задачі та вправи на уроках географії

Задачі та вправи на уроках географії.

О.І. Бурзак

 Козацький ЗЗСО І-ІІІ ступенів

Важливим завданням, яке стоїть перед  сучасною шкільною географією, є підвищення наукового рівня навчання, формування в учнів практичних умінь і навичок. Цьому сприяє розв’язування учнями різноманітних задач і вправ, що дозволяє не лише закріпити теоретичний матеріал, а й здобути вміння використовувати їх у подальшому житті і діяльності. Вправи та задачі вимагають знань певних теоретичних положень. Знання теорії повинні бути не просто відтворені у спосіб заучування , а й осмислені, більш зрозумілі, глибокі. Розв’язування вправ і задач на уроках географії сприяє в учнів розвитку мислення творчого підходу до вирішення проблеми. Вправи і задачі є найкращим способом реалізації міжпредметних зв’язків географії із фізикою і математикою. Задачі та вправи на уроках географії надають учням можливість активно навчатись, здійснювати пошуково-дослідницьку діяльність, творчо осмислювати природні процеси і явища, що відбуваються в оболонках Землі. Задачі та вправи можна використовувати на різних етапах уроку: закріплення знань, актуалізації опорних знань, засвоєння нового матеріалу. Деякі задачі можна давати на уроках узагальнення. Особливу роль відіграють задачі та вправи  при диференційованому та інтерактивному навчанні для групового і індивідуального контролю.

         Поради для підбору вправ і задач.

•     Формулюйте умову задачі чітко.
•     Задачі повинні бути посильними.
•     Методично правильно керуйте процесом розв’язування  задач.
•     Дайте учневі працювати над розв’язком самостійно.
•     Умови задачі складайте такими , щоб вони були цікаві для учня.
•     Задачі повинні складені бути на основі різноманітних матеріалів про природні явища і процеси.
• Всі задачі мають бути зрозумілі учням і такі, які можна виконувати індивідуально.

Нижче запропоновані задачі і вправи для учнів 6 класу з назвою тих розділів шкільної програми , де вони можуть бути використані.

                            Розділ І.

Розвиток географічних знань про Землю.

Земля має форму кулі (геоїд). За своєю формою геоїд подібний до поверхні еліпсоїда. Розміри його визначені Ф. М. Красовським: полярний радіус – 6356,9 км; екваторіальний радіус – 6378,2 км. Плаща Земної кулі –             510 млн. км².

Задача 1.

Експедиція геологів працює на екваторі, а експедиція кліматологів в той самий час працює на Північному полюсі. Хто з них перебуває ближче до центру Землі?

Розв’язування:

(учні повинні використати розміри Землі (полярний радіус, екваторіальний радіус) та порівняти їх.

6 378 240 м – 6 356 860 м = 21 380 м

Відповідь: працюючи на екваторі геологи знаходяться на 21 км 380 м далі від центру Землі, ніж кліматологи.

                   Розділ ІІ.

Земля на плані та карті.

Задачі.

1. Якою є відстань 50 м на плані, якщо масштаб в 1см 10 м? (5 см)

2. Зобразіть у зошиті відстань 200 м у масштабі:1: 10 000

3. Перетворіть числовий масштаб в іменований.

а) 1 : 1000

б) 1 : 20 000

в) 1 : 500 000

Відповіді:           а – в 1 см 10 м

б – в 1 см 200м

в – в 1 см 5 км

4. Перетворіть іменований в числовий масштаб.

а) в 1см 10 м

б) в 1см 300м

в) в 1см 10км

Відповіді:          а – 1 : 1000

б – 1 : 30 000

в – 1 : 1 000 000

5. Задача.

З пункту А одночасно вийшли два мандрівники: один до пункту В з середньою швидкістю 5 км/год, другий 3 км/год – до пункту С. Визначіть котрий з мандрівників прийде першим, якщо відомо, що на карті масштабу   1 : 500 000 відстань АВ становить 10 см, а АС – 6 см.

Розв’язок:

1 : 500 000

в 1см 5км

АВ = 5км ∙  10 = 50 км

АС = 5км ∙ 6 = 30 км

50 : 5 = 10 (год)

30 : 3 =10 (год)

Відповідь : два мандрівники прийдуть одночасно

6. Задача.

Скільки часу потрібно мотоциклісту, щоб проїхати відстань між населеними пунктами, якщо вона на карті масштабу 1 : 1 000 000 становить 10 см, а швидкість мотоцикліста 60 км/год?

Розв’язок:

В 1см 10 км

10км ∙ 10 см = 100 км

100 км : 60 км/год = 1год 40 хв

Відповідь: мотоциклісту потрібно 1год 40 хв

7. задача.

Відстань між берегами річки, яку вам треба переплисти, на плані , масштаб якого 1 : 2 500, дорівнює  4 см. Яку відстань вам треба подолати на місцевості?

Розв’язок:

Числовий масштаб перетворюємо в іменований:

В 1 см – 25 м

Складаєм пропорцію

1 см – 25 м

4 см – х 

                                           Х = (4 см ∙ 25  м) : 1 см = 100 м

Відповідь: на місцевості потрібно подолати 100 м

Розділ ІІІ.

           Літосфера.

Задача.

Температура гірських порід зростає з глибиною 33 м на 1°С. На глибині 10 м температура постійна і складає +7°С. Яка температура на глибині 1000 м?

Розв’язок:

Знаходимо різницю глибин:

1000м – 10м = 990м

Знаходимо різницю у температурах глибин 1000м і 10м:

990м : 33м/1°С = 30°С (на глибині 1000м температура буде на 30°С більша, ніж на глибині 10м)

Отже: 7° + 30° = 37°С

Відповідь: на глибині 1000м температура буде +37°С

Задача.

Обчисліть температуру повітря в шахті, що має глибину 330м, якщо на поверхні температура складає +12°С.

Розв’язок:

330м : 33м = 10°С

10° + 12° = 22°С

Відповідь: температура в шахті складає 22°С

Атмосфера.

Задачі.

1.               Яка температура повітря на висоті 3,5 км , якщо на рівні моря вона  

      складає +22°С?

     Розв’язування:

Визначаємо різницю у температурах за допомогою вертикального термічного градієнта.

(3,5км ∙ 6°С) : 1 км = 21°С

Тепер визначаєм температуру на висоті 3,5 км:

22°С – 21°С = + 1°С

Відповідь: на висоті 3,5 км температура повітря становитиме + 1°С

2) Літак летить на висоті 7 км . Температура за бортом         

       - 18°С. Яка температура в цей момент на поверхні             

        Землі?

Розв’язування:

(7 км ∙ 6°С) : 1 км =  42°С

(різниця у температурах на висоті 7 км і поверхнею Землі)

-18°С + 42°С = + 24°С

Відповідь: температура біля поверхні Землі складає +24°С.

Задачі..

1.Яка відносна висота гори, якщо біля її підніжжя атмосферний тиск 733 мм, а на вершині 693 мм?

Розв’язування:

733 мм – 693 мм = 40 мм

(40 мм ∙ 10 м) : 1 мм = 400 м

Відносна висота гори 400 м

2.Який атмосферний тиск на вершині Говерли, якщо на висоті 661 м він складає 700 мм ?

 Розв’язування: 2061 м – 661 м = 1400 м

                            (1400 м  ∙  1 мм) : 10 м = 140 мм

                             700 мм – 140 мм = 560 мм

                  Атмосферний тиск на вершині Говерли буде 560 мм рт.ст.

Задачі.

1) Температура повітря – 20°С. Абсолютна вологість 0,65 г/м³. Яка відносна вологість цього повітря?

    Розв’язок:

 Визначаємо можливу абсолютну вологість при температурі – 20°С за таблицею

G= 1 г/м³

(0,65 г/м³ ∙ 100%) : 1 г/м³ = 65%

      Відносна вологість повітря становить 65%.

2) Атмосферний тиск повітря на висоті становить 363мм. Яка абсолютна висота цієї точки?

       Розв’язок:

760 мм – 363 мм = 397 мм

(397 мм ∙ 10 м) : 1 мм = 3970 м

        Відповідь: висота точки становитиме 3970 м.

3). Температура повітря +17°С. Абсолютна вологість повітря 9,5 г/куб. м.    

      Визначити дефіцит вологи цього повітря.

 Розв’язок: знаходимо абсолютну вологість повітря у стані насичення при температурі +17°С за таблицею:

G =14,6 г/куб. м. , а потім дефіцит вологи:

      14, 6 г/куб. м. – 9, 5 г/куб. м. = 5,1 г/куб. м.

Відповідь: щоб досягти стану насичення у кожному куб. м повітря повинно бути водяної пари на 5,1 грама більше, ніж є в даний час.