З досвіду роботи "Шляхи реалізації розвитку творчої особистості молодших школярів через технології продуктивного навчання"
Про матеріал
Стаття допоможе педагогічним працівникам у підготовці до уроку з використанням продуктивних методів навчання: ознайомить із результативністю продуктивного навчання, структурою продуктивного уроку, основними засадами створення та підготовки продуктивної атмосфери на уроці, розкриває основні позиції вчителя і учня в системі продуктивного навчання.Продуктивне навчання - це процес створення учнем певного продукту, процес набуття життєвих навичок, які забезпечують самовизначення та особистісний розвиток кожного учня. Продуктивне навчання - орієнтація педагогічної діяльності на одержання навчального і предметного продукту в самостійній діяльності.
Чому я особливу увагу звертаю на продуктивне навчання?
Тому, що досить часто витрачені зусилля не дають бажаного результату, й один і той же матеріал доводиться проходити кілька разів. А це забирає багато часу і зусиль. Сьогодні, коли всі педагоги планують навчальну діяльність, я пропоную ознайомитись зі складовими продуктивної роботи з учнями, і якщо з самого першого дня навчальної роботи не впровадити ці чотири складових, робота не буде такою плідною наскільки вона могла б бути.
- Це довірчі відносини з учнями.
Навчальний процес це не тільки виконання навчальної прогами, він складається не тільки з одного навчального змісту, а це ще мотивація і довіра.
Якщо учні вам довіряють і розуміють, що ви та людина, яка їм допомагає, а не контролює і карає, якщо ви цікаві вашим учням і вам цікаво з ними, то можна вважати що у вас збудовані довірчі відносини і ви можете планувати свій урок
- Інтереси учнів.
Вже на першому уроці потрібно приділити час тому, щоб дізнатися про їх бажання, схильності і вподобання. Обов’язково поцікавитися, яка форма роботи для них краще: працювати в групах, індивідуально чи під керівництвом вчителя і відповідно до цього планувати роботу на уроці.
- Очікування від учнів.
Чим вищі наші очікування, чим більше ми віримо в наших здобувачів освіти, чим більше ми впевнені в тому, що вони здатні на більше, тим кращі результати ми отримаєм.
- Посмішка.
Хоч би які негаразди у вашому особистому житті, хоч би яка тривога у вашому серці через військові дії в країні, обов’язково посміхайтесь, коли заходите у клас. Посміхайтеся своїм учням на перерві. Нехай вони приходять і йдуть з вашого класу з хорошим настроєм. «Використовуйте свою посмішку, щоб змінити світ і не дозволяйте світу змінити вашу посмішку» Р. Бредбер
Ось таким продуктивним повинен бути початок нового навчального року.
Основа продуктивного навчання – інтерактивні технології. Саме вони допомагають дитині реалізувати свій потенціал, дають можливість працювати відповідно до своїх здібностей, в оптимальному темпі, сприяють виявленню індивідуальності, розвитку самосвідомості, підвищенню самооцінки, що є важливим як для талановитого, так і для слабкого здобувача освіти. Продуктивне навчання спрямоване на організацію навчальних занять, які сприяють створенню під керівництвом учитель проблемних ситуацій й активну самостійну діяльність учнів з їх вирішення. Процес продуктивного навчання не автоматичне вкладання навчального матеріалу в голову учня, а напружена розумова роботи дитини.
Структура продуктивного уроку – це сім основних елементів де 15хв – пояснення, роз’яснення, інструктаж, решта – практика.
У пропедевтичній практиці основне для мене це повторення вивченого, встановлення готовності учнів до сприйняття нового матеріалу (короткі тести).
На слідуючому етапі – орієнтація, обов’язково забезпечую наступність і послідовність вивчення матеріалу, формуванню системи знань, умінь. На цьому етапі доречно створити проблемну ситуацію, вирішення якої вимагають пошуку нових знань для вирішення поставлених завдань.
Успішне засвоєння нового матеріалу буде багато в чому залежати від якості першого пояснення вчителя. Більше часу приділяю роз'ясненню незрозумілого. Хід пояснення може бути таким. Матеріал розбиваю на малі частини ( блоки, кроки) і вивчаю поступово «крок за кроком», так, щоб кожен крок можна було розглянути докладно.
У кожному блоці матеріалу наводжу достатню кількість прикладів. показує, як треба виконувати вправи, моделює ситуацію.
Практикую кількаразове повернення до найбільш складних моментів, нових термінів.
Повідомляю інформацію не тільки усно, але максимально пояснюю її за допомогою наочних засобів,(особливо в цьому допомагає інтерактивна дошка) щоб в учнів на цій стадії вивчення матеріалу склалися міцні зорові асоціації.
Практику на прикладах потрібно організувати у вигляді найрізноманітніших практичних завдань, де основним завданням буде назвати, установити, порівняти, дослідити, визначити, виділити, співставити.
Перші практичні завдання обов'язково виконуються під орудою вчителя. Треба домогтися, щоб безпомилково були виконані саме перші дії, адже від цього залежить успішність наступної пізнавальної діяльності.
Важливо дізнатися, чи готові учні приступати до практичної апробації навчального матеріалу.
Приступаючи до практики на прикладах ,спершу розбираю разом з учнями один типовий приклад. Далі приклади виконують самі діти. Практика на прикладах може здійснюватися фронтально всім класом, а може проводитись у підгрупах, трійках і парах. Роль учителя в тому, щоб підтримувати зворотний зв'язок, чуйно реагуючи на всі відповіді учнів. Правильні відповіді підтримуються, неправильні — відсіваються чи виправляються. Керована практика проводиться під керівництвом учителя.
Учні мають можливість попрактикуватися в присутності педагога. Робота учнів на цьому етапі дозволяє вчителеві оцінити їхню здатність самостійно виконувати навчальні завдання з певної теми. Аналізую кількість і типи допущених помилок. Дію як індивідуальний помічник, фасилітатор, надаючи допомогу тим, хто її потребує.
На початку практики при необхідності ще раз можу провести інструктаж щодо виконання завдань та нагадую, якими матеріалами можна або треба користуватися.
Коротенько нагадаємо загальні вимоги та напрацьований досвід організації самостійної роботи учнів на уроці.
Рівень діяльності, що пропонується учням, має відповідати рівневі їх підготовленості. Пропонувати учням діяльність вищого рівня від того, на яку вони не спроможні, означає даремно витрачати час і зусилля.
Шостий етап — незалежна (чи цілком самостійна) практика в класі. Вона розпочинається тоді, коли учні досягають рівня точності виконання завдання не нижчого за 85-90% на попередньому етапі керованої практики. Мета незалежної практики полягає в тому, щоб закріпити нове знання, забезпечити його запам'ятовування на тривалий період часу. Під час незалежної практики учні виконують практичні вправи без допомоги вчителя. Незалежна практика – це відточування, «шліфування» вмінь і навичок.
Мета будь-якої практики полягає в тому, щоб домогтися майстерності, тобто здатності користатися навичкою незалежно й безпомилково. Інтенсивне спостереження за роботою кожного школяра на початковій стадії практики, тому що помилки, допущені на цій стадії, можуть закріпитися й надалі перешкоджати навчанню. Необхідний постійний коригувальний зворотний зв'язок, щоб помилки не осіли в пам'яті. Інформація про те, як діяти правильно, запобігатиме помилковій концептуалізації вже на ранній стадії навчання. Це допомагає знизити рівень тривожності учнів: виконуючи практичні вправи, вони будуть упевнені, що в разі потреби їхні дії будуть негайно скориговані. Коли рівень точності виконання завдань досягне 75-80%, можна переходити до наступного рівня практики.
Перед опрацюванням нової теми рівномірно розподіляю практичні вправи та розношу загальному кількості практичних вправ на весь період навчання. Відомо, що без повторення протягом 24 годин забувається дві третини отриманої інформації. Але якщо протягом досить тривалого проміжку часу (наприклад, 3-4 місяці) регулярно проводити повторення вивченого матеріалу, то можна домогтися переходу в довгострокову пам'ять майже всієї нової інформації. Найпоширеніша помилка — учитель припиняє вправи, коли досягнуто перше безпомилкове виконання. Для якісного навчання в обов’язковому поядку повертаюся до найважливішого матеріалу.
Сьомий етап — домашня самостійна практика. Спостерігаючи за учнями протягом уроку визначаю обсяг оптимальної тренувальної роботи, необхідної для безумовного закріплення вивченого й набуття міцних навичок. Не перевантажую,не збільшую обсяг вправ. Доречним буде підібрати індивідуальні, різнорівневі домашні завдання.
В основі продуктивного навчання лежать інтерактивні технології. Саме вони допомагають дитині реалізувати свій потенціал, дають можливість працювати відповідно до своїх здібностей, в оптимальному темпі, сприяють виявленню індивідуальності, розвитку самосвідомості, підвищенню самооцінки та самоствердженню, що є важливим як для талановитого, так і для слабкого учня.
У Західній Європі та США групові форми навчальної діяльності учнів активно розвивались і вдосконалювались, і в результаті досліджень була створена відома всім «піраміда навчання». Встановлено, що засвоюється приблизно:
0% того, що учень читає;
20% того, що учень чує;
30% того, що він бачить;
50% того, що він бачить і чує;
70% того, що промовляє сам;
90% того, що він каже і робить.
Процес навчання не автоматичне вкладання навчального матеріалу в голову учня. Він потребує напруженої розумової роботи дитини і її власної активної та продуктивної участі в цьому процесі. Пояснення й демонстрація, сама по собі, ніколи не дадуть справжніх, стійких знань. Цього можна досягти тільки за допомогою продуктивного навчання.