Загадки -хитринки для Петрика й Маринки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

 1. Вступ………………………………………………………………………… . с.2

2.  Розділ І. Правила роботи над загадкою…………………………….…….с.4

3.  Розділ ІІ. Використання загадок на уроках навчання грамоти….......с.6

4.  Розділ ІІІ. Загадки на уроках я досліджую світ…………………….….с.19

5. Висновки………………………………………………………………..…….с.36

6.  Використана література………………………………………………....с.38

7.  Додатки:Тематика найбільш уживаних в початковій школі загадок.с.39

• Додаток 1. Природа…………………………………………………….с.39
• Додаток 2. Рослини……………………………………………………....с.43
• Додаток 3. Тварини…………………………………………………….с.49
• Додаток 4. Школа………………………………………………………с.62
• Додаток 5. Людина……………………………………………………..с.63
• Додаток 6. Транспорт…………………………………………………..с.64
• Додаток 7. Іграшки……………………………………………………..с.65
• Додаток 8. Їжа……………………………………………………………с.66
• Додаток 9.  Предмети побуту………………………………………….с.66
• Додаток 9. Інші предмети і явища………………..............................с.68

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

    Загадка — народний тезис, який з'явився ще задовго до того, як люди навчилися читати й писати. З давніх-давен до загадування й розгадування       загадок       ставилися і відповідально. У наш час загадки є одним з видів розваг. але ця розвага має серйозний підтекст.

       Діти легко запам'ятовують і завчають напам'ять віршовані рядки, і захопившись     грою,  дитина навіть не пам’ятає,  що вчиться. Короткі віршовані твори приваблюють дітей співзвуччям. А це значно допомагає оволодіти рідною мовою.

       Загадки — це дуже корисна вправа для дитячого розуму. Вони розвивають абстрактне мислення, кмітливість. Загадки інтригують дітей та стимулюють їхню фантазію. Із задоволенням діти слухають й розгадують загадки на рими. Віршовані загадки збагачують знання дітей, розвивають їх, виховують в них любов до рідної мови; розширюють уявлення про навколишній світ.  Використання цих різноманітних  вправ і загадок сприятиме всебічному розвитку дітей.

        Відгадування   загадок   розвиває   кмітливість, вміння зіставляти, порівнювати предмети чи явища і знаходити в них схожість. Назва «загадка» походить від слова гадати, тобто думати. Невеликий фольклорний твір в іномовній формі описує предмет, котрий слід називати. Тут широко використовується метафори, алегорія, уособлення, метонімія, порівняння. У загадках народ виявляє свою велику дотепність, вміння, використовує дуже цікаві, часом незвичайні порівняння чи зіставлення.   Загадки  вчать зіставляти предмети  чи явища, виділяти в них найістотніші ознаки, коротко та образно висловлюватися, розвивати кмітливість. Загадка дає багато можливостей для мовного розвитку дітей, для прилучення їх до словесної художньої творчості.   Отже, загадки — то   справжні перлини народної мудрості, коштовні згустки думки і почуттів, що хвилюють розум та уяву людей.

       Звичайно_, загадки загадувалися стар­шими, які таким чином передавили   молоді свій досвід, набуті знання, свій погляд на навколишнє життя. Пізніше вони набули тільки розважального значення.

       У наш час загадка використовується з ви­ховною метою, для розвитку в дітей кмітли­вості, уміння зіставляти, у звичайному бачи­ти прекрасне, привабливе, гарне і таємниче.

     Загадка найбільше зацікавлює людей, коли вона стає відправним моментом  для бесіди про тварину, подію чи явище, для того, щоб учні здога­далися, яку нову тему вивчатимуть, щоб закріпити слова зі словника, для логічних вправ і класифікації предметів тощо. Отже, в будь-якому випадку загадка на уроці допомагає справі виховання, навчання, розвитку мовлення і мислення дітей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ І. Правила роботи над загадкою

     Проблемою методики роботи над загадкою на уроках у початковій школі займалися вчені-методисти С.М.Вербицька, О.В.Джежелей,  Ю.Г.Ілларіонова,М.В.Кучинський, А.О.Нестеренко, М.А.Рибнікова, Л.Є.Стрєльцова та великий загал учителів початкових класів. Способи доведення правильності відгадки досить докладно визначено Ю.Г.Ілларіоновою. Перший спосіб: доведення починається з називання відгадки, після чого йде підтвердження його ознаками. Другий спосіб: доведення починається з розгляду ознак та встановлення зв’язків між ними, тобто з розмірковування, доведення, а відгадка є логічним висновком розмірковування. Спосіб доведення залежить від змісту, композиції загадки, своєрідності логічного завдання. До першого способу доведення найчастіше звертаються тоді, коли загадка закінчується питанням. До другого способу звертаються при відгадуванні загадок, у яких перераховується ряд ознак і немає прямого запитання.

       Методисти вважають, що в навчанні  дітей відгадувати загадки треба дотримуватися наступних правил:

• Перш ніж відгадувати, треба навчити дітей порівнювати речі, предмети, явища, якості.
• На окремому занятті учням слід пропонувати загадки лише однієї тематики, яка обов’язково їм повідомляється: «Сьогодні ми будемо відгадувати загадки про овочі».
• Не можна загадувати загадку про річ, яка недостатньо відома учням.
• До однієї загадки може бути декілька відгадок. Головне – це довести свою думку аргументами.
• Особлива увага має приділятися формуванню вміння уважно слухати і не вигукувати, оскільки відгадка не завжди лежить на поверхні. Загадку потрібно обов’язково дослухати до кінця.
• Для успішної роботи потрібні багаторазові зразки міркувань, запропоновані вчителем, щоб учень бачив, як аналізувати, звик до послідовності, яка допомагає відгадати.

      У сучасній методиці основний акцент уваги вчителя переноситься з відгадування на складання учнем власної загадки. Безсумнівно, що цей прийом позитивно впливає на творчий розвиток дитини, ставить її  на місце автора і вимагає іншого погляду на тексти творів. Але не варто ігнорувати і відгадування загадок, що є важливим етапом процесу розвитку дитини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ ІІ. Загадки на уроках навчання грамоти

 У час перших годин перебування дітей у школі, пояснюючи їм правила користу­вання олівцем, зошитом, книжкою, говорячи, для чого не­обхідно навчатись грамоти, вчитель може скористатися загадками

• Добре бачить, а сліпий. (Неписьменний)   

•     Не сорочка, а зшита, не кущ, а з листами. (Зошит) 

• Снігові поля, чорні граки, хочеш бути розумним — бери та вчи. (Книжка)

 •    Біле поле,

      Чорне насіння,

      Хто його сіє,

      Той розуміє. (Письмо)

•     Часом чорні, криві,

      Від роду німі.

      А стануть у ряд —

Враз заговорять. (Букви)

  Добре, коли вчитель, загадуючи загадки, покаже ті предмети, про які йдеться. Адже в цьому разі важливо не стільки те, щоб діти відгадали загадки, скільки те, щоб вони їх уміли, запам 'ятали. Під час навчання грамоти відгадка може стати тим словом, у якому є виучуваний звук у найзручнішій позиції. Наприклад, на уроці вивчення звука [з] і букви *зе* учитель може  провести пояснення нового матеріалу ось як: — Послухайте загадку і скажіть, про яку пору року в ній ідеться:

    • Посивіла вона, бо дуже стара,

      Часом тиха бува, до всіх добра така,

      Хто ж розсердить її — заспіване тії;

      Холод з рота несе, сивиною трясе.

   Для ознайомлення з новими звуками мо­жуть бути використані такі загадки:

• Взимку чорне, навесні й літом зелене, а восени жов­те. (Ліс)

        Ні сучечок, ні листочок, а на дерево дереться. (Мох)

•       Ногами у річці зав'яз,

        Вода до пояса якраз,

        Він простягнувся над водою,

        Два береги з'єднав собою,

        По спині мчать туди й сюди

        Вози, машини, поїзди. (Міст)

•      Хто всім нам хліб ділить? (Ніж)

 •      Стоїть при дорозі на одній нозі,

        капелюшок має, а нікого не вітає. (Гриб)

• Не кінь і не пес, їсть дрова, а не овес. (Піч)
• Стоїть півень на току в червоному ковпаку. (Мак)
• Довго мене нема - все в'яне, а як прийду — знов ожи­ває. (Дощ)
• На дворі горою, а в хаті водою. (Сніг)
• Два брати через гору живуть і ніколи один до одного в гості не ходять. (Очі)
• Не старіє, не вмирає, а все нищить, забирає. (Час)
• Запитав орел в шуліки :

— Де дістати можна ліки?

 Цей будинок недалеко,

 Називається ... (аптека).

• Аж тридцять три зорі

Вам світять не вгорі –

На білім-білім полі

Збирали їх поволі.

          Ці тридцять три зорі

          У вашім Букварі. (Алфавіт)

•         Є книг багато — радісних, печальних,

 Товстих, тонких, барвистих, наче жар.

Але одна усім книжкам начальник.

          А звуть ЇЇ по-простому ... (Буквар).

•  Ой, яка ж вона гарненька,

Пишнохвоста і руденька.

Не звірятко — просто диво,

Невгамовне, пустотливе.

Вгору-вниз, на гілку, з гілки...

Хто ж це буде, діти? (Білка)

• У південний край землі

 Відлітають журавлі.

 Знов лункий шкільний дзвінок

 Нас покликав на урок.

           Як цей місяць звати? Прошу відгадати. (Вересень)

 •         Як натиснеш на педалі, побіжить в далекі далі.

            (Велосипед)

•        Хто зубів багато має,

          Та нікого не кусає? (Гребінець)

•       Ніг не маю, а ходжу,

 Рота не маю, а скажу,

 Коли обідати, коли спати,

 Коли роботу починати.(Годинник)

•         Маленький, сіренький

          на соняшник сів,

надзьобався добре й далі полетів.(Горобець)

•         Що то за гість,

Що темряву їсть? (День)

•        Хто на зиму роздягається,

          на літо одягається? (Дерево)

•  Вірно людям я служу, їм дерева стережу .

          Дзьоб міцний і гострий маю,                                  

Шкідників ним добуваю.       (Дятел)

• Зі мною ви знайомі, діти.   

        Я шоста буква в алфавіті.     

 А він працює на будові

           І носить плити стопудові.

 Якщо з'єднати нас в одно,

         То ви побачите кіно, (Е+кран).

•  Ні, це зовсім не їжак,        

 Хоч на тілі голки, видно.     

      Не комаха і не птах.

          Цю істоту звуть ... (єхидна).

•  Що то воно; в воді водиться,

          З хвостом родиться,

          А як виростає,

          Хвостик відпадає? (Жаба)

• Дуже довга в нього шия

         І смугаста, як у змія.

         Нею він через паркан

Заглядає, наче кран. (Жирафа)

• Дивний ключ у небі лине,

Не залізний, а пташиний.

Цим ключем в осінній млі відлітають ... ( журавлі)

• Хто гнізда свого не має,

          Яйця іншим підкидає?

          Та у лісі в холодку

          Все кує: Ку-ку! Ку-ку! (Зозуля)

• Влітку сіренький,     

     А взимку біленький,    

       Довгі вуха має,

          Швидко в лісі стрибає. (Заєць)

•         В нас зимою білим цвітом

           Сад зацвів, неначе літом. (Іній)

• Воно належить мені, але інші вживають

          Його частіше за мене. (Ім'я)

• В лісі є кравець чудовий.

Шиє звірам він обнови.

 Для ведмедя — кожушки,

Для лисички — чобітки,

Для куничок — рукавички,

І для білочки спіднички,

Зайцю — валянки на лапки

І для вовка теплу шапку.

          Ще й собі пошив піджак.

Хто кравець такий? (Їжак).

• В мене шубка з колючок,         

 В мене сіра спинка,

          Ніс, як чорний п'ятачок,

          Очі — намистинки. (Їжак)

 •        Має вуса й пишний хвіст

         І негарну звичку:

          Спершу добре він поїсть,

           Після — вмиє личко. (Кіт)

 •        Не дерево, а з листочками,

 Не сорочка, а зшита,

          Не людина, а розповідає. (Книжка)

•        Вийде на доріжку,

         Всім підставить ніжку. (Кома)

•        Я кислий був зелений.      

   Дозрів — і пожовтів.

          З жарких країн, малята,

          До чаю прилетів!

          Хоч кислий я, малята,

Зі мною чай смачніш.

          Додам я аромату —

          І станеш здоровіш. (Лимон)

•  В синім небі путь моя,

 Швидше всіх літаю я.

Маю крила, хоч не птах.

Люди звуть мене ... (літах),

•  НайріднІша, наймиліша,

Всіх вона нас пестить, тішить.

Завжди скрізь буває з нами.

Відгадайте, хто це? (Мама)

• Круглий, гарний і легенький,

Високо літає,

          Йому діти дуже раді,

           Бо ним кожен грає. (М'яч)

•         Чорна корова весь світ поборола. (Ніч)

•          Все життя один одного обганяють,

 А випередити не можуть. (Ноги)

•          Своїх очей не маю,

           А іншим бачити допомагаю. (Окуляри)

•         У садках, гаях блукає,      

 Жовті шати одягає.       

 Золотисту стелить постіль —

          Жде сестрицю білу в гості. (Осінь)

•        По подвір'ю ходить птах

І співає по складах. (Півень)

 •       Я порою дощовою,

          Наче дах над головою.

           При собі мене тримають,

 А як дощ пройде — складають. (Парасолька)

•                  Між берегів текла, текла.

          Мороз зміцнів — під скло лягла. (Річка)

• Птащка невеличка,

В неї білі щічки,

Сірі лапки, чорна шапка,

          Фартушок жовтенький,

Голосок тоненький.

          Та ж ця пташка невеличка

Називається ... (Синичка).

•  Всі в блакитнім піджаку,

 В рожевій сорочці,

          В нас зимою по садку

          Гуляють, як гості. (Снігурі)

• Вдень спочиваю, вночі літаю.        

 Маю круглі очі, бачу серед ночі.

          Хто мене впізнав, прошу, щоб сказав. (Сова)

•         В ящику - вікно,

У вікні - кіно. (Телевізор)

• Кінь сталевий

          Вівса не просить,

Але оре і косить. (Трактор)

• Красивий, щедрий рідний край

І мова наша — солов'їна.

Люби, шануй, оберігай,

Усе, що зветься ... (Україна).

• Ось до класу всіх скликає  

         Голосистий цей дзвінок,

         І ми радо поспішаєм

          Не в садок, а на ... (урок)

• Гру цю люблять всі на світі:        

І батьки, і їхні діти.

М'яч, удар. І крики; «Го-ол!».

Пречудова гра ... (футбол).

• Кольорові ми сестрички,      

Ми сумуєм без водички.          

 Хочемо все прикрашати,         

 Кольорами малювати. (Фарби)

• Як у народі називають того,

Хто поле обробляє,

Землю зерном засіває,

 Високі врожаї збирає? (Хлібороб)

• Народився із землі,     

   Зарум'янивсь на вогні.  

         І з'явився на столі

         До борщу тобі й мені. (Хліб)

•        Жовті, чорні і біляві,

          Вони ходять завжди в парі. (Черевики)

•  Дає здоров'я — спорт.

Вагу — солодкий торт.

 Мед — працьовиті бджоли.

Знання глибокі — ... (Школа).

• Не краватка він, не комірець,

 А шию обіймати звик.

          Та не завжди, а лиш тоді,

           Коли бувають холоди. (Шарф)

• В шкільній сумці я лежу,

          Як навчаєшся — скажу (Щоденник).

•  Упіймав Івасик рибу,

Але витягнути — мука!

 Бо сердита і велика

          На гачок зловилась ... (Щука).

 • Хто абетку з вас вивчав,

Різні букви зустрічав?

Кожна з них — від А до Я

 Промовля своє ім'я ...  

Лиш одна із них німа —

          В неї голосу нема.

          Здогадався, певно, всяк,

          Звуть цю букву ... (М'який знак).

• Всім обід готує мама,

Ось бере вона петрушку,

 Інші додає приправи –

 Будем їсти смачну ... (Юшку).

• Кругле, жовте і солодке,

Воно на дереві росте,

Людям здоров'я додає. (Яблуко)

• Завжди в роті, а не проковтнеш. (Язик)
•  Хто свій хвіст залишає,

          Як від ворога тікає? (Ящірка)

 

 Для розвитку фонематичного слуху дітей можна дати такі завдання:

1. Прослухайте загадки, відгадайте їх, вимовте слова, в яких ви почули тільки-но вивчений звук.

• Без рук, без ніг, а всіх вкладає в ліжко. (Сон)
• Хто завжди правду каже? (Дзеркало)
• Така водиця тільки для письменного годиться. (Чорнило)
• Лежало, поки лежалось, а як припекло, то й сліду не осталось. (Сніг)
• Ні в огні не горить, ні в воді не тоне. (Лід)
• Маленький хлопчина у сірій свитині

по дворах стрибає, крихти збирає. (Горобець)

•  Влітку сірий, взимку білий. (Заєць)

2. Відгадайте загадки й скажіть, на якому місці в слові- відгадці (на початку, в середині, наприкінці) знаходиться виучуваний звук (у цьому разі — [к]),

• Хоч не шию я ніколи, та голок в мене доволі. (їжак)
• Йде в горщик чорне, а з горщика червоне. (Рак)
• Завжди в роті, а не проковтнеш. (Язик)
• Біла латка, чорна латка по дереву скаче. (Сорока)
• Вам розкаже всі пригоди, а сама мов­чить ізроду. (Книжка)
• У нашої бабусі сидить дід у кожусі,

проти печі гріється, без води умиється. (Кіт)

• Не звір, не птиця, хвіст, як спиця. (Комар)

 

  Під нас організації самостійної роботи на уроках грамо­ти дітям, що добре встигають, поряд з іншими, варто да­вати завдання-загадки, що потребують більшої кмітли­вості, спостережливості. Вправи можна формулювати та­ким чином:

1.Відгадайте загадки, в зошиті запишіть слова-відгадки, підкресліть однакову частину слів і вимовте звуки, якими різняться ці слова.

• 3 к дерева захищає

          І на них вона завжди;

          З н звірятко заховає,

           Коли треба, від біди;

          З г з-за хмари виглядає,

          Шапку сніжну не скидає.(Кора, нора, гора)

• На Далекому я Сході –

          Г завжди в морській воді;

          Коли к на г змінити –

 Стану деревом тоді. (Краб — граб)

• На неї птах сідає,     Вона його гойдає,     А г на б змінить.

          Звірятком стане вмить. (Гілка — білка)

2.Відгадайте загадки, слова-відгадки складіть з роз­різної азбуки, полічіть у них кількість звуків і букв.

• На мені молотять

         За снопом новий сніп,

         А якщо з кінця читати,

         Будуть миші враз тікати. (Ш — кіт)

• У затінку моїм

          Мене ти в спеку вихваляєш,

         А літери лиш перестав

          І цілий ліс спиляєш, (Липа — пила)

 А коли вже засвоєна грамота, учням можна запропонува-такі «хитрі» питання:

• Як написати трьома літерами «мерзла вода»? (Лід)
• Що стоїть посеред Києва? (Є)
• Що стоїть між вікнами і дверима? (І)
• Чим закінчується день? Починається ніч? (Звуком [н])

• Вечір чим кінчається, а ранок починається? (Р)
• Чим кінчається літо, а починається осінь? (0)

На закріплення розділів «Звуки і букви» учням можна дати вправи на матеріалі загадок:

1.Відгадайте загадки, слова-відгадки запишіть і полічіть у них голосні.

•  Повернулося до сонця золоте денце. (Соняшник)

 

•  Не стукне, не грюкне, а у вікно увійде.(Ранок)
• Я росла в темній темниці,

          Як зросла— взяли в світлиці,

          З мене шкуру всі деруть,

          Мене варять, мене труть,

          Пироги з мене печуть.

          Відгадайте, хто ж є я і назвіть моє ім’я. (Картопля)

• Що то за гість, що темряву їсть.(День)

2. Відгадайте загадки, слова-відгалки запишіть, полічіть у них кількість звуків і букв.

• Не мотор, а шумить,       

     Не пілот, а летить,

 Не гадюка, а жалить, (Бджола)

• Без рук, без ніг, тільки з рогами,

    А ходить під небесами. (Місяць)

• Як подивишся на нього,

 Бачиш в нім себе самого.

          Отаким, яким буваєш.

         Що це, друже? Відгадаєш? (Дзеркало)

•  На городі молода

          Пишні коси розпліта,

         У зеленії хустинки

         Золоті хова зернинки. (Кукурудза)

 

 3. Відгадайте загадки, у словах-відгадках ви­мовте і полічіть.

• Чорне сукно лізе у вікно. (Ніч)
• Повзун повзе, сімсот голок везе. (Їжак)
• Чим більше з неї береш, тим більшою вона стає. (Яма)
• Стоїть дід над водою і хитає сивою головою. (Очерет)
• Що то за птах, що свої яйця в чужі гнізда кладе?(Зозуля)
• Удень спить, а як ніч прийде, на вогонь летить. (Метелик)

4. Відгадайте загадки, слова-відгадки запишіть і вимов­те, наголосивши на одному зі складів

• Летить коник, басує,

          Полем-долом пустує,

          Ніхто його не впіймає

          І не загнуздає. (Вітер)

• Взимку біле, навесні чорне,

          Влітку зелене, восени стрижене. (Поле)

• Без прядива пряде нитку

          І без глиці в'яже сітку;

Ціле літо мушок душить,

          М'ясо їсть, а хутро сушить.(Па­вук)

• Собою не птиця,

          Співати не співає,

          А хто до хазяїна йде —

         Зайти не дає. (Собака)

• У зеленій оболонці, а всередині , як сонце. (Кавун)
• Білий як сніг, в пошані у всіх.
• До рота попав – там і пропав. (Цукор)
•  Сидить Марушка в семи кожушках.

Хто її роздягає – сльози проливає. (Цибуля)

•  Що то за голова,

Що лиш зуби й борода? (Часник)

 

 

 

 

 

Розділ ІІІ. Загадки на уроках природознавства

 

Відгадай загадки і назви диких і свійських тварин.

• Хвіст курдюком, ніс п’ятаком, ще й два ряди ґудзиків. (Свиня)
• Ні старому, ні малому не дасть підійти до дому. (Собака)
• Біжить чимчик по долині у сіренькій кожушині. (Заєць)

• Колючий клубочок прибіг у садочок. (Їжак)

• По полю гасає, овечок хапає та всіх лякає. (Вовк)

• Влітку гуляє, а взимку спочиває. (Ведмідь)
• Серед двору стоїть копа, спереду вила, а ззаду мітла. (Корова)

• За горами, за долами ходить свита і кожух. (Вівця)

 

Відгадай загадки і пригадай, які ти знаєш рослини.

• Голки має коротенькі, всім знайомі ці гілки й шишки довгі, як свічки. (Ялина)
• Білокрила, наче птах, і оспівана в піснях. Дрібне листячко на ній. Що й сказати – гарна всім. (Береза)
• Я найперша зацвітаю синім цвітом серед гаю. Відгадайте, що за квітка, бо мене не стане влітку. (Пролісок)

• Сонечко в траві зійшло, усміхнулось, розцвіло, потім стало біле-біле і за вітром полетіло. (Кульбаба)
• Не вогонь, а обпікає. (Кропива)
• Білі зуби маю, та усі ховаю, довгі коси маю, та не заплітаю. (Кукурудза)
• Що то за голова, що лиш зуби й борода? (Часник)

 

 Відгадай загадки присвячені тваринному світу.

• Цей гарний цінний птах заслуговує на увагу людей та збереження. В одній дитячій книжці його називають «гидке каченя». (Лебідь)

• Великий птах з довгими ногами і прямим дзьобом, полює в місцях, багатих на воду. Про нього в народі кажуть, що він приносить щастя. (Лелека)
• Ці птахи можуть передбачити погоду, такі собі барометри. Про них в народі говорять: «Низько літають над землею – на дощ». (Ластівки)
• Хто з води виходить сухим? (Качка)

• Не звір, не птиця, а ніс як спиця. (Комар)
• Комаха, яка поїдає тлю. (Сонечко)
• В темнім лісі проживає, довгий хвіст пухнастий має!

Їй на місці не сидиться, а зовуть її… (лисиця).

• Птах, який відкриває весну. (Шпак)

Доповни прислів’я розгадавши кросворд.

… - вона нам як мати, її треба оберігати.

							5
				1
				2
					3
4

• Яке дерево називають білокорою красунею? (Береза)
• Африканська тварина з найдовшою шиєю. (Жирафа)
• Рідка речовина, без якої неможливе життя на Землі. (Вода)
• Місце, де тварини в рослини знаходяться під охороною. (Заповідник)

Як назвати одним словом все те, що нас оточує? (Природа)

Яке слово виділено? Це слово – природа. Отже, вона нам як мати, її треба оберігати.

 

Пригадай, які це рослини.

•  На дереві гойдається,

          Жупан колючий має,

          На літо одягається,

          А восени скидає. (Каштан)

•  Весною біле, літом зелене,

          Восени жовте, взимку смачне. (Груша)

• Що за дерево стоїть –

          Хоч без вітру, а тремтить? (Осика)

• В білому сарафані сіла на галявині,

Летіли синички – сіли на косички. (Береза)

• І не дівка, а червоні стрічки носить. (Калина)
• Вони вдягаються тоді,

          Коли теплінь приходить,

          А роздягаються тоді,

          Коли теплінь відходить. (Дерева)

• Зимою – як літом, літом – як зимою. (Ялина).
• Весною зеленіла, улітку загоріла,

 Восени наділа червоні коралі. (Горобина)  

• Я дерево-красень, зовуть мене – … (ясень).
• Квітка ця на сонце схожа

          На олію вона гожа.

          Жовті пелюстки має,

          Їх до сонця повертає. (Соняшник)

• В діжці ми їх засолили,

         А тоді всю зиму їли.

         Солоненькі та хрумкі

         У пухирцях … (огірки)

• І красива, і пахуча, квітка ця, на жаль, колюча. (Троянда)
• Не жар, не вогонь, а візьми у руки – обпалить. (Кропива)

 

Відгадай загадки і дізнайся, які є дерева.

• Зелена, а не гай, біла, а не сніг, кучерява, а без волосся. (Береза)
• Маю плаття золотеньке, гнучкі ніжні віти,

          Кору білу, стан тоненький, як я звуся, діти? (Береза)

• Гарне дерево, міцне. Листя різьблене, рясне.

          А на гілочках креслятих буде жолудів багато. (Дуб)

• Кожний мій листок різьблений осінь пензлем восени

          В колір жовтий і багряний розмальовує мені. (Клен)

• Влітку рясним цвітом покриваюсь я,

          Пахощі солодкі чути вже здаля.

          Але поки квітну, часу не витрачай.

         З моїх квіток взимку можна пити чай. (Липа)

• Всі пани скинули жупани,

         А один пан не скинув жупан. (Листяні дерева і хвойні)

Відгадай загадки і назви, які є кущі.

• У зеленім кожушку,

В костяній сорочці

Я росту собі в лісочку,

Всім зірвати хочеться. (Ліщина)

• У вінку зеленолистім, у червоному намисті видивляється у воду на свою хорошу вроду. (Калина)
• Росте зелений кущик, доторкнешся – то вкусить. (Шипшина)

• Заблудилась в верболозі, дні і ночі ронить сльози. (Верба)

Які є трав’янисті рослини?

• На просторах поля золотого

          Сині зірочки тремтять.

          Мов шматочки неба голубого,

 Виграють, виблискують, горять. (Волошки)

•  Виросли на лузі сестрички маленькі,

  Очки – золоті, а вії – біленькі. (Ромашки)

•  Горів в траві росистій ліхтарик золотистий.

          Світив – і враз потух: перетворився в пух. (Кульбаба)

• Стебельце – шорстка драбинка,

 У серединці – чорна вуглинка,

 Пелюстки блискучі, як лак.

 Це квітує червоний … (Мак)

 

Відгадайте загадки і назвіть, як ці рослини розмножуються.

•  І печуть мене, і варять,

     І їдять мене, і хвалять,

    Бо я добра. (Картопля)

• Хто на грядці серед літа

    Одягає безліч свиток? (Капуста)

• Жовтий карапуз

    Йшов городом та й загруз.

     Бо насіння стільки має,

     Що аж боки роздимає.

     Через те й загруз … (гарбуз).

• Як не віриш – перевір.

    На мені дванадцять шкір!

    А гризнеш – в сльозах покинеш,

     Бо я звуся … (цибулина).

• Я кругленька, червоненька,

З хвостиком тоненьким.

    На городі мене рвуть

    І до столу подають. (Редиска)

•  Я на грядці сонцем сяю,

    Родичів багато маю.

    Гарбузову господиню

    Усі знають. Хто я? (Диня)

•  Подивись, які ми гожі,

    З яблуками трохи схожі.

    Хоч не стрункі і на зріст невисокі,

    Ми маємо червоні і гладенькі щоки.  (Помідори)

•  На городі вона

     Пишні коси розпліта.

     У зеленії хустинки

     Золоті хова зернинки. (Кукурудза)

• Як гарбуз товстенький,

     Кольором зелений,

    А солодкий, наче мед…

    Відгадаєш цей секрет? (Кавун)

•  Ми цукрові, ми кормові,

     Є брати у нас столові.

     Ми зростаємо рядками.

    Люди звуть нас … (буряками)

• Моє тіло над землею,

 Кучерики понад нею.

 Любить мене кожна юшка.

     Називаюсь я … (петрушка)

•  Корінець пекучий дуже,

      Та усім потрібен він.

      Ви здогадуєтесь, друзі?

      Ця рослина зветься … (хрін).

• Червоний Макар

      По полу скакав,

      А в борщ плигнув. (Перець)

• Що то за голова,

      Що лиш зуби й борода? (Часник)

• Не стелюсь я спати долі,

      Деруся вгору. Я … (квасоля)

•  Кругла, а не місяць,

      Біла, а не борошно,

      З хвостиком,

      А не миша. (Редька)

•  Стоїть палиця,

       На палиці хатинка,

       А в тій хатинці

       Повно людей. (Соняшник)

 

Розгадай кросворд і дізнаєшся як називають усе, що оточує живий організм у природі.

			1
		2
		3
			4
5
6
			7
			8

1. Літом одягається, а на зиму одежі цурається. (Дерево)
2. Стоять у полі сестрички: жовті очка, білі повічки. (Ромашка)
3. Є рослина в нас така, що від неї кінь скака. (Овес)
4. Я вода і по воді плаваю. (Крига)
5. Чим дихають люди? (Повітрям)
6. Хто на рік чотири рази перевдягається? (Земля)
7. Найрозумніша істота на Землі. (Людина)
8. Зимою – як літом, літом – як зимою. (Ялинка)

 

Відгадайте загадки і розкажіть, як ці рослини захищаються від знищення.

• Стоїть, коливається,

      Червоною головою величається,

      А як торкнешся, то кусається. (Будяк)

• Стоїть тичка, на тичці мазничка,

      А в мазничці сто зеренець –

      Хто відгадає, той молодець! (Мак)

• Дівчина по саду гуляла,

      Квіточку зірвала

      Та шпичку в ручечку загнала. (Троянда)

• Її усякий обминає,

      Не дерево, а листя має.

      Лиш доторкнешся до долонь –

      То припече, немов вогонь! (Кропива)

Впізнай квіти, які занесені до Червоної книги.

• Я – перша квіточка весни, небесний ніжний цвіт,

      Я пережив зимові сни і знов родивсь на світ.

      У мене очі голубі, росту між кленів і дубів. (Пролісок)

• Я перший розцвітаю серед гаю,

       І білий, наче сніг, я колір маю.

       Хто я? Відгадайте! Ви мене не    ображайте.

       Не зривайте, не топчіть,

       Хочу довго-довго жить. Хто я? (Підсніжник)

•   На стеблинці волохатій шість пелюсток лілуватих.

       Гарна квітка – навіть в сні усміхається мені.

       Хто я? (Сон-трава)

• Лікувальну силу маю,

 Жовтим цвітом розцвітаю.

       Називають – ключ весни.

 Як я звуся? Ти скажи. (Первоцвіт, або  примула)

• Цвіте травневою порою, її знайдеш в затінку лісовому,

      На стебельці, як намистинки в ряд.

      Квіти духмяні висять. Хто я? (Конвалія)

• Пурпурова, червона, блакитна,

 До бджілки завжди я привітна.

Скидаю три різні спідниці –

Немає у мене сестриці! (Медунка)

• Що за квітка? Жовтий цвіт –

       Ніби сонечка привіт.

       Плине час – квітки немає,

       А листочок виглядає. (Мати-й-мачуха)

 

  Розгадай кросворд і ти дізнаєшся, хто належить до живої природи крім рослин.

		1
				2
	3
4
			5
	6
			7

1. Пухнастий клубочок під столом         воркоче. (Кіт)

2. Сам собі і путь освітить,

Якщо з’їсти когось мітить. (Вовк)

3. З бородою, а не мужик,

З рогами, а не бик. (Коза)

4. Що за звір, що на носі має великий ріг? (Носоріг)

5. Дуже довга в неї шия,

Ще й смугаста, як змія.

Через це через паркан

Заглядає, наче кран. (Жирафа)

6.  По землі ходить і неба не бачить. (Свиня)

 7. Довгий хвостище, руде волосище, сама хитрюща. (Лисиця)

 

Відгадай загадки і назви, до якої групи вони належать.

• Літом наїдається, зимою висипається. (Ведмідь – звірі)
• Понад квітами літає, солодку росу збирає . (Бджола – комахи)
• День і ніч стукає, всі дерева слухає. (Дятел – птахи)
• Не звір, не птиця, а ніс – як спиця. (Комар – комахи)
• Без рук, без ніг, а по землі ходить. (Гадюка – плазуни)
• Що то воно: в воді водиться, з хвостиком родиться, а як виростає, хвіст відпадає? (Жаба - земноводні)

Відгадай загадки і дізнайся, які є звірі.

• Маленьке, сивеньке, всіх людей одягає. (Вівця)

• Хоч не шию я ніколи, а голок в мене доволі. (Їжак)
• Ще не впав на землю сніг – ми ховаємось в барліг.

           І до теплої весни поринаємо у сни. (Ведмідь)

• Пухнастий клубочок під столом вуркоче. (Кіт)
• Сірий, зубастий, по полю блукає, ягнят шукає. (Вовк)
• Горбатий міст на чотирьох ногах стоїть. (Верблюд)

• Хто на собі ліс носить? (Олень)
• Прилетіла на хвості, та й сховалась в хворості. (Білка)
• Майстер має добрий хист,

          Він умить збудує міст –

          Без сокири й молотка,

          І без жодного гвіздка. (Бобер)

 

Відгадай загадки і назви, яких ти знаєш риб.

• На дні, де тихо і темно, лежить вусате поліно. (Сом)

 Гострі зуби, хижу вдачу,

 В річці всі від неї плачуть. (Щука)

•  Стась закинув вудку в річку,

           Піймав рибку невеличку.

           Та пустив її з руки,

 Бо кусались плавники. (Йорж)

•  Вудки лиш позакидали,

          Щось одразу упіймали.

          Рибонька нівроку,

           Ну, а зветься … (окунь).

• В морі рибка золота кораблі переверта. (Кит-тварина класу ссавці)

• У мулі він ховається, в сметані смажиться. (Карась)

Відгадай загадки і дізнайся, які є комахи.

• Чорний, а не ворон,

          З рогами, а не бик,

          Шість ніг без копит. (Жук)

•  Не мотор, а шумить,

          Не пілот, а летить.

          Не змія, а жалить. (Оса)

• Що то є за гість:

          Ніжок має шість.

         Аж чотири крильця має,

         По квітках собі літає.

         Ні бджола, ні джмелик –

         Зоветься … (метелик).

•  Хто з дітей вгадає,

          Що за звір ніг вісім має?

          Снує з ниток тонкі сіті,

Щоби мушки в них ловити.   (Павук)

•  Є в лісі хата,

          В ній кімнат багато.

          Тут живе отара

          Добрих санітарів.

          Та цю хату не чіпай –

           Санітарам спокій дай. (Мурахи)

•  Ми труд поважаємо,

          Все літо літаємо,

          У поле, до гаю,

          Збираєм медок

          Із різних квіток.

          Хто нам заважає

          Того жалом колемо. (Бджоли)

 Відгадай загадки і дізнайся, які є птахи.

• Перший я приніс весну,

          Пробудив усе від сну.

          Заспіваю під вікном,

          А звуть мене … (шпаком).

• Хто комах з кори виймає,

          Про здоров’я лісу дбає? (Дятел)

• Біла латка, чорна латка

           По березі скаче. (Сорока)

• Уночі гуляє, вдень спочиває,

           Має круглі очі, бачить серед ночі. (Сова)

• Які ноги заввишки, такий ніс завтовшки,

          Хату на хаті має, жабам рахунок знає. (Лелека)

• Маленький сіренький по полях літає, уночі співає. (Соловейко) 
• Дивиться на землю, як зерно клює,

          Дивиться на небо, як воду п’є. (Курка)

• На зріст маленька, свитка сіренька,

          І у лісі в холодку все кує «Ку-ку! Ку-ку!»

 

Впізнай, що це за птах.

• Швидко крізь цей птах літає,

         Безліч мошок поїдає.

         За вікном гніздо будує,

         Тільки в нас він не зимує. (Ластівка)

• В мене є великий хвіст, я співаю, як артист.

 Спів мій рідкісний усюди

           Дуже люблять слухать люди. (Соловей)

• Я гнізда свого не маю,

          Яйця іншим підкидаю.

          Сама ж у лісі, в холодку

          Все кую собі, кую. (Зозуля)

• Довгі ноги, довгий дзьоб,

          По болоту походжаю,

          Жаб усе собі шукаю. (Лелека)

• Вірно людям я служу,

          Їм дерева стережу.

          Дзьоб міцний і гострий маю,

          Шкідників ним добуваю. (Дятел)

• Біла латка, чорна латка – по дереву скаче. (Сорока)
• Маленький хлопчик у сірій свитині

По дворах стрибає, крихти збирає. (Горобець)

• Пташечка маленька, блакитно-сіренька,

          Жовті грудки має, по гілках стрибає,

          В теплий край не відлітає,

          Рідний край не залишає. (Синичка)

• Не боїться птах морозів,

           Холодних вітрів і снігів.

           Яєчка взимку відкладає

           І виводить малюків. (Шишкар)

• Невеличка пташка ця,

І її в небесну шир люди весело пускають –

Чи для пошти, чи сповістить     про мир.

         Як же її називають? (Голуб)

 

 Відгадай загадки і назви диких і свійських тварин.

• Хвіст курдюком, ніс п’ятаком, ще й два ряди ґудзиків. (Свиня)
• Ні старому, ні малому не дасть підійти до дому. (Собака)
• Біжить чимчик по долині у сіренькій кожушині. (Заєць)
• Колючий клубочок прибіг у садочок. (Їжак)
• По полю гасає, овечок хапає та всіх лякає. (Вовк)
• Влітку гуляє, а взимку спочиває. (Ведмідь)
• Серед двору стоїть копа, спереду вила, а ззаду мітла. (Корова)
• За горами, за долами ходить свита і кожух. (Вівця)

 

Відгадай загадки і назви, яких ти знаєш плазунів.

• По лужках, бережках

    Ходить чудо в двох листках. (Черепаха)

• По траві повзла змія. Налякався добре я.

Від гадюки біг чимдуж, а то виявився … (вуж)

• Хто хвіст свій залишає, як від ворога втікає? (Ящірка)
• В річках Африки живе злий зелений пароплав!

Хто б назустріч не поплив, всіх проковтне … (крокодил).

• В’ється вірьовка, на кінці головка. (Змія)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

     Як бачимо, значне місце в навчально-виховному процесі належить загадці – народній і літературній. І тематика цього жанру різноманітна: природа, транспорт, пори року, предмети побуту, навчання, професії. Але найбільшу увагу традиційно приділяють природі – загадки про свійських і диких тварин та про рослинний світ становлять майже половину від усієї їх кількості.

    Звичайно, більшість народних загадок, задіяних в навчанні сучасних школярів, є яскравими зразками  народної творчості, що пройшли випробування часом, який відсіяв усе зайве, незрозуміле, менш вдале. Але і літературні загадки мають свої особливості, котрі важливо враховувати вчителю:

• мають чітко визначену дидактичну спрямованість і більше враховують вік читача;
• літературні загадки мають більше розмаїття видів (загадки-римовки, акровірші, метаграми, анаграми, логогрифи);
• вони створені за всіма правилами літературного віршотворення, що сприяє розвитку літературного смаку молодших школярів.

     Використання в навчальному процесі різних видів як народних, так і літературних загадок, дає змогу побудувати послідовну систему роботи над ними в початковій школі. Для того, щоб це зробити, учителю треба знати все розмаїття цих народних перлин і авторських загадок у дитячій літературі. А це дозволить зробити навчання цікавішим, внесе в нього елементи гри, підкаже варіанти урізноманітнення прийомів роботи на уроці та в позакласний час.

      Також загадки

• розвивають абстрактне і логічне мислення, кмітливість;
• інтригують дітей і стимулюють до навчання;
• виховують любов до рідної мови;
• розширюють уявлення про навколишній світ;
• розвивають вміння зіставляти, порівнювати предмети і явища;
• вчать коротко та образно висловлюватися, а це сприяє мовному розвитку учнів, залучає до словесної творчості.

Таким чином, загадка сприяє всебічному розвитку учнів, зокрема розвитку їх мовлення і мислення, служить справі навчання і виховання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література

1.Будна Н.О., Головко З.О.. Позакласне читання. Збірник художніх творів. Посібник для учнів 3 класу: – Тернопіль. Навчальна книга – Богдан,2004

2.Гребенькова Л.О. Літні вправи для майбутніх другокласників. Х .: «Ранок»,2013

3.Гребенькова Л.О. Літні вправи для майбутніх чотирикласників. Х .: «Ранок»,2013

4.Ємець А. Українські літературні загадки в початковій школі .//Почат. шк. –    2006. - № 5. – С. 42-46.

5.Мільченко Г.В. Загадки як засіб розвитку мислення першокласників. //Розкажи онуку – 2007 - №8  

6.Прашко О.В. У країну загадок. //Розкажи онуку – 2007 - №6  

7. Сапун Г.М. Збірник диктантів з української мови для початкових класів.        -Тернопіль, - Підручники і посібники, 1997.

8.Сапун Г. , Вознюк Л.. Літні канікули з 2 у 3 клас. – Тернопіль, -Підручники і посібники,2014.

9.Смовська  О. Загадки на уроках мови // Почат. шк.- 1998. - № 6. – С. 14-17.

10.Фролова О.І.Літні вправи для майбутніх п’ятикласників.Х.: «Ранок»,2014.

11. Цепова І.В. Уроки читання. 1 клас. Х.: «Ранок»,2013

12. Юр’єва Д. Бабусина садиба //Початкова школа – 2010 - №7. –С.11

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки: «Тематика найбільш уживаних в початковій школі загадок»

 

      Додаток1.  

Природа

• Тане сніжок, квітне лужок,

          День прибуває, коли це буває? (Навесні)

• Сніг на полях, лід на річках,

          Метелиця гуляє, коли це буває? (Взимку)

• Барвисте коромисло через річку повисло.(Веселка)
• Тільки дощик прошумів над селом, над лісом,

          Хтось у небі рушничок вишитий повісив. (Райдуга)

• Вийшла звідкись гарна дівка,

На ній стрічка-семицвітка,

          А де з річки воду брала,

Там коромисло зламала. (Райдуга)

• Йшла зоряниця, красна дівиця, через покоси, гублячи сльози.

          Місяць дивився і засмутився. Сонечко встало, слізки зібрало. (Роса)

• Не скляний, не з металу, а прислухайтесь – дзвенить,

          Риє землю він розталу як весна приходить вмить. (Струмок)

• В’ється, звивається, до неба направляється. (Дим)
• Зроду рук своїх не має, а узори вишиває. (Мороз)

• Ходить, блудить, мандрує,

          Мости з льоду будує. (Мороз)

• Без рук, буз олівця малює без кінця. (Мороз)
• Хто малюнок на вікні уночі зробив мені? (Мороз)
• Торох, торох, розсипався горох,

          Почало світати – нема що збирати. (Зорі)

• Хто наткав полотна аж від лісу до вікна?

          А сміється, задається: от така ширина! (Зима)

• Невидимка ходить в гаї, всі дерева роздягає. (Осінь)

          У садках, гаях блукає,жовті шати одягає.

          Золотисту стелить постіль, жде сестрицю білу в гості. (Осінь)

• Що тут сталося за нічку?

           Де була раніше річка,

           Від санчаток видно слід,

           Все скував навколо…(Лід)

• У вогні не горить і у воді не тоне. (Лід)
• Йде слідом за тобою, утікай – не утечеш, доганяй – не доженеш. (Тінь)
• Що росте догори коренем? (Бурулька)

• Крил не має, а гарно літає. (Сніг)
• Як живе, то летить, як помре, то біжить. (Сніг)
• Взимку, як дерева голі, він лежить, біліє в полі.

                    А як сонце припече, він заплаче і втече. (Сніг)    

• Біленьке, пухнатеньке, літає, як муха, залітає за кожуха. (Сніг)
• Срібна зірка, біла-біла, на долоню теплу сіла.

                               І як сіла, то й розтала – голуба водиця стала. (Сніжинка)

• Ніжна зірка, сніжно-біла, на рукав згори злетіла.

                     Поки ніс її сюди, стала краплею води. (Сніжинка)

• Що підніме і найменша дитина,

          А через хату не перекине і найсильніша людина? (Пір’їна)

• З небокраю, з-за діброви вийшли воли чорноброві,

                     Принесли водиці дзбан і помили увесь лан. (Хмари)   

• То чорна, то біла по небу ходила.

           Побив її вітер – сльози розпустила. (Хмара)

• Летить орлиця по синьому небу,

           крила розкрила – сонце закрила. (Хмара)

• Коли нема – мене чекають,

          Коли прийду – усі тікають. (Дощ)

• Росте собі у лісочку, у лісочку, в холодочку,

          Капелюх на собі має та ніколи не знімає. (Гриб )

• Ми грибочки невеличкі, назвали нас…(лисички)

• Всі ми в шапочках брилях

          Заховались під кущі.

          Бо як вийдемо на шлях,

          Враз опинимось в борщі. (Гриби)

•      Гречка в полі, жито в полі, а ось тут, у глушині,

          Виростають парасолі, хоч маленькі, та смачні.

          Я зібрала їх у лісі після теплого дощу,

          А матуся їх – дивіться! – покришила до борщу. (Гриби)

•      Голівки не має, а шапку вдягає.

          Хоч і ніжку має – чобіт не взуває. (Гриб)

•      В мене ніжка одна, чобітка не маю,

          І хоч я без голови, шапку надягаю. (Гриб)

•      Стоїть при дорозі на одній нозі,

          І шапочку має, а нікого не вітає. (Гриб)

• Поховались за пеньки

 Довгоносі хлопчаки,

У картузиках руденьких,     називаються…(Опеньки)

• Маленький, чепурненький,  крізь землю пройшов,

Червону шапочку знайшов.    (Гриб підосичник)

•       Навесні веселить, влітку холодить,

          Восени годує, а взимку гріє. (Ліс)

• Узимку біле, навесні чорне, влітку зелене, восени стрижене. (Поле)
•   Голуба хустинка, жовтий клубок,

По хустині качається, людям усміхається. (Небо, сонце)

• Хоч ніхто мене не сіє, але кожен розуміє:

Дочекаюся світанку й зійду в небі спозаранку. (Сонце)

• Гріє, гріє,припікає, всіх у воду заганяє. (Сонце)
• Вдень у небі гуляє, а ввечері на землю сідає. (Сонце)
• Із неба диво золоте і світить нам, і гріє,

    Ніщо без нього не росте, і всяк йому радіє. (Сонце)

• Золоте пішло, срібний прийшов. (Сонце і місяць)

• Без рук, без ніг, тільки з рогами,

     А ходить попід небесами. (Місяць)

• На небі біліє, світить, але не гріє. (Місяць)
• Один пастух багато овець пасе. (Місяць і зорі)
• Синя стрічечка біжить, щось тихенько гомонить.

    І біжить собі, біжить, не зупиниться й на мить. (Річка)

• Рукавом змахнув,  дерево зігнув. (Вітер)
• Сіре сукно лізе у вікно. (Ніч)

 

 

 

 

 

Додаток 2.

Рослини

Дерева і кущі лісу

• Біла кора, тоненькі віти,

           Що то є, вгадайте, діти? (Береза)

• Зелена, а не гай, біла, а не сніг, кучерява, та не волосся. (Береза)
• У зеленім кожушку, в костяній сорочечці

          Я росту собі в ліску, - всім зірвати хочеться. (Горіх)

• Зелені їжачки почіплялись на гілки.

           Хто зірветься з деревини, той колючу шубу скине.(Каштани)

• На дереві гойдається, жупан колючий має,

          На літо одягається, а восени скидає. (Каштан)

• Сто свічок на гілках стоять, сто свічок без вогню горять. (Суцвіття каштана)

• Хто на зиму роздягається,

           А на літо одягається? (Дерево)

• І маленькі, і старенькі влітку, взимку, навесні

          Всюди вдягнені гарненько у зелені сукні всі. (Ялинки)

          Зелену сукню маю, ніколи не міняю,

          Один єдиний раз на рік її я прикрашаю. (Ялинка)

• Літом і зимою одне вбрання у нас,

          А можна нас побачить, як рік почавсь у вас. (Ялинки)

• Зимою й літом – одним цвітом. (Сосна, ялина)
• Я завжди в усякі дні все стою в однім вбранні,

           І свитину цю, що маю, взимку й в спеку не скидаю. (Сосна, ялина)

• В золотий клубочок сховався дубочок. (Жолудь)
• Батько тисячі синів має,

          Кожному мисочку справляє.( Дуб, жолуді)

• Ніхто не лякає, а вся тремтить. (Осика)

• Ця красуня теплим літом

          Кличе бджіл пахучим цвітом. (Липа)

• Я дерево – красень, зовуть мене - …(Ясен)
• За хатиною в садочку, у зеленому віночку

          Та в червоному намисті стала, наче молода.

           І збігаються всі діти, щоб на неї поглядіти:

          За намисто кожен – смик! Та й укине на язик.

          Зветься ця рослина червона…(Калина)

• У вінку зеленолистім, у червоному намисті

          Видивляється у воду на свою хорошу вроду. (Калина)

 

Рослини саду

• Соковиті, запашні, рум’яненькі, чарівні

 

•  

          Смачні плоди має, усіх пригощає. (Яблуня) 

 

•           Смачні плоди має, усіх пригощає. (Яблуня) 

 

• Без вікон, без дверей живе шестеро дітей. (Яблуко)
• Весною біла, влітку зелена, восени жовта, зимою добра. (Груша)
• Сиджу на дереві, кругла як куля,

          Червона як кров, добра як мед. (Вишня)

• Навесні красується білим цвітом,

          А в жнива – червоним плодом.(Вишня)

• Він на повний місяць схожий, сам смачний, рум’яний, гожий.

          Він дерев південних син. Як він зветься? (Апельсин)

• Жовте, соковите, на дерев’янку надіте. (Абрикос)

• Низький та колючий, солодкий та пахучий,

          Ягоду зірвеш – руку обдереш. (Аrрус)

• - Вона червона?

          - Ні, чорна.

          - Чому ж вона біла?

          - Тому що зелена. (Смородина)

 

Овочеві і польові рослини

• Білі зуби маю та усі ховаю,

          Довгі коси маю та не заплітаю. (Кукурудза)

• Стоїть півень на току у червонім ковпаку. (Мак)
• Круглий, смугастий, до того ж – хвостатий,

Червоне серце, зелений бік, має смачний солодкий сік. (Кавун)

•  Круглий, як сонце,  смугастий, бокатий,

          Дуже солодкий і трішки хвостатий. Що це? (Кавун)

• Не кінь, не віл, а прив’язаний. (Гарбуз)

 

 

 

 

 

 

• Що у нашому городі стає першим у пригоді,

          Виростає щодоби, як у лісі ті гриби? (Огірки)

• Сидить дівчина в коморі, а коса її надворі. (Морква)
• Золоте решето, а в ньому чорних хатинок повно. (Соняшник)
• На сонечко я схожий і сонечко люблю.

          До сонця повертаю голівоньку свою. (Соняшник)

• Маю жовтий вусок, запашний колосок.

          Буде з мене мука й паляниця м’яка. (Пшениця)

• Ні чоловік, ні звір, а має вуса. (Ячмінь)
• На тоненькій ніжці стоїть хатка, а в ній – золоті зернятка. (Колосок)
• Без рук, без ніг, а пнеться на батіг. (Квасоля)
• Бігла баба на торжок накупити сорочок.

          В магазині, там, у місті, закупила, певно, з двісті.

          Ні, не двісті, цілих триста. Дуже баба гонориста!

          Буде всіх їх одягати, хоче баба дівувати.

          Ціле літо одягала – доки стала, як та бочка.

          Що ж за баба то, діточки? (Капуста)

• Сидить вона на городі вся у латках. (Капуста)
• Вузлувата і лапата, а дозріє – головата.

          На нозі стоїть одній, сто сорочечок на ній. (Капуста)

•  Одежин зо двісті має, жодну з них не застібає.

          Латка на латці без голки зшита. (Капуста)

• В полі хороше мені зеленіти навесні.

          Чим же я не молодець! Маю диво-корінець,

           Все про нього дбаю, цукор відкладаю. (Буряк)

• Сам червоний, а чуб зелений. (Буряк)
• Зелений хвостик зверху має, а голову в землі ховає. (Буряк)
• У землі червоне, а над землею зелене,

          Борщ виходить добрий з мене. ( Буряк)

• Кажуть, щоб хвороб не знати, треба всім мене вживати.

Може, ви мене й з’їсте, тільки сльози проллєте. (Цибуля)

• Сидить Марушка в семи кожушках.

          Хто її роздягає, сльози проливає. (Цибуля)

• Довгий, зелений – добрий солений,

          Добрий і сирий – хто він такий? (Огірок)

• Літом – на городі, свіжі та зелені,

          А зимою – в діжці, жовті та солоні.

           Відгадайте, діточки, як зовуть нас? (Огірки)

• Червоне личко, зелена стрічка. (Помідор)
• Хоч він і родич помідора,

Червоношкірого синьйора,

  Та сам ніяк не червоніє,

А все синіє і синіє. (Баклажан)

• Під землею народилась і для борщику згодилась.

          І печуть мене, і варять, і їдять мене, і хвалять, бо я добра.(Картопля)

• Хто ховає під кущі наші супи і борщі? (Картопля)
• Мене чистять, ріжуть, труть, смажать, варять і печуть. (Картопля)

• Із зеленого вівса цілі дні і ночі

           Дивляться у небеса темно-сині очі. (Волошки)

• Що у полі засиніло, потім стало біле-біле

          І згодилось на хустину, на рушник, і скатертину? (Льон)

• Не сіють, не жнуть – самі родять. (Бур’яни)
• Росте куля біла, подув вітер – полетіла. (Кульбаба)
• Стоїть, коливається, червоною голівкою величається.

          А як торкнеш, то зойкнеш. (Будяк)

 

Трав’янисті рослини лісу, водойм

• Стоять красуні на воді, вінки в них білі й золоті. (Лілії)
• Стоїть пані у лісочку, має червону сорочку.

          Хто йде, той поклониться. (Суниця)

• У зеленому лісочку під мережаним листочком

          Червоніє невеличка спіла ягідка…(Суничка)

•   Білі горошини на зеленій стеблині. (Конвалії)

 

 

 

   

 

 

     Додаток 3.

Тварини

Тварини лісу

• Буркотливий, вайлуватий, ходить лісом дід кошлатий,

          Одягнеться в кожушину, мед шукає і ожину.

          Любить літом полювати, а зимою в лігві спати.

          Як зачує він весну – прокидається від сну. (Ведмідь)

• Волохатий, косолапий, він сосе  в барлозі лапу. (Ведмідь)

          В теплій шубі він лежить, цілу зиму міцно спить.

          А пробудиться від сну – зустрічатиме весну. (Ведмідь)

• Взимку спить цей звір в барлозі і прокинутись не в змозі.

 Смокче лапу уві сні. Хто це? Підкажіть мені. (Ведмідь)

• Що за дивна непосида на стежину шишки кида? (Білка)
• З гілки скік та скік на гілку. Упізнали, друзі…(Білку)?
• Прилетіла на хвості та й сховалась в хворості. (Білка)
• Настрибалась у гіллі, добула горіх в дуплі.

Сіла, більше не гасає, лиш очей намистом сяє. (Білка)

•                 Є горішки і грибочки у дуплі на мотузочку.   

        Плигаю по гілочкам, я – руденька …(Білочка)

• Що за звір у тиху нічку понанизує кислички

          На свою колючу спинку і несе собі в хатинку,

          Що ген-ген біля ріки, де берізки та дубки…

          А на ньому піджачок тканий з гострих голочок.

          Звір відомий –… (Їжачок)

• Мале і проворне, хрущів і мишей поїдає,

         А для своєї оборони безліч списів має. (Їжак)

• Повзун повзе, сімсот голок везе. (Їжак)
• Хоч не шию я ніколи, а голок завжди доволі. (Їжак)
• Гостроносий і малий, сірий, тихий і незлий.

Вдень ховається, вночі йде шукать собі харчі.

Весь із тонких голочок. Як він зветься? (Їжачок)

• В нас гуляє біля тину,має носик-намистину,

 Сам він схож на будячок

.Це колючий  …(Їжачок)

• Без рук, без ніг, а по землі ходить. (Гадюка)
• Ой, у лісі на сонечку срібна палка лежить.

Хто йде, той мине, ніхто в руки не візьме. (Гадюка)

• Отруйне жало має, як вірьовка в’ється.

Спритна, влучна та холодна. як вона зоветься? (Гадюка)

• В’ється вірьовка, на кінці головка. (Змія)

• В темнім лісі проживає, довгий хвіст пухнастий має.

          Їй на місці не сидиться. Як зовуть її? (Лисиця)

• Хвостата, носата, руда і зубата, уміє нечутно усюди ступати,

          У курник залізти, спіймати курчати. Як злодійку звати? (Лисиця)

•                 Я руда, низького росту, хитра я і довгохвоста.

          На курей я вельми ласа – в них таке смачненьке м’ясо.

          Вовку-брату я сестриця, а зовуть мене…(Лисиця)

• В лісі у норі живе, дуже хитрою сливе.  Низька тварина ця на зріст, хутро руденьке, пишний хвіст.  Найкраща в лісі витівниця. Ну що, впізнали? Це …(Лисиця).

• Хто спить, а очей не закриває? (Заєць)
•  Я вухатий ваш дружок, в мене сірий кожушок,

Куций хвостик, довгі вуса, я усіх-усіх боюся! (Заєць)

•  Довгі вуха, куций хвіст, невеличкий сам на зріст,

На городі побував, там капусти пожував.

Довгі лапки – скік та скік: ми погрались, а він втік. (Заєць)

•                 Біжить він по долині у сіренькій кожушині. (Заєць)
•                 Сам вусатий, і у нього довгі вуха, довгі ноги.

           Дім його завжди на волі: під кущем, у лісі, в полі.

           Навіть пень його страхає, хто лякливого вгадає? (Заєць)

• Боюсь я вовка і лисиці, боюсь мисливської рушниці,

Тому від страху перед ними я сплю з відкритими очима. (Заєць)

•  В лісі тваринка живе полохлива,

добра, пухнаста, та дуже ляклива.

Вушка вона притискає свої,

шурхіт усякий лякає її. (Заєць) 

 

 

 

 

• Це – хоч схожий, а не пес: ані плямки, сірий весь.

          Вуха сторч, аж світять очі, всі прикмети в нього…(Вовчі)

•                 Ходить хмуро між дубами, хижо клацає зубами.

           Весь, як є, - жорстока лють, очі так її і ллють.

           Зачаївся ось, примовк, грізний звір цей, звісно,…(Вовк)

•                 По полю гасає, овечок хапає і нас лякає. (Вовк)
•                 Засвітились серед ночі в темній хащі жовті очі.  

          Наче лісу грізний дух – гострі ікла, сірий смух.  

          Полювати йде хижак. На весь ліс наводить жах. (Вовк)

•  Ходить диво по траві, носить ліс на голові. (Олень)

• Хто хвіст лишає, а від ворогів тікає? (Ящірка)
• Швидко бігаю в траві, опробуй ти мене влови!  Міцно хвостик мій тримай, та збіжу я, так і знай.  Я тваринка непроста – проживу і без хвоста. (Ящірка)
• Хоч бачить він погано, але копа старанно.  Під землею вирив хід сліпкуватий сірий …(Кріт)

 

 

Птахи й комахи

• У садочку понад тином я зробив йому хатину.

          Він навколо обдивився, засміявся й оселився.

          Здогадались ви, однак – хто в нас поселився? (Шпак)

• Гриць дивується, питає, що за пташка так співає:

          Як горобчик цвірінчить, мов сорока скрекотить,

          А ще інколи, бува, що кричить, немов сова!

          Хто ж виспівує отак? Здогадалися? Це…(Шпак)

• Прилетіли гості – сіли на помості,

           Без сокири, без лопати поробили собі хати. (Птахи)

•                 Хто гнізда свого не має, яйця іншим підкидає,

Та у лісі, в холодку, все кує:  «Ку-ку, ку-ку!» (Зозуля)

•                 Може скрізь вона літати, бо нема своєї хати. 

          Яйця іншим підкидає, скільки кому жити – знає!

 (Зозуля)

• Маленький хлопчик у сірій свитині

           По дворах стрибає, крихти збирає. (Горобець)

• Ростом він маленький, сірий, чепурненький,

          Справжній молодець! Хто він? (Горобець)

• Ми пішли до гаю вдвох – я й сестра Даринка.

          А в гаю тім тьох та тьох, та іще так дзвінко…

          Що за співанки? Чиї? То співають…(Солов’ї)

• Прилетів до нас у травні, заховався в зелен лист

          І пісні виводить славні…Хто чудовий цей соліст? (Соловей)

• В мене є великий хист: я співаю, як артист.

          Спів мій радісний усюди дуже люблять слухать люди. (Соловей)

• Що за дивна птиця, їй вночі не спиться :

          На мишей полює, а вдень ледарює. (Сова)

•  Відкриваються щоночі величезні її очі .

Землю темрява вкрива, полювать летить …(Сова)

• Що воно за дивна птиця? Світла денного боїться.

          Дзьоб крючком, великі очі, і не спиться їй щоночі.

           Ху-ху-гу! – Кричить-співа. Відгадали? Ні? (Сова)

• Тисяча тисяч бондарів роблять хати без дворів. (Мурашки)
•  Шило-потрушило

без кутків хату ізшило. (Мурашка)

•  Летить – виє,

сяде – землю риє. (Хрущ)

•  Хто мене вб’є, свою кров проллє. (Комар)
• Летить – пищить, сяде – мовчить. (Комар)
• У гаю вогонь горить, всю ніч пень вогнем горить,

          А настане білий день - не осмалений той пень. (Світлячки)

• Аж четверо крилець має, по квітках собі літає.

          Не бджола, не джмелик, зветься він…(Метелик)

• Удень спить, а як ніч настане – на вогонь летить.(Метелик)

• На капусті я родився і капустою живився.

          На капусті я помер, та ізнов ожив тепер.

          Тільки вже не той я став, що в капусті плазував.

          Не плазую, а літаю, бо прегарні крильця маю. (Білан капустяний)

 

Свійські тварини і птахи

• Сірий, та не вовк, довговухий, та не заєць,

          З копитами, та не кінь. (Осел)

• Лебедина шия гнеться, кучерява грива в’ється.

          По дорогах і стежках він летить неначе птах. (Кінь)

• Це біда чи не біда? Є і роги, й борода,

          Та не дід, і не корова, хоч щипа траву в дібровах.

          Людям молоко дає, відгадайте, хто то є? (Коза)

• За горами, за долами ходять свитки з кожухами. (Вівці)
• Не говорить, не співає,

А коли хто йде, то господаря сповіщає. (Собака)

• Умивається часто, але рушником не витирається. (Котик)
• Пухнастий клубочок під столом вуркоче. (Котик)
• Хто з хвостиком і вушками?

          В кого лапки з подушками?

          Як іде, ніхто не чує, тихо крадучись, полює. (Котик)

• Наче птиця, крила має, все літає та співає:

          Я медок вам ношу, не чіпайте, бо вкушу! (Бджола)

• Хоч я зовсім не звірок, проте я люблю медок!

          Прокидаюсь дуже рано, у смугасте плаття вбрана. (Бджола)

• Узимку спить, літом бринить,

          Понад квітами літає, солодку росу збирає. (Бджола)

• Не муляр, а комори мурує. (Бджола)
• Не мотор, а шумить, не пілот, а летить,

          Не гадюка, а жалить. (Бджола)

• Хто це пісеньку таку нам співа: «Ку-ку-ріку». (Півень)
• Хто співає на паркані у червоному жупані? (Півень)
• Годинника не має, а час знає,

          Має гребінь – не може ним розчесатись. (Півень)

• Води не цурається, як іде – хитається,

          Вона свійська, вона й дика, і маленька, і велика. (Качка)

• Хто по двору  ходить і маляток водить,

          А води боїться. Як ця зветься птиця? (Квочка)

• Жовтенькі кульбабки мають по дві лапки,

          Зернятка збирають, пищать, не вгавають. (Курчата)

• У воді купалася, сухою зосталася. (Гуска)
• Біле, як сніг, надуте, як міх,

          Лопатами ходить, рогом їсть. (Г усак)

Тварини з інших країв

• Ця тварина темно-сіра, товстонога, товстошкіра.

           Як локатори – два вуха, довгим носом спину чуха.

           Гострі бивні, наче роги…Гей, тікайте всі з дороги!

           Не примара це, не сон, а великий сірий…( Слон)

• Дуже товсті ноги маю, ледве їх переставляю,

Сам високий я на зріст, замість носа в мене хвіст. (Слон)

• Довга шия, як драбина, в чорних плямах жовта спина,

          Листячко з дерев зриває,в холодочку спочиває,

          Височенна, ніби шафа, в Африці живе…(Жирафа)

• Ця змія велика дуже, стережись, маленький друже!

          Схожа на канат строкатий, лізе в джунглі полювати…

          Заховався поміж трав небезпечний змій…(Удав)

• Любі діти, подивіться на велику хижу кицю –

           В плямах, смужечках строкатих йде саваною гуляти.

          Зуби, кігті – як ножі! Звірі! хто-куди біжіть,

          Зараз буде не до ігр, бо полює лютий…(Тигр)

 

• Чорне – біле,  чорне – біле – у очах аж зарябіло.

           Посмугована конячка гордо по савані скаче.

           Як драбинка, в неї ребра. Хто це, діти? Звісно,...(Зебра)

• Непроста у нього роль – між звірів він – король,

           Грива жовто-золота, має довгого хвоста.

           Хоч і схожий він на кицю, кожен звір його боїться.

           Хто сховався між дерев? Це, звичайно, грізний…(Лев)

• Велетенський і страшенний є на світі звір зелений,

           Зуби гострі, ніби ніж – утікайте всі скоріш!

           Бо живе у річці Ніл злий і хижий …(Крокодил)

• Ця смішна, мала тваринка дуже схожа на дитинку,

           Бігає, кривляється, на гілках гойдається,

           Бо не звикло до порядку африканське…(Мавпенятко)

• Дзьоб міцний він має, усіх перекривляє. (Папуга)

• Красою вихваляється, хвостом своїм пишається,

          Серед птахів панич, як звуть його? (Павич)

• Цей справжнісінький дивак

Одягнувся в чорний фрак,

          По крижинах походжає

І ніколи не літає. (Пінгвін)

Інші тварини

• Сіренька, маленька, а хоч якого кота з місця зрушить. (Мишка)
• Невеличка та сіренька в нірці мешкаю тихенько.  Уночі по хаті – нир, я шукаю сало й сир. (Миша)
• Схожий сам на колобок, а під дахом ріжки. (Равлик)
• Хто виїздить у чисте поле, не покидаючи, своєї хати? (Равлик)

• Має клешні й довгі вуса, я і сам його боюся,

Бо щипає, мов гусак. Ну, а звуть щипаку…(Рак)

• Не кравець, але не може обійтися він без ножиць. (Рак)
• Щоб не пропасти у біді, тримає ножиці в воді. (Рак)
• У хатах прозорих всі вони живуть,

          Можеш ти їх бачить, та не можеш чуть. (Риби)

• Не птах, не звір, щось змішане,

          А спить завжди підвішене. (Кажан)

• Вона живе в болоті,зелена, як трава.  І цілий день нам чути з болота "ква-ква-ква". (Жаба) 

 

 

 

 

 

Додаток 4.

 Школа

 

• Грамоти не знаю, а цілий вік пишу. (Перо)
• Є чарівник у школі в нас. Ану впізнайте хто він?

          Озветься – тиша йде у клас, озветься ще раз – гомін.

          Щоб не спізнитись на урок, нам голос подає…(Дзвінок)

• Що мовчить, а розуму вчить? (Книжка)
• Біда нивка невеличка, там розсипана пшеничка.

          Очками її зберем, а думкою розімнем.

          Нумо білу нивку обробляти – будемо усе на світі знати.

          Що це таке? Каже мудра мишка…(Книжка)

• Не кущ, а з листочками,

          Не сорочка, а зшита,

          Не людина, а говорить. (Книжка)

• На вазі не зважиш, на базарі не купиш. (Знання)
• Коли хочеш ти читати, то мене повинен знати. (Азбука)
•  В сумці – зошити, буквар.

          Хто до школи йде? (Школяр)

•  Невеличка деревина, із граніту середина.

           Всім потрібна, щоб писати, щоб малюнки малювати. (Олівець)

• Носатий Микита, дерев’яна свита,

          Не гребінцем чесаний, а ножем затесаний. (Олівець)

• Тонесенький хлопчик вибрав хату – стовпчик,

          З головою заліз, тільки вистромив ніс,

          І де носом поведе, там і слід свій покладе. (Олівець)

• Дерев’яний та довгенький, хвостик в нього є маленький.

           Як у фарби хвіст вмочає – все довкола розцвітає. (Пензлик)

• Біле поле, чорне насіння, хто його сіє – той розуміє. (Книжка)
• Ця хатинка невеличка має тридцять три кімнати.

           В кожній з них живе сестричка. Як же цю хатинку звати? (Абетка)

• Біла білка плиг та плиг по чорному полі.

          Ми без неї не змогли б вчитися у школі. (Крейда)

 

 

     Додаток 5.  

Людина

 

• Сопе, хропе, часом чхає, сюди-туди зазирає,

          На морозі замерзає, бо одежини не має. (Ніс)

• Маленьким, кругленьким докинеш до неба. (Око)
• Два брати під одним дахом живуть,

          Один одного не бачать. (Очі)

• Повен хлівець білих овець. (Зуби)
• Завжди в роті, а не проковтнеш. (Язик)
• Воно належить мені, але інші вживають його частіше за мене. (Ім’я)

 

Додаток 6.

Транспорт

•  У червонім будиночку повно людей.

 Ти теж, певно, бачив    будиночок цей.

 По рейках сталевих  будиночок мчить.

 Увага! Я їду! – дзвінок дзеленчить. (Трамвай)

•  Замість рейок дві дротини визначають рух машини,

           Щоби взуті в ґуму ноги не збивалися з дороги. (Тролейбус)

• Знизу вгору, потім вниз чудо-він мене привіз.

           Без керма і без коліс тягне вгору, потім – вниз. (Ескалатор)

• Їду-їду – нема сліду. (Човен)

• Їде полем – земля ореться. (Трактор)
• Чотири котяться, двоє біжать, а один сидить. (Віз, коні)

 

 

 

Додаток 7.

 Іграшки

• Балерина закружляла на підлозі край стола.

          Притомилася, упала, і в коробку спать лягла. (Дзиґа)

• Люблять мене. поважають, та б’ють мене, коли грають. (Барабан)
• Б’ють – не плаче, вгору скаче, і ніхто йому, одначе,

          Не сказав хоч раз «Пробач», бо на те і є він…(М’яч)

• Як не бий, він не заплаче, тільки сам завзято скаче. (М’яч)
• Влітку відпочивають, взимку дітей катають. (Санки)

• Дві нові кленові підошви двометрові.

           На них поставиш дві ноги – не страшні тобі сніги. (Лижі)

• Ллється річка – ми лежимо,

          На річці лід – ми біжимо. (Ковзани)

 

 

       Додаток 8. 

Їжа

 

• Хоч не солодкий, та дуже смачний.

Кожній людині завжди дорогий.

           Сядем обідать – завжди на столі,

           Люблять його і дорослі. й малі. (Хліб)

• Солоденьке, як медок, холодненьке, як льодок. (Морозиво)

 

 

Додаток 9.

Предмети побуту

 

• Який є, таким покаже, і без слів про все розкаже. (Дзеркало)
• Не горить, а гасити доводиться. (Вапно)
• Стоїть на дорозі, усім заважає.

           Хто йде, той штовхне, а з дороги ніхто не забере. (Двері)

• Тепла гармошка весь дім нагріває. (Батарея)

• Хто всім нам хліб ділить? (Ніж)
• Своїх очей не маю, а іншим бачити допомагаю. (Окуляри)
• Два скельця, три дужки, на ніс і на вушка. (Окуляри)
• Зуби є,  а рота нема. (Гребінець)
• Цока, цока на стіні. – Не спізнись! – гука мені. (Годинник)
• Воно говорить, грає, новини сповіщає. (Радіо)
• Вміє вишивати, шити, може ґудзики пришити,

          Та без одягу донині рукодільниця-кравчиня. (Голка)

• Два кружечки, два ножі.

Прошу, пальчик бережи,

          Вирізай малюнок вправно,

 Бо вони тебе поранять. (Ножиці)

• Скрізь, неначе крокодил, встромить ніс-насос,

 Якщо почує пил – всмокче… (Пилосос)

• Черевань в кутку дріма, холод в череві трима,

           Щось ховає, віддає, здогадались, хто він є? (Холодильник)

• У нього завжди уважні вуха: в одне говорить, а в друге слуха.

          (Телефон)

• Знає шафа і стіна, і моя сусідка:

         Через ящик, як з вікна, світ далекий видно. (Телевізор)

• Скручена, зв’язана, на кілок посаджена, а по вулиці танцює. (Мітла)
• Без рук, а з ногами, без ребер, а з боками.

         І спинка міцна є, а голови немає. (Стілець)

• Йти не йду, хоч маю ноги, а тримаюся підлоги. (Ніжки стола)
• Біля нашої криниці

Проживає дивна птиця:

          Довгоноса, довгошия,

У криниці дзьоба миє.

         Набира цебром водицю.

         Як зовуть цю дивну птицю? (Журавель)

• Плету хлівець на четверо овець, а п’яту окремо. (Рукавиця)
• Ліз карасик через перелазик та й у воду плюсь! (Кухоль і відро)

 

Додаток 10. 

Інші предмети і явища

 

• В одній діжці два тіста. (Яйце)
• Від хати до хати йде, а в хату не заходить. (Стежка)
• Іду – іде,  стану – стоїть. (Тінь)
• Йде слідом за тобою: утікай – не утечеш,

          Доганяй – не доженеш! (Тінь)

• У воді росте, у воді кохається, а кинь у воду – злякається. (Сіль)
• На стелі в куточку висить сито, не руками звито. (Павутиння)

• Коли я потрібний, мене викидають,

           Коли непотрібний – мене витягають. (Якір)

 

• Як смичок струни торкнеться, вона піснею озветься.

          Дуже ніжну душу має, що сміється і ридає. (Скрипка)

• Що за гість прийшов у дім, скільки ґудзиків на нім?

          А почнеш їх натискати, починає гість співати. (Баян)

• Ще недавно бузиною я росла попід горою.

           Відрізали гілочку – зробили … (Сопілочку)

• Він стоїть на трьох ногах, ноги в гарних чобітках.

           Є і струни,  і педаль, ну, а звуть його …(Рояль)

• Без рук, без ніг, а всіх  кладе на постіль. (Сон)
• Він на вулиці щораз оком блимає на нас.

          -Зупинися! Підожди! Терпеливо стій-но!

          А тепер, будь ласка йди,

Впевнено й спокійно! (Світлофор)

• Я квартиру відмикаю, журавлиним я буваю.

          Я не він, а він – не я, спільне в нас лише ім’я. (Ключ)

• Я на дереві гойдаюсь, я в конверті надсилаюсь.

          Я не він, а він – не я, спільне в нас лише ім’я. (Лист)

• Сім братів віком рівні, іменами різні. (Дні тижня)
• Зуби має, а їсти не просить. (Борона, пилка)
• Дванадцять братів один за одним ходять,

           Один одного не обходять. (Місяці)