Забезпечення якості знань на уроках зарубіжної літератури шляхом формування інноваційної культури

 

 

 

 

 

 

Методична розробка

 

                                                                            учителя російської мови

                                                                            та зарубіжної літератури

                                                                                     Мар’янівської ЗШ І-ІІ ступенів

                                                                                   П’ятихатської районної ради

                                                                                Дніпропетровської області

                                                                                   Малої Ольги Володимирівни

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мар’янівка

2019

 

 

П Л А Н

 

ВСТУП……………………………………………………………………………………….3

 

 

РОЗДІЛ  І.   ВИКЛАДАННЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ З ВИКОРИСТАННЯМ ІННОВАЦІЙНИХ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ………………………………………………………………..3

1. 1.   Комплексне використання  сучасних технічних засобів               навчання, аудіо та відеоматеріалів, комп`ютерної техніки………..6

1. 2.   Принципи комплексних удосконалень навчального

 процессу………………………………………………………………… 5

1. 3. Дидактичні можливості для дозованого пред’явлення елементів матеріалу………………………………………………………………7
   4.        Моделі інноваційного      навчання……………………………..7

ІІ. РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ ЯК РЕЗУЛЬТАТ ЗАСТОСУВАННЯ ІКТ………………………………………………..9

2.1. Проблеми розвитку творчих здібностей учнів у сучасній методиці вивчення літератури шляхом використання ІКТ………………        9

2.2. Методи, прийоми та засоби розвитку творчих здібностей учнів      на уроках літератури в середніх классах………………………….      12 

ВИСНОВКИ………………………………………………………….       13

         СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………..        16

         ДОДАТКИ………………………………………………………………..     17

ВСТУП

 

На сучасному етапі вивчення літератури визначну роль відведено вихованню вдумливого читача – людини з розвиненим критичним мисленням, здатної оцінювати себе і навколишній світ, що неможливо без формування базових якостей особистості, розвитку її активного начала.

Саме такій меті можуть слугувати інноваційна педагогіка і продуктивне навчання, що спрямовують процес навчання не  лише на засвоєння досвіду, а на розвиток в учнів умінь створювати нові, ефективні зразки й моделі особистісної діяльності. Інтерактивні технології дають змогу школярам реалізувати себе як особистість за постійно змінюваних обставин.

Інтерактивне навчання – це сукупність технологій. Л. Пироженко і

О. Пометун визначають інтерактивну технологію навчання як «організацію навчального процесу», за якою неможлива неучасть школяра у колективному взаємодоповнюючому, заснованому на взаємодії всіх його учасників у процесі навчального пізнання: або кожен учень має конкретне завдання, за яке він повинен публічно прозвітуватися або від його діяльності залежить якість виконання поставленого перед групою та перед усім класом завдання. Інтерактивні технології навчання вимагають в себе чітко спланований очікуваний результат навчання, окремі інтерактивні методи і прийоми, що стимулюють процес пізнання та розумові і навчальні умови й процедури, за допомогою яких можна досягти запланованих результатів. На відміну від методик, інтерактивні навчальні технології не вибираються для виконання певних навчальних завдань, а самою своєю структурою визначають кінцевий результат.

     У сучасній педагогіці має місце багатоваріантність форм і методів інноваційного навчання, спрямованих на якісне засвоєння знань учнями, розвиток їх розумової діяльності, виявлення умінь та навичок критичного осмислення проблем, набуття досвіду самостійного опрацювання навчального матеріалу, пошукової роботи, набуття якостей, які стануть у нагоді в подальшому житті.

   Тому забезпечення якості знань на уроках зарубіжної літератури шляхом формування інноваційної культури є важливим чинником  в реалізації Державного стандарту.

         Саме на початку XXІ століття в теорії і практиці особливо гостро стоїть проблема формування творчої особистості. Саме на виховання самостійної і незалежної людини спрямоване вивчення літератури в школі.

Вихідні положення проблеми формування творчої особистості сформульовано у працях таких педагогів, як В. О. Сухомлинський,

К. Д. Ушинський, А. С. Макаренко. Чимало спеціальних психологічних досліджень підтверджують позитивну роль творчості у стимулюванні пізнавальних інтересів учнів, допитливості, дослідницької активності, здатності до знаходження оригінальних рішень та прогнозування.

«Творчі здібності - продукт саморуху, самостійного розв'язання задач і питань, самостійного розкриття закономірностей і зв'язків між предметами і явищами… Це продукт розвитку, причому розвитку вільного, за якого інтерес, захоплення і пристрасть-головні рушійні сили» [6, с.5].

Л. Виготський зазначає, що творчість має місце не лише там, де створюється щось абсолютно нове, а й там, де вноситься своє розуміння, щось по своєму відтворюється, змінюється, ґрунтується вже створене. Тож якщо є творчий процес, буде-у свій час результат. Творча людина його обов'язково досягне [ 6, с.5].

Будувати повноцінний сучасний урок літератури - означає насамперед орієнтуватися на сучасного учня, враховуючи його інтелектуальний рівень, духовні потреби. А учень сьогодні зовсім не той, що був 2-3 десятиліття тому. Дослідження, проведені психологами і соціологами, засвідчують, що за останніх 50 років різко змінилися когортні відмінності між людьми, які народились в різний час. Ці відмінності виражаються в різних художніх інтересах, орієнтаціях, звичаях, стилі життя, поведінці. Зміна художніх інтересів школярів, значною мірою впливає на зміну статусу літератури, як шкільного предмета. Тепер учитель не єдине джерело інформації, як це було раніше. Бурхливий розвиток таких засобів комунікацій, як телебачення, комп'ютер, інтернет та інші, породжує у школярів пасивно-споживницьке ставлення до мистецтва.

Успішне виконання відповідальних і складних завдань, поставлених при вивченні художніх текстів, можливе лише тоді, коли вчитель зважає на емоційно-естетичну природу мистецтва слова, широко використовує у своїй практиці виразне читання, методи та прийоми, що сприяють розвитку відтворюючої і творчої уяви, емоційної сфери і самостійної розумової діяльності учнів.

Уроки з використанням ІКТ збагачують емоційний світ учнів, розвивають образну пам'ять, уяву, естетичний смак, розумові здібності, художнє мислення, збільшують потребу творчої праці, підвищують культуру усного і писемного мовлення. Тому ця тема є актуальною. Об'єктом методичної розробки є використання  на уроках зарубіжної літератури ІКТ та розвиток творчих здібностей учнів.

Мета роботи. Застосування інноваційних методів, прийомів і способів розвитку творчих здібностей школярів з метою підвищення ефективності  уроків зарубіжної літератури.

Об'єкт, предмет, мета дослідження обумовили необхідність поступового вирішення наступних завдань:

розкрити проблему розвитку творчих здібностей учнів в сучасній методиці вивчення літератури;

визначити методи, прийоми, способи розвитку творчих здібностей учнів на уроках літератури в середніх классах.

Для написання методичної розробки використовувались такі наукові методи:

• теоретичні методи (аналіз, синтез);
• емпіричні методи дослідження.

Методична розробка складається з вступу, двох основних розділів, висновків, списку використаної літератури.

РОЗДІЛ  І. Викладання зарубіжної літератури з використанням інноваційних психолого-педагогічних технологій

1.        Комплексне використання  сучасних технічних засобів               навчання, аудіо та відеоматеріалів, комп`ютерної техніки.

Одним з найважливіших стратегічних завдань на сьогоднішньому етапі модернізації освіти України є забезпечення якості підготовки спеціалістів на рівні міжнародних стандартів. З появою комунікаційних та інформаційних технологій потрібно критично переглянути стан й перспективу розвитку системи освіти. Вирішення цього завдання можливе за умови впровадження в учбовий процес інноваційних психолого-педагогічних технологій навчання, сутність яких полягає в оновленні  педагогічного процесу, внесенні новоутворень у традиційну систему викладання.

Реалізація інноваційних методик передбачає комплексне використання  сучасних технічних засобів навчання, аудіо та відеоматеріалів, комп`ютерної техніки.

Державна національна програма визначає стратегічні  напрямки розвитку освіти й забезпечення постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального й культурного потенціалу – вищих цінностей  нації. Трансформація освіти передбачає розвиток творчої людини, здатної не  тільки до трансляції знань, але і до створення світових зразків культури і духовності.

Стратегічні напрямки розвитку освіти ставлять нові задачі і перед психологічною наукою, предметами її дослідження, методами, теоріями й практикою, щоб у центрі уваги стала особистість; повернутися до навчання людини, щоб знати, як розвивати її здатності до творчої праці.

Найбільша таємниця Всесвіту – життя. Найбільша таємниця життя – людина. А найглибша таємниця людини – творчість. Ось чому так важливо побачити в людині цей дар, підтримати його і допомогти утвердитися, допомогти зрозуміти, що творчість – щасливий дар душі. Творчість – це процес створення чогось нового на основі перетворення пізнаного: нового результату або оригінальних шляхів і мета дій його одержання.

Характеристики творчості: новизна і перетворення.

Творчість потребує оригінальності мислення, пошуку рішень у різних умовах, прогнозування тощо, що значно розвиває розумову діяльність людини. Творча діяльність – це засіб інтенсивного розвитку інтелектуальних здібностей і особистісних якостей людини. Розвитку мислення сприяють завдання, які вимагають «за порадою звернутись до підручника», до праць видатних педагогів і психологів, які свого часу шукали відповіді на подібні питання. Учень повинен не просто викласти ті чи інші погляди, але й зрозуміти, чому саме так ставиться питання, пояснити, чому в сучасних  умовах нас знову приваблює та чи інша точка зору вчених минулого, чим у різні історичні  періоди пояснюються однакові  або різні точки зору на проблему. Слід так організувати навчальний процес, щоб освіта та самоосвіта, виховання та самовиховання у своєму поєднанні формували творчі якості майбутнього фахівця.

Урок літератури – це насамперед заняття, на якому учитель уміло використовує  всі  можливості  учня, весь його творчий потенціал з метою активного розумового розвитку, формування комунікативної  компетентності та моральних якостей.

           1. 2.   Принципи комплексних удосконалень навчального процесу.

Актуальним є питання створення належних умов і залучення цілеспрямованих заходів щодо розвитку пізнавально-творчих здібностей учнів у вивченні курсу «Зарубіжна література».  Поставлене завдання, з моєї точки зору, потребує комплексних удосконалень навчального процесу з урахуванням принципів:

• індивідуальне й диференційоване навчання з наданням можливості вибору завдань учня;
• постановка й вирішення проблемних і творчих ситуацій засобами системного  виконання репродуктивно-творчих, дослідницьких і творчих завдань різних за типами, видами й формами виявлення;
• діалогічність і комунікативність навчання з метою розвитку саморегулятивних і комунікативних здібностей учнів;
• створення психологічно сприятливого клімату в колективі, коли учитель і учень  виступають активними й взаємодіючими суб’єктами діяльності.

Навчальна творчість у процесі вивчення курсу «Зарубіжна  література» передбачає не лише виконання творчих робіт, але й оригінальне комбінування, переструктурування, емоційно-критичне ставлення до проблеми. Важливим є етап формування готовності учнів  до творчої діяльності, розвитку аналітично-творчих здібностей, виявлення здатності асоціативно мислити, формування здібності вести діалог, брати участь у дискусії.

Науковими дослідженнями встановлено, що найбільш високий рівень засвоєння інформації спостерігається за умови використання різних каналів сприйняття інформації, тобто при одночасному прослуховуванні, наочному сприйнятті, обговоренні та виконанні вправ.

Однією з інноваційних форм роботи є інформаційні уроки, які супроводжуються організацією диспутів та презентацією фільмів. Демонстрація фільму дозволяє:

• акцентувати увагу учнів на певній проблемі;
• інформувати про шляхи вирішення проблеми;
• провести аналіз.

Пошук інновацій у формах навчання привів до появи так званих нестандартних уроків. Серед найбільш розповсюджених типів нестандартних уроків найбільш розповсюджені: ділові ігри, прес-конференції, заняття типу КВК, заняття-конкурси,  заняття-концерти, рольові ігри, конференції, семінари, інтегровані заняття, екскурсії, заняття-практикум, заняття-дослідження, заняття-подорож, заняття-«літературне кафе».

Більшість занять нестандартної форми передбачає групове навчання, що сприяє реалізації комплексних його цілей, засвоєнню знань: формує навички самоконтролю, почуття обов`язку й відповідальності за результати навчання.

На заняттях з використанням активних методів навчання з'являється можливість формування дуже важливих якостей: сумісний пошук альтернативних рішень та його прийняття, формування професійного мислення та інші. Учні висловлюють свої думки, вчаться говорити, тобто удосконалюють свої комунікативні навички. Активні методи навчання дозволяють студентам розвивати мислення, використовувати засвоєні знання в практично-орієнтованій діяльності, що максимально наближена до професійної. При цьому надзвичайно важливим є оцінювання не тільки знань та умінь, але й творчої самостійності, професійно-етичного аспекту протікання навчального процесу. Загалом, можна стверджувати, що орієнтація на учня вимагає такої побудови процесу навчання, яка потребує зміщення акценту на розвиток учнів; поєднання диференційованого змісту навчання та системи відповідних форм, методів та засобів навчання.

Особливий інтерес викликають соціально-психологічні, педагогічні заняття, що проводяться у формі тренінгів (тренінг особистісного росту, тренінг комунікативних навичок).

Засоби, які використовуються при розробці тренінгу: групові дискусії, міні-лекції, рольові ігри, ігри, спрямовані на інтенсивну фізичну взаємодію, робота в парах, трійках, групах.

Дискусія є важливим засобом пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання. Дискусія – публічне обговорення якогось спірного питання. Вона значною мірою сприяє розвиткові критичного мислення, дає можливість визначити власну позицію, формує вміння відстоювати свої думки, поглиблює знання з обговорюваної проблеми. Дискусія має велику освітню і  виховну цінність. Вона вчить глибокому розумінню проблеми, самостійній  позиції, оперування аргументами, вчить зважати на думку інших.

1. 3. Дидактичні можливості для дозованого пред’явлення елементів матеріалу.

Основними дидактичними можливостями для дозованого пред`явлення елементів матеріалу заняття має відомий програмний засіб PowerPoint з пакета Microsoft Office.

Комп`ютерна презентація – це файл, в який такі матеріали зібрані, файл презентації складається з послідовності кадрів або слайдів.

Ці слайди можна не тільки виводити на екран комп`ютера або спеціального проектора по ходу виступу, але і надрукувати на папері або прозорій плівці. Переваги такої презентації очевидні:

• послідовність викладу. За допомогою  слайдів, що змінюють один одного на екрані, утримати увагу аудиторії набагато легше, ніж бігаючи  з указкою між розвішених плакатів;
• відмінність від звичних слайдів, що пропускаються  через діапроектор, полягає в тому, що комп`ютерні слайди дозволяють швидко повернутися до будь-якого  з уже розглянутих питань або  зовсім  змінити послідовність викладу;
• мультимедійні ефекти. Слайд презентації – це не просто  зображення. У ньому, як і в будь-якому  комп`ютерному документі, можуть бути елементи анімації, аудіо- та відео фрагменти.

Проведення занять із застосуванням комп`ютерних мереж є найсучаснішим інструментарієм з педагогічного арсеналу. При цьому збільшується якість і темп заняття за рахунок підвищення мотивації учнів, підвищується емоційна рівновага, що спричинює високу якість дизайну та чіткість літер та рисунків на екранах монітора.

1.4. Моделі інноваційного навчання.

 В авторській школі Гузика розроблено і апробовано п’ять моделей інноваційного навчання:

1. Модель навчання пошукових процедур («формування дослідника»).

2. Модель цілеспрямованого формування розумових операцій («виховання мислителя»).

3. Модель навчання як дискусія («дебатна технологія»).

4. Модель імітаційно- рольового навчання («навчальні ігри»).

5.Модель навчально-пізнавального та соціального проектування («навчальний проект»).

На думку М. Гузика, вищезгадані моделі мають спільні кінцеві результати навчання:

• досягнення такого стану формування навчально-пошукових умінь, коли учень здатен діяти за умов пошуку і створення нових для нього знань  і практичного досвіду;
• вільне включення в комунікативну діяльність  в умовах спільного пошуку варіантів розв’язання відповідних навчальних і прикладних проблем;
• засвоєння учнем прийомів моделювання та ігрової імітації з тими предметами, явищами і подіями, які є об’єктами спеціального вивчення;
• оволодіння прийомами та способами генералізації і розгортання інформації відповідно до ієрархії конкретних кінцевих продуктів розумової діяльності та пізнання у такій послідовності: понятійно-термінологічні одиниці інформації; класи інформації; об’єднання класів інформації в єдину систему; створення нових систем інформації за допомогою трансформацій та імплікацій.

           Ефективність уроку зарубіжної  літератури залежить від створення комплексу вправ і завдань, що апелюють до різних видів пам’яті і сприйняття. Також слід ураховувати й елемент зацікавленості, що впливає на ефективність засвоєння інформації. Необхідно будувати урок літератури таким чином, щоб мати якомога більший вплив на формування естетичних смаків учнів не лише мистецтвом слова, а й мистецтвом зображення, прослуховування. Залучати для виконання цього завдання необхідно всі можливі засоби.

 На допомогу учителеві приходять мультимедійні технології, які можна використовувати на різних етапах роботи з інформацією: мотиваційному операційно-пізнавальному, контрольно-оцінювальному.

 Попри всі переваги мультимедіа, впроваджуючи комп’ютерні технології у навчання, слід керуватися критерієм доцільності. Наскільки доцільно обрана програма, схема, репродукція, таблиця тощо під час роботи над темою? Чи є обраний матеріал таким, що забезпечить глибоке усвідомлення тексту, чи це лише красива зайва інформація, яка перевантажує учнів і забирає навчальний час? Адже читання, осмислення тексту, робота з ним залишається класичною, а отже, незмінною константою, що забезпечує результат і виправдовує мету вивчення літератури.  Змінюються лише підходи, методи і форми досягнення мети. Від правильної відповіді на поставлені запитання: «Чого і як навчати?» залежить результативність уроку, одночасно це і є критерієм майстерності учителя. Урок – одиниця системи вивчення курсу. А отже, результативність навчання світової літератури залежить від ефективності проведення кожного уроку.

 

 

ІІ. РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ ЯК РЕЗУЛЬТАТ ЗАСТОСУВАННЯ ІКТ

               2.1. Проблеми розвитку творчих здібностей учнів у сучасній методиці вивчення літератури шляхом використання ІКТ.

В умовах реформи загальноосвітньої і професійної школи, як ніколи раніше, підвищилися вимоги до уроку - основної форми навчання і виховання учнів.

Змістова наповненість та ідейно-виховна спрямованість кожної навчальної години набувають особливого значення, коли йдеться про сучасний урок літератури, про виховання в учнів активної життєвої позиції, їхньої готовності до самостійного трудового життя.

Яким же насправді має бути сучасний урок? Як підвищити його ефективність? Що в ньому сьогодні найвизначальніше? Ці та інші питання хвилюють сьогодні багатьох учителів літератури.

Удосконалення уроків літератури в школі - завжди актуальна проблема. Чим краще організований і проведений урок, тим ширшою і глибшою буде літературна освіта школярів. Тепер, коли втілюються в життя «Основні напрями реформи загальноосвітньої і професійної школи», перед словесниками закономірно знову й знову постають питання: «як поліпшити викладання літератури? Як уникнути типових недоліків, що трапляються на уроках?»[10].

Усі школярі вивчають літературу за одними підручниками і програмами. Але в кожного з них різний рівень знань з цього предмета, різні вміння, навички, естетичні уявлення, ступінь сформованості естетичного ідеалу.

Який же зміст викладається в поняття сучасний урок літератури? Сучасний не означає найкращий з усіх можливих варіантів. Кожна епоха ставить свої вимоги до уроку словесника. І не тільки тому, що вивчення літератури завжди повинне відповідати вимогам часу. Рівень викладання літератури в школі залежить і від багатьох інших причин, зокрема:

1) від її місця в загальній системі шкільних предметів;

2) характеру розвитку методичної науки, педагогіки, дидактики, психології, літературознавства тощо;

3) підготовки вчителя.

Щоб удосконалити сучасний урок літератури, треба розумно враховувати суб'єктивні та об'єктивні фактори, від яких залежать навчання, виховання й розвиток учнів. Проблема підвищення ефективності уроку вимагає всебічного, діалектичного підходу. Це пояснюється тим, що урок це складна, цілісна, динамічна система взаємообумовлених компонентів, серед яких важливе місце належить змісту, дидактичній і методичній структурі. Кожен з цих компонентів має свої резерви, реалізація яких підвищить ефективність усієї системи. Визначимо найголовніші напрями вдосконалення уроку.

1. Будувати навчальний процес з урахуванням його глибинних закономірностей. Постійно активізувати учнів, розвивати їх самостійність та ініціативу, урізноманітнювати методи і прийоми роботи.

Для того, щоб сформувати багату духовну особистість, яка була б на рівні сучасності, треба внутрішньо перебудувати навчання, раціонально використати нові резерви педагогічного впливу, методи та прийоми роботи.

Перебудова школи вимагає всебічної активізації розумової діяльності учнів, максимального включення їх у різноманітні види роботи. Самостійність, як і самоствердження і самовиявлення школяра, розвиток його творчих здібностей, пізнавальних потреб, не можливі поза функціонуванням його думок, почуттів, мотиваційної і вольової сфери. «Як мускули стають безсилими, кволими без праці і вправ, так і розум не формується без розумового напруження, без думки, без самостійних пошуків», - писав В.О. Сухомлинський. Тільки в праці учні можуть відчути радість пізнання[10].

Навчання за своєю природою - процес творчий. А будь-яка творча діяльність вимагає постійного напруження духовних сил. Там, де школярам лише нав'язуються готові істини, де панують пасивність і бездумна споглядальність, орієнтація на зубріння, де не виховується самостійність і творча активність, - не може бути справжнього навчання і розвитку дітей. Подібне навчання здатне лише притупити їх розумові здібності. Відомо, як згубно впливало воно на дітей у старій школі. Засилля в ній авторитарних методів викладання пояснюється не лише тим, що в педагогічній науці були недостатньо розроблені методи навчання, а й безпосереднім впливом різноманітних теорій, в яких недооцінювалася роль учня в навчальному процесі, надто спрощувалася система набуття учнями знань.

У сучасній школі авторитарні методи викладання дедалі більше поступаються пошуковим, творчим. На противагу старій дидактиці, яка «побудована на відтворенні готових знань, народжується нова дидактика творчої активності» (М. Скаткін)[10].

Важливою умовою підвищення якості уроків літератури є урізноманітнення методів і прийомів навчання, видів роботи, які виконують учні. Всяка одноманітність зрештою породжує в дітей відчуття перевантаження. Воно виникає не стільки від великої кількості завдань, їх складності, скільки від одноманітності, сірості і буденності уроків літератури.

Проте урізноманітнення уроку - не самоціль. Кожен метод, прийом, форма роботи повинні бути педагогічно виправданими. Ефективність методів, форм і прийомів, їх педагогічна доцільність визначаються лише в загальній системі різноманітних засобів педагогічного впливу на особистість учня. «Залежно від обставин, часу, особливостей особи і колективу, від таланту і підготовки виконавців, від найближчої мети, від щойно вичерпаної кон'юктури, діапазон застосування того чи іншого засобу може збільшуватися до ступеня повної спільності або зменшуватися до положення повного заперечення. Немає більш діалектичної науки, ніж педагогіка» (А.С. Макаренко). Не існує універсальних методів навчання і універсальних форм роботи. Але є свої улюблені прийоми, знайдені в процесі праці. «Викладання є мистецтво, а не ремесло-в цьому суть учительської справи. Випробувати десять методів і вибрати свій, переглянути десять підручників і не дотримуватися жодного беззастережно-ось єдино можливий шлях живого викладання. Завжди бути в пошуках, вимагати, удосконалюватися-це єдино можливий курс учительської праці» (М. Рибникова)[10].

Оптимальний вибір методів, прийомів і засобів навчання зумовлюється змістом уроку, характером і специфікою матеріалу, який вивчають учні, їхніми пізнавальними інтересами і можливостями, рівнем інтелектуального розвитку. Включення учнів в інтенсивну розумову і творчу діяльність-необхідна умова повноцінного уроку літератури. Проте інтенсифікація навчальної діяльності повинна бути посильною. Як надмірна фізична праця перевтомлює людину, так і розумове перенапруження виснажує творчі сили, породжує певну протидію. З огляду на це, на уроці іноді треба практикувати й такі види роботи, які знімають постійну розумову напруженість учнів, вносять у процес навчання інтелектуальну розрядку.

2. Виховувати в учнів стійкий інтерес до літератури, постійно збуджувати позитивне емоційне ставлення до навчання, стимулювати інтелектуальні та естетичні потреби школяра.

Щоб удосконалити навчальний процес у школі, треба забезпечити сприятливий грунт для успішного навчання. Урок не повинен бути тягарем ні для учня, ні для вчителя. Учень і вчитель - це дві взаємозв'язані сили, які мають діяти злагоджено, в одному напрямі. Як би добре не був організований урок, яка б значна за змістом науково-художня інформація не подавалася, але якщо в дітей не виробився стійкий інтерес до предмета, вчитель не досягне запланованої мети.

Інтерес до навчального предмета - це стійке психологічне утворення, що має складну структуру, яка включає в себе емоційні, інтелектуальні, вольові компоненти. Відомий психолог С.Л. Рубінштейн характеризує інтерес як стійке «зосередження на певному предметі думок, помислів особи, що викликає прагнення ближче ознайомитися з предметом, глибше в нього проникнути, не випускаючи його з поля зору. Під помислом ми при цьому розуміємо складне і водночас таке утворення, яке не розкладається, спрямовану думку, думку-турботу, думку-залучення, що містить у собі специфічну емоційну спрямованість»[10].

Інтерес є своєрідним виявом пізнавальних потреб людини, внутрішнім стимулятором її діяльності. У працях С.Л.Рубінштейна, І. Щукіної, Л.І.Божович, М.Ф.Беляєва та інших відомих учених, які досліджували навчальний інтерес, його роль і структуру, переконливо доводиться, що навчальні інтереси позитивно впливають на всі психологічні процеси, полегшують сприймання навчальної інформації. Завдяки інтересу активізується увага, пам'ять, мислення школяра. Якщо учні, наприклад, люблять літературу, вони на уроці легко включаються в різноманітні види навчальної діяльності, активно працюють, менше стомлюються в процесі навчання, виявляють допитливість, охоче виконують домашні завдання, з насолодою читають художні твори[10].

Які ж основні фактори сприяють формуванню в учнів на уроках інтересу до літератури? Зацікавлення можна викликати насамперед змістом навчальної інформації. Навчальна інформація найчастіше стає об'єктом інтересу учнів, коли вона містить елементи новизни. «Щоб здобути нашу увагу, предмет має являти собою для нас новину, але новину цікаву, тобто, таку новину, яка або доповнювала б, або підтверджувала, або спростовувала чи розбивала те, що є в нашій душі, тобто, одним словом, таку новину, яка що-небудь змінювала б у слідах, які в нас уже вкоренилися» (К.Ушинський)[10].

Не слід думати, що стимулювання навчальних інтересів відбувається лише за рахунок певних прийомів навчання. Цікавість стимулюється всім змістом уроку, всією системою методів його проведення.

Література-мистецтво слова, і це вимагає особливого підходу до її вивчення, своєрідного емоційного та інтелектуального фону[10].

           2.2 Методи, прийоми та засоби розвитку творчих здібностей учнів на уроках літератури в середніх классах.

Процес навчання здійснюється за допомогою застосування методів..

Метод реалізується через прийом: це елемент метода, складова частина у пізнавальній роботі. Наприклад, проблемне питання, поставлене вчителем при викладі ним навчального матеріалу, є прийомом репродуктивного методу. Його завдання-активізувати увагу учнів при засвоєнні ними нового матеріалу.

В той час, проблемне питання, поставлене вчителем, яке вимагає самостійної пошукової роботи-уже не прийом репродуктивного методу, а способів виявлення іншого-евристичного чи й дослідницького.

Принципи обґрунтування методів.

І. У шкільній практиці викладання літератури має широке застосування класифікація за принципом джерела знань. Звідси:

1) слово (лекція) вчителя;

2) бесіда;

3) самостійна робота.

Вчитель подає новий матеріал, читає лекцію; потім, обговорюючи твір, учні відповідають на запитання, в формі бесіди доходять до істини; практикуються уроки чи їх фрагменти, де учні самостійно працюють з книгою (підручники, хрестоматії, критичні матеріали, пишуться твори).

Але зауважимо, що зовнішньо однотипні заняття можуть бути дуже різними за суттю:

• слово вчителя може мати різну мету і різний зміст. Воно може передувати читанню, аби емоційно підготувати учнів до його сприймання, вчитель розповідає про життя і творчість письменника, дає лекцію з теорії літератури і тоді його слово має іншу мету, інший зміст;
• відмінно до теми і змісту може бути й бесіда;
• бесіда з метою активізувати сприйняття тільки що прочитаного твору, відтворення найбільш яскравих епізодів;
• може бути бесіда-аналіз за запитаннями вчителя;
• бесіда з метою узагальнення матеріалу.

Такою ж різноманітною може бути і самостійна робота:

може бути з метою закріплення;

може носити дослідницький характер.

Таким чином, навчальна діяльність учнів буде різною і за змістом і за рівнем самостійності[11].

Дидактик Лернер і Скаткін вивели загально дидактичну класифікацію методів, що охоплює всю систему шкільного навчання:

1) пояснювально-ілюстративний (інформаційно-рецептивний);

2) репродуктивний (відтворюючий);

3) метод творчого викладу;

4) евристичний (частково-пошуковий);

5) дослідницький.

Скаткін: «Мова йде не про протиставлення одного метода іншому, а про їх гармонійне співіснування, про розумне застосування кожного метода на своєму місці для вирішення специфічних навчально-виховних завдань»[11].

Ці загальнодидактичні методи навчання по-своєму реалізуються в кожному навчальному предметі у відповідності до його специфіки.

Зупинюсь на дослідницькому методі. Його мета - розкрити нові аспекти художнього твору, які не висвітлювались раніше, розвивати вміння самостійно аналізувати твір. Це досягається шляхом постановки проблемних питань, дослідницьких завдань. Цей метод близький до евристичного. Його відмінність у наступному: при евристичному вчитель ставить завдання і в значній мірі спрямовує пошук учнів, вчить прийомам; при дослідницькому учні вже володіючи прийомами, самостійно вирішують складні завдання на базі нового матеріалу, самостійно приходять до узагальнених суджень. Дослідницький метод може застосовуватись на звичайних уроках, але частіше на уроках семінарського типу, уроках-конференціях, факультативних заняттях.

Характерні прийоми:

• висунення вчителем проблеми для всього класу, при чому ряд аспектів цієї проблеми розробляється групою учнів чи індивідуально;
• вчитель пропонує теми для семінарських занять і учні беруть цікаві їм

           для доповіді, чи роблять виступ в ролі опонента;

• вчитель пропонує учням для аналізу твір який не вивчався за програмою, або ж твір вибирається самим учнем.

Пропонуючи теми, вчитель консультує, спрямовує пошук.

Види діяльності:

• самостійний аналіз частини, епізода чи цілого твору, що не вивчався за програмою;
• зіставлення в тематичному, проблемному, теоретико-літературному плані двох чи кількох творів;
• зіставлення, аналіз двох чи кількох точок на твір в цілому, образ з обгрунтуванням своєї думки;
• зіставлення літературного твору з його екранізацією (чи спектаклем);
• самостійна оцінка спектаклю, різної інтерпретації акторів героя;
• оцінка проглянутого кінофільму, виставки живопису.

Результати цих видів діяльності можуть бути оформлені в доповіді, твори, реферати, статті для газети. У  процесі виконання цих робіт учні в більшій мірі оволодівають знаннями в царині літературознавчої науки. Застосування цього методу стимулює учнів до пошуку, вчить користуватися каталогом, знаходити потрібні для використання завдання книги, конспектувати, цитувати.

ВИСНОВКИ:

В розкритті проблеми використання ІКТ для розвитку  творчих здібностей учнів та підвищення ефективності уроку зарубіжної літератури в сучасній методиці вивчення літератури влежить удосконалення та розвиток методичної науки, педагогіки, психології, літературознавства.

Створення нових методик викладання літератури, психології, педагогіки, в яких розглядаються проблеми розвитку учнів, сприяє підвищенню теоретичного і методичного рівня уроку літератури, вдосконаленню його змісту та структурної організації.

Чимало залежить від роботи вчителя на уроці. Виховувати в учнів стійкий інтерес до літератури, постійно збуджувати позитивне, емоційне ставлення до навчання, стимулювати інтелектуальні та естетичні потреби школяра - головний обов'зок вчителя.

Рівень уроку залежить від використання методів і прийомів, їх вибір зумовлюється змістом уроку, характером і специфікою матеріалу,

Чим краще організований урок, тим ширшою і глибшою буде літературна освіта учнів.

Уроки зарубіжної літератури є важливою ланкою розвитку розумової діяльності, формування творчої особистості учнів, їх умінь і навичок розв'язувати самостійно проблематичні завдання, конкретизувати зв'язки між окремими предметами і явищами, які стимулюють пізнавальні інтереси, допитливість, дослідницьку активність, бажання знаходити оригінальні рішення.

Успішне виконання цих складних завдань, поставлених при вивченні художніх творів можливе лише тоді, коли вчитель сам досконало володіє знаннями емоційно-естетичної природи слова, постійно використовує у своїй роботі різні форми і методи, що сприяють розвитку відтворюючої та творчої уяви, емоційного сприймання твору і самостійної розумової діяльності, художнє мислення, необхідність творчої праці, культури усного і писемного мовлення.

Лише той учитель зможе досягти поставленої мети на уроці літератури, який досконало володіє психологічними особливостями учнівського колективу, розумно враховує суб'єктивні і об'єктивні фактори, які допоможуть досягти поставленої мети у навчанні, вихованні і розвитку творчих здібностей учнів.

Навчання - це і є великий творчий процес, як для вчителя так і для учнів. В учителя є свої улюблені прийоми і методи, що народилися у повсякденній творчій праці. І самими виправданими є ті, що включають учнів в активну, розумову, творчу діяльність - в цьому і полягає повноцінність уроку літератури.

Урок - це єдине русло учителя і учня, де панують взаєморозуміння, бажання розв'язати мету і завдання; сприйняти і творчо осмислити почуте, або прочитане. Лише при таких умовах це русло буде прямувати в бажаному напрямку і принесе бажані результати. Отже, на сучасному етапі навчання повинно бути не просто процесом здобуття знань, а діяльністю самозмінювання, де основою є демократичність, відкритість, діалогічність, рефлективність.

      Використовуючи  такі форми роботи, як твори-перевтілення, життєпис словом, живопис словом, коментатор народних думок, асоціативне малювання, пелюстки почуттів, я керуюся, насамперед, ефективністю кінцевого результату, роботою на перспективу. Саме це дає засади формування цілого комплексу компетентностей, що є досить актуальним на сьогоднішніх уроках світової літератури.

        Звичайно, немає й не може бути універсальних схем, придатних для всіх випадків організації проектного навчання. Це не самоціль, а лише засіб для досягнення тієї атмосфери в класі, яка найкраще сприяє співробітництву і, найголовніше, саморозкриттю та саморозвитку особистості.

         Результат від таких уроків стає стимулом для подальшої вчительської роботи. Змінюється на краще ставлення учнів до вчителя, виникає атмосфера особливих стосунків між дітьми та педагогом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Гонташ Г.Є. Формування творчої особистості. // Всесвітня література та культура. - 2003. - №5- с. 13-16

2. Дем'яненко О.О. Програма системного використання творчих завдань під час вивчення зарубіжної літератури, та пояснювальна записка до неї, 5-8 кл. // Всесвітня література. - 2004. - №9-с.14-19

3. Дем'яненко О.О. Творча діяльність учнів середніх класів як засіб підвищення ефективності вивчення літератури. // Зарубіжна література. - 2005.-№4-с.32-34

4. Зверс Т.В. Повесть Н.В.Гоголя «Тарас Бульба». Пособие для учителя. - Л.,- Просвещение. 1980-с.104

5. Ковбасенко Ю.І. Дорожня карта - 7 клас. Посібник для вчителя зарубіжної літератури.

6. Куц Є.Л. Формування творчої особистості засобом художньої літератури. // Всесвітня література. - 2000. -№2.-с.5-7

7. Неділько В. Методика викладання української літератури в середній школі.

8. Пасічник Є. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах. -К., 2000.-с.186-201

9. Півнюк Н.О., Чепурко О.М., Гребницька Н.М. Зарубіжна література для 7 класу. - К.-Освіта.2007-с.289

10. Проблемність на уроках літератури. Лекція №4. Проблеми сучасного уроку. www.tspu.edu.ua/...lit/lec.htm

11.Проблемність на уроках літератури. Методи навчання. www.tspu.edu.ua/...lit/lec.htm

12.          Вовк Л.П. Педагогічна традиція у системі освітніх інновацій // Пульсар. – 2000. - № 9. – с.45-47.
13.          Кларин М.В. Инновации в мировой педагогике: обучение на основе исследования, игры и дискуссии (Анализ зарубежного опыта). – Рига: НИЦ «Эксперимент», 1995. – 176с.
14.          Кремень В.Г. Освіта і наука в Україні – інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати. – К.:Грамота, 2005. – 448с.
15.          Козлова О.Г. Підготовка вчителя до інноваційної діяльності в системі післядипломної освіти: Дис.канд. пед. наук: 13.0001. – К., 1999. – 235с.

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

         Пропоную розробку уроку, який базується на інноваційних технологіях, зокрема, проектному та асоціативному навчанні.

   Розробка уроку із зарубіжної літератури у 5 класі.

 

 

Тема. Безмежна велич людської краси. Любов до матері – одна з визначальних цінностей життя ( За казкою Оскара Уайльда «Хлопчик  -  зірка»).

Мета: завершити роботу над визначенням головної думки та характеристики головного героя казки О. Уайльда, розкрити авторське ставлення до краси зовнішньої і внутрішньої,  розкрити значення материнської любові для кожної людини;

розвивати усне мовлення, вміння узагальнювати прочитане, робити висновки, вміння розв`язувати проблемні питання;

виховувати любов до матері,  як визначеної цінності життя, як основи духовної краси людини

Обладнання: учнівські малюнки, ілюстрації, опорні схеми, сигнальні картки, мультимедійна презентація, аудіозапис пісні  про маму.

Тип уроку: урок  формування і засвоєння нових знань.

 

                                                Хід уроку

                                                 Епіграф

                                                                   Пробач мені, мамо, я каюсь у всьому,

                                                                   У всьому своєму, у всьому чужому…

                                                                                                               А. Пацалюк

 

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Слово вчителя   

 

-Краса… Краса зовнішня і краса душі… Роздумами про співвідношення добра і краси в житті людини просякнуті усі твори англійського письменника О. Уайльда. Письменник не раз говорив своїм дітям про те, що на кожного з них очікують різні життєві випробування, кожен може потрапити в багнюку заздрощів, жадібності, жорстокості, але справжня людина повинна вміти дивитися не тільки під ноги, а й на зірки. Зірки, які розсипав О. Уайльд в казці – це мудрі істини. Пропоную віднайти їх для себе, адже вони мають стати дороговказом для нас у житті.

Отже, продовжуємо роботу над цікавою і, на мою думку, дуже повчальною казкою О. Уайльда «Хлопчик-зірка».

Була зимова ніч, стояв пекучий мороз. Сніг товстою ковдрою покривав землю й гілля дерев, і коли двоє бідних лісорубів продиралися крізь хащі, навкруги, потріскуючи, ламались перемерзлі галузки, а коли вони підійшли до Гірського водоспаду, то побачили, що він нерухомо завис, бо його поцілувала Крижана Королева. Був такий холод, що навіть звірі й пташки не знали, як його перебути.

І ось такої морозної ночі сталося диво. З неба впала зірка, і лісоруби кинулись на її пошуки.

-Що ж трапилося далі?

(Учні ланцюжком розповідають хронологію подій, які відбувалися в казці).

 

Літературний диктант «Так» чи «Ні»  

(Користуючись сигнальними картками, учні дають відповіді)

1.Дитина,яку знайшли дроворуби, була загорнута в золотий плащ. (Так)

2.Дружина дроворуба дуже зраділа дитині, бо в них не було своїх. (Ні)

3.Хлопчик -зірка ріс гордим, жорстоким, егоїстичним. (Так)

4.Вродливий юнак  прогнав брудну жебрачку із села (Так)

5.Коли  хлопчик став потворним, друзі пообіцяли йому допомогти розшукати матір. (Ні)

6.Хлопчика-зірку викупив злий Чаклун. (Так)

7.Хлопчик-зірка став справедливим володарем усього міста над річкою. (Так)

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності  

-Яким зовні був герой казки? З якими квітами порівнює його автор?

-Квітка – це символ краси. Троянда символізує любов, фіалка-ніжність, нарцис – гордість, самозакоханість.

Кожна квітка має своє символічне значення. Тому О. Уайльд не випадково використовує для портретної характеристики Хлопчика-зірки образ Нарциса. Адже Нарцис – це символ самозакоханості.

Пропоную послухати повідомлення літератора  Цаплі Євгенії про Нарциса.

Повідомлення літератора

Нарцис – син річкового бога Кефіса й німфи Ліріопи, вродливий юнак, улю-бленець німф, мисливець. Нарцис нехтував усіма дівчатами, які в нього зако-хувалися. Німфа Ехо безтямно закохалася в нього й намагалася будь-що зробити, аби він зацікавився нею. Але Нарцис залишався байдужим до  її страждань. Тоді Ехо у відчаї звернулася до богів, благаючи змилосердитись і покарати юнака за його незворушність. І розчулені боги почули її молитву. Нарцис був покараний за пиху. Якось на полюванні  він побачив  у джерельній воді своє відображення і так закохався в нього, що з любові помер. На могилі Нарциса виросли квіти- нарциси.

Вчитель

-Хлопчик-зірка  - самозакоханий, як Нарцис. Зовні він дуже гарний, а думки і справи його – лихі. За прекрасною зовнішністю  у героя ховається кам`яне серце.

-Як ви розумієте вислів «кам`яне серце»? (Кам`яне серце – зло, ненависть, грубість, зневага до людей).

-Як, на вашу думку, бути нарцисом – це добре чи погано?

-Чи можна вважати красивою людину, зовнішність якої прекрасна, а вчинки ганебні?

Проблемне питання

-Так в чому ж велич людської краси?

 

ІV. Оголошення теми, мети уроку

-Сьогодні на уроці ми спробуємо дати відповіді на ці запитання. Наша мета : з`ясувати, у чому ж велич людської краси та найголовніша  її  цінність – любов до матері.

(Запис теми уроку, епіграфа)

 

V. Організація сприйняття і первинного усвідомлення учнями нового матеріалу

Прийом «Асоціативне гронування»

-Де людина бачить красу в житті?

                                             Краса

 

мистецтво                             людина                                    природа

 

                    зовнішня                               внутрішня  (духовна)

 

           дана Богом                                вчинки                      почуття

 

Робота з текстом казки   

-Зачитайте, як автор описує зовнішню красу героя. ( Кучері хлопчика схожі на пелюстки золотого нарциса; губи червоніли, мов квітка; оченята виблискували, наче фіалочки біля води; тіло було білосніжним).

-Як одним словом описати зовнішність Хлопчика-зірки? (Красивий, гарний, приємної зовнішності).

-Чи можемо ми засуджувати хлопчика за те, що він красивий? (Ні).

-Від чого залежить духовна краса людини? (Від вчинків).

-Користуючись підручником, виділіть словосполучення, що розповідають про вчинки героя. (Зневажав дітей лісоруба, став господарем над ними, називав слугами, кидав каміння та гнав з вулиці нужденних, знущався з тварин, любив себе, милувався…)

-Порівняйте вчинки Хлопчика-зірки та Нарциса. (Закоханий в себе, не бачить інших…)

-Який найгірший вчинок скоїв Хлопчик-зірка? (Відштовхнув матір)

Інсценізація «Зрада матері»

(Сіренко Максим і Ігнатович Катерина підготували інсценізацію уривка «Зрада матері»)

Бесіда за змістом казки  

-Як був покараний Хлопчик-зірка за це?  (Краса його була спотворена: обличчя стало, як у жаби, а тіло вкрилося лускою, як у змії)

-Чи усвідомив він свій гріх? Зачитайте  уривок з тексту. ( «Це, напевне, така мені кара за мій гріх. Адже я відмовився від рідної матері й прогнав її геть, я посоромився її і вчинив жорстоко з нею. Тепер я піду й шукатиму її по всьому світу і не знатиму спочинку доти, доки не знайду її»)

-Що вирішив зробити герой після свого перетворення? (Відшукати свою матір)

-Чому в дорозі він не зустрів любові та милосердя? (З ним поводилися так само, як і він колись чинив з іншими)

-Хлопчик-зірка зрікся найдорожчої людини в світі, і його зірка згасла, зака-м`яніла його душа, в якій не було й крихти тепла, жалю, любові.

-Перелічіть, що зробив хлопчик, аби отримати прощення матері? (Пішов шукати матір, шукав довгих 3 роки, попросив пробачення у «Божих створінь», яких ображав, дорогою допоміг зайцю звільнитися з мисливської пастки, три рази віддавав монети прокаженому)

-Хто першим допоміг Хлопчику-зірці у важкий час? Чому? (Зайченя, бо хлопчик тричі врятував його від мисливської пастки)

Прийом «Мікрофон»

 (Учні по черзі від імені героя розповідають, як до нього ставилися звірі в лісі)

-Коли і чому краса повернулася до героя?  (Коли його пробачила мати. Материнське прощення має велику силу)

-Зовнішність хлопчика змінилася, а чи змінилася його душа? З якого моменту починаються зміни в його душі?

-Коли відчуття щастя переповнило груди хлопчика? (При зустрічі з матір`ю)

-Отже, що робить людину по-справжньому красивою ? (Духовна краса)

Виразне читання

(Учні зачитують за ролями уривок казки про зустріч Хлопчика-зірки з мамою).

 

VІ. Осмислення знань

Словникова робота  

Еволюція –процес постійних змін кого-небудь або чого небудь.

-Яким чином проходила еволюція  головного героя казки «Хлопчик-зірка»?

(Учні добирають цитати до кожного етапу)  

Захоплення власною красою. «Краса обернулася злом для нього»                           

«Він ріс гордим, жорстоким, егоїстичним. Дітей зневажав через їхнє низьке походження»; «не було в нього жалю до бідних, сліпих, покалічених, нуж-денних»; «знущався над тими, хто слабий і хворий»; «знущався над тваринами і птахами».            

 

Знущався з матері-жебрачки

«Ні, але ж я був жорстоким до своєї матері, і за це зло я понесу покарання. Я обійду увесь світ, аж поки не знайду її та не вимолю в неї пробачення»

                     

Перетворення красеня на потвору

«Обличчя було як у жаби, а тіло в лусці, як у гадюки»

 

Роки поневіряння

«Три роки він ходив світом, і ніхто у світі не любив його, не поставився добре, чи пожалів його, але це був такий світ, який він сам собі створив у дні своєї великої гордості»

 

Повернення краси

«Який красивий наш володар!»

 

Зустріч з матір`ю

«Мамо, мої страждання більші, ніж я можу витримати. Дай мені прощення, і я повернуся назад до лісу.»

-Саме такий шлях довелося пройти Хлопчикові-зірці, щоб спокутувати свій гріх. У серці кожної людини добро бореться зі злом. І тільки від самої людини залежить, що переможе. Людина стає переможцем тоді, коли добро йде від серця.

Складання порівняльної таблиці

-Схарактеризуйте головного героя до і після перетворення

До перетворення:   -          егоїстичний; -          жорстокий; -          пихатий; -          самозакоханий; -          злий; -          грубий; -          невдячний.

 

Після перетворення:   -         добрий; -         милосердний; -         витривалий; -         мужній; -         чутливий; -         справедливий; -         терплячий; -         самовідданий; -         безкорисливий.

 

 VІІ. Систематизація та узагальнення знань

Пошук відповіді на проблемне питання

-Що зробило Хлопчика-зірку по-справжньому красивим? (Добрі вчинки…)

-Чи легким був шлях до духовного очищення? Назвіть сходинки  духовного очищення героя. (1 - егоїзм, самозакоханість, 2 - страждання,  3- терпіння, 4 - милосердя, - добро).

-У чому ж найбільша цінність життя? (У добрих вчинках)

-Яка головна риса людини? (Любов до матері – одна з визначальних, найго-ловніших окрас людини. Вона возвеличує людей)

-Чи можна цуратися матері? (Цуратися матері - великий гріх)

Робота з епіграфом

-Прочитайте епіграф. Як ви думаєте, чи покаявся головний герой казки?

-Чи заслужив він прощення?

-Чого вчить ця казка? (Любити і поважати неньку. Адже матерів не вибирають)

 

VІІІ. Рефлексія

1.Читання вірша ученицею

 «Яке найкраще слово в світі?-

Раз мудрий хтось спитав в людей.

«Здоров’я»,-відповів недужий.

«Ні, молодість»,- сказав старий.

«Найкраще – хліб», - жебрак говорить.

«Перемога», - відповів солдат.

«Найкраще – воля»,- раб промовив.

«Ні, правда»,- вигукнув мудрець.

Аж тут озвався несміливо

Сирітка, ще малий хлопчак:

«Найкраще слово - «мама»,

І всі сказали: «Мама, так!»

 

-У кожного з вас є мама. А чи часто ви говорите своїм матусям про свої почуття до них?

 2. Живопис словом.

- На «пелюстках почуттів» вкажіть, з чого складається  душа.  (На дошці розміщено квітку, до якої діти додають записані на пелюстках власні враження).

Я пропоную на червоних сердечках, які лежать у вас на парті, написати свої побажання матусям.  Вдома ви подаруєте їх ненькам і розкажете про свої почуття до них.

-Тож хай і вас зігріває материнська ласка і любов. (Пісня про маму).

3. Аутотренінг.

Тож сядьмо обличчям один до одного, відчуймо тепло долонь, закриймо очі  (діти повторюють за вчителем) і промовляймо:

Я – розумний...

Я – щасливий...

Я – впевнений у собі, бо я живу заради добра на Землі...

- Розплющіть очі і подаруйте один одному посмішку!

ІХ. Підсумок уроку

Х. Домашнє завдання

 (Виконати одне завдання на вибір)

Написати лист-пораду Хлопчику-зірці.

Скласти сенкан.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

Картка самооцінки

Етапи уроку	Відмітки	Мої враження
	V	Це я знаю або думаю, що знаю
	-	Це суперечить тому, що я знаю
	!	Це для мене нова інформація
	?	Ця інформація мене бентежить

Примітка: заповнюється лише перша колонка.

 

Додаток 2

Пам’ятка

«Як працювати в групі»

     Нас об’єднує спільна мета.

     Усе, що пропонують співрозмовники, ми  не критикуємо, а коректно обговорюємо.

     Рішення сприймаємо серйозно. Це сприяє створенню атмосфери співпраці, виробляє навички критичного, креативного мислення.

 

Додаток 3

Пам’ятка

для характеристики героїв з елементами порівняння

o       Уважно прочитайте твір.

o       Доберіть з тексту уривки для характеристики літературних героїв (у даному разі – фантастичних дійових осіб). Зверніть увагу на опис їхньої зовнішності, поведінку, мову.

o       Що об’єднує персонажів?

o       Чим вони відрізняються один від одного?

o       Як ви ставитеся до кожного з них? Кому більше симпатизуєте, кого осуджуєте? Доведіть свою думку, спираючись на текст.

o       Доберіть приказки і прислів’я для увиразнення вашої характеристики.

Додаток 5

Моє самопочуття

Я одного разу вчинив не досить коректно, бо…	Людей, гідних називатися справжніми людьми, шанують, …	Тепер я завжди буду…

 

 

Додаток 6

Пам’ятка

«Складання сенкана»

o       Сенкан – п `ятирядковий неримований вірш.

o       Останній рядок може бути окремим реченням.

o       Сенкан може бути присвячений різним темам.

o       Кількість слів:

1-й рядок	Один іменник
2-й рядок	Два прикметника і більше
3-й рядок	Дієслово чи опис дії – 3 і більше
4-й рядок	Фраза, яка передає особисте ставлення
5-й рядок	Іменник одного ряду або ціле речення