З практики розвитку критичного мислення на уроках освітньої галузі «суспільствознавство»

Жорнік Світлана Пантеліївна, вчитель історії, методист райооного методичного кабінету відділу освіти Борівської районної державної адміністрації Харківської області

З практики розвитку критичного   мислення  на   уроках

освітньої  галузі  «суспільствознавство»

Відповідно до швидких змін в інформаційному суспільстві головною метою сучасної шкільної історичної освіти визначається не засвоєння певної суми знань, а розвиток особистості учня.

Формуючи в учнів історичне мислення, зосереджую значну увагу на розвитку критичного  мислення.

Освітня діяльність на уроках галузі «суспільствознавство» на засадах критичного мислення є актуальною, оскільки:

- освітній процес, побудований на  його засадах, за останні 10 років став основою освітніх реформ у провідних країнах Європи;

- уміння критично мислити забезпечує науково-технічний і суспільний прогрес та є запорукою демократії;

- відповідає вимогам концепції  Нової української школи (випускник НУШ – усебічно розвинений, здатний до критичного мислення патріот та інноватор);

- в умовах стрімкої трансформація світу — успішним буде той, хто володіє когнітивною гнучкістю;

- допомагає не потонути в інформаційній лавині, не піддатися маніпуляціям;

- сприяє формуванню уміння навчатися впродовж життя.

Уміння оцінювати історичні події під різними кутами зору (критичне мислення) – одна з вимог  освітньої програми з історії для закладів загальної середньої освіти.

Ключовим моментом є розуміння того, що методи розвитку критичного мислення мають застосовуватися системно і виконувати свою функцію на різних етапах уроку.

Навчання здійснюється у три етапи:  виклик;   осмислення;   рефлексія.

Перша стадія (виклик) – актуалізує наявні знання учнів, збуджує інтерес до теми; саме під час цієї стадії формулюється проблема та визначаються цілі вивчення матеріалу. Для цього слід використовувати різноманітні прийоми: «мікрофон», методи «очікувань»,  «вільного письма», «мозковий штурм», прийом «ЗХВ» (“Знаю”. “Хочу знати”. ”Вивчу”), «Дошка запитань», «Асоціативний кущ». Також ефективним прийомом вважаю є використання анаграм – складання слова із літер або фрази з набору слів, та ребусів. Наприклад, ІНФІКІЯ- Фінікія; КРАЇНА, НЕМАЄ, СВОЄЇ, ПРОРОК, В – в своїй країні немає пророка; І100РІЯ, тощо.

Друга стадія полягає в осмисленні нового матеріалу. Відбувається основна змістовна робота учня з текстом. Причому поняття «текст» варто розуміти як будь-яке джерело інформації. В тому числі, текстові повідомлення, розповідь вчителя, фото- та відеоматеріали тощо. У процесі роботи учнів з новою інформацією вчителю доцільно використовувати методики навчання у парах чи невеликих групах. Під час роботи учнів на стадії осмислення матеріалу необхідно значну увагу приділяти історичним термінам. Адже, якщо не знаєш терміни – не розкриєш зміст даної теми. Для цього використовуються такі методики розвитку критичного мислення, як гронування, кубування, сенкан. 

Можливим є виконання прави «Кошик понять». Учням пропонуються справжні чи уявні кошики і набір понять, що стосуються, наприклад давніх Індії та Китаю. Серед вже вивчених понять додаються нові. Групи учнів групують терміни, що стосуються однієї країни, пояснюють обрані. Невідомі терміни визначають за наявними джерелами інформації.

Значну роль у розвитку критичного мислення на уроках історії відіграють графічні організатори, які дають можливість порівняння, узагальнення, формують навички самостійної роботи. В першу чергу, це структурно-логічні схеми, хронологічні та порівняльні таблиці.

Наприклад, для всесвітньої історії у 8 класі з теми «Просвітництво» (А) та у 9 класі з питання «Передумови російської революції 1905-0907рр. і Україна» (Б). На різних етапах  виконання вправ доречно використання колективної, групової та індивідуальної форм роботи.

А). Вправа «Кластер»

Б). Вправа «Меморі»

Після роботи учнів з текстом доцільно, щоб учні заповнити таблицю (прийом «Інсерт», або «Робімо позначки»), графи якої відповідають запропонованим позначкам:  

або проранжували за даною методикою дані внесені до іншої графічного організатора. Головна умова полягає в тому, що учні повинні заповнити таблицю, не виписуючи ті чи інші положення з тексту, а власними словами.  Недоліком даного прийому вважаю об’ємність у часі.

Буль-яка заповнена таблиця, схема може стати основою для подальшої роботи: учитель може запропонувати зробити висновок: «Що нового ми дізналися з цього тексту?», «Які запитання виникли під час вивчення тексту?» тощо.

На етапі осмислення матеріалу також доречно використовувати такі прийоми і методи, як: «Займи позицію», «Так і ні»; вправу «Об’єднай за  поданим (самостійно визначеним) критерієм». Виконання завдання передбачає пояснення здійсненого вибору.

Наприклад, у 6 класі за темою «Релігійні уявлення стародавніх греків»:

Завдання «Родина Громовержця».

Встановити відповідність між характеристикою Бога та його зображенням.

ГЕРА – богиня сімейного життя            АПОЛЛОН – бог світла, покровитель мистецтв

АРТЕМІДА – богиня полювання           АФІНА – богиня мудрості

Завдання націлене на використання міжпредмених зв’язків із зарубіжною літературою, аналіз текстової та графічної інформації. (Зображання і характеристики богів, подані для зразку, не всі необхідні для виконання завдання).

З 7 класу вже, на мою думку, доцільно застосовувати метод «фішбоун» (в перекладі «рибний кістяк»): голова – питання теми, верхні кісточки – основні поняття теми, нижні кісточки – суть понять, хвіст – відповідь на питання. Записи повинні бути короткими, являти собою ключові слова або фрази, що відображають суть.

Наприклад, у 9 класі з питання «Зовнішня політика Речі Посполитиої у ХVІІ ст.»:

(Уням запропоновано визначити напрямки зонішньої, факти воєнних дій з безпосередніми наслідками подій і зробити висновок).

За прийомом «рафт» можна організувати проведення практичної чи творчої роботи, починаючи з 6 класу. Назва являє собою скорочення: Р (оль) – А (удиторія) – Ф (орма) – Т (ема). Ідея полягає в тому, що учень складає текст не від своєї особи, а від імені історичного персонажа (первісного мисливця, середньовічного студента і т.д.). Потім вибираємо, для кого будемо писати, і визначаємо стиль створюваного тексту. Це може бути лист, замітка в газету, скарга чиновнику, формулюванння життєвої позиції історичного персонажа, тощо.

         Під час розповіді учнів чи аргументації власної позиції успішно використовуються на уроках історії та правознавства методи «Прес», «Незакінчене речення», «Тільки хвилина». Ці методи допомагають школярам упорядкувати власні думки, й у чіткій і стислій формі висловити власну позицію.

Третя стадія в технології розвитку критичного мислення це – рефлексія. Під час цієї стадії учень повинен осмислити вивчений матеріал і сформулювати свою особисту думку, ставлення до досліджуваного матеріалу. Методичними прийомами виступають написання есе, проведення дискусії, складання схем, методики «Лінія громадської думки», «Займи позицію», «Дискусійна шкала». Вважаю за доцільне на даному етапі звернутися до попереднього освітнього досвіду учнів та запропонувати виявити спільні та відмінні риси певних явищ.

Наприклад, у 6 класі, з використанням прийому «Займи позицію»:

 Після вивчення матеріалу в кожного учня сформувався свій погляд на подію. Ці види діяльності допоможуть нам з’ясувати, які позиції можуть існувати  в класі щодо вивченого питання, як учні засвоїли дану тему, який матеріал їм найкраще запам’ятався. До того ж, кожен матиме можливість, обґрунтувати свою позицію, порівняти свої погляди з думками інших, заповнити ті прогалини в знаннях, які, можливо, утворилися під час уроку.

Уроки, на яких значна увага приділяється розвитку критичного мислення, це – творчі, цікаві уроки. Завдяки використанню технології розвитку критичного мислення ми виховуємо «гармонійно розвинену особистість», яка зможе самостійно вирішувати проблеми і шукати та знаходити життєву істину. До того ж практичне застосування методів формування критичного мислення на уроці допомагає раціонально використати навчальний час.

__________________________

Застосування на практиці прийомів технології критичного мислення на уроках  спиралося на  теоретичну базу:             

1. Баханов К.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі. – Запоріжжя, 2000. –  159 c.

2. Нестор Гупан, Олена Пометун. Формування критичного мислення учнів у процесі навчання прав людини.// [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://shron1.chtyvo.org.ua/Hupan_Nestor/Formuvannia_krytychnoho_myslennia_uchniv_u_protsesi_navchannia_prav_liudyny.pdf

3. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій / Автор-укладач Н.П. Наволокова. – Харків, 2011. – 176 с.

4. Касьяненко В.О. Використання технології розвитку критичного мислення на уроках історії./ Стаття науково-практичної Інтернет-конференції кафедри теорії і методики середньої освіти КЗ №КОІППО» ім. В.Сухомлинського (Х Хмурівські читання) з проблеми «Технологія фахової майстерності: інновації в сучасній освіті», 20-24 жовтня 2014  року : [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://timso.koippo.kr.ua/hmura10/vykorystannya-tehnolohiji-rozvytku-krytychnoho-myslennya-na-urokah-istoriji/

5. Курилів В.І. Методика викладання історії: Навч. Посібник. – Харків, Торонто, 2008. – 256 с.

6.Лінник А.М. Розвиток критичного мислення на уроках історії як шлях до нової української школи. – Стаття на сайті «Академія», 03/07/2018: [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

https://academia.in.ua/content/rozvytok-krytychnoho-myslennya-na-urokakh-istoriyi-yak-shlyakh-do-novoyi-ukrayinskoyi-shkoly

7. Пометун О.І. Енциклопедія інтерактивного навчання. - К.: А. С. К. , 2007. — 144 с.

8. Терно С. О. Методика розвитку критичного мислення школярів у процесі навчання історії / С. О. Терно: [посібник для вчителя]. — Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2012. — 70 с.