сильних сторін;

• усвідомлена участь в процесі і досягненні конкретних результатів.

Ми, вчителі, так часто зациклюємося на тому, щоб успішно пройти зі школярами програмовий матеріал зі свого предмету, що інколи забуваємо, що головна задача вчителя не просто надати відомості з певної навчальної дисципліни, а, в першу чергу, саме навчити їх вчитися! Адже це дійсно найбільш корисна та потрібна навичка у дорослому житті!

Психолог Стенфордського університету Керол Двек (Carol Dweck) протягом 20 років займається вивченням продуктивності та способів мислення, і її останнє дослідження показало, що успішність залежить у першу чергу не від вродженого інтелекту чи талантів, а від типу мислення, який, відповідно, впливає на ставлення до життєвих перепон.

Керол Двек виявила, що можна виділити два типи мислення: фіксоване і мислення зростання. Як можна здогадатися, наше мислення – це свого роду окуляри, крізь які ми розглядаємо світ. Тип мислення, що переважає, впливає на кожну нашу думку та вчинок.

Фіксоване мислення змушує людину деградувати і звинувачувати всіх оточуючих у своїх невдачах, мислення зростання призводить до зростання особистості та відповідальності за своє життя. Люди, що володіють фіксованими мисленням, вірять, що їхні здібності «висічені в камені», тобто не можуть змінитися протягом життя. Вони не працюють над своїм розвитком. Люди з мисленням зростання, навпаки, впевнені в тому, що всьому можна навчитися і освоїти практично будь-яку компетенцію. Вони вважають, що їх базові здібності – лише відправна точка.

Люди з фіксованим мисленням вважають себе здібними в тій чи іншій сфері, галузі, отже, кожний маленький успіх підтверджує їхню думку про себе, а кожна маленька невдача сприймається ними дуже болісно, підриває віру в себе. Тому вони відчувають потребу виглядати розумними за будь-яку ціну. Успіх примушує їх роздуватися від гордості. Коли вони зазнають невдачі, відбувається зворотне. Отже, як тільки такі люди зіштовхуються з невдачею, вони відчайдушно намагаються знайти когось чи щось, щоби перекласти провину за свій провал, і постійно виправдовуються. Оскільки будь-який успіх і невдача дуже тісно пов'язані з їхнім честолюбством, люди з фіксованим мисленням схильні відчувати ірраціональний страх перед невдачами і, як правило, рідко йдуть на ризик. У свою чергу, це обмежує рівень успіху, якого вони потенційно можуть досягти. У випадку, якщо вони стають успішними, отриманий успіх буває вистражданим і ретельно ними оберігається.

Люди з мисленням зростання вважають, що успіх є, швидше за все, результатом зусиль, а не таланту. Тому такі люди наполегливо працюють, щоби постійно рости та вдосконалюватися. Успіх вони заробляють працею і ніколи не сприймають його як щось випадкове. З іншого боку, невдачі вони розглядають як неминучі «побічні ефекти»  будь-якої діяльністі. Тому до поразок вони ставляться, як до можливостей подальшого вдосконалення.

Оскільки успіхи й невдачі розглядаються ними як окремі події, які не пов'язані безпосередньо з їхньою особистістю, прихильники мислення зростання схильні приймати успіх зі скромністю, а з невдачами справлятися гідно.

Якщо у вас фіксоване мислення, то ви впевнені, що ви такі, які є, і не можете це змінити. Це створює проблеми, коли життя кидає вам виклик: якщо вам здається, що треба зробити більше, із чим можете впоратися, ви відчуваєте безнадійність цього задуму.

Люди з мисленням зростання вірять, що вони можуть стати кращими, якщо докладуть зусиль. Вони перевершують людей з фіксованим мисленням, навіть якщо інтелект у них нижчий. Люди з мисленням зростання зустрічають випробування як можливість навчитися чомусь новому.

Здоровий глузд підказує, що людина, наділена високим інтелектом, впевнена в собі. Це так, але тільки до тих пір, поки все дається легко. Вирішальним фактором є те, як ви зустрічаєте проблеми і невдачі. Люди з мисленням зростання з розпростертими обіймами вітають життєві перешкоди. Для людей з мисленням зростання невдача — це інформація. Ми називаємо те, що відбулося, невдачею, але вони сприймають це так: "не спрацювало, але я вмію вирішувати проблеми, тому спробую зробити щось ще".

Пропоную такі формулювання щодо фіксованого мислення та мислення зростання:

 Фіксоване мислення – це тип мислення, який базується на переконанні в тому, що наша особистість, риси характеру, таланти, здібності та інтелект повністю фіксовані.

Мислення зростання – повністю протилежний тип мислення, який відображає наше переконання в тому, що людині все під силу. Завдяки наполегливості та зусиллям кожний з нас може стати тим, ким хоче. Немає людей розумних чи дурних – є тільки ті, хто розкрив потенціал свого інтелекту, і ті, хто цього ще не зробив. Немає талановитих і геніїв, є тільки дуже працьовиті люди, які вирішили підняти свої здібності на більш високий рівень.

Таким чином, з однаковими інтелектуальними можливостями, діти рівною мірою можуть стати або успішними дорослими, або невдахами, і визначається це виключно притаманним їм типом мислення! Тому задача вчителя сформувати у своїх учнів впевненість у тому, що особистий результат  залежить від докладених зусиль для досягнення мети, а випробування – додатковий шанс навчитися новому та стати кращим!

З виховною метою розкажіть своїм учням про невдачі таких знаменитостей, як:

Джоан Роулінг, якій повертали рукопис «Гаррі Поттер» 12 разів, перш ніж, невеличке лондонське видавництво дало згоду, ще не розуміючи, що саме йому випаде честь надрукувати один зі світових бестселерів. Адже 4 із 7 книг серії «Гаррі Поттера» посіли світові рекорди за швидкістю продажів серед літературних творів у світі. 

Уолт Дісней, який був звільнений свого часу з газети «Kansas City Star» за те, що у нього «не вистачало фантазії і не було хороших ідей».

Стівен Спілберг, якого кілька разів відраховували зі Школи кінематографічного мистецтва при Університеті Південної Каліфорнії.

Стівен Кінг, який отримав більше 30 відмов у публікації роману «Керрі». Але, коли йому все-таки вдалося продати права на рукопис, роман розійшовся мільйонним тиражем і став культовим.

Томас Едісон, якого вчителі вважали «надто тупим, щоб вивчити що-небудь». А в дорослому житті його двічі звільняли з роботи за «недостатню продуктивність». А коли журналіст запитав Едісона, як це – помилятися 1000 разів поспіль, то він відповів: «Я не помилявся 1000 разів. Просто лампочка була винаходом, для створення якого потрібно було зробити 1000 кроків».

Коучинг – це ще й мистецтво задавати запитання, що дають поштовх до змін, особистісних трансформацій. Тож, реалізовуючи коучинговий підхід, поінформувавши учнів про історії невдач людей зі світовою славою, запропонуйте дітям дати відповідь на питання:

1.               Як люди, що сьогодні викликають захват історіями успіху, сприймали невдачі, помилки, відмови?
2.               Змоделюйте хід думок людей зі світовою славою після поразки, помилки, невдачі, знаючи, що вони пізніше досягли бажаного. На що було орієнтованим мислення цих людей?
3.               Що із досвіду названих раніше людей ви готові взяти для використання на своєму шляху до результатів, досягнень, успіху, коли припуститесь помилок, зіткнетеся із відмовами, невдачами?
4.               Які слова, зустрівшись із протидією на шляху до результату, успіху, ви готові собі сказати, щоб життєвий досвід успішних людей став вам підтримкою?

Сучасний педагог, що усвідомлює свою роль у формування підростаючого покоління як роль коуча, зосередженого на розкритті потенціалу кожної дитини, усвідомлює, що мислення зростання – основа розвитку дитини

Приклади впливу фіксованого мислення й мислення зростання на життя в певних ситуаціях.

Таблиця 1

Тема, що аналізується цією статтею, потребує  усвідомлення учителем, що ми не можемо виховувати наших дітей з мисленням зростання, якщо самі не маємо його. Якщо ми в першу чергу не змінимо наше власне мислення, ми не зможемо прищеплювати дітям мислення зростання.

Незважаючи на свою назву, фіксоване мислення можна змінити. Це лише набір звичних установок, які ми несвідомо застосовуємо, коли стикаємося з проблемами, невдачами і критикою на свою адресу.

Ключ до зміни мислення лежить насамперед в усвідомленості.

Для того щоб змінити фіксованість мислення, потрібно навчитися визначати ситуації, які його викликають. Сама Керол Двек пропонує для цього чотири кроки.

Крок перший: навчитися чути «голос» фіксованого мислення.

Коли наближається новий виклик, цей голос може сказати: «Ти впевнений, що можеш це зробити?». Або: «Що, якщо ти зазнаєш невдачі?».

Після першої серйозної невдачі можете почути: «Ех, якби у тебе був талант…». Або: «Я ж казав, що це занадто ризиковано».

Деякі фахівці говорять про голос сумнівів, як про внутрішнього диверсанта, що підриває все, що ми робимо; внутрішній критик, який судить нас і нашу роботу.

Цей внутрішній шкідник і є фіксованим мисленням. Коли ви навчитеся розпізнавати його голос, перейдіть до другого кроку.

Крок другий: Визнайте, що у вас є вибір.

Ви можете інтерпретувати цей голос двома різними способами:

Проблеми, невдачі та критика можуть бути ознакою того, що ви «зафіксували» свій талант і здібності. Або це може бути ознакою того, що вам потрібно кинути собі виклик, активізувати зусилля, змінити стратегію і продовжувати розвиватися. Очевидно, що в першому випадку мова йде про фіксоване мислення, у другому – про мислення зростання.

Пам’ятаєте, у вас завжди є варіант вибору при зіткненні з невдачею, проблемою або критикою.

Крок  третій: відповідайте з допомогою голосу мислення зростання. Коли ви стикаєтеся з проблемою, голос фіксованого мислення каже: «Ти впевнений, що зможеш це зробити? Чи вистачить у тебе здібностей і таланту?». Мислення зростання відповідає: «Я не впевнений, що зможу впоратися з цим прямо зараз, але думаю, що можу з часом навчитися, приклавши необхідні зусилля». Фіксоване мислення наполягає: «А якщо ти зазнаєш невдачі? Ти ж станеш невдахою!». А мислення зростання відповідає: «Всі успішні люди терпіли невдачу і навіть не одну. Проте це не зробило їх невдахами». Якщо ж ви все-таки зазнаєте невдачі, фіксоване мислення знову подасть голос: «Я ж казав. У тебе немає здібностей».

Але і цій думці ви можете парирувати за допомогою голосу мислення зростання: «Це все дурниці. Наука важко давалася Томасу Едісону, а Майкл Джордан далеко не відразу став геніальним баскетболістом. Але чого у них точно було в надлишку – так це пристрасті до свого захоплення і багато докладених зусиль». Якщо ви стикаєтеся з критикою, що обмежує ваше зростання голос каже: «Це не моя вина. Це всі інші люди і обставини на це вплинули». На це можна відповісти наступним чином: «Якщо я не візьму на себе відповідальність, то не зможу це виправити. Я буду уважно прислухатися до критики і вилучу повчальний зміст із своїх помилок».

Дуже зручно писати подібні діалоги у себе в щоденнику. Це дозволить придумати не одне спростування, а десятки.

Крок четвертий: розвивайте в собі нове мислення.

Коли ви чуєте голос фіксованого мислення і реагуєте на нього мисленням зростання, то замість того, щоб зупинятися у своєму розвитку, починаєте робити необхідні проактивні дії.

Під діями можна розуміти:

•                   прийняття нових викликів;
•                   засвоєння уроків з невдач і помилок;
•                   прояв наполегливості;
•                   коригування своїх дій на основі зворотного зв’язку.

Крок п’ятий: задавайте правильні питання.

Незважаючи на порядковий номер, це найважливіша порада. Мислення можна змінити в бік значної продуктивності за допомогою правильних запитань так само, як і обмежити його.

Ось список коучингових питань, які допоможуть вам розвинути мислення зростання:

•                   Які кроки я можу зробити для того, щоб досягти успіху?
•                   Чому я можу навчитися у цій ситуації?
•                   Усвідомлюю я свою кінцеву мету, коли займаюся справою?
•                   Яка додаткова інформація допоможе мені?
•                   Де я можу отримати конструктивний зворотний зв’язок?
•                   Що мені потрібно робити, як змінити розпорядок свого дня, щоб чітко слідувати плану?
•                   Як саме я буду втілювати план в життя?
•                   Що нового я дізнався сьогодні? Про себе, про життя, про людей.
•                   Які помилки я сьогодні зробив? Які висновки зробив на основі допущених помилок?
•                   Працює моя нинішня стратегія? Якщо ні, то як я можу її змінити?
•                   Над чим мені потрібно сьогодні грунтовно попрацювати?
•                   Які звички я повинен розвинути і які навички опанувати, щоб швидше досягти своєї мети?

Питання визначають ваш фокус і впливають на сприйняття реальності. Чим частіше ви їх ставите, тим яскравішим і багатшим стане ваше життя, а можливості постійно розширятимуться.

Доктор Керол Двек, займаючись дослідженнями у сфері мотивації розумового зростання, пропонує замість фіксованого мислення розвивати в дітях спонукальне. Одним із найрезультативніших способів прищеплення спонукального мислення вона вважає похвалу. Проте науковець пропонує хвалити не розум дитини, а її здібності до навчання. Наприклад, замінити фразу «Який ти розумний!», що лише засвідчує об’єктивну (чи не зовсім) реальність, на  спонукальну – «Ти дуже здібний і обов’язково зможеш це зробити».

Ось приклади фраз, що мотивуватимуть дитину і прищеплюватимуть їй прагнення до розвитку:

•                   фіксоване мислення: “Ти зумів правильно прочитати це речення. Який ти розумний!”;
•                   орієнтація на розвиток: “Ти зумів правильно прочитати це речення, бо ти навчився читати! Вітаю!”;
•                   фіксоване мислення: “Ти так швидко впорався з цією головоломкою! Який ти розумний!”;
•                   орієнтація на розвиток: “Вибач, що я забрав твій час на вирішення такої легкої головоломки. Давай я знайду для тебе складнішу, адже я знаю, що ти і з нею впораєшся”;
•                   фіксоване мислення: “Ти виконав тест на 80 %. Давай перейдемо до наступного”;
•                   орієнтація на розвиток: “Ти виконав тест на 80 %, отже, ти на правильному шляху. Якщо ти перевіриш неправильні відповіді і підкоригуєш свої знання, то завтра ти виконаєш всі завдання на 100 %. Я в цьому не сумніваюся”.

Погодимось, що на перший погляд різниця між цими фразами може здатися не дуже великою, але результат може бути несподіваним. Такий підхід підвищує самооцінку дитини і надає упевненості у тому, що є кілька шансів для вирішення тих чи інших завдань.

Люди з мисленням зростання чітко розуміють, що на шляху до результату – перепони неминучі, але ж і справжній успіх можливий лише після їх подолання! Успішність у навчанні й роботі, спортивні досягнення, мистецький хист та взагалі будь-яка сфера людського життя може змінюватися залежно від того, що саме ми думаєм про наші можливості й таланти. Наші вміння не є сталими, і лише старанність та наполеглива праця здатні призвести до важливих досягнень. 

Список використаних джерел

1. Керол Двек. Налаштуйся на зміни. Нова психологія успіху. Наш формат. Київ, 2017. 288 с.
2. Керол Двек. Гнучка свідомість. Новий погляд на психологію розвитку дорослих і дітей. Ман, Іванов и Фербер. Москва, 2013.400с .
3. Як навчитися вчитися та подолати синдром фіксованого мислення. Теорія, цікаві факти та практичні поради. URL: https://naurok.com.ua/post/yak-navchitisya-vchitisya-ta-podolati-sindrom-fiksovanogomislennya?fbclid=IwAR3AMecxNqafaN7MJEz1usBseOylMC6bLgxFgT7cdr4xoOpk9lLRWXOTmWY ( дата звернення 10.11.2019)

5. Фіксоване мислення. URL :https://eab.com.ua/fiksovane-mislennia  (дата звернення 11.11.2019)
6. Педагогічна преса. Як навчити дитину бути успішною. https://pedpresa.ua/195852-yak-navchyty-dytynu-buty-uspishnoyu.html (дата звернення 11.11.2019)