З досвіду природоохоронної роботи

 

 

 

 

Організація  діяльності школярів у царині охорони природи та формування у них азів екологічної культури

 

 

 

 

 

 

Методичні рекомендації щодо шляхів  та методів  організації природоохоронної діяльності школярів та формування у молоді екологічної культури. Методичка містить опис досвіду з проблеми,  шляхи  її реалізації , розробки природоохоронних операцій

Розрахована на вчителів біології та хімії загальноосвітніх  навчальних 

 

Підготувала Вчитель біології та хімії Гусаківського НВК   Кондратенко О. Л.

Зміст

Вступ ……………………………………………………………………4

Розділ  І   Актуальність проблеми

1.1.Виховання молоді з глибокими екологічними знаннями та новою соціальною психологією – необхідна умова для подолання глобальної екологічної кризи………………………………………………5

1.2. Об’єкт, предмет, мета і завдання необхідних досліджень для організації природоохоронної роботи в школі……………………………………………………………………………6  

 

Розділ ІІ    Доступні та ефективні форми і методи                                                                              природоохоронної   роботи  школярів

 

2.1. Операція «Підсніжник»………………………………………………..7

2.2. Операція «Пернаті друзі»……………………………………………..8

2. 3. Операція «Ріки мого дитинства»…………………………………..12

2.4.    Операція «Голубі віконця»………………………………………….14

2. 4.        Операція «Мурашка»……………………………………………19

2. 5.       Операція  «Невтомні будівничі - бобри»……………………..22

2. 6.        Операція «Ліс»…………………………………………………….24

 

Висновки ………………………………………………………………..26

 

Література ……………………………………………………………27

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Використовувати природу  можна по різному. Можна -  і історія знає та-ких випадків немало – залишати після себе безплідні, мертві, ворожі людині простори. Але можна і потрібно облагороджувати природу, допомагати природі повніше розкривати її життєві сили.

Так, природа нашої Батьківщини величава, могутня. Вона може нас обдарувати  своїми багатствами, зробити наше життя матеріально забез-печеним і  зручним. Але при своїй могутності природа потребує нашої ува-ги, нашого піклування і захисту.

 Охороняти природу – це зовсім не означає залишати її в повній недо-торканості. Ми мусимо навчитися використовувати  природні багатства ро-зумно і раціонально. Адже ніхто не рубає фруктові сади на дрова, не ломить гілок смородини, щоб зручніше було збирати ягоди…А от з дикою природою люди нерідко, не задумуючись, а то і свідомо поступають саме так, ніби при-рода їх найгірший ворог. І ось результат: плодючі землі рубцюються ярами, річки, багаті на рибу, перетворюються у стічні канави, багаті дичиною угіддя спустошуються. 

Наша епоха – це епоха планетарної екологічної кризи у взаєминах суспільства і природи. Надмірне використання природних багатств, проникнення у надра землі та глибини океану, вихід у космічний простір, небувалий розвиток виробничих потужностей зумовили такий могутній вплив на навколишнє середовище, що нині унеможливлює його здатність до самовідновлення. Тому охорона довкілля рівнозначна збереженню людства і загалом життя на Землі. Адже природа є середовищем життя і колискою людської цивілізації. Щоб екологічна криза не закінчилася екологічною катастрофою для людства, треба негайно підвищувати екологічну культуру населення усієї Землі.

 

 

Розділ І    Актуальність проблеми

1.1.Виховання молоді з глибокими екологічними знаннями та новою соціальною психологією – необхідна умова для подолання глобальної екологічної кризи

Людина і суспільство повинні докорінно змінити своє ставлення до природи та її ресурсів. Подолати глобальну екологічну кризу зможуть люди із глибокими екологічними знаннями та зовсім новою суспільною психологією.

 Проблема охорони природи сьогодні дуже актуальна. Мабуть нема лю-дини, яка б не знала про неї. Усвідомлюють важливість цієї проблеми і моло-ді люди. Але дуже часто вони переконані, що будучи школярами, не можуть вкласти у справу охорони природи значимого внеску, бо не мають на це кош-тів, залежні від дорослих у вирішенні будь-яких проблем.

Участь  школярів у справі охорони природи може бути вагомою, якщо вони справді не захочуть стояти осторонь від великої всенародної справи. Можливо, комусь, хто бажає допомогти школярам стати вірними друзями природи, допоможуть мої поради.  Я переконана, що саме у школі діти повинні опанувати азбуку екологічного мислення і екологічної культури. Робота, яку я пропоную проводити з учнями в школі, передбачає формування у молодих людей:

 1)  ціннісного ставлення до природи;

2)  мотивацію своєї поведінки у природі;

          3)  почуття особистої відповідальності за стан довкілля;

4)  усвідомлення місця людини в природі;

5)  вміння прогнозувати наслідки своєї діяльності в природі і діяльності інших людей;

6)  потребу оберігати природу і своє власне здоров’я.

Не забуваймо, що формування екологічної свідомості людей нині розглядається як соціальне замовлення науці і практиці, а екологічна освіта та екологічне виховання мають стати для кожної людини і людства загалом оберегом від сучасних екологічних викликів, загроз та небезпек.          

 

 

1.2. Об’єкт, предмет, мета і завдання необхідних досліджень для організації природоохоронної роботи в школі

 

Кожен учитель, який бажає організувати природоохоронну роботу в школі, повинен усвідомити,  що йому необхідно провести певну дослідницьку роботу.

 Об’єкт дослідження: екосистеми та елементи природи рідного краю, які потребують охорони.

 

Предмет  дослідження: шляхи залучення школярів до природо-охоронної роботи і формування у них екологічного мислення та екологічної культури. 

 

   Мета  дослідження:   розробити  доступну технологію  взаємодії дітей з природою, яка допоможе нинішнім школярам стати екологічно мислячими людьми.

Завдання дослідження:

•    Переконати  молодих людей у тому, що уже в школі можна здобути навики природоохоронної роботи;
•    Рекомендувати  учням методи одержання наукової інформації про світ природи шляхом власних спостережень;
•    Розглянути шляхи естетичного освоєння природних об’єктів.

 

Пропоную декілька операцій, які доступні для здійснення в будь-якій школі, цікаві для дітей і несуть великий виховний потенціал.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ ІІ      Доступні та ефективні форми і методи природоохоронної роботи  школярів

 

 

 

2.1. Операція «Підсніжник»

 

Ранньою весною, як тільки появляться перші проталини, майже з під снігу вилізуть рослини-первоцвіти. Підсніжник, пролісок, первоцвіт, пізніше – сон-трава, анемони та інші. Їх рвуть на букети або для продажі, рвуть прос-то так тисячі людей, рвуть з цибульками і кореневищами. Кожної наступної весни первоцвітів  стає менше, квітки їх стають дрібними, бо на букети стара-ються взяти  чим побільші і яскравіші! В деяких місцях вони можуть зовсім щезнути…

Рослина беззахисна. Міцно зв’язана із ґрунтом, вона не може ні втекти, ні постояти за себе. Їй треба допомогти, вона чекає нашого захисту і охорони.

Створіть у школі загін, який візьме на себе  охорону  первоцвітів. На шкільній  лінійці члени загону розкажуть про значення  операції «Під-сніжник».

Кожної весни у нашій школі загін юннатів  по охороні підсніжників починає свою роботу тим, що розсилає по всіх класах своїх представників, які проводять з учнями  просвітницьку ін-формацію.  Таким чином, усі учні школи дізнаються про стан збереження підсніжників у нашій місцевості, про нові місця їх розселення, слухають народні легенди про первоцвіти, дізнаються про народні звичаї, пов’язані з цими рослинами. Через місця, де ростуть підсніжники, пролягає наша шкільна екологічна стежка. В час цвітіння підсніжників дозорці операції «Підсніжник» розвішують тут листівки такого змісту: «Шановні друзі! У вас під ногами квіти-первоцвіти. Не топчіть їх, не рвіть у букети, це рослини  рідкісні, занесені  у Червону книгу!

Пам’ятайте!  Лише живі квіти прикрашають землю». Повірте, таке звернення приймається з повагою.

Під час операції «Підсніжник»  в біологічному кабінеті  школи органі-зовуємо фотовітрини, випускаємо бюлетені, створюємо виставки про рід-кісні квіти, що ростуть у нашій місцевості. Виставка ще й агітує: прилучайся до операції! У цей час назбирується цікавий матеріал про весняні рослини, поповнюється папка «Ранньоквітучі рослини нашого краю». Багато учнів  нашої школи займаються тихим полюванням – роблять прекрасні фотографії первоцвітів, а не зривають їх у букети. Саме весною школярі починають роботу по вивченні різноманітності флори нашого краю. Скільки тут цікавого! Знайдений матеріал учні збирають у папку «Знайомі незнайомці», а потім використовують на уроках при вивченні відповідних тем.

 

 

 

 

 

 

2.2. Операція «Пернаті друзі»

 

Яка то весна, коли не чути голосного щебету пернатих? Віддавна вважа-ли, що тепло приносять на крилах саме перелітні птахи. Вони замикають не-бо на зиму, беруть ключі із собою до вирію і, повернувшись, одмикають йо-го. Відтак перші птахи, буцімто, відчиняють двері ярому сонечку. Отож і го-диться зустрічати їх з усіма почестями.

З новосіллям, шпаки !

Перед нашою школою є алея беріз, яку, до речі, посаджено 32  роки  тому учнями – випускниками на добру пам'ять.  Тепер діти кожної весни розміщують тут шпаківні Радісно бачити, як щороку шпаки справляють новосілля у нових хатках. І зручно вести спостереження за птахами – коли прилетіли, скільки часу обладнували гніздо, коли появилися пташенята, скільки разів дорослі птахи приносять корм молодняку і т.д. – бо шпаківні висять на рівні вікон другого поверху школи. Щоб залучити до виготовлення шпаківень чим більше учнів, у школі традиційно оголошується конкурс на кращу пташину квартиру. Переможці нагороджуються цінними подарунками.

Особливим об’єктом для спостережень та охорони є лелека. Юннати нашої школи облікують усі лелечині гнізда на території села, ведуть за ними спостереження, які записують у спеціальні таблиці:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відомості про лелек в селі Гусаків (2019)

 

№з.п	Місце гніздування, кількість гнізд	Дата прильоту	Кількість пташенят	Загинуло пташенят	Примітка
1	Подвір’я школи , 1 гніздо	23 березня	2	-	Побудоване нове гніздо
2	На костелі, 2 гнізда	25 березня	По 2	-	При реставрації будівлі в 2010році було зруйноване 1 гніздо, побудовано 2
3	На подвір’ї господаря А. Самороза (1)	22 березня	3	-
4	На території бару(1)	25 березня	2	-
5	На стовпі дороги на с. Радохінці(1)	20 березня	2	-

 

 

 

Спостереження за лелеками у новому гнізді

 

№ з.п.	Дата спостереження	Спостереження
1	23 березня	Прилетів один лелека, всівся на каркас, щось довго обзирав, незграбно переступаючи довгими ногами. Полетів геть.
2	24 березня	Ранком на каркасі метушилися уже два птахи
3	24 – 30 березня	Будування гнізда. Спілкуються через характерне постукування дзьобом.
4	7 квітня	Лелеки вилітають з гнізда по черзі
5	10 травня	В гнізді уже є пташенята. Батьки приносять їм їжу, але не годують як інші птахи, а кидають  поживу у гніздо.
6	18 травня	Добре видно, що пташенят двоє.
7	27 травня	Спека. Один з батьків годинами стоїть непорушно над пташенятами, розкинувши крила, а другий приносить їм їжу, а час від часу і воду в дзьобі. Напувають малих і влаштовують їм душ.
8	8 липня	Пташенята беруть перші уроки пілотажу
9	15 липня	Пташенята вилітають з гнізда, але батьки ще годують їх.
10	29липня	Молоді птахи разом з батьками бродять по лугах у пошуках їжі.
11	16 серпня	Лелеки покинули гніздо. Старі прилетять імовірно на другий рік, а молоді поживуть в Африці 3 роки і повернуться на Україну

 

 

 

Тішимося, що чисельність особин лелек у нашому селі з року в рік ко-ливається, але не падає. Збираємо про лелек легенди, цікаві факти, розповіді очевидців, описи народних традицій, які використовуємо для проведення свя-та птахів. Стараємося, щоб на цих святах звучали не тільки традиційні вірші і пісні про птахів, а і театралізувалися повчальні сценки, як от:

Андрій: Чого, Петре, тут шукаєш, за чим заглядаєш? Бачиш повно тут тернин – руки поздираєш!

Петро: Пташка має тут гніздо, рад би я її зловити.

Андрій: А як зловиш ту пташину, що будеш робити?

Петро: У хустинку зав’яжу разом з молодими і сестричці понесу – най тішиться ними.

Андрій: І ти Бога не боїшся гріх такий робити? Бідну матір з діточками так осиротити?

Петро: Або воно такий гріх – з гнізда пташку взяти? Був би з того більший сміх – знайти і не брати.

Андрій: Слухай, Петре, що я скажу:

Було б тобі мило, якби лихо серед ночі тебе ухопило

І понесло ген далеко за ліси, за гори.

Там, де сірі вовки виють, лиси мають нори?

За тобою би матуся тяжко горювала,

Не їла би, не пила би і сну би не мала.

Петро: Ах, правду  ти говориш,

Аж страх погадати, як тяжко би банувала

Моя рідна мати.

Твоє слово як згадаю, заплакати мушу.

Вже віднині я ніколи пташини не рушу!

 

Дуже цікавою для дітей є робота над створенням власних проектів на природоохоронну тему або про конкретних живих створінь. Мої учні створили цього року прекрасні проекти про таких звичних, здавалось би, для усіх ластівку, шпака, лелеку. Кожен мав можливість показати свої здібності: спостерігали, фотографували, збирали цікавий матеріал, брали інтерв’ю у старожилів села про місцеві народні традиції, пов’язані з цими птахами, навіть вишивали. А на презентації проекту лунали власні вірші, пісні, народні прислів’я, приказки, легенди.

 

               2. 3. Операція «Ріки мого дитинства»

Посильною і корисною є робота школярів по спостереженню за сані-тарним станом водойм у рідній місцевості. Через наше село протікає річка Бухта. Вона невелика, а її санітарний стан вкрай незадовільний. Ми очи-щаємо її русло, проводимо бесіди з людьми, які живуть поблизу, про недо-пустимість засмічення ріки, про шкідливість вирубування дерев на берегах. Бухта протікає через шкільну територію, і тут наша увага до річки особлива. Річка стала об’єктом наших досліджень. Виявляємо прозорість і забрудненість води в річці до очисних робіт і через декілька днів повторно. Для цього практикуємо такі досліди: 

  -Перевірка чистоти води;

- Визначення забрудненості води гнильними рештками

 

  -Перевірка чистоти води

До кожної проби води додаємо декілька кристаликів калію перманганату. Якщо спостерігається побуріння, то у воді міститься багато мікроорганізмів. Якщо вода чиста, то вона забарвиться у гарний малиновий колір.

-Визначення забрудненості води гнильними рештками

 Наливаємо досліджувану воду у пробірку об’ємом 10-12 мл. Роздивляємося воду зверху на білому тлі за бічного освітлення. Порівнюємо її колір із кольором дистильованої води такого самого об’єму. Жовтизна води зумовлюється наявністю солей Феруму та гумінових кислот, які утворюються внаслідок гниття рослинних решток. Зеленувате забарвлення свідчить про інтенсивне  розмноження синьо-зелених водоростей.

Дослідження показали, що після очисних робіт на річці аналізи води завжди кращі. Паралельно з очисними роботами  на річці юннати проводять бесіди з людьми, які живуть поблизу Бухти про недопустимість засмічення ріки, про шкідливість вирубування дерев на її високих берегах. В бесідах учні використовують переконливі цифри і факти. Ось деякі з них, зібрані під час шкільної екологічної акції , яка проводилася 23 вересня 2018 року:

Дослідили русло річки протяжністю 20 м поблизу жилих дворів. Довелося   витягнути з води 19 пластикових пляшок, 8 пляшок із скла, 400 г заржавілих бляшаних ємкостей, бите скло, 4 кістки домашніх тварин, жмути мокрого паперу.

Береги ми укріплюємо посадженими кущами і деревами, взимку прорубуємо ополонки, весною очищаємо русло і береги від сміття. І бачимо уже результати своєї роботи. В річці появилися раки, змінився колір води, водиться риба.

 

2.4.    Операція «Голубі віконця»

Сумно бачити, якими неприбраними є наші джерела. Багатьом вони дарують відпочинок і радість: і косареві, який зачерпує пригоршню чистої прохолоди, і туристу, який поставив поряд палатку. Словом, кожному із нас,   кого притомила в дорозі спека і спрага. Але попробуй напитися із джерела, якщо помутилося його дзеркало, якщо забите дно брудом і сміттям. Тут уже тільки розведеш руками і довго будеш чекати поки відстоїться вода А чи не від непримітних з вигляду голубих віконець залежить повноводдя наших струмків, рік і річечок? Дуже важливими є крихітні джерела з прохолодною кришталевою водою. Очищення, охорона, і піклування над природними дже-релами – ось ще одне поле діяльності для наших учнів.

Найперше потрібно скласти карту-схему. Нелегко віднайти усі джерела в місцевих лісах. Але зробити це можна. Розпитати старожилів, створити до-зорні пости і всі голубі віконця нанести на карту. Добре зібрати і короткі ві-домості про кожне джерельце – в якому знаходиться стані, які його точні координати.

 

 

 

 

Сумно бачити наші забруднені джерела

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для очищення джерела є усе необхідне

 

 

 

 

 

Очищене джерело

 

 

 

 

 

 

 

 

Ми почали шукати джерела по ходу шкільної екологічної стежки, взяли таким чином під захист три джерела. Потім почали роботу по благоустрою цих джерел. Розчистили від завалів і заростей, обложили камінням, зробили зручний підхід.

При дослідженні екологічного стану водойм для учнів завжди дуже цікавими є практичні роботи по визначенні їх забрудненості. Для цього, ідучи з екскурсії, беремо проби води, а в кабінеті проводимо дослідження. Учні працюють самостійно, керуючись інструктивними картками із простими і доступними завданнями.

 

Дослід 1. Визначення прозорості води.

На стіл положіть газету. Над нею розмістіть мірний циліндр на відстані 5 см. Поволі наливайте у циліндр досліджувану воду до тих пір, поки вам че-рез стовпчик води у циліндрі буде можливо читати текст газети. Виміряйте висоту водяного стовпчика, крізь який можна прочитати текст. Для питної води прозорість має бути не менше 30 см.

 

Визначення прозорості  води.

 

 

 

 

 

Дослід 2. Визначення кольору води.

Налийте досліджувану воду у пробірку об’ємом 10-12 мл. Роздивіться воду зверху на білому тлі за достатнього бічного освітлення. Порівняйте її колір із кольором дистильованої води такого самого об’єму. Колір води  зумовлений розчиненими у ній мінеральними та органічними домішками. На нього впливає присутність  солей Феруму та гумінових кислот, які утворюються внаслідок гниття рослинних решток. Вони забарвлюють воду у жовтий колір. Зеленувате забарвлення викликає інтенсивне розмноження синьо-зелених водоростей.

Дослід 3. Визначення запаху води.

У пробірку налийте досліджувану воду. Закривши отвір пробірки великим пальцем, енергійно збовтайте. Понюхайте. Нагрійте воду до 60˚С і знову понюхайте. У забрудненої води можливі болотний, гнилісний, деревний,землистий, пліснявий, рибний, сірководневий запахи. А їх причиною є продукти гниття організмів, наявність у ній речовин, що мають запах, а також стічні води різного походження.

Учням подобаються такі практичні роботи,бо вони наочно ілюструють екологічний стан досліджуваних водойм.

 

                                                                                     

2. 4.        Операція «Мурашка»

 

Які асоціації виникають у вас, коли перед очима повстає величезний конус мурашника? Мені завжди згадуються знамениті єгипетські піраміди, бо з чим іще можна порівняти ці гігантські творіння шестиногих лісових роботяг. Здобич звичайної рудої мурашки більш ніж на половину складається із шкідливих комах, а корисні складають в ній менше як 1/12 частини. Двадцять тисяч комах – такий добовий раціон  мурашиної сім’ї. За літо число знищених ними шкідників виростає у солідну цифру – 2 мільйони. Але врахуймо ще, що мурашник – лише частина колонії. А колонія нараховує до двадцяти гнізд. І живе така колонія до 100 років. На додаток мурашка ще й досвідчений меліоратор. Зверніть увагу своїх учнів на те, що навколо мурашника ростуть кущі малини і шипшини вдвічі більші ніж звичайні, і ягоди на них удвічі більші. Біля мурашників швидше ростуть берези і ялини. Це тому, що мурашки покращують структуру лісового ґрунту, допомагають утворенню родючого гумусного шару. Риючи підземні ходи, мурашки постійно перемішують грунт, що сприяє прониканню повітря до коренів дерев. Ось результати спостережень моїх учнів:

 

 

 

Вплив мурашок на розвиток малини і шипшини

1	Середня довжина  пагона малини далеко від мурашника	1.5 м
2	Середня довжина  пагона малини поблизу мурашника	2. 75м

 

 

 

3	Середня довжина ягоди малини на віддаленому від мурашника кущі малини	0,75см
4	Середня довжина ягоди малини біля мурашника	1.2 см
5	Середня довжина пагона шипшини віддаленого від мурашника	2, 23м
6	Середня довжина пагона шипшини біля мурашника	3,5 м
7	Середня довжина «плодів» шипшини з куща віддаленого від мурашника	1 см
8	Середня довжина «плодів» шипшини з куща поблизу мураш-ника	1,8 см

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Що ж потрібно робити, щоб мурашина армія завжди була нашим помічником? Перш за все потрібно визначити зону дії і скласти карту-схему, на якій будуть позначені усі мурашники. Засобів захисту мурашників  багато. Охороняючи мурашник від птахів, можна натягнути над ним сітку, від  дрібних звірів загородити плотами з верби або хвойними валами. Дуже добре поставити в лісі плакати про користь лісових мурашок  і необхідність їх охороняти. Розкажіть своїм учням про те, що великі мурашині колонії можна ділити і переносити в місця особливої активності лісних шкідників. Але розселяти мурашники можна лише під керівництвом працівників лісництва. Заохочуйте дітей спостерігати за поведінкою мурашок, щоб  своїми очима побачили  мурашині стежки і «мову запахів». А для цього прочитайте разом казку  В. Сухомлинського

 Як дізнаються муравлики, що буде дощ.

У лісі мурашник. Навколо нього кипить життя. Муравлики усе кудись біжать, звідкись повертаються.

Та ось муравлики занепокоїлись. Зачиняють дверцята маленькими грудочками землі й листочками.

• Муравлики, що сталося? – питає Метелик. Чого ви дверцята зачиняєте?
• Наближається негода, от ми й готуємося. Зачиняємо дверцята, щоб не залило водою наших кімнаток.
• А звідки ви знаєте, що негода насувається? – цікавиться Метелик.
• Далеко-далеко пливе по небу чорна хмара. Від неї повіває студеним вітром .От ми й чуємо той холодний дух.

Сподобається дітям і вірш С. Майданської

 

Казочка

Жив на світі цар Мурах,

І цариця Мурахиця,

І царівна Мурахівна.

Ох-ох! Ах-ах!

Як багато в тому царстві

У мурашнику мурах!

Там такі мураші нори,

Що ведуть в льохи й комори,

А в коморах є усе –

Хто що звідки принесе.

Ти не віриш? Ну й нехай:

У мурашки поспитай!

 

 

 

 

2. 5.       Операція  «Невтомні будівничі - бобри»

На радість любителів природи і на їх велике здивування в 1998 році в Гусакові , на колишньому колгоспному ставку появилися бобри. За цілком імовірними припущеннями ці тварини мігрували до нас в час повені з Польщі, де в Перемишльському воєводстві популяція бобрів досить значна. Юннати зібрали цікавий місцевий матеріал про невтомних будівничих -  бобрів. За тринадцять років бобри створили ще 6 поселень: на річці Вільшанці (3 поселення), на річці Бухті (1 поселення), на ставку у лісі (1 поселення) і в потіку сусіднього села Радохінці (1 поселення). І всюди видно результати їх діяльності. Повалені дерева, заточені внизу як олівці, греблі, що підносять рівень води, боброві хатини на них. А в місцях, де зміліла вода, відкрилися входи у житло бобрів:

 

Бобри вплинули на місцевий ландшафт. Піднявся рівень води у ставках і річках, появилася риба, ставки очистилися від заростей, сюди почали прилітати дикі качки. Наш обов’язок – зберегти популяцію бобрів у нашій місцевості.

 

 

Результати роботи бобрів

 

 

 

 

Гребля,споруджена бобрами

 

 

 

 

 

 

2. 6.        Операція «Ліс»

 

Учні підрахували, що для кожної сучасної людини потрібно не менше двісті дерев на житло і меблі, на книги і газети, на сірники і олівці. Дякуючи хімії, люди навчилися робити із деревини більше ніж двадцять тисяч най-різноманітніших виробів і продуктів.

Ось чому так важливо знати закони життя тварин і рослин, щоб не нару-шати закон рівноваги в житті лісу, щоб розумно використовувати і відновлю-вати його багатства.

Взявши під свою охорону лісовий масив, через який проходить шкільна екологічна стежка, ми багато чого навчилися і  створили пам'ятку, яка може стати у пригоді  кожному, хто бажає почати охоронну роботу в лісі:

Пам’ятка

1. Не можна чіпати і колекціонувати корисних комах. Треба охороняти джмеля, самого корисного запилювача рослин. Не ло-вити красивих метеликів, жуків-оленів: вони стали вже рідкісними
2. В старих гніздівлях після вильоту птахів необхідно провести чистку і дезінфекцію від яєць пухоїдів, клопів, блох. (Влити 2-3см³ формаліну).
3. У соснових борах насаджуйте біля сосни бузину. На ній птахи зів'ють собі гнізда, а кущ бузини удобрить грунт нітрогеном.
4. Якщо в лісі ви знайдете маленького звірка і захочете взяти його додому, а потім виростивши, знову відпустити в ліс, пам'ятайте, що ці звірі можуть загинути. Дика тварина, привикнувши до люди-ни, втрачає інстинкт самозбереження, і як правило, гине, опинив-шись в умовах дикої природи.
5. Якщо ви побачите, що людина убила лося, козулю, кабана, повідомте про це вчителеві, лісничому, депутату сільської ради.
6. Якщо в лісі ви знайдете пташине гніздо з яйцями, не чіпайте їх. Пам'ятайте, витягнути яйце – все одно, що умертвити живе пта-шеня.
7. З осені потурбуйтесь про підгодовування зимуючих птахів. Чудо-вий корм для синиці – насіння гарбуза, кавуна, дині, кабачків. Скільки їх викидається, а якщо їх посушити, одержимо справжнє багатство! Годяться насіння лопуха, віники з лободи, для білок чудова підкормка – жолуді.
8. Краще мати одну просту годівницю, але щоб вона була завжди на-повнена.
9. Якщо Вам попадеться окільцьований птах, повідомте про це в центр кільцювання, туди ж висилаються кільця із мертвих птахів.

 

 

 

 

Не можу не сказати про величезне естетичне значення спілкування дітей з природою. Учні активно відпочивають, фотографують, роблять різноманітні поробки з природного матеріалу, випускають бюлетні про екскурсії, які пам’ятатимуться усе життя.

 

 

 

 

 

Ромашкове море

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки :

 

1. Школярам під силу виявити екологічно проблемні об’єкти природи свого краю і брати активну участь в охороні цих об’єктів.
2. Для дітей цікаво  навчитися спостерігати і проводити екологічні дослідження;
3.  Учням під силу стати ініціаторами цікавої і посильної природоохоронної роботи у своїй школі;
4. Будучи учасниками природоохоронної роботи, діти одержують величезне естетичне задоволення від спілкування з природою. Спостерігаючи за рослинами і тваринами, неможливо не бачити їх краси. Природний матеріал стає основою для виготовлення оригінальних сувенірів, картин, композицій. Природа надихає на творчість юних художників, поетів, вишивальників.

Отже, у школярів сформуються адекватні екологічні уявлення, ціннісне ставлення до природи, а головне, уміння і навики взаємодії з природою.

Думаю, що моя робота може стати порадником тим  вчителям, які розуміють, що екологічна культура необхідна кожному як  своєрідний оберіг від сучасних екологічних викликів, загроз і небезпек.  Азбуку формування цієї культури можна опанувати ще в школі. Як бачимо, поле діяльності для молоді у царині охорони природи надзвичайно широке і цікаве. Працюймо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

 

 

1. Бойко Б.В. «Чарівний ліс» Харків. Сінтекс,ЛТД, 2008р.
2. Бровдій В.М. «Охорона природи» Київ. Ґенеза, 1997р.
3. Віркун В. О., Організація дозвілля у літніх екологічних наметових таборах.Класний керівник. Основа. №7 – 2009.
4. Іваха Т., Сідько О., Вода - джерело життя на нашій планеті. Хімія. Шкільний світ.№28 – 2008.
5. Кондратюк А. «З вишневого саду» Київ. «Молодь», 1991р.
6. Скуратівський В. «Дванадцять місяців» Київ. Веселка, 1993р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

27