З'єднання деталей крою, види ручних швів

Про матеріал

З'єднання деталей Іграшки з хутра і тканини загалом шиють в ручну. Розкроєні деталі іграшок з тонких тканин - ситцю, бязі та інших спочатку зметують по краям і зшивають швом "уперед голку" або на машинці. Ручні шви та їх призначення Щоб Ваш виріб мав привабливий вигляд, шви повинні бути акуратними, зовнішні шви повинні прикрашати іграшку, а не псувати її. Для шиття м'якої іграшки використовуються декілька видів швів: 1.Простий шов "вперед голку" (Рис.1). він виконується справа наліво. Довжина та частота стібків можуть бути різними. За призначенням – це змету вальний шов. Його використовують для тимчасового скріплення деталей виробу. Зовні він схожий на пунктирну лінію і має однаковий вигляд з обох боків. Щоб з'єднання деталей було міцним, шов «вперед голку» застосовують у два прийоми – спочатку в одному напрямку, а потім у зворотному, заповнюючи проміжки між виконаними стібками. Такий шов виглядає однаково, як суцільна лінія ї щільно притиснених один до одного стібків. Рис. 1 2.Шов "через край" (Рис.2) застосовується для зшивання деталей із сипучих і не сипучих матеріалів з виворітного боку з послідуючим їх вивертанням. Шов "через край" застосовується також для з'єднання деталей із штучного хутра. Цей шов повинен бути бути густим і міцним. Рідше шов "через край" використовується для призбирування країв заготовок та під час виготовлення дрібних деталей, таких як кульки, накладки на мордочки. Рис.2 3.Петельний шов (Рис.3) в однаковій мірі може бути використаний як оздоблювальний так і з'єднувальний для скріплювання з зовнішнього боку деталей виробу, якщо тканина не сипуча. Якщо ж тканина сипуча, то шов застосовується як з'єднувальний з внутрішньої сторони деталей виробу. Петельний шов складається з окремих петлеподібних стібків і виконується справа наліво. Голкою проколюють тканину зверху донизу по вертикальній лінії. При цьому нитка завжди залишається під голкою. Нитку потрібно протягувати крізь тканину плавно, тому що із-за різких рухів петлі будуть затягнутими нерівномірно. Коли елементи з'єднані петельним швом не вивертаються, вузлик варто хованим між деталями. Якщо у процесі шиття закінчується нитка, то вводити нову потрібно на другому-третьому стібку від кінця. . В цьому випадку перехід на нову нитку буде не помітний і робота виглядатиме акуратно. Машинні шви З машинних строчок використовуються пряма та "зигзаг". Прямою строчкою з'єднують деталі, а "зигзагом" обметують краї. Швом «зигзаг» можна також пришивати фрагменти аплікації при виконанні килимків і панно. Набивка деталей. Для набивки зшитих деталей можна використовувати вати чи залишки хутряних ласкутиків. Наповнюючи форму потрібно невеличкими шматочками, заповнюючи спочатку краї деталі, допомагаючи при цьому будь – яким тонким стержнем, можна олівцем. Використовувати ножиці не рекомендується, так як ними можна травмуватися та зіпсувати деталі Дуже ретельно заповнюються деталі лапок, хвостів, плавників, мордочок. Недостатня наповнюванність зробить іграшку мало виразною, надмірна - просто порве шви. Дуже важливо добре заповнити голову: вона повинна бути досить тугою, без грудок, правильної форми, з гладкою поверхнею. Без правильно наповненої голови не вийде така важлива технологічна операція як натягування і оформлення мордочки. М'які іграшки часто виконуються з каркасом всередині. Каркас виконує функцію скелета, надаючи іграшці задуману форму. Каркаси виконуються з мідного дроту діаметром 2 - 2,5 мм. Мідний дріт легко ріжеться простими кусачками, гнеться й зберігає форму. Перед тим як готовий каркас вставити в іграшку, його потрібно рівномірно обгорнути ватою. Гострий кінчик дроту, що може виступати з обгортки зрізати або підпиляти напилком. Наповнюючи іграшку з каркасом, потрібно стежити, щоб каркас розташовувався чітко по центру і з усіх боків, знизу і зверху був ізольований набиванням, так щоб іграшка залишалася м'якою, а каркас служив тільки скелетом для підтримання форми і не випирав назовні. Оформлення очей, носа. Очі й ніс іграшок зазвичай роблять з чорних або коричневих ґудзиків без дірочок, намистинок, шматочків кожі.

Перегляд файлу

З’єднання деталей крою іграшки. Підготувала вчитель технологіїОдеської ЗОШ №43 Шилова Тетяна Євгенівна

Попередній слайд 1 / 11 Наступний слайд

Зміст слайдів

Номер слайду 1

З’єднання деталей крою іграшки. Підготувала вчитель технологіїОдеської ЗОШ №43 Шилова Тетяна Євгенівна

Номер слайду 2

Іграшки з хутра і тканини загалом шиють в ручну. Розкроєні деталі іграшок з тонких тканин - ситцю, бязі та інших спочатку зметують по краям і зшивають швом "уперед голку" або на машинці.

Номер слайду 3

Ручні шви та їх призначення: Щоб Ваш виріб мав привабливий вигляд, шви повинні бути акуратними, зовнішні шви повинні прикрашати іграшку, а не псувати її.

Номер слайду 4

Для шиття м'якої іграшки використовуються декілька видів швів:1. Простий шов "вперед голку" - Він виконується справа наліво. Довжина та частота стібків можуть бути різними. За призначенням – це змету вальний шов. Його використовують для тимчасового скріплення деталей виробу. Зовні він схожий на пунктирну лінію і має однаковий вигляд з обох боків. Щоб з'єднання деталей було міцним, шов «вперед голку» застосовують у два прийоми – спочатку в одному напрямку, а потім у зворотному, заповнюючи проміжки між виконаними стібками. Такий шов виглядає однаково, як суцільна лінія ї щільно притиснених один до одного стібків.

Номер слайду 5

2. Шов "через край" - Застосовується для зшивання деталей із сипучих і не сипучих матеріалів з виворітного боку з послідуючим їх вивертанням. Шов "через край" застосовується також для з'єднання деталей із штучного хутра. Цей шов повинен бути бути густим і міцним. Рідше шов "через край" використовується для призбирування країв заготовок та під час виготовлення дрібних деталей, таких як кульки, накладки на мордочки.

Номер слайду 6

3. Петельний шов - в однаковій мірі може бути використаний як оздоблювальний так і з'єднувальний для скріплювання з зовнішнього боку деталей виробу, якщо тканина не сипуча. Якщо ж тканина сипуча, то шов застосовується як з'єднувальний з внутрішньої сторони деталей виробу. Петельний шов складається з окремих петлеподібних стібків і виконується справа наліво. Голкою проколюють тканину зверху донизу по вертикальній лінії. При цьому нитка завжди залишається під голкою. Нитку потрібно протягувати крізь тканину плавно, тому що із-за різких рухів петлі будуть затягнутими нерівномірно. Коли елементи з'єднані петельним швом не вивертаються, вузлик варто хованим між деталями. Якщо у процесі шиття закінчується нитка, то вводити нову потрібно на другому-третьому стібку від кінця. . В цьому випадку перехід на нову нитку буде не помітний і робота виглядатиме акуратно.

Номер слайду 7

Машинні шви. З машинних строчок використовуються пряма та "зигзаг". Прямою строчкою з'єднують деталі, а "зигзагом" обметують краї. Швом «зигзаг» можна також пришивати фрагменти аплікації при виконанні килимків і панно.

Номер слайду 8

Набивка деталей. Для набивки зшитих деталей можна використовувати вати чи залишки хутряних ласкутиків. Наповнюючи форму потрібно невеличкими шматочками, заповнюючи спочатку краї деталі, допомагаючи при цьому будь – яким тонким стержнем, можна олівцем. Використовувати ножиці не рекомендується, так як ними можна травмуватися та зіпсувати деталі

Номер слайду 9

Дуже ретельно заповнюються деталі лапок, хвостів, плавників, мордочок. Недостатня наповнюванність зробить іграшку мало виразною, надмірна - просто порве шви. Дуже важливо добре заповнити голову: вона повинна бути досить тугою, без грудок, правильної форми, з гладкою поверхнею. Без правильно наповненої голови не вийде така важлива технологічна операція як натягування і оформлення мордочки.

Номер слайду 10

М'які іграшки часто виконуються з каркасом всередині. Каркас виконує функцію скелета, надаючи іграшці задуману форму. Каркаси виконуються з мідного дроту діаметром 2 - 2,5 мм. Мідний дріт легко ріжеться простими кусачками, гнеться й зберігає форму. Перед тим як готовий каркас вставити в іграшку, його потрібно рівномірно обгорнути ватою. Гострий кінчик дроту, що може виступати з обгортки зрізати або підпиляти напилком. Наповнюючи іграшку з каркасом, потрібно стежити, щоб каркас розташовувався чітко по центру і з усіх боків, знизу і зверху був ізольований набиванням, так щоб іграшка залишалася м'якою, а каркас служив тільки скелетом для підтримання форми і не випирав назовні.