Загальна характеристика сенсорних систем

Тема: Загальна характеристика сенсорних систем. Будова аналізаторів

Мета: формування ключових компетентностей: ознайомити учнів із сенсорними системами людини, спираючись на знання учнів про сенсорні системи тварин, зокрема ссавців; дати уявлення про аналізатори як системи, що сприймають зміни внутрішнього та зовнішнього середовища; розкрити загальне значення сенсорних систем у житті людини; розвивати увагу, пам'ять, критичне мислення, уміння порівнювати, аналізувати, узагальнювати та систематизувати інформацію, установлювати причинно-наслідкові зв’язки, виховувати дбайливе ставлення до власного здоров’я, інтерес до біології та медицини.

Очікувані результати: учні називають: основні сенсорні системи, складові частини аналізатора; характеризують: особливості будови сенсорних систем,  роль сенсорних систем у забезпеченні зв’язку організму із зовнішнім середовищем; пояснюють значення сенсорних систем для здоров’я людини.

Реалізація НЛ: громадянська відповідальність, екологічна безпека і сталий розвиток, підприємливість і фінансова грамотність, здоров'я і безпека.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

Девіз уроку:

«Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу й чую, я трохи пам'ятаю.

Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.

Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок.»

Конфуцій

1. Організаційний етап

Привітання, налаштування на робочий лад. Перевірка присутніх учнів на уроці.

2. Актуалізація опорних знань

Вправа «Світлофор»

1. Функціональною одиницею нервової системи є нефрон (-).

2. Рухові нейрони передають збудження до робочих органів (+).

3. Сіра речовина головного мозку утворена аксонами (_-) .

4. До периферичної НС входить 12 пар спинномозкових нервів та 31 пара черепномозкових нервів (-).

5. У корі головного мозку виділяють такі частки: лобова, потилична, скронева, тім’яна (+).

 6. Зорова зона міститься у тім’яній частці кори головного мозку (-).

7. Скронева частка містить слухові та смакові центри (-)

8. Центри шкірно –м’язової чутливості розташовані у тім’яній частці кори (-)

9. Мозочок –відділ головного мозку , що відповідає за низку безумовних рефлексів, зокрема, дихання, ковтання, чхання, слиновиділення(-)

Фронтальна бесіда

• Хто з вас знає, що таке сенсорний телефон? (Усі.)
• Чи розумієте ви, чому він так називається? Чим він відрізняється від звичайного телефону з кнопками? (Він реагує не на силу натискання, а на дотик.)
• Який орган дозволяє нам користуватися таким телефоном? (Шкіра.)
• Які ще органи задіяні при користуванні телефоном? (Очі для сприйняття зорової інформації, вуха для сприйняття звуків.)
• А яка система дозволяє нам використовувати набуту інформацію, реагувати на неї? (Нервова.)

Отже, нервова система тісно пов'язана з органами чуття, адже саме від них вона отримує інформацію про все, що відбувається в навколишньому середовищі, а також усередині самого організму.

3.Мотивація навчальної діяльності

Яким багатим є світ кольорів, звуків та запахів. Складні та різноманітні процеси, що відбуваються в організмі людини, допо­магають їй поринути у цей світ, насолоджуватися життям. Першими сприймають навколишнє середовище закінчення чутливих нервів — рецептори. Саме в них енергія зовнішнього світу, перетворюється і виникає нервовий імпульс. Рецептори розміщують­ся у спеціалізованих органах чуттів. На 1 см2 шкіри міститься від 200 до 400 чутливих закінчень, а загалом на поверхні тіла — до 8 млн. У всіх внутрішніх органах - біля мільярди рецепторів.

Проблемні питання:

• Як у людини формується повне уявлення про певний об’єкт (груша, яблуко, лимон)?
• Як ми визначаємо її розміри, колір, смак, запах, стиглість?

4.Вивчення нового матеріалу

1. Сенсорні системи людини. Розповідь учителя, демонстрація портрета І. П. Павлова, складання схеми «Сенсорні системи»

Сенсорні системи (аналізатори) — це сукупність складних структур, що сприй­мають різноманітні сигнали із зовнішнього та внутрішнього середовища організму та забезпечують їх аналіз.

Поняття «аналізатор» увів російський фізіолог І. П. Павлов. Найвідомішими є такі п'ять органів чуття: зір, нюх, слух, смак та дотик. Проте відомо, що завдяки сенсорним системам ми можемо сприймати ще й температуру, тиск, положення внутрішніх органів тощо.

2. Типи рецепторів.  Розповідь учителя, складання схеми

Рецептори — спеціальні структури, що забезпечують перетворення інформації, отриманої з навколишнього середовища, на нервовий імпульс.

3.Будова сенсорних систем

Функції аналізатора . Розповідь учителя

1.      Виявлення й розрізнення сигналів

Рецептори отримують інформацію про навколишнє середовище у ви­гляді хімічних, світлових, звукових, механічних та інших подразників — сигналів.             

Рецептори розрізняють тільки адекватні сигнали (болючі рецепто­ри — біль, температурні — температуру тощо.)

2.      Перетворення й кодування сигналів

Рецептори перетворюють незрозумілі сигнали мозку на ті, що «зро­зумілі» йому,— на нервові імпульси. У вищих відділах аналізатора відбувається просторово-часове кодування.

3.      Передача сигналів

Рецептори й провідні шляхи здійснюють передачу нервових імпульсів.

4.      Аналіз, класифікація й упізнання сигналу

У кіркових відділах аналізатора відбувається виникнення сенсорного образу з використанням попереднього «життєвого досвіду».

3.      Взаємодія різних аналізаторів. Розповідь учителя або повідомлення учня, підготовлене за завданням учителя

Давно відомо, що при яскравому освітленні слух стає гострішим. Тому в концертних залах не вимикають світла. У темній кімнаті слабких звуків майже не чутно. Це пояснюється такою властивістю аналізаторів: збудливість одного з аналізаторів підвищується, якщо одночасно зазнають дії й інші аналізатори.

Надзвичайно чутливими можуть бути окремі органи чуття, особливо тоді, коли в роботі не беруть участі інші аналізатори. Сліпі, наприклад, розпізнають людину за запахом. При втраті зору й слуху сильно розвивається дотик. Саме тому дехто зі сліпих займається скульптурою. З-поміж глухих є люди із сильно розвиненим почуттям вібрації, що дає їм можливість «слухати» музику (вони кладуть руку на музичний інструмент або повертаються спиною до оркестру).

Багато сліпих чудово орієнтуються за слухом. Наприклад, сліпий хлопчик навчився їздити на триколісному велосипеді. Він об'їжджав пере­хожих, вчасно міг повернути, щоб не з'їхати на бруківку.

Сліпі по-різному пояснюють свої здібності орієнтуватися. Одні говорять, що відчувають перешкоду обличчям — «бачення обличчям»; другі говорять про роль слуху; треті — про «тиск» й інші незрозумілі відчуття, що викликаються перешкодою.

Спеціальні досліди показали роль слуху в орієнтуванні сліпих. Слі­пому пропонували пройти по м'якому килимі, що приглушує звуки його кроків. З'ясувалося, що в нього значною мірою послабилася здатність ви­являти перешкоду. Якщо сліпому затуляли вуха, то він наштовхувався на перешкоди.

Сліпі користуються відбитим звуком — луною.

•        Аналіз прикладу

Учні аналізують інформацію про феномен Рози Кулешової (феномен шкірного зору).

Сенсаційний феномен Рози Кулешової (феномен шкірного зору), яка вміла на дотик визначати колір, насправді був пов'язаний не із зором, а з тонким дотиком. Синій колір вона сприймала як слизький і холодний, коричневий — як в'язкий, червоний викликав поколювання пальців.

Завдання учням

•        Висловте припущення щодо пояснення феномену Рози Кулешової, яка, будучи сліпою, руками розпізнавала колір, малюнки й шрифт.

Беручи до уваги властивість специфічності, Роза не могла бачити руками. Отже, вона отримувала тільки тактильні відчуття, які були пов'язані із зоровими враженнями.

Проявляється взаємодія, взаємозамінність аналізаторів.

Так, справді, Роза знала, що червоний колір викликає поколювання,  коричневий колір вона сприймала як в'язкий, а синій — як гладенький, холодний і слизький. Ваду зору вона компенсувала посиленням аналізатора. На цьому ґрунтується навчання сліпоглухонімих за методикою І. Мещерякова та І. О. Соколянського. Для навчання вони використовували вібраційне почуття. Щоб зрозуміти, що це таке, вдома покладіть руку на корпус гучного приймача й відчуйте коливання стінок. Подібним чином навчали сліпоглухонімих: учень доторкався до горла або потилиці викладача й відчував вібрацію при вимові ним звуків, складів, слів і фраз. Потім учень, притуляв руку до свого горла й відтворював звуки, що викликають ті самі вібрації, які він відчував у викладача. Ці вібраційні відчуття поєднували, її з відповідними звуками язика, які передавалися за допомогою тактильної абетки. Кілька сліпоглухонімих, які навчалися за цією методикою, досягли високих результатів.

Зупинімося на випадках сліпоглухонімоти. У нашій країні жила чудова жінка — 0. М. Скороходова. У дитинстві вона втратила зір, а потім і слух. Однак їй пощастило.. Коли Ользі виповнилося 10 років, психолог 0. Соколянський зорганізував спеціальну школу-клініку. Завдяки методиці, що ґрунтується на тактильному аналізаторі, педагоги встановлювали контакт з учнями, навчали їх спеціальної мови, давали їм можливість мислити. Ольга навчилася читати, стала писати вірші, отримала вищу психологічну освіту, написала книгу «Як я сприймаю, уявляю й розумію навколишній світ». Слід відзначити ще один вид взаємодії аналізаторів їхній зв'язок з емоційною сферою. Ольга Скороходова опанувала мовлення, отримала освіту, захистила докторську дисертацію в галузі дефектології. Таким чином, вона заговорила. Але чути так і не змогла.

 Завдання учням

•      Сформулюйте висновок про компенсаторні можливості аналізаторів. (Завдяки взаємозамінності аналізаторів ослаблення одного з них призводить  до посилення інших. Так само завдяки компенсаторним можливостям люди з різними вадами стають повноправними членами нашого суспільства )

5.Узагальнення і систематизація вивченого матеріалу

 Вправа «Мікрофон»

Учням пропонується закінчити речення:

А) Сенсорні системи- це …..

Б) У людини розрізняють такі  сенсорні системи……

В) Сенсорні системи складаються із ….

Г) Периферичний відділ аналізаторів представлений…

Д) Провідникова ланка органів чуття – це…….

Е) За розташуванням рецептори бувають….

Є) За природою подразника рецептори поділяють на……

Ж) Основними властивостями сенсорних систем є…..

І) Найінформативнішою сенсорною системою є…..

Ї) Властивість сенсорних систем пристосовуватись до дії подразника- це…

6. Підбиття підсумків уроку. Рефлексія.

 Учні складають сенкани на тему «Сенсорна система». Вчитель разом з класом визначає кращі.

7.Домашнє завдання: §37 опрацювати, вивчити нові терміни, дати відповіді на питання (1-4). Термінологічний словник: : сенсорні системи, аналізатори, рецептори, органи чуттів, чутливість, адаптація, післядія, нервові центри, поріг чутливості.