Яким має бути вчитель початкової школи

Яким має бути вчитель початкової школи.

Людство вступило в XXI століття з надіями на краще майбутнє, яке характеризується тріумфом гуманістичних і демократичних ідеалів, оптимізованим і гармонійним розвитком економіки, реалізацією раніше накопичених духовних і соціальних очікувань. Найбільш відповідальною в цих умовах є роль освіти, адже саме освіта має безпосередній та найбільший вплив на особистість і суспільство. В зв’язку з цим набувають актуальності процеси реформування системи освіти.

У цих умовах від педагога як носія загальнолюдських цінностей, вихователя нових творчих якостей вимагається високий рівень професійної компетентності й загальної культури, ціннісного самовизначення, здатності здійснювати свою діяльність відповідно до принципів демократизму й гуманізму у дусі толерантності й самооцінки кожної індивідуальності.

На цьому акцентують увагу закони України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про загальну середню освіту», Державна національна програма «Освіта» (Україна XXI століття), Маніфест гуманної педагогіки.

Проблема формування світоглядних орієнтирів  вчителя є актуальною для сучасної освітньої практики, незважаючи на те, що до різних аспектів цієї проблеми зверталися античні мислителі Аристотель, Сократ, відомі просвітителі-педагоги минулого А. Дістервег, Ж.-Ж. Руссо. Багато акцентів в цій проблемі розставила Біблія. Значну увагу проблемі системи цінностей та світоглядним орієнтирам приділяли як вітчизняні мислителі (Іларіон, Володимир Мономах), так і відомі українські просвітники та педагоги Г. Сковорода, І. Огієнко, Г. Ващенко. Теоретичні та методологічні основи зазначеної проблеми знайшли відображення у працях А. І. Леонтьєвої, В. О. Сухомлинського та Ш.О. Амонашвілі. Психологічний аспект цієї проблеми висвітлювався у наукових працях Л. Виготського, Г. Костюка, О. Леонтьєва, а соціокультурний аспект - В. Андрущенка, В. Кременя, В. Огнев'юка, Л. Хоружої, В. Семиченко, І. Беха, Р. Арцишевського та ін.

 Сучасні науковці приділяють велику увагу інноваційній підготовці вчителя початкової школи, зокрема В.І. Бондар вивчає питання конкурентноздатності випускника педагогічного ВНЗ; І.М. Дичківська досліджує інноваційні педагогічні технології; Н.В. Кічук звертається до формування творчої особистості вчителя у процесі навчання; І.М. Шапошнікова вивчає проблему технологічності у системі фахової підготовки вчителя початкової школи. У своїх працях науковці приділяють увагу вимогам до сучасного вчителя, зокрема вчителя початкової школи, його особистості, його професійних якостей та підготовки.

У педагогічній літературі часто використовують терміни, які вже стали звичними – компетенція та компетентність.

Під компетентністю розуміють здатність (уміння) діяти на основі одержаних знань, а під компетенціями – особистісні якості, необхідні для виконання певних функцій, розв’язання певних задач саме в певній галузі.

 Для вчителя початкової школи Рада Європи виділяє п’ять базових компетенцій:

1. Політичні та соціальні компетенції, пов’язані зі здатністю відповідальності, спільному прийнятті рішень, функціонуванні та розвитку демократичних інститутів.

2. Компетенції, що стосуються життя в полікультурному суспільстві, покликані перешкоджати виникненню ксенофобії поширенню клімату нетерпимості та сприяють розумінню відмінностей і готовності жити з людьми інших культур, мов і релігій.

3. Компетенції, що визначають володіння усним і письмовим спілкуванням, важливим у роботі та громадському житті до такої міри, що тим, хто ними не володіє, загрожує ізоляція від суспільства. Зростає значення володіння кількома мовами.

4. Компетенції, що пов’язані зі зростанням інформатизації суспільства. Володіння ІТН, здатність критично ставитися до інформації, що поширюється засобами масової інформації та через Інтернет.

5. Компетенції, що реалізують здатність і бажання вчитися все життя не тільки на професійному рівні, а й у особистому та суспільному житті .
Сьогодні змінилися вимоги і до вчителя, і до учня. Становлення і розвиток громадянського суспільства породжує гостру необхідність в педагогах, що володіють високою професійною компетентністю.Отже сучасний учитель – це не тільки предметник, а й знавець дитячих душ, вихователь.

Треба зазначити, що в освітньому процесі дуже важливі такі чинники:

- особистісні якості самого педагога;

- професійна компетентність вчителя, в тому числі володіння педагогічною технологією;

- корпоративна культура, що склалася в даному навчальному закладі,

- культура взаємодії з соціумом: родиною, громадськістю, владою.

          Для того, щоб досягти значних успіхів у своїй практичній діяльності, сучасний учитель повинен вміти правильно використовувати принципи і методи педагогічної технології, вміло користуватись показниками та інструментарієм впливу на особистість дітей, а це - міміка, жести, ритміка, пози, голос, лексика вчителя. Тому вчитель задає спрямованість у вихованні учнів усім своїм способом життя.

          Маленького школяра можна порівняти з губкою: він всмоктує величезну кількість інформації, але не завжди знає, що з нею робити. Дитина семи-дванадцяти років дуже сприйнятлива й вразлива, тому будь-який негатив може позначитися на її характері та поведінці. «Володарювання над дітьми — одне з найважчих випробувань педагога, один з показників педагогічної культури… Цінувати довіру, а, значить, і беззахисність дитини — ця педагогічна мудрість має збагатить всю нашу роботу», — писав той же Сухомлинський. Педагог початкової школи має жити інтересами дітей, він мусить уміти знаходити підхід до кожного, розуміти страхи й переживання малечі. Він повинен вчити грамоті і в той же час розважати дітей, щоб їм було цікаво вивчати математичні знаки й дії. Справжня перша вчителька — педагог, психолог і товариш одночасно. Вона повинна бути зразком, ідеалом поведінки, людиною з великої букви. Такі риси, як доброта, чесність, благородство, щедрість, відданість роботі, сміливість та багато інших чеснот мусить мати в арсеналі вчитель початкових класів, адже саме від нього залежить характер дитини. Те, що посіє в душу дитини перша вчителька, супроводжуватиме потім людину аж до старості.

            Дитина — це дзеркало морального життя не лише батьків, а і їхніх наставників у школі. Завжди, подивившись на клас, спостережлива людина може сказати слово про їхню першу вчительку. Доброта дає відбиток на дружності та згуртованості колективу, чесність — на відвертості та щирості учнів, строгість — на їхній поведінці під час уроків. Учителя, який мав своїх улюбленців, можна виявити по напруженій атмосфері в аудиторії, яка межує із заздрощами й підлістю. Через надмірну крикливість та драконівську вдачу «другої матінки» діти, що ходили по стійці «струнко», мають низьку самооцінку, вони ніби налякані чимось, а в дорослому житті не можуть самостійно прийняти важливі рішення чи зробити рішучий крок на шляху до власного щастя.

            Учитель — перший і головний світоч в інтелектуальному житті школяра; він пробуджує в дитини жадобу до знань, повагу до науки, культури, освіти, тому батькам слід з усією серйозністю поставитись до вибору початкової школи та класу. Пам’ятайте, що перший вчитель має бути справжньою людиною.

Батьки хочуть, щоб перший учитель володів такими якостями-рисами (наведено в порядку значущості):

1. Доброта.

2. Відповідальність.

3. Професіоналізм.

4. Чуйність, м’якість.

5. Врівноваженість, терплячість.

6. Авторитетність.

7. Досвід.

8. Вимогливість.

9. Енергійність, працелюбність.

10. Комунікабельність.

11. Любов до дітей.

12. Хороший настрій, оптимізм.

13. Інтелігентність, культура.

14. Освіченість.

15. Приємна зовнішність, охайність.

Зазначимо, деякі якості були визначені як синоніми основних характеристик. Вони входили до списку або не згадувалися – залежно від семантичного зафарбування. До речі, вік учителя чи стать для батьків ролі не відігравали. Проте молодість очікувано поєднувалася з енергійністю, а зрілий вік – з досвідом.

З погляду батьків, ідеальний учитель – мало не «універсальний солдат» педагогіки.

Сьогодні затребувані ті вчителі-предметники, класні керівники, які володіють педагогічною технологією та крокують в ногу з сучасністю. Як говорив А. Дістєрвег : «…Учитель повинен свідомо йти в ногу з сучасністю, пройматися і надихатися силами, що пробудилися в ній. Жалюгідна кожна людина, що відстала від свого часу; поява ж учителя молоді, який сам живе в минулому, викликає лише співчуття всіх людей, які живуть у ногу із своїм часом і мислять суголосно зі своїми сучасниками».

Отже, сучасний учитель - це творча особистість. Він повинен бути активним, комунікабельним, динамічним, працездатним, вольовим, впевненим у собі, толерантним, висококомпетентним.

Тож, шановні вчителі, крокуймо в ногу з часом, будьмо професійно компетентними, бо саме від нас залежить майбутнє наших дітей, майбутнє держави.