Загальне поняття про іменник.

Тема: Загальне поняття про іменник (питання, значення, роль та зв′язок з іншими словами в реченні). Іменники, що означають назви істот та назви неістот.

Мета: формувати в учнів вміння розпізнавати іменник за його істотними ознаками, розрізняти назви істот і неістот; розвивати зв′язне мовлення; збагачувати словниковий запас учнів і вдосконалювати навички грамотного письма; виховувати любов до рідної землі.

Тип уроку: урок-дослідження з використанням мультимедійних технологій

1. Організація класу до уроку

•          Я всміхаюсь сонечку…
•          Здрастуй, золоте!
•          Я всміхаюсь квіточці…
•          Хай вона росте!
•          Я всміхаюсь дощику…
•          Лийся, мов з відра!
•          Друзям усміхаюсь я…
•          Зичу їм добра!
•          Тож поверніться і подаруйте один одному і нашим гостям посмішку і привітання, щоб наш урок був цікавим і пізнавальним.
•          Чого ви очікуєте від уроку? (Очікувані результати оформлюємо у вигляді хмаринок, які заплуталися серед гілок дерева). СЛАЙД

Орієнтовні очікувані результати:

продовжити знайомитися з темою «Частини мови»…

2. Перевірка дом. завдання (виступ перевіряючих) .
3. Актуалізація опорних знань учнів

1. Каліграфічна хвилинка. Вибірковий диктант (виписати іменники) СЛАЙД Мама - кохане слово,

Камінь – вагоме слово,

Небо – високе слово,

Учень – старанне слово,

Друг – задушевне слово,

Вітчизна – найкраще слово.

2. Словниковий диктант

Банкір, фермер, агроном, назад, напам′ять, океан.(Перевірка на дошці)

Скласти речення: банкір – 1 ряд, фермер – 2 ряд, агроном  - 3 ряд.

- Як одним словом назвати цю групу слів? (Професії)

- На які питання відповідають ці слова. Отже, до назв професій людей ми ставимо питання  ХТО?

- Хто з вас хоче стати банкіром? А хто фермером чи агрономом?

(Агроном-це людина, що володіє знаннями в галузі землеробства, дає поради, коли сіяти, орати, як доглядати за рослинами.

Фермер-людина, яка займається сільським господарством.

Банкір-власник банку, установа якого отримує , зберігає і видає гроші та інші цінні папери.)

3.Робота з  інд. картками (В цей час коментування речення, пояснення орфограм). Запалюємо вогники.  СЛАЙД

Сніг (за)сипав дороги, подвір_я, (при)гнув (до)з_млі кущі та гіл_я д_ерев.

4. Оголошення теми й мети уроку

ФІЛЬМ (Частини мови – Діти, пригадуєте казку про Царицю Граматику, яка поділила всі слова на 10 частин мови. Які частини мови ви запам′ятали?)

ФІЛЬМ (Іменник)

•          Отже, його величність Іменник!
•          Яка частина мови називається іменником?

Інтерактивний метод передбачення

•          Сьогодні у нас урок-дослідження. Діти, а що значить дослідити? Ви робили досліди на уроках природознавства з грунтом, водою. А що означає досліджувати на уроці мови, як ви думаєте?

Завдання для дослідження

1. Дослідити що в граматиці вважається предметом?
2. Дослідити чому одні іменники відповідають на питання хто?, а інші -  на питання що?
3. Дослідити поняття «істота», «неістота».

-Отже, записуємо в зошитах тему уроку (Проблемна ситуація) СЛАЙД

РЕБУСИ

5. Вивчення нового матеріалу

Наші дослідники від кожної групи приготували цікавий матеріал про іменник.

1 група:

Учені дослідили, що половина усіх слів нашої мови припадає на іменник. Це тому, що він дає назву усьому, що нас оточує. А світ такий велетенський. До того ж іменник –незрівнянна порівняно з іншими частинами мови за можливістю поповнення іншими словами. От і виходить, що майже кожне друге слово в нашій мові - іменник.

2 група:

 Спостереження показали, що іменник - це перша частина мови, яка з′являється в мовленні дітей. Їх оточує світ речей, і вони жадібно прагнуть дати назви усьому, що бачать. Ще іменник - найсамотніша частина мови. Вона має свої категорії і дуже рідко прислухається в реченні до інших слів.

3 група:

Хто? Що? – це два брати і нема секретів.

В тім, що вказують вони на слова – предмети.

4 група:

 Що блищить в траві зеленій

Що в тополі і у клені,

В річці, морі і машині,

В стиглих ягідках малини.

Що? – це пензлик, сир, олія.

5 група:

Хто багато справ  тут має,

Разом з пташкою літає ,

Може з жабкою стрибати,

З лісорубом ліс рубати,

Разом з учнем вірші вчити,

З пішоходами ходити.

Поруч з нами Хто повсюди.

Хто? – це звірі, риби, люди.

•          Отже, розпочинаємо наше  дослідження. Що ж вважається в нашій мові предметом? (В граматиці предметом вважається все те, про що можна запитати хто це? Що це?)

Гра «Словниковий калейдоскоп»

Вчитель показує предметні малюнки, а учні записують слова-назви в два стовпчики: іменнники, що відповідають на питання хто?- в перший стовпчик, а іменники, які відповідають на питання що? – в другий стовпчик.   СЛАЙД

(Коментовано). Ведмідь, поїзд, хлопчик,їжак, парасолька, дівчинка, береза, дідусь, ромашка. дитина, театр.

•          Проводимо наше дослідження далі. Як ви вважаєте, чому слова, записані в першому стовпчику, відповідають на питання хто?

Підводиться підсумок: до назв людей і тварин ставимо питання хто? Це і є істоти.

•          Зверніть увагу на другий стовпчик слів. Поміркуйте, чому ці слова відповідають на питання що?

Отже, назви всіх інших предметів відповідають на питанння що? Це і є неістоти.

•          Детальніше дослідімо назви неістот. Іменників – назв неістот в нашому мовленні значно більше, ніж назв істот. Наші мовознавці – дослідники доведуть це.

6 група: До назв неістот належать назви чітко окреслених предметів і понять. Це назви: речей, частин тіла, мір довжини, маси, назв місяців, днів тижня, населених пунктів тощо. Наприклад: портфель,нога, голова, метр, кілограм, вересень, субота, Київ.

7група: До назв неістот належать також і назви нечітко окреслених предметів і понять, що не мають певних меж. Це назви: територій, речовин, явищ, почуттів, станів, ігор тощо. Наприклад: шлях, космос, зерно, пісок, завод, буря, радість, гнів, футбол.

В результаті дослідження з′являється на екрані СЛАЙД

                              Іменник

                         називає предмет

Хто?                                              Що?

істоти                                         неістоти

назви людей і тварин             назви понять, явищ

4. Аналіз таблиці (у кожного на парті)

•          Розгляньте таблицю. Зробіть висновки.

 Висновок: Назви істот відповідають на питання хто? Назви неістот на питання що? Застереження: Граматичне поняття істоти, неістоти не збігається з поняттям живого , неживого в природі.

Учні знайомляться з правилом на с. 11 підручника. (Вивчення правила  з обов′язковим наведенням прикладів)

6. Осмислення і закріплення нового матеріалу

Вправа 21, с. 11 підручника Прочитайте вірш.

•          Як ставиться автор до рідної землі? (Автор ставиться з любов′ю до рідної землі)
•          З чого це зрозуміло? (Все що його оточує він любить)
•          Що означає любити свою рідну землю? (Творити добрі справи. Добре вчитися)
•          Випишіть із вірша виділені іменники за групами. Працюєте  в парі.. Перевірка. Доведіть правильність виконання вправи.

-Позначити будову  слів 1 в.-1,2 слово, 2 в.-3,4 слово.

Рідна земля і в жмені мила (Коментовано)

-Знайдіть у цьому реченні назви неістот. Доведіть свою думку. (Земля, жмені-ці слова відповідають на питанння що?)

 Як ви розумієте зміст цієї приказки? (Кожен любить свою землю, на якій народився. Вона йому найкраща.)

 Які ще прислів′я про рідну землю знаєте? (Рідний край-земний рай. Всюди добре, а вдома краще. Кожному мила своя сторона. Батьківщина всім матерям мати.)

ФІЗХВИЛИНКА ФІЛЬМ

Вправа 23. Робота з орфографічним словником

•          Випишіть зі словника 5 іменників-назв істот, або5 неістот. Доведіть правильність свого вибору. Взаємоперевірка.

Вправа 22 .Гра «Лабіринт загадок» (Робота в групах)

Рядки загадок на окремих смужках паперу в конвертах. Скласти загадку. Записати відгадку. В дужках поруч вказати: істота або неістота. Доведіть.

Гра «Впіймай слово, що означає назву істот» (Вчитель показує картки з написом слів. Учні повинні встати коли побачать слово, яке означає назву істот).  СЛАЙД

Вокзал, депутат, горизонт, директор, абрикос, апельсин, криниця, бібліотека, подруга, веселка, банкір, фермер, агроном, Харків.

Вправа 25. –Розгляньте малюнок. Чи правильно поводяться діти?

•          Як треба поводитись біля замерзлих водойм?

 

7. Підсумок уроку

СЛАЙД      Дерево - окремо, хмарки – окремо

В результаті нашого дослідження з′явилася візитка іменника, який був головним героєм нашого уроку.

•          Яку частину мови ми вивчали?
•          Що ж означає іменник?
•          На які питання відповідає?
•          Які іменники є назвами істот?, а які -неістот?
•          Що сьогодні для вас було важким?
•          Якими іменниками ви охарактеризуєте наш урок? (Гра, загадки, увага, цікавість, знання, творчість, швидкість).

8. Домашнє завдання   СЛАЙД

У кого на таблиці зелений кружечок - Впр. 26, с. 11, правило.

У кого на таблиці синій кружечок – Впр. 24, с.11, правило.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

              ДОДАТКИ  (матеріал для роздрукування)

1 група:

Учені дослідили, що половина усіх слів нашої мови припадає на іменник. Це тому, що він дає назву усьому, що нас оточує. А світ такий велетенський. До того ж іменник –незрівнянна порівняно з іншими частинами мови за можливістю поповнення іншими словами. От і виходить, що майже кожне друге слово в нашій мові - іменник.

 

2 група:

 Спостереження показали, що іменник - це перша частина мови, яка з′являється в мовленні дітей. Їх оточує світ речей, і вони жадібно прагнуть дати назви усьому, що бачать. Ще іменник - найсамотніша частина мови. Вона має свої категорії і дуже рідко прислухається в реченні до інших слів.

 

3 група:

Хто? Що? – це два брати і нема секретів.

В тім, що вказують вони на слова – предмети.

 

4 група:

 Що блищить в траві зеленій

Що в тополі і у клені,

В річці, морі і машині,

В стиглих ягідках малини.

Що? – це пензлик, сир, олія.

 

5 група:

Хто багато справ  тут має,

Разом з пташкою літає ,

Може з жабкою стрибати,

З лісорубом ліс рубати,

Разом з учнем вірші вчити,

З пішоходами ходити.

Поруч з нами Хто повсюди.

Хто? – це звірі, риби, люди.

6 група: До назв неістот відносяться назви чітко окреслених предметів і понять. Це назви: речей, частин тіла, мір довжини, маси, назв місяців, днів тижня, населених пунктів тощо. Наприклад: портфель,нога, голова, метр, кілограм, вересень, субота, Київ.

7 група: До назв неістот відносяться також і назви нечітко окреслених предметів і понять, що не мають певних меж. Це назви: територій, речовин, явищ, почуттів, станів, ігор тощо. Наприклад: шлях, космос, зерно, Крим, пісок, завод, буря, радість, гнів, футбол.

 

1.  У зеленому лісочку,

під мережаним листочком,

червоніє невеличка

спіла ягідка …

 

2.  Хто це сплів ажурні сіті

на густих зелених вітах?

Кажуть, майстер той  без  рук –

Звичайнісінький …

 

    3.   Моє  тіло - під землею,

            кучерики - понад нею.

Любить мене кожна юшка.

Називаюсь я …

 

4.  Крила маю, а не птах,

розважаюсь у квітках.

А за мій мажорний звук

називають мене ….

 

          5.  Вірно людям я служу,

                      їм дерева стережу,

               дзьоб міцний і гострий маю,

                 шкідників ним здобуваю.

 

6. Вийшла звідкись гарна дівка,

                    на ній квітка – семицвітка:

                       а де з річки воду брала

                      там коромисло зламала.

 

     7.   У вінку зеленолистім,

                   і червоному намисті

                   видивляється у воду

                   на свою хорошу вроду. 

 

              8.     Летить – пищить,

                      Сяде – мовчить,

                       Хто його вб’є,

                      Той свою кров проллє.