Яким є п’ятикласник НУШ ? Спостереження класного керівника. Адаптаційний період у п’ятому класі.
Перехід із молодшої школи до середньої — важливий момент у житті п’ятикласника НУШ.
Період адаптації у 5-му класі є одним із важких періодів шкільного навчання. Це зумовлено сукупністю тих змістовних змін, що відбуваються у шкільному середовищі та внутрішньому світі дітей цього віку. А саме:
• збільшення обсягу та різноманітність змісту освіти;
• збільшення ваги багатопредметного навчання та розширення кола вчителів, з якими учні змушені систематично вступати у ділові взаємодії;
• на місце першої вчительки приходить новий класний керівник;
• завершення переходу до кабінетної системи навчання;
• відсутність у школярів вміння як самостійно, і спільно організовувати навчальну діяльність.
Стан дітей у цей період з педагогічної точки зору характеризується низькою організованістю, навчальною розсіяністю та недисциплінованістю, зниженням інтересу до навчання та його результатами; з психологічною - зниженням самооцінки, високим рівнем ситуативної тривожності.
Одні п'ятикласники НУШ пишаються тим, що подорослішали, і швидко втягуються у навчальний процес, інші переживають зміни у шкільному житті, і адаптація в них затягується. У такий період діти нерідко змінюються – турбуються без явних причин, стають боязкими або, навпаки, розв'язними, надто метушаться. Досить тривала психічна напруга може закінчитися шкільною дезадаптацією і дитина стає недисциплінованою, безвідповідальною, відстає у навчанні і вже не хоче йти до школи, іноді у дітей погіршується сон та апетит.
Протягом адаптаційного періоду (1-е півріччя навчання) у п'ятикласників НУШ має сформуватися так зване «почуття дорослості», яке проявляється у новій особистісній позиції:
1) стосовно навчальної діяльності;
2) по відношенню до НУШ та предметів;
3) стосовно однокласників;
4) у новому ставленні до внутрішнього світу свого «Я».
Складність завдань адаптаційного періоду значно підвищує ризик шкільної адаптації. Не всі п'ятикласники навіть із високим рівнем психологічної готовності можуть успішно впоратися з труднощами у навчанні та спілкуванні внутрішніми психологічними проблемами. Що вже говорити про тих учнів, які мали проблеми в початковій школі.
Кожен перехідний період має свою специфіку, пов'язану насамперед із психологічним своєрідністю віку.
Процес адаптації дитини до середньої школи розглядається з погляду відповідності діагностичних даних конкретної дитини системі психолого-педагогічних вимог до навчання та поведінки школярів. За результатами спостережень можна охарактеризувати рівень адаптації 5-х класів за такими показниками:
• Довільність психічних процесів. Деякі учні НУШ що неспроможні самостійно організувати виконання навчальних завдань.
• Розумова працездатність та темп навчальної діяльності. Частина учнів не здатна працювати в одному темпі з усім класом. У цілому нині темп роботи у класі можна охарактеризувати як середній.
• Мотиваційна сфера. Хлопці позитивно ставляться до школи та вчителів. Збереження пізнавальних мотивів навчальної діяльності можна охарактеризувати середньому рівні.
• Особливості поведінки. Учні показують середній рівень саморегуляції: частина дітей не вміє стримувати мимовільні емоції та бажання, часом не приймають і не дотримуються класних та шкільних соціальних норм. Уявна «дорослість», пов'язана з переходом у середню ланку школи, викликає складнощі у спілкуванні з вчителями, однокласниками, впливає на успішність. Ця схильність до шкільної дезадаптації потребує індивідуальної корекційної педагогічної роботи та уваги до цієї проблеми батьків.
• Особливості спілкування з однолітками. Учні 5-х класів здатні до встановлення дружніх відносин та їх підтримки. Однак є й складнощі щодо цього. Особливості спілкування з освітянами. У цілому нині учні здатні самостійно встановлювати адекватну взаємодію Космосу з педагогом.
• Емоційний стан. З мого погляду і погляду вчителів учні відчувають адекватні переживання, шкільна і особистісна тривожність у нормі, хлопці емоційно стійкі.