Ярослав Мудрий і тріумвірат Ярославовичів

Ярослав Мудрий і тріумвірат Ярославовичів

Згадайте…— за яких обставин Володимир Святославович посів княжий престол у Києві;— основні напрямки діяльності Володимира Святославовича

Боротьба між Володимировичами. Після смерті Володимира Великого між його синами розпочалася боротьба за владу. Святополк Володимирович, погубивши трьох своїх братів (Бориса, Гліба, Святослава), захопив владу в Києві (за що літописець назвав його «Окаянним». Ярослав Володимирович княжив у Новгороді. Вирішальна битва між ними відбулася в 1019 році біля річки Альта: Ярослав заручився підтримкою варягів та новгородців, а зі Святополком прибули вірні йому бояри і печеніги. Військо Ярослава перемогло, він став великим князем київським.

Однак на Київ претендували й інші нащадки Володимира Великого. Спробу заволодіти столицею здійснив князь Мстислав Володимирович, який після князювання в Тмуторокані осів у Чернігові. Повоювавши, брати змушені були домовлятися. У 1026 році вони розподілили спадщину батька по Дніпру. Київ та Правобережжя закріпив за собою Ярослав, а Черніговом та Лівобережжям управляв Мстислав. Мстислав Володимирович. Мстислав, згодом прозваний Хоробрим, помер у 1036 році, його землі також відійшли Ярославові Володимировичу

У 1036 році князь Ярослав розбив печенігів під мурами столиці, він охопив своєю владою київського володаря майже всю руську землю.

Золоті ворота, 2 половина XIX ст. Павільйон музею 1982 року над рештками оригінальної споруди. Перша сторінка Синодального списку Руської правди. Золотий ковчег для зберігання «Руської правди»

Софійський собор

Внутрішня та зовнішня політикакнязя Ярослава Володимировича. Внутрішня політика 1. Розгорнуто величезні будівельні проєкти, було запрошено майстрів з Візантії .2. Київ значно розширився – місто отримало нові надійні укріплення та чудові споруди. (Золоті ворота), а 1037 року завершено будівництво Софійського собору.3. 1051 року Ярослав поставив митрополитом руса Іларіона (знаного книжника, автора відомого філософсько-релігійного твору «Про закон і благодать»). 4. Київ перетворився на потужний культурний центр, де в монастирських скрипторіях переписували рукописні книги, а при Софійському соборі існувала чи не перша в Русі бібліотека. Пізніше за таку політику князя іменуватимуть Ярославом Мудрим.5. За князя Ярослава укладено першу письмову збірку законів – «Руську правду». Вона поєднала усталені норми звичаєвого права з особливими приписами князя Ярослава. «Руська правда» захищала право власності мешканців Русі, встановлювала соціальний уклад життя в державі тощо. Хоча звичай кровної помсти не заборонили, вводилося грошове відшкодування за вбивство чи інші злочини (замість смертної кари).

Зовнішня політика князя Ярослава. Домовленності про мир із польським князем Казимиром І, видавши за нього свою сестру Марію. Добронегу Володимирівну. Успішні походи проти ятвягів, литовських та балтійських племен. У 1043 році відбувся останній похід Русі на Константинополь, який завершився почесним миром: молодого Всеволода Ярославовича одружили з донькою візантійського імператора Костянтина IX Мономаха, Марією. Доньки князя Ярослава Анна, Єлизавета та Анастасія стали королевами Франції, Норвегії (згодом Данії) та Угорщини. Завдяки таким здобуткам за київським володарем закріпилася слава «тестя Європи». Князь Ярослав уміло використовував «шлюбну дипломатію» – укладання династичних шлюбів, які скріплювали зовнішньополітичні союзи і зміцнювали міжнародний престиж влади князя.

Тріумвірат князів Ярославовичів. Після смерті князя Ярослава в 1054 році владу розподілили троє його синів: Ізяслав, Святослав та Всеволод, які правили в Києві, Чернігові та Переяславі.

У цей період утворився тріумвірат – союз трьох співправителів. Князі правили спільно, підтримували єдність держави, разом виступали проти ворогів. Ізяслав Ярославич. Святослав Ярославич. Всеволод Ярославич. Переможених Ярославом печенігів у. Північному Причорномор’ї поступово замінили інші степовики – половці. Недооцінивши нових супротивників, князі зазнали відчутної поразки в битві 1068 року.

1072 року у Вишгороді на снемі – з’їзді князів. Тоді брати Ярославовичі ухвалили «Правду Ярославовичів» – розширений варіант «Руської Правди», створеної за часів їхнього батька в першій чверті ХІ ст. Важливим стало скасування родової кровної помсти, збільшення штрафів на користь держави та публічна кара незалежно від особи злочинця. У 1073 р. князь Святослав у змові з Всеволодом вигнали Ізяслава з Києва. Той утік спочатку до Польщі (де його пограбували колишні союзники), потім – до німецьких земель і навіть дістався Риму. Папа Римський, як вважається, коронував Ізяслава та просив польських князів віддати вкрадене. Проте повернутися до Києва Ізяслав зміг лише після смерті Святослава Ярославовича в 1076 році. Князь Всеволод віддав столичний престол старшому братові, а коли Ізяслав помер у 1078 році, посів його сам.

Всеволод Ярославович після смерті першої дружини, візантійської принцеси, одружився з Анною (ймовірно, донькою чи онукою половецького хана, яка прийняла християнство). Він був дуже освіченою людиною, багато читав, вільно спілкувався п’ятьма мовами, фундував Видубицький Свято-Михайлівський монастир у Києві