Які рослини і тварини мешкають на материку Євразія

З інтегрованого курсу до підручника «Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ» 4 КЛАС. У 2 частинах (автори Т. Гільберг, С. Тарнавської. Н. Павич, видавництво «ГЕНЕЗА»)для класів, що працюють за навчальним планом Типової освітньої програми (4 клас),розробленої під керівництвом О. Я. Савченко

Тема: Які рослини і тварини мешкають на материку Євразія.

Мета:

• Формування предметних компетентностей: сформувати в учнів уявлення про материк Євразія ; розширити знання учнів про рослини та тварини ,які мешкають на материку Євразія; ознайомити з особливостями материка Євразія; висвітлити значення та використання його багатств людиною; виховувати спостережливість, захопленість неповторністю  і величчю природи.

• Формування ключових компетентностей:

Уміння вчитися: навчитися визначати  мету своєї діяльності, навчати аналізувати і порівнювати матеріал, виділяти головне, проявляти зацікавленість  навчанням;

Інформаційно-комунікативної: удосконалювати вміння добувати інформацію з різних джерел, здійснювати комунікацію в групі;

Соціальної: розвивати здатність налагоджувати взаємодію з іншими дітьми, працювати злагоджено і продуктивно;

Загально-культурної: учити дотримуватися норм мовленнєвої поведінки, зв’язно висловлюватися в контексті змісту.

Обладнання: фізична карта світу, атласи, роздатковий матеріал із завданнями  для груп.

Хід уроку

І.Організаційний момент

- Діти, подивіться у віконечко. Посміхніться природі, посміхніться мені, своїм товаришам.

Дзвоник всім нам дав наказ:

До роботи швидше в клас!

Біля парти станемо чемно —

Плине час хай недаремно.

Усі сідайте тихо, діти.

Домовляймось — не шуміти,

Руку гарно підіймати,

На уроці не дрімати,

А знання мерщій хапати —

Щоб не було нам мороки.

Всі готові до уроку?

Тож, гаразд. Часу не гаймо

І урок починаймо!

ІІ. Підсумок фенологічних спостережень

2. Виступ метеоролога.

(виступ чергового синоптика) :

- Ми всі живемо на планеті Земля. В її мальовничому куточку, який має назву Україна, яка розташована на материку Євразія.  Надворі господарює місяць грудень. Він має 31 день. Грудень називають шапкою зими, передднем новоріччя, заспівом зими: "Грудень рік закінчує, зиму розпочинає".

Зимні місяці. Перший зимовий місяць називався грудень (час не проїзних доріг,  «грудь» – земля перетворюється в замерзлі грудки, інша назва була студень (пов’язано з настанням холодів). Наступний місяць – січень, який мав назву просинець (просинь з’являлась на небі після суцільної осінньо – зимової хмарності),  тріскун (від морозів все тріщить) чи січень («сочень» вказував на перехідний період зими, що відбувається саме в січні, поділ зими на дві частини, одна з яких – настання лютих морозів) На Русі цей місяць був спочатку одинадцятим, а першим був березень. Лютий – сніжень чи лютий (період, коли панують люті морози).

  Вітер слабкий. Опадів немає. Вранці був туман. Температура повітря +10 С0 . Прохолодно.

2. Бесіда

Світ прекрасний навколо тебе –

Сонце ясне і синє небо,

Птахи і звірі, гори і ріки –

Нехай він буде таким навіки!

Нехай людина добро приносить,

Бо світ навколо любові просить.

- Такими словами я розпочала урок не випадково. Сьогодні на уроці я хочу, щоб ви це довели, що дійсно, все що нас оточує, це все прекрасно і все це треба зберегти. Материк Євразія повністю розташований у Північній півкулі. Острови Північного Льодовитого океану та узбережжя материка вкриті льодовиками. У місцях, де влітку каміння звільняється від льоду, зростають лишайники й мохи, поодинокі квіткові рослини - ломикамінь, незабудка, полярний мак.

У тундрі зима триває 8-9 місяців. Морози ся-гають -50 °С. Ґрунт мерзлий, за коротке та прохолодне літо він відтає мало. Карликова береза й вільха стеляться по землі, захищаючись таким чином від сильних вітрів, а взимку - від лютих морозів. Серед тварин тундри багато рослиноїдних. До життя в тундрі пристосувалися північні олені, у яких густе хутро й широкі копита, щоб не провалюватися.

За тундрою величезні простори займає тайга - царство хвойних дерев: ялини, ялиці, модрини, сосни сибірської. У тайзі живуть лось, лисиця, рись, куниця лісова, ласка. У лісових хащах трапляються ведмідь бурий, вовк. З птахів поширені кедрівка, глухар, тетерук.

За тайгою розкинулися мішані й широколисті ліси. За ними великі площі займають лісостепи та степи. Вони є, зокрема, і в Україні.

У Євразії частину території займають пустелі. Це місця, де випадає дуже мало опадів. Температура повітря сягає +50 °С. Рослинність пустель бідна. Рослини пристосувалися до нестачі вологи. Тут ростуть верблюжа колючка й саксаул, які мають дуже довге коріння; травʼяниста рослина солянка, у якої листки схожі на нитки; полин з листям, укритим короткими волосками. Верблюжа колючка Саксаул. Солянка

ІІ етап. Планування проектної діяльності.

Ділення класу на п’ять груп. Вчитель пропонує вийти п’ятьом добровольцям( діти тягнуть жереб і визначають до якої групи вони будуть належати). Потім вчитель ставить запитання: «Кого би ви взяли із собою в похід?». Добровольці вибирають по одній людині у свою команду. Тим, кого вибрали, задається наступне питання: «Кому б ви довірили нести рюкзак?». Інші запитання ведучий може придумати сам, а може скористатися наступними: «З ким би ви поділилися яблуком?», «Кому б ви довірили свою таємницю?».

Кожна група сідає за свій стіл, де уже лежить конверт із завданням. Учні самостійно обирають спікера групи і приступають до виконання завдань

 ІІІ етап. Реалізація проекту.

- Дорогі діти, завершуємо роботу над завданнями. І переходимо до практичних дій до створення нашого проєкту «Моделювання рослин та тварин із застосування Танграма» .

Завдання складати фігури з представлених елементів. Танграм складається з 7 частин: двох великих трикутників, одного середнього трикутника, двох маленьких трикутників, квадрата і паралелограма. Приєднуючи фігури одну до одної, учні складатимуть зображення. Умови такі: одночасно мають бути застосовані всі 7 елементів Танграма , при цьому вони не повинні перекривати одне одного. Потрібно зібрати комбінаці: птахів, тварин, рослин, які мешкають на  материку Євразія.

- Розпочинаємо роботу будь ласка до слова запрошую спікера І групи.

І група «Географи» –«Наше завдання полягало в тому, щоб дослідити розташування материка Євразія.»

Євра́зія — найбільший материк на Землі, що складається з Європи та Азії. Розташований в основному між північною та східною півкулями, межує з Атлантичним океаном на заході, Тихим на сході, Північно-Льодовитим на півночі, а також Африкою, Середземним морем та Індійським океаном на півдні.

 -  Добре, молодці . Перша група дуже гарно справилась зі своїм завданням.

Переходимо до спікера ІІ групи.

ІІ група «Історики»

«Наше завдання полягало в тому, щоб дослідити походження материка Євразія та його відкриття.»

Початковий етап (II тис. — V ст. до н. е.)Історія вивчення Європи нараховує тисячоліття. У XVI—XII ст. до н. е. критяни здійснювали морські походи навколо п-ова Пелопоннес, досягали берегів архіпелагів у південній частині Егейського моря. У XV— XIII ст. до н. е. ахейці відкрили гори Пінд на заході Греції, архіпелаг Північні Споради в Егейському морі, п-ів Халкідікі на північному сході Греції. Фінікійці у процесі колонізації центрального і західного Середземномор’я бл. IX ст. до н. е. відкрили Апеннінський п-ів, о-ви Мальту, Сардинію, Сицилію, Балеарські о-ви, вони також робили спроби вийти в океан через Гібралтарську протоку. Однак повного уявлення про географію материка у цей період ще не було. Другий етап — відкриття стародавніх греків V—III ст. до н. е.У цей період давньогрецькі мандрівники досліджували південне узбережжя Європи у межах сучасних Франції та Іспанії, включаючи гирла річок, що впадають у Середземне море, плавали в Лігурійському, Тірренському і Адріатичному морях, вивчили береги Балканського і Апеннінського півостровів. Через Мармурове море, протоки Дарданелли і Босфор виходили в Чорне море, обстежували низов’я pp. Дністра, Дунаю і Дніпра, через Керченську протоку проходили в Азовське море до гирл річок Кубані і Дону.Бл. 325 р. до н. е. Піфей здійснив плавання вздовж Атлантичного узбережжя Піренейського п-ова, досяг о. Уессан поблизу нинішнього Бреста, обігнув Бретань і вздовж північних берегів дійшов до загадкової північної країни Туле, відкривши під час плавання о-ви Зеландія, Великобританія, Ірландія, п-ови Бретань і Скандинавський, Північне і Ірландське моря, протоку Каттегат і Біскайську затоку. Він дослідив береги Норвегії аж до Полярного кола, і, ймовірно, був першим, хто повідомив про існування Північного Льодовитого океану. Цю подорож він описав у праці «Про океан». У 218 р. до н. е. карфагенський полководець Ганнібал з великою армією здійснив перехід через Західні Альпи, вторгся у Галлію та Італію; його похід мав не тільки військове, але й географічне значення. У III ст. до н. е. карфагеняни проникли в глиб Піренейського п-ова.                                                                                                Третій етап — походи і відкриття римлян II ст. до н. е. — II ст.                                                             У II ст. до н. е. римський полководець Сципіон Африканський обстежив багато річок Піренейського п-ова. У 58—51 pp. до н. е. Цезар зі своїм військом пройшов величезні території нинішньої Франції (річки Рона, Гарона, Луара, Сена), досяг південно-східної Британії в районі р. Темза, дослідив значну частину Німеччини. Римські полководці Агріппа, Красс, Тіберій зібрали інформацію про найбільші європейські річки — Дунай, Рейн, Ельбу. Завойовуючи Британію, римляни відкрили п-ів Уельс, о-ви Уайт, Мен, Англсі і досягли 57° пн. ш. Римські торговці доходили до Балтійського моря. У II ст. імператор Траян обстежив Трансільванське плато і прилеглу частину Карпат.                                                                                                              Четвертий етап — VI—XVII ст.Після римлян освоєння Британських о-вів продовжили ірландці, які під час своїх подорожей досягали також Ісландії і Фарерських о-вів. У кінці VIII—IX ст. вікінги огинали Скандинавський п-ів і далі вздовж берегів Біскайської затоки і Піренейського п-ва виходили у Середземне море. Здійснюючи подорожі в Балтійське море, вікінги відкрили усі значні його острови, низов’я впадаючих в нього річок — Німана і Західної Двіни. У VIII—IX ст. араби в процесі завойовницьких походів ознайомилися з Південною (Піренейський п-ів) і Південно-Східною Європою, на сході вони доходили до низов’їв річок Емба, Яїк (Урал), підіймалися Волгою до гирла Ками. У IX—XII ст. у Східній і Північній Європі руські князі, прагнучи розширити свої володіння, вивчили басейни Дністра, Дону і Дніпра, Верхньої Волги, пройшли вздовж Західної Двіни, відкрили найбільші озера Ільмень, Чудське, Псковське, Ладозьке, Онезьке, річки Північно-Східної Європи: Печору, Мезень, Північну Двіну. Береги Південної Європи в XIII—XV ст. обстежувалися, головним чином, італійськими мореплавцями. У XV— XVI ст. помори плавали уздовж берегів Північної Європи, відвідували далекі полярні о-ви Колгуєв, Вайгач, Ведмедячий, Нова Земля і Шпіцберген. Голландський мореплавець В. Баренц, у пошуках Північно-Східного проходу з Атлантичного океану в Тихий, у 1594 р. досяг узбережжя Нової Землі, виявив сліди перебування російських поморів. У 1596 р. він повторно (після поморів) відкрив о-ви Ведмедячий і Західний Шпіцберген, склав карту Нової Землі, уперше провів річний цикл метеорологічних спостережень. Значну роботу з вивчення берегів Скандинавського п-ова, включаючи його прибережні райони, здійснили у 1603—1646 pp. шведські топографи під керівництвом А. Буре. Береги і острови Північної Європи вивчали також англійські і голландські мореплавці. У 1635—1639 pp. німецький мандрівник А. Олеарій побував у Москві, спустився Волгою до Каспійського моря в Персію, а потім етнографічні й історичні відомості про відвідані країни виклав у книзі «Опис подорожі до Московії і через Московію до Персії і назад» (1647 p., російський переклад 1906 p.). П’ятий етап - XVIII-XX ст.У XVIII ст. пожвавилися роботи російських географів з вивчення європейської частини Росії. Географ і картограф І. К. Кирилов у 1727 р. вперше зробив систематичний економіко-географічний опис Росії, включаючи її європейську частину. У 1720—1737 pp. він спільно з В. Н. Татіщевим досліджував регіони Середнього і Південного Уралу. Велике значення для економічної географії Поволжя, Уралу і Прикаспію мали роботи П. І. Ричкова та І. Красильникова (1741 —1755). У другій половині XVIII ст. було здійснено ряд експедицій, організованих Петербурзькою АН. У 1768—1774 pp. одну з таких експедицій, завданням якої було вивчення центральних і південно-східних регіонів європейської частини Росії і Поволжя, очолював П. С. Паллас, праця якого «Подорож по різних провінціях Російської держави» (т. І—3,1773—1788) мала великий вплив на розвиток географічних уявлень. Академічними експедиціями керували І. І. Лепехін, який досліджував у 1768—1772 pp. узбережжя Білого моря, витоки Західної Двіни, Волги, Поволжя (його «Денні записки подорожі...» (т. 1—4, 1771 —1805) стали значним внеском у розвиток географії в Росії); М. П. Ричков (син П. І. Ричкова), який склав опис Казанської, Уфімської, В’ятської, Пермської і Оренбургської губерній. У 1781 — 1782 pp. В. Ф. Зуєв провів наукову експедицію на півдні європейської частини Росії, яку описав у книзі «Подорожні записки від Санкт-Петербурга до Херсона у 1781 і 1782 рр.» (1787). Кілька подорожей (1773, 1785, 1806, 1814) з метою вивчення Онезького, Ладозького та Ільменського озер і верхів’їв Волги здійснив М. Я. Озерецьковський, який зібрав цікаві природознавчі, етнографічні і статистичні відомості.У XVIII ст. дослідження гірських систем Південної і Південно-Західної Європи (Альпи, Піренеї, Апенніни, Французький масив) проводили італійські вчені А. Валліснері і Л. Марсільї, французькі геологи Д. Долом’є (1761 — 1784), Ж. Геттар, Н. Демаре і Л. Рамон де Карбоньєр (1751— 1795). Узагальнення знань з геології Карпат і рівнин Польщі здійснив у 1789—1805 pp. С. Сташиц. У середині і другій половині століття Ж. Елі де Бомон і Е. Зюсс вивчали гірські масиви Західної і Центральної Європи. Російські експедиції обстежували значну частину Уралу (Е. А. Еверсман, Н. 1. Стражевський, О. П. Карпінський) і височини Східної Европи (В. М. Севергін, Е. П. Ковалевський). У 1801 — 1818 pp. проводилася перша інструментальна зйомка берегів Ісландії (X. Шель, X. Фрісак). У 1832—1835 pp. російський мореплавець і гідрограф П. К. Пахтусов описав узбережжя Північного і Південного о-вів Нової Землі, протоку Маточкін Шар. У 1837 p. К. М. Бер очолив експедицію на Нову Землю, за матеріалами якої було складено її опис, обстежив кілька островів у Фінській затоці, Кольський п-ів, Чудське озеро, долину Волги, Азовське море. До середини століття зусиллями англійських геологів У. Сміта,Ч. Лайєля, Р. Мерчісона були вивчені основні елементи рельєфу і геологічної будови Великобританії. Австрійські полярні дослідники Ю. Пайєр і К. Вайпрехту 1873 р. внаслідок льодового дрейфу експедиційного судна «Тегетхоф» випадково відкрили Землю Франца-Йосифа. У 1880— 1905 pp. експедиції Л. Сміта, Ф. Джексона, Ф. Нансена нанесли на карту цей архіпелаг. У 1907—1911 pp. дослідник Арктики В. О. Русанов досліджував Нову Землю; у 1912 р. він, очолюючи експедицію на о. Шпіцберген, виявив кілька родовищ вугілля. Його експедиція пропала без вісті під час спроби пройти північно-східним шляхом у Тихий океан. У подальші десятиріччя у різних регіонах Європи проводилися різноманітні дослідження з метою вивчення тваринного світу, рослинності, корисних копалин.                                                                                                 Переходимо до спікера ІІІ групи. В третій групі звдання було дещо легшим.

ІІІ група «Біологи»

«Наше завдання полягало в тому що:

1. Опрацювати додатковий матеріал і визначити яким є рослинний світ материка Євразія.

Рослинний світ Арктики надзвичайно бідний .

Тундра. Зима там триває 8-9 місяців. Морози бувають до -50 °С. Ґрунт мерзлий. За коротке і прохолодне літо він устигає відтанути не більш як на 50 см.

У тайзі ростуть дерева — кедр сибірський, модрина, ялина, ялиця. Мішані ліси. У лісах серед хвойних дерев з'являються листяні дерева: дуб, липа, клен, ясен. Полишивши ліси,через перехідну зону лісостепу помандруємо далі. Степ. Тут удосталь тепла, але мало опадів. Росте ковила, типчак, тонконіг, дикий тюльпан, горицвіт, півонія, перекоти поле. Пустеля -тепла багато, а води не вистачає. Росте верблюжа колючка, саксаул. Обабіч екватора тягнуться вологі дощові ліси. Рослинний світ цих лісів відзначається неймовірним багатством. Колюча витка пальма ротанг та інші ліани обплітають дерева, утворюючи непролазні хащі. З Азії походить багато культурних рослин: рис, цукрова тростина, мандарини, апельсини, лимони, груші, яблуні, сливи, абрикоси, виноград, огірки та пшениця. 

Добре з флорою материка Євразія познайомились, переходимо до фауни.

ІV група «Зоологи»

 «Наше завдання полягало в тому що:

1.     Опрацювати додатковий матеріал і познайомитись з тваринним світом материка Євразія.

Тваринний світ Арктики надзвичайно бідний. З тварин у тундрі водяться північний олень, песець, сова полярна і куріпка біла. Влітку на озера і болота прилітають дикі качки, гуси, лебеді, мартини, кулики.У тайзі мешкають білки, рисі, вовки, соболі, ведмеді бурі, рябчики й тетеруки. Тварини степу  добре пристосувалися до життя на відкритих просторах. Більшість із них – рослиноїдні. Це – сайгак, ховрах, хом'як,бабак, миші та полівки, перепілки, жайворонки, деркачі. Переважна більшість  тварин у пустелях активні вночі, а вдень ховаються - під землею, в норах. Так поводяться комахи, ящірки, черепахи,  тушканчики. Тут живуть: дикий віслюк кулан, антилопа, джейран, верблюд. Обабіч екватора тягнуться вологі дощові ліси, тваринний світ цих лісів відзначається неймовірним багатством. Безліч комах, плазунів, птахів. Є слони, носороги різні  мавпи (людиноподібний орангутанг),тигри, леопарди .

Добре, молодці .В нас залишилось ще одне питання над яким працювала. V група – це значення материка Євразія для людини та природи.

 V група «Дослідники»

 «Наше завдання полягало в тому щоб з’ясувати значення материка Євразія для людства.

Взаємодія людини і природи. Природні ресурси материків і океанів, їх класифікація.Давні люди, як і всі земні організми, були залежними від природи. Згодом ця залежність зменшилася: вони навчилися будувати надійні житла, обігрівати й освітлювати їх, передбачати стихійні лиха й зменшувати їхні наслідки. Але поліпшуючи умови свого існування, людина створила проблеми набагато небезпечніші, ніж примхи погоди. Небачені раніше темпи промислового виробництва у поєднанні з недосконалістю технології та відсутністю достатньої кількості очисних споруд призвели до появи екологічних проблем.Найбільш масштабними екологічними проблемами можна вважати глобальне потепління, руйнування озонового екрана, виснаження земельних ресурсів, забруднення Світового океану. Величезний збиток завданий тваринному й рослинному світу нашої планети.До основних видів природних ресурсів належать мінеральні, земельні, біологічні, водні, рекреаційні, а також ресурси Світового океану. До мінеральних ресурсів (корисних копалин) належать мінерали й гірські породи, які використовуються або можуть бути використані як сировина або джерела енергії. Вони видобуваються людиною із земних надр, а потім використовуються в природному або переробленому вигляді в промисловому виробництві й сільському господарстві, у будівництві й на транспорті.

Серед ресурсів Світового океану найбільше значення мають біологічні, мінеральні й енергетичні. Крім того, у морській воді розчинено багато речовин — від кухонної солі до золота, їх можна видобути, але поки що це дуже витратний спосіб.

Дякую! Молодці! Діти, сьогодні на уроці ми з вами дізналися багато цікавої і корисної інформації про материк Євразія . Подумайте і скажіть мені для чого нам потрібно знати всю цю інформацію і як ми можемо використати її в нашому житті?

- Щоб бути освіченими

- Щоб підтримати розмову

- Щоб допомагати своїм дітям

- Щоб попередити катастрофи

- Щоб зберегти природу тваринний та рослинний світ

Так, ви маєте рацію. Ми повинні знати всю цю інформацію через те що материка Євразія відіграє важливу роль в житті багатьох країн. Господарська діяльність людини привела до забруднення територій та до винищування деяких видів тварин.

 Вправа 1. Використовуючи приклади текстів, опиши предмет (тварину, рослину,) по-своєму.

Заєць

Заєць має двоє вух.                      

Так пасеться він собі

Як одним він рухає,                     

У ліску зеленому

Другим слуха вітерець,                 

І працює цілий день

Що за полем дмухає.                    

Вухами — антенами.

Одним вухом чує спів                  

А коли настане ніч,

Миші під копицею.                   

Спатоньки вкладається —

Другим чує, як іде                      

Одне вухо стеле він,

Дядечко з рушницею.                  

Другим накривається.

                                                                   Д.Павличко

Білочка

Хвіст трубою, спритні ніжки —

Плиг із гілки на сучок!

Носить білочка горішки

В золотий свій сундучок.

В неї очі, мов горішки,

Кожушина хутряна,

Гострі вушка, наче ріжки,

У дуплі живе вона.

                                          Г.Бойко

Зозуля

Сьогодні зозуля

У лузі широкім

Мені накувала

Аж тисячу років.

Я хочу зозулю

Оту попрохати —

Нехай накує

Ще і мамі, і тату.

                             Є. Гуцало

Соняхи

На городі, в гарбузинні

Соняхи, мов хлопчаки,

Ловлять сонячне проміння

В золоті свої шапки.

                                        Л. Ребро

ІV. Домашнє завдання.

Намалюйте малюнки на тему «Рослиний та  твариний світ материка Євразія».

V. Оцінювання.

- Всі групи сьогодні гарно попрацювали та справились зі своїми завданнями. Не збудьте заповнити картки самооцінюваня і здати мені вкінці уроку. А на наступному уроці ми проведемо тестування по цій темі.

VI. Рефлексія

- Діти, відобразіть свій настрій на самайлику і покажіть його один одному.

Мені дуже приємно, що ви маєте такий чудовий настрій. Я дякую вам за плідну роботу, на цьому наш урок завершений.

ДОДАТОК

Картка самооцінювання

Прізвище, ім'я учня __________________________________  Дата _________

  Критерії Оцінка 0-2б.

Я брав активну участь у роботі на уроці 

Я вносив вдалі пропозиції, які врахував клас 

Я надавав підтримку однокласникам або заохочував їх до роботи 

Я запропонував ідею, яка сподобалась іншим 

Я вдало узагальнював думки інших 

Я давав повні відповіді на запитання 

Загальна кількість балів 

Картка самооцінювання

Прізвище, ім'я учня __________________________________  Дата _________

  Критерії Оцінка 0-2б.

Я брав активну участь у роботі на уроці 

Я вносив вдалі пропозиції, які врахував клас 

Я надавав підтримку однокласникам або заохочував їх до роботи 

Я запропонував ідею, яка сподобалась іншим 

Я вдало узагальнював думки інших 

Я давав повні відповіді на запитання 

Загальна кількість балів