З чого виготовляють горщики, консервні банки

Конспект уроку з факультативного курсу "Основи хімічних знань" (6 кла )

Тема: З чого виготовляють горщики, консервні банки?

Мета: формування компетентностей: ознайомити учнів з матеріалами, які використовують для виготовлення горщиків і консервних банок; продемонструвати процес виготовлення горщиків і консервних банок за допомогою відеоматеріалів; дослідити місце глиняних горщиків в українській культурі харчування; розвивати вміння виступати на публіці , працювати з текстом; виховувати культуру поведінки, повагу до однокласників, стимулювати розвиток допитливості; виховувати екологічну культуру, любов до українського народного мистецтва.

Очікуванні результати: учень називає матеріали з яких виготовляють горщики і консервні банки; аналізує запропонований текст, робить висновки; цінує спадщину української культури.

Реалізація НЛ: громадянська відповідальність, екологічна безпека і сталий розвиток, підприємливість і фінансова грамотність, здоров'я і безпека.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організаційний етап

Привітання з учнями, налаштування на урок

ІІ. Актуалізація опорних знань

Відгадайте загадки:

Є у блюдечка подружка,

Що одне лиш має вушко.

Можеш кралю цю зустріти,

Як захочеш чай попити. (Кружка)

То холодним, то гарячим

Вдома кожен мене бачив,

І співаю я від жару

І пускаю з носа пару. (Чайник)

Я в столі лежав,
Нікого не чіпав,
Час обіду настає –
Він без мене не пройде.
Бо без мене неможливо
Розрізати страви вміло. (ніж)

З глини робився. на кружалі вертівся,

На вогні пікся,на базарі бував,

Людей годував, як упав, то пропав. (Горщик)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Серед загадок ви відгадали горщик. Саме про нього і жестяну банку сьогодні і піде мова. Ми дізнаємось з чого і як їх виготовляють.

Оголошення теми уроку

IV. Сприйняття та осмислення нового матеріалу

Слово вчителя: Будь яка господиня намагається обрати все найкраще для свого маленького царства – кухні. Починаючи від шпалер і меблів та закінчуючи найдрібнішим посудом.

Ми живемо з вами в 21 столітті – столітті складних речовин. Рівень хімічної промисловості вражає масштабністю та складність новостворених речовин. В себе на кухні ми можемо побачити пластикову тарілку, паперові склянки, бокси для сніданків з харчового пластику, тобто посуд виготовляють з різноманітних матеріалів: скла, кераміки, сталі, пластику.

Але сьогодні я хочу звернути особливу увагу саме на глиняний горщик. Глечик – символ єднання Землі і Сонця, без чого неможливий хатній достаток. Бо виготовляють його з глини, що від Землі, а випалюють на вогні, що від Сонця.

І готують їжу в горщику на домашньому вогнищі, яке вигріває домашнє благополуччя. Тому горщик сприймається як вмістилище духу і душ – духу всієї родини і душі кожного її члена. Звідси і висока шана цьому незвичайному домашньому посуду – він є учасником найважливіших обрядів та ритуалів: в ньому вариться і зберігається кутя як найсвятіша з усіх страв; його виставляють на тинах, щоб вберегти господарство від усіляких бід; при новосіллі жар із печі старої хати до нової переносять у горщику, чим зберігають родинний дух і добрі традиції; незамінним був горщик на хрестинах, весіллях і навіть похоронах. Окрім всього, горщик є символом людської злагоди: посваритися – це «побити глечики», а їх «склеїти» надто важко, навіть якщо дуже хочеться і вкрай необхідно…

1)З чого і як виготовляють горщики? Я вже зазначила , основним матеріалом є глина. Але що таке глина в хімічному плані?

Гли́на — пластична осадова гірська порода, що складається в основному з глинистих мінералів. Тип глини виділяють за переважанням в ній того чи іншого глинистого мінералу. Глини становлять близько 50 % всіх осадових гірських порід земної кори.

Глини — землисті незцементовані гірські породи, утворені частинками розміром менше 0,01 мм переважно глинистих, а також інших мінераліві, що здатні з водою утворювати пластичну тістоподібну масу, яка при висиханні зберігає надану форму, а після випалювання набирає твердість каменю і міцність. За характером технологічних вимог промисловості серед глин виділяють чотири найважливіші групи: легкоплавкі, вогнетривкі та тугоплавкі; каоліни; адсорбційні.

Глина може бути білою, сірою, червоною, жовтою, блакитною або чорною. Містить понад 50 % часточок розміру менше 0,01 мм (у тому числі 25 % — менше 0,001 мм). Комплекс глинистих мінералів: каолініт, монтморилоніт та гідрослюда. При збільшенні кількості грубоуламкового матеріалу глини переходять в алеврити та піски. Головні хімічні компоненти глини: SiO₂ (30—70 %), Al₂О₃ (10—40 %), Н₂O (5—10 %), крім того присутні Fe₂O₃ (FeO), TiO₂, CaO, MgO, К₂O, Na₂O, CO₂ та інші. Глини становлять бл. 50% всіх осадових гірських порід земної кори.

*Демонстрація мінералів

* Перегляд відеофрагменту «Майстер-клас з виготовлення глечиків»

2) Глиняний горщик у культурі харчування українців

Робота з текстом

Впродовж останнього століття асортимент, форми, декор, призначення глиняного посуду змінювалися, але донині виготовляється й використовується найгарніший і найуніверсальніший його вид – горщик. Слово «горщики» («горшки») вживалося не лише для позначення виду посуду, але й як узагальнююча назва глиняного посуду загалом та на позначення гончарного виробництва. Процес гончарювання називали «робити горшки», «займатися горшками», «ліпити горшки».

Для виготовлення горщиків у різних регіонах України використовували «горшечну», тобто придатну для виготовлення саме горщиків гончарну глину (на території Правобережної та Західної України її досить часто називали глеєм). Головною її властивістю мала бути вогнетривкість.

Як і більшість гончарних виробів, горщик формується на гончарному крузі. Колір випалених горщиків залежить від хімічного складу сировини з якої їх виготовлено та технології їх випалювання.

Основна функція горщика — це приготування страв у печі. У горщиках меншого розміру варили борщі, супи і кашу, гасили рибу, м'ясо, овочі, робили різноманітні запіканки і напої.

Горщиками в господарстві послуговувалися також для зберігання продуктів і рідин, готових страв і напоїв, подачі їх до столу; нагрівання води, кип'ятіння-зоління білизни, купання дітей, відправлення природних потреб, виконання лікувальних дій, а також в обрядово-ритуальній практиці. У більш великих і містких горщиках зберігали борошно, крупи, сіль, топлений жир або масло.

В горщику цінуються такі якості, як міцність і жаростійкість. Подібний горщик вважався великою цінністю, його берегли і ретельно за ним доглядали.

Господині намагалися мати в господарстві до десятка різновеликих горщиків. Щодня, як правило, використовуючи два горщика — на рідку та густу страву. Два, в яких готували їжу попереднього дня, випарювали.

В побуті використовували і пошкоджений посуд, зокрема гиряві горщики (гирун, горюнчик) з надщербленими вінцями, без вінець, з тріщиною. Звідси й назви варівний, варівник, (неварівний) горщик — приданий (непридатний) для приготування страв у печі.

Окремі види горщиків не призначалися для готування їжі. Зокрема, в Опішному наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття виготовляли великих розмірів горщики-вулики для бджіл. Здебільшого в Правобережжі України — двійнята (двійнятка, парка, близнята, «дзвінята») два невеликі горщики, з'єднані докупи, з ручкою-кільцем на дотичних вінцях. Їх застосовували для перенесення гарячих страв під час різноманітних польових робіт і сіножатей: в один горщик насипали рідку страву (борщ), в другий — кашу. На Святвечір малі хрещеники носили в них хрещеним батькам кутю і узвар. Рідше з цією метою робили трійнята чи навіть «чвірнята». Близнята, трійнята — це два, три горщики, з'єднані разом в одне ціле. Глиняні близнята накривалися дерев'яною накривкою, спільною для двох горщиків.

Страву в горщиках, як правило, до столу не подавали. Хіба що «варену» (цей давній напій українців називали ще варенухою, варьохою).

Іноді невеликі горщики чи їх фрагменти (черепки) використовувалися як освітлювальні прилади.

У новітній час функції глиняних горщиків поступово звужувалися. Їх призначення слугувати для тримання рідин повністю перебрав на себе металевий та скляний посуд. З розвитком металургії в колишньому СРСР, а також зміна конструкцій теплотехнічних споруд для приготування їжі, газифікацією осель українців, горщики поступово вийшли з ужитку як ємність для приготування їжі.

З перетвореннями в традиційній культурі, горщики втратили й обрядову функцію. В сучасному побуті глиняні горщики ще й досі використовують, але це переважно жителі не газифікованих сіл, а також заклади громадського харчування.

*Бесіда за питаннями :

1. Як називають глину з якої виготовляють посуд на Правобережній та Західній Україні? (Глей)

2. Яка властивість глини в гончарстві найважливіша? (Вогнотривкість)

3. Яка основна функція горщиків? (Приготування їжі у печі)

3) Консервна банка

Консервна банка – це герметична ємність, призначена для зберігання різних харчових продуктів. Матеріал, з якого вона виготовляється, - сталь, яка ще називається консервної бляхою. Іноді матеріалом служить алюміній або інші відповідні по своїх властивостях метали.

Робота з текстом:

Найперша консервна банка була винайдена в 1810 році Пітером Дюраном, який продав свій патент англійцям. У 1813 році була побудована перша фабрика з виробництва консервних банок, в яких поставлялися продукти для флоту і армії. Перші банки були мало чим схожі на сучасні: вони важили близько півкілограма і ручка була виконана з кованого вручну заліза. Ці банки були досить дорогі тому, що один робітник міг виготовити тільки 4-5 банок за годину. Зараз же консервні банки виробляються на сучасних конвеєрах, які можуть випускати партії в декілька тисяч виробів на добу.

Конструктивно жерстяна консервна банка складається з декількох частин: корпусу, дна та кришки. Вони можуть виготовлятися, в залежності від технології виробництва, з заужениями по краях, з ребрами жорсткості або без них, з легко відкриваються кришками. Внутрішня поверхня може бути як лакованої, так і нелакированной. А зовнішня – лакованим або литографированным покриттям.

Старовинні жерстяні банки дуже дорогі. Навіть на аукціонах колекціонерів за одну рідкісну консервну банку можна виручити від 30 до 300 доларів США. Такою високою вартістю володіють банки іноземного виробництва, а консервні банки вироблені в Росії – набагато меншою.

*Бесіда за питаннями :

1) У якому році винайдена перша консервна банка? (1810, Пітер Дюран)

2) У якому році побудована перша фабриказ виробництва банок? (1813)

Перегляд відеофрагменту «Виготовлення консервної банки»

V. Закріплення нового матеріалу

1)Вправа «Знайди помилку»

1. Глечик – символ єднання Землі і води. (Сонця)

2. Горщики виготовляють з піску (глини)

3. Глина становить близько 80% осадових гірських порід (50%)

4. Ткацтво – виготовлення виробів з глини (Гончарство)

5. Основна функція глечика – зберігання круп і муки.

6. Матеріалом для консервних банок служить скло.

7. Перша консервна банка виготовлена на фабрикі.

2) Аналіз казки «Глиняний глечик»

Хворий лежав на ліжку. Він не міг устати, а спрага мучила його. У цей час усі рідні пішли у своїх справах. Людина так стогнала, що глечик, який стояв на столі, сповнився співчуттям до неї. Але як йому, глиняній штучці, дотягнутися до хворого?

«Дайте мені пити… Пити…», — лише шепотів спраглий. Життя ледве жевріло в цьому змученому тілі.
Зібравши неймовірні зусилля, прикотився глечик до ліжка, прямо під руку хворого. Той розплющив очі й здивувався побаченому. Стало йому набагато легше. Піднісши глечик до запалених губ, він жадібно припав до нього в надії втамувати спрагу. Але посудина була порожньою. З останніх сил хворий злісно жбурнув глечик на підлогу. Єдиний охочий допомогти розлетівся на дрібні шматки.

Очікувані відповіді: Ніколи не уподібнюйся хворому. Не перетворюй людей, котрі прагнуть тобі допомогти, в жалюгідні шматки глини. Хай навіть спроби їхні марні.

VI. Рефлексія

Діти по ланцюжку висловитися про значущі для них цінності уроку:Я дізнався ... Я навчився ...Я зрозумів, що можу ... Мені сподобалося ...

VII. Домашнє завдання

Підготувати повідомлення «Історія відкриття олова(стануму)»

Підібрати цікаві факти про олово