Географія – наука комплексна, тож навчання  географії  має розвивати пізнавальний  інтерес  у  школяра, сприяти  створенню  в  його  уяві  цілісних  образів  географічних об’єктів  і  явищ, допомогти  зрозуміти  географічні  проблеми  сучасного  суспільства  та  їхній  причинний  характер, формувати  ставлення  до  нашої  планети  як  до  спільного  дому,  почуття  дбайливого  господаря,  патріота.

 Актуальність проблеми

• Чому одні учні охоче йдуть до школи, а інші відмовляються вчитися й прогулюють уроки?
• Чому хтось успішно вливається в шкільний соціум, а в когось у школі суцільні проблеми?

Мотивація навчально-пізнавальної діяльності школярів є необхідною умовою ефективного навчання та обов’язковим елементом будь-якого уроку географії.

Географічна компетентність учня – це обізнаність у географічних закономірностях та глибокі знання, уміння самостійно вирішувати конкретні географічні проблеми і практично використовувати набуті вміння, знаходити правильні рішення, бути творчою особистістю.

Підвищити ступінь мотивації учнів можна засобами  краєзнавства.

Це вивчення взаємозв’язків природних і соціальних явищ рідного краю з науковою, навчальною, виховною і практичною метою,  всебічне вивчення місцевості, в якій мешкає людина

Рис.1 Віртуальна подорож м. Харків

Географічне краєзнавство справжня співдружність предметів: геологія, кліматологія, етнографія, біологія, історія, екологія, геоморфологія.

       Краєзнавчий принцип навчання це встановлення в процесі навчання асоціативних зв’язків між відомими учням фактами з навколишнього середовища та програмовим географічним матеріалом з метою підвищення якості засвоєння  знань (І.С.Матрусов). Від відомого – до невідомого ”, “Від близького – до далекого” (Дидактичне правило).

Рис.2 Екскурсія історичним Харковом (пам’ятник мандрівнику, філософу, поету Г.С. Сковороді)

Засобами краєзнавчого матеріалу є спостереження, описи, досліди, збір колекцій, гербаріїв місцевої флори, фотографування та замальовки природи, вивчення трудової діяльності населення, участь у природоохоронних заходах, безпосереднє спілкування з природою під час екскурсій, проведення практичних занять,  фенологічних і метеорологічних спостережень.

На своїх уроках намагаюся стимулювати творчий пошук, використовую різні методи і форми роботи,  прищеплюю учням навички самостійної роботи з книгами, картами; розвиваю навички роботи у групі, уміння слухати товаришів та висвітлювати свою думку; привчаю до дослідження, пошуку,    спостережливості.

Мрію, щоб  по  закінченню  вивчення  шкільного  курсу  географії  учні  не  тільки  вільно  орієнтувалися в географічній  номенклатурі, а також  могли  пояснити  причини  виникнення  тих  чи  інших  природних  процесів  і  явищ,  та  можливі  їхні  наслідки.

Прийоми формування позитивної мотивації –

•                   Загальна атмосфера в класі;
•                   залучення до різних видів діяльності;
•                   стосунки співробітництва;
•                   формування самооцінки;
•                   цікавість та емоційність викладу;
•                   захоплююча форма викладання;
•                   ситуації суперечки і дискусії;
•                   аналіз життєвих ситуацій
•                   Пояснення суспільної та особистісної значущості навчання та використання знань у майбутньому;
•                   уміння вчителя застосовувати заохочення і осуд;
•                   самостійний вибір прийомів навчальних дій;
•                   самостійний перехід від одного етапу навчальної роботи до іншого; включення учнів у самостійну роботу

Рис.3 Проектна робота учнів  з використанням краєзнавчого матеріалу

        З метою  зацікавлення  учнів  уроками  географії, активізації  їхньої  пізнавальної  діяльності на  уроках  вивчення  нового  матеріалу  користуюся  структурно – логічними  конспектами, які записують  учні  за 

Рис.4 Складання структурно-логічного конспекту з нової теми

вчителем  із дошки, роздаткового  матеріалу. В  конспектах  найсуттєвіша  логічно-послідовна інформація, плани  характеристик  природних  явищ  та  процесів.  Структурно-логічні конспекти використовуються для порівняльної характеристики об’єктів, для проведення поточної перевірки знань учнів, організації групової чи парної форм роботи, підготовки до ЗНО. Такий  конспект  уроку  допоможе  учням  виконувати  домашнє завдання з ним  легко  пригадати  про, що йшла  мова  на  уроці.  Використання даної методики дозволить не тільки засвоїти матеріал, що вивчається, але й розвивати пізнавальний інтерес учнів до курсу, їхнє логічне мислення.  Ці конспекти можуть бути у вигляді малюнка, схеми, іншого графічного сигналу, дають змогу краще запам’ятати матеріал. Краєзнавчий принцип навчання за такими  конспектами може бути у порівнянні зі своєю місцевістю інших географічних об’єктів. Наприклад порівняйте річки своєї місцевості з річками Північної Америки, які нерівності земної поверхні є у вашій місцевості, розкажіть, як на вашу думку вони утворилися.

Робота з картою  є найпершою практикою для учня на уроці географії. Працювати з картою дуже подобається  учням, і тому я намагаюсь урізноманітнювати види роботи з картою. Основним завданням є навчити дитину читати карту, давати характеристику об’єктам за картою, зіставляти тематичні карти, уміло оперувати всіма видами карт тощо… Найбільше учням подобається метод – «Німа контурна карта». Учні записують  до  зошита  назви географічних об’єктів.  Відшукують її на  карті і позначають  на своїх  контурних  картах.  А вже через урок отримують  нову контурну карту та завдання до карти. Або я  проводжу «картографічні  лабораторії» – учень або вчитель називає географічні об’єкти з теми, діти відмічають їх на контурах.  Це сприяє кращому засвоєнню  знань із географічної номенклатури.

Під час вивчення теми «План місцевості» у 6-му класі пропоную учням написати топографічний лист товаришеві, де географічні об’єкти зашифровані умовними знаками.  Пропоную вправу  «рух за азимутами» – в усній формі або на картках записано дані азимутів, за якими треба мандрувати на листі. Наприкінці роботи в учнів вийде малюнок. Це може бути тварина, рослина (чимось це нагадую коли розгадують цифрові кросворди). Краєзнавчий принцип навчання полягає у тому, що ці тварини, рослини є у нашій місцевості.

       Під час вивчення  теми «Вулканізм. Вулкани» у 6-му класі пропоную учням короткотривалий творчий проект «Зроби вулкан сам». Краєзнавчий принцип навчання полягає у дослідженні чому на нашій території немає вулканів. Протягом тижня збирається ціла колекція «вулканів», зроблених із різних матеріалів – паперу, пластикових пляшок, тіста, будівельних матеріалів. Потім влаштовую конкурс на кращій вулкан, що викликає позитивні емоції в учнів.

 Позитивні  емоції  допомагають  краще  засвоїти  досліджуваний  матеріал, а гра є засобом  усебічного  розвитку  школяра,  його  здібностей.

  Ігри,  які  я використовую для  розвитку  пізнавальних  інтересів  учнів  активізації  пізнавальної  діяльності  на  уроці, такі:

«Міні – алфавіт» –  із  букв  слова  придумати  географічні  терміни, які  використовувалися  на  уроці;

«Узнай  за  контуром» – завдання  за контуром  упізнати  географічний  об’єкт (озеро, острів) ;

«Географічний  ланцюжок» – швидко  продовжити  ланцюжок  географічних  термінів, які починаються  з  останньої  букви  попереднього  слова (Україна – Австралія – Японія);

«Хто більше?» – за фіксований час учням пропону­ється скласти певну кількість запи­тань до сьогоднішньої теми. Бажа­но, щоб їх було якомога більше. Пе­ремагає той, у кого їх буде найбільше і хто зможе на них відповісти.

 «Чи  знаєш ти» – до  назви  материка  підібрати до кожної  літери  географічний  об’єкт, що  перебуває  на  цьому  материку

«Географічний футбол» – клас  ділиться  на  2  команди, які  по  черзі  задають  одна  одній  запитання   за  темою  уроку. За  правильністю  відповіді  слідкує  вчитель,  а  також  капітани  команд (воротарі), які  можуть  і  мають  право  доповнити  відповідь  своєї  команди;

На мою думку, ігрові форми навчання, як жодна інша технологія, сприяють використанню різних способів мотивації.

Результати анкетування за методикою

Є.П.Ільїна та Н.А.Курдюкової

«Спрямованість на набуття знань», «Спрямованість на оцінку»

                                Зупинимося на етапах формування мотивації  під час вивчення теми «Австралія». Застосовую прийом «Пізнавальна суперечка». Чи знаєте ви, що  в нашій області  знайдені виходи на поверхню коралових  та вапнякових останців? З’ясуйте, чому вони тут утворилися. Це стосується природного утворення Великого бар’єрного рифу біля берегів Австралії.

На  заключному уроці з теми я кажу учням:   Дорогі учні! Ми закінчили знайомитись із цікавим материком Австралія. Тому для закріплення матеріалу складемо «Пам’ятку туристові», який зібрався  відпочивати в Австралії.

Вивчаючи у 8 класі тему «Ландшафти і фізико-географічне районування»,  використовую метод «усвідомлення», за  допомогою віртуальної екскурсії, знайомимось з ландшафтами околиць (територіальними рангами) і з’ясовуємо, що місцеві урочища старожили називали відповідно до поширення рослинного (Липовий гай) і тваринного світу (Вовчанськ), географічного положення (Кут), рельєфу (Гора Холодна). Додому учні отримують завдання зібрати відомості про мікротопоніми  місцевості , де вони проживають. Віртуальні екскурсії надихають учнів ознайомитись з реальними природними об’єктами під час канікул.

На  уроках географії  для  закріплення  і  перевірки  домашнього  завдання  використовую  такі  методи: «географічний диктант», тематичні  картки, кросворди, тестові завдання. Ці  методи дозволяють  перевірити  знання  учнів  всього  класу  за  темою.

Особливу увагу приділяю практичним роботам. Учні  з задоволенням  креслять діаграми, будують графіки, розу вітрів, визначають географічні координати, креслять плани місцевості.  

      За даними аналізу з’ясовано рівні навчальних досягнень учнів за три роки.

Результати навчальних досягнень учнів

   Учні, яких я навчаю, беруть активну участь та є призерами   Всеукраїнських учнівських предметних олімпіад, конкурсів різних рівнів, конкурсу-захисту науково-дослідних робіт учнів-членів МАН, а саме:

– районного етапу учнівської олімпіади з географії;

– районного етапу конкурсу-захисту науково-дослідних робіт учнів-членів МАН у відділенні «Наук про Землю», учасники обласного етапу МАН;

– обласних етапів конкурсів: «Моральний вчинок», «Мій біль – Чорнобиль», «Земля – наш спільний дім» і міського конкурсу «В об’єктиві натураліста»;

– обласного конкурсу творчих робіт «Харківщина– 

конкурентноспроможний регіон»;

– міжнародних інтерактивних природничих конкурсів «Колосок»,  «Геліантус», «Олімпус».

 Поєднуючи три складові навчальної діяльності – мотивація, краєзнавство, компетентність - означає відкрити шлях до підвищення якості шкільної освіти.

Проаналізована проблема простежує причинно-наслідкові зв’язки між використанням мотиваційних засад та отриманими результатами навченості.

Використані способи, методи, засоби та прийоми формування мотивації викликають в учнів почуття задоволення, інтерес, радісне збудження, підвищують самооцінку особистості.

З’ясовано що:

•         поєднання мотивації і краєзнавства сприяє розвитку  творчого мислення;
•         компетентність, підсилена мотивацією, впливає на більш високий  рівень засвоєння теоретичного матеріалу, на пізнавальні процеси та поведінку особистості.

Позитивна динаміка наведених результатів свідчить про зростання рівня мотивації учнів і дає підстави стверджувати про доцільність і ефективність впровадження краєзнавства на уроках географії. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Наприкінці виступу хочу звернути увагу на цитату однієї відомої людини….

Додаток

Мотивація – ключ до пізнання

Додаток

Додаток

Шляхи розвитку

пізнавальних мотивів

 у навчальній та позаурочній діяльності

Додаток

Три складові   діяльності

Форми організації дискусії.

„Дерево рішень” – метод усіх можливих варіантів. Цей метод застосовується при аналізі ситуацій і допомагає досягнути повного розуміння причин, які призвели до прийняття того чи іншого важливого рішення, подіїї в минулому. Учасники мають зрозуміти механізм складних рішень, роль викладача – заносити у колонки переваги і недоліки кожного з них. В ході обговорення  заповнюють таблицю.

Результати обговорюються, ведучий порівнює отримані результати, відповідає на поставлені запитання. Дискусія проходить у стилі телевізійного ток-шоу.

Методика проведення дискусії:

1. Ведучий ставить проблему, учасники її обговорюють. У дискусії беруть участь за регламентом 3-5 учасників.

2. Інші учасники через 15-20 хвилин беруть участь в обговоренні.

3. Після закінчення дискусії ведучий підбиває підсумки, дає оцінку учасникам дискусії.

Структуровані дебати. Це змагання між двома командами.

Основні умови:

      кожна команда повинна ретельно готувати свої аргументи: вирішити, які пункти, підтверджені джерелами та документами, висувають виступаючі, бути готовими до аргументів супротивників;

      учасники дебатів виступають послідовно.

Перемога надається команді, яка більш ефективно й аргументовано довела свої позиції і спростувала протилежні.

Дебати

          Ми спробуємо довести, що засоби краєзнавства це:

- система знань про рідний край, адаптованих до вікових особливостей  дітей; або заперечити це

-  підхід (принцип) у викладанні навчального  матеріалу; або спростувати ці данні

-  напрям  практичної  діяльності, спрямований  на всебічне пізнання рідного краю або довести, що це не так.

Уявіть собі різні варіанти такої ситуації:

Учень  малює кросворд з географії  та складає до нього запитання.

Варіант 1.

Це його домашнє завдання.

Варіант 2.

Він змагається з іншими учнями - бере участь у шкільному конкурсі.

Варіант 3.

Він допомагає з д/з  своїй молодшій сестрі.

     Чи буде продуктивність його діяльності однаковою у різних варіантах ситуації? У якому випадку можуть спостерігатись відволікання і нудьга, а у якому – найбільша захопленість? І нарешті, що відрізняє всі ці ситуації і обумовлює різну продуктивність учня (його бажання, зацікавленість, мотив).

         Згруповуються команди «за» і «проти». Команди готуються до виступів, підбирають аргументи, які доводять правильність твердження, або спростовують поставлене питання.

Як систему знань про рідний край, адаптованих до вікових особливостей дітей

Враховуючи, що пошук - це творча праця, спрямована па відкриття нового в науці, мистецтві, на виробництві, ми розглядаємо краєзнавчо-пошукову роботу учнів як діяльність, націлену на всебічне вивчення рідного краю з пізнавальною і виховною метою.

Аргументи.

Краєзнавчо-пошукова робота учнів є стійким педагогічним явищем загальноосвітньої школи. Краєзнавча робота учнів сформувалась у самодостатню педагогічну систему з характерними для неї змістом і формами: навчальній, що пов'язана з вивченням відомостей про свій край, переважно в курсах географії. 

 Збагачення учнів краєзнавчими знаннями й пізнавальним досвідом дає їм  можливість активніше брати участь у вирішенні таких навчальних проблем, як:

• порівняння нових фактів зі своїми життєвими спостереженнями
• виявлення у них рис схожості та відмінності;
• уміння за теоретичними уявленнями бачити предмети оточуючої дійсності;
• розвивати предметно-географічні компетентності (соціальна, просторова, аксіологічна, мовленнєва, комунікативна, інформаційна та ін..)
• географічні поняття, що застосовуються учнями на прикладі свого краю, є найбільш переконливим, легко запам’ятовуються.
• зв’язок з найближчим оточенням надає практичної спрямованості навчанню: у дітей виробляються навички поводження в природі, спостережливість, з’являється інтерес до екологічних та господарсько-економічних проблем.

Учням зрозуміти деякі поняття краще коли вони розуміють, що вони цим постійно користуються, особливо, коли це стосується питань як трудові ресурси, адже у більшості родин щодо цього питання є певні труднощі – безробіття, малозабезпеченість. Краєзнавчий матеріал дає можливість учням відчути себе учасниками деяких процесів, особливо тоді коли вони проводять опитування чи соціогеографічні практикуми, крім того це формує в учнів уміння спілкуватися з різними прошарками та верствами населення.  .

У цьому контексті краєзнавча робота є тим засобом виховання, де на основі вільного вибору і необмежених можливостей для творчості, особистість опановує знаннями про різні сфери матеріального і духовного життя людей, локально близьких територій та набуває на цій основі певного соціального досвіду.

        Узагальнення результатів,  дає підстави для таких  в и с н о в к і в:

1. За результатами дослідження з'ясовано,  краєзнавчо-пошукова робота учнів залишалась стійким педагогічним явищем, яке розвивалось на відповідній науково-теоретичній базі. у зв'язку із соціально-педагогічними процесами, що протікали в освіті.

2.Зважаючи на особливості і соціально-філософську сутність шкільного краєзнавства, цей напрям педагогічної творчості і надалі залишиться стійким елементом навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи, складовою позакласної і позашкільної діяльності, ефективним засобом виховання учнів, розвитку пізнавальної активності, наукової творчості.

Аргументи.

На жаль, ми,  донедавна дуже мало відчували цю потребу  у вивченні пізнавальні інтереси учнів 5—8 класів ще не досить диференційовані, а навички самостійної пізнавальної діяльності не стійкі, тому доцільно застосовувати такі форми навчально-виховної роботи, які б не вимагали від учня значних зусиль і витрат часу,  рідного краю.

Як підхід (принцип) у викладанні навчального матеріалу

Краєзнавчий матеріал майже органічно входить до всіх курсів географії. З огляду на сказане краєзнавча робота в школі є формою організації педагогічного процесу, джерелом інформації про рідний край, засобом формування особистості, її соціалізації і саморозвитку.

Аргументи.

 Програма шкільного курсу географії у 6 класі дає можливість для використання краєзнавчого матеріалу під час вивчення тем: "Рельєф і поверхня Землі," "Літосфера", "Гідросфера", "Атмосфера", "Біосфера". Учні виконують низку практичних робіт на місцевому матеріалі: метеорологічні та фенологічні спостереження (складання графіку ходу температури повітря за місяць, рози вітрів, діаграми хмарності). Учні 7 класу, вивчаючи природу материків, використовують знання про рідний край, порівнюють краєвиди свого краю з природою інших материків, вчаться встановлювати зв’язки між природними компонентами.

У 8 класі в курсі "Фізична географія України" розширюються знання про природу рідного краю, більш детально вивчається своя область (географічне положення, рельєф, клімат, природа). Майже на кожному уроці використовується краєзнавчий матеріал (карти своєї області, району, календарі погоди, гербарії місцевих рослин, корисні копалини своєї області, ілюстрації та слайди заповідних територій).

В 9 класі кожна тема переплітається з позакласною пошуковою роботою. Порівняння знань про рідний край з матеріалом, що вивчається в курсі географії, спонукає учнів до активної розумової діяльності, привчає робити самостійні висновки та узагальнення. При вивченні теми "Географічне положення України" школярі порівнюють площу своєї області щодо інших областей та України. При вивченні "Адміністративно-територіального устрою" визначають скільки районів має область та її історико-географічне розташування.

Широко використовуються краєзнавчі матеріали при вивченні "Населення України". Учні знайомляться з кількісним складом населення своєї області, міста, району, села; складають таблиці зміни чисельності населення за роками, порівнюють густоту населення свого краю з іншими областями; виконують творчу роботу "Національності нашого міста" (проводять соціологічне опитування жителів різних національностей, отримання статистичних даних; складають таблиці природного приросту національного складу і географію міграцій населення міста)

Викладати географію на краєзнавчій основі - це означає проводити навчання так, щоб місцевий матеріал був вихідним для формування географічних уявлень, понять, закономірностей.   Використання краєзнавчих знань – головне призначення навчального краєзнавства.   Залежно від характеру пізнавальних операцій краєзнавча робота поділяється на пізнавальну та дослідницьку, а форми проведення різноманітні: урок, екскурсія, походи, гурток, вечори, олімпіади.

Аргументи.

У курсі географії материків туристично-краєзнавчий матеріал здебільшого використовують для постановки питань на початку вивчення тієї чи іншої теми. Проте через обмеженість прямого зв'язку туристично-краєзнавчого матеріалу з матеріалом підручника з географії материків учителі досі його застосовують рідше, ніж при вивченні інших курсів. Вважаємо це невиправданим

В учнів є певні краєзнавчі знання, але їх не досить для успішного здійснення краєзнавчого принципу викладання географії

Як напрям практичної діяльності, спрямованої на всебічне пізнання рідного краю.

         Особливе значення в краєзнавчій діяльності є позакласні заходи краєзнавчого спрямування: екскурсії, пошук пам'яток старовини, вивчення природних умов рідного краю.

Аргументи.

         На основі дослідження науково-педагогічної літератури, архівних документів, педагогічного досвіду виявлені численні форми позакласної і позашкільної роботи з краєзнавства. Це гуртки, екскурсії, подорожі, походи, експедиції, вікторини, конкурси та інші споріднені за змістом і завданнями заходи.
       Вивчаючи природу, пам'ятки історії чи культури, працюючи з літературними, музейними чи архівними документами, учні набувають знань про свій край, оволодівають певними практичними уміннями І навичками, роблять власні відкриття імен, подій, фактів, процесів і явищ, систематично прилучаються до посильної суспільне корисної праці, виконують доручення дослідницько-інформаційного характеру.

        Одна з найбільш доступних і ефективних форм – це екскурсія. Вона починається вже за порогом школи. Традиційними стали екскурсії до краєзнавчих музеїв. 

        Жодна розповідь, ілюстрації не здатні створити такого глибокого враження, як знайомство з об’єктами під час екскурсій. Зібрані і оброблені матеріали використовуються на уроках географії, історії, біології. Вони допомагають засвоєнню географічних понять і закономірностей. Краєзнавча діяльність відкриває практично необмежені можливості міжпредметних зв’язків дисциплін шкільних програм.

        У процесі туристсько-краєзнавчої роботи маємо тісні зв’язки з позашкільними закладами, а особливо зі станцією натуралістів та будинком творчості дітей. 

       Краєзнавчий підхід у вивченні географії продовжується в позакласній та позашкільній роботі.

       Краєзнавство у школі – це не просто краєзнавча робота, це й найсуттєвіший засіб формування громадянина нашої держави. Його сфера –минуле і сучасне свого краю.

Аргументи.

          На жаль можливості впливу   на виховання учнівської молоді засобами туристсько-краєзнавчої діяльності у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах використовуються не повною мірою. Це зумовлено багатьма об’єктивними та суб’єктивними факторами, серед яких у першу чергу можна зазначити недостатню туристсько-краєзновчу підготовку педагогів, слабку матеріально-технічну та інструктивно-методичну базу закладів освіти, недостатнє фінансування.

 Ви попрацювали, над питанням дуже плідно. Враховуючи, що ми сьогодні почули, то, чи дійсно мотивація одна із головних умов реалізації освітнього процесу….

Мотивація, її формування й корекція лежать в основі шкільних успіхів та негараздів.

          В сучасних умовах все важче зацікавити учнів – адже світ і так насичений різноманіттям подій, але невідємною частиною уроку є мотивація. 

         Щоб не казали, але головним завданням школи є формування гарно розвиненої, творчої, активної особистості, яка зможе навчатися протягом життя і використовувати набутті знання на практиці. І давайте пам’ятати – учитель щодня входить ніби на сцену юного глядача, завіса якого ніколи не опускається.

Прекрасний ландшафт має такий великий вплив
на розвиток молодої душі, з яким важко суперечити
впливу педагога; що день, проведе­ний дитиною
серед гаїв і полів, вартий багатьох тиж­нів,
проведених на навчальній лаві»
К.Д.Ушинський