Формування фінансової грамотності у молодших школярів є особливо важливим аспектом у початковій школі. З огляду на вік учня, цей період є найкращим підґрунтям для розвитку фінансової культури особистості та формування у здобувачів освіти відповідних понять. Формування фінансової грамотності у молодших школярів – це, насамперед, цілеспрямований процес, який передбачає оволодіння економічними поняттями через знання арифметичних дій над числами в умовах ефективної взаємодії викладача та учня. Саме в початковій школі вчитель може інтегрувати ігрові технології з традиційними технологіями навчання, що в свою чергу буде сприяти якісному засвоєнню знань молодшими школярами з фінансової грамотності та арифметичних обчислень.
ФІНАНСОВА ГРАМОТНІСТЬАналіз типових освітніх програм для 1–2 класів, 3–4 класів, розроблених під керівництвом О. Я Савченко та Р. Б. Шияна, дозволяє стверджувати, що зміст математичної освітньої галузі вже передбачає ознайомлення молодших школярів з певними фінансовими поняттями та процесами, формування умінь розпоряджатися коштами. Програми включають змістові лінії «Числа, дії з числами. Величини» (за типовою освітньою програмою розробленою під керівництвом О. Я Савченко) та «Вимірювання величин» (за типовою освітньою програмою розробленою під керівництвом Р. Б. Шияна) з орієнтовними темами: «Гроші. Операції з грошима. Одиниці вартості: копійка (коп.), гривня (грн). Різниця між поняттями копійки та монети. Розрахунок вартості, поняття решти, скільки не вистачає, розмін грошей на дрібніші, обмін валюти тощо (фінансові задачі). Іменовані числа. Перетворення іменованих чисел, виражених в одиницях двох найменувань. Порівняння, додавання і віднімання іменованих чисел. Розв’язання проблемних ситуацій зі свого життя, що містять групи пов’язаних між собою величин»
ФІНАНСОВА ГРАМОТНІСТЬ У першому класі вивчаються грошові одиниці України, їх короткі позначення (гривня – грн, копійка – к.), відбувається формування понять «ціна», «вартість», «кількість» без встановлення взаємозв’язків між ними, поняття «решта», умінь порівнювати вартість товарів, оперувати грошима в уявному (ігровому) процесі купівлі-продажу. У другому класі згідно з типовими освітніми програмами відбувається продовження формування уміння оперувати грошима в уявному процесі купівлі-продажу та в практичній діяльності, використовувати їх короткі позначення. Третій клас включає детальне вивчення ваємопов’язаних величин, які характеризують ситуацію купівлі-продажу та роботу: «ціна», «вартість», «кількість»; «продуктивність праці», «час роботи», «загальний виробіток». Тому по завершенню третього класу молодший школяр повинен: -розуміти, що ситуація купівлі-продажу та робота описуються за допомогою взаємопов’язаних величин; застосовувати для розв’язування практичних задач правила знаходження однієї з величин за двома відомими іншими; -користуватися знаннями залежності між величинами у навчальних і практичних ситуаціях, реальному житті. У четвертому класі пропонується розв’язання фінансових та практично зорієнтованих задач для закріплення раніше набутих знань та удосконалення умінь. Таким чином, курс математики у початковій школі передбачає ознайомлення учнів з грошовими одиницями, формування базових понять «ціна», «вартість», «кількість»; «продуктивність праці», «час роботи», «загальний виробіток», розуміння процесу купівлі-продажу, заробітку, дарування.
Найбільш використані серед учителів початкової школи методи формування основ фінансової грамотності на уроках математики включають розв’язування практико-орієнтованих завдань та задач фінансового змісту та дидактичні ігри. Аналізуючи підручники початкової школи з математики, можу запропонувати наступні типи фінансових задач: задачі, які характеризують ситуацію купівлі-продажу (на знаходження наявної суми коштів, решти, кількості, вартості, ціни придбаного товару), задачі, які характеризують процес роботи (на знаходження часу роботи, продуктивності праці, загального виробітку, оплати праці).
-зв’язку навчання з розвитком і вихованням, відповідно до яких доцільно використовувати такий набір задач, під час розв’язання яких учням надається можливість набути додаткових знань і вмінь, збагатити досвід творчої діяльності та сформувати оцінне ставлення до виконуваної діяльності. -доступності, який передбачає, що знайомство з основними фінансово-розрахунковими операціями повинно бути адаптоване для дітей молодшого шкільного віку, а фінансові поняття зрозумілими;-зв’язку навчання з життям, згідно з яким на уроках математики розв’язування практично зорієнтованих задач потребує опертя на вже наявні у дітей знання; ФІНАНСОВА ГРАМОТНІСТЬ У процесі добору розв’язування практико зорієнтованих задач фінансового змісту важливо дотримуватись наступних принципів: Варто зазначити, що методика роботи з практично зорієнтованими задачами фінансового змісту ґрунтується на засадах загального математичного моделювання. Значну роль у формуванні основ фінансової грамотності у молодших школярів на уроках математики відіграють дидактичні ігри. Застосовують дидактичні ігри «Магазин», «Розклади товар», «Аукціон», «Фінансова піраміда», доміно «Гроші».
Під час формування фінансової грамотності в початковій школі вчителі можуть використовувати задачі, які не лише формують математичні навички, а й допомагають учням краще орієнтуватися в реальному житті.1 За математичним змістом: На знаходження суми, різниці, добутку, частки (наприклад, обчислення вартості покупок, здачі). Задачі на порівняння (яка покупка вигідніша). Задачі з елементами комбінаторики (скільки варіантів купити товари на певну суму). Задачі на пропорційність (наприклад, якщо 1 шоколадка коштує 12 грн, скільки коштуватимуть 3?).2 За прикладною спрямованістю: Покупка товарів — обчислення вартості покупок, здачі з купюри. Складання сімейного бюджету — планування витрат на тиждень/місяць. Заощадження — скільки потрібно відкладати щодня, щоб назбирати певну суму. Банківські операції (в спрощеному вигляді) — наприклад, депозит: скільки стане через місяць, якщо додавати по 10 грн щотижня. Зіставлення цін — аналіз цін на різні товари в різних магазинах.
ФІНАНСОВА ГРАМОТНІСТЬОснову формування фінансової грамотності становлять практичні методи навчання. Словесні методи, такі як бесіда та розповідь, є допоміжними. Важливим є застосування активних та інтерактивних методів навчання під час вивчення основ фінансової грамотності на уроках математики, зокрема: «Один – два – разом», «Мозаїка», «Дерево рішень», «Мозковий штурм», «Кейс», «Діаграма зв’язків», «Міні-дослідження». Також хочу звернути увагу на проєктну діяльність, яка є ефективним методом під час вивчення фінансової грамотності в початковій школі. Вона дає змогу не лише ознайомити учнів із базовими теоретичними поняттями — гроші, бюджет, заощадження та витрати, — а й сформувати практичні навички управління особистими фінансами. Завдяки участі у проєктах учні вчаться:планувати власні витрати;порівнювати ціни;розрізняти бажане і необхідне;приймати обґрунтовані фінансові рішення. Проєктна діяльність активізує пізнавальну активність дітей, підвищує мотивацію до навчання, адже учні залучаються до реальних життєвих ситуацій, де можуть застосувати набуті знання. Такий підхід сприяє також формуванню відповідального ставлення до грошей, розвитку критичного мислення, вміння працювати в команді та самостійно ухвалювати рішення.
Отже, сьогодні система освіти націлена насамперед на комплексне освоєння практичних інструментів школярами з фінансової грамотності, які допомагають здобувачам освіти реалізуватися у житті, засвоїти необхідні навички, ставати багатогранними, всебічно розвиненими особистостями. Наявність завдань з економічним змістом під час уроків математики у початковій школі сприяє отриманню основ фінансової грамотності, вносить практичну спрямованість та реалізує впровадження Концепції «Нова українська школа» щодо формування однієї з базових компетентностей –підприємливості та фінансової грамотності.
Формування підприємливості та фінансової грамотності під час вивчення математики молодшими школярами дає позитивні результати, оскільки:економічні знання корисні та доступні для засвоєння учнями 1-4 класів, цікаві дітям, батькам та педагогам; починаючи навчатися у початковій школі, дитина робить перші кроки в доросле життя. Щоби вона не розгубилася в ньому і стала у майбутньому фінансово благополучною особистістю, їй необхідно засвоїти фундаментальні знання з фінансової грамотності та набути підприємницькі навички;отримавши фінансові знання та підприємницькі навички, дитина зможе усвідомлено подумати про своє майбутнє. При управлінні особистими фінансами вона буде здатна приймати розумні рішення, формувати правильні підприємницькі та фінансові звички й використовувати свої знання на практиці. Фінансово освічена людина здатна сама вибирати найпривабливіші шляхи в житті, створюючи матеріальну основу для розвитку суспільства.
