Загадки про зимуючих осілих птахів

Малюнок

Загадки

Дятел

Тук-тук-тук чути стук,

Та цей звук не від рук.

Птаха дзьобом стовбур б’є,

Лікарем для лісу є.

В лісі лине дивний звук:

Тук-тук-тук! Тук-тук-тук!

Гострий дзьоб, як молоток:

Тук-тук-тук! Цок-цок-цок!

Буде лісу помагати

Працьовита пташка…

Стукає, стукає –

ніхто не відкриває.

А жильців поїдає.

Цілий день працюю в гаї,

Діловито дзьобом б’ю,

Я не цвяхи забиваю,

Я комашок дістаю.

Його дзьобик – молоток,

В лісі чути: “ток-ток-ток”.

Він з кори комах виймає,

Про дерева щиро дбає.

Посеред дерев ковалі кують.

Чорний жилет,

червоний берет,

ніс – як сокира.

Що це за сила?

«Тук-тук-тук!» кору довбає –

Шкідників дерев шукає.

Червоноголовий птаха

Шкідникам наводить страху.

Не потрібен йому шпатель

Гостродзьобий птаха …

Відгадайте, діти, хто

носик-долото має?

Ним комах з кори виймає,

Про здоров'я лісу дбає?

Вірно людям я служу,

Їм дерева стережу.

Дзьоб міцний і гострий маю, Шкідників їм добуваю.

Синиця

Як зима – вона на гілці,

І співа, мов на сопілці…

Жовті груди, чорні крила,

Кусень сала сама з’їла.

Жовтогруді пташенята

Просять хліба в двір їм дати.

На морозі мерзнуть щічки,

Прилетіли це …

Я повісив годівничку,

Щоб нагодувати птичку.

Жовті груди, біле личко.

Зветься пташеня …

На моє віконечко

Прилетить, мов сонечко,

Мила пташка жовтогруда,

Запищить — і день розбудить!

Як горобчик невеличка.

Хто це, діточки?

Жовте пузо, сіра спинка,

Пташеня, немов картинка.

Крихти й сало їсть та птичка.

Жовтопузу звуть …

Цікава пташка у нас проживає.

Животик жовтенький ця пташка має.

За море у теплі краї не літає,

А з нами зимує і для нас співає.

Шубка з сірого пушку,

Скаче в жовтім фартушку.

Чорний шарфик та шапчина,

Хоч маленька ця пташина,

Та корисна трудівниця

Називається...

Не боїться ця пташка зими,

Сало любить вона так, як ми.

Жовта грудка та сивії крильця.

Здогадалися, хто це?

Пташка невеличка,

В неї білі щічки,

Сірі лапки, чорна шапка,

Фартушок жовтенький,

Голосок тоненький.

І ця пташка невеличка

Називається…

Спереду — шильце,

а ззаду — вильце,

ззаду — суконце,

а спереду білий рушничок.

Жовтогруді щебетушки,

Мають чорні капелюшки,

Сірі лапки, білі щічки,

Називаються…

Снігур

У червонім фартушку

птах стрибає по сніжку

І розпитує синичку

Про найближчу годівничку. 

Груди в нього, мов калина,

Любить істи горобину.

Крізь зимові заметілі

Пташенята прилетіли.

В них червоні гарні груди –

Ніби яблука усюди

Хтось розвісив у дворі.

Звуться пташки…

Взимку в гості прилітають –

І на вітті спочивають.

Їхні груди червоніють –

Дітки з красоти радіють.

На мерзлій сніговій корі

Збирають крихти …

Усі в блакитнім піджаку,

червоній сорочці.

В нас зимою по садку

гуляють, як гості.

Завіває хуртовина —

І летять на Україну

Милі пташки невеличкі — Кольорові рукавички.

Як червоні ліхтарі,

Сяють взимку…

Одягли собі пташки

Червоненькі фартушки.

Значить, сніг і холоди

Наближаються сюди.

Подивіться у дворі

В чорних шапках …

Птах оцей червоногрудий

Не злякається застуди.

Як сніги впадуть умить

Із Сибіру прилетить.

Сорока 

 Як щось гарно заблищить,

Так вона туди й летить…

У гніздо несе оздоби,

Все красуні до вподоби!

У ворони сестра є,

Вранці рано устає.

По дворах курчат шукає,

Украде та й утікає.

Та крадійка білобока,

Всі зовуть її …

Як сніг біла,

Як сажа чорна.

Вертлява, як біс,

Покружляла, та в ліс.

Тут і там вона літає,

і на хвіст плітки збирає.

Що довідається, — все

вмить по лісу рознесе.

Довгохвоста вона,

Зі спини чорним-чорна,

Черево біле та плечі.

Тарахтенье замість промови,

Хоч кого побачить - вмить

Піднімає скрекіт-крик.

Над подвір'ячком літає,

Все блискуче підбирає.

І сварлива й білобока.

Відгадай, хто це?

 Біло-чорна скрекотуха

Забалакала нам вуха,

Бо новини непрості

Є у неї на хвості…

Хто ж ця пташка білобока? Здогадалися?

Стрекотуха білобока,

Звуть усі її…

Сива латка,

чорна латка по березі скаче.

Балакуча ця вертуха!

Ліс її щоденно слуха –

Довгохвоста, білобока …

Ну й плетуха! Це –…

Ворона

Гордо птаха походжає,

Пташенят життю навчає.

Дуже мудра чорна птиця,

І біда, як розізлиться.

Прилетіла на базар,

голосно сказала: “Кар”.

Хай я в школі не учена,

Та розумна я …

Хто це каже:”Кар-кар-кар”?

Хто літає поміж хмар?

Це дзьобата горда пані

Ходить в сірому жупані.

Як зоветься ця матрона?

Знають всі, що це…

Чорнокрила каже «Кар!

Я на небі володар!»

Та не личить їй корона,

А зовуть її …

Нахвалялась птиця чорна:

«Я весела, я моторна,

Довгий дзьоб та довгий хвіст,

Я й співати маю хист.

Я прекрасна, я вродлива,

Приязна, розумна, мила.

От якби ж то ще корона…»

Нахвалялася…

Дзьоб міцний і гарні крила,

Чорний хвіст, жилетка сіра,

Чи присяде, чи летить, –

«Кар, кар, кар!»,– усе кричить.

Горобець

Цвінь-цвірінь, цвінь-цвірінь, Танцювать йому не лінь.

Соняшники поклювати,

Булочку посмакувати…

По дворах стрибає,

Крихти збирає,

Ростом він маленький,

Сірий, чепурненький.

Справжній молодець!

Хто він?

У дворі моїм стрибає,

Крихти й зерна підбирає.

«Цвір-цвірінь», каже простець,

Сіра пташка …

Що це за сіренька пташка?

Ловить гусінь і комашок,

Цвірінчить вона, стрибає,

В теплий край не відлітає.

Цей маленький жвавий хлопчик

Називається …

Я ловлю комах, жучків,

їм біленьких черв'ячків,

В теплий край я не літаю:

Під стріхою хату маю.

Цвірінь — сів я на хлівець.

Звуть мене...

Ростом він маленький,

Сірий, чепурненький,

Справжній молодець?

Хто він?

Маленький хлопчик

У сірій свитинці

По дворах стрибає,

Крихти збирає.

За вікном летить сніжок,

Піднялася віхола.

Але бачу я пташок,

Що сидять під стріхою.

Чив-чив-чив! Чив-чив-чив!

Хто співати їх навчив?

Сірі пташенята ці

Звуться, діти,...

У селі, а чи в містечку

Біля житла недалечко

Цвірінчить і скаче хлопчик,

Називається …

Спритний, невеличкий, у

сіренькій свитці.

Розшукує пшеничку,

щоб добре поживиться.

Сіренький, моторний,

На соняшник сів,

Надзьобався добре

Й далі полетів.

Що це за сіренька пташка?

Ловить гусінь і комашок,

Цвірінчить вона, стрибає,

В теплий край не відлітає.

Цей маленький жвавий хлопчик

Називається…

Голуб

Вранці вийду я із хати,

Щоб пташок нагодувати,

Як матуся, вони ніжні,

Чорні, сірі, білосніжні,

Сиві, світло-голубі…

Це туркочуть…

Вони бувають сизі, білі,

Воркують, в парку проживають.

Вважають їх птахами миру,

На щастя в небо випускають.

І линуть в сині голубій

Птахи чудові — …

Невеличка, сніжно-біла,

що її в небесну шир

Люди радісно пускають,

сповістити всіх про мир.

Кожний з нас цю пташку знає,

її назву відгадає.

По асфальту чимчикує,

Із людьми про щось воркує… Сизокрилий, добрий птах,

Знається він на листах!

З рук зерно та крихти їсть.

Сизокрилий в мене гість.

Сідає додолу

Птиця миру …

Сова

Вдень вона лягає спати

Бо всю ніч їй знов літати,

Ловить мишок, гризунів,

З нею їм вже не до снів!

Уночі гуляє,

А вдень спочиває,

Має круглі очі,

Бачить серед ночі.

Не стулить і на мить очей –

Вночі полює на мишей,

Зате у день відпочива,

Ні, це не кішка, це…

Вдень не бачить — в хащі спить,

Ніч настане — шелестить.

Страшно глипає, бува,

Сіромашенька...

Спить удень, вночі літає,

Може й мишку упіймає.

Крила, кігті, голова.

Зветься птаха ця ….

Сіро-чорний, волохатий,

Птах цей може налякати,

Він полює на мишей,

Спить в дуплі весь божий день,

А настане темна ніч —

«Пугу-пугу» каже…

Пугач

Удень відпочиває —

не видно і не чути,

А уночі гукає,

мов розбишака лютий.

Він полювати любить,

коли всім іншим спиться.

Його бояться люди,

а він людей боїться.

Окатий ловець

При сонці сліпий.

Світло дня згасає -

Сліпий прозріває.

І, як на роботу,

Поспішає на полювання

На мишей-полівок.

Він хваток і спритний.

Трохи стане світло -

Шмиг у хатку-дупло.

Вночі в гаях і лісах

Ухання наводить страх,

Страшний дикий крик і сильний,

Так кричить величезний ...

Омелюх

Влітку тут він не буває,

Лиш на зиму прилітає.

Скаче він по горобині

В червонесенькій хустині,

Не лінивець, і не сплюх

Гість північний – ...

Одне гронце оббирає,

А на інше позирає.

Птах в роботі не сумує,

Всі дерева облітає,

Скрізь стрибає, наче свій,

А, як стихне сніговій,

День весняний завітає –

Знов на північ відлітає.

Сойка

Синіх крил красу

Розгледіти не можна в лісі,

За сучків пурхає бойко

З різким хрипким криком ...

Повзик

Тягне в дупла лип наполегливо

Жолуді, горіхи, зерна,

Як справжній комірник

Жвавий ... ямщик.

Шишкар

Ось пташка так пташка,

Не дрозд, не синичка,

Не лебідь, не качка

І не дрімлюга.

Але ось ця пташка,

Хоч і невеличка,

Виводить пташенят

Тільки лютої зими.

Хто там стрибає, шарудить,

Дзьобом шишки потрошить?

Голоском речистым, чистим

«Кле! Кле! Кле!» співає зі свистом.

Не страшні йому хуртовини,

Гнізда в'є взимку на їли,

Крик його отрывист, простий,

Кривоносий червоний ...