ЯРОСЛАВ СТЕЛЬМАХ «МИТЬКОЗАВР З ЮРКІВКИ, АБО ХИМЕРА ЛІСОВОГО ОЗЕРА». ТАЄМНИЧІ, ВЕСЕЛІ Й НЕЗВИЧАЙНІ ПОДІЇ В ПОВІСТІ.

Тема.  Я. СТЕЛЬМАХ «МИТЬКОЗАВР З ЮРКІВКИ, АБО ХИМЕРА ЛІСОВОГО ОЗЕРА». ТАЄМНИЧІ, ВЕСЕЛІ Й НЕЗВИЧАЙНІ ПОДІЇ В ПОВІСТІ.

Мета: ознайомити школярів із життям і творчістю Я. Стельмаха; розпочати роботу над опрацюванням змісту програмового твору письменника, звертаючи увагу на таємничі, веселі й незвичайні події в повісті; розвивати творчу уяву школярів, логічне мислення, пам’ять, увагу; вміння раціонально використовувати навчальний час; грамотно висловлювати власні думки; виховувати почуття поваги до творчості Я. Стельмаха, рідного краю; прищеплювати любов до природи; інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет Я. Стельмаха, бібліотечка його творів; учнівські малюнки на тему «Краса природи рідного краю»; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

 

 

ХІД УРОКУ

 

I. Організаційний момент

 

 

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями:

• Згадайте, які веселі пригоди траплялись з вами під час літніх канікул, відпочинку?
• Який твір називається пригодницьким? Наведіть приклад.
• Як ви знаходите рішення, коли потрапляєте у складну життєву ситуацію? Це ви робите самостійно чи звертаєтеся по допомогу до дорослих?
• Що об’єднує такі поняття, як «мрія» і «фантазія»? Чи завжди збуваються ваші мрії? Від кого або від чого це залежить?
• Дайте визначення повісті як літературному жанру. Чим цей жанр відрізняється від оповідання? (Повість — епічний прозовий твір, який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням.)

 

 

III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

 

 

IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

Природа — книга, кожна сторінка якої повна змісту.
І. Гете

Природа — книга, яку необхідно прочитати і правильно зрозуміти.
М. Л. Налбандян

Природа вклала в людину необхідність турбуватися про інших людей.
М. Аврелій

 

 

1. Життєвий і творчий шлях Я. Стельмаха (1949—2001) (матеріал для вчителя)

Ярослав Стельмах народився 30 листопада 1949 року в Києві в родині відомого українського письменника Михайла Стельмаха.

Ріс дитиною обдарованою, з різнобічними інтересами. З дитинства захоплювався спортом, музикою, іноземними мовами. Займався плаванням, потім гімнастикою, а з боксу і боротьби здобув навіть спортивні розряди. Грав на фортепіано, любив гітару.

З ранніх років Ярослав почав вивчати англійську мову і, варто сказати, не без успіху. Після закінчення середньої школи вчився в Київському інституті іноземних мов, потім в аспірантурі, працював викладачем у Київському педінституті та університеті, займався перекладацькою діяльністю. «Я почав перекладати, — згадує Ярослав Михайлович, — іще навчаючись у Київському інституті іноземних мов. Спершу мене зацікавила книга, яку мені привезли з Канади. Автор її — перший в історії свого народу ескімоський письменник Маркузі. Книжка адресована дітям і цікаво, дохідливо розповідає про суворе, сповнене небезпек і тяжкої праці життя ескімоських племен. Звалася вона «Гарпун мисливця», і працював я над її перекладом з великим задоволенням». На час закінчення інституту Ярослав мав уже кілька друкованих перекладів з англійської мови.

Незважаючи на відчутні успіхи в галузі художнього перекладу, несподівано навіть для самого себе Я. Стельмах почав писати твори для дітей. У 1975 році вийшла його перша книжка-збірка оповідань «Манок». Потім були повісті «Химера лісового озера», «Якось у чужому лісі», «Найкращий намет» та інші.

Ярослав Стельмах відомий у літературі і як драматург. Уже перші його п’єси мали неабиякий успіх: у п’ятнадцяти театрах одночасно йшла п’єса «Привіт, синичко!», чималу аудиторію глядачів збирала «Шкільна драма», «Вікентій Прерозумний» та інші.

Щоб хоч частково ліквідувати дефіцит п’єс для наймолодшого читача, Я. Стельмах створює «Митькозавр з Юрківки», яка свідчить про знання автором дитячої психології, його вміння розкрити внутрішній світ дитини.

Широкої популярності набули також п’єси Я. Стельмаха «Гра на клавесині», «Провінціалки» та інші.

Твори Я. Стельмаха відзначаються захоплюючим сюжетом, тонким гумором, яскраво змальованими постатями маленьких героїв.

 

 

2. Робота над твором Я. Стельмаха «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера»

 

I розділ «Зоологія і комахи. «Відпустіть нас до бабусі»; II розділ «Знайомство з майбутнім майстром спорту, а також з бабусею, ентузіастом музичної освіти і дідом Трохимом»

 

2.1. Виразне читання або переказування найцікавіших епізодів з І та ІІ розділів.

 

2.2. Тема: зображення приїзду Сергія і його близького приятеля Митька до бабусі, з метою зібрання колекції комах.

 

2.3. Ідея: уславлення щирої любові, поваги онуків до бабусі і засудження зневажливого ставлення до старих людей. (Василь Трош).

 

2.4. Основна думка: «А хіба існує кращий відпочинок, ніж там, у селі, злитися з природою після важкої праці та успішного закінчення п’ятого класу»?

 

2.5. Композиція І, ІІ розділів твору.

Експозиція: отримання літнього завдання хлопцями від учительки Ірини Семенівни — зібрати колекцію комах.

Зав’язка: від’їзд Сергія і Митька до бабусі в село. Кульмінація: роздуми діда Трохима про мету приїзду молоді до своїх бабусь.

Розв’язка: смачно наївшись, хлопці вирішили піти погуляти на річку.

 

2.6. Сюжет.

2.6.1. І розділ.

Після успішного складання іспиту за 5-й клас. Учитель ботаніки на літо запропонувала школярам зібрати колекцію комах. Це стосувалося і героїв твору — Сергія і Митька. Для цього їм необхідно було поїхати в село юрківку до бабусі Митька. Однак батьки не хотіли відпускати Сергія зі своїм приятелем Митьком, зважаючи на те, що хлопці будуть завдавати старій зайвого клопоту. Після тривалих умовлянь вони погодилися. Хлопці їдуть потягом, і нарешті провідник повідомив про те, що незабаром їхня станція.

2.6.2. ІІ розділ.

Вийшовши з автобуса, хлопці зразу відчули сільське свіже повітря, яке надто відрізнялося від міського. Подорожуючи до бабусиного села, Сергій і Митько зустрілися з Василем Трошем, майбутнім майстром велосипедного спорту міжнародного класу. Він на них справив неприємне враження. Крокуючи далі, хлопці почули якесь виття, виявилося, що це дядько Гнат грав на тромбоні.

Бабуся і мешканці села дуже привітливо зустріли хлопців. До Василя Троша із незадоволенням поставився і дід Трохим. Василь, приїхавши до бабусі, навіть не поцілував, не обняв її, а поїхав кататися на велосипеді. Смачно наївшись бабусиних страв, Сергій і Митько вирішують піти гуляти на річку.

 

2.7. Обговорення змісту розділів.

2.7.1. І розділ.

• З якою промовою звернулася Ірина Семенівна до школярів, які закінчили п’ятий клас?
• Як учні характеризують учительку ботаніки?
• Для чого Ірина Семенівна дала школярам завдання на літо?
• Що неприємного сталося з гербарієм, який Митько подав учительці?
• Чому хлопці вирішили поїхати до бабусі Сергія?
• З чим було пов’язано те, що батьки не хотіли відпускати сина з Митьком до бабусі в село?
• Як зрозуміти звернення до батьків приятеля Митька, який хотів поїхати у село і «злитися з природою після важкої праці та успішного закінчення п’ятого класу»?
• Чим зміг переконати Сергій батьків Митька, щоб вони відпустили їх до села?
• Прочитайте, яких вимог дотримувалися хлопці за наказом батьків Сергія, подорожуючи до бабусі? (… не висовувались із вікна, бо може продути, не стояли в тамбурі — можна випасти, не виходили на зупинках — можна відстати; не виймали гроші з кишень — можуть украсти; не їли ковбаси чи, не дай Боже, консервів — можна отруїтись. Якщо оголосити весь список заборон до кінця, то виникне запитання, що зрештою таки можна робити…»)
• Як хлопці намагались зберегти власні гроші в потязі?

2.7.2. ІІ розділ.

Чим був задоволений Митько, приїхавши з міста до села?

З ким зустрілися хлопці, мандруючи до бабусиної хати? Яке враження на них справив майбутній майстер велосипедного спорту міжнародного класу? Чому?

Що почули Сергій з Митьком неподалік від хати бабусі?

Як бабуся зустріла свого внука? Про що це свідчить?

Про що відбулась розмова хлопців з дядьком Гнатом?

Яку загальну оцінку приїзду онуків до своїх бабусь склав Трохим Гнатович?

Через що дід Трохим критикував Василя Троша?

Чим бабуся пригощала гостей з міста?

Чому Митько не дав бабусі телеграму про свій приїзд?

 

2.8. Жанр: пригодницька повість.

 

 

V. Закріплення опрацьованого навчального матеріалу

 

1. Розв’язування тестових завдань

 

І розділ «Зоологія і комахи. «Відпустіть нас до бабусі»

1. Ірина Семенівна була вчителькою:
а) ботаніки;
б) зоології;
в) географії.

2. Герої твору — вже учні класу:
а) п’ятого;
б) шостого;
в) сьомого.

3. Ірина Семенівна називала учнів:
а) «діточками»;
б) «лапочками»;
в) «зайчатами».

4. Яку колекцію вчителька зобов’язала зібрати школярів улітку?
а) Лікарських трав;
б) комах;
в) листя дерев.

5. З яким запитанням звернувся Митько до вчительки?
а) «А як оформляти цю колекцію?»;
б) «А можна вдвох збирати одну колекцію?»;
в) «А що повинна містити ця творча робота?».

6. Бабуся Сергія жила в селі:
а) Юнківка;
б) Юрківка;
в) Юпітерка.

7. Чому батьки Сергія вагалися щодо поїздки сина з приятелем до бабусі? Бо вони:
а) боялися відпускати хлопців самих у дорогу;
б) турбувалися про погану поведінку Сергія та Митька під час подорожі;
в) хотіли, щоб син поїхав у табір відпочинку.

8. За якої умови хлопці отримали згоду на поїздку до села? Щоб вони:
а) слухали бабусю;
б) обробляли городину старій;
в) щодня телефонували і доповідали про стан справ.

9. Що заборонила мати їсти хлопцям у дорозі?
а) Морозиво;
б) ковбасу;
в) насіння.

10. У якій кишені хлопці зберігали гроші під час поїздки?
а) Правій;
б) лівій;
в) внутрішній кишені сорочки.

11. Поїздку до бабусі хлопці не могли порівняти:
а) з подорожжю за кордон;
б) шкільним туристським походом;
в) будь-якою мандрівкою чи дослідницькою експедицію.

12. Під час подорожі до бабусі яким транспортом не користувалися хлопці?
а) Потягом;
б) автобусом;
в) автомобілем.

 

 

ІІ розділ «Знайомство з майбутнім майстром спорту, а також з бабусею, ентузіастом музичної освіти і дідом Трохимом»

1. Василь Трош — це в майбутньому:
а) видатний митець живопису;
б) майстер велосипедного спорту міжнародного класу;
в) представник міської влади.

2. Василь Трош назвав хлопців:
а) дослідниками;
б) лівінгстонами;
в) зоологами.

3. Приїхавши до бабусі, хлопці відчули якесь виття, яке було пов’язане:
а) з коровою;
б) військовими тренуваннями;
в) музичним інструментом.

4. Чим хлопці вразили Троша?
а) Міською поведінкою;
б) сачками і рюкзаками;
в) манерою спілкування.

5. Про який географічний континент згадується у творі?
а) Азію;
б) Європу;
в) Африку.

6. Яка тварина не згадується Трошем під час спілкування з хлопцями?
а) Бегемот;
б) тигр;
в) крокодил.

7. По-вуличному дядька Гната звали:
а) супермузикантом;
б) лірником;
в) Фа-Дієзом.

8. Бабусю Сергія на селі кликали:
а) Іванівною;
б) Петрівною;
в) Демидівною.

9. Чим бабуся пригощала Сергія та Митька?
а) Картоплею з м’ясом;
б) пиріжками;
в) голубцями.

10. Кому з героїв твору належить цей опис зовнішності: «У темних смугастих штанях, вправлених у запилені чоботи, в синьому бувалому в бувальцях піджаку й кашкеті»?
а) Дядьку Гнату;
б) Гнатовичу;
в) незнайомцю.

11. Яким напоєм не смакували хлопці в бабусі?
а) Кефіром;
б) молоком;
в) кисілем.

12. Наївшись, хлопці вирішили прогулятися:
а) по лісу;
б) селом;
в) на річку.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 0,5 бала.

 

 

2. Робота на картках

 

Картка № 1

1. Порівняйте ставлення до своїх бабусь Сергія і Василя Троша? Як це характеризує кожного з героїв? Свої спостереження обґрунтуйте.

2. Прослідкуйте, як хлопці поставилися до виконання літнього завдання вчительки? Чому Сергій і Митько вирішили-таки зібрати колекцію, а не зробити її так, як гербарій?

3. Дядько Гнат грав на:
а) мандоліні;
б) тромбоні;
в) акордеоні.

 

Картка № 2

1. Для чого, на думку діда Трохима, онуки повинні приїздити до своїх бабусь? Чим пояснити такі міркування старого?

2. Обґрунтуйте, чому батьки не хотіли відпускати Сергія з приятелем до бабусі? Як Митько зміг довести батькам Сергія необхідність цієї поїздки?

3. «Волосся русяве, потемніле…», — так дід Трохим сказав про:
а) Митька;
б) Сергія;
в) Василя.

 

Картка № 3

1. Про що свідчать стосунки Сергія з батьками? Доведіть це на прикладі твору. Стисло опишіть ваші стосунки з батьками.

2. Прослідкуйте, як І, ІІ розділи твору можна пов’язати з поезією С. Чер-нілевського «Забула внучка в баби черевички»? Власні спостереження узагальніть.

3. Як пояснив Сергій дідові Трохиму причину приїзду до села?
а) Зібрати колекцію;
б) оздоровитися;
в) допомогти бабусі по господарству.

 

 

VI. Підсумок уроку

 

 

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

 

 

VIII. Домашнє завдання

Опрацювати III, IV розділи твору, скласти запитання до них.