З досвіду роботи. "Використання методу аналогій на уроках біології"

      Інформаційний світ сьогодення вражає не тільки кількістю новинок науково-технічного прогресу, а й об’ємом знань, який школяреві потрібно усвідомити, проаналізувати, закодувати, запам’ятати, а за потреби відтворити і правильно застосувати чи використати.

     Шкільні навчальні програми перенасичені термінами, визначеннями,  датами, історичними постатями тощо. Деталізовані поняттями і шкільні  біологічні науки: біологія рослин, біологія тварин, біологія людини. Навіть учневі середніх класів часом важко впоратися з лавиною нового навчального матеріалу, який потрібно засвоїти в довільній формі.  І тоді дитина пасує і відгороджується від наукових термінів, визначень, понять.  Що ж робити вчителеві, щоб забезпечити стійке засвоєння навчального матеріалу?  Перш за все, вважаю, потрібно відчувати і розуміти дітей. Вони ж різні і по способу сприйняття інформації поділяються на три групи: візуали, аудіали і кінетики. Розумова діяльність школярів  забезпечується багатьма психічними процесами і, зокрема, пам’яттю. У одних краще розвинена образно-чуттєва пам'ять, в інших – логічно-змістова. Отже, вчитель має допомагати їм здобувати знання, розвивати увагу, пам'ять, логічне мислення.

     Досвід викладання біології в школі показує, що поряд з використанням інноваційних технологій навчання, активних та інтерактивних методів навчання ефективним є метод аналогій. Сучасний словник української мови за редакцією професора В.С. Калашника тлумачить: аналогічний – той, який становить аналогію до чого-небудь, тобто подібний, схожий. 

       При вивченні тканин рослин у 7 класі учням пропоную клаптики різних тканин (лляних, шовкових, ситцевих, бавовняних тощо).  Розповідаю, що з тканин шиють одяг, який нас зігріває, захищає. Неозброєним оком видно, що до складу тканини входять нитки. По довжині тканини тягнеться нитка основи, а по ширині – нитка витоку. Даю завдання учням: спробуйте підчепити голкою ниточку і витягнути її. Ви побачите, що це можна зробити, а на місці нитки утвориться дірка. Чи можна з рослинних клітин витягнути одну клітину?

       При поясненні навчального матеріалу порівнюю  покривну тканину з нашою шкірою, основну – з нашими м’язами, механічну тканину - з нашими кістками,  провідну тканину – із кровоносною системою, клітини твірної тканини живі, вони постійно діляться і ростуть.

        Вивчаючи класи та родини відділу покритонасінних рослин, акцентую увагу на назві таксономічних одиниць та вказую на ознаки схожості: родина Розоцвіті охоплює не тільки рослини з рожевим цвітом, а й розу собачу (шипшину), родина Капустяні (Хрестоцвіті) має характерне перехрестя з пелюсток, родина Бобові включає рослини, що мають сухий плід біб, родина Складноцвіті отримала назву від згрупованих разом трубчастих та язичкових  або трубчастих та лійкоподібних квіток, рослини родини Пасльнові мають квітку та плід, що схожі на паслін. Легко запам’ятовують учні і родини рослин класу Однодольні. Бо порівнюю представників родини Цибулеві з цибулею, родини Лілейні  - з лілією, родини Злакові – з пшеницею, пирієм повзучим.

         Класифікація представників тваринного світу така, що вміщає у собі  особливості тварин кожного типу, класу та ряду. Але не всі учні можуть безпомилково охарактеризувати їх. Тому і тут застосовую метод аналогій, наголошуючи, що тип Найпростіші названо тому, що його представники мають лише одну клітину, тип Кишковопорожнинні –  мають порожнину у вигляді кишки, типи Плоскі, Круглі, Кільчасті черви – відповідно до форми тіла, тип Членистоногі – це тварини з членистою будовою тіла, тип Молюски (М’якуни) – мають м’яке тіло, тип Хордові – це тварини, що мають хорду або хребет.  Знайшовши ознаки схожості з уже відомим, учні розвивають свою думку, логічне мислення, починають оперувати науковими термінами. Вони не залишаються байдужими до простої характеристики тварини, її особливостей, способу життєдіяльності. Часто пригадують щось цікаве про неї, почерпнуте із засобів масової інформації, додаткової літератури. 

        Словосполучення «ретикулярна формація мозку»  на уроках біології у              9 класі, використовуючи метод аналогії , можна порівняти з рибальською сіткою, якою ловлять тільки потрібне. Так і ретикулярна формація мозку, як сіткоподібне утворення головного мозку,  відфільтровує інформацію, що надходить з навколишнього та внутрішнього середовища, спрямовує діяльність нервової системи на вирішення важливої для особистості на даний час справи, завдання, проблеми. Наприклад, при вивченні вірша чи правила учня в кімнаті оточує багато предметів та живих об’єктів, які можуть відволікати . Учневі потрібно сконцентруватися, маючи здорові органи чуття, не реагувати на сторонні подразники аби вивчення вірша стало успішним.

          Наведені приклади використання методу аналогій є лише дещицею. опираючись на знання та життєвий досвід учнів, їх можна наводити безліч. Головне, аби було засвоєння навчального матеріалу.