19 квітня о 18:00Вебінар: Як організувати якісний урок літератури для учнів із кліповим мисленням

Як впоратись із дитячою агресією

Про матеріал
Батьківські збори у вигляді тренінгу "Як впоратись із дитячою агресією". Тренінг має мету навчити батьків як впоратись із своєю власною та дитячою агресією
Перегляд файлу

Тренінг «Дитяча агресивність, як із нею впоратись»

І.Організаційний блок

1. Вправа на знайомство „Вітаю Вас”

Мета: познайомити учасників, сприяти згуртованості групи та створенню комфортної атмосфери для успішної роботи.

Хід проведення

Пропонує підводитися тим батькам які вважають, що це стосується їх:

- змініть місце ті, у кого чорне волосся;

- змініть місце ті, хто має гарну посмішку;

- змініть місце ті, хто має доньку;

 - змініть місце ті, хто має сина;

 - змініть місце ті, хто вважає себе гарною матір’ю

- змініть місце ті, хто прийшов сьогодні на нашу зустріч з гарним настроєм, і хоче отримати безліч позитивних вражень і корисних порад.  Привітайте один одного оплесками. 

2. Правила роботи в групі

 Мета: обґрунтувати необхідність вироблення та дотримання в групі певних правил спільної роботи.

Хід проведення: Пропоную учасникам створити умови, щоб кожен почувався зручно і робота в групі була ефективною.

Для ефективного спілкування в умовах тренінгу пропоную використати такі принципи:

- „Тут і тепер” – розмова про те, що відбувається в групі в кожен конкретний момент

- відкритись новим враженням;

- приймати іншого, як себе;

- нікого не критикуємо, поважаємо думку інших;

 - бути чесним із самим собою;

- підтримуємо один одного; - не обговорюємо поза групою те, що відбувається в ній;

     3.Методика  «Вулкан» для діагностики агресії показала такі результати. Кількість гніву і злості у ваших дітей просто зашкалює

ІІ.Теоретичний блок

Феномен агресії завжди привертав до себе увагу суспільства. Тому й не випадково, що перші спроби проаналізувати це явище, зрозуміти його причини здійснювалися ще в донауковий період – у сфері релігії.

Проблема агресивної поведінки особистості вже майже півстоліття є об’єктом досліджень у різних гуманітарних науках (психології, біології, соціології, екології). Зміни в суспільстві, які викликали соціальні конфлікти, зростання насильства, поставили феномен агресії в центр уваги психології.

Актуальність цього феномена в наш час обумовлюється наступними факторами. По-перше, сама по собі агресія у дитячому віці вже є серйозною психолого-педагогічною проблемою, адже призводить до „екстремальних” явищ (кримінальна поведінка тощо). По-друге, різні форми третирування людини можуть призводити до цілої низки небезпечних наслідків, починаючи з академічної неуспішності й закінчуючи появою психологічних розладів. По-третє, явище агресії, яке було раніше проблемою переважно західних суспільств, в останні роки поширилось, на жаль, і в нашій країні.

Агресія – це поведінка, яка спричинює шкоду іншим людям. Агресія проявляється у побитті інших людей, у вербальних образах, погрозах, ворожих насмішках, жартах, а також містить непрямі форми фізичної та вербальної агресії (бойкот, ворожа міміка та жестикуляція).

Останнім часом увагу дослідників привертає нова форма агресії –„кібертретирування” (cyberbullying). Під ним розуміють форму поведінки, яка полягає у розсиланні повідомлень агресивного та образливого характеру з використанням нових інформаційних та комунікаційних технологій (Інтернет, мобільний телефон).

Одним із основних чинників набуття особистістю підвищеної агресивності вважаються недоліки сімейного виховання, спостереження за моделями агресивної поведінки інших у реальному житті, на кіно- і телеекранах чи комп’ютерних іграх. Істотна роль у зародженні і формуванні готовності людини до агресії, а також у її реалізації відводиться і ситуативним чинникам, таким як вплив кліматичних умов, температури навколишнього середовища, підвищений шум, велике скупчення людей, неприємний запах та тіснота у приміщенні, дискомфорт, зазіхання на особистий простір, вороже соціальне середовище, біль, виникнення стресової ситуації, очікування помсти за власні агресивні дії, вживання алкоголю, сексуальне збудження.

Як особистісні фактори, які зумовлюють підвищення рівня агресивності, розглядають: підвищену ворожість та подразливість, підвищений рівень тривожності та депресії, підвищену емоційну реактивність, негативну афективність, перевищену самооцінку, певні особливості мотиваційної сфери, низький рівень розвитку інтелекту, антисоціальну спрямованість особистості, заздрісність, схильність приписувати оточуючим агресивні наміри тощо. Що робити, якщо ваша дитина почав вести себе агресивно?

ІІІ.Практичний блок

  1. Мовленнєвий тест «Які ви батьки?»

Відзначте, будь ласка, ті фрази, які ви часто використовуєте у спілкуванні з дітьми:

1. Скільки разів тобі повторювати?

2. Порадь, будь ласка, як мені вчинити в цій ситуації?

3. Не знаю, що б я без тебе робила!

 4. І в кого ти такий(а) удався(лась)?

 5. Які в тебе чудові друзі!

6. Ну, на кого ти схожа(ий)?

7. Ти моя опора і помічниця!

 8. Ну що в тебе за друзі?!

9. Про що ти тільки думаєш?

10. Який(а) ти в мене розумний(а)!

 11. А як ти вважаєш, сину (донько)?

 12. У всіх діти як діти, а ти?!

 13. Який ти в мене кмітливий!

2.Вправа «Я — хороший вихователь» Мета: підвищення самооцінки ролі батька. Батькам по колу пропонується продовжити речення «Я — хоро­ший батько, тому що...» При виникненні труднощів у батьків слід допомогти їм знайти в собі позитивні батьківські риси.

3.Вправа «Дитині можна — дитині не можна»

Батьки діляться на дві команди

Перша команда визначає, що батьки дозволяють дітям.

Друга команда визначає, чого батьки не дозволяють. Програє та команда, у якої відповідей менше. Відповіді записують на ватмані у стовпчик. Зазвичай висновок такий: заборон набагато більше, ніж дозволів.

4. Вправа «Правила спілкування з дитиною»

Відео з «Планета мавп. Куда щезають розумні діти»

 Мета: встановлення правил для дитини. - Спілкування з дитиною постійно обмежується вказівками та заборонами. Звичайно, є багато ситуацій, коли батьки змушені встановлювати певні обмеження для своїх дітей. Особливо якщо діти маленькі, і їхні дії можуть зашкодити здоров’ю та життю. Давайте спробуємо замінити обмеження та заборони на правила поведінки. Поділимося на групи. Кожна група має подумати і написати правила для дитини, не вживаючи слова «НЕ». Наприклад: «Не поспішай під час їжі / Будемо їсти повільно», «Не кричи так голосно / Будемо розмовляти тихіше».

 Обговорення

 Щоб зберегти мир у родині й не провокувати конфліктів із дітьми, необхідно дотримуватися певних правил.

 5.Робота в малих групах

 

Учасники об’єднуються у дві групи за допомогою карток «Сонце» та «Місяць».

 

Група «Сонце» отримує завдання: визначити причини дитячої агресивності

Група «Місяць» отримує завдання: визначити портрет агресивної дитини. 

Підсумки

Причини дитячої агресивності

 

1. Втома

Якщо дитина швидко стомлюється, то агресія може стати наслідком перенавантаження, виснаження психічних ресурсів. Збудження дитини починає наростати. Від цього вона втомлюється ще більше, і трапляється зрив.

 

2. Негативне самосприйняття

«Я поганий, я поводжуся як поганий». Діти із заниженою самооцінкою, які не відчувають упевненості в собі, іноді вибирають роль «антигероя». Внутрішнє відчуття «недосконалості» перетворюється на переконання, що «я поводитимуся погано, тому що я такий». Причому, продовжуючи агресивно поводитися, такий учень украй хворобливо реагує навіть на м’яку критику, що звучить для нього як «ти дійсно поганий», і ще раз підкріплює його внутрішні відчуття.

 

3. Страх

Якщо дитина має негативний досвід стосунків з людьми, то може заздалегідь посідає, намагаючись попередити ситуації, які нагадують їй, що таке вже з нею траплялося. Дитина ніби заздалегідь посідає оборонну позицію, щоб захистити себе.

 

Дитяча агресивність частково є зворотним боком беззахисності. Якщо дитина почувається незахищеною (коли її потреба в любові і безпеці є незадоволеною), у її душі народжуються численні страхи. Прагнучи впоратися зі своїми страхами, дитина обирає захисноагресивну поведінку.

 

4. Реакція на заборону дорослих Реакція на обмеження особистої свободи, на ситуацію, коли дитина не отримує того, що їй потрібно. Агресивна поведінка може формуватися під впливом гіперопіки або вседозволеності в сім’ї.

 

Якщо дитина звикла отримувати від батьків усе, що побажає, то, потрапивши в іншу ситуацію (наприклад, школа, дитячий майданчик), де будь-які її бажання не задовольняються повною мірою, вона буде агресивно поводитися стосовно тих, хто заважає отримати бажане.

 

5. Вимога уваги до себе

Діти, на яких не звертають уваги, яким бракує любові батьків (а це буває і в досить благополучних сім’ях), ніби говорять: «Ах, так? Ти мене не помічаєш? Ну, я тобі не дам про себе забути»! Для них важливий будь-який знак уваги, навіть негативний. Агресія у демонстративних дітей з вираженою потребою в увазі може бути способом, яким вони домагаються популярності в аудиторії. Зухвала, опозиційна поведінка — хороший засіб для привертання загальної уваги.

Це стосується не тільки сімейного виховання, а й відносин у системі вихователь

 — дитина.

6. Пошук межі

Коли агресія — це сигнал дорослим: «Я не можу впоратися із собою, зупиніть мене!» Дитина ще не може розібратися у своїх складних і конфліктних почуттях, але вона потребує того, щоби виплеснути внутрішні суперечності. У глибині душі вона розуміє, що поводиться погано, і насправді шукає того, хто б її зупинив, хто би зробив це за неї.

 

7. Соціальне навчання

(Приклад дорослих, герої фільмів, герої коміксів або книг). Дитина, з якою жорстоко поводилися, може повторювати цю поведінкову модель: «Як поводилися зі мною, так я поводитимуся з іншими». Якщо дитина живе в сім’ї, де постійні бійки, крики, то вона робитиме те ж саме в іншому середовищі. Окрім цього, сцени насильства і стереотипи агресивної поведінки, які транслюють у сучасних фільмах і телепередачах, підкріплюють тенденції агресивних дітей діяти саме так, а не інакше. Якщо дитина часто дивиться бойовики, вона засвоює приклад всепереможного супермена, для якого не існує ніяких законів.

 

8. Прояв жаги влади

Діти з порушеними схильностями, які навчилися виживати, нападаючи на всіх і порушуючи всі правила, раптом розуміють, що це дуже приємно — бути головним, сильним, коли тебе всі слухають і бояться. Адже фізичне насильство — легкий і швидкий спосіб отримати бажане.

 

ПОРТРЕТ АГРЕСИВНОЇ ДИТИНИ

 

  • Нападає на інших дітей.
  • Ображає дітей.
  • Відбирає і ламає іграшки і речі.
  • Навмисно шукає грубі вирази, одним словом, стає для усього дитячого колективу джерелом прикрощів.
  • Агресивна дитина часто почувається знедоленою, нікому не потрібною.
  • Агресивні діти дуже часто підозрілі і насторожені.
  • Люблять перекладати провину за влаштовану ними сварку на інших.
  • Вони не помічають, що сіють довкола страх і занепокоєння. Їм, навпаки, здається, що весь світ хоче образити саме їх. Таким чином, виходить замкнуте коло: агресивні діти бояться і ненавидять оточення, яке, у свою чергу, боїться їх.
  • Емоційний світ агресивних дітей недостатньо багатий, у палітрі їхніх почуттів переважають похмурі тони.
  • Кількість реакцій навіть на стандартні ситуації дуже обмежена. Найчастіше це захисні реакції. До того ж вони не можуть подивитися на себе збоку і адекватно оцінити свою поведінку.

 

6.Робота у групах

Об’єднання батьків у груп дослідників:

1 група досліджує тему «Агресія у висловлюваннях»

2 група досліджує тему «Агресія у стосунках з однолітками»

4 група досліджує тему «Агресія в іграх»

5 група досліджує тему «Агресія до тварин»

Інструктаж

1.Обрати керівника групи

2.Знайти інформацію у мережі інтернет

3. Скласти пам’ятку вчителю і батькам

7.Вправа- релаксація «Приємні спогади»

Мета: навчити дітей вибудовувати позитивну перспективу життя.

Матеріали: олівці, папір. Учасники сидять колом.

- Закрийте, будь-ласка, очі. Я запрошую вас помандрувати у світ фантазій, які подарують вам приємні почуття. Зробіть три глибоких вдихи та видихи…

Із кожним видихом відчуйте, що ви стаєте чимраз легші й легші… Намагайтеся відчувати себе так, немов летите у повітрі. Зробіть новий вдих і відчуйте, як ви наповнюєтесь відчуттям легкості. Затримайте на мить це відчуття… А тепер видихніть із силою все повітря разом із втомою, напруженням, неприємними емоціями, що накопичились.

Відчуйте, як це добре, коли почуваєшся в повній безпеці.

Пригадайте період, коли ви почували себе щасливими, куди хотіли б повернутися знову і знову. Уявіть собі ці події так, ніби вони відбуваються в даний час. Хто зараз поряд із вами? Що ви відчуваєте? Що ви робите?

А тепер ви можете «повернутись» в групу бадьорими і веселими. Збережіть у пам’яті ці згадки, аби повернутися до них, коли забажаєте.

Серед чинників, які перешкоджають прояву агресивності, називають: можливість покарання за агресію, любов, дружні стосунки, а також такі особистісні якості як поміркованість, толерантність, завбачливість, безконфліктність, високий самоконтроль. Чи не кожного дня людина стикається із нервовим напруженням, але неприємного осаду від стресових ситуацій можна позбутись досить швидко та легко.

Психологи пропонують ряд методів, які допомагають заспокоїтися після затяжного нервового напруження.

Фізичні вправи та свіже повітря — найкращий спосіб розслабитись Перше й основне, що згадують усі без винятку фахівці, є незначне фізичне навантаження на свіжому повітрі. Можна вийти на вулицю та пройти квартал-другий у швидкому темпі. А якщо висота будівлі дозволяє, можна по сходах спуститись пішки на десять поверхів вниз і таким же чином піднятись нагору. У крайньому разі можна просто зробити кілька глибоких вдихів біля вікна.

10 глибоких вдихів і 10 видихів

 Дотягуємося до зірок

Встанемо прямо, ноги поставимо на ширині плечей. Роблячи повільний глибокий вдих, витягуємо руки вгору і потягуємося так, немов хочемо дотягнутися до стелі. На видиху опускаємо руки;

Масаж вушних раковин

Представлення порушника вашого душевного спокою у комічні ситуації

Існує й багато інших способів відсторонитись від негативних емоцій. Хоча далеко не кожен може дієво застосувати такі методи, про них треба пам’ятати. Якщо ви маєте добру уяву, можна представити собі порушника вашого душевного спокою в якій-небудь комічній ситуації, кумедному вигляді або безглуздій позі.

Ситуації, коли неможливо не переживати і не нервувати, трапляються не так вже часто. Зазвичай ми робимо це по дрібницям, не вартим уваги. Пам’ятаємо: «Неважливо, що навколо мене відбувається. Важливо те, як я до цього ставлюся» — і постараємося ставитися до неприємностей філософськи.

 Візьміть на замітку 10 способів, як приборкати свою агресію.

  1. Відійди

 Іноді кращий спосіб перестати відчувати гнів - фізично віддалитися від джерела подразнення. Наприклад, ви стоїте в черзі. І відчуваєте, що ваші сусіди своєю поведінкою або розмовами викликають у вас мало не бажання вдарити їх! Вийдіть з черги - краще на свіже повітря. Це дасть можливість заспокоїтися.

 2. Зміни кут зору Часто ми відчуваємо роздратування в процесі спілкування з іншими людьми. Коли опонент не приймає нашу точку зору, стоїть на своєму і всі аргументи скінчилися - ми відчуваємо гнів. Насправді, ми просто відчуваємо слабкість, і це нас злить. Подивіться на проблему очима іншої людини. Забудьте про свої аргументи. Це допоможе вам зрозуміти, чому бесіда будується на конфронтації. І, можливо, замість вибуху агресії ви прийдете до взаємної згоди.

 3. Зроби вдих Часом ми не можемо просто так впоратися з гнівом. Але ми можемо скористатися паузою. Для цього необхідно зробити кілька повільних глибоких вдихів. Видих повинен бути довшим за вдих. Спочатку повинна «видихнути» ключиця, потім плечі, грудна клітка, а в кінці - живіт. Скажіть про себе слова «я спокійний», «я розслаблений». Ще один заспокійливий метод - лічба від 100 до 1.

 4. Говори відкрито Всі ми любимо залишати на потім неприємні розмови. Не робіть цього. Метод героїні безсмертного роману «Віднесені вітром» Скарлет О’Хара – «я подумаю про це завтра» - працює не завжди. Говоріть тоді, коли необхідно. І не соромтеся своїх почуттів. Можете відкрито говорити про них - це вірний спосіб зменшити лють.

 5. Чисто чоловіче рішення Перегляд футбольного матчу - прекрасний спосіб позбутися негативних емоцій. Психологи знають: коли людина дозволяє собі вдосталь покричати, їй стає спокійніше. Це природний вихід злості, що накопичилася.

 6. Візьми гантелі Вчені довели, що фізичні вправи здатні пом’якшити гнівний настрій. Гнів і агресія пов’язані з низьким рівнем серотоніну - гормоном радості. А будь-яке фізичне навантаження збільшує рівень цих заспокійливих хімічних речовин в нашому мозку.

 7. Поміняй мінус на плюс Перетворіть свій гнів у позитивну енергію! Зрештою, ця емоція дана нам природою не просто так. Лють додає фізичної сили. Коли відчуваєте, що рівень агресії досяг критичного рівня, пропрасуйте білизну, переберіть полиці зі старими речами, займіться творчістю.

8. Звернись по допомогу У нашій країні не прийнято звертатися до психолога. А дарма. Це так само нормально, як і похід до стоматолога або терапевта. Фахівець допоможе визначити причини гніву - під час індивідуальних або групових занять. До речі, вправи в групі в даному випадку дуже ефективні.

9. Частіше смійся. Позитивні емоції покращують не тільки настрій, але і фізичне і психічне здоров’я.

10. Не піддавайся на провокації. Потрібно розвинути в собі таку якість, як врівноваженість. Які слова можуть вивести вас із себе? Продумайте спокійні і виважені відповіді на ці слова-подразники. Кожна людина, що відчуває агресію, повинна підібрати для себе спосіб, завдяки якому зможе розлучитися з негативними емоціями.

 Неправильні дії у відповідь на агресію:

• Підвищення голосу, загрозливий тон, крик.

• Демонстрація влади («Буде так, як я скажу»), непохитне наполягання на своїй правоті.

 • Агресивні пози і жести: стислі щелепи, перехрещені або зчеплені руки.

• Сарказм, глузування, висміювання і передражнювання.

• Використання фізичної сили.

• Втягування в конфлікт сторонніх людей.

 • Покарання або загроза покарання.

• Узагальнення типу: «Ви всі однакові», «Ти, як завжди ...», «Ти ніколи не ...».

Коли ми відмовляємося від боротьби, гнів перетворюється в смуток, а смуток – почуття набагато більш живе та динамічне, ніж гнів. Згодом смуток поступово вщухає і зникає повністю. І після цього у вас з’являться нові бажання і можливості

14. Історія для натхнення 

Мета: показати важливість батьківського часу для дитини та сприяти усвідомленню ролі батьківства на ціннісно-емоційному рівні.

Хід проведення:

 Розповідаю історію для натхнення: 

 „ Якось один чоловік повернувся пізно додому з роботи, як завжди втомлений і знервований та побачив, що на порозі його чекає п’ятирічний син.

- Тату, можна в тебе щось спитати?

 - Звичайно, що сталося?

- Тату, а яка в тебе зарплатня?

 - Це не твоя справа! - обурився батько.

- І навіщо це тобі?

- Будь ласка, ну скажи, скільки ти отримуєш за годину?

- Ну, взагалі, 50. А що?

- Тату, - син подивився на нього знизу вверх дуже серйозними очима.

 - Тату, ти можеш мені позичити 30?

 - Ти запитував лише для того, щоб я дав тобі грошей на якусь дурну іграшку? – закричав той.

 - Негайно йди до себе в кімнату і лягай спати! Не можна ж бути таким егоїстом! Я працюю цілий день, страшенно втомлююсь, а ти себе так поводиш.

Малюк тихо пішов до себе в кімнату і закрив за собою двері. А його батько продовжував стояти на порозі та обурюватися проханням сина: „Та як він сміє питати мене про зарплатню, щоб потім попросити грошей?” Згодом він заспокоївся і почав роздумувати: „Може йому й дійсно щось дуже важливе потрібно купити. Та грець з ними, з тими трьома сотнями, адже він у мене ще ні разу не просив грошей”.Коли батько зайшов у дитячу кімнату, його син уже був у ліжку.

 - Ти не спиш, синку, - запитав батько.

- Ні, тату, - відповів хлопчик.

 - Я, здається, тобі дуже грубо відповів, у мене був важкий день, просто зірвався. Пробач мені. Ось тримай гроші, які ти просив.

 Хлопчик сів на ліжку та посміхнувся.

Ой, тату, дякую! – радісно вигукнув він.

 Потім хлопчик заліз під подушку і дістав декілька зім’ятих банкнот. Його батько, побачивши, що в дитини вже є гроші, знову обурився. А малюк склав всі гроші разом, ретельно перерахував купюри і подивився на батька.

 - Навіщо ти в мене просив грошей, якщо вони в тебе вже є? – пробурмотів той. - Тому що в мене було недостатньо. Але тепер мені як раз вистачить, - відповів хлопчик.

- Тату, тут рівно 50. Можна я куплю годину твого часу? Будь-ласка, прийди завтра з роботи раніше. Я хочу, щоб ти повечеряв разом з нами”. 

Я дякую Вам, я впевнена що після сьогоднішньої зустрічі останні слова ніколи не промовить ваша дитина.

 

 

Додаток 1

МЕТОДИКА “ВУЛКАН” ДЛЯ ДІАГНОСТИКИ ТА РОБОТИ З АГРЕСІЄЮ

08.04.2015

вулканМлодик І.Ю. пропонує використовувати методику малювання вулкана для діагностики агресивності, а також для корекції агресивної поведінки дитини. Ціль: діагностика і корекція агресивності, виизначення “кількості” гніву і злості у дітей. Перед проведенням методики варто вияснити у дитини, чи знає вона, що таке вулкан. Інструкція: Намалюй вулкан Інтерпретація: Вулкан дитини, на чию агресію скаржаться вчителі та батьки, буде неодмінно вивергатися червоною лавою, її буде багато: чим більше агресії, тим більше вона буде займати простору на аркуші. У дітей з пригніченою агресією (тихих, зі схильністю до депресії, пасивних) лава буде вся всередині вулкана, в крайньому випадку, на їхніх малюнках вулкан буде лише злегка нею «плюватися», та й колір для зображення лави буде обраний не червоний, а сірий, оранжевий, та ін. Такий малюнок – безпечний привід поговорити про те, як взагалі живе агресія.

  • Запитайте, як справляється вулкан з лавою, яка всередині нього?
  • Простілкуйте за відповіддю малюка і визначте чи любить вулкан накопичувати лаву, або любить вивергатися часто і з захопленням?
  • Поговоріть про те, що може трапитися при виверженні з усім, що навколо вулкана.
  • Спробуйте знайти способи виверження лави, найбільш безпечні як для самого вулкана, так і для навколишнього світу.
  • Після детального обговорення «вулканового» життя, перейдіть до обговорення того, як це зазвичай відбувається у людей і у дитини безпосередньо.

 

Додатоу 2

Нет описания фото.

 

Нет описания фото.

 

Нет описания фото.

 

Нет описания фото.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3

1.АГРЕСІЯ В ВИСЛОВЛЮВАННЯХ

Найчастіше в цьому винними є батьки. Деякі дорослі часто вико­ристовують лайливі слова, коли не знаходять інших. Тому в дитини складається думка: якщо не можу розв'язати задачу або тебе не розуміють товариші, якщо немає іншого виходу, можна використо­вувати лайку. У когось ця звичка швидко зникає, комусь потрібні додаткові роз'яснення.

Сьогодні проблема засмічення нашої мови «ненормативною лек­сикою» дуже актуальна. Ми звикли до телепередач та кінофільмів, статей у газетах і журналах, де зустрічається лайка. Тому не дивно, що наші діти дуже рано дізнаються,  про існування таких слів. Якими є наші дії у цих випадках

 

1.ПАМ'ЯТКА

Поясніть дітям, що люди використовують лайку лише тоді, коли від від відчаю їм уже бракує сил і слів, але вихована людина зав­жди стежитиме за своїми висловлюваннями і знайде саме ті слова, що не будуть агресивними стосовно оточення.

Стежте за своїм мовленням.

Якщо дитина запитує про значення певного слова, не тікайте від відповіді. Спробуйте так пояснити їй значення слова, щоб їй самій не захотілося його вживати.

Якщо у присутності дитини ви все ж таки сказали «погане» слово, перепросіть та поясніть, що вам не вдалося стриматися і ви вчинили погано. Надалі намагайтеся володіти собою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.АГРЕСІЯ В ІГРАХ

Вона починає з'являтися у 4-5 років. Дітей захоплюють нега­тивні герої. Багато хто з них охоче приміряє на себе роль таких пер­сонажів. Більшість негативних героїв могутні, сильні, вони здаються дітям непереможними. Якщо дитина в очах дорослих не виглядає хорошою, то вона і приміряє на себе негативну роль, повідомляючи оточенню: «Ви говорите, що я поганий, тому я буду поганим, вам назло».

 

3.ПАМ'ЯТКА

Спостерігайте за комп'ютерними та іншими іграми дітей: у них вони демонструють і реалізують свої мрії, фантазії та страхи.

Обговорюйте, на якого казкового персонажа хоче бути схожою дитина.

Пропонуйте дітям ігри, що виховуватимуть у них позитивні риси.

Будьте уважними під час вибору телепрограм, коли дитина по­руч.

Контролюйте спілкування дітей у різних групах соціальних ме­реж.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.АГРЕСЯ ДО ТВАРИН

У ранньому дитинстві в основі «садистських дослідів» над тва­ринами іноді прихована звичайна цікавість. Дитині цікаво, що роби­тиме жук, якщо його посадити в банку, прив'язати до лапки нитку і т. ін. Маленькі діти часто знущаються над тваринами, не розуміючи того, що завдають їм болю. Тоді можна просто серйозно поговорити з дитиною, обговоривши, що відчуває тварина, що б вона сказала, якби вміла говорити.

Жорстоке ставлення до тварин сама дитина сприймає як жарт, забаву, гру, що, на її думку, може підвищити її авторитет серед одно­літків. їй здається, що в очах оточення вона буде вважатися силь­ною, сміливою. Згодом це може спричинити злочинну діяльність, агресію до будь-кого.

Ось якими є рекомендації психологів щодо цієї проблеми.

4.ПАМ'ЯТКА

Обов'язково заведіть хатню тваринку, привчайте дитину тур­буватися про неї, доведіть, що тварини — наші молодші друзі, яким необхідна наша любов і ласка.

Дослухайтеся до розповідей про сни своїх дітей.

Привчайте дитину розповідати про те, що її хвилює, через що вона переживає.

У жодному разі в пориві гніву не ображайте дитину — вона на­слідуватиме вас.

Не читайте нескінченних нотацій. Краще постійно демонструйте зразок гуманного поводження.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2Агресія у стосунках з однолітками та дорослими

Причиною агресії можуть бути взаємини з однолітками. Період розвитку , у якому перебувають зараз наші діти, суперечливий.

У дитини виникає почуття дорослості, тому ,вона вимагає ставлення до себе ,як до дорослої,не завжди вміє правильно розпорядитися своїми правами. Спілкування з однолітками для неї стає більшою цінністю, ніж спілкування з батьками, учителями. Але потреба знайти своє місце в колоктиві не завжди задовольняється так, як хотілось би дитині. Агресивність деяких дітей виявляється у тому,що вони іноді розуміють поведінку оточення як ворожу до себе. Наприклад дружні насмішки над зовнішнім виглядом ,учинком, помилково виконанні домашні завдання,вони можуть сприйняти як глузування, образу, звідси і виникає бажання дати «відсіч» кривдникові

Фізична агресія до оточення у дитини зявляється з кількох причин:

Бажання самоствердитись

Захист

Безвихідна ситуція

Нестриманність

Якщо у перших трьох трьох випадках таке відбувається від невпевненості у собі та тривожності дитини,то останній варіант-показник невміння поводитись, відсутності навичок культури поведінки,егоїзму. Щоб бути успішним у суспільстві, людина повинна навчитись домовлятися, поступатия, стримувати свої емоції, виражати іх у прийнятний спосіб. Це необхідно розвивати з ранього дитинства, зважаючи на реальні ситуації. Чим більше уваги приділено цьомув житті малюка,тим легше підліткові реалізуватися у майбутньому. Адже вміння знаходити компроміс,поважати думку інших людей-невідємна складова професійної діяльності

2.ПАМ'ЯТКА

Дорослим необхідно бути послідовними у своїх діях стосовно ді­тей. Найбільшу агресію демонструють ті діти, які не знають, яку реакцію батьків викликає їхня поведінка. (Наприклад, за один і той самий учинок дитина залежно від настрою батька може отримати покарання або байдужу реакцію.)

Слід уникати невиправданого застосування сили і погроз. Зло­вживання такими заходами впливу на дітей формує в неї нави­чки аналогічної поведінки і може спричинити появу в їхньому характері таких неприємних рис, як злість, жорстокість і впер­тість.

Важливо допомогти дитині навчитися володіти собою, роз­вивати у неї навички самоконтролю. Діти повинні знати про можливі наслідки своїх учинків та про те, як їхні дії можуть бути сприйняті оточенням.

 

 

 

Зміст слайдів
Номер слайду 1

Як правильно впоратись зі своєю і чужою агресією. Т. Антонова директор Лісовогринівецького ліцею. Психолого-педагогічний тренінг

Номер слайду 2

Вправа на знайомство „Вітаю Вас”

Номер слайду 3

Правила роботи у групі „Тут і тепер” – розмова про те, що відбувається в групі в кожен конкретний момент відкритись новим враженням; приймати іншого, як себе; нікого не критикуємо, поважаємо думку інших; бути чесним із самим собою; підтримуємо один одного; - не обговорюємо поза групою те, що відбувається в ній;

Номер слайду 4

Методика «Вулкан»

Номер слайду 5

Наслідками агресії можуть стати. Кримінальна відповідальність. Академічна неуспішність. Психологічні розлади

Номер слайду 6

Теоретичний блок Агресія – це поведінка, яка спричинює шкоду іншим людям. Агресія проявляється у побитті інших людей, у вербальних образах, погрозах, ворожих насмішках, жартах, а також містить непрямі форми фізичної та вербальної агресії (бойкот, ворожа міміка та жестикуляція).

Номер слайду 7

Кібертретирування. Нова форма агресії –„кібертретирування” (cyberbullying). Під ним розуміють форму поведінки, яка полягає у розсиланні повідомлень агресивного та образливого характеру з використанням нових інформаційних та комунікаційних технологій (Інтернет, мобільний телефон).

Номер слайду 8

Чинники агресивної поведінки дітейнедоліки сімейного виховання,спостереження за моделями агресивної поведінки інших у реальному житті, на кіно- і телеекранах чи комп’ютерних іграх.

Номер слайду 9

Ситуативні чинники кліматичні умови, температура навколишнього середовища, підвищений шум, велике скупчення людей, неприємний запах та тіснота у приміщенні, дискомфорт, зазіхання на особистий простір, вороже соціальне середовище, біль, виникнення стресової ситуації, очікування помсти за власні агресивні дії, вживання алкоголю, сексуальне збудження.

Номер слайду 10

Особистісні факторипідвищена ворожість та подразливість, підвищений рівень тривожності та депресії, підвищена емоційна реактивність, негативна афективність, перевищена самооцінка, певні особливості мотиваційної сфери, низький рівень розвитку інтелекту, антисоціальна спрямованість особистості, заздрісність, схильність приписувати оточуючим агресивні наміри тощо

Номер слайду 11

Що ж робити якщо ваша дитина веде себе агресивно?

Номер слайду 12

ІІІ. Практичний блок. Мовленнєвий тест «Які ви батьки?» Скільки разів тобі повторювати? Порадь, будь ласка, як мені вчинити в цій ситуації? Не знаю, що б я без тебе робила! І в кого ти такий(а) удався(лась)? Які в тебе чудові друзі! Ну, на кого ти схожа(ий)? Ти моя опора і помічниця! Ну що в тебе за друзі?! Про що ти тільки думаєш? Який(а) ти в мене розумний(а)! А як ти вважаєш, сину (донько)? У всіх діти як діти, а ти?! Який ти в мене кмітливий!

Номер слайду 13

Вправа «Я — хороший вихователь«Я — хоро­ший батько (мати), тому що...»

Номер слайду 14

Вправа «Дитині можна — дитині не можна»Перша команда визначає, що батьки дозволяють дітям. Друга команда визначає, чого батьки не дозволяють.

Номер слайду 15

Вправа «Правила спілкування з дитиною» Кожна група має подумати і написати правила для дитини, не вживаючи слова «НЕ». Наприклад: «Не поспішай під час їжі / Будемо їсти повільно»,«Не кричи так голосно / Будемо розмовляти тихіше».

Номер слайду 16

Робота в малих групах. Учасники об’єднуються у дві групи за допомогою карток «Сонце» та «Місяць». Група «Сонце» отримує завдання: визначити причини дитячої агресивності Група «Місяць» отримує завдання: визначити портрет агресивної дитини. 

Номер слайду 17

Причини дитячої агресивності Втома Негативне самосприйняття Страх Реакція на заборону дорослих Вимога уваги до себе Пошук межі Соціальне навчання Прояв жаги влади

Номер слайду 18

ПОРТРЕТ АГРЕСИВНОЇ ДИТИНИНападає на інших дітей. Ображає дітей. Відбирає і ламає іграшки і речі. Навмисно шукає грубі вирази, одним словом, стає для усього дитячого колективу джерелом прикрощів. Агресивна дитина часто почувається знедоленою, нікому не потрібною. Агресивні діти дуже часто підозрілі і насторожені. Люблять перекладати провину за влаштовану ними сварку на інших. Вони не помічають, що сіють довкола страх і занепокоєння. Їм, навпаки, здається, що весь світ хоче образити саме їх. Таким чином, виходить замкнуте коло: агресивні діти бояться і ненавидять оточення, яке, у свою чергу, боїться їх. Емоційний світ агресивних дітей недостатньо багатий, у палітрі їхніх почуттів переважають похмурі тони. Кількість реакцій навіть на стандартні ситуації дуже обмежена. Найчастіше це захисні реакції. До того ж вони не можуть подивитися на себе збоку і адекватно оцінити свою поведінку.

Номер слайду 19

Робота у групах1 група досліджує тему «Агресія у висловлюваннях»2 група досліджує тему «Агресія у стосунках з однолітками»4 група досліджує тему «Агресія в іграх»5 група досліджує тему «Агресія до тварин»Інструктаж. Обрати керівника групи. Знайти інформацію у мережі інтернет Скласти пам’ятку вчителю і батькам

Номер слайду 20

Вправа- релаксація «Приємні спогади»

Номер слайду 21

Чинники, які перешкоджають прояву агресивності можливість покарання за агресію, любов, дружні стосунки, а також такі особистісні якості як поміркованість, толерантність, завбачливість, безконфліктність, високий самоконтроль

Номер слайду 22

Методи, які допомагають заспокоїтися Фізичні вправи та свіже повітря — найкращий спосіб розслабитись Представлення порушника вашого душевного спокою у комічні ситуаціїСтавлення до всього по-філософськи«Неважливо, що навколо мене відбувається. Важливо те, як я до цього ставлюся»

Номер слайду 23

Неправильні дії у відповідь на агресію: Підвищення голосу, загрозливий тон, крик. Демонстрація влади («Буде так, як я скажу»), непохитне наполягання на своїй правоті. Агресивні пози і жести: стислі щелепи, перехрещені або зчеплені руки. Сарказм, глузування, висміювання і передражнювання. Використання фізичної сили. Втягування в конфлікт сторонніх людей. Покарання або загроза покарання. Узагальнення типу: «Ви всі однакові», «Ти, як завжди ...», «Ти ніколи не ...».

Номер слайду 24

https://www.youtube.com/watch?v=S9g. YGv. C4 Dt4 Корисні підказки 2. Злість. Карати чи помилувати?

Номер слайду 25

Історія для натхнення 

Середня оцінка розробки
Структурованість
4.0
Оригінальність викладу
3.7
Відповідність темі
3.7
Загальна:
3.8
Всього відгуків: 3
Оцінки та відгуки
  1. Толчинська Любов Василівна
    Дякую авторові за розробку!
    Загальна:
    4.3
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    4.0
    Відповідність темі
    4.0
  2. Борщ Оксана Андріївна
    набір узагальнюючих речень. "Ви повинні заспокоїтися" А як? три рекомендації, що робити, щоб заспокоїтися, із них одна "ставитися до всього філософські". Для того, щоб дати таку рекомендацію, організувати тренінг? Сподівалася на більш професійний підхід. Чого робити не можна - написано втричі більше, хоча це і так всі знають. Не підвищувати голос, не ....., не....., не ....... Щоб приборкати агресію, відійдіть....візьміть гантелі..... подивіться футбольний матч.....Серйозно? Прямо в класі? Не піддавайся на провокації.....Частіше смійся..... Це рекомендації, як справитися з дитячою агресією? Як я маю це використати на уроці?
    Загальна:
    2.0
    Структурованість
    2.0
    Оригінальність викладу
    2.0
    Відповідність темі
    2.0
  3. Балко Лідія
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
zip
Додано
28 березня 2019
Переглядів
3386
Оцінка розробки
3.8 (3 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку