З досвіду роботи над темою "ОСНОВНІ ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ ФІЗИКИ"

Про матеріал

Перегляд файлу

Лукашівський навчально – виховний комплекс

«дошкільний навчальний заклад–

загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів»

Первомайської районної ради Миколаївської області

ОСНОВНІ ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ

ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ УЧНІВ

НА УРОКАХ ФІЗИКИ

З досвіду роботи

Павлової Оксани Іванівни,

учителя фізики,

спеціаліста вищої категорії

2017 рік

Фізика – це наука, яка відповідає на питання «Чому?

Річард Фейман

І.ВСТУП.

Долю оновлення і перебудови суспільства вирішує людина з притаманними їй світоглядом, рівнем освіти і культури, моральнимиустановками та ідеалами, основа яких значною мірою закладається у загальноосвітній середній школі. Тому не випадковоголовна мета Державної національної програми “Освіта” / Україна ХХІстоліття / передбачає “забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації”. Розв'язок нових задач, поставлених перед школою життям, вимагає пошуку нових форм організації навчальної роботи в ш колі, до нових методів навчання. За словами Верзіліна Н. М.: "Урок - це сонце, навколо якого, як планети, обертаються всі інші форми навчальних занять". Тому саме на уроці учитель повинен організувати таку діяльність, використати таку форму викладення матеріалу, щоб в учнів виникло здивування, захоплення, бажання його освоїти, зрозуміти, що в свою чергу веде до формування стійкого пізнавального інтересу та пізнавальної активності.

Отже, однією з актуальних проблем сучасної освіти є проблема залучення учнів до пізнавальної діяльності для вирішення основного завдання, що поставлене перед школою у ХХІ столітті: формувати творчу особистість учнів, розвивати їх здібності, готувати до пізнання оточуючої дійсності.

Фізика є однією з базових дисциплін в системі загальної середньої освіти, але разом з тим вона займає одне з останніх місць у рейтингу серед всіх шкільних предметів за рівнем зацікавленості учнів у їх вивченні. Майже третю частину учнів не цікавить фізика взагалі. І тому зараз на першому місці стоїть питання про пошук нових шляхів розвитку, формування пізнавальних інтересів та пізнавальної активності, які є складовими компонентами пізнавальної діяльності учнів, підвищення ефективності уроків фізики.

ІІ. НАУКОВО – ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ

Проблема розвитку пізнавальної активності учнів, успішне вирішення якої дозволяє досягнути суттєвого підвищення ефективності, результативності та якості навчально-виховного процесу, постійно знаходиться в центрі уваги як дослідників, так і особливо педагогів-практиків.

Психологічні аспекти проблеми висвітлені у роботах Б.Ф. Баєва, Л.І. Божович, Л.С. Виготського, П.Я. Гальперіна, В.В. Давидова, З.І. Калмикової, Г.С. Костюка, О.М. Леонтьєва, А.М. Матюшкіна, Н.О. Менчинської, С.Л. Рубінштейна, Н.Ф. Тализіної, А.В. Фурмана, І.С. Якиманської та ін. Безпосередньо питанням пізнавальної активності школярів присвячені дослідження Л.П. Арістової, П.С. Атаманчука, Ю. К. Бабанського, В.К. Буряка, Л.В. Занкова, Б.І. Коротяєва, І.Я. Лернера, В.І. Лозової, М.І. Махмутова, Н.Г. Морозової, В.О. Онищука, В.Ф. Паламарчук, І.Ф. Харламова, Т.І. Шамової, Г.І. Щукіної, Н.М. Звєрєвої, Л.О. Іванової, М.Я. Ігнатенка, І.Я. Ланіної, З.І. Слєпкань, М.С. Голованя та багатьох інших дидактів і методистів.

Проблема пізнавальної активності учнів була в центрі уваги психологів і дидактів, якими всебічно проаналізовані дидактичні засади активності навчально-пізнавальної діяльності школярів (Л.П. Арістова, Б.І. Коротяєв, В.І. Лозова, І.Ф. Харламов, Т.І. Шамова та ін.); активізація мислення учнів розглядається у контексті проблемного навчання ( А.М. Алексюк, І.Я. Лернер, М.І. Махмутов, В.І. Лозова, А.І.,А.М. Матюшкін, І.Ф. Харламов та ін.); характеризуються внутрішні стимули активності в учінні (Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн, Н.М. Звєрєва та ін.); обгрунтовуються управління активністю навчального пізнання засобами вчителя (Л.П. Арістова, П.С. Атаманчук, Б.І. Коротяєв, В.І. Лозова, В.О. Онищук, Т.І, Шамова та ін.).

Таким чином, проблема розвитку пізнавальної активності учнів займає важливе місце в психолого-педагогічних дослідженнях. Вона відноситься до числа пріоритетних і найбільш актуальних питань сучасної педагогічної науки і практики в умовах розвитку інноваційних процесів в освіті.

ІІІ. СУТНІСТЬ ДОСВІДУ

Основна мета моєї роботи щодо формування пізнавальної активності учнів – розвиток їх розумових здібностей. Досягнення цієї мети дозволяє розв’язати багато завдань навчання і забезпечити міцні та свідомі знання матеріалу, підготовити учнів до активної участі у подальшій діяльності, виробити вміння самостійно поповнювати знання.

Формування пізнавальних інтересів – ефективний і результативний засіб розвитку пізнавальної активності. А зміст шкільного курсу фізики – одне із джерел формування пізнавальних інтересів.

У педагогіці встановлено 5 критеріїв побудови цікавого змісту навчального матеріалу:

1.Новизна навчального матеріалу, раптовість багатьох висновків і законів. При цьому надзвичайно важливим є створення на уроці проблемної ситуації.

2.Вивчення відомого учням матеріалу під новим кутом зору.

3. Використання на уроці відомостей з історії фізики.

4. Зв'язок з життям. 5. Сучасні досягнення науки.

Формування пізнавальної активності учнів відбувається з використання різноманітних форм роботи, методів та прийомів, що забезпечують глибоке і повне засвоєння учнями матеріалу, що вивчається: організація сприймання нового матеріалу; проведення дидактичних ігор на уроках; використання дитячих іграшок на уроках фізики (визначення середньої швидкості електричної машини); використання художньої літератури; робота з підручником; проведення нестандартних уроків; використання кросвордів, ребусів; використання цікавих способів перевірки знань;творчі домашні завдання.

За Т. Шамовою перша причина появи інтересу до навчального предмету – предмет має бути цікавим за змістом. З цією метою на уроках використовую матеріал, який викликає інтерес в учнів: матеріал історичного характеру (історія відкриття фізичних законів, теорій, постулатів); біографічний матеріал про великих учених (І. Ньютон, Д.Менделєєв, Ю.Кондратюк та ін..); розповіді про надзвичайні винаходи ХХ -ХХІ століть; фізика в побуті та довкіллі.

Школа не може не зазнавати змін, які диктує ХХІ століття Досвід показує, що навчання окремої особи підсилюється співпрацею. Ділитись ідеями, зрозуміло пояснювати одне одному свої погляди, вміти знайти компроміси і зробити висновки – це вже інноваційна освіта. Інноваційні процеси в освіті потребують принципово нових форм і механізмів взаємодії теорії і практики. Забезпечення інноваційної діяльності передбачає глибоке вивчення теоретичних питань удосконалення навчально-виховного процесу, позитивних сторін педагогічних теорій, ідей, технологій та впровадження їх у свою роботу.

До сучасних освітніх інноваційних концепцій можна віднести:

- модульно-розвивальну систему навчання,

- інтерактивне навчання, - метод проектів.

Навчальний процес я будую таким чином, щоб заохочувати учнів до самостійної творчої діяльності, метою якої є засвоєння нових знань та їхнє успішне застосування на практиці. Під час проведення лабораторних та дослідницьких робіт, спостереження, при розв’язуванні експериментальних та якісних задач я використовую елементи розвивального навчання. Наприклад:

- Знайти густину бруска, що має форму прямокутного паралелепіпеда.
Прилади та матеріали: брусок з набору «Набір із 20 брусків», лінійка, важільні терези, таблиця «Густина речовин».(фізика 7 кл.)

- Визначити стійке положення бруска, при якому його тиск на поверхню стола буде найбільшим. Обчислити цей тиск.(фізика 8 кл.) (Додаток 1)

Одним із шляхів формування пізнавальної активності учнів на уроках фізики є використання інтерактивної технології . Інтерактивна форма навчання – особлива форма організації пізнавальної діяльності, що має передбачену мету – створити найбільш сприятливі умови процесу навчання з метою спроможності кожного учня відчувати свої можливості, інтелектуальні спроможності для досягнення навчальної мети.

В інтерактивних методиках акцент переноситься з програми навчання на особу учня, розвиток його компетенцій. Учні є активними здобувачами знань шляхом власних пошуків, експериментів та помилок. Роль вчителя при цьому – допомогти, порадити, створити передумови для активного експериментування і пошуків.

Інтерактивні методи навчання я часто пов'язую з роботою учнів у групах (парах). Це полегшує процес навчання, урізноманітнює його, робить приємнішим, оживляє атмосферу в класі, часто діє несподівані ефекти в роботі зі слабшими учнями. Учні, які здобувають знання і вміння активно, є більш самостійними, критичними, легше формулюють і висловлюють свою думку, охоче і відвертіше беруть участь у виступах, у них виникає інтерес до предмету. Значить, використання інтерактивної методики – ключ до підвищення пізнавальної активності учнів, що веде у свою чергу до підвищення рівня зацікавленості учнів у навчально – пізнавальній діяльності.

У своїй роботі використовую такі інтерактивні методики: робота в малих групах; складання порівняних таблиць; використання методики взаємонавчання в малих групах при узагальненні знань; завдання на картах; експериментальні задачі;активне читання; пізнавальні задачі; методика «зміна ролей», творчі завдання.

Завдання на картах дозволяють розвинути такі вміння і навички розумової діяльності, як аналіз і синтез, виділення головного, побудова відповіді. Ці завдання вчать впорядкувати дані – учні знайдуть відповідь, якщо дана інформація використовується в певній послідовності, а неістотне буде відкинуто. Методика змушує учнів до комунікації, оскільки ніхто з членів групи не має всієї інформації, тому без спілкування група не знайде розв’язок, навчає висловлювати й аргументувати власну думку, а також прислухатися і брати до уваги думку інших учнів, а отже, розвивається пізнавальна активність учнів (додаток 2). Запитання, що учень отримує на картах, розвиває його пізнавальну активність, збуджує інтерес до предмету.(додаток 3)

При розв’язуванні задач з фізики використовую інтерактивну методику «Зміна ролей», яку проводжу в два етапи: лідерство і взаємодопомога. Я застосовую її при повторенні або перед контролем знань. Готую серію задач (8-12), різних за рівнем складності (2-3 дуже складних, 4-6 середньої складності, 2-3 легких) та їх розв’язки.

На першому уроці учні індивідуально розв’язують задачі. Учень, який розв’язав задачу, підходить до вчителя і показує розв’язок. Якщо задача розв’язана правильно, грамотно і розбірливо записана й учень вміє її пояснити, то він записує на дошці своє прізвище навпроти номера відповідної задачі. Якщо ні – вчитель під час бесіди допомагає визначити, на якому етапі допущена помилка в міркуваннях.

Якщо задачу правильно розв’язали 2-3учнів, оголошую, що “запис” на задачу № … припиняється. Цей процес необхідно контролювати так, щоб до закінчення першого уроку всі задачі були розв’язані. При цьому, зрозуміло, дозволяється “запис” одного і того ж учня на виконання різних задач. Якщо під кінець уроку якась задача все-таки не розв’язана, вчитель може дати підказку для розв’язку.

Отже, на завершення першого уроку на дошці є “план-карта” розв’язаних задач, яка виглядає так: №1: Овчар, Чулунова; №2: Павлова,Овчар; №3: Куріпко, Волошина; №4: Тичук; №5: Текученко. Це карта лідерів, які можуть пояснити відповіді задачі. Етап “Лідерство” закінчився. На другому уроці організовуються стихійні динамічні групи навколо лідерів. Йде пояснення задач, запис розв’язків. Кожний, хто має в зошиті правильний розв’язок задачі, сам тепер намагається стати лідером. Лідер намагається зібрати навколо себе якомого більше бажаючих зрозуміти розв’язок його задачі, кожен, хто не зробив задачі, намагається знайти собі лідера. При цьому всі пам’ятають, що головне – кожному зрозуміти розв’язок всіх задач. “Первинні” лідери отримують картку, на якій записують своє прізвище та прізвища тих, кого вони навчали. Це – список потенційних “вторинних” лідерів. Ці картки даються вчителеві для контролю. З практики видно, що найбільше розвивають розумові здібності, вміння аналізувати саме якісні задачі з фізики (додаток4).

При оцінюванні учня враховую такі показники: скільки всього задач в результаті вміє робити учень; як інтенсивно він допомагав в навчанні іншим. Умови оцінювання можна змінювати залежно від того, на чому вчитель хоче акцентувати увагу.

Як групові та фронтальні методи інтерактивного навчання («Мікрофон», «Ажурна пилка», «Навчаючи - вчуся», «Акваріум»), так і інтерактивні вправи та прийоми сприяють вмінню учнів співпрацювати, приймати спільні рішення, спілкуватися, розвивають їх розумові здібності та пізнавальну активність (Додаток 5).

Навчальну діяльність стимулює безліч мотивів, але головними мотивами учіння повинні бути мотиви «цікаво» і «корисно», які формуються і при розв’язуванні експериментальних задач, активізуючи розумову діяльність. Розв’язання експериментальних задач – одна з інтерактивних форм навчально-виховного процесу, важливим компонентом якого є самостійна робота учнів. Розв’язуючи експериментальні задачі, учні набувають досвіду експериментальних досліджень, навичок практичного застосування знань, вміння працювати з приладами і в результаті фізичний експеримент сприймають як основу фізичних знань.

Для розвитку пізнавального інтересу та активності учнів на уроці фізики велике значення має і демонстраційний експеримент ( наприклад, на уроці з теми «Атмосферний тиск» великий інтерес викликає дослід «важка газета». Лист газети добре розправлений, кладеться поверх учнівської лінійки, кінець якої виступає за край столу. Якщо по цьому кінцю лінійки різко вдарити, то лінійка зламається, а газета залишиться цілою. Якщо складену в кілька разів газету покласти на лінійку, то вона зламається і підніме газету).

Важко переоцінити значення гри для розвитку пізнавальної активності учнів. Адже ігри – один з найпоширеніших методів активізації пізнавальної діяльності учнів. К. Ушинський стверджував «…Гра не є порожньою забавою, це сенс життя дитини, її творча діяльність, потрібна для її розвитку. У грі дитина живе, і сліди цього життя глибше залишаються в ній, ніж сліди справжнього життя». Практика свідчить, що уроки фізики при ігровій методиці істотно підвищують інтерес учнів до фізики. Полегшується засвоєння навчального матеріалу, включається в роботу кожен учень, підвищується рівень мотивації навчання, покращується зворотний зв'язок з учнем. Добре зарекомендували себе ігри «Х» - «О», фізичне доміно, морський бій, «Хто швидше», фізичні кубики, рольові ігри, «Знайди та запиши формулу», Фізичний музей (додаток 6) та ін. Розвивають пізнавальну активність учнів на уроках фізики використання таких ігрових моментів, як:

- Кросворд – на уроці вивчення нових знань – призначений для відпрацьовування нових понять. Можна розгадувати кросворд, склавши ключове слово, тоді учні пояснюють його зміст (тема «Тиск»), а можна розгадувати кросворди з метою формування інтересу до вивченої теми, розвитку пізнавальної активності під час роботи в групах, яким дається різні кросворди на одну тематику.

Конкурс казкарів – використовувую для роботи з підручником – в домашніх умовах; учні, прочитавши параграф підручника, складали за змістом казку (тема «Електричний струм » - казка «Подорожелектрончика»);
Задача без вимог – учням наводжу умови задач, в яких не сформульовані вимоги. Школярам треба скласти запитання до описання ситуації та відповісти на них (тема «Дії електричного струму»);
Перевертні – завдання полягли у складанні слів – фізичних понять – із літер, що написані на картках, розкритті їх фізичного змісту та характеристиці (тема «Робота струму»: «атобор» – робота, «муртс» – струм).

А для систематизації та узагальнення знань учнів з вивченої теми можна проводити уроки – ігри. Розвивають пізнавальну активність учнів проведення таких уроків –ігор як: «Найрозумніший учень», «Що? Де? Коли?», «Подорож до планети Фізика», «Сходження до вершини» та ін.

На сучасному етапі ефективне викладання фізики в школі не можливе без пошуків нових шляхів активізації пізнавальної активності учнів. Якщо пізнавальну діяльність постійно «підживлювати» новими нестандартними підходами, то навчання стає більш цікавим, глибоким, а це все веде до значного підвищення його результативності. Вважаю, що сьогодні однією з перспективних інноваційних технологій навчання є технологія проектної діяльності. Адже вона створює умови для творчої самореалізації учнів, сприяє розвитку інтелектуальних здібностей. Учні набувають досвіду вирішення реальних проблем з огляду на майбутнє самостійне життя, які проектують в навчанні. Отже, в основі методу проектів лежить розвиток пізнавальної активності школярів. Використовую на уроках фізики міні-проекти (наприклад, 7кл. «Прості механізми», 8кл. «Види енергії», 9кл. «Дії електричного струму»). Учням дуже подобаються уроки – проекти (наприклад,7кл. «Фізика – це цікаво», «Оптичні прилади»; 8кл. «Теплові двигуни», «Використання енергії людиною. Енергозбереження»; 9кл. «Відновлювальні джерела енергії» ) , готуючись до яких вони мають можливості для творчої дослідницької діяльності(додаток 7).

ІV. ВИСНОВКИ

Отже, основними шляхами активізації пізнавальної діяльності на уроках фізики є:

впровадження моделі активного навчання;
застосування методів інноваційних педагогічних технологій;
організація навчально – виховного процесу на уроках у нестандартній формі;
встановлення міжпредметних зв’язків;
посилення наукової спрямованості навчання.

Вважаю, що розвитку пізнавальної активності учнів на уроках фізики сприяє розвиток логічного і творчого мислення .
Для підвищення інтересу до фізики використовую: створення презентацій на задану тему, ігрові моменти під час уроку, створення проблемних ситуацій на різних етапах уроку, демонстраційний експеримент, розв’язання кросвордів або цікавих задач на розвиток логічного мислення, різні інтерактивні вправи та прийоми.

Учні мають різні навчальні можливості та здібності. Тому, організовуючи роботу, спрямовану на розвиток пізнавальної активності,на своїх уроках я використовую індивідуалізацію та диференціацію навчання.
Впевнена, що використання на уроках інноваційних технологій (елементів розвивального навчання, інтерактивних методів, метод проектів та ін.) сприяє формуванню компетенцій учнів, яких потребує сучасне життя; створює комфортні умови навчання, за яких учень відчуває свої успіхи; сприяє розвитку розумових здібностей та підвищення інтелектуального рівня учнів; збуджує інтерес до предмету та сприяє формуванню пізнавальної активності школярів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Методичні особливості викладання фізики на сучасному етапі: Науково-методичний збірник / - Кіровоград: КДПУ імені В.Винниченка, 1998: Ч.2.
Олійник В. Активізація пізнавальної діяльності учнів 7-8 класів на уроках фізики //Фізика та астрономія. – 1998. №4. – с. 38-40.
Атаманчук П.С., Сморжевський А.О., Таранов Л.М. Керування навчально-пізнавальною діяльністю учнів. //Методика викладання математики та фізики, 86 с.
А.Грушко. Формуємо творчу особистість. Використання сучасних інноваційних технологій // Фізика. – 2013. №3. с. 1-12
Шарко В.Д. Сучасний урок:технологічний аспект/Посібник для вчителів і студентів.-К.,2006.-220с.

ІНТЕРНЕТ РЕСУРСИ

1. http://www.ukrreferat.com

2. http://www.refine.org.ua

3. http://oblosvita.com

4. http://vidminno.com

ДОДАТОК 1. Приклади розвивальних завдань з фізики

Завдання 1. Визначити стійке положення бруска, при якому його тиск на поверхню стола буде найбільшим. Обчислити цей тиск.

№ етапу	Кількість учасників	Вид завдання
1.	Всі	Вибрати потрібне положення бруска
2.	1	Виміряти довжину та ширину основи бруска: а = ...м; в = ...м
3.	1	Обчислити площу основи S = ... м²
4.	2	Виміряти масу бруска ... кг
5.	1	Обчислити вагу бруска ... Н
6.	1	Обчислити найбільший тиск Па

Завдання 2. Знайти густину бруска, що має форму прямокутного паралелепіпеда.
Прилади та матеріали: брусок з набору «Набір із 20 брусків», лінійка, важільні терези, таблиця «Густина речовин».

Картка - завдання

№ етапу	Кількість учасників	Вид завдання
1	Усі	Виміряти масу бруска: ...кг
2	1	Виміряти розміри бруска: а = ...м, в = ...м, с = ...м
3	1	Обчислити об'єм бруска V- ...м³
4	2	Обчислити густину речовини, з якої виготовлений брусок
5	1	За таблицею встановити речовину за обчисленим значенням густини

ДОДАТОК 2. Застосування інтерактивних технологій при розв’язуванні задач. Опис методики «Робота з картами»

• Клас поділяється на групи, кожна група вибирає керівника і секретаря.

• Кожна група отримує комплект карт, одна з яких містить запитання, а інші – часткову інформацію, необхідну для того, щоб знайти правильну відповідь.

• Керівник роздає карти.

• Учні не можуть показувати свої карти сусідові і підглядати в чужі карти; вони можуть читати голосно інформацію зі своїх карт, ставити запитання, дискутувати.

• Завдання групи – сформулювати відповідь на поставлене запитання. Відповідь виникає в процесі дискусії, секретар записує її на кожному етапах і наприкінці обговорення.

• Керівник віддає вчителеві комплект карт, записи секретаря (або код правильної відповіді). Якщо відповідь правильна та є час, вчитель дає групі новий комплект карт. Група вибирає нового секретаря. Якщо відповідь неправильна, група намагається знайти правильну відповідь, карти можна відкрити.

• На завершення уроку групи представляють результати своєї роботи. Можна також порівняти різні методи пошуку відповіді.

Варіанти роботи з картами

• Можна змінювати кількість карт у комплекті, а саме: додавати карти із запитаннями або із вказівками до виконання, приготувати додаткові карти з інформацією, зайвою для пошуку правильної відповіді.

• Можна приготувати комплект карт, в якому не вистачає потрібної інформації, тож група повинна самостійно її відшукувати (в підручнику, таблицях додатковій літературі); група повинна навести свій власний приклад.

• Завдання можна також спростити, наприклад, зменшити кількість карт, відкинути зайву інформацію, пронумерувати запитання.

Варіанти організації роботи в групах

Завдання можна спростувати у такий спосіб:

• учні можуть відкладати використані або непотрібні карти;

• на початку можна викласти на стіл всі запитання;

• учні можуть викласти на стіл найважливіші карти;

• всі карти відкриті, група складає їх у логічній послідовності.

Додаток 3

Приклади запитань для завдань на картах

1. Чому птахи злітають з проводів високої напруги, коли вмикають напругу?

При ввімкненні високої напруги на пір’ї птахів виникає статичний електронний заряд, за наявності якого пір’їни розходяться як смужки паперового султану, з’єднаного з електрофорною машиною. Ця дія статичного заряду змушує птаха злетіти.

2. Яким способом заряджений провідник може віддати весь свій заряд іншому ізольованому провіднику?

Якщо заряджений провідник помістити всередину іншого ізольованого провідника і доторкнутися зарядженим провідником до його внутрішньої стінки, то заряд цілком перейде на зовнішню поверхню цього другого провідника (циліндр Фарадея).

3. Як відомо, заряджена кулька притягує папірець. Як зміниться сила притягання, якщо оточити металевою сферою:

а) заряджену кульку; б) папірець?

Якщо оточити кульку концентричною металевою сферою, то на внутрішній поверхні сфери з’явиться індукований заряд, рівний за величиною, але протилежний за знаком заряду кульки. Внаслідок цього на зовнішній поверхні сфери з’явиться заряд такої ж величини і такого ж знаку, що й заряд кульки. Він створить у навколишньому просторі таке ж електричне поле, створювала кулька. І кулька, і металева сфера діють як заряд, зосереджений у точці, тому сила притягання не зміниться. Якщо оточити сферою папірець, то сила притягання перетвориться в нуль. На металевій сфері зіндукується заряд, але всередині неї поля не буде. Металева сфера буде притягуватись до кульки, а папірець ні

Додаток 4

Використання інтерактивної методики «Зміна ролей»

(приклади якісних задач, які сприяють розвитку логічного мислення, розумових здібностей учнів).

Приклад 1. Чи однакові виштовхувальні сили, що діють на один і той же дерев'яний брусок, плаваючий спочатку у воді, а потім в гасі?

Розв’язок. Виштовхувальна сила, що діє на занурене в рідину тіло, рівна вазі витисненої їм рідини. (Логічна посилка, заснована на відомому фізичному законі.) Брусок в обох рідинах плаває. (Логічна посилка, заснована на умові завдання.) Тіло плаває, якщо вага тіла рівна вазі витисненої їм рідини. (Логічна посилка, заснована на відомому фізичному законі.) Оскільки в обох рідинах один і той же брусок плаває, то він витіснить однакові по вазі кількості рідин, отже, що виштовхують сили в них будуть однаковими. (Висновок, одержаний на підставі наявних посилок.)

Приклад 2. Яким чином людина, що стоїть обома ногами на підлозі, може швидко подвоїти тиск, вироблюваний на опору?

Розв’язок. 1.Аналіз. Тиску, вироблюваного вартою людиною, прямо пропорційно його вазі і обернено пропорційно до площі обох ступень ніг, дотичних з підлогою. (Перша посилка.) Людина стоїть на двох ногах. (Друга посилка.) 2. Синтез. Швидко подвоїти тиск на підлогу людина може, або збільшивши свою вагу удвічі (наприклад, піднявши штангу), або зменшивши площу опори удвічі (наприклад, підвівши одну з ніг і залишившись стояти на другій нозі). Оскільки в умові завдання ніякий вантаж не даний, то як відповідь приймаємо другий спосіб рішення задачі.

Приклад 3. Чому людина, виходячи з річки, навіть в жаркий літній день переживає відчуття холоду?

Розв’язок. 1. Аналіз. Охолоджування (пониження температури) тіла людини відбувається в результаті втрати тілом деякої кількості теплоти. (Перша логічна посилка.) На шкірі людини, що викупалася, є вода. (Друга логічна посилка.) При випаровуванні води збільшується її внутрішня енергія. Це збільшення енергії деякої кількості води може відбутися за рахунок зменшення енергії іншого тіла. (Третя логічна посилка.) 2. Синтез. Вода, випаровуючись з поверхні тіла людини, відбирає у шкіри деяку кількість теплоти. Внаслідок цього внутрішня енергія шкіри людини зменшується і відбувається її охолоджування.

Додаток 5. Фрагмент уроку фізики в 7 класі з використанням інтерактивних прийомів.

Тема. Розв’язування задач і вправ з тем «Починаємо вивчати фізику» та «Будова речовини».Підготовка до контрольної роботи. 1) Прийом «Вірю – не вірю»А чи вірите ви в те, що

Швидкість дифузії не залежить від температури?
Молекула води і молекула пари різні?
Усі тіла однакової маси мають однаковий об’єм?
В 1 кг 100 грамів?
між молекулами є притягання?
Об’єм тіла вимірюється в м² ?

Прийом «Аукціон»

Фізичні величини	Одиниці вимірювання	Позначення	Як можна виміряти
Маса	Кг	m	вимірюванням
Об’єм	м³	V	V=a × b × c
Час	С	T	вимірюванням
Густина	кг/м³	P	ῥ = m/v

Прийом «Творчий пошук»

За допомогою необхідних приладів учні вирішують практичні завдання. Клас поділено на 4 групи. У кожної групи своя інструкція із завданнями, яке вони повинні виконати за 8 хв.Критерії оцінювання роботи в групах: швидкість виконання завдання; правильність виконання, внесок кожного учня в результат, доступність пояснення.

Завдання:

Визначте об’єм тіла неправильної форми. (група 1)
У вас є канцелярські скріпки. Визначте об’єм однієї скріпки. (група2)
У вас є листок з дерева. Визначте площу цього листка. (група 3)
У вас є формула ῥ = m/v. Знайдіть густину дерев’яного бруска .(група 4)

4) Прийом «Дерево рішень»

Учні в групах пропонують варіанти розв’язування задач та заповнюють дерево.

Розв’язування якісних задач

Для чого під час зберігання полірованих скляних пластинок між ними кладуть паперові стрічки?
Чим пояснити той факт, що густина водяної пари відмінна від густини води?
Які сучасні джерела енергії ви знаєте? У чому їх недоліки або переваги?

ДОДАТОК 6

Фрагмент уроку узагальнення знань з фізики в 9 класі

Тема уроку. Електричний струм.

Гра «Знайди та запиши формулу»

Відповіді:

I = q/t

I = И/R

R =И/I

R = ῥ L/S

И = IR

Гра «Фізичний музей»

Клас розбитий на групи, кожна з яких обирає назву залу в музеї «Електрика»

Група №1 - зал фізичних приладів

Група №2 – зал видатних вчених-фізиків

Група №3 – зал технічних застосувань та побутової техніки

Після добору експонатів група обирає екскурсовода, який представляє їх, описуючи за допомогою певних деталей. Учні відгадують ці експонати.

Додаток 7

Фрагмент уроку фізики у 8 класі з використання методу проектів

ТЕМА. Енергія в житті людини. Способи збереження енергетичних ресурсів. Енергозберігаючі технології. Використання енергії людиною.

МЕТА. Більш докладно ознайомитись з проблемою енергетичних ресурсів та способами їх збереження.

З допомогою випереджаючого завдання активізувати пошуково –

пізнавальну діяльність учнів Розвивати мислення, пам'ять, вміння аналізувати та узагальнювати досліджуваний матеріал.

Сприяти формуванню:

- комунікативних вмінь (публічно виступати по темі, вести діалог, приймати участь в дискусії, активно слухати);

- самовираженню та самореалізації учнів;

- самоосвітньої, соціальної, екологічної компетентності учнів.

Сприяти вихованню цінності знань, інтересу до предмету, бажання економії електроенергії.

ТИП УРОКУ. Урок узагальнення та систематизації знань.

ФОРМА ПРОВЕДЕННЯ. Прес – конференція.

МЕТОД ПРОЕКТІВ.

ОБЛАДНАННЯ. Плакат - таблиця «Енергозбереження»,

Плакати:

«Природа – єдина книга, кожна сторінка

якої сповнена глибокого змісту» ( Й.В. Гете).

Світ шукає енергію» (інд. вчений)
«Немає простих рішень, є тільки розумний вибір» (невід. мудрець)
Вислів Конфуція (епіграф)

ЕПІГРАФ.

Скажіть мені – і я забуду

Покажіть мені – і я запам’ятаю

Дайте можливість обговорити – і я зрозумію

Дайте можливість навчити інших –

дійду досконалості.

Конфуцій

ХІД УРОКУ.

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Поглиблення та застосування знань

ІV. Виступи учасників прес-конференції перед журналістами.

№ п/п	Назва групи	Тема повідомлення	П.І. учас ника	Результат дослідження групи
1.	«Погляд в минуле»	Енергія – з чого все почалося		Повідомлення
2.	Альтернатив- ники	Вітрова енергія		Повідомлення Брошура
3.		Енергія річок та світового океану
4.		Енергія приливів, відливів та морських течій
5.		Енергія сонця
6.		Атомна енергія
7.		Воднева енергетика
8.	Раціоналісти	Енергозберігаючі технології: люмінесцентні лампи, діодні лампи		Повідомлення Презентація