Загальна характеристика та різноманітність Плоских та Круглих червів

Загальна характеристика типу Плоскі черви. Загальна характеристика типу Круглі черви.

Найбільшою твариною в світі є синій кит довжина якого 33 м, а от деякі паразитичні черви можуть сягати довжини 30 м. Хоча серед червів є і рекордсмени довжиною до 90 м. Вони можуть зомбувати равликів та мурах. Вони можуть робити монстрів з жаб. Деякі види є практично безсмертними. У деяких червів рот розташований на животі. Голови деяких з них нагадують монстрів з фантастичних фільмів та комп’ютерних ігор.

Тип Плоскі червиблизько 15 000 видівдвобічносиметричні, у поперечному перерізі плоскі, листоподібні або стрічкоподібні.вільноживучі хижаки та паразитичні.ротовий отвір і сліпо замкнутий травний канал, диференційованій на два відділи — глотку і розгалужений кишечник.є шкірно-м’язевий мішок.дихальна система відсутня.гермафродити.багато паразитів людини та тварин.

Будова плоских червів (планарія)передній кінецьвічкакишечникзадній кінець

Внутрішня будова плоских червів

Процеси життєдіяльності плоских червів. Плоских червів називають «безсмертними під ножем хірурга» за високу здатність до регенерації. Планарію довжиною 1,5 см можна разрізати на 279 кусочків і з них виросте стільки ж планарій. Плоскі черви – гермафродити. Розмножуються статево. У стьожаків розвинена в кожному членику.

Тип Плоскі черви. Клас Війчасті (Турбелярії)Клас Стьожкові (Цестоди)Клас Сисуни (Трематоди)

Клас Війчасті червирозміри тіла 2,5-15 см і більше. зустрічаються в морях, прісних водоймах, вологому ґрунті.мають аеробний тип диханнячисленні війки забезпечують пересування.відрізняються високою регенераційною здатністю.

Морські війчасті черви турбелярії мають яскраве забарвлення та лопатеподібні вирости на тілі. Багато видів турбелярій схожі на морських голозяберних молюсків, що є отруйними. Це хижаки і часто нападаюь на досить велику здобич, наприклад, молюсків. Розмножуються вони як статево так і нестатево (поділом тіла внаслідок самокаліцтва).

Сухопутні планарії мешкають у вологому ґрунті. Ці хижаки полюють на дощових червів та інших безхребетних.

Клас Сисунитіло сплющене у вигляді листкарот розташований на черевному боці переднього кінця тіла і у більшості випадків озброє­ний сильним мускулистим присоском, крім цього присоска існує на черевному боціпаразити, життєвий цикл відбувається зі зміною декількох хазяїв та чергуванням поколінь (до 6). Хвороби, які спричинюють сисуни, називають трематодозами, зокрема опісторхоз, шистосомози, фасцильоз тощо).

Печінковий сисун. Яйця паразита потрапляють у воду з фекаліями худоби, з них виходить війчаста личинка – мірацидій. Він потрапляє в тіло малого ставковика, де і розвивається до стадії хвостатої личинки (церкарія) і розповсюджуються водоймою та вологими луками, формуючи  на поверхні рослин або у воді ІІІ стадію - адолескарій. Ці сплячі личинки часто споживаються худобою та іншими тваринами, інколи людиною, що вживає зелені частини рослин без термічної обробки. У кишечнику паразит повністю вивільняється з оболонки та прогризає через стінку шлях до черевної порожнини у печінку. Паразит рухається печінкою протягом 5-6 тижнів, поки не знайде жовчну, де він досягає зрілості та починає утворення яєць. Один черв відкладає до 25 тис. яєць на день.

Ріберойя – паразит чапель. Перед тим я потрапити в організм остаточного хазяїна, її личинка живе у тілі молюска котушки, а потім потрапляє до пуголовка жаби. При цьому паразит спричиняє ріст зайвих кінцівок або інші аномалії у молодої жаби. Такі жаби частіше стають здобиччю чапель, що збільшує ймовірність потрапляння паразиту у тіло птаха.

Лейкохлоридій парадоксальний дійсно дивний паразит. Дорослі черви паразитують у задній кишці птахів, а личинки у тілі наземного черевоногого молюска янтарки. Для того, щоб потрапити у тіло птаха личинки пробираються у щупальця молюска і починають контролювати поведінку равлика. Молюск спрямовується на верхівки гілок, щоб стати добре помітним. Личинки роблять характерні рухи у щупальцях, для того щоб птах прийняв їх за гусінь. Схопивши щупальце з частиною личинки черва птах заражається ним, а щупальце відростає знову і все повторюється. Дорослий лейкохлорідій відкладає яйця, які з екскрементами птаха потрапляють на рослини, де їх проковтують молюски.

Спайник (диплозоон) парадоксальний – унікальна тварина. Цей сисун паразитує на зябрах коропових риб. Але унікальним є те, що у цього черва дві гермафродитні особини зростаються на все життя для перехресного запліднення. Шистосома проникає у тіло через шкіру або шляхом заковтування з водою. Живуть ці паразити у крові тварин та людини, спричиняючи закупорювання судин та різноманітні хвороби. В деяких тропічних країнах на шистосоматози хворіє все населення.

Клас Стьожкові червипонад 3000 видів.тіло часто довге від декількох міліметрів до 40 м, складається з голівки (сколекс) з присосками чи гачками та поділене на членики - (до тисячі). Ці членики постійно відростають, а зрілі на задньому кінці, заповнені яйцями відриваються.відсутня травна система, всмоктують поживні речовини всією поверхнею тіла.сегмент заповнений статевими залозами.личинка пухироподібна – фіна.паразити людини та хребетних тварин

Свинячий або озброєний ціп’як паразитує у кишечнику людини і досягає довжини 2-3 м. Захворіти на теніоз можна, якщо вживати не просмажене м’ясо свині в якому є фіни цього черва. Розмножуються ціп’яки відірваними сегментами тіла, які наповнені яйцями і разом з екскрементам виходять назовні і заражують свиней.

Бичачий або неозброєний ціп’як викликає теніаринхоз і, на відміну від свинячого, його проміжним хазяїном є велика рогата худоба. Ехінок – паразит хижих тварин, частіше собак та вовків, атакож і людини. Фіни цього стьожака містяться у внутрішніх органах худоби (легені, печінка) і при поїданні хижаками заражають їх (ехінококоз). Фіни овечого мозковика оселяються в головному мозку проміжного хазяїна – вівці (ценуроз), спричиняючи її смерть.

Широкий стьожак викликає гельмінтне захворювання діфілоботріоз. Він сягає довжини до 18 м. Якби сегменти постійно не відривались, то за 10 років черв виріс би до 8 км і виділив би 1 млрд. яєць. Розгляньте малюнок життєвий цикл стьожака широкого. Хто є І-им проміжним хазяїном? Хто ІІ-им?Хто є остаточним хазяїном цього паразита?Як на вашу думку можна заразитись цим паразитом? Які можливі заходи профілактики діфілоботріозу?

Тип Круглі черви. Понад 24 000 видів. Вільноживучі та паразитичні. Тіло веретеноподібне, загострене з обох боків, довжиною від мікрометра до 8,4 м. Тіло округле у поперечному розрізі. Мають кутикулізовані покриви. Паразити людини та тварин, шкідники сільського господарства та важливі чинники ґрунтоутворення.

Внутрішня будова та поперечний розріз круглого черва (аскарида).

Кореневі нематоди мешкають у ґрунті і можуть пошкоджувати культурні рослини (картопляна, полунична, бурякова, цибулева та інші). Крім цього ґрунтові нематоди беруть участь у розкладанні органічних решток впливаючи на родючість ґрунту. Оцтова нематода розвивається у продуктах оцтового бродіння у кислому середовищі і харчується бактеріями, в свою чергу вона слугує кормом для малька акваріумних риб.

Задній кінець тіла самця та самки. Яйця З брудними руками, фруктами чи овочами в організм людини можуть потрапити яйця аскариди. У кишечнику з яєць вилуплюються личинки, які проходять крізь стінку кишки та розносяться до легенів з кров’ю. Далі личинки мігрують у легенях, до бронхів, трахеї та ротової порожнини, звідки знову заковтуються у кишечник, де і розвивається і розмножується дорослий паразит. За добу самка відкладає понад 200 000 яєць, що з екскрементами потрапляють у ґрунт чи воду. Звідки вони потрапляють в організм людини. Некатор також мігрує в організмі людини по шляху від шкіри до кровоносних судин, легенів, стравоходу, шлунку, де і живе до 15 років.

У задній кишці людини частіше дітей паразитує гострик дитячий. Самки спричиняють сильний свербіж у області анального отвору. При цьому вони відкладають яйця, які з немитими руками знову потрапляють у кишечник. Волосоголов спричиняє трихоцефальоз. Він паразитує у товстому кишечнику людини. Своїм тонким переднім кінцем він глибоко занурюється у стінку кишечнику, де живиться кров’ю та міжклітинною рідиною. Кишкова вугриця живе у ґрунті. Але личинки можуть проникати у тіло людини через шкіру і поширюватись з кров’ю до легенів, а потім кишечнику. Вона може жити в організмі людини і не викликати ніяких симптомів багато років або викликати смертельне захворювання – стронгілоідоз.

Нитчатка Банкрофта спричиняє важке захворювання вухереріоз (слонова хвороба), що поширене у тропічних країнах. Закупорюючи лімфатичні протоки ці черви спричиняють аномальне розростання тканин тіла. Переносником вухереріозу є комарі. Також кровосисними комахами (гедзями) переноситься черв лоа лоа, що часто оселяється у очах людини та тварин. Ришта або мединський струнець оселяється під шкірою і може сягати довжини 80 см. В організм він потрапляє при вживанні брудної води, в якій мешкає веслоногий рачок, його проміжний хазяїн. Трихінелла спричиняє трихінельоз. Личинки оселяються у м’язах та оточують себе вапняковою капсулою. У такому стані вони можуть знаходитись декілька років, поки м’ясо не з’їсть людина або інший ссавець, де і продовжить розвиток паразит.

Пристосування червів до паразитичного способу життя. - наявність органів прикріплення – присосок, кутикулярних гачків, які забезпечують зв’язок паразита з організмом хазяїна;- розвиток спеціалізованих покривів – кутикула та синтиціальний епітелій, які захищають ендопаразитів від дії травних ферментів хазяїна;- здатність до анаеробного дихання, яке забезпечується ферментативним розщепленням поживних речовин у відсутності кисню;- відсутність витрати енергії на рух;- регресивний розвиток: спрощена нервова система та органи чуттів, вкорочений кишечник (у круглих червів) або відсутність травної системи (у стьожкових), травні речовини всмоктуються всією поверхнею тіла; - інтенсивний розвиток статевої системи – поява здатності тварини розмножуватися вже на стадії личинки, що призводить до високої статевої продуктивності; - виникнення гермафродитизму (у плоских червів), що забезпечує розмноження при наявності лише однієї особини;- ефективний захист запліднених яєць багатошаровими оболонками та забезпечення живленням яйця, яке розвиватися ще в зародку;- розвиток пристосувань для виходу личинок із яйця, тіла хазяїна та проникнення їх в організм нового хазяїна: залози, які виділяють спеціальні ферменти, колючі пристосування;- зміна хазяїв у життєвому циклі паразита: в основному хазяїні живуть дорослі особини, що розмножуються статевим шляхом, у проміжному розвиваються личинки та відбувається безстатеве розмноження, це пристосування перешкоджає надмірному накопиченню паразитів в організмі хазяїна, що може призвести до його смерті.

Гордіїв черв або кінський волос – на стадії личинки паразитує в тілі комах, переважно коників та цвіркунів, а доросла форма живе у воді. Тому, коли черв досягає дорослого віку він змушує свого хазяїна стрибнути у воду. Там паразит виходить з тіла, а коник гине.

Закінчіть схему. Тип Плоскі черви. Клас Війчастіпланарія білатурбелярія. Клас …сисун печінковийдвоустка котяча. Клас ………2. Визначте відповідність між класами червів та їх характерними ознаками. А. Війчасті 1. Тіло довге посегментоване, паразити людини і хребетних тварин. Б. Сисуни 2. Тіло плоске у поперечному перерізі, невеликих розмірів. В. Стьожаки 3. Вільноживучі, тіло часто вкрите дрібними війками. Г. Нематоди 4. Круглі у поперечному перерізі, вільноживучі та паразитичні.3. Які тварини зображені?1234

3. Поясніть шляхи зараження мединським струнцем або риштою, що поширений у країнах з теплим кліматом.

4. Порівняйте будову круглих та плоских червів. Що спільного і відмінного у їх будові?Будова круглих червів (аскарида)вічкокишечникглотка