З досвіду роботи "Інтерактивні методи корекції усного і писемного мовлення на логопедичних заняттях"

Інтерактивні методи корекції усного і писемного мовлення на логопедичних заняттях

Мій педагогічний досвід спирається на досягнення психолого-педагогічної науки, яка потребує того, щоб методи навчання забезпечували опанування молодшими школярами правильного усного і писемного мовлення.

Найчастіше причиною шкільних проблем дитини є її недостатній мовленнєвий розвиток. Це може виявлятися в дефектах звуковимови, обмеженості словникового запасу, невміння граматично правильно узгоджувати слова в реченні тощо.

Інтерактивне навчання – це навчання занурене у спілкування, діалогове навчання, що належить до передових технологій на основі ефективності корекційної роботи й організації навчального процесу через логопедичне заняття.

Інтерактивне навчання – це специфічна форма організації навчальної діяльності, метою якої є – забезпечення сприятливих умов, за яких кожен учень відчув би свої успіхи.

З якою метою я використовую інтерактивні методи на логопедичних заняттях?

На мою думку, мета введених на сучасному етапі інтерактивних методів навчання полягає у тому, щоб навчальний процес відбувався за умови постійної активної взаємодії всіх учнів.

Користуючись грою як інтерактивним методом усунення недоліків мовлення на прикладі теми «Речення» приділяю увагу вмінням встановлювати зв’язки слів у реченні, поширювати прості речення словами та словосполученнями, складати речення за зразком та схемою, відновлювати зміст деформованих речень за допомогою мовленнєвих ігор: «Заблукали слова», «Зруйнувалося речення», «Плутанина».

Під час вивчення теми «Звуки і букви» приділяю увагу меті окремих мовленнєвих ігор, що, по-перше, спрямована на поглиблення знань про слово як елемент мовлення (гра «Збудуємо сходинки»); по-друге, опанування звуко-буквеного аналізу, установлення правильних взаємозв’язків між звуками і буквами (ігри: «Піраміда», «Спіймай звук», «Загубилася буква»); по-третє, - на корекцію стійких специфічних помилок (гра «Допоможи Незнайкові знайти помилку»).

Використання на логопедичних заняттях гри-змагання як інтерактивного метода дає можливість навчитися у невимушеній формі, поєднуючи мовленнєву гру з іншими корекційними методами, спрямованими на подолання вад мовлення. Завдяки ігровим формам занять удається залучити пасивних учнів до системної мовленнєвої праці, дати змогу школяреві відчувати успіх, повірити в свої сили.

Основними формами інтерактивної роботи є навчальна взаємодія учнів у парах і мікрогрупах (4-6 осіб).

Інтерактивна робота має свої принципи.

• Одночасна взаємодія (усі учні працюють в один і той же час).
• Однакова участь (для виконання завдання кожному учневі надається однаковий час).
• Позитивна взаємодія (група виконує завдання за умов успішної роботи кожного учня).

На заняттях необхідно створити такі умови взаємодії, які б психологічно мотивували в учнів потребу висловлюватися. Це дає змогу формувати в учнів критичне мислення. Критичне мислення – це не тільки здатність помічати помилки та недоліки у чужій роботі, але й здатність аналізувати, виявляти позитивне і негативне. Ключові елементи критичного мислення – це знання, уміння, стосунки. У молодших школярів із вадами мовлення формується розгорнута навчальна діяльність шляхом опанування логіко-мовленнєвих, пізнавальних і контрольно-оціночних умінь і навичок. Логопедичним заняттям слід надавати таку форму, в якій здійснювалася б корекція мовленнєвого недорозвитку і одночасно розвивалися б увага, пам’ять, логічне мислення, доказовість, різні форми контролю і самооцінки.

Вправи на розвиток фонематичного слуху, звуко-буквеного аналізу та синтезу слід проводити на всіх заняттях. Особливу увагу доцільно приділяти визначенню послідовності звуків у слові, їх місця стосовно інших звуків, кількості складів тощо.

Основні форми інтерактивних методів корекції усного і писемного мовлення

1. Асоціативний кущ (на початку роботи визначити з учнями, над якою темою проводитиметься робота, а учні згадають усе, що виникає в пам’яті стосовно цього слова. Спочатку висловлюються найстійкіші асоціації, потім – другорядні. Фіксую відповіді у вигляді своєрідного «куща», який поступово «розростається»).
2. Групування (пропонується привітатися один з одним і потиснути руку. Якщо потиски збігаються, то учні працюють в одній групі).
3. Дискусія (таке логопедичне заняття будується на зразок інтерв’ю кореспондентів із учнями. Цей метод роботи можна застосувати під час вивчення нового матеріалу або закріплення пройденого: наприклад з лексичної теми
4. Карусель (об’єднавшись у дві маленькі групи, учні рухаються від однієї таблиці до наступної, при цьому зупиняються біля кожної з них, щоб записати відповідь. Кожна команда отримує маркер певного кольору. Групи завершають свою подорож біля таблиці, з якої почали, і зрештою мають змогу побачити, що було дописано іншими групами).
5. Коло знань (визначити тему одним словом, а учні згадують усе, що виникає у пам’яті, пов’язане з цим словом).
6. Мозаїка (запропонувати об’єднатися в групи за допомогою карток за кольором. Утворити 2 групи. Учні обирають командир).
7. Перехресні групи (тривалість роботи 10-15хв. Змагаються дві групи, виконуючи певне завдання, потім учні по двоє з кожної групи переходять до другої групи та обмінюються результатами своєї роботи).
8. Розробка проекту (запропонувати об’єднатися в групи за допомогою різнокольорових карток. З однієї сторони картки – тільки колір, а з другої – частина малюнка. Так діти об’єднуються за кольором, а потім утворюють за допомогою карток малюнок так учні знаходять товаришів по групі).
9. Сімейні історії (запрошуються члени сімей: мами, татусі, бабусі; діляться на команди. Кожна команда представляє свою сім’ю, розповідає про прізвище, або цікаву історію з життя сім’ї, виконуються художні номери. Такі збори зустрічі проводяться наприкінці навчального року – тоді коли учні опанують зв’язне мовлення.)

10. Стратегії невеличких груп (діти об’єднуються у пари за бажанням, кожна пара складає невеличкі діалоги (можна дати як домашнє завдання), кожна група виступає перед товаришами; визначають групу-переможця).

Таким чином, основні форми інтерактивних методів спрямовані на навчальну мовленнєву взаємодію учнів у парах і мікрогрупах. Групи вивчають навчальний матеріал і міжособистісні вміння на мовленнєвому рівні.

Саме інтерактивні методи дають змогу створювати навчальне середовище, в якому теорія і практика засвоюються одночасно, а це надає змогу учням розвивати логічне мислення, зв’язне мовлення, формувати критичне мислення, виявляти і реалізувати індивідуальні можливості. При цьому корекційний процес організовується так, що учні мають змогу успішно опанувати навички читання і письма, зробити «відкриття», формують свої власні ідеї та думки за допомогою різноманітних засобів, навчаються співробітництва.